Український стоматологічний альманах, 2020, № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах, 2020, № 2 за Автор "Voloshyna, L. I."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості прояву шкірної форми лейшманіозу щелепно-лицьової локалізаціі (клінічне спостереження)(Полтавський державний медичний університет, 2020) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Skikevych, M. G.; Voloshyna, L. I.Лейшманіоз – це трансмісивна хвороба людини. Переносниками хвороби є москіти. Можливий шлях інфікування людини при контакті уошкодженої шкіри з виразками хворого, тварини. Основний фактор ризику – соціально-економічні умови. Шкірний лейшманіоз – найпоширеніша форма захворювання. Утворюються виразки на відкритих ділянках тіла. Після загоєння виразок залишаються рубці на все життя. Типові місця локалізації: обличчя, вуха, коліна, лікті. Деякі вузлики можуть мати бородавчасту поверхню. Іноді вони нагадують ксантоми або келоїд. Може уражуватися носоглотка, порожнина рота або слизова носа без руйнування носової перегородки. Дифузний шкірний леймшаніоз може проявлятися у вигляді великих гіпопігментованих плям. Вони нагадують туберкулоїдну лепру. Для кожного лейшманіозу характерно також формування інфекційної гранульоми. Лікування лейшманіозу тривале й токсичне. Це – складне завдання, бо жоден метод не дає 100% результату. Основні методи профілактики: репеленти, захисний одяг; одяг, оброблений репеллентами; щільно зачинені двері, протимоскітні сітки на вікнах. Україна не є епідемічно небезпечною щодо лейшманіозу, але захворювання може бути завезене. Лейшманіоз можна підозрювати в будь-якої людини, яка приїхала з епідемічно несприятливої країни.