Перегляд за Автор "Bezshapochny, S. B."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гострий середній отит в дитячому віці(Полтавський державний медичний університет, 2020) Безшапочний, Сергій Борисович; Соннік, Наталія Богданівна; Bezshapochny, S. B.; Sonnik, N. B.В дитячому віці розрізняють наступні форми гострого середнього отиту: гострий гнійний середній отит у дітей дошкільного та шкільного віку; гострий гнійний середній отит у новонароджених дітей; латентний гострий середній отит; рецидивуючий середній отит; отит при інфекційних захворюваннях. Виділяють три клінічні стадії розвитку: неперфоративна, перфорації барабанної перетинки, виздоровлення. Лікування гострого середнього отиту поділяється на загальне та місцеве. Загальне лікування включає раціональну антибіотикотерапію. Також проводиться протизапальна та дезінтоксикаційна терапія. Місцеве лікування залежить від клінічної стадії процесу. Відсутність виділень з вуха, нормалізація стану барабанної перетинки, слухової функції свідчить про одужання. Гострий середній отит у немовлят має свої особливості. Спостерігаємо превагу загальних реакцій організму над місцевими проявами. Діагностувати гострий середній отит важко. Це пов’язано з особливостями будови барабанної перетинки, зовнішнього слухового проходу. Свої особливості мають дані отоскопії. Допомагає поставити вчасно діагноз тимпанопункція. Принцип лікування мало чим відрізняється від попередньої форми. Антибіотики уводять протягом 10 днів. Причинами латентного середнього отиту можуть бути загальні захворювання, порушення розвитку, імунна недостатність. Латентне захворювання характеризується слабкою вираженістю симптомів. Проте зміни в загальному аналізі крові суттєві. Для діагностики основним є результат тимпанопункції. Тривалість антибактеріальної терапії може бути 10-14 днів. кщо лікування неефективне, то слід думати про виникнення латентного отоантрита. Рецидивуючий середній отит може спричиняти туговухість. Розрізняють три форми: легка, середня та тяжка. Для грипозного середнього отиту характерна висока температура, сильний біль у вусі. Зараз тяжкі форми скарлатинозного отиту не зустрічаються. При захворюванні на кір можемо спостерігати ранній отит та отит в період лущення. Дифтерійний отит має дві форми: первинну та вторинну. Принципи лікування отитів при інфекційних хворобах – це антибіотикотерапія, проведення парацентезу в ранні строки.Документ Клінічна та мікробіологічна ефективність «Біоплазміксу спрею для горла» в лікуванні хронічних запальних захворювань піднебінних мигдаликів(ТОВ «ВІСТКА», 2021) Безшапочний, Сергій Борисович; Полянська, Валентина Павлівна; Зачепило, Світлана Вікторівна; Bezshapochny, S. B.; Polianskaya, V. P.; Zachepylo, S. V.Актуальність: Хронічні запальні захворювання мигдаликів займають значиме місце в структурі оториноларингологічної патології. Перехід запалення в хронічну форму пов’язаний з пригніченням факторів колонізаційної резистентності даного біотопу, появою патогенних мікроорганізмів, таких як St. рyogenes та S. аureus. На тлі дисбіозу, що формується, та імунного дисбалансу можливий розвиток ряду ускладнень з боку органів і систем. Тому пошук засобів для ефективного топічного етіотропного лікування хронічного тонзиліту та,водночас, щадних до автохтонної мікрофлори, є актуальним. Матеріали та методи: В дослідженні брали участь 52 хворих на хронічний тонзиліт. Всіх обстежених було розподілено на 2 групи по 26 осіб в кожній. Пацієнти 1-ї групи в місцевій терапії використовували бактерійний компонент «Біоплазмікс спрей для горла», а пацієнти 2-ї групи застосовували традиційний курс лікування: промивання лакун мигдаликів антисептичним засобом – декаметоксином в концентрації 0,2 мг/мл. Результати та обговорення: Проведені дослідження показали селективну протимікробну активність «Біоплазміксу спрею для горла». Так, по відношенню до основних патогенів «Біоплазмікс спрей для горла» проявляв виражену антибактеріальну дію та, в той же час, сприяв нормалізації показників популяційного рівня представників індигенної мікрофлори, що свідчить про відновлення колонізаційної резистентності біотопу. Позитивна динаміка основних скарг хворих та фарингоскопічних ознак свідчила про клінічну ефективність «Біоплазміксу спрею для горла». Аналіз клінічних показників пацієнтів 2-ї групи демонстрував зменшення вираженості скарг пацієнтів та об’єктивних ознак захворювання під час лікування декаметоксином. Результати повторного мікробіологічного дослідження встановили, що, на відміну від «Біоплазміксу спрею для горла», широкий спектр протимікробної дії декаметоксину не сприяє відновленню та збереженню високого популяційного рівня індигенної мікрофлори піднебінних мигдаликів.Документ Лікування гострих назофарингітів у дітей(ТОВ «ВІСТКА», 2021) Безшапочний, Сергій Борисович; Соннік, Наталія Богданівна; Подовжній, Олександр Григорович; Джіров, Олексій Романович; Bezshapochny, S. B.; Sonnik, N. B.; Podovzhny, O. G.; Dzhirov, O. R.Гострий назофарингіт у дітей це запалення слизової оболонки носоглотки. Останнім часом використання сольових розчинів при патології носа та носоглотки стало лідером для очищення слизової оболонки. Основним напрямком сучасної фармакотерапії патології носа та носоглотки на сьогоднішній день вважається протизапальна терапія. Є достатня кількість досліджень, що доводять ефективність назального спрея мометазона фуроат в лікуванні запальних захворювань носоглотки у дітей. В нашому дослідженні вивчалась клінічна ефективність препарату «Етацид» в лікуванні гострих назофарингітів у дітей. Серед клінічних симптомів враховували порушення носового дихання, гугнявість мови, храп, кашель під час сну. При ендоскопії вивчались застійні ознаки в порожнині носа, виділення в носоглотці, збільшення глоткового мигдалика. Доведено достатню клінічну ефективність препарату «Етацид» в терапії гострих назофарингітів.Документ Лікування запалення глоткового мигдалика у дітей(ТОВ «ВІСТКА», 2021) Безшапочний, Сергій Борисович; Гичак, Ірина Сергіївна; Bezshapochny, S. B.; Hychak, I. S.Актуальність: Запалення аденоїдного мигдалика є однією з частих причин захворювань ЛОР-органів у дітей. Серед причин, що призводять до аденоїдиту (назофарингіту) виділяють інфекційні – вірусні та бактеріальні, алергічні, а також подразнення шлунковою кислотою при ларингофарингеальному рефлюксі. Метою нашого дослідження було вивчення ефективності місцевого застосування комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% у комплексній терапії пацієнтів дитячого віку із запаленням глоткового мигдалика. Матеріали і методи: Для участі в дослідженні було відібрано 60 пацієнтів віком від 5 до 14 років з ендоскопічно підтвердженими аденоїдними вегетаціями І-ІІ ст. у стадії запалення. Пацієнти були розподілені на 2 групи – основну та контрольну. Пацієнтам контрольної групи призначалась іригаційна терапія сольовим розчином 4 рази на добу, пацієнти основної групи отримували промивання сольовим розчином 4 рази на добу та інтраназальне введення комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% тричі на добу протягом 7 діб. Динаміка стану пацієнтів аналізувалась за допомогою опитувальника за шкалою Лайкерта та об’єктивного ендоскопічного огляду. Результати: В процесі лікування позитивний ефект спостерігався в обох групах. Проте, починаючи з другого візиту (на 3-ю добу лікування) відмічалось більш швидке зменшення симптомів у дітей основної групи в порівнянні з контрольною. Так на 7-у добу різниця між групами склала за суб’єктивними показниками – 5,9 балів, а за об’єктивними – 2,5 балів на користь основної групи. Висновки: Отже, інтраназальне застосування комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% сприяє зменшенню набряку, гіперемії, ексудації, покращує носове дихання та у поєднанні з іригаційною терапією сольовим розчином є ефективним засобом для місцевого лікування дітей із запальними захворюваннями глоткового мигдалика.Документ Оппортунистические микозы ЛОР-органов. Сообщение 1(Российская академия медицинских наук, 2018) Безшапочный, Сергей Борисович; Bezshapochny, S. B.; Зачепило, Светлана Викторовна; Zachepilo, S. V.; Полянская, Валентина Павловна; Polyanskaya, V. P.; Боброва, Нелля Александровна; Bobrova, N. A.; Федорченко, Вера Ивановна; Fedorchenko, V. I.; Безшапочний, Сергій Борисович; Зачепило, Світлана Вікторівна; Полянська, Валентина Павлівна; Боброва, Нелля ОлександрівнаВ обзоре обобщена информация о заболеваниях верхних дыхательных путей и уха, обусловленных условно-патогенными грибами, рассмотрены причины роста заболеваемости оппортунистическими инфекциями, среди которых ведущее место занимают микозы. Описаны экзогенные и эндогенные факторы риска и частота их возникновения. Перечислены основные возбудители оппортунистических микотических инфекций ЛОР-органов. Особое внимание уделено факторам колонизационного иммунитета верхних дыхательных путей и уха, механизмам формирования антифунгальной невосприимчивости макроорганизма. Представлены сведения о факторах патогенности мицелиальных и дрожжеподобных микромицетов, рассмотрены основные патогенетические механизмы (адгезия, инвазивный рост и пенетрация) при микотических поражениях. Указанные биологические свойства грибов подтверждают их способность вызывать широкий спектр патологических изменений — от поверхностных поражений кожи и слизистой оболочки ЛОР-органов до глубоких инвазивных процессов. Описаны защитные клеточные и гуморальные иммунные реакции макроорганизма, которые возникают в ответ на внедрение гриба-возбудителя. Перечислены основные нозологические формы микозов ЛОР-органов, определена ведущая роль дрожжеподобных грибов рода Candida в развитии микотических поражений данных биотопов (64,65%). В структуре дрожжеподобных грибов наиболее патогенным является вид Candida albicans. Среди плесневых микромицетов ведущая роль в развитии микозов ЛОР-органов принадлежит виду Aspergillus niger; The present literature review summarizes information about the diseases of the upper respiratory tract and the ears caused by opportunistic fungi. The factors responsible for the increased frequency of opportunistic infections, among which mycosis is the leading one, are given. The exogenous and endogenous risk factors are described. The main pathogens of opportunistic mycotic infections of the ENT-organs are listed. Special attention is given to the mechanism underlying the development of anti-colonial immunity of the upper respiratory tract and the ears and the formation of the antifungal immunity of the macroorganism as a whole. The data on the pathogenetic factors of mycelial and yeast-like micromycetes are presented. The main variants of the pathogenetic mechanisms, such as adhesion, invasive growth, and penetration, behind the formation of the mycotic lesions are considered. These biological properties of the fungi contribute to their ability to cause a wide range of pathological changes — from the superficial lesions of the skin and mucous membranes of the ENT organs to the deep invasive processes. The protective cellular and humoral immune reactions of a macroorganism that develop in response to the introduction of a pathogenic fungus are described. The review lists the main nosological forms of mycosis known to affect the ENT-organs with special reference to the leading role of the yeast-like fungi belonging to the genus Candida in the development of mycotic lesions of these biotopes (64.65%). The most pathogenic species, Candida albicans, prevails in the structure of the yeast-like fungi biome whereas the leading role in the development of mycosis of the ENT organs by micromycetes of mold belongs to the species Aspergillus nigerДокумент Повышение эффективности лечения бактериальных риносинуситов(Полтавський державний медичний університет, 2018) Безшапочный, Сергей Борисович; Иванченко, С. А.; Гришина, Ирина Сергеевна; Безшапочний, Сергій Борисович; Іванченко, С. А.; Гришина, Ірина Сергіївна; Bezshapochny, S. B.; Ivanchenko, S. A.; Gryshyna, I. S.У статті описана проблема лікування бактеріальних риносинуситів. Метою дослідження було вивчення ефективності застосування комбінації неоміцину сульфату + поліміксину В сульфату + дексаметазону натрію + фенилефрину гидрохлориду у порівнянні з мометазону фуроатом і сольовими розчинами у комплексній терапії бактеріальних риносинуситів. Було встановлено, що дана комбінація не лише не поступається за своєю ефективністю моментазону фуроату, а й перевищує його за такими показниками як набряк носових раковин і гіперемія – на 0,2 бали, виділення з середнього носового ходу – на 0,6 бали, закладеність носа – на 0,14 бали. Відмічено різницю між групою, до якої застосовувалась комбінація неоміцину сульфату + поліміксину В сульфату + дексаметазону натрію + фенілефрину гидрохлориду у формі спрею і групою, що приймала інтраназально сольовий розчин на користь першої: вираженість набряку носових раковин зменшилася на 1,8 балів, гіперемія носових раковин – на 2 бали, виділення з середнього носового ходу – на 2,1 бали, закладеність носа – на 1,6 балів, втрата нюху – на 1,1 балів. У результаті досліджень ми прийшли до висновку, що завдяки комплексному впливу антибактеріального і стероїдного протизапального компонентів комбінація неоміцину сульфату + поліміксину В сульфату + дексаметазону натрію + фенилефрину гидрохлориду є препаратом вибору у комплексному лікуванні бактеріальних риносинуситів.Документ Сучасний підхід до лікування гострого вірусного риносинусита(ТОВ «ВІСТКА», 2022) Безшапочний, Сергій Борисович; Джіров, Олексій Романович; Подовжній, Олександр Григорович; Bezshapochny, S. B.; Dzhirov, O. R.; Podovzhny, O.G.Актуальність: Лікування гострого вірусного риносинусита є однією з актуальних проблем сучасної медицини. До застудних захворювань зараз прикуто дуже багато уваги внаслідок всесвітньої пандемії SARS-CoV2, вибір терапії стає непростим завданням навіть для досвідчених лікарів. В дослідженні наведено обґрунтування ефективності лікування пацієнтів з гострим вірусним риносинуситом комбінованими фітопрепаратами. Матеріали та методи: під час дослідження під спостереженням перебували 54 пацієнта, які були розподілені на 2 групи: групу дослідження (28 пацієнтів) і контрольну (26 пацієнтів). Під час лікування пацієнти контрольної групи отримували базове лікування, що включало: промивання порожнини носа ізотонічним сольовим розчином (0,9% розчин NaCl) по 2 дози в кожну половину носа 3 рази на добу, топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) по 2 дози в кожну половину носа 2 рази на добу. Пацієнти групи дослідження отримували: комплексний фітопрепарат «Синувіт» по 2 капсули після їжі 2 рази на добу, промивання порожнини носа ізотонічним сольовим розчином (0,9% розчин NaCl) по 2 дози в кожну половину носа 3 рази на добу, топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) по 2 дози в кожну половину носа 2 рази на добу. Результати лікування оцінювались за допомогою суб’єктивних та об’єктивних показників. Результати: Було встановлено ефективніше зняття симптомів захворювання в дослідній групі, що відображається в покращенні самопочуття пацієнта та відновленні фізіологічної роботи мукоциліарного апарату. Висновок: Спираючись на отримані результати дослідження, та наш попередній досвід лікування риносинуситів, ми зробили висновок про ефективність представленої схеми лікування комбінованими фітопрепаратами.