Навчально-методичні видання. Кафедра оториноларингології з офтальмологією

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/266

Переглянути

Перегляд Навчально-методичні видання. Кафедра оториноларингології з офтальмологією за Автор "Ряднова, Вікторія Вікторівна"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Алгоритми практичних навичок з «Офтальмології» для лікарів-інтернів за фахом «Загальна практика – сімейна медицина»
    (ТОВ "АСМІ", 2015) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна
    Посібник підготовлений для лікарів-інтернів та лікарів-курсантів за фахом «Загальна практика-сімейна медицина» з урахуванням специфіки їх діяльності згідно уніфікованої програми підготовки спеціалістів за фахом «Загальна практика-сімейна медицина». Даний посібник презначений допомогти лікарям загальної практики оволодіти необхідними в їх діяльності офтальмологічними практичними навичками та в діагностиці патології органа зору.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Офтальмологія : навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації
    (Дивосвіт, 2012) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна
    Даний посібник призначений допомогти студентам вищих медичних закладів у вивченні дисципліни, підготовці до практичних занять і здачі підсумкового модульного контролю з модуля "Офтальмологія" за кредитно-модульною системою навчання. Інформація викладена у 13 розділах у вигляді методичних рекомендацій із фаху "Офтальмологія" згідно програми підготовки медичних кадрів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні підходи до діагностики та лікування хвороби сухого ока
    (2023-09-30) Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Олефір, Ірина Сергіївна; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.; Olefir, I. S.
    Актуальність.Збільшення поширення хвороби сухого ока суттєво пов’язане з погіршенням екологічної ситуації, одним із факторів ризику пошкодження слізної плівки є дія на око кондиціонованого повітря, випромінювання з комп’ютерних гаджетів. Метою роботи було дослідити клініко-лабораторні показники у хворих із хворобою сухого ока в процесі лікування різними сльозозамінниками. Матеріали та методи дослідження.У дослідженні брали участь 35 пацієнтів (70 очей). Усі пацієнти були розділені на дві групи. 1-ша група — пацієнти отримували інстиляції 0,3% гіалуронової кислоти, 2-га група — інстиляції препаратом з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти. Усім пацієнтам було проведено повний комплекс офтальмологічного обстеження: біомікроскопію, офтальмоскопію. Проводили дослідження сумованої сльозопродукції (тест Ширмера-1), зниження стабільності прерогівкової слізної плівки виявляли за допомогою тесту Норна, для визначення якісного стану слізної плівки застосовували метод інтерферометрії. Аналізували динаміку скарг хворих (відчуття сухості, затуманювання зору, відчуття чужорідного тіла) залежно від схеми лікування. Виконали біомікроскопічне дослідження з візуальною оцінкою переднього відділу очного яблука за допомогою таких параметрів: гіперемія та складки нижнього латерального квадранта кон’юнктиви очного яблука. Дослідження товщини ліпідного шару здійснювали шляхом відеоаналізу ефектів інтерференції кольору преокулярної слізної плівки під час акту кліпання. Результати та висновки. При аналізі даних, отриманих у результаті лікування хворих 1-ї і 2-ї груп, відмічено, що у хворих 1-ї групи певною мірою стабілізувались показники тесту Ширмера-1 і тесту Норна. У хворих 2-ї групи виявлено більш виражений ефект щодо скарг. Застосування інстиляцій препарату з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти у хворих із хворобою сухого ока справляє більш виражений ефект порівняно з інстиляціями 0,3% гіалуронової кислоти. . Background. An increase in the spread of dry eye syndrome is significantly related to the deterioration of the environmental situation. One of the risk factors for damage to the tear film is the effect on the eye of conditioned air, radiation from computer gadgets. The aim of the work was to investigate the clinical and laboratory indicators of patients with dry eye syndrome during treatment with various tear substitutes. Materials and methods. Thirty-five patients (70 eyes) participated in the experiment. They were divided into two groups. Patients in the first group received instillations of 0.3% hyaluronic acid, the second group received instillations with a preparation containing 0.24% hyaluronic acid. All patients underwent a full set of ophthalmological examination: biomicroscopy, ophthalmoscopy. A study of the total tear production (Schirmer-1 test) was conducted, a decrease in the stability of the precorneal tear film was detected using the Norn test, and the method of interferometry was applied to determine the quality of the tear film. We analyzed the dynamics of patients’ complaints (feeling of dryness, blurred vision, feeling of a foreign body) depending on the treatment regimen. A biomicroscopic examination was performed with a visual assessment of the anterior part of the eyeball using the following parameters: hyperemia and lidarallel conjunctival folds. The study of the thickness of the lipid layer was carried out by video analysis of the color interference effects of the preocular tear film during the act of blinking. Results and conclusions. When analyzing the data obtained as a result of the treatment of patients of both groups, it was noted that the indicators of the Schirmer-1 and the Norn test stabilized to a certain extent in the patients of the first group. In the second group, a more pronounced effect regarding patients’ complaints was found. Instillations of a preparation containing 0.24% hyaluronic acid in patients with dry eye syndrome showed a more pronounced effect in comparison with instillations of 0.3% hyaluronic acid.