Інтелектуальна власність. Кафедра оториноларингології з офтальмологією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Методика діагностики пацієнтів з суглобово-мʼязовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба оклюзійного генезу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Новіков, Вадим Михайлович; Новиков, Вадим Михайлович; Novikov, V. M.; Тумакова, Олена Борисівна; Тумакова, Елена Борисовна; Tumakova, O. B.; Штефан, Анатолій Васильович; Штефан, Анатолий Васильевич; Shtefan, A. V.Документ Спосіб планування функціональних ринохірургічних втручань(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2018) Аврунін, Олег Григорович; Носова, Яна Віталіївна; Фарук, Хушам Ісмаіл Саєд; Журавльов, Анатолій Семенович; Шушляпіна, Наталія Олегівна; Калашник, Юлія Михайлівна; Безшапочний, Сергій Борисович; Лобурець, Андрій ВалерійовичВинахід належить до медицини, власне до оториноларингології, і може бути використаний для прогнозування функціональних результатів ринохірургічних втручань за допомогою віртуального моделювання. Відповідно до способу проводять визначення локальних аеродинамічних опорів вздовж носової порожнини, виявляють максимальний з них, а результуючу витрату повітря обчислюють з урахуванням як втрати тиску за довжиною носової порожнини, так і втрати тиску на максимальному локальному аеродинамічному опорі.Документ Пристрій для зрошення лікарськими препаратами лобної та верхньощелепної пазухи(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2017) Лобурець, Андрій Валерійович; Безшапочний, Сергій БорисовичПристрій для зрошення лікарськими препаратами лобної та верхньощелепної пазух складається з капілярної трубки, головки, павільйону та пілота. При цьому, на кінці головки є розпилювальне сопло, де завдяки різкому зменшенню прохідного перерізу рідина прискорюється до швидкостей, необхідних для аерозольного розпилення.Документ Спосіб хірургічного лікування хронічного фронтиту з пластикою лобно-носового співустя(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2017) Лобурець, Андрій Валерійович; Безшапочний, Сергій Борисович; Лобурець, Валерій ВасильовичДокумент Спосіб попередження виникнення набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти у хворих з супутньою патологією сітківки(Укрмедпатентінформ, 2014) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловська, Ірина СергіївнаЗапропонована корисна модель належить до галузі медицини, а саме до офтальмології. Незважаючи на постійне вдосконалення хірургічної техніки видалення катаракти, операція неминуче супроводжується запальною реакцією і викликає різні післяопераційні ускладнення, особливо у хворих, що мають супутню офтальмологічну патологію. Одним із серйозних ускладнень після екстракції катаракти вважається поступове потовщення центральної зони сітківки аж до розвитку кістозного макулярного набряку (КМН). Макулярний набряк (МН) належить до пізніх післяопераційних ускладнень і залишається однією з головних причин зниження зору. Із впровадженням сучасних хірургічних технологій частота макулярного набряку при артифакії знижується, однак проблема залишається актуальною. Відомі способи попередження набряку макулярної ділянки: застосування непафенаку для профілактики макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти [Толчинська А.І. - VI Російський загальнонаціональний офтальмологічний форум: збірник тез м. Москва- 2013]. Та субкон'юнктивальне введення 0.4% розчину дексаметазона натрію фосфату у кількості 0,3 мл наприкінці факоемульсифікації [Harumi Fukushima, Satoshi Kato, Tadayoshi Kaiya, Takuma Yuguchi, Kozue Ohara, Hidetaka Noma, Yasuhiro Konno, Kazuko Kameyama and Tetsuro Oshika «Effect of subconjunctival steroid injection on intraocular inflammation and blood glucose level after cataract surgery in diabetic patients» Journal of Cataract & Refractive Surgery, Volume 27, Issue 9, September 2001, Pages 1386-1391]. Найближчим за сукупністю ознак до того, що заявляється, є: (Пат. (UA) №29249 МП К A61F 9/00. Спосіб профілактики ексудативно-запальної реакції після факоемульсифікації катаракти у хворих на цукровий діабет. /Автори: Завгородня Н.Г., Костровська К.О., Кравченко О.В. - заявка № 200709128 від 09.08.2007; опубл. 10.01.2008, бюл.№1). Даний спосіб грунтується на введенні у скловидне тіло 8мг тріамцинолону після проведення основних етапів факоемульсифікації катаракти. До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1 Недостатньо надійна профілактика післяопераційного набряку при субкон'юнктивальному використанні глюкокортикоїдів, внаслідок швидкого розсмоктування препарату із місця введення; 2)наявність ускладнень інтравітреального введення препаратів (разом з високою ефективністю може викликати і серйозні ускладнення, такі як відшарування сітківки, гемофтальм, вторинна глаукома); 3)можливі побічні дії використання глюкокортикоїдів (підвищення ВОТ, зниження місцевого імунітету та ряд інших). В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити та доповнити відомі способи попередження виникнення макулярного набряку. Задача вирішується шляхом використання препарату, що є безпечним та немає побічних ефектів та протипоказань до застосування. Поставлена задача вирішується створенням способу попередження виникнення макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, що полягає в одноразовому введенні наприкінці факоемульсифікації ретиналаміну, попередньо розчиненого в 1,0 мл розчину для ін'єкцій, в субтеноновий простір, у напрямку до заднього відрізку ока. Опис лікарського препарату, який використовується: активна речовина ретиналамін 5 мг, допоміжні речовини гліцин 17 мг, вода для ін'єкцій. Даний препарат належить до пептидних біорегуляторів, що має стимулюючу дію на фоторецептори і клітинні елементи сітківки, сприяє поліпшенню функціональної взаємодії пігментного епітелію і зовнішніх сегментів фоторецепторів, прискорює відновлення світлової чутливості сітківки. Нормалізує проникність судин, стимулює репаративні процеси при захворюваннях і травмах сітківки ока. Покращує метаболізм тканин ока і нормалізує функції клітинних мембран, поліпшує внутрішньоклітинний синтез білка, та регулює процеси перекисного окислення ліпідів, що сприяє оптимізацїї енергетичних процесів. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином: після виконання всіх етапів факоемульсифікації катаракти, перед закінченням операції в зовнішньо-темпоральному квадранті в 5-6 мм від лімба за допомогою внутрішньовенного катетера (22 G) та шприца, в субтеноновий простір вводиться 1,0 мл ретиналаміну, попередньо розчиненого в 1,0 мл води для ін’єкцій. Приклад використання: в офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скпіфосовського, проведено дослідження використання ретиналаміну для попередження макулярного набряку у 20 стаціонарних хворих. У всіх цих хворих в післяопераційному періоді клінічно значимого набряку макулярної ділянки не спостерігалося. Позитивним ефектом даного методу є: 1)дозволяє формувати депо лікарського препарату в задньому відрізку очного яблука, в безпосередній близькості до макулярної ділянки сітківки; 2)дозволяє уникнути пошкодження м'яких тканин і оболонок ока ; 3)має мінімальний рівень протипоказань та побічної дії; 4) не викликає ускладнень.Документ Спосіб хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми(Укрмедпатентінформ, 2011) Бездітко, Павло Андрійович; Безкоровайна, Ірина МиколаївнаЗапропонований спосіб відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології та може бути використаний при хірургічному лікуванні вторинної неоваскулярної глаукоми. Відомі способи хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми: Пат. 2248191 Рос-сийская Федерация, МПК A61F9/007, Способ хирургического лечения неоваскулярной глаукомы вторичной глаукомы /Мулдашев Е.Р., Родионов О.В., Корнілаєва М.П., Мусін У .К..- № 2002135551/14; заявлено 26.12.2002; опубл. 20.03.2006; Пат. 2289372 Российская Федерация, МПК A61F9/007, Способ хирургического лечения неоваскулярной глаукомы. Мачехин В. А., Ченчик А. Д..-№ 2004129899/14; заявлено 14.10.2004; опублик. 20.03.2006. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб хірургічного лікування вторинної не-оваскулярної глаукоми, що представляє собою операцію аутодренування [А. М. Петруня, М.С. Петруня. Эффективность применения комплекс-ной антиглаукоматозной операции./Офтальмохирургия.- 1994 r.-N 2-е. 17]. Цей спосіб полягає у формуванні та заправленні в фістулу між передньою камерою та супрациліарним простором, склеральних "ніжок". Однак відомий спосіб має недостатню ступінь ефективності через те, що операційне поле аутод- ренируючих операцій розташовується в зоні патогенетично зумовленого розповсюдження неоваскуляризації і можливий тік внутрішньоочної рідини посилює це розповсюдження. В основу корисної моделі поставлене завдан-ня розробити спосіб хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми шляхом удосконалення відомого, досягти уникнення внутрішньоочних, крововиливів та склерозуючих післяопераційних процесів, які викликають подальше підвищення внутрішньоочного тиску. Поставлене завдання вирішують створенням способу бар'єрної іридоциклоретракції, що включає проведення хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми, яке відрізняється тим, що для припинення поширення вазопроліферативних факторів із заднього відрізка ока в передній та зниження внутрішньоочного тиску, виконуються іридоциклоретракції в чотирьох квадрантах між прямими м'язами, паралельно лімбу. Запропонований спосіб здійснюють слідуючим чином: виконуються кругові розрізи довжиною близько 10 мм, та відсепаровують кон'юнктиву від лімба в чотирьох квадрантах очного яблука в 10 - 12 мм від лімба, між місцями прикріплення прямих м’язів. В 10 мм від лімба, паралельно до нього виконують два розрізи склери на 2/3 її товщини на відстані 3 мм один від одного. Навколо розрізів проводять діатермокоагуляцію склери. У основі викроєної полоски проводять наскрізний розріз глибоких шарів склери до судинної оболонки, в який мікрошпателем вправляють полоску з повер-хневих шарів склери в напрямку - по окружності очного яблука. Кон’юнктиву ушивають безперервними швами. Епібульбарно проводять інстиляції антибактеріальних препаратів. Приклад: для вивчення ефективності хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми запропонованим способом, було проведене експериментальне дослідження шляхом оперативного втручання на 10 кролях. Через 3 дні після операції, в зонах її проведення визначаються 4 достатньо високі (від 0,32 58932 до 0,43 мм) фільтраційні подушки, величиною від 2,2 до 3,5 мм на 4,0 - 5,0 мм з помірно розмитими внутрішніми краями. З часом їх висота зменшуєть-ся до утворення пластких в терміні 3 міс після операції та їх збереженням при спостереженні до 6 міс після операції (висотою від 0,17 до 0,22 мм) з достатньо чіткими краями. Морфологічні дослідження прооперованих очей показали утворення кругового рубця в зоні задньогіалоїдної мембрани скловидного тіла при переході заднього відрізка ока в передній та наявність циркулярно розташованих субсклеральних -супраувеальних щелевидних каналів шириною від 0,2 до 0,4 мм і довжиною від 0,5 до 0,75 мм, котрі зберігаються при спостереженні до 6 міс після операції. Склера в зоні оперативного втручання фенестрована. Мікропорожнини супраувеального канала кореспондують із склеральним каналом. Товщина циліарного тіла в зоні операції схожа з інтактними зонами. Запропонована операція проведена на 3-х очах (у 3-х хворих) з вторинною неоваскулярною глаукомою в закритокутовій стадії при гостроті зору 0 (нуль). Ускладнень операції, раннього чи пізнього післяопераційного періоду не спостерігалось у зв'язку з віддаленістю операційної зони від кута передньої камери. В післяопераційному періді, зник больовий синдром, при терміні спостереження до 6 місяців, спостерігалося зниження внутрішньоочного тиску в середньому на 11,7±1,1 мм.рт.ст. Через 3-4 місяці після операції відмічалося спадіння новоутворених судин райдужної оболонки. Запропонований спосіб впливає на патогенетичні механізми вторинної неоваскулярної глаукоми, сприяючи утворенню кругового бар'єрного рубця в зоні задньогіалоїдної мембрани скловидного тіла для проникнення вазопроліферативних факторів із заднього відрізка ока в передній, забезпечує стабільне зниження внутрішньоочного тиску, зниження секреторної функції циліарного тіла. Спосіб дозволяє значно зменшити ризик інтра - та післяопераційних ускладнень.Документ Спосіб ревізії фільтраційної подушки після імплантації пристрою для фільтрації рідини при глаукомі EX-PRESS(Укрмедпатентінформ, 2016) Медведчук, Сергій Павлович; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Пархоменко, Георгій Якович; Стебловська, Ірина СергіївнаКорисна модель належить до галузі медицини, а саме до офтальмології. Відома велика кількість антиглаукоматозних операцій, методики хірургії вказаної патології постійно вдосконалюються. Будь-яке оперативне втручання з приводу глаукоми може вважатися успішним, якщо у віддаленому терміні досягається цільовий рівень внутрішньоочного тиску (ВОТ). Основною проблемою хірургії глаукоми залишається надмірне рубцювання шляхів відтоку внутрішньоочної рідини, які створені під час антиглаукоматозних операцій (Лебедев О.И., Яворский А.Е., Столяров Г.М. и др. Профилактика избыточного рубцевания при непроникающей глубокой склерэктомии И Глаукома. - 2011). Виражений проліферативний процес в зоні хірургічного втручання призводить до повторного підвищення ВОТ і подальшої декомпенсації глаукоматозного процесу. Виходячи з цього, ведуться постійні пошуки варіантів оперативних втручань, які б мінімізували розвиток рубцевого процесу, в тому числі і з використанням так званих антиметаболітів (цитостатиків) (Бабушкин А.Э. Борьба с рубцеванием в хирургии первичной глаукомы (обзор литературы) И Вести, офтальмол. - 1990). Другим способом вирішення проблеми надмірного рубцювання шляхів відтоку внутрішньоочної рідини було створення різноманітних дренажних пристроїв, які забезпечують направлений відтік водянистої вологи під кон'юнктиву для зниження офтальмотонусу (Балакирева Е.В., Бессмертный А.М. Минишунтирование в хирургии глаукомы, 2010; Гаврилова И.А., Чупров А.Д. Первый опыт применения шунта Ex-PRESS в хирургии рефрактерной глаукомы - М., 2011). Одним із таких пристроїв є мікродренаж EX-PRESS компанії Alcon (США). Однак і при його імплантації за даними літератури (Филиппова О.М., Киселева О.А., Бессмертный А.М. Опыт имплантации микрошунта Ex-PRESS в хирургии таких пристроїв є мікродренаж EX-PRESS компанії Alcon (США). Однак і при його імплантації за даними літератури (Филиппова О.М., Киселева О.А., Бессмертный А.М. Опыт имплантации микрошунта Ex-PRESS в хирургии глаукомы. - М.- 2010; Gallego-Pinazo R., Lopez-Sanchez Е., Marin-Montiel J. Postoperative outcomes after combined glaucoma surgery. Comparison of Ex-PRESS miniature implant with standard trabeculectomy. - 2009) можливе підвищення ВОТ в результаті рубцювання фільтраційної подушки в 10-40% випадків. Повторних антиглаукоматозних операцій потребує від 3,2 до 32 % пацієнтів з раніше оперованою глаукомою. Запропонований спосіб ревізії фільтраційної подушки після імплантації пристрою для фільтрації рідини при глаукомі EX¬PRESS дозволяє уникнути нових оперативних втручань з приводу глаукоми і дозволяє використовувати вдвічі меншу концентрацію розчину мітоміцину С, в порівнянні з існуючими на даний час способами. Відомий спосіб ревізії фільтраційної подушки після імплантації пристрою для фільтрації рідини при глаукомі EX-PRESS із застосуванням YAG-лазера для відновлення прохідності мікрошунта EX-PRESS і подальша заміна мікродренуючого пристрою на новий, в випадку невдачі лазерного втручання (Dahan Elie, Bleb management H Glaucoma-Second Edition- 2014). Використання YAG-лазерної процедури не є простим і доступним способом лікування для більшості офтальмологічних хірургічних стаціонарів в Україні. Запропонована автором заміна дренажного пристрою EX-PRESS на новий, робить подібні втручання в Україні економічно недоступними. Відома методика передбачає також застосування 0,04 % розчину мітоміцину після підняття склерального клаптя за допомогою марлевого спонжа. Використання більш концентрованого розчину потрібно тому, що розчин мітоміцину розбавляється в рані кров'ю, хоча застосування вищої концентрації розчину призводить до збільшення вираженості негативних побічних дій мітоміцину: надлишкової фільтрації водянистої вологи в післяопераційному періоді, гіпотонії, симптоматичної макулопатії і зниженні гостроти зору. В основу корисної моделі поставлена задача відновлення прохідності пристрою для фільтрації очної рідини EX-PRESS за допомогою використання доступних і зручних інструментів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб ревізії фільтраційної подушки після імплантації пристрою для фільтрації рідини при глаукомі EX-PRESS включає відновлення прохідності дренажного пристрою, згідно з корисною моделлю, для забезпечення вільного проходження внутрішньоочної рідини через пристрій та перевірки його просвіту використовується розчин трипанового синього для діаметра пристрою 50 мкм; бужування канюлею для віскоканалостомії для діаметра пристрою 200 мкм та ін'єкцією суміші 0,2 мл 0,02 % розчину мітоміцину (0,2 мг в 1 мл) з 0,2 мл розчину маркаїну (5 мг в 1 мл) під кон'юнктиву. Можна виконати введення канюлі як через зовнішній отвір мікродренуючого пристрою, так і з боку передньої камери. Слід зауважити, що канюля пройде повністю через пристрій з внутрішнім діаметром 200 мікрон. При використанні пристрою діаметром 50 мікрон канюля зайде в отвір дренуючого пристрою не на всю довжину. Вперше перевірку прохідності шунта діаметром 50 мкм пропонується виконати за допомогою 0,05 % розчину трипанового синього. Процедуру можна виконати через передню камеру і на тлі білої склери добре візуалізується розчин трипанового синього. Запропонований спосіб ревізії фільтраційної подушки після імплантації мікродренуючого пристрою EXPRESS з відновленням прохідності дренажу, здійснюється наступним чином: суміш 0,2 мл 0,02 % розчину мітоміцину (0,2 мг в 1 мл) з 0,2 мл розчину маркаїну (5 мг в 1 мл) з експозицією 4 хв. під кон'юнктиву вводять ін'єкційно. 5 Розчин мітоміцину видавлюється з-під кон'юнктиви за допомогою інструментів. Відсікають кон'юнктиву, починаючи від лімба, гостро відсепаровують склеральний клапоть. З боку передньої камери через парацентез перевіряють прохідність дренажного пристрою канюлею для віскоканалостомії. Канюля проходить повністю через мікродренуючий пристрій з внутрішнім діаметром 200 мікрон. У випадку, якщо в ході антиглаукоматозної операції був використаний 10 пристрій для фільтрації очної рідини діаметром 50 мікрон, канюля зайде в просвіт дренажа не на всю довжину. Після цього, за допомогою розчину трипанового синього, перевіряють прохідність мікродренуючого пристрою EX-PRESS діаметром 50 мкм. Проводиться дренування супрахоріоїдального простору, що приводить до активації трансциліарного способу відтоку внутрішньоочної рідини. На склеральний клапоть шви не накладаються. Кон'юнктива 15 ушивається вузлуватими швами при зниженому ВОТ, що дає можливість краще герметизувати післяопераційну рану. Приклад конкретного виконання. В медичному центрі "Новий Зір" м. Київ виконано 10 оперативних втручань за корисною моделлю. Проведена ревізія фільтраційної подушки після імплантації мікродренуючих пристроїв 20 для фільтрації внутрішньоочної рідини EX-PRESS Р 200 мкм - 2 шт., Р 50 мкм - 8 шт. Ревізія виконувалась при умові, що масаж ока і місцеві гіпотензивні препарати були неефективні. Всі пацієнти в анамнезі мали тільки одне антиглаукомне хірургічне втручання. Середній рівень внутрішньоочного тиску до операції 28,8±4,8 мм рт. ст (по Маклакову). Середній термін виконання ревізії фільтраційної подушки через 9,8±1,5 міс. після імплантації пристрою. 25 Середній рівень внутрішньоочного тиску після операції 15,3±1,8 мм рт. ст. Середній термін спостереження пацієнтів після виконання ревізії фільтраційної подушки 7±1,5 міс. Позитивний ефект отриманий від використання корисної моделі, полягає у забезпеченні стійкого рівня ВОТ в післяопераційному періоді і покращенні гідродинаміки ока та стабілізації зорових функцій у хворих з глаукомою.Документ Спосіб профілактики виникнення макулярного набряку після проведення факоемульсифікації катаракти(Укрмедпатентінформ, 2014) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловська, Ірина СергіївнаЗапропонована корисна модель належить до галузі медицини, а саме до офтальмології. Кістозний набряк макулярної ділянки після екстракції катаракти (синдром Ірвіна-Гасса) - одне з поширених ускладнень при хірургічних втручаннях на передньому відрізку ока. Даний вид патології знижує успіх оперативного втручання з приводу видалення катаракти, за рахунок зниження гостроти зору в післяопераційному періоді. Тому питання профілактики такого вагомого ускладнення, після факоемульсифікації катаракти, залишається актуальним. Відомі способи профілактики набряку макулярної ділянки: інтравітреальне введення кеналога з метою профілактики макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти. Шишкін М.М., Гільманшин Т.Р. [Федорівські читання: збірник тез., м. Москва - 2009]. Найбільш близьким до запропонованого є: спосіб профілактики післяопераційних ускладнень після факоемульсифікації катаракти з імплантацією кришталика (Пат. (UA) № 10771 А МПК А61К 9/127. Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень після факоемульсифікації катаракти з імплантацією кришталика/ Автор: Одабаш'ян Сергій Артурович; заявка №96020478, заявл. 08.02.1996 Опубл. 25.12.1996, бюл. № 4). Даний спосіб ґрунтується на застосування препарату з антиоксидантною та покращуючою метаболізм дією - ліпіну. Однак існуючі способи профілактики мають ряд недоліків. Для медикаментозного лікування найчастіше використовують стероїдні протизапальні засоби, які вводяться в скловидне тіло та мають такі побічні дії як підвищення ВОТ, зниження місцевого імунітету, інгібування процесів епітелізації та виразкування деепітелізованих ділянок рогівки. Дані препарати, згідно інструкції, не призначені для подібних шляхів введення. У використанні ліпіну також можна виявити недоліки: має недостатній ступінь ефективності через використання даної сполуки у вигляді емульсії, що готується перед самим використанням препарату та має певні складнощі в приготуванні, а також про відсутність чітких даних про використання його в офтальмології та характеру побічної дії після використання даного препарату. Незручність в зберіганні (температурний режим не вище - 10 градусів Цельсія) також можна віднести до мінусів даної методики. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб профілактики виникнення макулярного набряку, шляхом використання препарату, доступного та зручного у використанні і зберіганні. Поставлена задача вирішується створенням способу профілактики виникнення макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, що включає використання протизапального та антиексудативного засобу, який відрізняється тим, що для протинабрякового ефекту використовується розчин L-лізину есцинату 0,1 % для внутрішньовенно струминного введення по 5,0 мл на 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 1-2 рази протягом передопераційного періоду, в залежності від стану сітківки. Опис лікарського препарату, який використовується для лікування: склад: 1 мл розчину містить L-лізину есцинату 0,001 г та допоміжні речовини - спирт етиловий 96 %, пропіленгліколь, вода для ін’єкцій. Препарат належить до групи капіляростабілізуючих засобів, виявляє протизапальну, протинабрякову та знеболюючу дію. Есцин знижує активність лізосомальних гідролаз, що запобігає розщепленню мукополісахаридів у стінках капілярів та у сполучній тканині, яка їх оточує, і тим самим нормалізує підвищену судинну і тканинну проникність і виявляє антиексудативну, протизапальну та знеболювальну дію. Препарат підвищує тонус судин, а також чинить помірний імунокоригуючий та гіпоглікемічний ефекти. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином: введення відбувається внутрішньовенним струминним методом повільно. Розводять 5,0 мл (0,001 г) L-лізину есцинату в 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Вводять через 2 години після проведення факоемульсифікації катаракти. Можливе доопераційне введення, в залежності від до- та післяопераційного стану сітківки. Приклад використання В офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського проведено дослідження використання L-лізину есцинату для попередження макулярного набряку у 12 стаціонарних хворих. У всіх цих хворих в післяопераційному періоді клінічно значимого набряку макулярної ділянки ми не спостерігали. Позитивний ефект полягає в тому, що при використанні L-лізину есцинату для профілактики виникнення макулярного набряку не виникає таких побічних ефектів як підвищення ВОТ, на відміну від відомих профілактичних методик. Також даний препарат не впливає на процеси репарації рогівки. Має імуностимулюючу дію, що в певній мірі може попереджувати розвиток запальних процесів у післяопераційному періоді.Документ Спосіб перевірки гостроти зору за допомогою модифікованих таблиць ETDRS з українськими оптотипами(Укрмедпатентінформ, 2017) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ткаченко, Максим Костянтинович; Наконечний, Денис ОлександровичЗапропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. В більшості зарубіжних країн використовують нові розробки таблиць для перевірки гостроти зору, удосконалюючи систему візометрії за різними параметрами. В Україні використовується таблиця Головіна-Сівцева, яка була створена у 1928 році, та кільця Ландольта побудовані за децимальною шкалою; в більшості зарубіжних країн використовують нові розробки таблиць для перевірки гостроти зору, а саме таблиці ETDRS, які лишаються золотим стандартом для оцінки гостроти зору, витіснивши інші методи її дослідження. Спосіб перевірки гостроти зору за таблицею Головіна-Сівцева не враховує загальну кількість правильно прочитаних оптотипів, пропорційно протилежною їй є система LogMAR (логарифм мінімального кута розширення) в таблицях ETDRS, розробка яких почалася в 1982 році в США для удосконалення діагностики пацієнтів з діабетичною ретинопатією, з метою раннього виявлення захворювання та контролю лікування. Дана система включає в себе підрахунок кількості правильно прочитаних оптотипів, що надає можливість більш точного визначення гостроти зору. Проте, система LogMAR має неправильну геометричну прогресію відносно децимальної шкали, що різко відрізняється від звичної для нас системи оцінки і не сприймається вітчизняними дослідниками через різний запис результатів. Крім того, стандартні таблиці ETDRS містять літери латинського алфавіту, які не читаються більшістю українських громадян, та за своєю структурою є доволі громіздкими, що вимагає збільшення часу тестування та не дозволяє їх використовувати для практики в лікувальних закладах. Враховуючи вище викладене дослідники не мають можливості співставити отримані результати візометрії, що ускладнює обговорення їх з лікарями та науковцями інших країн. Тож, вирішення цих питань залишається актуальним. В світі відомі такі способи модифікації таблиць ETDRS: заміна літер С, D, N, R, S, V і Z (що використовуються в стандартних таблицях ETDRS) на E, Р, Х, B, T, M та A, які є загальними для трьох європейських алфавітів (латинський, грецький та кирилиця) [S. Plainis, P. Tzatzala, Y. Orphanos, M.K. Tsilimbaris – A modified ETDRS visual acuity chart for European-wide use: Optom Vis Sci, 84 (2007), pp. 647-653] та [Babu Noushad, Jyothi Thomas, Shristi V Amin – Reliability of a modified logMAR distant visual acuity chart for routine clinical use: Oman Journal of Ophthalmology, (2012), pp. 87-90]. В Україні подібні способи не розроблялися, вдосконаленням таблиць ETDRS переважно займалися грецькі, індійські та британські науковці. Також даний спосіб включає зміну дизайну таблиці логарифмічної гостроти зору за рахунок зменшення кількості оптотипів до трьох в кожному з 14 рядків, що дозволяє їх застосовувати в повсякденній клінічній практиці та дає узгодження повторення літер і швидкість проведення тесту. Найближчим за сукупністю ознак до того, що заявляється, є спосіб, який грунтується на створені таблиць у яких кожен з 13 рядків має від двох до чотирьох оптотипів (Пат. № US 6142631 А, МПК А 61 В 3/032. Reduced logMAR visual acuity test chart/ Заявник та патентовласник: Ian E. Murdoch, D. Allstair Н. Laidlaw, Dan A. Rosser, Fred W. Fitzke. – заявка US №09235279, заявл. 22.01.1999; опубл. 07.11.2000) До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1) неправильну геометричну прогресію децимальної шкали між рядками 20/32 та 20/20; 2) відсутність розрахунку гостроти зору з відстані 5 метрів, яка поширена в Україні, відповідно неможливості порівнювати результати досліджень; 3) відсутність можливості корекції гостроти зору для далі. Враховуючи встановлені недоліки, нами були розроблені модифіковані таблиці ETDRS з українськими оптотипами. Проведена модифікація включає зміну дизайну таблиці логарифмічної гостроти зору, введення українських оптотипів та додавання 2-х додаткових рядків. Окремо створенні таблиці №3 та №4 із зменшеною кількістю оптотипів до трьох в кожному з 16 рядків, що дозволяє їх застосовувати в повсякденній клінічній практиці та дає узгодження повторення літер і швидкість проведення тесту. В основу корисної моделі поставлене завдання винайти спосіб візометрії за допомогою використання модифікованих таблиць ETDRS з українськими оптотипами для їх впровадження в Україні. Задача вирішується шляхом створення способу для перевірки гостроти зору за допомогою модифікованих таблиць ETDRS, який включає проведення тестової проби на здатність органа зору розрізняти деталі оптотипів під кутом зору в 1 хвилину в стандартних умовах освітлення з 4 метрів, який відрізняється тим, що застосовуються запропоновані авторські таблиці, де оптотипи представлені українськими літерами (С,Е,H,P,И,В,О,K,Х,М), оцінка гостроти зору здійснюється за кількістю правильно прочитаних оптотипів пацієнтом, з перераховуванням результатів за відомою формулою у логарифмічну шкалу, а потім у десяткову, причому між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10 дотримується рівний інтервал 0,1 log, за шкалою log scale, а між рядками 20/32 – 20/20 розміщено два додаткові рядки 20/28 і 20/22, що розділені інтервалом 0,05 log та відповідають гостроті зору 0,71 й 0,9 відповідно до децимальної шкали; гостроту зору кожного ока в інтервалі 20/200 – 20/10 визначають використовуючи різні таблиці ETDRS з українськими оптотипами, для запобігання запам’ятовуванню оптотипів пацієнтом (наприклад: гострота зору правого ока визначається за модифікованою таблицею ETDRS №1, лівого ока – за модифікованою таблицею ETDRS №2, або гострота зору правого ока визначається за модифікованою таблицею ETDRS №3, лівого ока – за модифікованою таблицею ETDRS №4). Таблиці №1, №2 більшою мірою призначені для наукових та клінічних досліджень, складаються з 16 рядків, в кожному рядку по 5 оптотипів між якими дотримується рівний інтервал по шкалі log scale, рядки розділені інтервалом 0,1 log між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10, а інтервалом 0,05 log між рядками 20/32 – 20/20. Таблиці №3, №4 мають спрощену варіацію, що дозволяє їх використовувати в щоденній практиці для зменшення часу проведення тестування, вони складаються з 16 рядків, в кожному з яких по 3 оптотипи між якими дотримується рівний інтервал по шкалі log scale, рядки розділені інтервалом 0,1 log між рядками 20/200 – 20/32 та 20/20 – 20/10, а інтервалом 0,05 log між рядками 20/32 – 20/20. Запропонований спосіб використовувався в офтальмологічному відділені Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, проведено дослідження гостроти зору з використанням модифікованих таблиць ETDRS у 33 хворих з діабетичною ретинопатією. Отримані результати добре узгоджувалися зі стандартними таблицями ETDRS, використовувалися для обговорення з іноземними колегами в межах клінічного дослідження та корелюють із значеннями загальноприйнятої візометрії. Позитивним ефектом даного методу є: 1) дозволяє оцінити гостроту зору у пацієнтів, що не знають латинські літери; 2) наявна можливість корекції гостроти зору для далі за рахунок встановлення правильної геометричної прогресії за децимальною шкалою між рядками 20/32 та 20/20; 3) використання таблиць №3 та №4 зменшує час проведення дослідження гостроти зору; 4) розуміння отриманих результатів візометрії лікарями та науковцями інших країн.Документ Спосіб прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії за кристалографічними відмінностями сльози(Укрмедпатентінформ, 2017) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Ткаченко, Максим КостянтиновичЗапропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. Щорічний приріст хворих з недіагностованим цукровим діабетом, автоматично збільшує кількість пацієнів з різними формами діабетичної ретинопатії та призводить до їх неконтрольованого прогресування. В більшості зарубіжних країн активно вивчаються неінвазивні способи та розповсюджені лабораторні методики, що базуються на вивченні біохімічного та імунологічного складу сльози при різних формах діабетичної ретинопатії. В Україні дослідження якісного складу сльози не набуло поширення, внаслідок вимог щодо їх проведення: потреба у значній кількості часу, дорогому обладнанні та реактивів. Тож, в даний час вітчизняними науковцями дуже активно вивчається альтернативна методика - нативна кристалографія сльози, яка є досить простою у застасуванні. Однак, проведений аналіз по патентних і науково-технічним джерелам інформації показав відсутність даних, щодо відмінностей кристалографічних ознак сльози відповідно до форм та прогнозу ризику прогресування діабетичної ретинопатії, отже запропонований спосіб їх визначення - не відомий. Інтенсивні дослідження цих питань та подальше впровадження результатів в клінічну практику має надзвичайний інтерес. В світі відомі такі способи прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії: шляхом визначення в сльозі концентрації імуноглобуліну А [Пат. 2124727 RU, МПК G01N 33/53; A61F 9/00. Method for making prognosis of diabetic retinopathy development / Ehkardt V.F., Tarasova L.N., Teplova S.N., Alekhina T.V.; Заявник та патентовласник: Ural State Advanced Training Institute for Doctors (RU); Заявл. 1996 р. Опубл. 10.01.1999 р.]; шляхом дослідження індукованої хемолюмінесценції сльози і світлової чутливості макули за допомогою фотострес-тесту [Пат. 2292549 RU, МПК G01N33/487. Способ прогнозирования клинической манифестации 2 диабетической ретинопатии у больных сахарным диабетом ІІ типа / Сорокин Е.Л., Пшеничников М.В.; Заявник та патентовласник: Федеральное государственное учреждение "Межотраслевой научно-технический комплекс "Микрохирургия глаза" им. акад. С.Н. Федорова Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию (RU) №2005124526/15; Заявл. 02.08.2005; Опубл. 27.01.2007]. Найбільш близьким за сукупністю ознак та технічним виконанням є спосіб виявлення діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2 типу за кристалографічними ознаками сльози. Згідно даних авторів, в білковій зоні фації сльози спостерігається феномен кристалізації в 99% випадків. При наявності кристалів в аморфній зоні кристалограм в 80% випадків визначається набряк в макулярній ділянці (за данними ОКТ) і більш ніж в 97% випадків виявляються порушення нормальної архітектоніки макулярної зони, а саме згладження фовеолярної ямки (ФЦ-коеф. > 0,82), що розцінюється, як початок розвитку макулярного набряку. [Костровская Е. О., Снитко А. М., Завгородняя Н. Г. – Кристаллография слезы в диагностике диабетического макулярного отека., Патология №3, том 7(2010), С. 81-82]. До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1) відсутність специфічних критеріїв, які відповідають морфологічним змінам сітківки на різних стадіях прогресування діабетичної ретинопатії; 2) складність реалізації більшості методик в рутинній клінічній практиці внаслідок вимог щодо їх проведення; 3) використання специфічних ознак кристалоутворення сльози лише для діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2 типу. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити та доповнити уже наявні способи встановлення та прогнозування розвитку форми діабетичної ретинопатії для впровадження у клінічну практику. Задача вирішується шляхом створення способу для прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії специфічними ознаками кристалоутворення фації сльози, який відрізняється тим, що широка проміжна зона та дрібні точкові вкраплення в аморфній та у проміжній зоні фації сльози характерні для непроліферативної форми діабетичної 3 ретинопатії; патологічне кристалоутворення в аморфній зоні фації сльози з переважанням кристалів великих розмірів та широка проміжна зона характерні для препроліферативної форми діабетичної ретинопатії; підвищення щільності розташування кристалів та поодинокі кристали бурого кольору в центральній зоні фації сльози характерні для проліферативної форми діабетичної ретинопатії; наявність кристалів солей неправильної форми з невпорядкованим розташуванням та відсутністю галуження основного стовбура 3-го й 2-го порядку в центральній зоні фації сльози характерно для розвитку стадій діабетичної ретинопатії, що свідчить про подальше збільшення тяжкості непроліферативної форми діабетичної ретинопатії та є ризиком розвитку проліферативних змін на сітківці. Приклад використання: в офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, проведено кристалографічне дослідження сльози у 47 хворих з різними формами діабетичної ретинопатії. Так, у пацієнтів з непроліферативною формою діабетичної ретинопатії прямий кореляцій зв’язок спостерігався у 82% пацієнтів, а у хворих на препроліферативну та проліферативну форми ДРП у 73% та 93% випадків відповідно. За допомогою запропонованого способу прогнозування розвитку діабетичної ретинопатії, обстежено 17 пацієнтів з непроліферативною формою, у 11 з них спрогнозована можливість переходу в проліферативну стадію. Через 2 роки у 8 пацієнтів (73%) настала проліферативна стадія діабетичної ретинопатії. Позитивним ефектом даного способу є: 1) наявність специфічних ознак, які відповідають морфологічним змінам сітківки на різних стадіях діабетичної ретинопатії та можливість прогнозування ризику переходу непроліферативної стадії діабетичної ретинопатії в проліферативну; 2) доступність, простота у використанні та неінвазивний характер методу.