Логотип репозитарію
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
Логотип репозитарію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Bodnar, V. A."

Зараз показуємо 1 - 20 з 32
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Body dysmorphophobic disorder and other non-psychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose
    (Wiadomości Lekarskie, 2021) Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Bodnar, V. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович
    Aim. To explore the features of non-psychotic mental disorders in people with cosmetic defects and deformities of the external nose in order to optimize their treatment and rehabilitation measures. Material and methods. The authors examined 99 persons who reffered to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. The first group (Group I) included 30 individuals; they did not have cosmetic defects of the nose; however, these individuals fixed unreasonably great attention on the nose and persistently demanded to change its shape. The second group (Group II) included 69 individuals with visible defects and deformities of the external nose, which deviated from the established aesthetic norm, but did not distort the appearance and did not violate the physiological functions. A comprehensive clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of patients was carried out. Results. Patients of Group I with dysmorphophobic disorder and without defects and deformities of the nose, who insisted on surgical correction, compared with persons of Group II with minimal defects and deformities, had a deeper severity of depressive symptoms and personal anxiety with a predominance of dysthymic character accentuation, low adaptability, complete intolerance of themselves and their appearance, a high level of emotional discomfort and internal control. Conclusions. It is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning of the patients and create the preconditions for decision to abandon surgery.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Clinical characteristics of patients with severe and critical COVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Bodnar, V. A.; Koval, T. I.; Kotelevska, T. M.; Marchenko, O. H.; Pryimenko, N. O.; Syzova, L. M.; Izyiumska, O. M.; Боднар, Вадим Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Прийменко, Наталія Олегівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна
    The COVID-19 pandemic has caused a significant increase in hospitalizations and deaths, primarily due to pneumonia with multiorgan involvement; however, despite the vaccines and treatments developed, the number of patients with COVID-19 remains high, resulting in a high incidence of severe illness and death. This may also be due to the emergence of new variants of SARS-CoV-2 due to the constant mutation of the virus. The study aimed to characterize the clinical course of severe COVID-19 and identify prognostic markers of disease progression to death. This retrospective study was based on data from 552 patients diagnosed with "acute respiratory disease COVID19" who had a severe/critical course and were treated in the intensive care unit. Demographic, epidemiological, clinical and laboratory characteristics, as well as risk factors at the time of hospitalization were analyzed. Patients with a fatal outcome had a longer period from the first manifestation of the disease to hospitalization in the Department of Reanimation and Intensive Care, more often had dyspnea and dizziness, required invasive mechanical ventilation, and more often had indications for oxygen supply of more than 5 liters. In addition, patients who died from COVID-19 were more likely to suffer from cardiovascular diseases, including grade II hypertension, coronary heart disease and diffuse cardiosclerosis, obesity, and solid organ malignancies; they had lower platelet and lymphocyte counts, higher LDH and creatinine values, and more pronounced signs of hypercoagulability. This study has demonstrated some features of COVID-19 that should be considered to predict the possible progression of the disease to death.
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Diarrhoeal syndrome: algorithm of examination and tactics of patient management
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ізюмська, Олена Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Iziumska, O. M.; Koval, T. I.; Vatsenko, A. I.; Marchenko, O. H.; Poltorapavlov, V. A.; Pryimenko, N. O.; Bodnar, V. A.
    The article analyzes the current data on the diagnosis and treatment of diarrhoeal syndrome and proposes an algorithm for diagnostic search and tactics for managing a patient with acute infectious diarrhoea. General statistical information about the nature and prevalence of diseases associated with diarrhoea and adverse effects are presented. A modern definition of diarrhoea is given, and classification is provided by the course duration. The leadingpathogenetic mechanism of development is presented. The article describes the primary syndromes in the clinic of infectious diarrhoea, particularly gastrointestinal tract lesions, dehydration and intoxication, which is necessary for a doctor to conduct a topical diagnosis, understand the severity of the disease and determine treatment tactics. The diagnostic search stages, which include a thorough general clinical examination of patients and the use of laboratory and instrumental research methods, are described in detail and, summarised and schematized in an algorithm. Attention is paid to the differential diagnosis of infectious and non-infectious genesis diarrhoea, primarily acute surgical and therapeutic conditions requiring different patient management tactics. A separate section is devoted to treating patients with diarrhoea of infectious origin, indications for hospitalization, and types of drug treatment. It is emphasized that rehydration is the cornerstone of treatment, symptomatic drugs are of limited interest, and antibiotics should be prescribed only in severe cases and in case of suspected invasive intestinal infections with enteropathogenic bacteria, as well as in patients at high risk of complications.В клінічній практиці діарейний синдром зустрічається при багатьох захворюваннях, які розрізняються за причинами, методами діагностики і лікування, тактикою ведення пацієнтів та прогнозом. Більшість випадків гострої діареї спричинені інфекційними чинниками. Діарея неінфекційного походження зустрічається значно рідше, зокрема при гострій хірургічній патології (апендицит, тромбоз мезентеріальних судин та ін.), отруєннях різними токсичними речовинами, грибами, хворобі Крона тощо, і потребує іншого алгоритму ведення хворого. Вищезазначене обумовлює практичну цінність диференціальної діагностики діарейного синдрому, необхідність застосування новітніх підходів у діагностиці та визначенні лікувальної тактики. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діагностики і лікування діарейного синдрому та розробити алгоритм діагностичного пошуку і тактику ведення пацієнта з гострою діареєю інфекційного генезу.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Distance learning as an innovative form of postgraduate studies in higher medical education
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Dubynska, G.; Kotelevska, T. M.; Iziumska, O. M.; Pryimenko, N. O.; Bodnar, V. A.; Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Дубинская, Галина Михайловна; Котелевская, Татьяна Михайловна; Изюмская, Елена Михайловна; Прийменко, Наталья Олеговна; Боднар, Вадим Анатольевич
    The article presents the experience of implementing distance technologies in postgraduate education of doctors at the Department of Infectious Diseases with Epidemiology of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», which promotes the continuous medical education, is one of the mechanisms for improving the quality of professional training and has economic efficiency. Under the conditions of intensive development of information technologies, further perspectives have been considered; У статті наведений досвід впровадження дистанційних технологій в післядипломну освіту лікарів на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», що сприяє реалізації безперервної медичної освіти, є одним із механізмів удосконалення якості професійної підготовки та має економічну ефективність. Розглянуті подальші перспективи в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій; В статье приведен опыт внедрения дистанционных технологий в последипломном образовании врачей на кафедре инфекционных болезней с эпидемиологией ВДНЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», что способствует реализации непрерывного медицинского образования, является одним из механизмов совершенствования качества профессиональной подготовки и имеет экономическую эффективность. Рассмотрены дальнейшие перспективы в условиях интенсивного развития информационных технологий.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Edema-swelling of the brain in the clinic of infectious diseases: pathogenesis, clinic, diagnosis, treatment
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Poltorapavlov, V. A.; Bodnar, V. A.; Iziumska, O. M.; Lymarenko, N. P.; Syzova, L. M.; Marchenko, O. H.; Zdor, O. I.; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович; Ізюмська, Олена Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Здор, Олег Іванович
    Набряк-набухання головного мозку – патологічний стан, обумовлений набряком тканин головного мозку із збільшенням його в об`ємі та підвищенням черепно-мозкового тиску. На сьогодні все ще дискутуються питання про класифікацію, етіологічні відмінності, характер "пускових механізмів", співвідношення процесів, що лежать в основі розвитку набряку-набухання головного мозку і намагання від диференціювати набряк від набухання під час лікування хворого. Також актуальним є питання про найбільш раціональні терапевтичні підходи. Необхідно провести аналіз сучасних клінічних концепцій, діагностичних і лікувальних підходів, які представлені в літературі, щодо проблем раннього діагнозу набряк-набухання головного мозку, значущості його клінічного визначення та лікування на догоспітальному і госпітальному етапах. У клініці інфекційних хвороб набряк-набухання головного мозку виникає найчастіше при запальних процесах в мозку і мозкових оболонках: при бактеріальних і вірусних менінгітах, енцефалітах; захворюваннях, які супроводжуються розвитком церебрального васкуліту (важкі форми грипу, геморагічні лихоманки, малярія), тому правильна діагностика і лікування цього патологічного синдрому має вирішальне значення для успішної терапії багатьох інфекційних хвороб. З погляду патоморфології набряк, набряк-набухання і набухання головного мозку – це окремі патологічні процеси, що перебігають самостійно, або одночасно, можуть доповнювати і переходити один в одного. Клінічно ці стани проявляються однаково, натомість потрібно дотримуватись різних принципів лікування. Набряк-набухання головного мозку за інфекційних хвороб патогенетично більше відноситься до цитотоксичної форми і потребує призначення препаратів які посилюють внутрішньоклітинний метаболізм
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Efficacy of specific prevention of influenza in individuals with polymorphisms Arg753Gln of TLR-2, Leu412Phe of TLR-3, Asp299gly of TLR-4 genes
    (Aluna Publishing, 2020) Pryimenko, N. O.; Kotelevska, T. M.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.; Syzova, L. M.; Rudenko, S. S.; Прийменко, Наталія Олегівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Сизова, Людмила Михайлівна; Руденко, Станіслав Станіславович
    The aim: is to study the efficacy of influenza vaccination for individuals with polymorphism Arg753Gln of TLR-2 gene, Leu412Phe of TLR-3 gene, and Asp299Gly of TLR-4 gene. Materials and methods: 66 people with mutant genotypes and normal distribution of alleles of TLR-2, TLR-3, TLR-4 genes, aged 18-63, were inoculated with anti-influenza vaccine. The genotyping of Arg753Gln polymorphic site of TLR-2, Asp299Gly of TLR-4, and Leu412Phe of TLR-3 gene was carried out by polymerase chain reaction with oligonucleotide primers usage. The immunological efficacy of vaccination was evaluated by seroconversion, seroprotection, and dynamics of mean geometric titers of antibodies. Results: It has been established that individuals with mutant genotypes Arg/Gln of TLR-2, Leu/Phe, Phe/Phe of TLR-3, Asp/Gly of TLR-4 genes have a vaccinal response to administering anti-influenza vaccine at the level of subjects with normal distribution of TLR alleles, as evidenced by the growth in dynamics of mean geometric titers of antibodies to vaccine strains, the level of seroprotection and seroconversion. Clinical and epidemiological efficacy of vaccination in this category of people is characterized by: reduction of ARI cases in the postvaccinal period by 2,0-3,0 times; prevention of pneumonia in all vaccinated subjects; decrease in the frequency of bronchitis by 2,5-3,8 times. Conclusions: Effectiveness of influenza vaccination in individuals with Arg573Gln polymorphism of TLR-2, Leu412Phe of TLR-3, Asp299Gly of TLR-4 genes by immune and clinical epidemiological parameters is determined at the level of vaccinated subjects with normal distribution of TLR-2, TLR-3, TLR-4 alleles. Specific influenza immunization of people with polymorphic modified genotypes of TLR-2, TLR-3, TLR-4 genes can prevent the development of pneumonia and reduce the incidence of bronchitis.
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Infectious exanthemas in clinical practice
    (Aluna Publishing, 2025-02) Bodnar, V. A.; Pryimenko, N. O.; Marchenko, O. H.; Izyumska, O. M.; Боднар, Вадим Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ізюмська, Олена Михайлівна
    Aim: Analyze the causes and mechanisms of development of exanthems, provide a classification of the morphological elements and characterize clinical manifestations of rash in patients with infectious diseases based on a review of available literature data. Materials and Methods: The authors analyzed the current literature sources, including a description of exanthema syndrome and a discussion of the features of rashes in various infectious diseases. Conclusions: As a result of the analysis of existing literature data, it was established that exanthema syndrome is associated with various diseases, disorders and pathological conditions, characterized by a variety of clinical manifestations, which requires clinical differential diagnosis and subsequent laboratory confirmation. Comprehensive knowledge of the causes, mechanisms of development, as well as the clinical manifestations of skin rash will contribute to the development of an improved algorithm for diagnosis and treatment of the diseases accompanied by exanthema syndrome, as well as optimization of therapeutic tactics.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Opisthorchiasis and viral hepatitis B: clinical cases
    (Wydawnictwo Aluna, 2018) Kotelevska, T. M.; Pryimenko, N.; Dubynska, G.; Iziumska, O. M.; Bodnar, V. A.; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Дубинська, Галина Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Боднар, Вадим Анатолійович
    Introduction: Among the cases of biohelminthosis, which are registered in Ukraine, opisthorchiasis is the most common and constitutes the second largest centre in Europe. Due to the growth of migration processes and global tourism, opisthorchiasis is becoming increasingly relevant for the countries of the European Union and the United States. Under modern conditions, the clinical course of many infectious and parasitic diseases has changed. The aim: The present paper discusses and analyzes the cases of opisthorchiasis and hepatitis B virus which are challenging in terms of diagnostics and choice of treatment tactics. Conclusion: The course of acute infections, the formation of results and the effectiveness of treatment are influenced by a number of factors, among which mixed infections are of particular interest.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Peculiarities of the clinical course of influenza-associated pneumonia
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Bodnar, V. A.; Prymenko, N. O.; Dubynska, G. M.; Kotelevska, T. M.; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Вадим Анатольевич; Прийменко, Наталья Олеговна; Дубинская, Галина Михайловна; Котелевская, Татьяна Михайловна; Боднар, Леся Анатольевна
    It was found that in 2017, compared to 2016, in the Poltava region there were 6 times fewer cases of influenza, as indirectly indicated by the number of hospitalized patients due to this pathology in PRCIH. But despite this, the incidence of pneumonia, which complicated the course of influenza according to the data of PRCIH, remained at a consistently high level (20.84% in 2016 and 20.19% in 2017). It was demonstrated that the clinical course of pneumonia as a complication of influenza had some peculiarities.These peculiarities were observed as early as in the initial period of the disease with a predominance of the symptoms of toxic syndrome. This can mask the symptoms of early development of pneumonia and cause hospitalization of patients at a later date. Substantially half of patients had a bilateral inflammatory process, wherein physical changes (auscultatory pattern of pneumonia and a decrease in pulse oxygen saturation) preceded the radiological changes. The course of pneumonia in a significant number of patients was severe with the need for oxygen therapy. Sputum culture in patients with a pneumonia as a complication of influenza more often demonstrated the pathogens such as Stretococcus pneumonia and Staphylococcus aureus; Встановлено, що в 2017 році в порівнянні з 2016 роком в Полтавській області зареєстровано в 6 разів менше випадків грипу, про що опосередковано свідчила і кількість госпіталізованих хворих з цією патологією в ПОКІЛ. Але незважаючи на це, частота розвитку пневмоній, якіускладнювали перебіг грипу за даними ПОКІЛ, залишалася на стабільно високому рівні (20,84% в 2016 році і 20,19% у 2017 році). Продемонстровано, що клінічний перебіг пневмонії, яка ускладнює грип, мало особливості, які проявляються вже в початковому періоді захворювання, з переважанням проявів загальноінтоксикаційного синдрому. Це могло маскувати симптоми раннього розвитку пневмонії і обумовлювати госпіталізацію хворих у більш пізні терміни. Практично у половини пацієнтів реєстрували двосторонній запальний процес, при цьому фізикальні зміни (аускультативна картина пневмонії і зниження пульсової сатурації кисню) передували рентгенологічним змінам. Перебіг пневмонії у значної кількості хворих був важким з необхідністю в кисневій терапії. При бактеріологічному дослідженні мокротиння у пацієнтів з пневмонією при грипі частіше ідентифікували такі патогени, як Stretococcus pneumonia і Staphylocосcus aureus; Установлено, что в 2017 году по сравнению с 2016 годом в Полтавской области зарегистрировано в 6 раз менше случав гриппа, о чем косвенно свидетельствовало и количество госпитализированных больных с этой патологией в ПОКИБ. Нонесмотря на это, частота развития пневмоний, которыеосложняли течение гриппа по данным ПОКИБ, оставалась на стабильно высоком уровне (20,84% в 2016 году и 20,19% в 2017 году). Продемонстрировано, что клиническое течение пневмонии, осложняющей грипп, имело особенности, проявляющиеся уже в начальном периоде заболевания, с преобладанием проявлений общеинтоксикационного синдрома. Это могло маскировать симптомы раннего развития пневмонии и обуславливать госпитализацию больных в болем позднее сроки. Практически у половины пациентов регистрировали двухсторонний воспалительный процесс, при этом физикальные изменения (аускультативная картина пневмонии и снижение пульсовой сатурации кислорода) предшествовали рентгенологическим изменениям. Течение пневмонии у значительного количества больных было тяжелым с необходимостью в кислородной терапии. При бактериологическом исследовании мокроты у пациентов с пневмонией при гриппе чаще идентифицировали такие патогены, как Stretococcus рneumonia и Staphylocосcus aureus.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Prediction of hepatic fibrosis progression rate in chronic hepatitis C on the basis of clinical and genetic signs
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Syzova, L. M.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.; Kaydashev, I. P.; Izyumska, O. М.; Сизова, Людмила Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Кайдашев, Ігор Петрович; Ізюмська, Олена Михайлівна; Сизова, Людмила Михайловна; Коваль, Татьяна Игоревна; Боднар, Вадим Анатольевич; Кайдашев, Игорь Петрович; Изюмская, Елена Михайловна
    A cross-sectional study of 166 patients with chronic hepatitis C was carried out. As a result of the analysis, among the 35 possible factors of rapid progression of hepatic fibrosis in chronic hepatitis C, 10 most informative ones were identified: male gender (p=0.005), 1 genotype of HCV (p=0.040), alanine aminotransferase above 3 upper limits of normal (p=0.015), the levels of aspartate aminotransferase, -glutamyltranspeptidase and total bilirubin exceeding the upper limit of normal (p=0.000, p=0.000 and p=0.001, respectively), alcohol consumption >40 g/day (p=0.033), chronic cholecystitis and/or pancreatitis (p=0.000), type II diabetes mellitus (p=0.007) and a carriage of the normal genotype (Gln/Gln, Gln/-) of the TLR7 gene (p=0.001). In order to optimize the prognostication of the affiliation of a patient with chronic hepatitis C to the risk group of rapid progression of hepatic fibrosis there were proposed the highly effective mathematical model, developed on the basis of multiple discriminant analysis, exact forecast of which was 82.5 %; Проведене кросс-секційне дослідження 166 пацієнтів із хронічним гепатитом С. В результаті аналізу серед 35 можливих факторів швидкого прогресування фіброзу печінки при хронічному гепатиті С виявлено 10 найбільш інформативних: чоловіча стать (р=0,005), 1 генотип ВГС (р=0,040), рівень аланін-амінотрансферази вищий за 3 верхніх межі норми (р=0,015), рівні аспартат-амінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази та загального білірубіну, що перевищують верхню межу норми (р=0,000, р=0,000 і р=0,001 відповідно), споживання алкоголю >40 г/добу (р=0,033), хронічний холецистит та/або панкреатит (р=0,000), цукровий діабет ІІ типу (р=0,007) і носійство нормального генотипу (Gln/Gln, Gln/-) гена TLR7 (р=0,001). З метою оптимізації прогнозування віднесення пацієнта з хронічним гепатитом С до групи ризику швидкого прогресування фіброзну печінки запропонована високоефективна математична модель, розроблена на основі множинного дискримінантного аналізу, безпомилковий прогноз якої складає 82,5 %; Проведено кросс-секционное исследование 166 пациентов с хроническим гепатитом С. В результате анализа среди 35 возможных факторов быстрого прогрессирования фиброза печени при хроническом гепатите С выявлено 10 наиболее информативных: мужской пол (р=0,005); 1 генотип ВГС (р=0,040); уровень аланин-аминотрансферазы выше 3 верхних границ нормы (р=0,015); уровни аспартат-аминотрансферазы, γ-глутамилтранспептидазы и общего билирубина превышающие верхнюю границу нормы (р=0,000, р=0,000 и р=0,001 соответственно); употребление алкоголя >40 г/сутки (р=0,033); хронический холецистит и/или панкреатит (р=0,000); сахарный диабет ІІ типа (р=0,007) и носительство нормального генотипа (Gln/Gln, Gln/-) гена TLR7 (р=0,001). С целью оптимизации прогнозирования принадлежности пациента с хроническим гепатитом С к группе риска быстрого прогрессирования фиброза печени предложена высокоэффективная математическая модель, разработанная на основе множественного дискриминантного анализа, безошибочный прогноз которой составил 82,5 %.
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Psychological and pedagogical aspects of overcoming the stigmatic attitude of future doctors towards patients with mental disorders
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Zhyvotovska, L. V.; Bodnar, L. A.; Bodnar, V. A.; Tarasenko, K. V.; Mohylnyk, A. I.; Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Вадим Анатолійович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Могильник, Антон Ігорович
    The article analyses the problem of stigmatisation of patients with mental disorders, the reasons for its occurrence and spread, and outlines possible ways to solve it. It is revealed that stigmatisation of mentally ill people is the first barrier to treatment and recovery: it leads to rejection of such persons, discrimination and exclusion from public life in various spheres. This becomes especially significant if patients encounter such attitudes among doctors, nurses and other healthcare professionals. The article describes the stigmatising attitude and negative approach to mentally ill people among medical students, which may be reflected in their professional activities as doctors in the future and negatively affect the quality of patient care. The results indicate that psychiatric practice, which involves close interaction between students and patients, can effectively reduce stigma. Therefore, the researchers advocate the inclusion of direct patient contact components in medical education to reduce prejudice and discrimination, which can improve the effectiveness of treatment of patients with mental illness. Thus, it has been established that the problem of stigmatisation of patients with mental disorders is highly relevant, even among healthcare professionals. The inclusion of components of direct interaction and close direct contact of future doctors with patients with mental disorders in educational programmes can increase acceptance and openness to them, as well as improve the effectiveness of treatment. В статті проаналізовано проблему стигматизації пацієнтів з психічними розладами, причини її виникнення та поширення, а також окреслені можливі шляхи її вирішення. Виявлено, що стигматизація психічно хворих є першим бар'єром, що перешкоджає лікуванню та одужанню: вона призводить до неприйняття таких осіб, їхньої дискримінації та виключення із суспільного життя в різних його сферах. Це стає особливо значущим, якщо пацієнти стикаються з таким ставленням серед лікарів, медичних сестер та інших медичних працівників. Описано стигматизуюче ставлення і негативний підхід до психічно хворих серед студентів-медиків, що може у майбутньому відображатися у їхній професійній діяльності як лікарів та негативно впливати на якість надання допомоги пацієнтам. Отримані результати вказують на те, що психіатрична практика, яка передбачає тісну взаємодію студентів з пацієнтами, може ефективно знизити рівень стигматизації. Тому дослідники виступають за включення компонентів безпосереднього контакту з пацієнтами в медичну освіту для зменшення упередженого ставлення та дискримінації, що може покращити ефективність лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Таким чином, встановлено, що проблема стигматизації пацієнтів з розладами психіки вкрай актуальна, навіть серед працівників медичної сфери. Включення в освітні програми компонентів безпосередньої взаємодії та тісного прямого контакту майбутніх лікарів з пацієнтами, які мають психічні розлади, може посилити прийняття та рівень відкритості до них, а також підвищити ефективність лікування.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Some clinical and epidemiological features of influenza-associated pneumonia depending on the etiological agent
    (Wydawnictwo ALUNA, 2020) Bodnar, V. A.; Koval, T. I.; Pryimenko, N. O.; Dubyns’ka, G. M.; Kotelevska, T. M.; Lymarenko, N. P.; Syzova, L. M.; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Боднар, Леся Анатоліївна
    The aim: To analyze the epidemiological data and clinical course of pneumonia as a complication of influenza in the Poltava region, depending on the etiological agent. Materials and methods: We have analysed the data of the official reporting documentation provided by the State Institution “Poltava Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine” and the chart of patients with a laboratory confirmed diagnosis of influenza who were in inpatient treatment at the Poltava Regional Clinical Infectious Hospital (PRCIH) in 2016-2018 years. In more detail, we examined 95 patients with pneumonia, which complicated the course of the flu. There were 43 (45.26%) female patients, − 52 (54.74%) male patients, aged 18 to 80 years. Results: Studies have shown that despite a decrease in the incidence of influenza in recent years, the incidence of pneumonia, which complicated the course of the flu, remained consistently high (19.7% – 20.8%) with bacteriological isolation of S.pneumoniae (22.11%), S.aureus (13.68%), Haemophilus influenza (4.21%) and E.coli (3.16%). Severe course of pneumonia with bloody sputum, evident shortness of breath, bilateral lung damage, and need for oxygen support were significantly more frequently reported in patients with isolated S.pneumoniae and S.aureus. However, the severe course of the disease with the formation of abscesses in the lungs was observed only in the group S.aureus despite the relatively young age of such patients and significantly fewer risk factors for severe influenza and comorbidities. Conclusions: The study showed a consistently high incidence of pneumonia, which complicated the flu and caused by S.pneumoniae, S.aureus, Haemophilus influenza and E.coli. Pneumonia caused by S.pneumoniae and S.aureus, were characterizedthe most severe course; however, a severe course with the formation of abscesses in the lung tissue was observed only in the group of S.aureus.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Біохімічні показники сироватки крові та їх зв’язок з морфологічними змінами у печінці хворих з хронічним гепатитом С поєднаним з хронічною активною Епштейна-Барр вірусною інфекцією
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2007) Боднар, Вадим Анатолійович; Боднарь, Вадим Анатольевич; Bodnar, V. A.
    Проведені дослідження показали, що у хворих на хронічний гепатит С поєднаному з хронічною активною Епштейна-Барр вірусною інфекцією біохімічні порушення характеризуються більш вираженими цитолітичним, холестатичним синдромами, диспротеїнемією, мають більшу кількість прямих сильних кореляційних зв’язків з морфологічними ознаками ураження печінки, що свідчить про глибші морфо-функціональні зміни у печінці хворих з мікст-інфекцією; Проведенные исследования показали, что у больных хроническим гепатитом С сочетанным с хронической активной Эпштейн-Барр вирусной инфекцией биохимические нарушения характеризируются более выражеными цитолитическим, холестатическим синдромами, диспротеинемией, имеют большее количество сильних корреляционных связей с морфологическими признаками поражения печени, что свидетельствует о более глубоких морфо-функциональных изменениях в печени больных с микст-инфекцией; The studies carried out have revealed that in patients with chronic C hepatitic associated with chronic active Epstein-Barr viral infection biochemical disorders were characterised by more marked number of strong correlations with morphological signs of the affection of the live that was evidence of more pronounced morphological changes in the liver in patients with mixed infection.
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Вивчення обізнаності населення з питань імунопрофілактики грипу
    (Національний Університет Охорони Здоров'я України імені П. Л. Шупика, Громадська організація «Українська асоціація сімейної медицини», Громадська організація «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Видавничий дім «Професіонал-Івент», 2025-02-27) Прийменко, Наталія Олегівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Марченко, Олена Геннадіївна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Здор, Олег Іванович; Pryimenko, N. O.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.; Marchenko, O. G.; Iziumska, O. M.; Poltorapavlov, V. A.; Vatsenko, A. I.; Zdor, O. I.
    Грип є серйозним захворюванням, яке може спровокувати загострення хронічних захворювань та викликати небезпечні для життя ускладнення, зокрема пневмонію, бронхіт і, в окремих випадках, запалення головного мозку. Найбільш схильні до цих серйозних ускладнень особи, які входять до груп підвищеного ризику, а саме: люди похилого віку – понад 65 років, вагітні, діти, наявність хронічних захворювань. Мета дослідження: аналіз охоплення вакцинацією проти грипу груп ризику в Україні та обізнаності населення щодо специфічної профілактики захворювання. Матеріали та методи. Вивчення рівня обізнаності населення щодо специфічної профілактики грипу, факторів впливу на цей показник проводили серед населення Шишацької об’єднаної територіальної громади в Миргородському районі Полтавської області шляхом опитування 100 респондентів віком від 18 до 76 років (середній вік — 38,40 ± 1,38 року). Серед опитаних було 26 чоловіків та 74 жінки. Анкетування проводили у вересні-жовтні 2023 року, перед початком епідемічного сезону грипу та ГРВІ 2023/2024, шляхом заповнення респондентами Google Forms, поширеної через мобільні пристрої та соціальні мережі Facebook і Telegram. Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою методів математичної статистики з використанням електронних таблиць Microsoft Excel і програми Statistica 17.0 (StatSoft Inc., США). Результати. Протягом епідемічних сезонів з 2017/2018 по 2022/2023 рівень охоплення щепленнями проти грипу був низьким, вакцинувалося близько 0,5% населення України загалом та 0,9–1,6% осіб із груп медичного та епідемічного ризику. За результатами опитування встановлено недостатню обізнаність населення Шишацької територіальної громади щодо специфічної профілактики грипу. Чверть (22,0%) респондентів мали «негативне» ставлення до вакцинації, 54,0% мали хибну думку щодо її основного призначення, лише 38,0% вважали її найбільш ефективним методом профілактики ускладнень та 32,0% планували зробити щеплення перед епідемічним сезоном. Серед осіб віком понад 60 років 62,5% жодного разу не робили щеплення. Водночас 25,0% осіб вважали вакцинацію найбільш ефективним способом профілактики захворювання. Більшість (71,4%) респондентів віком 18–24 роки не визначилися щодо свого ставлення до вакцинації проти грипу і лише 35,0% опитаних обговорювали із сімейним лікарем питання вакцинації проти грипу. Висновки. Рівень охоплення щепленнями проти грипу населення України загалом і груп ризику зокрема протягом епідемічних сезонів з 2017/2018 по 2022/2023 був низьким. Встановлено недостатню обізнаність населення Шишацької територіальної громади у питаннях специфічної профілактики грипу, що свідчить про потребу підвищення якості санітарно-просвітницької роботи та підготовки кваліфікованих кадрів для цього серед медичних працівників. Забезпечення вакциною коштом держави дозволило б змінити своє рішення на користь щеплення 37,0% опитаних.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив клініко-генетичних факторів на ефективність противірусної терапії хронічного гепатиту С
    (Сумський державний університет, 2017) Дубинська, Галина Михайлівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Dubynska, G.; Sizova, L.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.
    The study demonstrates the significant association between certain factors (genotype 1 of HCV, age > 40 years, stage of liver fibrosis F3-F4 by METAVIR, leukopenia, elevated levels of gamma-glutamyl transpeptidase and alkaline phosphatase, rapidly progressive liver fibrosis, "mutant" genotype Asp299Gly of TLR4-gene) and low efficiency of dual antiviral therapy of chronic hepatitis C with pegylated interferon аnd ribavirin. However, the inclusion of sofosbuvir in therapeutic regimen eliminates the impact of these factors on the effectiveness of treatment.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Віддалені наслідки гострого гепатиту В у хворих з рецидивуючим простим герпесом (повідомлення друге)
    (Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького Благодійний; фонд «Антигепатитний центр імені С.П. Боткіна»., 2008) Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Минак, Олена Миколаївна; Дубинская, Галина Михайловна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Изюмская, Елена Михайловна; Боднар, Вадим Анатольевич; Минак, Елена Николаевна; Dubynska, G.; Kotelevska, T. M.; Iziumska, O. M.; Bodnar, V. A.; Minak, O. M.
    Анализ последствий острого гепатита В у лиц с рецидивирующим простым герпесом в анамнезе показал, что частота хронизации гепатита у них в 1,7 раза выше; Analysis of late eff ect of acute hepatitis B in patients with recurrent herpes simplex in anamnesis showed that frequency of development of chronic hepatitis in these patients is 1,7 times higher.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Гарячка невідомого походження: алгоритм діагностики і тактика ведення пацієнта
    (Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, 2023) Ізюмська, Олена Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Сизова, Людмила Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Здор, Олег Іванович; Iziumska, O. M.; Koval, T. I.; Marchenko, O. H.; Syzova, L. M.; Poltorapavlov, V. A.; Pryimenko, N. О.; Bodnar, V. A.; Kotelevska, T. M.; Lymarenko, N. P.; Zdor, O. I.
    Висвітлено сучасне визначення, класифікацію, основні причини гарячки невідомого походження (ГНП). Наведений алгоритм діагностичного пошуку, який складається з ретельного клініко-анамнестичного обстеження, рутинних лабораторних та інструментальних досліджень, що є основою первинної оцінки пацієнта з тривалою неуточненою гарячкою, а також призначення новітніх методів діагностики: лабораторних спеціальних для виключення інфекційних та автоімунних захворювань, неінвазивних та інвазивних інструментальних методів для діагностики онко-гематологічної та іншої патології. Розглянуті підходи до призначення емпіричної терапії пацієнтам з ГНП. Успішне вирішення проблеми диференційної діагностики цього стану залежить від конструктивної взаємодії багатьох спеціалістів (сімейних лікарів, інфекціоністів, ревматологів, гематологів, онкологів, хірургів), їх обізнаності із захворюваннями, які перебігають з тривалою неуточненою гарячкою, та розуміння тактики ведення пацієнтів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Епідеміологічна характеристика гепатиту С, Епштейн-Барр вірусної інфекції та їх поєднаних форм у Полтавському регіоні
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2009) Бутусова, Юлія Євгенівна; Бутусова, Юлия Евгеньевна; Butusova, Y.; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Лыманец, Татьяна Владимировна; Lymanets, T.; Дубинська, Галина Михайлівна; Дубинская, Галина Михайловна; Dubynska, G.; Боднар, Вадим Анатолійович; Боднар, Вадим Анатольевич; Bodnar, V. A.
    Сьогодні не піддається сумніву той факт, що реальна розповсюдженість інфекції, спричиненої вірусом гепатиту С (ВГС), значно перевищує дані офіційної статистики. Останніми роками доводять можливість посилення реплікації ВГС Епштейн-Барр вірусом (ЕБВ), виявляють особливості перебігу ВГС-інфекції при коінфікуванні ЕБВ, тому мікст-форми цих інфекцій активно вивчаються. Метою нашого дослідження було з’ясувати реальну поширеність інфекцій , спричинених ВГС, ЕБВ та їх поєднаних форм серед населення Полтавської області. Отримані дані свідчать про значну поширеність як ВГС, так і ЕБВ-інфекції, що обумовлює доцільність вивчення їх поєднаних форм з метою удосконалення лікувально-діагностичної тактики.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Ефективність медикаментозної корекції непсихотичних психічних порушень у дітей, батьки яких хворіють на параноїдну форму шизофренії
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019-08) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. N.; Казаков, Олексій Анатолійович; Казаков, Алексей Анатольевич; Kazakov, A. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Боднарь, Вадим Анатольевич; Bodnar, V. A.
    В статті досліджено ефективність фармакотерапії психічних порушень непсихотичного регістру у дітей, які виховувалися в сім’ях, де один з батьків хворів на параноїдну форму шизофренії. Загалом обстежено 168 дітей, з яких у 108 (64,28%) виявили психічні порушення непсихотичного регістру, які потребували медикаментозної терапії: фобічні тривожні розлади (F93.1; 25,00%), тікозні розлади (F95; 15,74%), змішані розлади поведінки й емоцій у вигляді депресивного синдрому (F92.0; 14,81%), енурез неорганічного ґенезу (F98.0; 12,96%), обсесивно-компульсивні розлади (F42; 10,19%), порушення поведінки у вигляді несоціалізованого розладу (F91.1; 9,26%), специфічні (ізольовані) фобії (F40.2; 7,41%) та розлади харчування (F50; 4,63%). Для лікування переважно застосовувалися антидепресанти, антипсихотичні засоби та ноотропи. Виявлено досить високу ефективність (поліпшення спостерігалося у 74 дітей — 68,52%) фармакологічного лікування непсихотичних психічних порушень у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії; В статье исследована эффективность фармакотерапии психических нарушений непсихотического регистра у детей, которые воспитывались в семьях, где один из родителей страдал параноидной формой шизофрении. В общем обследовано 168 детей, из которых в 108 (64,28%) обнаружили психические нарушения непсихотического регистра, которые требовали медикаментозной терапии: фобические тревожные расстройства (F93.1; 25,00%), тикозные расстройства (F95; 15,74%), смешанные расстройства поведения и эмоций в виде депрессивного синдрома (F92.0; 14,81%), энурез неорганического генеза (F98.0; 12,96%), обсессивно-компульсивное расстройство (F42; 10,19%), нарушения поведения в виде несоциализированного расстройства (F91.1; 9,26%), специфические (изолированные) фобии (F40.2; 7,41%) и расстройства питания (F50; 4,63%). Для лечения преимущественно применялись антидепрессанты, антипсихотические средства и ноотропы. Выявлено достаточно высокую эффективность (улучшение наблюдалось у 74 детей — 68,52%) фармакологического лечения непсихотических психических нарушений у детей, воспитывающихся в семьях, где один из родителей страдает параноидной формой шизофрении; In the article, the authors investigated the effectiveness of pharmacotherapy of mental disorders of the non-psychotic register in children from the families where one of the parents suffered from a paranoid form of schizophrenia. In total, 168 children were examined. Mental disorders of the non-psychotic register that required drug therapy were characteristic of only 108 (64,28%) children. These were: phobic anxiety disorders (F93.1) - 27 (25,00%) patients, tic disorders (F95) - 17 (15,74%), mixed behavioral disorders and emotions in the form of depressive syndrome (F92.0) - 16 (14,81%) children, enuresis of inorganic genesis (F98.0) - 14 (12,96%), obsessive-compulsive disorders (F42) - 11 (10,19%), behavior disorders in the form of non-socialized disorder (F91.1) -10 (9,26%), specific (isolated) phobias (F40.2) - 8 (7.41%), eating disorders (F50) - in 5 (4,63%) patients. The effectiveness of psychopharmacotherapy was quite high, in 74 (68,52%) children with various neurotic disorders. The authors observed either the complete disappearance of neurotic symptoms, or a significant improvement in the state of mental health of the child. For the treatment of anxiety disorders, including phobias, drugs of the benzodiazepine class, antidepressants and nootropics have been used. Sertraline in a dose of 25-50 mg a day was the drug of choice, especially in the presence of depressive symptoms in the clinical picture. Also, the authors also used phenibut at a dose of 100 or 250 mg three times a day, depending on the age of the child, to reduce the level of anxiety. As a result of the treatment, we noted a complete normalization of the condition or a significant improvement in 21 children (77,77%) of anxious phobic disorders and in 6 (75,00%) children with a clinical picture of an isolated phobia. Treatment of tic disorders was quite effective. The authors used antipsychotic drugs of a new generation, in particular risperidone (0,5-2 mg a day), starting with small doses with a gradual increase. Reduction of symptoms or a significant decrease in the frequency of disorders was observed in 15 (88,24%) children. Fluoxetine was used in doses of 5 to 20 mg a day for mixed behavioral and emotional disorders with predominantly depressive symptoms. The authors observed a complete disappearance of symptoms or a significant improvement in the condition in 9 (56,25%) children, a partial improvement in the condition in 6 (37,50%) children. The therapeutic effect was not achieved only in 1 child (6,25%). For the treatment of enuresis, sibutin was used at a dose of 2,5-5 mg twice a day. Tricyclic antidepressants have also been effective. We prescribed clomipramine at a dose of 25-75 mg a day. As a result of the use of antidepressants, 8 (57,14%) children showed normalization or significant improvement of the condition. But the number of cases of ineffective therapy was also high, 4 (28,57%). The effectiveness of tricyclic antidepressants was relatively high in the treatment of obsessive-compulsive disorders. Clomipramine (50-100 mg a day) clearly improved the symptoms in 6 (54,54%) children, mostly with obsessive movements. Psychopharmacotherapy showed complete inefficiency in only 1 patient (9.10%). Neuroleptic drugs (thioridazine 10-25 mg 2-3 times a day), nootropic drugs (phenibut) were the drugs of choice for treating behavioral disorders; The authors also used combinations of nootropic drugs with benzodiazepine tranquilizers. During treatment, complete reduction of symptoms was observed in only half (50,00%) of children. It should be noted that the effectiveness of pharmacological therapy was low in the other half (50,00%) of children. For the treatment of eating disorders, the authors prescribed sertraline and sulpiride in anorexia nervosa, and fluoxetine in minimal doses in bulimia nervosa. 8 (80,00%) patients demonstrated normalization of the mental state or its significant improvement. Thus, by participating in the specifics of prescribing drugs in childhood, the pharmacological treatment of non-psychotic mental disorders in children from the families where one of the parents suffers from paranoid schizophrenia is characterized by high efficiency (improvement was observed in 74 children — (68,52%) and is an important component of multimodal treatment of mental health problems in such families.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клініко-лабораторна характеристика хронічної активної Епштейна-Барр вірусної інфекції
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2008) Боднар, Вадим Анатолійович; Литвиненко, Юлія Володимирівна; Боднарь, Вадим Анатольевич; Литвиненко, Юлия Владимировна; Bodnar, V. A.; Lytvynenko, Ju. V.
    Проведені дослідження показали, що клінічна картина хронічної активної Епштейна-Барр вірусної інфекції характеризується маніфестним перебігом, поліморфізмом проявів, типовими ознаками реактивації ЕБВ-інфекції, вираженими астено-вегетативним, абдомінально-больовим, диспепсичним, артралгічним синдромами, можливою генералізацією процесу та у більшості супроводжується; лімфоцитозом і характерними ознаками диспротеїнемічного, холестатичного та цитолітичного синдромів; Проведенные исследования показали, что клиническая картина хронической активной Эпштейна-Барр вирусной инфекции характеризуется манифестным течением, полиморфизмом проявлений, типичными признаками реактивации ЭБВ-инфекции, выраженными астено-вегетативным, абдоминально-болевым, диспептическим, артралгическим синдромами, возможной генерализацией процесса, у большей части больных сопровождается лимфоцитозом и характерными признаками диспротеинемического, холестатического и цитолитического синдромов; The investigations we have carried out show the clinical picture of chronic active Epstein-Barr viral infection is characterized by clinical polymorphism, typical signs of Epstein-Barr viral infection re-activation, represented by asthenovegetative syndrome, abdominal pain syndrome, dyspepsia syndrome, probable generalization of the process, which in the majority of the patients is accompanied with lymphocytosis and typical signs of dysproteinemic, cholestatic and cytolytic syndromes.
  • «
  • 1 (current)
  • 2
  • »
BASEROARRORROARMAPOpenDOARЕ-каталог PSMU

36011, Poltava, 23 Shevchenko Street

DSpace software and Poltava State Medical University copyright © 2017-2025 | Library PDMU

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Зворотний зв'язок