Авторефетати та дисертації

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/2

Переглянути

Перегляд Авторефетати та дисертації за Автор "Avetikov, D."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Морфофункціональні особливості будови м’яких тканин різних ділянок голови людини
    (Харківський національний медичний університет, 2011) Аветіков, Давид Соломонович; Аветиков, Давид Соломонович; Avetikov, D.
    Дисертація присвячена визначенню морфологічних та біомеханічних особливостей м’яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови людини. Були отримані нові дані щодо залежності будови м’яких тканин від форми голови, віку та статі, визначені основні метричні показники і особливості будови м’яких тканин різних ділянок голови. Вперше визначені мінімальні та максимальні середні значення товщини шкіри у різних топографоанатомічних ділянках. Визначено ступінь деформації м’яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови в залежності від її форми, віку, статі та часу деформації. Дана гістотопографічна характеристика змінам, що відбуваються при різних етапах деформації шкірно-жирових клаптів голови: при початковій деформації, пластичній деформації, середній критичній точці та зони розриву. З’ясовані значення критичних точок у різних топографоанатомічних ділянках голови. Представлена нова класифікація топографоанатомічних ділянок голови з однотиповими властивостями щодо деформації м’яких тканин. Вперше виділені зони ковзання, фіксації та проміжні зони між зонами ковзання та фіксації. Розроблена математична модель деформації м’яких тканин різних ділянок голови на етапах розтягнення та релаксації шкіри. Встановлені типи ковзання та оптимальна глибина відшарування шкірно-жирових клаптів в залежності від їх підйому та мобілізації у різних топографоанатомічних ділянках. Базуючись на результатах гістотопографоанатомічних та клінічних досліджень, створені стандартизаційні таблиці шкірно-жирових клаптів з урахуванням їх біомеханічних властивостей у різних зонах ковзання, що відповідають тим або іншим топографоанатомічних ділянкам. Розроблено алгоритм планування та виконання пластики місцевими тканинами щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів голови; Диссертация посвящена изучению морфологических и биомеханических особенностей мягких тканей разных топографоанатомических областей головы человека. Были получены новые данные относительно зависимости строения мягких тканей от формы головы, возраста и пола, определены основные метрические показатели и особенности строения мягких тканей разных областей головы. Впервые определены минимальные и максимальные средние значения толщины кожи в разных топографоанатомических областях. Определена степень деформации мягких тканей в зависимости от формы головы, возраста, пола и времени деформации. Дана гистотопографическая характеристика изменениям, которые происходят на разных этапах деформации кожно-жировых лоскутов головы: при начальной деформации, пластической деформации, средней критической точке и в зоне разрыва. Определены значения критических точек в разных топографоанатомических областях головы. Представлена новая классификация топографоанатомических областей головы с однотипными свойствами относительно деформации мягких тканей. Впервые выделены зоны скольжения, фиксации и промежуточные зоны между зонами скольжения и фиксации. Разработана математическая модель деформации мягких тканей разных участков головы на этапах растяжения и релаксации кожи. Установлены типы скольжения и оптимальная глубина отслаивания кожно-жировых лоскутов в зависимости от их подъема и мобилизации в разных топографоанатомических областях. Впервые, базируясь на результатах гистотопографоанатомических и клинических исследований, созданы стандартизационные таблицы кожно-жировых лоскутов с учетом их биомеханических свойств в разных зонах скольжения, которые отвечают тем или другим топографоанатомическим областям. Разработан алгоритм планирования и выполнения пластики местными тканями относительно подъема и мобилизации кожно-жировых лоскутов головы. Установлено, что кожа разных топографоанатомических областей головы имеет однотипный послойный план организации и состоит из эпидермиса, дермы и подкожной жировой клетчатки. Общая толщина кожи варьирует от минимальных средних значений (3100±200 мкм) в скуловой области до максимальных (11250±550 мкм) - в подглазничной. Наибольшие средние значения толщины эпидермиса установлены в теменной, скуловой и подглазничной областях (91-122 мкм), дермы - в подбородочной и области нижней губы (1930-2450 мкм), подкожной жировой клетчатки - в подглазничной (6100-7400 мкм). Наименьшие средние значения толщины эпидермиса установлены в области глазницы (25-30 мкм), дермы - в области носа (890-910 мкм), подкожной жировой клетчатки - в области верхней губы (340-380 мкм) и височной области (510-560 мкм). Установлена достоверная статистическая зависимость отдельных морфометрических параметров кожи в разных топографоанатомических областях от формы головы, возраста и пола. Учитывая форму головы средние значения общей толщины являются достоверно больше у брахицефалов в надглазничной области, толщины дермы - у брахицефалов в подглазничной области на границе с носовой. В возрастной группе 41-50 лет как у мужчин, так и у женщин, средняя общая толщина кожи больше в подглазничной области. Выявлены значительные расхождения значений степени деформации мягких тканей головы в зависимости от антропометрических данных, возраста, пола и времени деформации. Наиболее вариабельными являются абсолютные значения величин пластической деформации тканей щечной области, которые зависят от возраста и пола. Наименьшая зависимость зафиксирована от формы головы у мужчин долихоцефалов; наименьший объем пластической деформации имеют мягкие ткани носовой области у брахицефалов. В ней зафиксировано минимальное расхождение величин пластической деформации тканей в зависимости от всех параметров, которые изучались. Затылочная, околоушно-жевательная и щечная области за наименьшее время достигают зоны пластической деформации и средней критической точки с большим периодом релаксации. Область верхней губы, височная, надглазничная, подглазничная, носовая и подбородочная области имеют средние показатели времени относительно достижения пределов пластической деформации. Скуловая область и область подбородка вдоль центральной линии лица имеют наименьшее время до достижения величин пластической деформации и средней критической точки с наименьшим периодом релаксации кожи. Выделены 3 группы областей с однотипными свойствами - зоны скольжения, промежуточные и зоны фиксации. Свойства тканей к деформации зависят от уровня нахождения средней критической точки, которая локализуется в пределах максимальной пластической деформации тканей. Зоны скольжения имеют наибольшую критическую точку, зоны фиксации – наименьшую. Промежуточные зоны характеризуются средними значениями критической точки; Dissertation is devoted to determination of morphological and biomechanics features of different topographoanatomical areas’ soft tissues of human head. New information in relation to dependence of soft tissues’ structure on the skull form, age and sex, certain basic metrical indexes and features of soft tissues’ structure of different areas of the human head were got. The minimal and maximal mean values of skin thickness in different topographoanatomical areas are first certain. Certainly degree of soft tissues’ deformation in different topographoanatomical areas of human head depending on its form, age, sex and time of deformation. Histotopographic description is given to the changes which take a place at the different stages of deformation of human head dermic-fatty shreds: during initial deformation, plastic deformation, in the middle critical point and break zone. The values of critical points are found out in the different topographoanatomical areas of human head. New classification of topographoanatomical areas of human head is presented with onetypical properties in relation to deformation of soft tissues. The areas of sliding, fixing and intermediate areas are first selected between the areas of sliding and fixing. The mathematical model of soft tissues’ deformation of different areas of human head is developed on the stages of skin tension and relaxation. Sliding types and optimum depth of dislayered of dermic-fatty shreds are set depending on their getting up and mobilization in different topographoanatomical areas. Based on the results of histotopographoanatomical and clinical researches, the standardization tables of dermic-fatty shreds are created taking into account their biomechanics properties in different areas sliding which answer that or other to the topographoanatomical areas. An algorithm of plastics’ planning and implementation by local tissue in relation to getting up and mobilization of dermic-fatty shreds of human head is created.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Хірургічна анатомія задньої вушної артерії людини та артеризовані клапті в зоні її розгалуження (морфо-клінічне дослідження)
    (Харківський національний медичний університет, 2001) Аветіков, Давид Соломонович; Аветиков, Давид Соломонович; Avetikov, D.
    Відновлення деформованих тканин і втрачених органів людини в усі часи було однією з найактуальніших медико-санітарних проблем, що хвилювали людство. Особливо складними для функціонального й косметичного відновлення є ушкодження голови. Високий рівень промислового, автотравматизму, руйнівна сила сучасної зброї і онкологічне захворювання, що постійно зростають, обумовлюють зростання кількості особливо важкої категорії пацієнтів, лікування і реабілітація яких є складною й актуальною проблемою сучасної медичної науки і практики. Досліджуючи форму задньої вушної вени, потрібно сказати про її різноманітність. Найчастіше вона була прямолінійною (76 % випадків) чи дугоподібною (24 % випадків). Проведені нами цілеспрямовані топографоанатомічні дослідження задньої вушної артерії і тканин у зоні її розгалуження дозволяють зробити висновок, що цей регіон є дуже перспективним як донорська зона артеризованих трансплантатів при проведенні пластичних реконструктивно-відновлювальних операцій на обличчі. На підставі цілеспрямованих топографоанатомічних досліджень були запропоновано де кілька видів артеризованих завушних клаптів; Восстановление деформированных тканей и утраченных органов человека во все времена было одним из самых актуальных медико-санитарных проблем, волновавших человечество. Особенно сложными для функционального и косметического восстановления является повреждения головы. Высокий уровень промышленного, автотравматизму, разрушительная сила современного оружия и онкологическое заболевание, постоянно растут, обусловливают рост количества особо тяжелой категории пациентов, лечение и реабилитация которых является сложной и актуальной проблемой современной медицинской науки и практики. Исследуя форму задней ушной вены, нужно сказать о ее разнообразие. Чаще всего она была прямолинейной (76% случаев) или дугообразной (24% случаев). Проведенные нами целенаправленные топографоанатомическом исследования задней ушной артерии и тканей в зоне ее разветвления позволяют сделать вывод, что этот регион является очень перспективным как донорская зона артеризованих трансплантатов при проведении пластических реконструктивно-восстановительных операций на лице. На основании целенаправленных топографоанатомическом исследований были предложены где несколько видов артеризованих заушных лоскутов; Restoration of deformed tissues and lost organs at all times was one of the most urgent medical and sanitary problems worried by humanity. Especially difficult for functional and cosmetic restoration is damage to the head. The high level of industrial, automobile injury, the destructive power of modern weapons and ever-increasing cancerous diseases, cause an increase in the number of especially difficult categories of patients, whose treatment and rehabilitation is a complex and urgent problem of modern medical science and practice. Investigating the shape of the posterior ear vein, we must say about its diversity. Most often it was straightforward (76% of cases) or arched (24% of cases). Our purposeful topographic anatomical researches of the posterior ear artery and tissues in the zone of its branching allow us to conclude that this region is very promising as a donor zone of arteried grafts during conducting of plastic reconstructive-restorative operations on the face. On the basis of purposeful topographic anatomical studies, several types of arteriosclerosis were proposed.