Інтелектуальна власність. Кафедра оториноларингології з офтальмологією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Інтелектуальна власність. Кафедра оториноларингології з офтальмологією за Автор "Наконечний, Денис Олександрович"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Спосіб перевірки гостроти зору за допомогою модифікованих таблиць ETDRS з українськими оптотипами(Укрмедпатентінформ, 2017) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ткаченко, Максим Костянтинович; Наконечний, Денис ОлександровичЗапропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. В більшості зарубіжних країн використовують нові розробки таблиць для перевірки гостроти зору, удосконалюючи систему візометрії за різними параметрами. В Україні використовується таблиця Головіна-Сівцева, яка була створена у 1928 році, та кільця Ландольта побудовані за децимальною шкалою; в більшості зарубіжних країн використовують нові розробки таблиць для перевірки гостроти зору, а саме таблиці ETDRS, які лишаються золотим стандартом для оцінки гостроти зору, витіснивши інші методи її дослідження. Спосіб перевірки гостроти зору за таблицею Головіна-Сівцева не враховує загальну кількість правильно прочитаних оптотипів, пропорційно протилежною їй є система LogMAR (логарифм мінімального кута розширення) в таблицях ETDRS, розробка яких почалася в 1982 році в США для удосконалення діагностики пацієнтів з діабетичною ретинопатією, з метою раннього виявлення захворювання та контролю лікування. Дана система включає в себе підрахунок кількості правильно прочитаних оптотипів, що надає можливість більш точного визначення гостроти зору. Проте, система LogMAR має неправильну геометричну прогресію відносно децимальної шкали, що різко відрізняється від звичної для нас системи оцінки і не сприймається вітчизняними дослідниками через різний запис результатів. Крім того, стандартні таблиці ETDRS містять літери латинського алфавіту, які не читаються більшістю українських громадян, та за своєю структурою є доволі громіздкими, що вимагає збільшення часу тестування та не дозволяє їх використовувати для практики в лікувальних закладах. Враховуючи вище викладене дослідники не мають можливості співставити отримані результати візометрії, що ускладнює обговорення їх з лікарями та науковцями інших країн. Тож, вирішення цих питань залишається актуальним. В світі відомі такі способи модифікації таблиць ETDRS: заміна літер С, D, N, R, S, V і Z (що використовуються в стандартних таблицях ETDRS) на E, Р, Х, B, T, M та A, які є загальними для трьох європейських алфавітів (латинський, грецький та кирилиця) [S. Plainis, P. Tzatzala, Y. Orphanos, M.K. Tsilimbaris – A modified ETDRS visual acuity chart for European-wide use: Optom Vis Sci, 84 (2007), pp. 647-653] та [Babu Noushad, Jyothi Thomas, Shristi V Amin – Reliability of a modified logMAR distant visual acuity chart for routine clinical use: Oman Journal of Ophthalmology, (2012), pp. 87-90]. В Україні подібні способи не розроблялися, вдосконаленням таблиць ETDRS переважно займалися грецькі, індійські та британські науковці. Також даний спосіб включає зміну дизайну таблиці логарифмічної гостроти зору за рахунок зменшення кількості оптотипів до трьох в кожному з 14 рядків, що дозволяє їх застосовувати в повсякденній клінічній практиці та дає узгодження повторення літер і швидкість проведення тесту. Найближчим за сукупністю ознак до того, що заявляється, є спосіб, який грунтується на створені таблиць у яких кожен з 13 рядків має від двох до чотирьох оптотипів (Пат. № US 6142631 А, МПК А 61 В 3/032. Reduced logMAR visual acuity test chart/ Заявник та патентовласник: Ian E. Murdoch, D. Allstair Н. Laidlaw, Dan A. Rosser, Fred W. Fitzke. – заявка US №09235279, заявл. 22.01.1999; опубл. 07.11.2000) До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1) неправильну геометричну прогресію децимальної шкали між рядками 20/32 та 20/20; 2) відсутність розрахунку гостроти зору з відстані 5 метрів, яка поширена в Україні, відповідно неможливості порівнювати результати досліджень; 3) відсутність можливості корекції гостроти зору для далі. Враховуючи встановлені недоліки, нами були розроблені модифіковані таблиці ETDRS з українськими оптотипами. Проведена модифікація включає зміну дизайну таблиці логарифмічної гостроти зору, введення українських оптотипів та додавання 2-х додаткових рядків. Окремо створенні таблиці №3 та №4 із зменшеною кількістю оптотипів до трьох в кожному з 16 рядків, що дозволяє їх застосовувати в повсякденній клінічній практиці та дає узгодження повторення літер і швидкість проведення тесту. В основу корисної моделі поставлене завдання винайти спосіб візометрії за допомогою використання модифікованих таблиць ETDRS з українськими оптотипами для їх впровадження в Україні. Задача вирішується шляхом створення способу для перевірки гостроти зору за допомогою модифікованих таблиць ETDRS, який включає проведення тестової проби на здатність органа зору розрізняти деталі оптотипів під кутом зору в 1 хвилину в стандартних умовах освітлення з 4 метрів, який відрізняється тим, що застосовуються запропоновані авторські таблиці, де оптотипи представлені українськими літерами (С,Е,H,P,И,В,О,K,Х,М), оцінка гостроти зору здійснюється за кількістю правильно прочитаних оптотипів пацієнтом, з перераховуванням результатів за відомою формулою у логарифмічну шкалу, а потім у десяткову, причому між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10 дотримується рівний інтервал 0,1 log, за шкалою log scale, а між рядками 20/32 – 20/20 розміщено два додаткові рядки 20/28 і 20/22, що розділені інтервалом 0,05 log та відповідають гостроті зору 0,71 й 0,9 відповідно до децимальної шкали; гостроту зору кожного ока в інтервалі 20/200 – 20/10 визначають використовуючи різні таблиці ETDRS з українськими оптотипами, для запобігання запам’ятовуванню оптотипів пацієнтом (наприклад: гострота зору правого ока визначається за модифікованою таблицею ETDRS №1, лівого ока – за модифікованою таблицею ETDRS №2, або гострота зору правого ока визначається за модифікованою таблицею ETDRS №3, лівого ока – за модифікованою таблицею ETDRS №4). Таблиці №1, №2 більшою мірою призначені для наукових та клінічних досліджень, складаються з 16 рядків, в кожному рядку по 5 оптотипів між якими дотримується рівний інтервал по шкалі log scale, рядки розділені інтервалом 0,1 log між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10, а інтервалом 0,05 log між рядками 20/32 – 20/20. Таблиці №3, №4 мають спрощену варіацію, що дозволяє їх використовувати в щоденній практиці для зменшення часу проведення тестування, вони складаються з 16 рядків, в кожному з яких по 3 оптотипи між якими дотримується рівний інтервал по шкалі log scale, рядки розділені інтервалом 0,1 log між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10, а інтервалом 0,05 log між рядками 20/32 – 20/20. Запропонований спосіб використовувався в офтальмологічному відділені Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, проведено дослідження гостроти зору з використанням модифікованих таблиць ETDRS у 33 хворих з діабетичною ретинопатією. Отримані результати добре узгоджувалися зі стандартними таблицями ETDRS, використовувалися для обговорення з іноземними колегами в межах клінічного дослідження та корелюють із значеннями загальноприйнятої візометрії. Позитивним ефектом даного методу є: 1) дозволяє оцінити гостроту зору у пацієнтів, що не знають латинські літери; 2) наявна можливість корекції гостроти зору для далі за рахунок встановлення правильної геометричної прогресії за децимальною шкалою між рядками 20/32 та 20/20; 3) використання таблиць №3 та №4 зменшує час проведення дослідження гостроти зору; 4) розуміння отриманих результатів візометрії лікарями та науковцями інших країн.Документ Спосіб прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії за кристалографічними відмінностями сльози(Укрмедпатентінформ, 2017) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Ткаченко, Максим КостянтиновичЗапропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. Щорічний приріст хворих з недіагностованим цукровим діабетом, автоматично збільшує кількість пацієнів з різними формами діабетичної ретинопатії та призводить до їх неконтрольованого прогресування. В більшості зарубіжних країн активно вивчаються неінвазивні способи та розповсюджені лабораторні методики, що базуються на вивченні біохімічного та імунологічного складу сльози при різних формах діабетичної ретинопатії. В Україні дослідження якісного складу сльози не набуло поширення, внаслідок вимог щодо їх проведення: потреба у значній кількості часу, дорогому обладнанні та реактивів. Тож, в даний час вітчизняними науковцями дуже активно вивчається альтернативна методика - нативна кристалографія сльози, яка є досить простою у застасуванні. Однак, проведений аналіз по патентних і науково-технічним джерелам інформації показав відсутність даних, щодо відмінностей кристалографічних ознак сльози відповідно до форм та прогнозу ризику прогресування діабетичної ретинопатії, отже запропонований спосіб їх визначення - не відомий. Інтенсивні дослідження цих питань та подальше впровадження результатів в клінічну практику має надзвичайний інтерес. В світі відомі такі способи прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії: шляхом визначення в сльозі концентрації імуноглобуліну А [Пат. 2124727 RU, МПК G01N 33/53; A61F 9/00. Method for making prognosis of diabetic retinopathy development / Ehkardt V.F., Tarasova L.N., Teplova S.N., Alekhina T.V.; Заявник та патентовласник: Ural State Advanced Training Institute for Doctors (RU); Заявл. 1996 р. Опубл. 10.01.1999 р.]; шляхом дослідження індукованої хемолюмінесценції сльози і світлової чутливості макули за допомогою фотострес-тесту [Пат. 2292549 RU, МПК G01N33/487. Способ прогнозирования клинической манифестации 2 диабетической ретинопатии у больных сахарным диабетом ІІ типа / Сорокин Е.Л., Пшеничников М.В.; Заявник та патентовласник: Федеральное государственное учреждение "Межотраслевой научно-технический комплекс "Микрохирургия глаза" им. акад. С.Н. Федорова Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию (RU) №2005124526/15; Заявл. 02.08.2005; Опубл. 27.01.2007]. Найбільш близьким за сукупністю ознак та технічним виконанням є спосіб виявлення діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2 типу за кристалографічними ознаками сльози. Згідно даних авторів, в білковій зоні фації сльози спостерігається феномен кристалізації в 99% випадків. При наявності кристалів в аморфній зоні кристалограм в 80% випадків визначається набряк в макулярній ділянці (за данними ОКТ) і більш ніж в 97% випадків виявляються порушення нормальної архітектоніки макулярної зони, а саме згладження фовеолярної ямки (ФЦ-коеф. > 0,82), що розцінюється, як початок розвитку макулярного набряку. [Костровская Е. О., Снитко А. М., Завгородняя Н. Г. – Кристаллография слезы в диагностике диабетического макулярного отека., Патология №3, том 7(2010), С. 81-82]. До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1) відсутність специфічних критеріїв, які відповідають морфологічним змінам сітківки на різних стадіях прогресування діабетичної ретинопатії; 2) складність реалізації більшості методик в рутинній клінічній практиці внаслідок вимог щодо їх проведення; 3) використання специфічних ознак кристалоутворення сльози лише для діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2 типу. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити та доповнити уже наявні способи встановлення та прогнозування розвитку форми діабетичної ретинопатії для впровадження у клінічну практику. Задача вирішується шляхом створення способу для прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії специфічними ознаками кристалоутворення фації сльози, який відрізняється тим, що широка проміжна зона та дрібні точкові вкраплення в аморфній та у проміжній зоні фації сльози характерні для непроліферативної форми діабетичної 3 ретинопатії; патологічне кристалоутворення в аморфній зоні фації сльози з переважанням кристалів великих розмірів та широка проміжна зона характерні для препроліферативної форми діабетичної ретинопатії; підвищення щільності розташування кристалів та поодинокі кристали бурого кольору в центральній зоні фації сльози характерні для проліферативної форми діабетичної ретинопатії; наявність кристалів солей неправильної форми з невпорядкованим розташуванням та відсутністю галуження основного стовбура 3-го й 2-го порядку в центральній зоні фації сльози характерно для розвитку стадій діабетичної ретинопатії, що свідчить про подальше збільшення тяжкості непроліферативної форми діабетичної ретинопатії та є ризиком розвитку проліферативних змін на сітківці. Приклад використання: в офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, проведено кристалографічне дослідження сльози у 47 хворих з різними формами діабетичної ретинопатії. Так, у пацієнтів з непроліферативною формою діабетичної ретинопатії прямий кореляцій зв’язок спостерігався у 82% пацієнтів, а у хворих на препроліферативну та проліферативну форми ДРП у 73% та 93% випадків відповідно. За допомогою запропонованого способу прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії, обстежено 17 пацієнтів з непроліферативною формою, у 11 з них спрогнозована можливість переходу в проліферативну стадію. Через 2 роки у 8 пацієнтів (73%) настала проліферативна стадія діабетичної ретинопатії. Позитивним ефектом даного способу є: 1) наявність специфічних ознак, які відповідають морфологічним змінам сітківки на різних стадіях діабетичної ретинопатії та можливість прогнозування ризику переходу непроліферативної стадії діабетичної ретинопатії в проліферативну; 2) доступність, простота у використанні та неінвазивний характер методу.