Вісник проблем біології і медицини. 2021
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини. 2021 за Автор "Avetikov, D. S."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості викладання навчальних дисциплін на клінічних кафедрах при підготовці лікарів-стоматологів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Локес, Катерина Петрівна; Аветіков, Давид Соломонович; Яценко, Ігор Володленович; Розколупа, Олександр Олексійович; Lokes, K. P.; Avetikov, D. S.; Yatsenko, I. V.; Rozkolupa, O. O.Підготовка високоерудованих, конкурентоспроможних спеціалістів медичного та стоматологічного профілю, які постійно розвиваються та самовдосконалюються є основною задачею вищих медичних закладів освіти. Для досягнення такої мети необхідний симбіоз викладача та здобувача вищої освіти, за умов взаємної зацікавленості в отриманні результату. Результати досліджень та їх обговорення. Розвиток інтелектуально-творчого потенціалу у здобувачів вищої медичної та стоматологічної освіти проводиться тільки протягом усього багаторічного процесу навчання, що поступово формує потенціал для підготовки високоефективного спеціаліста. Існує значна кількість факторів, що впливають на рівень зацікавленості здобувачів вищої освіти у навчанні. Вони представлені ефективною роботою викладача, вмілим використанням інноваційних технологій навчання, якістю подачі матеріалу, формами, методами та прийомами проведення занять, ставленням викладача до майбутніх спеціалістів. Важливою умовою педагогічної діяльності викладачів вищої медичної школи є формування у здобувачів освіти навичок та умінь вчитися, самостійно відбирати найважливішу та потрібну інформацію. Сутність формування навчальної діяльності полягає у створенні мотивів до освіти, які мають спрямовувати молодь до активного оволодіння знаннями, вміннями, навичками. Найбільш потужним мотивом до оволодіння знаннями є навчальні ситуації, що створюються педагогом, та особистий успіх і самоствердження осіб, що навчаються, які також стимулюються педагогом. Для ефективного навчання на клінічних кафедрах необхідно постійно активізувати пізнавально-навчальну діяльність здобувачів освіти та зосереджувати їх увагу на отриманні необхідних практичних навичок, поступово формуючи самостійність майбутніх лікарів-стоматологів при прийнятті вірних рішень стосовно кожного клінічного випадку. Висновок. Таким чином, підготовка майбутніх лікарів-стоматологів вимагає від професорсько-викладацького складу використання не тільки класичних, а й новітніх, часто інтерактивних, методик проведення практичних занять та постійного самовдосконалення.Документ Стан мікроциркуляторного русла тканин пародонта у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп(Полтавський державний медичний університет, 2021) Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Проніна, Олена Миколаївна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Pronina, O. M.; Steblovsky, D. V.Система мікроциркуляції є основною ланкою, що забезпечує метаболічний гомеостаз в органах і тканинах, а обмінні порушення в організмі, в свою чергу, впливають на структурно-функціональні характеристики судин мікроциркуляторного русла, в тому числі в тканинах пародонта. Актуальність дослідження мікроциркуляції визначається тим, що за характером її порушень можна встановити початкову стадію патологічних змін в органах і тканинах, а також вибрати тактику хірургічного лікування. Лазерна допплерівська флоуметрія (ЛДФ) один з найбільш інформативних, чутливих, відтворюваних методів, що дозволяють оцінити стан мікроциркуляції в тканинах пародонта. Мета дослідження – визначення локального стану мікроциркуляції в тканинах пародонта методом ЛДФ у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп. Об’єкт і методи дослідження. Для оцінки стану мікроциркуляції методом ЛДФ обстежені 60 пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп, в тому числі 26 чоловіків і 34 жінки. Середній вік пацієнтів склав 35,42±2,1 року. Дослідження проводилося на доопераційному етапі, на 7 та 30 добу після цистектомії. Запис кожної ЛДФ-грами проводився при температурі 22°С, з 10.00 по 11.00 годину ранку. Для оцінки параметрів мікроциркуляторного русла були взяті наступні показники: середня величина перфузії тканин кров’ю (ПМ), визначення рівня «флакса» (СКО) – середнє квадратичне відхилення коливань ПМ в заданому проміжку часу. За умов нормоциркуляторного типу мікроциркуляції тканин пародонта найнижчий зафіксований параметр в проекції одонтогенної кісти, де амплітуда ендотеліальних коливань AmaxE (Гц) = (0,120±0,005) в порівнянні з показниками інтактного пародонта AmaxE (Гц) = (0,210±0,032). Показники активних флаксомоцій мають схожу амплітуду, з різницею в ±0,008 Гц. На 7 добу спостереження у пацієнтів превалює гіперемічний тип мікроциркуляції. У 28% випадків при проведенні оперативного втручання спостерігається застійний тип мікроциркуляції. На 30 добу спостереження в обох групах зафіксований нормоциркуляторний, спастичний та гіперемічний типи мікроциркуляції, але кількість пацієнтів з нормоциркуляторним типом збільшується на 16%, а з гіперемічним – менша на 3%.