Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини за Автор "Boiko, O. S."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ 7 кроків до відновлення після коронавірусної хвороби (COVID-19) : методичні рекомендації для пацієнтів(ПП Пасинога О.М., 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. I.; Boiko, O. S.Методичні рекомендації для пацієнтів розроблені на основі досвіду передових наукових практик. У них репрезентовані базові принципи поетапного відновлення після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) різного ступеня тяжкості.Документ Методи візуалізації змін в легенях під час амбулаторного ведення хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. M.; Boiko, O. S.Зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) створює додатковий тиск на систему охорони здоров’я. Під час амбулаторної діяльності лікарям-пульмонологам і фахівцям первинної ланки доводиться приймати складні рішення щодо диференційної діагностики цілої низки хвороб органів дихання. Роль методів візуалізації змін в легенях (фокусне ультразвукове дослідження легень (ФУЛ), рентгенографії та комп’ютерної томографії органів грудної порожнини) важко переоцінити в діагностиці COVID-19. Втім, особливості перебігу пандемії COVID-19 спонукають до підтримання прийнятного балансу між безпекою та діагностичною цінністю різних методик ідентифікації патологічних змін органів дихання.Документ Основні аспекти комплексної реабілітації пацієнтів з кардіоваскулярною патологією(«Поліграф», м. Одеса, 2020) Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, O. S.За даними Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України» серцево-судинні захворювання є головною причиною усіх смертей в країні (67%). Глобальність такої тенденції підкреслюється звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 2018 року, де ішемічна хвороба серця та інсульт лідирують серед основних причин смерті. Втім, в умовах пандемії COVID-19, супутній тягар від кардіоваскулярної патології буде важко переоцінити (Piccininni M., et al., 2020). Ці та інші тенденції ставлять перед нами завдання з підвищення ефективності лікування вже наявної кардіоваскулярної патології та ширшого впровадження профілактичних заходів серед населення.Документ Особливості реабілітації пацієнтів з коронавірусною хворобою (COVID-19)(Миколаїв : ФОП Швець В.М., 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. M.; Boiko, O. S.Відомо, що коронавірусна хвороба (COVID-19) може супроводжуватись виникненням цілої низки ускладнень, від значної дихальної недостатності до персистенції цілого комплексу різноманітних клінічних симптомів у пацієнтів під час перебування в палатах інтенсивної терапії. Значна кількість хворих на коронавірусну хворобу потребують різнопланової реабілітаційної підтримки на різних етапах надання комплексної медичної допомоги. Поява нового захворювання потребує адаптації звичних алгоритмів надання реабілітаційної допомоги до вимог сучасності.Документ Цифрова медична освіта та віртуальний пацієнт - особливості впровадження в освітній процес(ТОВ «Сімон», 2021) Бойко, Дмитро Миколайович; Бойко, Оксана Сергіївна; Boiko, D. M; Boiko, O. S.Цифрова медична освіта — акт навчання за допомогою цифрових технологій (офлайн-навчання, мобільне навчання, рольове моделювання клінічної ситуації, середовище віртуальної реальності), а зосередження на симуляційній складовій, у вищенаведеному контексті, зветься віртуальним пацієнтом [1, 2]. Починаючи з 1997 року кількість публікацій на тему використання віртуального пацієнта в освіті фахівців медичної галузі зросла майже у 25 разів у порівнянні з 2020 роком (PubMed.gov). Це обумовлено в тому числі стрімким розвитком цифрових технологій та їхнім широким впровадженням в освітній процес підготовки фахівців різного спрямування. Відомо, що сукупний ефект від навчання із залученням засобів віртуального пацієнта дорівнює традиційним засобам навчання. Втім, робота в малих (6-8 осіб) проблемно-орієнтованих групах має статистично значущу перевагу над методикою віртуального пацієнта [2, 3]. За результатами систематичного огляду та метааналізу було зафіксовано, що сукупний ефект від використання віртуального пацієнта в навчанні дає переваги в діапазоні від легкого до середнього рівня над традиційними методиками освіти [2, 3]. Проте, наявні дослідження не дають чіткої відповіді яким чином імплементувати та використовувати методику віртуального пацієнта в навчанні. На нашу думку, методологія підготовки матеріалів для впровадження та презентація мультимедійних компонентів, що містять клінічну інформацію має, перш за все, бути узгоджена в плані етичних аспектів. Наступним кроком є підготовка технічних та мультимедійних компонентів викладання з презентацією матеріалу. Після цього, для закріплення отриманих знань варто провести аналіз клінічного випадку в проблемно-орієнтованих групах з аналізом ключових публікацій у цій галузі. Така послідовність дій допоможе ефективніше організувати навчальний процес для здобувачів, що опановують дисципліни медичного спрямування. Якісне впровадження віртуального навчання дає більше впевненості здобувачам у здатності розпізнати патологічний стан. Проте, віртуальне навчання потребує залучення значних ресурсів часу у порівнянні з комбінованим традиційним навчанням, коли викладач працює безпосередньо зі студентом [4]. Отже, методика віртуального пацієнта допомагає здобувачу зануритись у клінічну проблему та взяти участь у її вирішенні. Створення уніфікованого алгоритму презентації віртуального пацієнта, що буде об’єктивно враховувати реальні можливості навчального закладу, а також включати опцію творчої складової автора є надважливим завданням. Цифрові технології, сьогодні, є невіддільною складовою сучасної системи освіти фахівців галузі охорони здоров’я.