Кафедра оториноларингології з офтальмологією

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/35

Переглянути

Перегляд Кафедра оториноларингології з офтальмологією за Автор "Bezega, M. I."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Application of platelet-rich fibrin membrane in intraoperative surgical repair of nasal septum perforation
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Loburets, A. V.; Bezega, M. I.; Loburets, V. V.; Gasiuk, Iu. A.; Лобурець, Андрій Валерійович; Безега, Михайло Іванович; Лобурець, Валерій Васильович; Гасюк, Юрій Анатолійович
    У статті розглядаються варіанти інтраопераційного закриття перфорації носової перегородки під час септопластики, в тому числі з використанням мембран зі збагаченого тромбоцитами фібрину, що виникає під час септопластики. Автори аналізують основні причини виникнення цього ускладнення, серед яких механічне пошкодження слизової оболонки, надмірне видалення хряща та порушення кровопостачання тканин. Проведено комплексне лікування 36 пацієнтів, які були госпіталізовані в оториноларингологічне відділення для планового хірургічного лікування з приводу різних видів викривлення перегородки носа з порушенням носового дихання і у яких під час оперативного втручання виникла ятрогенна перфорація носової перегородки. Окрім пластики перфорації носової перегородки, деяким пацієнтам застосовували мембрану зі збагаченого тромбоцитами фібрину, отриману шляхом центрифугування 10 мл венозної крові пацієнта при 2000 об/хв протягом 15 хвилин. Наголошується на важливості післяопераційного догляду, що включає регулярне зволоження носової порожнини, уникнення фізичних навантажень та профілактику інфекцій.Персоналізований підхід до лікування та використання сучасних біоматеріалів дозволяють покращити результати закриття перфорацій і мінімізувати ризик рецидивів. The article examines approaches to intraoperative closure of nasal septum perforation during septoplasty, including the use of platelet-rich fibrin membranes, which occur during septoplasty. The authors analyze the primary causes of this complication, which include mechanical damage to the mucous membrane, excessive cartilage removal, and impaired blood supply to the tissues. Comprehensive treatment was provided to 36 patients hospitalized in the Otolaryngology department for planned surgical treatment of various types of nasal septum deviation associated with impaired nasal breathing and who developed iatrogenic perforation of the nasal septum during surgery. In addition to septum perforation repair, some patients were treated with platelet-rich fibrin membranes, which involves centrifuging 10 ml of the patient’s venous blood at 2000 rpm for 15 minutes. The importance of postoperative care is emphasized, which includes regular nasal cavity moisturising, avoidance of physical activity, and prevention of infections. A personalized approach to treatment and the use of modern biomaterials improve the outcomes of perforation closure and minimize the risk of recurrence. .
  • Ескіз
    Документ
    Feasibility of using a probiotic bacterial complex in the form of a throat spray in the local treatment of acute viral tonsillitis
    (2024) Bezega, M. I.; Bezshapochnyi, S. B.; Zachepylo, S. V. ; Polyanska, V. P.; Bobrova, N. O.; Безега, Михайло Іванович; Полянська, Валентина Павлівна; Безшапочний, Сергій Борисович; Зачепило, Світлана Вікторівна; Боброва, Нелля Олександрівна
    The aim of the study was to determine the feasibility of using a probiotic bacterial complex in the form of a throat spray in the local treatment of acute viral tonsillitis based on the analysis of its clinical and microbiological efficacy. Materials and methods. The randomized controlled trial involved 46 people with acute tonsillitis diagnosed on the basis of clinical and pharyngoscopic signs. According to the treatment received, patients were divided into 2 groups. Patients in the control group (23 people) were treated according to the unified clinical protocol «Tonsillitis». The main group included 23 patients who, in addition to the protocol treatment, received a probiotic agent in the form of a throat spray containing a complex of bacteria of the genus Bacillus. To exclude the bacterial etiology of acute tonsillitis, a modified Centor scale (McIsaac scale) was used. Evaluation of the effectiveness of treatment was based on the study of the dynamics of clinical and pharyngoscopic signs of the disease, as well as the establishment of quantitative and qualitative changes in the microbiota of the palatine tonsils during treatment. Results. The analysis of the dynamics of the main clinical and pharyngoscopic parameters indicates a more significant and rapid normalization in patients of the main group. The results of microbiological studies show that the use of a probiotic bacterial complex in the treatment of acute tonsillitis in patients of the main group contributed to the elimination of dysbiotic changes, restoration of the population level of the main representatives of the palatine tonsils microbiome and colonization resistance of the oropharynx. Conclusions. It has been established that acute viral inflammation of the palatine tonsils occurs under conditions of quantitative and qualitative changes in the species composition of the microbiota of this biotope and is accompanied by an increase in dysbiotic disorders during the course of the disease. It has been confirmed that the use of a probiotic bacterial complex in the form of a spray in the local treatment of acute viral tonsillitis is appropriate due to its proven clinical and microbiological efficacy, and also makes it possible to refrain from premature administration of antibacterial chemotherapy.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Influence of pallet rich plasma, quercetin and their combination on activity of nitric oxide cycle enzymes in nasal mucosa of patients with atrophic rhinitis
    (Aluna publishing, 2024-02-05) Bondarenko, R. V.; Bezshapochnyy, S. B.; Bezega, M. I.; Loburets, V. V.; Kostenko, V. O.; Akimov, O. Ye.; Bilous, A. M.; Бондаренко, Руслан Валерійович; Безшапочний, Сергій Борисович; Безега, Михайло Іванович; Лобурець, Валерій Васильович; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Білоус, Алевтина Миколаївна
    Aim: To study the general activity of NO synthases (gNOS), the activity of inducible and constitutive isoforms of NO synthase, the activity of arginases, and theconcentration of nitrites in the nasal mucosa under the conditions of local treatment of chronic atrophic rhinitis (AR) with quercetin and platelet-rich plasma (PRP therapy). Materials and Methods: The study was conducted on 118 patients divided into two groups: control (n=20) and experimental (patients with AR, n=98). Experimental group was divided into 4 subgroups: standard treatment (n=29), PRP therapy (6 injections for 28 day course, n=19), Quercetin (40 mg 3 times a day for 28 days, n=26) and PRP+Quercetin (n=24) groups. Results: Standard therapy of SaR increases gNOS by 278.38% and arginase activity increases by 222.73%. PRP therapy increases gNOS by 211.43% and arginase by 540.91%. Quercetin elevates gNOS by 108.33% and arginase by 250%. PRP therapy and quercetin increases gNOS by 146.15% and arginase by 536.36%. Conclusions: The use of standard therapy of SaR and addition of PRP therapy, quercetin and their combination effectively restores the production of nitricoxide and the arginase activity in the nasal mucosa.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Стан мозкового кровообігу у осіб, які перехворіли на COVID-19 і мають порушення слуху
    (ТОВ «ВІСТКА», 2023) Шидловська, Тетяна Анатоліївна; Козак, Микола Савович; Овсяник, Катерина Валеріївна; Безега, Михайло Іванович; Shydlovska, T. A.; Kozak, M. S.; Ovsianyk, K. V.; Bezega, M. I.
    Мета: дослідити стан церебральної гемодинаміки за даними реоенцефалографії у пацієнтів, які мають порушення звукосприйняття, що виникли внаслідок COVID-19. Матеріали та методи дослідження: Було проаналізовано показники реоенцефалографії, отримані у 54 осіб, які перехворіли на COVID-19, і мали порушення функції звукосприйняття. Контролем слугували 15 здорових нормально чуючих осіб. Всього проаналізовано 69 реоенцефалограм. Для дослідження мозкового кровообігу застосовували реоенцефалографію у фронтомастоїдальному і окципітомастоїдальному відведеннях, які відображають стан мозкового кровообігу в каротидній та вертебральнобазилярній системах, відповідно. Обстеження проводилось за допомогою комп’ютерного реографа фірми "DX-системи" (Україна). Результати дослідження та їх обговорення: Нормальні показники стану мозкового кровообігу за даними РЕГ не реєструвалася у жодного хворого. У 56,7 % обстежених спостерігалось підвищення тонусу мозкових судин з явищами ангіоспазму. Утруднення венозного відтоку мало місце в 78,9 % випадків в каротидній системі і в 91,2 % – у вертебрально-базилярній. У 69,8 % осіб, які перехворіли на COVID-19, було зафіксовано зниження пульсового кровонаповнення в каротидній системі і у 89,0 % – в вертебральнобазилярному басейні. У 11,0 % обстежених також відмічалась асиметрія РЕГ-кривих у вертебральнобазилярній системі. У обстежених хворих мали місце зміни тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку, а також зниження пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярній системах, що знайшло відображення у кількісних показниках РЕГ. Про це свідчили зміни показників α, дикротичного (ДКІ), діастоличного (ДСІ) і реографічного (Рі) індексів РЕГ-кривої у обох системах мозкового кровопостачання. Висновки: 1. Порушення мозкового кровообігу за даними РЕГ у хворих, які мають порушення функції звукосприйняття після перенесеного COVID-19, часто проявляються підвищеним тонусом мозкових судин (56,7 %), зниженням пульсового кровонаповнення (89,0 %), утрудненням венозного відтоку (91,2 %). 2. У стані церебральної гемодинаміки за даними РЕГ у пацієнтів з порушеннями функції звукосприйняття, які перехворіли на COVID-19, спостерігаються зміни пульсового кровонаповнення у вертебральнобазилярному басейні та утруднення венозного відтоку, а також ангіоспазм, особливо в басейні внутрішніх сонних артерій, про що свідчать показники ДКІ (59,63±0,73) % (t=2,97, P<0,05), ДСІ (63,28±1,17) % (t=0,42, P>0,05) та Рі (0,78±0,04) (t=5,68, P<0,01). 3. Лікування осіб, які перехворіли на COVID-19 і мають сенсоневральні порушення слуху, має бути комплексним з урахуванням змін церебральної гемодинаміки.