Вісник проблем біології і медицини, 2017, Випуск 4, Том 1 (139)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2017, Випуск 4, Том 1 (139) за Автор "Bezeha, M. I."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Комплексний підхід в лікуванні пацієнтів із гострим мастоїдитом(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Безега, Михайло Іванович; Безега, Михаил Иванович; Bezeha, M. I.На сьогодні не вивчені ознаки переходу від стадії запалення – антроцелюліту (запалення слизової оболонки осередків соскоподібного відростку) до мастоїдиту (гнійного розплавлення кісткових перемичок системи осередків соскоподібного відростка) і не визначені чіткі свідчення щодо термінів і обсягу хірургічного втручання. Ціль даної роботи – підвищення ефективності лікування хворих на гострий мастоїдит шляхом використання нової схеми консервативної терапії та модифікованої антромастоїдотомії із дренуванням. Об’єкт і методи: дослідження проводилося в лікувальних установах: на базі ЛОР-відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, та ЛОР відділення 2 міської клінічної лікарні м. Полтави. Всього в період з 2009 по 2016 роки було обстежено та проліковано 83 пацієнти, хворих на гострий середній отит, ускладненим мастоїдитом. Всі пацієнти були розділені на 2 групи – досліджувана – 1 група (n = 48) і група порівняння – 2 група (n = 35). Результати. У пацієнтів 1-б та 1-в досліджуваної групи, нами застосовувалась розроблена нова методика хірургічної санації соскоподібного відростка з дренуванням атикоантрального ходу гумовим дренажем, а післяопераційної порожнини – тефлоновими трубками з одномоментним ушиванням післяопераційної рани. Пацієнтам досліджуваної 1-б групи проводилась тунельна антротомія, метою якої було з’ясування стану комірок соскоподібного відростка. В разі, коли спостерігались явища їх деструкції та некрозу, проводили антромастоїдотомію за власною методикою. При проведенні хірургічного втручання використовувались ендоскопічні методики, проводилась пневматична проба на прохідність атико-антрального співустя. Висновки. При призначенні лікування хворим на гострий мастоїдит необхідно брати до уваги, крім клінічних ознак захворювання, дані конусно-променевої комп’ютерної томографії, наявність збереження аттикоантрального сполучення, яке, ймовірно, залежить від анатомічних особливостей будови середнього вуха і ступеня вираженості і розповсюдженості запального процесу. Морфологічні дані диктують необхідність включення в схему терапії противірусних препаратів, що значно підвищує ефективність лікування хворих на гострий мастоїдит.