Український стоматологічний альманах, 2020, № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Використання кріоконсервованої плаценти для профілактики утворення патологічних рубців голови й шиї на інтра- і післяопераційному етапах при планових оперативних втручаннях (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2020) Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Скрипник, Володимир Михайлович; Прихідько, Роман АнатолійовичЗа статистичними даними, у загальній структурі звернень пацієнтів із рубцевими ураженнями шкіри 25% становлять рубці, локалізовані на обличчі й шиї. Цей показник дуже високий і зростає з кожним роком, а патологічні рубці перш за все є косметичним дефектом. Тому в статті авторами було використано бібліосемантичний і аналітичний методи, за допомогою яких опрацьовували літературні дані.Документ Особливості прояву шкірної форми лейшманіозу щелепно-лицьової локалізаціі (клінічне спостереження)(Полтавський державний медичний університет, 2020) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Skikevych, M. G.; Voloshyna, L. I.Лейшманіоз – це трансмісивна хвороба людини. Переносниками хвороби є москіти. Можливий шлях інфікування людини при контакті уошкодженої шкіри з виразками хворого, тварини. Основний фактор ризику – соціально-економічні умови. Шкірний лейшманіоз – найпоширеніша форма захворювання. Утворюються виразки на відкритих ділянках тіла. Після загоєння виразок залишаються рубці на все життя. Типові місця локалізації: обличчя, вуха, коліна, лікті. Деякі вузлики можуть мати бородавчасту поверхню. Іноді вони нагадують ксантоми або келоїд. Може уражуватися носоглотка, порожнина рота або слизова носа без руйнування носової перегородки. Дифузний шкірний леймшаніоз може проявлятися у вигляді великих гіпопігментованих плям. Вони нагадують туберкулоїдну лепру. Для кожного лейшманіозу характерно також формування інфекційної гранульоми. Лікування лейшманіозу тривале й токсичне. Це – складне завдання, бо жоден метод не дає 100% результату. Основні методи профілактики: репеленти, захисний одяг; одяг, оброблений репеллентами; щільно зачинені двері, протимоскітні сітки на вікнах. Україна не є епідемічно небезпечною щодо лейшманіозу, але захворювання може бути завезене. Лейшманіоз можна підозрювати в будь-якої людини, яка приїхала з епідемічно несприятливої країни.Документ Застосування кріоекстракту плаценти в комплексному лікуванні пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2020) Личман, Віталій Олександрович; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Бондаренко, Валерій Володимирович; Прихідько, Роман АнатолійовичУ наш час проблема патогенезу й раціонального лікування гнійно-запальних одонтогенних захворювань щелепно-лицевої ділянки досить актуальна в колі медичних і соціальних проблем. За останні роки кількість пацієнтів з одонтогенними запальними захворюваннями не зменшується, при цьому збільшується кількість ускладнень, що несуть загрозу для життя пацієнтів. У статті було використано бібліосемантичний і аналітичний методи, за допомогою яких опрацьовано й проаналізовано літературні дані.Документ Дистальна оклюзія і скупченість зубів: стратегія лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Дмитренко, Марина Іванівна; Smaglyuk, L. V.; Dmytrenko, M. I.Зубощелепні аномалії займають чільне місце серед стоматологічних хвороб у період змінного (79,96 %) і постійного (84,33 %) прикусу. За результатами досліджень авторів установлено, що в структурі ортодонтичної патології найвища частота дистальної оклюзії (до 40 %) і скупченості зубів (до 65%). Мета дослідження: аналіз і узагальнення відомостей про шляхи підвищення ефективності лікування й профілактики пацієнтів із дистальною оклюзією зі скупченістю зубів. Нині чітко відомо, що перший крок у корекції дистальної оклюзії зубних рядів зі скупченістю зубів – це оцінка потенційного росту пацієнта. Найкращим періодом лікування є пік росту й розвитку. Ріст – це найважливіший фактор у плануванні лікування дистальної оклюзії зубних рядів, тому що найдраматичніші зміни корекції пов’язані з ростом, а не з переміщенням зубів. Ортодонти утримуються від рекомендацій видалення зубів у пацієнтів, які ростуть, оскільки вважають, що це призводить до погіршення профілю обличчя й не дозволяє досягти оптимальних щелепних і оклюзійних взаємовідношень. У дорослих пацієнтів повна консервативна корекція дистальної оклюзії зі скупченістю зубів можлива лише за відсутності значних скелетних порушень. Альтернативою в дорослих є комбінований метод – поєднання ортодонтичного лікування й ортогнатичної хірургії.Документ Вплив поліпептидного препарату на структурно-функціональний стан пародонта при ад'ювантному пародонтиті (експериментальне дослідження)(Українська медична стоматологічна академія, 2020-06) Силенко, Юрій Іванович; Силенко, Ганна Михайлівна; Бєліков, Олександр Борисович; Бєлікова, Наталія Іванівна; Хребор, Марина Вікторівна; Silenko, G. M.; Belikov, O. B.; Belikova, N. I.; Khrebor, M. V.; Silenko, Y. I.Проведені дослідження свідчать, що лікування хворих тварин поліпептидним препаратом покращує показники антиоксидантного захисту в тканинах пародонта, клітинного, гуморального імунітету й неспецифічної резистентності організму; покращуються реологічні властивості крові й показники гемостазу. У тварин виявляли регрес стоматологічної симптоматики, зникали ознаки запалення пародонта, кровоточивість, набряк, зменшувалась рухомість зубів. Наведені дані свідчать про високу терапевтичну ефективність препаратів тимуса в лікуванні генералізованого пародонтиту. Актуальними залишаються дослідження в цій сфері.Документ Оцінка впливу параметрів здоров'я ротової порожнини на пов'язану з ним якість життя в майбутніх стоматологів(Українська медична стоматологічна академія, 2020-06-26) Янко, Наталія Валентинівна; Каськова, Людмила Федорівна; Павленкова, Оксана Сергіївна; Солошенко, Юлія Іванівна; Амосова, Людмила Іванівна; Янко, Наталия Валентиновна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Павленкова, Оксана Сергеевна; Солошенко, Юлия Ивановна; Амосова, Людмила Ивановна; Yanko, N. V.; Kaskova, L. F.; Pavlenkova, O. S.; Soloshenko, Y. I; Amosova, L. I.Останнім часом опитувальники, які оцінюють пов’язану зі стоматологічним здоров’ям якість життя, стали широко використовуватися для визначення необхідності й ефективності різних видів лікування й профілактики. У роботі вивчали вплив самооцінюваних і клінічно оцінюваних параметрів здоров’я порожнини рота на пов’язану з ним якість життя (OHRQoL) у студентів 3-4 курсів стоматологічного факультету УМСА. Використовували анкетування, яке охоплювало короткий варіант профілю впливу на здоров’я ротової порожнини (OHIP-14) і самооцінювані характеристики здоров’я ротової порожнини й догляду за нею. Для клінічної оцінки стану порожнини рота використовували індекси КПВ, Гріна-Вермільона й РМА. Було обстежено 97 студентів віком 19-26 років. Опитувальник OHIP-14 найчастіше виявляв біль у ротовій порожнині (39,17%), який асоціювався з низькою якістю життя. Студенти, незадоволені своїм стоматологічним здоров’ям, зубами й порожниною рота, а також естетикою своїх зубів, траплялися вірогідно частіше в групі з низькою якістю життя, пов’язаною зі здоров’ям ротової порожнини (р<0,05). Досліджені клінічні параметри здоров’я ротової порожнини не впливали на якість життя. Перспективним є дослідження інших параметрів здоров’я ротової порожнини в молоді, які впливають на естетичне сприйняття зубів і порожнини рота, а значить, на якість життя, пов’язану зі стоматологічним здоров’ям.Документ Травматичні й аневризмальні кісти щелеп: труднощі діагностики(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білокінь, Наталія Павлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Лохматова, Наталия Михайловна; Белоконь, Наталия Павловна; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. V.; Bilokon, N. P.; Popelo, Y. V.Безсимптомний перебіг і відсутність характерних чітких клінічних проявів щелепних кіст, схожість їхніх ознак на окремих етапах розвитку, незважаючи на нозологічну форму й місце виникнення, надають цій патології особливої актуальності в практиці щелепно-лицевої хірургії. Чільне місце в номенклатурі пухлиноподібних утворів щелеп займають травматичні й аневризмальні безоболонкові кісти. У статті представлено результати комплексного обстеження й лікування протягом 5 років 46 дітей із травматичними й аневризмальними кістами щелеп і 8 дорослих із щелепними травматичними кістами. Для встановлення клінічного діагнозу використовували загальноклінічні й додаткові методи обстеження. Вивчено мікроскопічну будову післяопераційного матеріалу. Наведений матеріал наводить на думку про досить умовну діагностичну “межу” між травматичними й аневризмальними кістами, коли, по суті, основним диференційовано-діагностичним критерієм є ретельно зібраний анамнез.Документ Етіопатогенетичні паралелі морфологічних змін при хронічному карієсі зубів і його ускладнень (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Филенко, Борис Миколайович; Филенко, Борис Николаевич; Fylenko, B. M.Карієс зубів став глобальною проблемою охорони здоров'я й основною причиною втрати зубів у дорослого населення. Це мікробно-опосередкована хвороба, що розвивається внаслідок порушення гомеостазу зі зміною кількісного співвідношення постійних мікроорганізмів. Крім того, карієс зубів додатково зумовлений дієтою, незадовільною гігієною ротової порожнини, станом імунної системи й іншими факторами, що порушують мікробіоценоз. Розвиток карієсу зубів має кілька стадій, проте ключовою ланкою в його розвитку є формування зубного нальоту з поступовим утворенням зубної бляшки. Зубний наліт (біоплівка) утворюється внаслідок структурно й функціонально впорядкованої колонізації мікроорганізмів на поверхні зуба. Цей процес відбувається поступово й охоплює кілька ланок. Розвиток карієсу зубів і його перебіг залежать від факторів вірулентності мікроорганізмів ротової порожнини й вираженості компенсаторно-захисних механізмів організму. У роботі описано взаємозв’язок між мікробним складом каріозного ураження й морфологічними змінами твердих тканин зуба, а також реактивні й запальні зміни пульпи. Поряд із процесами демінералізації має значення інтенсивність ремінералізації емалі й дентину. При поверхневому, середньому й глибокому карієсі виникають зміни в пульпі зуба, що необхідно враховувати в його лікуванні.