Перегляд за Автор "Bezkorovayna, I. M."
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Characteristics of crystallographic changes in tear in different stages of diabetic retinopathy("Чорномор'я", 2018-12) Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, A. O.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Анна ОлександрівнаIntroduction. Studying the specific crystallographic signs of tear in the development of diabetic retinopathy is of an extraordinary interest in clinical practice. Aim. To study the changes in the crystollografic signs of tear depending on a stage of diabetic retinopathy. Materials and methods. Under our supervision, there were 84 patients (145 eyes) with diabetes mellitus. Patients were divided into three groups according to the classification of diabetic retinopathy by N.V. Pasechnikova and V.O. Naumenko, adopted by the XII-th Ukrainian Congress of Ophthalmologists. Group 1 consisted of 36 patients (58 eyes) with non-proliferative diabetic retinopathy (NPDRP); Group 2 consisted of 25 patients (42 eyes) with pre-proliferative diabetic retinopathy (PPDRP); Group 3 consisted of 23 patients (45 eyes) with proliferative diabetic retinopathy (PDRP). Results. A vast intermediate area and single point inclusions in the amorphous and intermediate areas of the tear facie was noted in 81% of the NPDRP patients (р<0.01); the pathologic crystallization in the amorphous area of the tear facie and a prevalence of large-size crystals and vast intermediate areas was in 74% of the PPDRP patients (р<0.01); and the increased density of crystal arrangement and single brown crystals were in 93% of the PDRP patients (р < 0.01). Conclusions. A relationship was defined between the changes in the tear crystallography type in the patients with PPDRP and PDRP, who had a crystollogram of type 3 and type 4, respectively, (p <0.01). The additional crystallographic sings of tear, the changes in which correspond to different stages of DRP, were also defined.Документ Pathomorphological changes of the optical nerve intracranial part in diabetes mellitus(Полтавський державний медичний університет, 2021) Pera-Vasylchenko, A. V.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Bezkorovayna, I. M.; Bezega, Н. М.; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна МихайлівнаРобота присвячена дослідженню морфологічних змін зорового нерва, переважно інтракраніального відділу, при діабетичній мікроангіопатії. Показано, що діабетична мікроангіопатія супроводжується проліферацією ендотеліоцитів капілярів, в результаті чого виникає звуження або облітерація просвіту судин. У свою чергу це призводить до ішемії нервових волокон з розвитком дистрофічних змін і часткового або повного руйнування астроцитів і олігодендроцитів. Очевидно, що при цукровому діабеті ці процеси відбуваються і в тканинах зорового нерва. Важка форма діабетичної мікроангіопатії зорового нерва схожа за морфологічними ознаками з проліферативною формою ретинопатіїДокумент Psychological aspects of examination of ophthalmic patients with diabetic retinopathy(Aluna Publishing, 2019-05) Bezkorovayna, A. O.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, I. M.; Безкоровайна, Анна Олександрівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Ірина МиколаївнаSummary. Introduction. Nowadays there are a number of questionnaires with a score assessment of mental disorders. However, they are not adapted to the specific manifestations of DRP and require additional correction. Aim. To determine the criteria of necessity of psychological help for the patient with DRP. Materials and methods. 96 patients with DRP. The methods of the study were as follows: functional diagnostic examinations (visometry without correction and with optimal correction, direct and indirect ophthalmoscopy, optical coherent tomography of the retina and the optic disc); the assessment of mental state of patients using original and adapted tests. Results. The criteria of necessity of specialized psychological help for the patient with DRP are: level of fatigue manifestations in points is higher than 33 for patients with NPDRP, 49 with PPDRP and 56 with PDRP (according to the mean values of the total score of MFI at the corresponding stage of DRP); veracity of at least 2 statements from the additional questions and/or high values (>12) of at least 2 MFI subscales; changes in cognitive function, classified as severe or moderate. Conclusions. The integrated, modified questionnaire for patient's mental condition assessment, based on MFI for fatigue manifestations, MMSE for cognitive impairment and the additional questions provides a reliable way to determine the criteria for specialized psychological help necessity.Документ Аналіз ригідності оболонок і стан гідродинаміки очей при короткозорості(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.Великий науковий і практичний інтерес представляють результати вивчення еластичності і ригідності зовнішньої оболонки ока і діагностика прогресування міопічного процесу на основі показників еластотонографії. Мета дослідження. Оцінити показники ригідності зовнішньої оболонки ока апланаційною еластотонографією Кальфа-Плюшко-Вургафта та вивчити вплив їх змін на прогресування міопічного процесу. Матеріали та методи дослідження. Нами обстежено 84 пацієнта (168 очей), віком від 16 до 38 років. Серед них 138 очей з середнім сферичним еквівалентом (від -3,25Д до -20,0Д) і 30 очей з еметропією (контрольна група). Усім дослідженим проводилась методика апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта, яка була використана нами для дослідження стану ригідності оболонок ока при короткозорості і оцінки прогресування міопічного процесу. Результати дослідження. У міопів середнього і високого ступенів при порівнянні даних обстеження з параметрами, отриманими у еметропів, виявлено, що додатковим критерієм прогресування короткозорості може бути вивчення ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Ця методика, на відміну від раніше застосовуваної для обстеження міопічних очей еластотонометрії, дозволяє більш повноцінно дослідити еластичність склеральної капсули ока, так як враховує накопичення залишкових деформацій фібрилами склери після компресійного навантаження і може виявити скриті порушення ригідності. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу. Виявлена пряма сильна кореляція між величиною посткомпресійного вкорочення еластопідйому і величиною міопічної рефракції. Коефіцієнт кореляції рівний 0,97 достовірний з вірогідністю безпомилкового прогнозу p>99%. Висновок. Додатковим діагностичним критерієм прогресування короткозорості є дослідження ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому більш ніж на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу, оскільки характеризує погіршення ригідності оболонок ока (r= 0,97 – вірогідність безпомилкового прогнозу p>99%); Большой научный и практический интерес представляют результаты изучения эластичности и ригидности внешней оболочки глаза, а также диагностика прогрессирования миопическом процесса на основе этих показателей. Цель исследования. Оценить показатели ригидности наружной оболочки глаза апланационной эластотонографией Кальфа-Плюшкой-Вургафта и изучить влияние их изменений на прогрессирование миопического процесса. Материалы и методы исследования. Нами обследовано 84 пациента (168 глаз) в возрасте от 16 до 38 лет. Среди них 138 глаз с миопией, со средним сферическим эквивалентом (от -3,25Д к -20,0Д) и 30 глаз с эмметропией (контрольная группа). Всем исследованным проводилась апланационная эластотонография Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Результаты исследования. В миопов средней и высокой степени при сравнении данных обследования с параметрами, полученными у эмметропов, выявлено, что дополнительным критерием прогрессирования близорукости может быть изучение ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии. Эта методика, в отличие от ранее применяемой для обследования миопических глаз эластотонометрии, позволяет более полноценно исследовать эластичность склеральной капсулы глаза, так как учитывает накопления остаточных деформаций фибриллами склеры после компрессионной нагрузки и может обнаружить скрытые нарушения ригидности. Укорочение посткомпресионного эластоподьема на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса. Обнаружена прямая сильная корреляция между величиной посткомпресионного укорочения эластоподъема и величиной миопической рефракции. Коэффициент корреляции равен 0,97 – достоверный, с вероятностью безошибочного прогноза p> 99%. Вывод. Дополнительным диагностическим критерием прогрессирования близорукости является исследование ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Укорочение посткомпресионного эластоподъема более чем на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса, поскольку характеризует ухудшение ригидности оболочек глаза (r = 0,97 - вероятность безошибочного прогноза p> 99%); Introduction. The issues on elasticity and rigidity of the outer eye layer and the diagnosis of the myopia progression based on the findings obtained by elasto-tonography are posing a great scientific and clinical interest. The aim of the study was to estimate the rigidity of the outer eye layer using the applanation elastotonography and to examine the effect of their changes on the myopia progression. Materials and methods. We examined 84 patients (168 eyes), aged 16 to 38 years. Among them, 138 eyes were with medium spherical equivalent (from -3,25D to -20,0D) and 30 eyes were with emmetropia (control group). All patients passed through the applanation elasto-tonography to obtain the findings on the rigidity of the outer eye layers in myopia and to assess the myopia progression. Results. It has been found out that compared with the moderate and high degrees myopia, when comparing the survey with the parameters in the emmetropia group, there is an additional criterion to assess the myopia progression, and this is the analysis of the rigidity of the outer eye layer by the applanation elasto-tonography. This technique, in contrast with the previously used to the study the myopic eyes, allows us to investigate the elasticity of the scleral eye capsule more fully, since it can detect the accumulation of residual sclera deformations by fibrils after the compression and can reveal hidden rigidity disturbances. The shortening of the post-compression elastic rise by 1.5 mm indicates the myopia progression. There is a direct strong correlation between the magnitude of the post-compression elastic rise shortening and the magnitude of myopic refraction. Correlation coefficient equal to 0,97 is reliable with probability of error-free prediction p>99%. Conclusion. An additional diagnostic criterion to assess the myopia progression is the analysis of the rigidity of the ocular layers by using elasto-tonography. The shortening of the post-compression elastic rise more than 1.5 mm in comparison to the previous results indicates the myopia progression because it characterizes the impairment in the rigidity of the eye layers (r = 0.97 - probability of error-free prediction p> 99%).Документ Дистанційна форма медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2021) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.Сучасна медична освіта в даний час стикається зі значними складнощами, викликаними необхідністю дистанційного навчання в період пандемії COVID-19. Це питання стосується практично усіх видів підготовки. Однак медична освіта має свою специфіку, яка пов’язана з необхідністю роботи «біля ліжка хворого», фізичною присутністю при навчанні, відпрацюванням медичних маніпуляцій та ін. Саме тому в медицині ніколи не існувало заочних форм навчання. Але сучасна ситуація диктує необхідність пристосування до існуючих реалій захворюваності, так як можливість зараження в колективі та подальше розповсюдження хвороби несуть більшу загрозу, ніж зниження комунікативних, чи професійних можливостей. Крім того, теперішні умови роботи лікарів поставили питання і зміни методології медичного навчання, зсув його напрямків в бік можливості віртуального спілкування з пацієнтом, якісного надання медичної допомоги при зменшенні кількості візитів до лікаря, наголос на екстреній медичній допомозі. Тому, метою роботи було провести аналіз можливих підходів до ведення та оцінки знань студентів при проведенні практичних занять на дистанційній формі навчання. Дистанційна робота із студентами продемонструвала у ряду слухачів «невміння вчитися». Українські студенти звикли до чіткого вивчення підручника, або методичних матеріалів, розроблених на кафедрі навчання. Часто вони не вміють знаходити інтернет ресурси та правильно ними користуватися. Тому запровадження в навчальну програму таких методів, як написання оглядів літератури, ессе за обраною викладачем темою, та ін., дають змогу навчити студентів правилам інформаційного пошуку, методології викладення думки, вмінню аналізувати велику кількість різноманітних літературних джерел. Все це потрібне і ефективне не лише в період навчання, але й для самовдосконалення при роботі лікарем.Документ Доцільність застосування сферо-циліндричної корекції зору для близької відстані у пацієнтів пресбіопічного віку з вперше виявленим астигматизмом(Українська медична стоматоллогічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.В статті представлені результати обстеження 43 пацієнтів (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений астигматизм слабкого ступеню з циліндром (Cyl) від 0,5Д до 1,0Д. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані нами дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизу, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизу, яка на момент дослідження їх не задовольняла. У всіх пацієнтів астигматизм слабкого ступеню був діагностований вперше. Величина аддидації зі сфероциліндричною корекцією у порівнянні з сферичною збільшувалася у віці 51-59 років на 0,25D, натомість у віці 38-45 років при застосуванні сферо-циліндричної корекції її величина була меншою на 0,25D, що, на нашу думку, пов’язано з віковим об’ємом акомодації. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим – 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні зі сферо-циліндричною корекцією – 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сферо-циліндричною корекцією – 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією – 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сфероциліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції; В статье представлены результаты обследования 43 пациентов (86 глаз) в возрасте от 38 до 59 лет, в среднем 47 ± 0,8 лет. У всех пациентов обнаружен астигматизм слабой степени с цилиндром (Cyl) от 0,5 до до 1,0Д. На этапе диагностики всем пациентам был предложен вариант сферической и сферо-цилиндрической оптической коррекции, полученные нами данные сформировали две группы сравнения. До начала исследования 40% (17 пациентов) не имели оптической коррекции вблизи, а 60% (26 пациентов) имели предварительную сферическую коррекцию вблизи, которая на момент исследования их не удовлетворяла. У всех пациентов астигматизм слабой степени был диагностирован впервые. Размер аддидации со сферо-цилиндрической коррекцией по сравнению со сферической увеличивается в возрасте 51-59 лет на 0,25D, зато в возрасте 38-45 лет при применении сфероцилиндрической коррекции ее величина уменьшается на 0,25D, что, по нашему мнению, связано с возрастным объемом аккомодации. Среднее значение показателей остроты зрения на близком расстоянии (33 см) у пациентов со сферической коррекцией было лучшим - 0,95 ± 0,06 (73 ± 1,4 оптотипа) по сравнению сферо-цилиндрической коррекцией - 0,61 ± 0,02 ( 64 ± 0,8 оптотипа). На среднем расстоянии (66 см) лучше у пациентов со сферо-цилиндрической коррекцией - 1,58 ± 0,01 (70 ± 0,02 оптотипов) по сравнению со сферической коррекцией - 0,8 ± 0,05 (55 ± 1,0 оптотипов). Почти все пациенты со сферо-цилиндрической коррекцией отмечали равномерную четкость горизонтальных и вертикальных линий крестообразной решетки, а при использовании сферической коррекции они отмечали неравномерность четкости горизонтальных или вертикальных линий. Также, при использовании сферической коррекции ближайшая точка ясного зрения была более приближенной к глазу, по сравнению со сферо-цилиндрической коррекцией, однако диапазон глубины зрения на близком расстоянии был больше при использовании сферо-цилиндрической коррекции; The article presents the results of a survey of 43 patients (86 eyes) aged from 38 to 59 years, an average age is 47 ± 0.8 years. All patients were diagnosed to have mild astigmatism with a cylinder (Cyl) from 0.5 D to 1.0 D. At the diagnostic stage all patients were offered a variant of spherical and sphere-cylindrical optical correction, thus we formed two groups of comparison. Prior the study, 40% of patients (n= 40) had no optical correction for near vision, and 60% of patients (n=26) had spherical correction for near vision, which at the time of their correction did not satisfy them. In all the patients, mild astigmatism was first diagnosed. The value of the adduction with sphere-cylindrical correction in comparison with the spherical increased at the age of 51-59 years by 0,25 D, whereas at the age of 38-45, when applied sphere-cylindrical correction, its value was less than 0,25 D, that in our opinion, due to the age-related accommodation capacity. The average value of visual acuity at close distance (33 cm) in patients with spherical correction was better - 0.95 ±0.06 (73 ± 1.4 optotypes) compared with sphere-cylindrical correction - 0.61 ± 0.02 (64 ± 0.8 optotypes). The mean distance (66 cm) was found to be better in the patients with sphere-cylindrical correction - 1.58 ± 0.01 (70 ± 0,02 optotypes) compared with spherical correction - 0.8 ± 0.05 (55 ± 1,0 optotypes). Almost all the patients with spherical cylindrical correction noticed the uniform clarity of the horizontal and vertical lines of the cross-grate, while using spherical correction; they noticed the unevenness of the clarity of the horizontal or vertical lines. Also, when using spherical correction, the nearest point of clear vision was closer to the eye, compared with sphere-cylindrical correction, but the range of depth of vision at close distance was larger when using sphere-cylindrical correction.Документ Зміна показників зорових функцій при користуванні спектральними фільтрами в умовах використання цифрових пристроїв(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ряднова, Виктория Викторовна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.В умовах кафедри офтальмології «УМСА», було обстежено 58 пацієнтів (116 очей). Усім пацієнтам була проведена: візомітрія на близькій та середній відстані зі зниженою та звичайною контрастністю, оцінка загальної контрастності та визначення резерву відносної акомодації до та після комп’ютерного навантаження. Достовірне збільшення показників гостроти зору з таблицею зі зниженою контрастністю на близькій та середній відстані спостерігали при встановленні зеленого фільтра на 0,45±0,02 (9 оптотипів) і 0,37±0,01 (8±0,01 оптотипів) (p<0,01) та при встановлені світло-коричневого фільтра на 0,33±0,03 (7±0,02 оптотипів) і 0,31±0,01 (6±0,01 оптотипів) (p<0,01). Встановлення спектральних фільтрів не тільки попереджувало падіння контрастної чутливості протягом 2-х годинної безперервної роботи за цифровими пристроями, а й в 10% випадках підвищувало загальну контрастну чутливість. При застосуванні спектральної корекції достовірно збільшувався резерв відносної акомодації у пацієнтів з гіперметропією та астигматизмом, у порівнянні їхньою відсутностю при роботі з цифровими пристроями (p<0,01). Використання спектральних фільтрів зменшило появу суб’єктивних скарг у 41% випадків за рахунок поглинання синьо-фіолетового спектру випромінювання; В условиях кафедры офтальмологии «УМСА», было обследовано 58 пациентов (116 глаз). Всем пациентам была проведена: визомитрия на близком и среднем расстоянии с пониженной и нормальной контрастностью, оценка общей контрастности и определения резерва относительной аккомодации до и после компьютерного нагрузки. Достоверное увеличение показателей остроты зрения по таблице с пониженной контрастностью на близком и среднем расстоянии наблюдали при установлении зеленого фильтра на 0,45 ± 0,02 (9 оптотипов) и 0,37 ± 0,01 (8 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01) и при установке светло-коричневого фильтра на 0,33 ± 0,03 (7 ± 0,02 оптотипов) и 0,31 ± 0,01 (6 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01 ). Установление спектральных фильтров не только предупреждало падение контрастной чувствительности в течение 2-х часовой непрерывной работы за цифровыми устройствами, но и в 10% случаях повышало общую контрастную чувствительность. При применении спектральной коррекции достоверно увеличивался резерв относительной аккомодации у пациентов с гиперметропиею и астигматизмом, по сравнению их отсутствии при работе с цифровыми устройствами (p <0,01). Использование спектральных фильтров уменьшило появление субъективных жалоб в 41% случаев за счет поглощения сине-фиолетового спектра излучения; In the conditions of the Department of Ophthalmology "UMSA", 58 patients (116 eyes) aged 18 to 49 years old were examined, on average 34 ± 0.6 years. At the beginning of the study, 79% of patients with a previous selected optical correction at close range proposed an additional variant of correction with spectral filters of green and light brown. Another 21%, which did not need optical correction at close range, also subjected spectral filters of the corresponding colors. Patients were given a modified ETDRS with standard contrast at close range with optical correction and spectral filters of green and light brown showed a moderate improvement in the clarity and recognition of optocouplers compared with optical correction without spectral filters. When using the modified ETDRS test with a contrast of 20% for Weber and 10% for Michelson at a close distance (33 cm), patients with optical correction and spectral filters of green and light brown color noticed significant improvement in the clarity of the signs compared with the optical viscometer data without spectral filters. After completing work with digital devices, only 24% (14 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 45% (26 patients), contrast sensitivity was 2.5 with an average contrast sensitivity score, and 31% (18 patients) had contrast sensitivity of 2, and contrast sensitivity score was low. When determining the contrast sensitivity using an optical correction with a green spectral filter after completed to work the digital device, 81% (47 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 19% (11 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. When determining contrast sensitivity using optical correction with a light brown spectral filter after completed to work the digital device, 84% (49 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 16% (9 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. Also, it was found that in patients without spectral correction of vision, when working with digital devices for 2 hours, the reserve of relative accommodation decreased in 72% (42 patients). Instead, when using the green spectral filter, when working on digital devices, there was an increase in the indicators of reserve of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, on average, by 1.5 ± 0.02 D and 0.7 ± 0.02 D, respectively , in comparison with similar indicators in their absence. With the use of the spectral filter of light brown color, the reserves of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, increased by 1.6 ± 0.01 D and 0.8 ± 0.03 D, respectively, in comparison with similar indicators in their absence.Документ Зміни морфології сітківки в залежності від виду лікування набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.При обстеженні 41 пацієнта з набряком макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти виявлено, що збільшення товщини сітківки центральної зони з'являється через 1 місяць після оперативного втручання. При порівнянні різних шляхів введення препарату для лікування післяопераційних змін сітківки вявлено, що найбільш ефективнем методом є субтенонове введення кортикостероїдів, що викликає більш значне зменшення товщини сітківки, навіть у пацієнтів з ускладненим офтальмологічним анамнезом; При обследовании 41 пациента с отеком макулярной области после факоэмульсификации катаракты обнаружено, что увеличение толщины центральной зоны сетчатки появляется через 1 месяц после оперативного вмешательства. При сравнении различных путей введения препарата для лечения послеоперационных изменений сетчатки выявлено, что наиболее ефективным методом является субтеноновое введение кортикостероидов, что вызывает более значительное уменьшение толщины сетчатки, даже у пациентов с осложненным офтальмологическим анамнезом; We examined 41 patients with edema of macular area after cataract phacoemulsification and found that increasing the thickness of central area of the retina occurs within 1 month after surgery. When comparing different routes of administration of the drug for the treatment of postoperative changes of the retina, we found that the most effective method is subtenon injections of corticosteroids, which causes a more significant decrease in retinal thickness, even in patients with complicated ophthalmic history. A positive treatment effect after completion of the observation period had all 41 patients. After three months of morphometric indicators of condition of the retina was close to baseline (preoperative period). The most significant changes occurred in patients of the third group treated by injection of betamethasone in subtenon space. The average difference of the retina was approximately 38 microns. Several smaller values had the patients of the first two groups, the thickness of the central zone after the treatment has decreased by an average of 23 microns. That is, comparing the efficacy of different regimens of macular edema region it can be concluded that treatment with steroid medications in various forms are equally efficient. Subtenon route of administration of steroid anti-inflammatory drugs gives more pronounced results, especially given the fact that preoperative retinal thickness was higher in patients who underwent therapy with betamethasone, but the results after treatment was still the best. It should be noted that patients with complicated ophthalmic history (the presence of diabetic retinopathy) had the worst morpho-functional results in the preoperative period and after cataract surgery, was shown in large figures the thickness of the retina ( in contrast to patients who had no comorbidity). At the end, we can say that: 1. The presence of concomitant pathology of the retina increases the percentage and rate of emergence of retinal edema after cataract phacoemulsification. 2. Corticosteroids of various forms of editions in 100% of cases is an excellent method for the treatment of postoperative macular edema. 3. Subtenon corticosteroids can effectively reduce the thickness of the retina in the postoperative period after cataract phacoemulsification.Документ Зміни та динаміка інтраопераційних та післяопераційних ускладнень після різних методів хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження факоемульсифікації катаракти та факоемульсифікації катаракти з фемтосекундним супроводом сприяли зменшенню післяопераційних ускладнень, однак, не дивлячись на це, потенційно небезпечними для зору залишаються: інфекційний ендофтальміт, токсичний синдром переднього відрізка ока, інтраопераційна супрахоріоідальна кровотеча, кістозний макулярний набряк, відшарування сітківки, персистуючий набряк рогівки і дислокація ІОЛ. За результатами дослідження, проведеного у Великобританії, загальна частота розви- тку ускладнень після факоемульсифікації склала 8,7%. Ускладнення, що виникають на будь-якому етапі оперативного втручання та після нього мають негативний вплив на найближчі і віддалені функціональні результати операції. Отже, вдосконалення хірургічного лікування вікової катаракти шляхом вивчення особливостей і механізмів розвитку післяопераційного набряку центральної зони сітківки, а також розробка сучасних методів прогнозування даного ускладнення є актуальною проблемою офтальмології. Мета дослідження. Визначити та диференціювати частоту та динаміку інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень при різних методиках оперативного лікування вікової катаракти. Матеріали та методи. В обстеженні та лікуванні брало участь 558 пацієнтів (558 очей) з катарактою. У першу групу увійшли 298 пацієнтів (298 очей), яким проводилась традиційна факоемульсифікація, в другу групу - 260 пацієнтів (260 очей), яким виконувалась факоемульсифікація катаракти з фемтосекундним супроводом. Терміни обстеження : 1 –а доба,1,3 6 та 12 місяців після хірургічного лікування катаракти. Застосування фемтосекундного лазера дозволяє знизити частоту інтраопераційних, а також ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після видалення катаракти; Переход на хирургию малых разрезов и внедрение факоэмульсификации катаракты и факоэмульсификации катаракты с фемтосекундным сопровождением способствовали уменьшению послеоперационных осложнений, однако, несмотря на это, потенциально опасными для зрения остаются: инфекционный эндофтальмит, токсический синдром переднего отрезка глаза, интраоперационное супрахориоидальное кровотечение, кистозный макулярный отек, отслойка сетчатки, персистирующий отек роговицы и дислокация ИОЛ. По результатам исследования, проведенного в Великобритании, общая частота развития осложнений после факоэмульсификации составила 8,7%. Осложнения, возникающие на любом этапе оперативного вмешательства и после него оказывают отрицательное воздействие на ближайшие и отдаленные функциональные результаты операции. Итак, совершенствование хирургического лечения возрастной катаракты путем изучения особенностей и механизмов развития послеоперационного отека центральной зоны сетчатки, а также разработка современных методов прогнозирования данного осложнения является актуальной проблемой офтальмологии. Цель исследования. Определить и дифференцировать частоту и динамику интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений при различных методиках оперативного лечения возрастной катаракты. Материалы и методы. В обследовании и лечении участвовало 558 пациентов (558 глаз) с катарактой. В первую группу вошли 298 пациентов (298 глаз), которым проводилась традиционная факоэмульсификация, во вторую группу - 260 пациентов (260 глаз), которым проводилась факоэмуль- сификация катаракты с фемтосекундным сопровождением. Сроки обследования: 1 -а сутки, 1,3 6 и 12 месяцев после хирургического лечения катаракты. Применение фемтосекундного лазера позволяет снизить частоту интраоперационных, а также ранних и поздних послеоперационных осложнений после удаления катаракты; Transition to the small incision surgery and the practice of cataract phacoemulsification and femtosecondguided cataract phacoemulsification have contributed to the reduction of postoperative complications, however, despite this, there are some potentially dangerous sight problems that include infective endophthalmitis, toxic syndrome of the eye anterior segment, intraoperative suprachoroidoid hemorrhage, cystic macular edema, retinal detachment, persistent corneal edema and IOL dislocation. According to the study conducted in the UK, the overall frequency of complications following phacoemulsification was 8.7%. Complications that arise at any stage of the surgical intervention and after it have a negative impact on the immediate and remote functional outcomes of the treatment. Thus, the improvement of surgical treatment of age-related cataracts by studying the features and mechanisms of the development of postoperative edemain the central retinal zone, as well as the development of new methods for predicting this complication, is an urgent problem of ophthalmology. The aim of this study was to determine and differentiate the frequency and dynamics of intraoperative, early and late post-operative complications in various techniques of surgical treatment of age-related cataracts. Materials and methods. 558 patients (558 eyes) with cataracts participated in the examination and treatment. The first group consisted of 298 patients (298 eyes) who underwent standard phacoemulsification, and the second group involved 260 patients (260 eyes) who were performed on femtosecond-guided cataract phacoemulsification. The examination was carried out on the 1 day, and in 1, 3 6 and 12 months after cataract surgery. The use of femtosecond laser can reduce the rate of intraoperative, as well as early and late post-operative complications after the cataract removal.Документ Кореляційний зв’язок між даними оптичної когерентної томографії- ангіографії та післяопераційною гостротою зору у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки без та з відшаруванням в зоні макули(Ukrainian Society of Ophthalmologists, 2023-05) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Іванченко, Анна Юріївна; Bezkorovayna, I. M.; Ivanchenko, A. Yu.Актуальність. На сьогоднішній день, не дивлячись на вдосконалення технології хірургічного методу лікування відшарування сітківки, ризик зниження зору залишається на високому рівні. Тому пошук причин невдоволення наслідками вітреоретинальної хірургії є актуальним. Порушення мікроциркуляції сітківки може бути однією з причин не достатніх функціональних результатів. Мета. Встановити кореляційний зв’язок між даними ОКТ-а та НКГЗ (найкраще корегована гострота зору) в післяопераційному періоді у пацієнтів з РВС без відшарування макулярної зони (macula-on) та з відшаруванням макулярної зони (macula-off). Матеріали і методи. Спостереження проводили за 116 пацієнтами : 65 пацієнтів після РВС macula-on і 51 пацієнтів після РВС macula-off. За допомогою ОКТ-а вивчали такі параметри судин сітківки: фовеальна аваскулярна зона (ФАЗ), щільність поверхневого капілярного сплетіння (ПКС) і щільність глибокого капілярного сплетіння (ГКС) парафовеальної зони і оцінювали їх кореляцію з функціональними параметрами. Термін спостереження – 12 місяців. Результати. В 1 групі через 1 рік спостережень була виявлена кореляція між ФАЗ та товщиною макули (r = − 0,299, p = 0,025). Остаточна НКГЗ була пов’язана з парафовеальною щільністю ГКС (r = − 0,340, p = 0,010) та з ФАЗ зоною (r = 0,390, p = 0,003). У 2 групі через 1 рік остаточна НКГЗ корелювала з ФАЗ (r = 0,408, p = 0,012) з парафовеальною щільністю судин ПКС (r = - 0,451, p = 0,005). Також остаточна НКГЗ корелювала з парафовеальною щільність судин ГКС (r = - 0,418, p = 0,010). Не було виявлено кореляції між ФАЗ та товщиною макули (r = − 0,282, p = 0,080). Висновки. Чим гірші показники звивистості, щільності судин парафовеальної зони та їх діаметру, тим нижчі показники візометрії.Документ Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Pera-Vasylchenko, A. V.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактоюДокумент Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час(Полтавський державний медичний університет, 2023-03-21) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.Резюме. Українська медична освіта реформована та адаптована до стандартів Європейського Союзу завжди знаходилась в перших рядах серед омріяних фахів. Однак, з початком повномасштабної війни уся сфера освіти опинилась в непростому становищі і потребує певних коректив. За даними аналізу літературних джерел ми намагалися виявити шляхи можливого розвитку медичної освіти під час воєнного стану в Україні. Першим з питань методології медичної освіти є можливість дистанційного навчання медицині, яке вкрай необхідне для ЗВО, що перебувають на окупованих територіях, в областях, які постійно бомбардуються, чи в закладах, інфраструктура яких зруйнована. В іноземній літературі описано 5 основних стратегій дистанційного навчання в медичних ЗВО. По-перше – це телекомунікаційна стратегія. На другому місці – навчання на основі моделювання. Agarwal та ін. ратують за технологічне клінічне навчання. Також значне місце в літературі займають мобільне навчання і змішане навчання. Але важко забезпечити повний розвиток клінічних знань майбутніх лікарів на дистанційному курсі без інтегрованого очного навчання. Якщо все навчання відбувається лише дистанційно, то, навіть при найкращому ІТ-забезпеченні, страждає практична сторона знань, бо майбутній лікар повинен самостійно проробити та засвоїти величезну кількість практичних навичок, самостійно обстежити пацієнтів з різноманітними захворюваннями. Тому існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок в стінах ЗВО, які перебувають у безпечних місцях, що можна регламентувати, як проходження практики. Таким чином, аналізуючи сучасні літературні джерела з обраної теми, автори дійшли висновків: 1. Можливе використання дистанційної освіти у медичних навчальних закладах. 2. Дистанційна медична освіта повинна бути інтегрованою з використанням усіх існуючих моделей та стратегій дистанційного навчання. 3. У період воєнного стану важливим є комплексування медичних закладів вищої освіти для засвоєння здобувачами професійної практики в очному режимі.Документ Оцінка ефективності хірургічного лікування хворих віковою катарактою шляхом аналізу факторів ризику(«Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова НАМН України» і Товариство Офтальмологів України., 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Bezkorovayna, I. M.; Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I. S.Сучасним методом лікування катаракти є факоемульсифікація, а також ФЕК з фемтосекундним супроводом. На жаль, ці методики пов'язані з розвитком операційних і післяопераційних ускладнень, що сприяють зниженню функціональних післяопераційних результатів. Одним з таких ускладнень є кістозний макулярний набряк, що розвивається в 1-28% випадків. Тому, метою дослідження було оцінити ефективність хірургічного лікування хворих віковою катарактою шляхом аналізу факторів ризику у рамках однофакторних логістичних моделей регресії. Під нашим спостереженням знаходилося 83 пацієнта (83 ока) з віковою катарактою зі ступенем щільності ядра кришталика за Buratto I-III. В ході факоемульсифікації катаракти у всіх хворих був проведений забір внутрішньоочної рідини і в ній досліджували наявність і рівень простаноїдів – тромбоксану В2 і простацикліну (6-keto-PGF1α). При оцінці ефективності хірургічного лікування хворих з катарактою результат вважався негативним у разі виникнення макулярного набряку, в іншому випадку результат хірургічного лікування позитивний. При проведенні дослідження виявлено, що значення коефіцієнта відношення 6-keto-PGF1α/Тромбоксан В2 може бути використаний як маркер ризику розвитку макулярного набряку після факоемульсифікації у хворих віковою катарактою; Современным методом лечения катаракты является факоэмульсификация, а также ФЭК с фемтосекундним сопровождением. К сожалению, эти методики связаны с развитием операционных и послеоперационных осложнений, что способствует снижению послеоперационных функциональных результатов. Одним из таких осложнений является кистозный макулярный отек, который развивается в 1-28% случаев. Поэтому, целью исследования было оценить эффективность хирургического лечения больных возрастной катарактой путем анализа факторов риска в рамках однофакторных логистических моделей регрессии. Под нашим наблюдением находилось 83 пациента (83 глаза) с возрастной катарактой со степенью плотности ядра хрусталика по Buratto I-III. В ходе факоэмульсификации катаракты у всех больных был проведен забор внутриглазной жидкости и в ней исследовали наличие и уровень простаноидов – тромбоксана В2 и простациклина (6-keto-PGF1α). При оценке эффективности хирургического лечения больных с катарактой результат считался отрицательным в случае возникновения макулярного отека, в противном случае результат хирургического лечения положительный. При проведении исследования выявлено, что значение коэффициента отношения 6-keto-PGF1α/Тромбоксан В2 может быть использовано как маркер риска развития макулярного отека после факоэмульсификации у больных возрастной катарактой; Modern method of treatment of cataract is phacoemulsification, and FEС with femtosekond support. Unfortunately, these techniques are associated with the development of operative and postoperative complications, thereby reducing the postoperative functional results. One of such complication is cystoid macular edema that develops in 1-28% of cases. Therefore, the aim of the study was to evaluate the effectiveness of surgical treatment of patients with senile cataract by analyzing the risk factors in the framework of univariate logistic regression models. Under our observation there were 83 patients (83 eyes) with senile cataract with the degree of density of the lens nucleus by Buratto I-III. During phacoemulsification all patients was conducted sampling of intraocular fluid and it investigated the presence and level prostanoid – thromboxane B2 and prostacyclin (6-keto-PGF1α). When assessing the effectiveness of surgical treatment of patients with cataracts, the result was considered negative in the case of macular edema otherwise the result of surgical treatment positive. The study revealed that the value of the ratio 6-keto-PGF1α/Thromboxane B2 may be used as a marker of risk of development of macular edema after phacoemulsification in patients with cataract.Документ Порівняльна характеристика характеру і частоти інтраопераційних, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після різних методів хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I. S.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Bezkorovayna, I. M.Вивчення динаміки структури поширеності офтальмологічних захворювань в Україні за 10 років показало підвищення питомої ваги катаракти з 14,7 до 15,9%. Мета дослідження. Виявити та порівняти характер та частоту інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень при різних методиках хірургічного лікування вікової катаракти. Матеріали та методи. У нашому дослідженні взяли участь 558 пацієнтів (558 очей), що мали катаракту І-ІІІ ст щільності ядра по Бурато. Пацієнтів було поділено на дві групи в залежності від методики оперативного лікування: традиційна факоемульсифікація катаракти (I група пацієнтів) і факоемульсифікація з фемтосекундним супроводом (II група). Результати. Виконання традиційної ФЕК супроводжується операційними ускладненнями (мікрогіфема, локальне відшарування десцеметової мембрани, термічний опік рогівки, надрив передньої капсули, розрив задньої капсули, діаліз цинових зв'язок, floppy iris syndrome) і післяопераційними (набряк рогівки, мікрогіфема, ексудативно-запальна реакція, транзиторна гіпертензія, макулярний набряк, вторинна катаракта, децентрація ІОЛ). Виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом супроводжується операційними (надрив передньої капсули, розрив задньої капсули) і післяопераційними (набряк рогівки, ексудативно-запальна реакція, транзиторна гіпертензія, макулярний набряк, вторинна катаракта). Висновки. Застосування фемтосекундного лазера дозволило знизити частоту інтраопераційних, а також ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після видалення катаракти; Изучение динамики структуры распространенности офтальмологических заболеваний в Украине за 10 лет показало повышение удельного веса катаракты с 14,7 до 15,9%. Цель исследования. Выявить и сравнить характер и частоту интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений при различных методиках хирургического лечения возрастной катаракты. Материалы и методы. В нашем исследовании приняли участие 558 пациентов (558 глаз), что имели катаракту І-ІІІ ст плотности ядра по Бурато. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от методики оперативного лечения: традиционная факоэмульсификация катаракты (I группа пациентов) и факоэмульсификация с фемтосекундным сопровождением (II группа). Результаты. Выполнение традиционной ФЭК сопровождается операционными осложнениями (микрогифема, локальное отслоение десцеметовой мембраны, термический ожог роговицы, надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы, диализ цинновых связок, floppy iris syndrome) и послеоперационными (отек роговицы, микрогифема, экссудативно-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта, децентрация ИОЛ). Выполнение ФЭК с фемтосекундним сопровождением сопровождается операционными (надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы) и послеоперационными (отек роговицы, экссудативно-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта). Выводы. Применение фемтосекундного лазера позволило снизить частоту интраоперационных, а также ранних и поздних послеоперационных осложнений после удаления катаракты; The use of femtosecond laser allowed clinicians to reduce the frequency of intraoperative and early and late postoperative complications after cataract removal. The study on the dynamics of the structure and prevalence of ophthalmic diseases in Ukraine for 10 years has shown an increase in the specific weight of cataracts from 14.7 to 15.9%. The purpose of this study was to identify and compare the nature and frequency of intraoperative, early and late postoperative complications after applying various techniques of surgical treatment of age-related cataracts. Materials and methods. The study involved 558 patients (558 eyes) diagnosed to have cataract of I-III degree of the nucleus density by Burato. Patients were divided into two groups depending on the techniques applied during the surgical treatment: traditional cataract phacoemulsification (group I) and femtosecond-assissted phacoemulsification (group II). Results. Performing conventional cataract phacoemulsification is accompanied by operational complications (nicrohyphema, local detachment of descemets membrane, thermal burns of the cornea, anterior capsule tear, posterior capsule rupture, zonular dialysis, floppy iris syndrome) and postoperative (corneal oedema, microhyphema, exudative inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract, and intraocular lens decentration). Femtosecond-assissted phacoemulsification can cause the following complications as surgical ones (anterior capsule rupture, postoperative capsule rupture) and postoperative (corneal oedema, exudative-inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract).Документ Псевдоексфоліативний синдром – тригер розвитку псевдоексфоліативної глаукоми(Полтавський державний медичний університет, 2021) Жуіні, Дхіа Еддін; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Jouini, Dhia Eddine; Bezkorovayna, I. M.Глаукома займає одне з перших місць серед причин сліпоти та втрати працездатності в усьому світі. Відомо, що псевдоексфоліативна глаукома - найбільш агресивна форма вторинної глаукоми і важко піддається медикаментозному і хірургічному лікуванню. За даними літератури, псевдоексфоліативна глаукома виникає в 25–30 % випадків серед всіх відкритокутових глауком. Також встановлено, що чверть хворих з псевдоексфоліативною глаукомою сліпі на одне око, а 7% - на обидва ока. Фактори ризику глаукоми включають в себе системні та офтальмологічні чинники, одним з яких є розвиток псевдоексфоліативного синдрому. У пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом глаукома виникає в 20 разів частіше, ніж у загальній популяції того ж віку. Мета дослідження. Вивчення інформативності окремих клінічних симптомів для ранньої діагностики та попередження розвитку псевдоексфоліативної глаукоми. Матеріали та методи. В дослідження увійшло 114 пацієнтів з діагнозом псевдо ексфоліативний синдром. Критерії виключення: вік до 45 років, оперативні втручання на очному яблуці, наявність в анамнезі захворювань (іридоцикліти, увеїти, патологія рогівки, травматичні ураження ока), синдрому пігментної дисперсії. Разом зі стандартним набором діагностичних заходів пацієнтам проводилась біомікроскопія в умовах максимального досягнення медикаментозного мідріазу, гоніоскопічне дослідження, частку пацієнтів обстежено за допомогою оптичної когерентної томографії (SD-OCT Topson 3D oct-2000FA Plus (version 7/21/003/0)). Результати: В ході дослідження в 100% випадків було виявлено ознаки псевдо ексфоліативний синдрому (відкладання псевдоексфоліативного матеріалу на різних структурах переднього відрізку ока). При визначені внутрішньоочного тиску більш високі його цифри (від 29 до 34 мм.рт.ст) виявлені у пацієнтів з наявністю елементів блокування кута передньої камери (звуження або закриття кута, посилена пігментація та наявність зливних ексфоліативних конгломератів). При дослідженні за допомогою оптичної когерентної томографії виявлено витончення шару нервових волокон сітківки (33,60±0,43 мкм), значне стоншення шару нервових волокон сітківки у пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом і ще більше стоншення у 29 пацієнтів з діагностованою псевдоексфоліативною глаукомою. Висновки: Знання мікросимптомів захворювання обов'язкове для ранньої діагностикипсевдоексфоліативної глаукомиДокумент Підвищення клінічної ефективності хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки шляхом оцінювання імунологічних та анатомо-морфологічних показників: огляд літератури(2021) Іванченко, Анна Юріївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ivanchenko, A. Yu.; Bezkorovayna, I. M.Для лікування регматогенного відшарування сітківки (РВС) застосовують закриту субтотальну вітректомію, однак навіть при успішній операції, виконаній у відносно ранні терміни, у деяких пацієнтів залишається низька гострота зору і виявляються стійкі дефекти сприйняття кольору. Тому комбінування закритої субтотальної вітректомії з пілінгом внутрішньої межової мембрани (ВММ) сітківки при РВС може покращити клінічні результати в післяопераційному періоді.Мета дослідження – визначити роль пілінгу ВММ та його вплив на функціо нальний і морфологічний стан макули після операції з приводу РВС для макси мального покращення результатів гостроти зору після відшарування сітківки та уточнення показань до видалення ВММ при РВС. Матеріали та методи. Аналіз даних літератури показує, що в значній частині випадків, незважаючи на повне прилягання відшарованої сітківки, гострота зору відновлюється не у повному обсязі. Практично відсутні дані про порівняння впливу на гостроту зору видалення ВММ при вітректомії у віддаленому періоді, порушення гемодинаміки в макулярній зоні за даними оптичної когерентної то мографії (ОКТ) з функцією ангіографії у пацієнтів з РВС. Результати. Незважаючи на те що пілінг ВММ при регматогенному відшару ванні сітківки значно знижує частоту утворення епіретинального фіброзу, по трібно враховувати анатомо-морфологічні зміни сітківки після пілінгу ВММ та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Визначення біомаркерів крові має потенціал для кращого прогнозування ризику ПВР після хірургічного втручання для гальмування патологічної реакції, що викликає утворення фіброзних плівок на сітківці, які своєю чергою значно погіршують клінічні результати в післяопераційному періоді. Висновки. Отже, поєднання належної хірургічної техніки та нових діагностичних маркерів, як клінічних, так й імунологічних, може допомогти поліпшити діагностику та прогноз лікування регматогенного відшарування сітківкиДокумент Стан зорових функцій у студентів медичного вузу(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Bezkorovayna, I. M.В статті представлені результати обстеження 387 студентів у віці від 20 до 28 років. У 42% об- стежених студентів виявлено міопію слабкого ступеню, у 0,8% – середнього ступеню. лише у 43 студен- тів (11%) порушення рефракції були виявлені на момент вступу до ВУЗу. У 8 обстежених (2% від загальної кількості оглянутих студентів) виявлено гіперметропію слабкого ступеню. Змішаний астигматизм виявлено у 2 студентів (0,5%). Виявлено, що у 32% студентів була короткозорість у середньому 1,62 ±0,4 дптр, при середній не корегованій гостроті зору 0,2 ±0,02. Переважна більшість – 68 з них були іноземцями, причому у іноземних студентів середній рівень аномалії рефракції був вищим і склав 2,54 ±0,7 дптр при середній гостроті зору 0,2 ±0,07. Причиною цього було те, що іноземні студенти мали значне зорове навантаження при вивченні мови та комп’ютерного спілкування з родиною та друзями, та через необхідність відшукувати навчальний матеріал в інтернеті через брак підручників на рідній мові; В статье представлены результаты обследования 387 студентов в возрасте от 20 до 28 лет. У 42% обследованных студентов выявлено миопию слабой степени у 0,8% – средней степени. Только у 43 сту- дентов (11%) нарушения рефракции были обнаружены на момент поступления в ВУЗ. У 8 обследованных (2% от общего количества осмотренных студентов) обнаружено гиперметропию слабой степени. Смешанный астигматизм обнаружен у 2 студентов (0,5%). Выявлено, что у 32% студентов была близорукость в среднем 1,62 ±0,4 дптр, при средней не коррегированной остроте зрения 0,2 ±0,02. Подавляющее большинство – 68 из них были иностранцами, причем у иностранных студентов средний уровень аномалии рефракции был выше и составил 2,54 ±0,7 дптр при средней остроте зрения 0,2 ±0,07. Причиной этого было то, что иностранные студенты имели значительную зрительную нагрузку при изучении языка и компьютерного об- щения с семьей и друзьями, и из-за необходимости отыскивать учебный материал в интернете по причине нехватки учебников на родном языке; The intense character of the study in the medical university, a significant amount of visual activity, computer usage, reducing the duration of sleep and lack of time – all these factors contribute to the development of refractive anomalies in students. Significant strain falls on eyesight, his muscular system and accommodation especially due to the large number of learning material. Last years, because to the widespread computer usage in education and everyday communication, it is still an increasing. In the 4th year students learn ophthalmology and during classes conducted mutual inspection – examination of visual function at each other, which allowed us to track changes in refraction between 1 and 4 course. The paper presents the results of the examination of 387 students aged 20 – 28 years. The most common refraction in the number of examined students was the low degree of myopia (in 162 people – 42% of patients) and the medium (in 3 people – 0. 8% of the patients). Note that only in 43 students (11%) were found breach of refraction at the time of admission to the university. The 8 of the surveyed (2% of surveyed students) revealed the low degree of hyperopia while only 2 of them were known about this before. Mixed astigmatism was found in 2 students (0,5%), but cause the lack of an optimal correction in one of them developed medium scale amblyopia, the second uses field-cylindrical correction since childhood, giving him sufficient correction. We found that 32% of students were nearsighted on average 1,62 ±0,4 diopters, the average not corrected visual acuity 0,2 ±0,02. Students with refractive anomalies prefered contact correction. So 73% of them have experience of wearing contact lenses from 6 months to 5 years, where 57% of the students wearing lenses more than 3 years. Examined mainly prefered soft contact lenses (hydrogel used in 39% of cases, silicone hydrogel at 57%) and only 4% used rigid contact lenses. Unfortunately large percentage of students chose contact lenses without a doctor’s advice (53%). The survey found that 64% don’t keep up to pull-date, and more than 50% didn’t perform hygiene rules while wearing contact lenses, indicating a low level of knowledge and disregard for basic hygiene rules. Because of this, when biomicroscopy in 37% of the students found: signs of conjunctivitis, «dry eye» and allergic reactions. The vast majority – 68 of them were foreigners and foreign students in the average refractive anomalies was higher and amounted to 2,54 ±0,7 diopters with an average sharpness of 0,2 ±0,07. The reason for this was that foreign students have a significant visual stress in the study of language and computer to communicate with family and friends, needed to find educational material on the Internet because of the lack of textbooks in the native language. Finding existing refractive anomaly, we determined the optimal correction and formed the necessary hygienic mode of for students with refractive errors. It includes exercises for eye muscles and loading the optic distribution and compulsory break especially while working with the computer. Drug preparations for treating wasn’t used. After 5 months of training (before the end of the semester) visual functions was reaudited and values of refraction of students with identified refractive anomalies. Note that the progression of myopia in the patients occurred. In those who adhered to the assigned treatment, there was improvement in visual activity without correction. On average visual activity without correction in the study group was 0,4 ±0,05, which is twice higher than initial visual acuity. Given the momentum, to all students were recommended intended correction and stick to the prescribed mode of visual stress and exercises. Found existing refractive error, we with other students of the group for learning practical skills identified the optimal correction and formed the necessary hygienic mode of for students with refractive anomalies. It includes exercises for eye muscles and distribution of visual load and mandatory break especially while working with the computer. Medicines weren’t used.Документ Тhe effectiveness of sphero-cylindrical correction at a short distance in presbyopic age patients with the first detected astigmatism(Wydawnictwo ALUNA, 2018) Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, A. O.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Анна ОлександрівнаThe article presents the results of a survey of 43 patients (86 eyes) aged 38 to 59 years, on average 47 ± 0.8 years. In all patients, weak astigmatism with a cylinder (Cyl) of 0.5 D to 1.0 D was found. At the diagnostic stage all patients were offered a variant of spherical and sphero-cylindrical optical correction, the data we obtained formed two groups of comparison. At the beginning of the study, 40% (17 patients) had no optical correction near, and 60% (26 patients) had spherical correction close, which at the time of the study did not satisfy them. In all patients, astigmatism of the weak degree was diagnosed for the first time. The average value of visual acuity at close range (33 cm) in patients with spherical correction was better - 0.95 ± 0.06 (73 ± 1.4 optotypes) compared with sphero-cylindrical correction - 0.61 ± 0.02 (64 ± 0.8 optotypes). The mean distance (66 cm) is better in patients with sphero-cylindrical correction - 1,58 ± 0,01 (70 ± 0,02 optotypes) compared with spherical correction - 0,8 ± 0,05 (55 ± 1,0 optotypes). Almost all patients with spherical cylindrical correction marked the uniform clarity of the horizontal and vertical lines of the cross-grate, while using spherical correction, they noticed the unevenness of the clarity of the horizontal or vertical lines. Also, when using spherical correction, the nearest point of clear vision was closer to the eye, compared with sphero-cylindrical correction, but the range of depth of vision at close range was greater when using sphero-cylindrical correction; В статті представленні результати обстеження 43 пацієнтів (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений астигматизм слабкого ступеню з циліндром (Cyl) від 0,5Д до 1,0Д. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані нами дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизу, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизу, яка на момент дослідження їх не задовільняла. У всіх пацієнтів астигматизм слабкого ступеню був діагностований вперше. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим – 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні сферо-циліндричною корекцією – 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сферо-циліндричною корекцією – 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією – 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сферо-циліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції.Документ Удосконалення навчання студентів-іноземців шляхом активізації самостійної роботи та покращення їх мовної підготовки на офтальмології(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Максимук, Ольга Юріївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Максимук, Ольга Юрьевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Bezkorovayna, I. M.; Maksmuk, O. Yu.; Voskresenskaja, L. K.; Ryadnova, V. V.Проблема мовного бар’єру залишається однією з найважливіших проблем навчання іноземних студентів. Робота із студентами-iноземцями потребує не тiльки додаткових зусиль в проведеннi методичної роботи: адаптованих текстів лекцiй, врахування необхідності адаптування підходів до лікування цілої низки захворювань до умов тропiчної гiгiєни, але й великої роботи щодо активізації їх самостійної роботи, заохочення i покращення мовної підготовки, iндивiдуального пiдходу та стимуляцiї позитивних сторiн навчальної та наукової дiяльностi; Проблема языкового барьера является одной из основних проблем обучения иностранных студентов. Работа со студентами- иностранцами требует не только дополнительных усилий в проведении методической работы: адаптированных текстов лекцій, учет необходимости адаптирования подходов к лечению ряда заболеваний к условиям тропической гигиены, но и большой работы относительно улучшения их языковой подготовки, индивидуального похода и стимуляции позитивних сторон учебной и научной деятельности; Problem of language barrier remains one of the major problems of teaching foreign students. So, working with students, not only by foreigners requires extra efforts in carrying out technical work: adapted in lectures, taking into account the need to adapt approaches to treat a variety of diseases to the conditions of tropical hygiene, but also a great work to enhance their independent work, i encourage better language training, individual approach and positive sides of educational and scientific activities.Документ Частота виникнення псевдоексфоліативної глаукоми(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Еддін, Жуіні Дхіа; Залудяк, Олена Миколаївна; Горлачова, Поліна Михайлівна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александович; Еддин, Жуини Дхиа; Залудяк, Елена Николаевна; Горлачова, Полина Михайловна; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.; Eddin, Zhuini Dhiia; Zaludyak, O. M.; Gorlachova, P. M.Вступ. Дослідження гангліозних клітин є показовим у ранній діагностиці глаукоми. На нашу думку, це актуально і при ПЕГ у якості однієї з першочергових діагностичних процедур. Мета. Проаналізувати частоту виникнення ПЕГ у пацієнтів з ПЕС, шляхом дослідження ГКС. Результати. Із загальної кількості обстежених з ПЕС було виявлено, що у 28% (n = 39) наявний підвищений внутрішньоочний тиск. У 26% (n=36) ПЕГ підтверджена показниками витончення шару NFL (38,2 ± 3,03), шарів GCL+IPL (55,4 ± 3,89), а також NFL+GCL+IPL (93,75 ± 3,25). Висновки. Частота виникнення ПЕГ на фоні ПЕС склала, у нашому дослідженні 26%. Дослідження ГКС (NFL+GCL+IPL) при показниках 93,75 ± 3,25 є діагностичним критерієм встановлення діагнозу ПЕГ; Введение. Исследования ганглиозных клеток является показательным в ранней диагностике глаукомы. По нашему мнению, это актуально и при ПЭГ в качестве одной из первоочередных диагностических процедур. Цель. Проанализировать частоту возникновения ПЭГ у пациентов с ПЭС, путем исследования ГКС. Результаты. Из общего количества обследованных с ПЭС было выявлено, что у 28% (n = 39) имеется повышенное внутриглазное давление. В 26% (n = 36) ПЭГ подтверждена показателями истончение слоя NFL (38,2 ± 3,03), слоев GCL + IPL (55,4 ± 3,89), а также NFL + GCL + IPL (93,75 ± 3,25). Выводы. Частота возникновения ПЭГ на фоне ПЭС составила, в нашем исследовании 26%. Исследование ГКС (NFL + GCL + IPL) при показателях 93,75 ± 3,25 является диагностическим критерием установления диагноза ПЭГ; Introduction. Study of ganglion cells is important in the early diagnosis of glaucoma. In our opinion, this is also true for PEG as one of the primary diagnostic procedures. Purpose. To analyze the incidence of PEG in patients with PES, by studying the ganglion complex of the retina. Results. Of the total number of surveyed patients with PES, it was found that 28% (n = 39) have elevated intraocular pressure. In 26% (n = 36) PEG was confirmed by the thinning of the NFL layer (38.2 ± 3.03), the GCL + IPL layers (55.4 ± 3.89), and also the NFL + GCL + IPL (93.75 ± 3.25). Conclusions. The frequency of PEG on the background of PES was 26% in our study. The GCS study (NFL + GCL + IPL) with indicators of 93.75 ± 3.25 is a diagnostic criterion for establishing the diagnosis of PEG. Results. The value of 3D(V) Glaucoma Analysis in the Macula 7.0x7.0 mm program application to determine the initial PEG by morphometric changes in ganglion complex of the retina in 12% (n = 17) patients with moderately elevated IOP (27.5 ± 1.06) and without perimetric changes was determined by correlation studies. Whereas in the total number of patients with PEG (26%, n = 36) its additional confirmation of perimetric studies was found in 14% (n = 19), of which: the initial stage was established in 10% (n = 13) patients, and the developed stage in 4% (n = 6). Among the morphometric indicators of these individuals, the most informative were the parameters of the thinness of the NFL layer (38,2 ± 3,03), GCL + IPL layers (55,4 ± 3,89), and NFL + GCL + IPL (93,75 ± 3,25). The constructed regression model corresponded to reality, as it was shown by the strength of relationship between the quantitative indicators of changes in the thickness of the inner layers of the retina in the macular zone (NFL + GCL + IPL) and an increase in Pt in patients with PES with early detection of PEG - R2 = 0.7797. At the same time, a direct strong correlation between these indicators was established - r = 0.69. Evaluation of the thickness of the macular region retina showed a high informativeness of the indicators of middle thickness of the ganglion complex of the retina (NFL + GCL + IPL) in the early diagnosis of PEG. Conclusions. 1. The frequency of pseudo-exfoliative glaucoma in the background of pseudo-exfoliative syndrome was 26% in our study, which defines pseudo-exfoliative glaucoma as a serious medical and social problem. Increasing the effectiveness of diagnostics in early stages of pseudo-exfoliative glaucoma is an urgent task of ophthalmology. 2. Thinning of the retinal ganglionic complex (NFL + GCL + IPL) to the index of 93,75 ± 3,25 is the diagnostic criterion pseudo-exfoliative glaucoma.