Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 24, вип. 1 (85)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 24, вип. 1 (85) за Автор "Faustova, M. O."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мікробне забруднення атмосферного повітря м. Полтави(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Бенедіс, В. Г.; Фаустов, Ярослав Юрійович; Faustova, M. O.; Loban`, G. A.; Benedis, V. G.; Faustov, Ya. Yu.Своєчасна, а головне регулярна, перевірка санітарно-гігієнічних показників повітря має бути не-відʼємною частиною державної політики у сфері охорони здоров’я. Проте, нажаль, сучасні наукові бази даних містять обмежену кількість літератури щодо досліджень мікробного складу повітря в Україні, не кажучи про м. Полтаву та прилеглі села. Метою роботи було визначити рівень мікро-бного забруднення атмосферного повітря районів м. Полтави.Матеріали та методи. Для дослі-дження рівня мікробного забруднення повітря районів м. Полтави використовували седиментацій-ний метод Коха. З цією метою проводили забір проб в паркових зонах різних районів м. Полтави атмосферного повітря протягом жовтня 2023 р. Для порівняння були взяті зразки повітря у лис-тяному та хвойному лісах прилеглих до міста сіл. За результатами культивування підраховували загальне мікробне число (ЗМЧ) повітря в 1 м3 кожного зразку окремо. Статистичний аналіз отри-маних результатів проводили за допомогою стандартних пакетів програм “Microsoft Excel 2019” та GraphPad Prism Software 10.1.0. (CША, 2023).Результати. В результаті дослідження виявлено найбільше мікробне забруднення атмосферного повітря у Павленківському парку (Київський район м. Полтави). ЗМЧ атмосферного повітря у Корпусному парку виявилося в 4 рази нижчим, порівняно з показником повітря Київського району. При культивуванні зразків атмосферного повітря парку Воїнів-Афганців (Шевченківський район міста) встановлено ЗМЧ у 8,2 рази нижче показника Павлен-ківського парку. Цікавим виявився той факт, що кількість мікроорганізмів у зразках повітря парку «Перемога» (Шевченківський район) була найменшою. Загалом, показник ЗМЧ в Подільському районі був одним із кращих і поступається лише ЗМЧ повітря парку «Перемога». Проте, тут були вияв-лені гемолітичні стрептококи, що можуть нести небезпеку. Висновки. Найвищий рівень мікробного забруднення атмосферного повітря характерний для Київського району м. Полтави, найнижчий рі-вень - в межах Шевченківського району на території парку «Перемога». Мікробіологічні показники повітря паркових зон м. Полтави покращуються з віддаленістю від центральних доріг містаДокумент Показники якісного та кількісного складу коменсальної мікробіоти кишківника як біомаркери гомеостазу (Частина 1)(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Ананьєва, Майя Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лосєв, Сергій Мінович; Ananieva, M. M.; Loban, G. A; Faustova, M. O.; Chumak, Y. Y.; Losev, S. M.In recent years, practical medicine has faced a surge of information highlighting the emergence of newmicrobes in the human body's microbiota, leading to challenges in interpreting laboratory test results.This study aims to equip medical professionals, including doctors of various specialties, medical students, and interns, with a comprehensive understanding of the current knowledge on the human gastrointestinal microbial profile.Our analysis included 53 articles from international literature sources indexed in PubMed, Scopus, and Google Scholar databases. These articles were identified through an electronic search. The composition of the human microbiome is shaped by alterations in environmental conditions, living environments, diet, climate, genetics, and various other factors. Following birth, the pivotal role in microbiome formation involves the vertical, horizontal, and mixed transfer of microorganisms. Navigating the diversity of resident microbiota can be challenging, leading scientists to suggest biomarkers such as diversity indices, enterotypes, and established ratios at typical taxonomic levels (genus, species) for convenience. In clinical practice, these indicators serve as indirect markers of microflora properties that model health or disease. To understand the distribution of species within types, ecologists introduced concepts like α-, β-, and γ-diversity, grounded in different mathematical models. These indicators are also employed to assess the human body microbiota. The division into enterotypes was proposed by scientists on the basis that the phylogenetic (species) composition of each category determines its own functional feature, which is likely tobe related to long-term eating habits.Conclusion. Scientists endeavor to assess the intricate microbiome system and its substantial impact on the human body, as well as the adverse effects of dysbiosis, employing mathematical models applied in microbiology.Документ Проблемні питання наcтавництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Loban, G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.В Україні залучення здобувачів вищої освіти до наукових досліджень здійснюється переважно через роботу студентських наукових груп. Проте, у частини викладачів виникають проблеми з наставництвом студентських наукових проектів. Метою роботи було висвітлення деяких проблемних аспектів наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти на основі досвіду іноземних і вітчизняних університетських викладачів-науковців. Для пошуку інформації використані літературні джерела бази даних PubMed і Google Scholar . Пошук проводився за ключовими словами, аналізувались статті із світової та вітчизняної медичної освітньої літератури за досліджуваною темою. Науковці рекомендують раннє залучення студентів до наукових досліджень у лабораторіях та їх участь у програмах, що базуються на дослідженнях, а саме «на основі відкриттів», «на основі проектів» і «на основі запитів», створених за моделлю реальної світової наукової практики. Такі варіанти надають уявлення про науку, забезпечують структуровану підтримку та лабораторний досвід для всіх студентів. Матеріально-технічні проблеми, недостатня мотивація викладачів приділяти багато часу здобувачам освіти, залишаються перешкодами для широкого впровадження науково-дослідницьких програм в університетах. Для успішного виконання студентського науково-го дослідження необхідна мотивація студентів брати на себе відповідальність за свою роботу. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій кафедр для забезпечення роботи студентських наукових груп також залишаються проблемою. Наукові наставники повинні мати достатню педа-гогічну підготовку щодо того, як бути посередником у дослідницьких групах. Зусилля наставників повинні бути спрямовані на заохочення здобувачів освіти брати участь у дослідницькій діяльності шляхом покращення їх обізнаності і створенні таких можливостей