Nasolacrimal obstruction in patients with type 2 diabetes mellitus: a clinical analysis

Abstract

Цукровий діабет є важливою проблемою системи охорони здоров’я. На сьогодні понад 238 мільйонів людей у світі хворіють на цукровий діабет, і, за прогнозами, ця цифра зросте до 380 мільйонів у найближчі 10 років. Патологія сльозовідвідної системи займає 2-32% у структурі очної патології. Поганий глікемічний контроль впливає як на передній, так і на задній відділи ока, причому в останні роки відзначається зростання поширеності діабето-асоційованої патології переднього сегмента ока, що має велике медико-соціальне значення. Наслідком захворювань сльозовідвідної системи є обструкція носослізних шляхів. Вищий ризик обструкції носослізних проток у хворих на цукровий діабет пов’язаний із запальними процесами та патологією імунної відповіді. Проблема специфіки клінічного перебігу носослізної патології при цукровому діабеті 2 типу залишається недостатньо вивченою. Під наглядом перебували 2 групи пацієнтів: основну групу склали 40 хворих на ЦД 2 типу, контрольну – 40 пацієнтів без діабету. Основна та контрольна групи були співставні за віком та статтю. Всім пацієнтам було проведено наступне офтальмологічне обстеження: збір скарг та анамнезу, визначення гостроти зору, біомікроскопія, тонометрія, офтальмоскопія, а також вимірювання розміру слизової точки, діагностичні тести сльозовиділення (тест Ширмера, тест Джонса), рефлюкс-тест, діагностичне бужування сльозових шляхів. Пацієнти також заповнювали анкету для оцінки впливу скарг на соціальне життя. При оцінці результатів враховували рівень компенсації ЦД 2 типу, вік і стать пацієнтів, а також частоту розвитку обструкції носослізних шляхів на різних рівнях. При декомпенсованому цукровому діабеті частота обструкції носослізних шляхів (50±10,5%) була в 1,4 раза вищою, ніж при субкомпенсованому діабеті (36±8,0%), і в 2,2 раза вищою, ніж при компенсованому діабеті (22,5±5,5%) (p<0,05). Наявність ЦД 2 типу підвищує ризик патології сльозової системи: непрохідність носослізних шляхів (55±6,0% пацієнтів) – в 2,6 раза, повна непрохідність носослізних шляхів (25±4,5% пацієнтів) – в 2,5 раза, двостороння непрохідність носослізних шляхів (20±4,0% пацієнтів) – в 2,5 раза порівняно з особами без діабету. Частота синдрому сухого ока становила 56±3,2% у пацієнтів основної групи, що було в 2,7 раза більше, ніж у контрольній групі (21±4,2%) (p<0,05). У пацієнтів із НСШ в основній групі частота ССО становила 70,7±7,1%, що була в 1,3 раза більшою, ніж у контрольній групі (53,3±9,1%) (p<0,05). Цукровий діабет 2 типу спостерігається у 22,7±2,4% пацієнтів із симптоматичною непрохідністю носослізних шляхів і призводить до розвитку захворювання в більш молодому віці: середній вік пацієнтів на 6,8 року менший порівняно з пацієнтами із симптоматичною непрохідністю носослізних шляхів без діабету.

Pathology of the lacrimal system accounts for a significant proportion of ocular diseases and is of great medical and social importance. It is known that there is a stable correlation between the development of nasolacrimal duct obstruction (NLDO) and pathology of the eye surface and eyelids (conjunctivitis, keratoconjunctivitis, dry eye syndrome). Additionally, a strong association has been observed with systemic diseases, including diabetes mellitus (DM). The higher prevalence of NLDO in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) is associated with the specific characteristics of inflammatory processes and immune response dysfunctions. The clinical specifics of NLDO in T2DM remain insufficiently studied. This study included two groups of patients: the main group consisted of 40 patients with T2DM, while the control group comprised 40 patients without DM. Standard ophthalmologic examinations were performed, along with specific tests to diagnose NLDO. The results were analyzed considering the level of DM compensation, age, gender, and the frequency of NLDO development at different levels. In cases of decompensated diabetes, the frequency of NLDO was 1.4 times higher than in subcompensated cases and 2.2 times higher than in compensated cases. The presence of T2DM significantly increases the risk of lacrimal system pathology: NLDO was 2.6 times higher, and bilateral NLDO was 2.5 times higher compared to individuals without DM. In women with T2DM, NLDO was 1.5 times more common than in men. The presence of T2DM also leads to the development of NLDO at a younger age: the average age of affected patients was 6.8 years younger compared to patients without diabetes.