Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією за Автор "Artyomova, N. S."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клінічний випадок набутої медикаментозної гострої гемолітичної анемії у дитини, внаслідок прийому ібупрофену («нурофен»)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Похилько, Валерій Іванович; Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Вернигора, Степан Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковалева, Елена Михайловна; Вернигора, Степан Иванович; Pohylko, V. I.; Artyomova, N. S.; Tcvyrenko, S. M.; Kovalova, O. M.; Vernygora, S. I.Резюме. Безпечність застосування медикаментів з антипіретичною активністю в педіатричній практиці є одним з основних питань лікаря практичної медицини. Вивчення фармакологічних ефектів ібупрофену на системи органів та тканин, як і інших антипіретиків, останнім часом доводить про високий профіль безпеки препарату. Проте, зустрічаються повідомлення відносно виникнення небажаних побічних ефектів під час лікування ібупрофеном. В статті наведений клінічний випадок набутої гемолітичної анемії внаслідок прийому ібупрофену («Нурофен»). Дитина К., 1 рік 8 міс., доставлена в приймальне відділення Дитячої міської лікарні м. Полтави з клінічними ознаками негоспітальної правобічної пневмонії. З анамнезу з’ясовано, що дитина за останню добу отримала 500 мг (40 мг/кг) ібупрофену («Нурофен»). Протягом 12 годин констатовано погіршення стану пацієнта за рахунок появи клінічних та лабораторних ознак гострої гемолітичної анемії (синдром жовтяниці, гепатоспленомегалія, гостра надважка анемія, ерітропенія з вираженим ретикулоцитозом, гіпербілірубінемія). В умовах реанімаційного відділення була надана невідкладна допомога з метою припинення гострого гемолітичного кризу, шляхом проведення комбінованої терапії (глюкокортикоїди, внутрішньовенні інфузії неспецифічного імуноглобуліну, гепатопротектори, ентеросорбенти), проведена корекція анемічного синдрому. Після стаблізації стану пацієнт переведений в гематологічне відділення для подальшого лікування. Наведений випадок засвідчує необхідність проведення контролю за призначенням та дотриманням призначеного лікування батьками дітей, а також контролю за розповсюдженням інформації медичного призначення серед населення; Резюме. Безопасность применения медикаментов с антипиретической активностью в педиатрической практике является одним из основных вопросов для практического врача. Изучение фармакологических эффектов ибупрофена на системы органов и тканей, как и других антипиретиков, в последнее время говорит о высоком профиле безопасности препарата. Тем не менее, встречаются сообщения относительно возникновения нежелательных побочных эффектов во время проведения терапии ибупрофеном. В статье приведен клинический случай приобретенной гемолитической анемии, вследствие приема ибупрофена («Нурофен»). Ребенок К., 1 год 8 мес., доставлен в приемное отделение Детской городской больницы г. Полтавы с клиническими признаками негоспитальной правосторонней пневмонии. Из анамнеза выяснено, что ребенок за последние сутки получил 500 мг (40 мг/кг) ибупрофена («Нурофен»). В течении 12 часов констатировано ухудшение состояния пациента за счет появления клинических и лабораторных признаков острой гемолитической анемии (синдром желтухи, гепатоспленомегалия, острая сверхтяжелая анемия, эритропения с выраженным ретикулоцитозом, гипербилирубинемия). В условиях реанимационного отделения был купирован острый гемолитический криз, путем проведения комбинированной терапии (глюкокортикостероиды, внутривенные инфузии неспецифического иммуноглобулина, гепатопротекторы, энтеросорбенты), проведена коррекция анемического синдрома. После стабилизации состояния пациент переведен в гематологическое отделение для дальнейшего лечения. Указанный случай подтверждает необходимость проведения контроля за назначением и выполнением назначенного лечения родителями детей, а также контроля за распространением информации медицинского содержания среди населения; Abstract. The safety of medicines with antipyretic activity in pediatric practice is one of the main issues for a practical doctor. The study of pharmacological ibuprofen on systems of organs and tissues, as well as other antipyretics, recently speaks of a high profile of drug safety. Nevertheless, there are reports of undesirable side effects during ibuprofen therapy, the most frequent of which are: systemic hypersensitivity reactions, gastropathies and enteropathies, acute renal failure and tubular necrosis in children under 5 years of age, toxic hepatitis. At the same time, more and more messages appear about the occurrence of undesirable side reactions, which are associated with an overdose of ibuprofen. This article presents the clinical case of acquired hemolytic anemia, due to ingestion of ibuprofen («Nurofen»). Child K., 1 year 8 months old, was taken to the admissions department of the Children’s Municipal Clinical Hospital with clinical signs of non-hospital right-sided pneumonia. From the anamnesis it was found out, that the reflex for the last day has received 500 mg (40 mg/kg) of ibuprofen («Nurofen»). Within 12 hours, the patient deteriorated due to the appearance of clinical and laboratory signs of acute hemolytic anemia (jaundice, hepatosplenomegaly, acute superheavy anemia, erythropenia with reticulocytosis, and hyperbilirubinemia). In the intensive care unit, an acute hemolytic crisis was stopped, by combining therapy (glucocorticosteroids, intravenous infusions of nonspecific immunoglobulin, hepatoprotectors, enterosorbents), correction of anemic syndrome was performed. After stalking the patient, the patient was transferred to the hematology unit for further treatment. This case confirms the need to monitor the appointment and performance of prescribed treatment by parents of children, as well as control over dissemination of medical information to the public.Документ Модель предикції та попередження розвитку внутрішньошлуночкових крововиливів та їх наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстркмально низькою масою тіла при народженні(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Климчук, Юлія Юріївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Бєлорус, Андрій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Климчук, Юлия Юрьевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Белорус, Андрей Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Фастовец, Марина Николаевна; Klimchuk, Yu. Yu.; Artyomova, N. S.; Belorus, A. I.; Kovalova, O. M.; Fastovets, M. M.Вступ. На даний час не існує ефективних способів лікування ВШК та їх несприятливих наслідків, тому єдиним методом у зменшенні частоти їх виникнення є попередження ранніх та віддалених несприятливих наслідків, що пов’язані з важкими ВШК, особливо у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні. Мета. Обґрунтування та розроблення моделі предикции та попередження розвитку ВШК та ВШК-індукованих наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою. Матеріали та методи. Контент-аналіз сучасної наукової бази та обзорів бази Cochraine щодо прогнозування та попередження розвитку важких ВШК у передчасно народжених немовлят та пре пост-інтервенційне дослідження щодо ефективності застосування пакетного рішення «SAFETY BUNDLE». Результати та їх обговорення. Визначено фактори ризику з високим рівнем доказовості, які асоціюються з важкими ВШК та впливають на розвиток ВШК-індукованих ускладнень. Розроблено алгоритм визначення немовлят підвищеного ризику щодо розвитку несприятливих наслідків при ВШК, міждисциплінарні та міжпрофесійні комунікаційні чек-листи, а також чек-лист моніторингу за станом дитини відразу після народження. Запровадження цих чек-листів у неонатальному стаціонарі дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні. Висновки. Запровадження моделі предикції та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених немовлят дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні; Введение. Выхаживание недоношенных детей требует своевременного проведения лечебно-диагностических мероприятий, основанных на коммуникативных взаимодействиях медицинского персонала. Поэтому, с целью усовершенствования качества неонатальной помощи и экономии времени для анализа состояния новорожденного необходимо применение лечебно-диагностических алгоритмов. Цель. Выделить достоверные факторы риска возникновения тяжелых ВЖК и их осложнений, основываясь на принципах доказательной медицины; разработать алгоритмические предиктивные модели лечебно-диагностической тактики и план выхаживания недоношенных детей с низкой и экстремально низкой массой тела при рождении и высоким риском развития тяжелых ВШК. Материалы и методы. На основании анализа инвариантных материалов по безопасности оказания медицинской помощи пациентам согласно Рекомендаций Комитета Министров Совета Европы, предварительных исследований зарубежных ученых, результатов обзоров базы Cochraine и также выводов, полученных в ходе собственных исследований авторов, проведенных в течении 2012-2017 гг. Было проведено исследование отдельных коммуникативных междисциплинарных и межпрофессиональных связей в неонатальных стационарах развитых стран. Результаты и их обсуждение. Исследователями определены и объединены основные факторы риска, которые увеличивают частоту тяжелых ВЖК и влияют на развитие ВЖК-индуцированных осложнений. На базе пакетного решения I-PASS разработаны структурные компоненты внутренних коммуникационных протоколов, которые составили модель оптимизации оказания медицинской помощи недоношенным с высоким риском развития ВЖК, и младенцам с имеющимися тяжелыми ВЖК. Выводы. Разработаны и внедрены в рутинную работу чек-листы, которые позволили усовершенствовать междисциплинарное и межпрофессиональное взаимодействие специалистов неонатального отделения Перинатального центра Полтавской областной клинической больницы им. Н. В. Склифосовского; Introduction. The emergence of prematurely born children requires timely medical and diagnostic measures based on the communicative interaction of medical personnel. Therefore, in order to improve the quality of neonatal care and save time for the analysis of the state of newborns, it is necessary to apply therapeutic diagnostic algorithms. Aim. To allocate reliable factors of risk of occurrence of severe IVH and their complications, based on the principles of evidence-based medicine; to develop algorithmic predictive models of treatment-diagnostic tactics and the emergence of prematurely born children with low and extremely low body weight with a high risk of developing severe IVH. Materials and methods. Based on the analysis of invariant materials for the provision of medical care to patients in accordance with the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe, conducted by previous investigations of foreign scientists, the results of the reviews of the Cochraine base and the findings of the authors' own research carried out during 2012-2017 were The research of separate communicative interdisciplinary and interprofessional connections in neonatal hospitals of developed countries was conducted. Results and discussion. The researchers identified and united the main risk factors that increase the incidence of severe IVH and affect the development of IVH-induced complications. Based on the I-PASS batch solution, the structural components of internal communication protocols have been developed, which formed a model for optimizing the delivery of prematurely delivered high-risk, and infants who already have severe IVH. Conclusions. The checklist was developed and implemented in routine work, which allowed to improve the interdisciplinary and interprofessional interaction of specialists of the neonatal department of the Perinatal Center of the Poltava Regional Clinical M.V. Sklifosovsky`s Hospital.Документ Паліативна допомога у новонароджених: медико-етичні та фінансово-економічні аспекти(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України"., 2015) Ріга, Олена Олександрівна; Ковальова, Олена Михайлівна; Коробка, Оксана Вікторівна; Гончарь, Маргарита Олександрівна; Похилько, Валерій Іванович; Артьомова, Наталія Сергіївна; Рига, Елена Александровна; Ковалева, Елена Михайловна; Коробка, Оксана Викторовна; Гончарь, Маргарита Александровна; Похилько, Валерий Иванович; Артемова, Наталия Сергеевна; Riga, O. O.; Kovalova, O. M.; Korobka, O. V.; Gonchar, M. O.; Pokhylko, V. I.; Artyomova, N. S.Мета – вивчити кількість новонароджених Полтавської області, які потребували паліативної допомоги, та розрахувати вартість терапії дітей, які продовжували лікуватись у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Матеріали та методи. Для дослідження обрано пацієнтів, які лікувались у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених і діагноз яких входив до переліку станів, що обмежують життя. Результати. Наведено обґрунтування медико-етичних і фінансово-економічних підходів для впровадження перинатальної паліативної допомоги на прикладі Полтавської області. Наведено розрахунок вартості перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, які тривалий час отримували агресивну медичну допомогу внаслідок захворювань, що обмежують життя. Висвітлено аспекти етнічної, правової, економічної необхідності організації перинатальної паліативної допомоги. Висновки. Перешкодою до надання паліативної допомоги новонародженим є відсутність організації її системи, що не забезпечує виконання національної стратегії в галузі охорони здоров’я. Фінансові витрати надання медичної допомоги дітям, які потребують суто паліативної допомоги, надвеликі. Поняття, принципи, засади паліативного лікування дітей в Україні законодавчо не визначені, тому в сучасній системі охорони здоров’я України не визначено місця, до яких дітей можна застосовувати поняття «паліативні»; Цель – изучить количество новорожденных Полтавской области, которые нуждались в паллиативной помощи, и рассчитать стоимость лечения детей, которые продолжали лечиться в отделении интенсивной терапии новорожденных. Материалы и методы. Для исследования отобраны пациенты, которые лечились в отделениях интенсивной терапии новорожденных и диагноз которых входил в перечень состояний, ограничивающих жизнь. Результаты. Представлены обоснования медико-этических и финансово-экономических подходов для внедрения перинатальной паллиативной помощи на примере Полтавской области. Приведен расчет стоимости пребывания в отделении интенсивной терапии новорожденных, которые длительное время получали агрессивную медицинскую помощь вследствие заболеваний, ограничивающих жизнь. Освещены аспекты этической, правовой, экономической необходимости организации перинатальной паллиативной помощи. Выводы. Препятствием к оказанию паллиативной помощи новорожденным является отсутствие организации ее системы, которое не обеспечивает выполнения национальной стратегии в области здравоохранения. Финансовые расходы оказания медицинской помощи детям, которые нуждаются в паллиативной помощи, являются значительными. Понятие, принципы, основы паллиативного лечения детей в Украине законодательно не определены, поэтому в современной системе здравоохранения Украины нет места, каким детям можно применять понятие «паллиативные»; Purpose – to examine the number of newborns in Poltava region requiring palliative care and to calculate the treatment’s cost of children who continued to be present at neonatal intensive care unit. Material and methods. Patients, which treated in the intensive care unit new-born and the diagnosis of that was included in the list of the states, limiting life, were selected for research. Results. This article presents the rationale medical-ethical, financial and economic approaches to the implementation of perinatal palliative care as an example of Poltava region. The authors are the cost of stay in the intensive care unit, who have been treated with aggressive medical care due to life-limited diseases. Deals with aspects ethical, legal, economic necessity palliative organization of perinatal care. Conclusions. An obstacle to the provision of palliative care to newborns is the lack of organization of the system, failed to fulfill the national strategy in the field of health. Financial costs of medical care for children who require purely palliative care is very large. The concept, base, principles of palliative treatment of children in Ukraine is not legally defined, because there is no place in a modern health system in Ukraine, which children can use the term «palliative».Документ Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування(Буковинський державний медичний університет, 2017) Артьомова, Наталія Сергіївна; Коробка, Оксана Вікторівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Артемова, Наталия Сергеевна; Коробка, Оксана Викторовна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковалева, Елена Михайловна; Artyomova, N. S.; Korobka, O. V.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Kovalova, O. M.Резюме. Актуальність. Причини розвитку асфіксії добре відомі, проте дебати щодо важливості антенатальних та інтранатальних чинників у розвитку асфіксії досі продовжуються. Ідентифікація чітких предикторів розвитку дисфункції вітальних і невітальних органів дозволить удосконалити існуючі алгоритми спостереження за новонародженими, які перенесли гіпоксію/асфіксію, та приймати рішення щодо своєчасного застосування у них персоналізованих лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на зниження смертності, захворюваності, інвалідності дітей та підвищення якості їх життя. Мета роботи. Обґрунтування та розробка інтегрованої моделі предикції розвитку органних дисфункцій та удосконалення алгоритму спостереження за новонародженими з асфіксією в ранньому неонатальному періоді. Матеріали і методи. У дослідження було включено 72 доношені дитини з асфіксією та 35 здорових новонароджених, які народилися в перинатальному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського та Полтавському міському клінічному пологовому будинку впродовж 2011-2013 рр. Досліджено асоціації між розвитком дисфункції органів та факторами ризику, що характеризують соматичний, акушерський, анте-інтранатальний анамнез матері, стан дитини, об’єм первинної реанімації, а також між метаболічними, запальними та судинними біомаркерами. Предикцію уражень органів та систем новонародженого розглянуто з точки зору патофізіологічних механізмів циркуляторних та нециркуляторних адаптаційних реакцій при асфіксії, коли на тлі підвищення церебрального, коронарного та надниркового кровотоку відбувається зниження перфузії у нирках, легенях, шлунково-кишковому тракті, печінці та порушення їх функцій. Результати дослідження. Запропонована інтегрована модель предикції уражень вітальних та невітальних органів демонструє незначну роль анте- та інтранатальних чинників у прогнозуванні розвитку мультиорганної дисфункції. З’ясовано, що прогностична модель розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, яка включає слабкість пологової діяльності (ВШ 13,2), введення 0,9% розчину натрію хлориду під час первинних реанімаційних заходів (ВШ 9,2), рівень ЛДГ > 1700 од/л (ВШ 7,4) та креатиніну > 110 ммоль/л (ВШ 15,9) на 1 добу життя має площу під ROC кривою – 0,8711. Розвиток дисфункції міокарду достовірно асоціюється з рівнем глюкози < 3,3 ммоль/л (ВШ 11,6), сечовини > 7,0 ммоль/л (ВШ 21,3) та NO2¯+ NO3¯ < 21 мкмоль/л у сечі (ВШ 15,2) і прогностична модель її розвитку має площу під ROC кривою – 0,8368. Прогностичні моделі розвитку уражень невітальних органів, зокрема дисфункції ШКТ (оцінка за шкалою Апгар < 5 балів на 5 хвилині, введення 4% розчину NaHCO3 під час проведення реанімаційних заходів, рівень глюкози < 3,3 ммоль/л, сечовини < 6,0 ммоль/л) та гострого ураження нирок (оцінка за шкалою Апгар < 4 бали на 5 хвилині життя, меконіальна аспірація), мають відповідні площі під ROC кривими – 0,8424 та 0,8054. Зважаючи на патофізіологічні механізми розвитку органних дисфункцій у новонароджених при асфіксії запропоновано ймовірні 4 клінічні сценарії перебігу вказаного захворювання, які дозволяють припустити час, коли відбувалася гіпоксична/асфіксична подія. Удосконалено алгоритм спостереження за дітьми з ймовірною або наявною гіпоксичною подією. Зокрема, при наявності у дитини щонайменше однієї з вказаних ознак: сентинельної події, оцінки за шкалою Апгар нижче 7 балів на 5 хвилині життя, рН пуповинної крові менше 7,25, застосуванні ШВЛ під час реанімації, додатково до рекомендацій, викладених у Наказі МОЗ України №225 від 28.03.2014 р., доцільно в акушерських стаціонарах ІІ рівня призначати новонародженим такі дослідження: загальний аналіз крові, глюкоза, креатинін, сечовина в сироватці крові та в акушерських стаціонарах ІІІ рівня додатково ще визначати NO2¯+ NO3¯ в сечі. Висновки. Обґрунтовано інтегровану модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією, визначено прикладні аспекти її застосування та запропоновано алгоритм спостереження за новонародженими, стан яких оцінено менше за 7 балів на 5 хвилині життя; Резюме. Актуальность. Причины развития асфиксии хорошо известны, однако дебаты о важности антенатальных и интранатальных факторов в развитии асфиксии до сих пор продолжаются. Идентификация четких предикторов развития дисфункции витальных и невитальных органов позволит усовершенствовать существующие алгоритмы наблюдения за новорожденными, которые перенесли гипоксию/асфиксию, и принимать решение о своевременном применении у них персонализированных лечебно-диагностических мероприятий, направленных на снижение смертности, заболеваемости, инвалидности детей и повышение качества их жизни. Цель работы. Обоснование и разработка интегрированной модели предикции развития органных дисфункций и усовершенствование алгоритма наблюдения за новорожденными с асфиксией в раннем неонатальном периоде. Материалы и методы. В исследование было включено 72 доношенных ребенка с асфиксией и 35 здоровых новорожденных, родившихся в перинатальном центре Полтавской областной клинической больницы имени Н. В. Склифосовского и Полтавском городском клиническом роддоме в течение 2011-2013 гг. Исследованы ассоциации между развитием дисфункции органа и факторами риска, характеризующими соматический, акушерский, анте/интранатальный анамнез матери, состояние ребенка, объемы первичной реанимации, а также, между метаболическими, воспалительными и сосудистыми биомаркерами. Предикцию поражений органов и систем новорожденного рассмотрено с точки зрения патофизиологических механизмов циркуляторных и нециркуляторних адаптационных реакций при асфиксии, когда на фоне повышения церебрального, коронарного и надпочечникового кровотока происходит снижение перфузии в почках, легких, желудочно-кишечном тракте, печени и нарушение их функций. Результаты исследования. Предложенная интегрированная модель предикции поражений витальных и невитальних органов демонстрирует незначительную роль анте- и интранатальных факторов в прогнозировании развития мультиорганной дисфункции. Установлено, что прогностическая модель развития гипоксически-ишемической энцефалопатии, которая включает слабость родовой деятельности (ВШ 13,2), введение 0,9% раствора натрия хлорида во время первичных реанимационных мероприятий (ВШ 9,2), уровень ЛДГ > 1700 Ед/л (ВШ 7,4) и креатинина > 110 ммоль/л (ВШ 15,9) в 1-е сутки жизни имеет площадь под ROC кривой – 0,8711. Развитие дисфункции миокарда достоверно ассоциируется с уровнем глюкозы < 3,3 ммоль/л (ВШ 11,6), мочевины > 7,0 ммоль/л (ВШ 21,3) и NO2¯ + NO3¯ < 21 мкмоль/л в моче (ВШ 15,2) и прогностическая модель его развития имеет площадь под ROC кривой 0,8368. Прогностические модели развития поражений невитальних органов, в частности дисфункция ЖКТ (оценка по шкале Апгар < 5 баллов на 5 минуте, введение 4% раствора NaHCO3 при проведении реанимационных мероприятий, уровень глюкозы < 3,3 ммоль/л, мочевины < 6,0 ммоль/л) и острого поражения почек (оценка по шкале Апгар менее 4 баллов на 5 минуте жизни, мекониальная аспирация), имеют соответственно площади под ROC кривыми – 0,8424 и 0,8054. Учитывая патофизиологические механизмы развития органных дисфункций у новорожденных при асфиксии, предложено вероятные 4 клинические сценария течения указанного заболевания, которые позволяют предположить время, когда происходило гипоксическое/асфиксическое событие. Усовершенствовано алгоритм наблюдения за детьми с вероятным или имеющимся гипоксическим событием. В частности, при наличии у ребенка не менее одного из указанных признаков: сентинельное событие, оценка по шкале Апгар ниже 7 баллов на 5 минуте жизни, рН пуповинной крови менее 7,25, применение ИВЛ во время реанимации, дополнительно к рекомендациям, изложенным в Приказе МЗ №225 от 28.03. 2014 р г., целесообразно назначать в акушерских стационарах II уровня следующие исследования: общий анализ крови, глюкозу, креатинин, мочевину в сыворотке крови и в акушерских стационарах III уровня, дополнительно к указанному выше, NO2¯ + NO3¯ в моче. Выводы. Обосновано интегрированную модель предикции развития органных дисфункций у новорожденных с асфиксией, определены прикладные аспекты ее примененя и предложен алгоритм наблюдения за новорожденными, состояние которых оценено менее 7 баллов на 5 минуте жизни; Summary. Relevance of the research. The causes of asphyxia are well known, but the debates about the importance of antenatal and intranatal factors in its development are still continue. Identification of clear predictors for the development of the dysfunction in vital and nonvital organs will improve the existing algorithms for monitoring neonates who are suffered of hypoxia/asphyxia, and will enable the doctors to make decisions on the timely use of personalized therapeutic and diagnostic measures aimed at reducing mortality, morbidity, childhood disability and enhancing the quality of their life. The aims of the research are substantiation and development of the integrated model for prediction of organ dysfunctions, and improvement of the algorithm for monitoring newborns with asphyxia in the early neonatal period. Materials and methods. The study included 72 fullterm infants with asphyxia and 35 healthy newborns who were born at the perinatal centre of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital and Poltava City Clinical Maternity Hospital in 2011-2013. We studied the associations between the development of organ dysfunction and risk factors characterizing the somatic, obstetric, antenatal/intranatal history of the mother, the condition of the infant, the volume of primary resuscitation, as well as the metabolic, inflammatory and vascular biomarkers. The prediction of lesions of organs and systems of the newborn is considered from the point of view of pathophysiological mechanisms of circulatory and non-circulatory adaptation reactions in newborns with asphyxia, when against the background of increased cerebral, coronary and adrenal blood flow, there is a decrease in perfusion in the kidneys, lungs, gastrointestinal tract, liver and their dysfunctions. Results of the research. The proposed integrated model for the prediction of lesions of vital and nonvital organs demonstrates the insignificant role of ante and intranatal factors in the prognosis of multiorgan dysfunction development. It was determined that the prognostic model for the development of hypoxic and ischemic encephalopathy, which includes poor uterine contraction strength (odds ratio 13.2), administering 0.9% solution of sodium chloride during primary intensive care (OR 9.2), LDH level >1700 units/l (OR 7.4) and creatinine >110 mmol/l (OR 15.9) for 1 day of life has an area under the ROC curve of 0.8711. The development of myocardial dysfunction is reliably associated with glucose levels <3.3 mmol/l (OR 11.6), urea >7.0 mmol/l (OR 21.3) and NO2¯+ NO3¯ <21 mmol/l in urine (OR 15.2) and the prognostic model of its development has an area under the ROC curve of 0.8368. The prognostic models for the development of lesions of non-vital organs, in particular, the dysfunction of the gastrointestinal tract (Apgar score of <5 points on the 5th min., administering 4% NaHCO3 solution during the course of reanimation measures, glucose level <3.3 mmol/l, urea <6.0 mmol/l) and acute myocardial infarction (Apgar score <4 points on the 5th min. of life, meconial aspiration), have the corresponding areas under the ROC curves − 0.8424 and 0.8054. Taking into account the pathophysiological mechanisms of organ dysfunction development in newborns with asphyxia, 4 possible clinical scenarios were suggested for the aforementioned disease, which allow to assume the time hypoxic / asphyxial episode. The algorithm for monitoring infants with possible or present hypoxic episode has been improved, in particular, if a child has at least one of the following symptoms: sentinel event, Apgar score less than 7 points on the 5th min. of life, pH of umbilical cord blood less than 7.25, use of artificial lung ventilation during resuscitation. In addition to the recommendations provided by the Order of the Ministry of Healthcare No. 255 as of 2014, it is advisable to prescribe the following studies: complete blood count, blood glucose level, creatinine, urea in blood serum at the obstetrical inpatient establishments of the 2nd level, and in addition to the abovesaid − NO2¯ + NO3¯ in the urine − for obstetric hospitals of the 3rd level. Conclusions. The integrated model for the prediction of organ dysfunctions development in newborns with asphyxia has been substantiated; the applied points of its implementation have been determined; and the algorithm for monitoring the newborns with a score less than 7 points on the 5th min. of life has been suggested.