Вісник проблем біології і медицини, Випуск 4 (158)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 4 (158) за Автор "Fastovets, M. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Жук, Людмила Анатольевна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.Документ Сучасний підхід до лікування дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на фоні гіперплазії глоткового мигдалика(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Елена Ивановна; Калюжка, Елена Александровна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. О.; Ziuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kozakevych, V. K.Резюме. Огляд сучасних наукових джерел показав, що лікування дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями (РРЗ) на фоні гіперплазії глоткового мигдалика (ГГМ) потребує комплексного та персоналізованого підходу, що має враховувати вік дитини, етіологію, період і перебіг захворювання, супутні стани, ступінь гіпертрофії та наявність бактеріальних ускладнень в анамнезі. Препарати мають бути безпечним та з доведеною ефективністю. Функціонування аденоїдів передбачає накопичення мікробних антигенів. Тому лікувальні заходи при аденоїдиті та профілактичні для запобігання РРЗ у дітей з аденоїдами, мають бути направлені на очищення слизових оболонок і проведення елімінації патогенної й умовно патогенної мікрофлори, що досягається шляхом застосування назальних іригацій сольовими розчинами NaCl чи стерильною морською водою. В сучасних умовах з метою зменшення запалення, набряку і розмірів аденоїдів, руйнування бактеріальних біоплівок на поверхні глоткового мигдалика, доведеним є використання ендоназальних глюкокортикостероїдів, найбезпечнішим з яких є мометазону фуроат. Тактика ведення дітей з гіперплазією аденоїдів має сприяти прискоренню репарації епітелію та відновленню цитоархітектоніки слизових оболонок носоглотки, що досягається, використанням ендоназально препарату на основі колоїдного розчину срібла, екстракту ісландського моху і D-пантенолу. Для зниження респіраторної захворюваності рекомендовано підвищувати резистентність дитячого організму до вірусних та бактеріальних інфекцій, шляхом активації механізмів продукції антимікробних пептидів і відновлення еубіотичного стану мікрофлори слизової оболонки респіраторного тракту, що досягається використанням симбіотику FLUVIR.