Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2023, Том 23, вип. 1 (81)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2023, Том 23, вип. 1 (81) за Автор "Dudnyk, T. A."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Емоксипін: перспективи використання для запобігання раннім променевим реакціям при проведенні радіотерапії у хворих на рак молочної залози(Полтавський державний медичний університет, 2023-01) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Дудник, Тетяна Анатоліївна; Pocherniaeva, V. F.; Vasko, L. M.; Dudnyk, T. A.Згідно світовим статистичним даним частота місцевих променевих реакцій складає в середньому 10% від загальної кількості пацієнтів, які отримували радіотерапію. Відсутність профілактичних заходів до їх виникнення може призвести до переходу променевих реакцій до променевих ушкоджень здорових тканин, що не тільки вплине на якість життя хворих, які вилікувались від злоякісних пухлин, іноді призводячи до їх інвалідності, але і часто є причиною летальних наслідків. Авторами даної роботи розроблена рецептура мазі на основі емоксипіну, засобу, який має цілеспрямовану дію на судини. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування пацієнтів, які підлягають проведенню місцевої радіотерапії, шляхом застосування 1% мазі емоксипінової. Матеріал та методи. Проведене спостереження за 29 хворих на рак молочних залоз, які підлягали проведенню ад'ювантної променевої терапії згідно стандартів діагностики і лікування онкологічних хворих. Результати та їх обговорення. Превентивне використання 1% мазі емоксипінової за годину до опромінення та через 1-у та 2 години після сеансу радіотерапії попередило виникнення ранньої місцевої променевої реакції у 25% пацієнток проти 63% при превентивному використанні метилурацилової мазі. Мазь знижує реактивний синдром, судинну реакцію та має знеболюючу дію. Висновки. Даний підхід дозволяє попередити перехід променевих реакцій у променеве ушкодження, що має значну економічну ефективність, так як виключає подальше терапевтичне лікування променевих уражень з використанням дороговартісних лікарських засобів та підвищує ефективність консервативної терапії.Документ Сучасні можливості УЗД у діагностиці невроми Мортона(Полтавський державний медичний університет, 2023-01) Дудник, Тетяна Анатоліївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Dudnyk, T. A.; Pochernyayeva, V. F.; Vasko, L. M.Близько 60 % здорових людей хоча б раз у житті скаржилися на біль у передньому відділі стопи, що розцінювалося як неврома Мортона. За даними багатьох авторів ультразвукове дослідження є одним з провідних методів діагностики стану м’якотканинних структур стопи, тому використання такого методу діагностики суттєво допомагає визначити характер та об’єм патологічного стану і допомагає дати відповідь на питання про те чи необхідне хірургічне втручання Мета. Вивчити можливості ультрасонографії та систематизувати ультразвукові критерії невроми Мортона із застосуванням двовимірного режиму, кольорового і енергетичного допплерівського картування, функціональної ультрасонографії. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ультразвукових досліджень м’якотканинних структур стопи у 26 осіб, що звернулись з приводу скарг на болі в проекції 3-4 плеснефалангових суглобів стоп. Оцінювалися такі ехографічні дані: однорідність, ехогенність, цілісність м’яких тканин міжплесневих проміжків та сухожилків згиначів пальців, наявність випоту в суглобових сумках і сухожильних піхвах, кількість судинних сигналів в зоні ураження при енергетичному допплерівському картуванні. Результати і обговорення. У контрольній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі ознаки: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у всіх випадках (100%); над поверхнями кісток локуються сухожилки згиначів пальців стопи (100%); у міжплесневих проміжках у 100% випадків об'ємних утворень виявлено не було; ширина міжплесневих проміжків у всіх випадках (100%) склала 5,0-9,0 мм. У основній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі структурні зміни: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною колоподібною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у 8 випадках (30,7%), у 18 випадках (69,3%) контур кортикального шару був нерівний з нечіткою акустичною тінню; сухожилки згиначів пальців стопи у 16 випадках (61,5%) були зниженої ехогенності, неоднорідної структури; об’ємні утворення у 24 випадках (92,3%) були виявлені у міжплесневих проміжках III-IV пальців стопи та у 2 випадках (7,7%) у міжплесневих проміжках II-III пальців стопи; ширина міжплесневих проміжків у місці локації об’ємного утворення у всіх випадках (100%) склала 10,0-15,0 мм. Висновки. Таким чином, на сучасному етапі простота проведення ультразвукового дослідження, його доступність, неінвазивність, відсутність іонізуючого випромінювання, можливість динамічного спостереження та висока інформативність при оцінці великогомілкового нерва ставлять його на перший план у діагностичному алгоритмі виявлення невроми Мортона.