Український стоматологічний альманах, 2024, № 2

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/24276

Переглянути

Перегляд Український стоматологічний альманах, 2024, № 2 за Автор "Rezvina, K. Yu."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Віддалені наслідки профілактичних заходів у дітей після радикальної ураностафілопластики
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.
    Наявність у дітей вродженого незрощення піднебіння не дозволяє повною мірою проводити гігієнічні заходи, тому потребує виконання планових лікувально-профілактичних заходів на всіх етапах спостереження. Мета роботи – вивчити віддалені наслідки ефективності лікувально-профілактичних заходів після радикальної ураностафілопластики. Методи дослідження. Для об’єктивної оцінки стоматологічної ситуації в 17 пацієнтів визначали гігієнічні показники Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, швидкість секреції слини, рН ротової рідини, оптичну густину, в’язкість, активність α-амілази, середньомолекулярний уміст, наявність сіалових кислот, уміст загального білка й оксипроліну. Результати дослідження та їх обговорення. На огляді дітей через 6 місяців після операції встановлено, що за цей період індекси Грін-Вермільйона, Сілнесса-Лое й індекси кровоточивості погіршилися в 1,3; 1,2; 1,3 раза відповідно, а індекс РМА збільшився в 1,4 раза. Інакше виглядають зміни фізико-хімічних і біохімічних компонентів ротової рідини та її якісних властивостей. Після завершення першого курсу лікувально-профілактичних заходів авторам не вдалося нормалізувати рівні деяких із них. За 6 місяців відбулися поглиблення негативної динаміки і зниження слиновиділення в 1,3 раза, але покращилася активність α-амілази порівняно з попереднім періодом обстеження в 1,2 раза. Показники середньомасових молекул, сіалових кислот, загального білка й оксипроліну знову підвищилися в 1,5; 1,4; 1,2; 1,3 раза відповідно. Обнадійливим був факт стабільності показників концентрації іонів водню, оптичної густини і в’язкості, що свідчило про покращення реологічних властивостей ротової рідини. Така ситуація зумовлює необхідність розробки нових методичних підходів щодо тривалого спостереження за дітьми із вродженим незрощенням піднебіння і визначення алгоритму їх медичного супроводу. Висновок. Стійке погіршення гігієнічних показників, стану тканин пародонту, секреторної діяльності слинних залоз, якісних властивостей ротової рідини неможливо усунути навіть у віддалені терміни після хірургічного втручання. Це вимагає регулярних лікувально-профілактичних курсів і потребує їх постійного вдосконалення. Перспективи досліджень. Плануються подальші дослідження. The presence of congenital non-union of the palate in children does not allow to carry out hygienic measures to the full extent, therefore it requires carrying out planned remedial and medical and preventive measures at all stages of observation. The purpose of the work is to study the long-term outcomes of the effectiveness of treatment and preventive measures after the radical uranostaphyloplasty. Research methods. In order to objectively assess the dental situation in 17 patients, we assessed the hygiene indices of Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, saliva secretion rate, oral fluid pH, optical density, viscosity, α-amylase activity, medium molecular weight content, the presence of sialic acids, and the content of total protein and oxyproline. Results and discussion. When examining children in 6 months after surgery, it was found out that during this period of time the Green-Vermillion, Silness-Loe and bleeding indexes worsened by 1,3; 1,2; 1,3 times, respectively, and the PMA index increased by 1,4 times. The picture of changes in the physicochemical and biochemical components of oral fluid and its qualitative properties looks different. We would like to remind you that after the completion of the first course of treatment and prevention measures, we failed to normalize the levels of some of them. Over a period of time of 6 months, there was a deepening of the negative trend and the rate of salivation was by 1,3 times lower, but the activity of α-amylase improved by 1,2 times compared to the previous period of examination. The indexes of average mass molecules, sialic acids, total protein and oxyproline increased again by 1.5; 1,4; 1,2;1 ,3 times, respectively. The fact of the stability of indexes of hydrogen ion concentration, optical density and viscosity was encouraging, which indicated an improvement in the rheological properties of oral fluid. This situation prompts the need to develop new methodological approaches regarding long-term observation of children with congenital non-union of the palate and determining an algorithm for their medical support. Conclusion. Persistent deterioration in hygiene indexes, periodontal tissue condition, salivary gland secretory activity, and qualitative properties of oral fluid cannot be fully resolved even in the long term after surgical intervention. This necessitates regular treatment and preventive measures, along with continuous improvement of these strategies. Prospects for further research. Further research is planned.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Операція видалення зуба як складова ортодонтичного лікування
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Карасюнок, Анна Євгеніївна; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Воронкова, Ганна Володимирівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Lokes, K. P.; Karasiunok, A. Ye.; Smaglyuk, L. V.; Voloshyna, L. I.; Voronkova, H. V.; Rezvina, K. Yu.
    The issue of tooth extraction for orthodontic purposes has been discussed for more than a hundred years. Currently, the criteria that determine the orthodontic indications for extraction go beyond the analysis of diagnostic control models and the position of the teeth in the bone tissue of the jaw. The correct choice of teeth to be extracted makes it possible to achieve multiple stable contacts between the rows of teeth and to normalize the functions of the maxillofacial system. The aim of the study was to analyze the frequency of removal of different groups of teeth in orthodontic patients and the influence of the healing quality of the socket of the removed tooth on the course of orthodontic treatment. The study was conducted at the Department of Orthodontics and the Department of Oral and Maxillofacial Surgery of the Poltava State Medical University. The study included 654 patients who underwent orthodontic treatment with removable orthodontic devices between 2020 and 2023. Tooth extraction was indicated in 41.74% of cases. In 3.66% of cases, the lower third molars were to be extracted, and in 1.83% of these patients, unilateral extraction was used and was associated with the unilateral extraction of a symmetrical tooth. In 76.19% of cases, all four third molars were extracted, in all cases for orthodontic reasons only. In a few cases, second molars were extracted 1.1%, due to the degree of tooth destruction. However, in a certain number of cases (19.05%) other teeth were preferred for extraction, of which 17.48% were first upper premolars. It should be noted that the majority of extractions, especially of third molars, were performed on patients with an Engle class II bite, which is confirmed by the data in the literature. It should be noted that the frequency of indications for tooth extraction did not depend on the sex of the patient. Such data indicate an urgent need for a comprehensive approach to the treatment of patients with malocclusion. Питання видалення зубів у ортодонтичних цілях обговорюється вже понад сто років. Натепер критерії, які визначають ортодонтичні показання до екстрації, виходять за межі аналізу контрольнодіагностичних моделей і положення зубів у кістковій тканині щелеп. Правильний вибір зубів, які підлягають видаленню, дозволяє досягти множинних стійких контактів між зубними рядами і нормалізувати функції зубощелепної системи. Метою дослідження було проведення аналізу частоти видалення зубів різних груп у ортодонтичних пацієнтів і впливу якості загоєння лунки видаленого зуба на перебіг ортодонтичного лікування. Дослідження було проведено на базі кафедри ортодонтії та кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Полтавського державного медичного університету. У дослідженні взяли участь 654 пацієнти, яким проводилося ортодонтичне лікування знімними ортодонтичними апаратами протягом 2020/2023 рр. У 41,74% випадків було показано видалення зубів. У 3,66% видаленню підлягали нижні треті моляри, причому серед цих пацієнтів однобічне видалення застосовувалося в 1,83% випадках і було пов’язано з однобічною адентією симетричного зуба. У 76,19% видаляли всі чотири треті моляри, у всіх випадках виключно за ортодонтичними показаннями. У поодиноких випадках видаленню підлягали другі моляри – 1,1%, що було зумовлено ступенем зруйнованості зуба. Проте в певній кількості випадків (19,05%) перевагу віддавали екстракції інших зубів, у 17,48% із них – перші премоляри верхньої щелепи. Слід зазначити, що найбільша кількість видалень, особливо третіх молярів, мала місце в пацієнтів із прикусом II класу за Енглем, що підтверджується даними літератури. Варто зазначити, що не було виявлено залежності частоти показань до видалення зубів від статі пацієнта. Такі дані свідчать про гостру необхідність комплексного підходу до лікування пацієнтів із аномаліями прикусу.