2021
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2021 за Автор "Ananieva, M. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антимікробна дія йодоформу і хлоргексидину на музейні штами мікроорганізмів(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.; Havryliev, V. M.; Чумак, Юлия Викторовна; Ананьева, Майя Николаевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Гаврильев, Виктор НиколаевичХірургічне видалення зуба може супроводжуватися низкою ускладнень. Альвеоліт - інфекційнозапальний процес стінок лунки зуба, який виникає після видалення зуба під час амбулаторного прийому в хірургічній стоматології. Характеризується частковою або повною відсутністю згустку крові, так звана «суха лунка", і больовим синдромом. Для розвитку даного процесу виділяють різні чинники, але найбільш частими є травматичний і інфекційний. Для місцевого лікування альвеоліту застосовують цілий ряд лікарських засобів, спрямованих на усунення запальних проявів і больового синдрому. Під час амбулаторного прийому для лікування альвеоліту найчастіше використовують такі антисептичні препарати, як йодоформ і хлоргексидин. Йодоформ антисептичний засіб, який широко використовується місцево в хірургічній стоматології та в ендодонтії. Хлоргексідін так само знайшов широке застосування в стоматології як антисептичний препарат. Мета: в дослідженні in vitro вивчити антимікробну дію йодоформу і хлоргексидину щодо музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали і методи дослідження: антисептики йодоформ і хлоргексідін. В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штамми Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231. Протимікробну дію йодоформу і хлоргексидину визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні і агаре. Для дослідження застосовували завис йодоформу, який відповідав 200,0 мг / мл робочої концентрації препарату. Застосовували 0,05% розчин хлоргексидину глюконату, який відповідав 500 мкг / мл робочої концентрації препарату. Результати та обговорення. Йодоформ у вигляді порошку в досліджуваних концентраціях викликав незначну статичну дію на музейні штами E.faecalis, E.coli і C.albicans, але бактерицидного дії щодо них не виявляв. Штами S.epidermidis і S.aureus були стійкими до дії йодоформу. Хлоргексидин викликав, як інгібуючу так і мікробоцидну дію на всі досліджувані штами мікроорганізмів.Документ Дослідження протимікробної дії декасану хлоргексидину та йодоформу на стандартні штами мікроорганізмів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьева, Майя Николаевна; Чумак, Юлия Викторовна; Лобань, Галина Андреевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.Проблема лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в сучасній хірургічній стоматології залишаються відкритими, незважаючи на великі досягнення в даній галузі. У розвитку цих ускладнень виділяють багато етіологічних чинників, але останнім часом науковці приділяють велику увагу інфекційному, який пов’язують з мікрофлорою лунки зуба після його видалення. Враховуючи літературні джерела найбільш розповсюдженим постекстракційним ускладненням під час амбулаторного прийому у хірурга-стоматолога є альвеоліт, на долю якого припадає 1-35%. Для боротьби з таким етіологічним чинником, як інфекційний хірургі-стоматологи застосовують місцево антисептичні препарати широкого спектру дії такі як, Йодоформ і Хлоргексидин. В якості антисептичного препарату для місцевого застосування при лікуванні та профілактики інфекційно-запальних ускладнень порожнини рота все частіше стали застосовувати вітчизняний препарат Декасан, на основі декаметоксину. Як показали попередні дослідження даний антисептик спричиняє антимікробну дію стосовно грампозитивних та грамнегативних, аеробних та анаеробних бактерій. Враховуючи те, що цей антисептичний препарат має протимікробну дію, щодо різновидових мікроорганізмів, він викликає інтерес для подальших досліджень, як препарат, який може бути ефективним для лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в хірургічній стоматології. Хлоргексидин біглюконат є катіонним бігуанідом. Проникаючи у внутрішньоклітинні мембрани бактерій, перешкоджає споживанню кисню і призводить до загибелі бактеріальних клітин. Даний антисептик активно застосовують у стоматологічній практиці. Лікування альвеоліту під час амбулаторного прийому проводять за допомогою традиційного способу, а саме використовуючи йодоформну тампонаду постекстракційної лунки зуба у комплексі з іншими лікарськими препаратами. Йодоформ (трийодметан) — жовта кристалічна речовина з сильним характерним запахом, практично нерозчинна у воді. В стоматології цей препарат застосовують, як антисептик у вигляді порошку, або комбінованих паст. Мета: в дослідженні in vitro вивчити протимікробну активність Декасану, хлоргексидину і йодоформу стосовно музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231, отримані з ДУ « Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (м.Київ). Протимікробну дію Декасану, хлоргексидину і йодоформу визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні та агарі згідно наказу №167 від 5.04.2007 року «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Висновки: Згідно отриманих даних Декасан і хлоргексидин мають високу бактеріостатичну та бактерицидну дію на досліджувані музейні штами мікрооргані- змів. Антисептики Декасан та хлоргексидин проявляють протимікробну дію в концентрації у тисячу разів нижчою порівняно з концентрацією йодоформа.Документ Плівкоутворюючі властивості Streptococcus spp. у присутності антисептиків на основі катіонних поверхнево-активних сполук(2021) Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Петренко, Руслан Володимирович; Faustova, M. O.; Loban, G. A.; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Petrenko, R. V.; Фаустова, Мария Алексеевна; Ананьева, Майя Николаевна; Лобань, Галина Андреевна; Чумак, Юлия Викторовна; Петренко, Руслан ВладимировичЗгідно даних Американського національного інституту здоров’я, близько 80% бактеріальних інфекцій є плівкоасоційованими, що суттєво утруднює їх лікування та профілактику. Вчені наголошують, що часта хронізація захворювань, пов’язаних з плівковими формами збудників, та їх значуща резистентність до протимікробних засобів на сьогоднішній день є однією з найбільших проблем медицини у всьому світі. Мета дослідження – визначити плівкоутворюючі властивості клінічних ізолятів Streptococcus spp., виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки, у присутності антисептиків декасану та хлоргексидину. Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були клінічні ізоляти S. warneri (n=3), S. sanguinis (n=4), S. sobrinus (n=4), S.mitis (n=4), S. salivarius (n=5), виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Вивчення плівкоутворюючих властивостей клінічних ізолятів визначали за допомогою спектрофотометричного методу за G.D. Christensen. В дослідженні застосовували антисептики на основі катіонних поверхневоктивних сполук: Декасан 0,2 (ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ, Україна) та Хлоргексидину біглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», м. Харків, Україна). Результати та обговорення. В результаті досліджень встановлено, що S. sorbinus та S. sanguinis володіли високими, S. mitis і S. warneri - середніми плівкоутворюючими властивостями. Антисептик декасан сприяв зниженню плівкоутворення всіх досліджуваних ізолятів Streptococcus spp. Поряд з цим, дія хлоргексидину на здатність утворювати біоплівки досліджуваними ізолятами мікроорганізмів була дещо нижчою, порівняно з декасаном. А у випадку з S. mitis хлоргексидин навіть посилював його плівкоутворюючі властивості. Висновки. Стрептококи групи viridans, що виділяють від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюванніми м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки володіють різними плівкоутворюючими властивостями. Декасан проявляє вищу активність щодо плівкових форм стрептококів порівняно з хлоргексидином.