2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Автор "Cherkun, M. P."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p<0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r>0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим дібетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р<0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна- Вітні – 61, р<0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби.Документ Причини зниження прихильності до лікування гіпертонічної хвороби у сільських та міських жителів(Полтавський державний медичний університет, 2023-05-23) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Есенціальна артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба є найпоширенішою серед кардіоваскулярних причин смертності населення. Вона розвивається більше ніж у половини населення планети старше 50 років, а при досягненні 70-річного віку – у 65 % чоловіків і 75 % жінок. Серед міського населення поширеність гіпертонічної хвороби складає 29,6 %, серед сільського 36,3 %. Згідно даних за 2010 рік, досягти цільових цифр артеріального тиску вдається 15 % пацієнтам, що проживають у місті та лише 8 % пацієнтів, що мешкають у селі. Основною причиною недосягнення цільових рівнів артеріального тиску, на думку практичних лікарів, є низька прихильність пацієнтів до антигіпертензивної терапії. Тому поставленою метою дослідження стало виявлення основних причини низької прихильності пацієнтів до лікування гіпертонічної хвороби у залежності від їх територіальної приналежності. У статті представлені результати аналізу прихильності до лікування 152 пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією (перша група), поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця (2 група), та її поєднаним перебігом з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу (3 група), що проживають у місті та в сільській місцевості. Прихильність до лікування пацієнтів визначали за допомогою опитувальника прихильності «8-item Morisky Medication Adherence Scale» (MMAS-8) 2008 року. Встановлено, що у пацієнтів першої групи, що проживали у селі основною причиною зниження прихильності до лікування була самостійна відміна антигіпертензивних препаратів без повідомлення лікаря, у той же час пацієнти з міста як правило забували своєчасно приймати ліки. У другій групі міські пацієнти мали проблеми з запам’ятовуванням часу прийому антигіпертензивних засобів, пацієнти сільської місцевості також самостійно відміняли препарати або зменшували їх дозу. В третій групі жителі міста забували приймати антигіпертензивні препарати, коли знаходили поза домом або перебували в дорозі, сільські ж жителі мали труднощі у запам'ятовуванні часу прийому ліків від підвищеного артеріального тиску. В ході проведеного дослідження встановлено, що низька прихильність до антигіпертензивної терапії не залежить від територіальної приналежності та варіантів перебігу гіпертонічної хвороби. Разом з тим, головним фактором, що впливає на низьку прихильність до лікування між жителями села та міста, є більш мобільний спосіб життя останніх.