Вісник проблем біології і медицини. 2021
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини. 2021 за Автор "Ananieva, M. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів(2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Derevianko, T. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.Резюме. Проведено аналіз результатів дослідження антимікробної активності фітопрепарату Сангвірітрин, який є спиртовим екстрактом із Macleaya cordata та Macleaya microcarpa, щодо еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Candida albicans ATCC10231. Протимікробна дія препарату обумовлена ізохіноліновими алкалоїдами – сангвінарином і хелеритрином (у співвідношенні 3:7). Визначення антибактеріальної та протигрибкової активності препарату проводили якісним методом дифузії в агар (Кірбі-Бауера) і кількісним макрометодом подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі згідно наказу МОЗ України №167 від 05.04.2007 р. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Для дослідження ефективності протимікробної дії препарату нами було вивчено його вплив на зміну факторів патогенності музейного штаму S. aureus шляхом оцінки плазмокоагулюючої, лецитовітелазної, а також гемолітичної активності мікроорганізмів, що відбувається у присутності рослинного екстракту за загальноприйнятою методикою.Мета – вивчити вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на певні біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів. Доведено різну активність фітопрепарату щодо музейних штамів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Найбільш чутливою до діючих речовин сангвінарину та хелеритрину рослинного засобу виявилася культура Staphylococcus aureus. Препарат показав значну фунгіцидну активність відносно досліджуваного нами еталонного штаму C. аlbicans. Культура Escherichia coli проявила досить високу резистентність до ізохінолінових алкалоїдів фітопрепарату. Досліджено вплив певних діючих речовин Сангвірітрину на зміну факторів вірулентності Staphylococcus aureus, який втрачає плазмокоагулюючі властивості, лецитовітелазну та гемолітичну активність під прямою та тривалою дією. Встановлено вплив біологічно діючих речовин фітопрепарату на зміну тинкторіальних властивостей грампозитивних мікроорганізмів (S. aureus та C. аlbicans).Документ Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Havryliev, V. M.Незважаючи на велику кількість термінів даного місцевого ускладнення, єдиним для всіх є лунка видаленого зуба, в якій частково відсутній, тобто має порушення цілісності або повністю відсутній кров’яний згусток, тобто лунка зуба суха. Альвеоліт – інфекційно-запальний процес стінок лунки видаленого зуба, який виникає як місцеве постекстракційне ускладнення. Характеризується вираженим больовим синдромом. Аналіз літератури свідчить про велику кількість етіологічних чинників, які можуть поодинці, або в комплексі спровокувати появу або ж посилити дію запального процесу такого постекстракційного ускладнення, як альвеоліт. Аналізуючи літературні джерела слід зазначити дуже важливий етіологічний фактор, яким є патогенна мікрофлора лунки видаленого зуба. У нормі після екстракції зуба в його лунці формується кров’яний згусток. Він вкриває дно та стінки альвеоли, виконуючи бар’єрну і захисну функцію. Мікробний склад одонтогенного запалення найчастіше визначається мікробіотою патологічного процесу, також можливе попадання мікроорганізмів в лунку видаленого зуба, тих які можуть перебувати в складі мікробіоти порожнини рота, при недотриманні гігієни порожнини рота і несанірованой порожнини рота пацієнта. Хірург-стоматолог проводить комплекс маніпуляцій, спрямованих на лікування даного постекстракційного ускладнення, відразу після звернення пацієнта починаючи з анестезії. Аналіз наукової літератури вказує, що незважаючи на велике різноманіття методів, які використовуються для боротьби з цим постекстракційним ускладненням питання залишаються актуальними. До традиційного методу лікування альвеоліту відносять промивання лунки хлоргексидином і її тампонаду за допомогою йодоформу. Також в хірургічній стоматології для лікування постекстракційних ускладнень використовують пасти на основі оксид цинку і евгенолу, а також антибіотики широкого спектру дії. Запропоноване застосування плазми крові насиченої тромбоцитами, що містить високу концентрацію факторів росту, які являються ключовими елементами при загоєнні ран, особливо при регенерації кістки. З огляду на актуальність проблеми необхідний пошук і вивчення нових лікарських препаратів для лікування і профілактики альвеоліту.