Перегляд за Автор "Borysenko, V. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Association between emotional-volitional dysfunction and features of aggression or hostility in mens with different forms of substance addictions: a cross-sectional study(Aluna Publishing, 2020) Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Kadzhaia, N. V.; Shkodina, A. D.; Demianenko, I. V.; Borysenko, V. V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Борисенко, Володимир ВасильовичThe aim: The research aim was to study features of emotional-volitional sphere and its association in mens with different forms of Substance Addictions. Materials and methods: We examined 146 patients with alcohol and drug addictions using Toronto Alexithymia Scale, Zverkov-Eidmann`s questionnaire and Buss-Durkee questionnaire. Results: The study showed an increase in the overall level of alexithymia, a moderate level of aggressiveness and a sufficient level of volitional self-regulation without a significant difference between the groups. The indirect correlation of “persistence” with the “general level of alexithymia”, “difficulty identifying feelings” and “physical aggression” in group 1 and at the same time the indirect correlation between “self-control” and “verbal aggression” and “volitional self-regulation” with “difficulty describing feelings” can be explained by the opposite meaning of these concepts and phenomena themselves.However, it is interesting that the indicators “physical aggression” and “difficulty describing feelings” in group 2 were significantly lower, but at the same time correlated with “general level of alexithymia” and “irritability”, respectively. On other hand in group 1 the indicator “suspiciousness” is directly related to the “general level of alexithymia”, but its level is significantly lower in comparison with group 2. Conclusions: The phenomenon of alexithymia is not only recorded in the clinical picture of patients with various forms of addiction, but can also induce the development of manifestations of aggressiveness and hostility in them. Correction of alexithymia is necessary to understand the emotional state of these patients and choose the right approach to their treatment and rehabilitation.Документ Body dysmorphophobic disorder and other non-psychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose(Wiadomości Lekarskie, 2021) Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Bodnar, V. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Боднар, Вадим АнатолійовичAim. To explore the features of non-psychotic mental disorders in people with cosmetic defects and deformities of the external nose in order to optimize their treatment and rehabilitation measures. Material and methods. The authors examined 99 persons who reffered to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. The first group (Group I) included 30 individuals; they did not have cosmetic defects of the nose; however, these individuals fixed unreasonably great attention on the nose and persistently demanded to change its shape. The second group (Group II) included 69 individuals with visible defects and deformities of the external nose, which deviated from the established aesthetic norm, but did not distort the appearance and did not violate the physiological functions. A comprehensive clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of patients was carried out. Results. Patients of Group I with dysmorphophobic disorder and without defects and deformities of the nose, who insisted on surgical correction, compared with persons of Group II with minimal defects and deformities, had a deeper severity of depressive symptoms and personal anxiety with a predominance of dysthymic character accentuation, low adaptability, complete intolerance of themselves and their appearance, a high level of emotional discomfort and internal control. Conclusions. It is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning of the patients and create the preconditions for decision to abandon surgery.Документ Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій АнатолійовичThe psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.Документ Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаУ статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).Документ Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.Документ Афективний статус пацієнтів із запійними станами при алкогольній залежності з урахуванням індивідуального хронотипу(Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2018) Животовська, Лілія Валентинівна; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Животовская, Лилия Валентиновна; Борисенко, Владимир Васильевич; Казаков, Алексей Анатольевич; Zhyvotovska, L. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.На всіх етапах формування і перебігу алкогольної залежності найбільш частим клінічним проявом є афективна патологія, в структурі якої важливе місце займають депресивні та тривожні розлади. Мета роботи - вивчити особливості афективних проявів у хворих з п'яними станами з алкогольною залежністю, з урахуванням індивідуального хронотипу. Обстежено 226 пацієнтів (F10.2 – F10.4) зі стабільним типом зловживання алкоголем, віком від 19 до 63 років, з них 157 (69,5%) - чоловіки, 69 (30,5%) - жінки. Дослідження використовували клініко-психопатологічні, психодіагностичні, біоритмологічні та статистичні методи. Використовувалися шкали Монтгомері-Асберга і Спілбергера-Ханіна, індивідуальний хронотип визначався анкетою Остберга (1976). Враховуючи оцінку біоритмологічного статусу, сформовано три клінічні групи: 1 група - 100 (44,2%) пацієнтів ранкового типу, група 2 - 70 (31,0%) осіб недиференційованого типу, група 3 - 56 (24,8%) осіб вечірнього типу. Встановлено, що респонденти з високим рівнем реактивної тривожності (RА) (73,21 ± 5,92%) переважали в групі 3 порівняно з групою 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 і групою 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Високий рівень особистої тривожності (РА) був також у більшості хворих 3-ї групи (75,0 ± 5,79%), на відміну від групи 2 (40,0 ± 5,86%) та групи 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Серед пацієнтів 3-ї групи респонденти з низьким рівнем РА були відсутні, тоді як 18,0 ± 3,84% пацієнтів 1 групи та 21,43 ± 4,90% групи 2 мали низький РА (р <0,001). Порівняння ступеня тяжкості депресії, залежно від біоритмологічного статусу, показало, що в групі 3 спостерігалася більш важка депресія, ніж у групі 1 - 10,71 ± 4,13% і 3,0 ± 1,71% відповідно, р. = 0,048, а також менш депресивні симптоми - 28,57 ± 6,04% і 46,0 ± 4,98%, p = 0,033. У осіб вечірнього типу високий рівень РА і РА переважав у порівнянні з ранковим і недиференційованим типом (р <0,01). Також у хворих вечірнього типу важка депресія (р <0,05) була більш поширеною, ніж у пацієнтів з ранковим типом. Отримані результати розширюють можливості оптимізації патогенетичної комплексної терапії цієї категорії хворих; На всех этапах формирования и течения алкогольной зависимости наиболее частым клиническим проявлением является аффективная патология, в структуре которой важное место занимают депрессивные и тревожные расстройства. Цель работы - изучить особенности аффективных проявлений у пациентов с пьяными состояниями с алкогольной зависимостью с учетом индивидуального хронотипа. Было обследовано 226 пациентов (F10.2 – F10.4) со стабильным типом злоупотребления алкоголем, в возрасте от 19 до 63 лет, из которых 157 (69,5%) - мужчины, 69 (30,5%) - женщины. В исследовании использовались клинико-психопатологический, психодиагностический, биоритмологический и статистический методы. Использовались шкалы Монтгомери-Асберга и Спилбергера-Ханина, индивидуальный хронотип был определен по опроснику Остберга (1976). С учетом оценки биоритмологического статуса были сформированы три клинические группы: 1-я группа включала 100 (44,2%) пациентов утреннего типа, 2-я группа - 70 (31,0%) лиц недифференцированного типа, 3-я группа - 56 (24,8%) человек вечернего типа. Выявлено, что респонденты с высоким уровнем реактивной тревоги (RА) (73,21 ± 5,92%) преобладали в группе 3 по сравнению с группой 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 и группой 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Высокий уровень личной тревожности (РА) был также у большинства пациентов 3-й группы (75,0 ± 5,79%), в отличие от группы 2 (40,0 ± 5,86%) и группы 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Среди пациентов 3-й группы респонденты с низким ОА отсутствовали, тогда как у 18,0 ± 3,84% пациентов 1-й группы и у 21,43 ± 4,90% 2-й группы было низкое ОА (р <0,001). Сравнение степени тяжести депрессии в зависимости от биоритмологического статуса показало, что в группе 3 депрессия была более тяжелой, чем в группе 1 - 10,71 ± 4,13% и 3,0 ± 1,71% соответственно, р = 0,048, а также менее депрессивные симптомы - 28,57 ± 6,04% и 46,0 ± 4,98%, р = 0,033. У нас, у лиц вечернего типа, преобладает высокий уровень РА и РА по сравнению с утренним и недифференцированным типом (р <0,01). Также у пациентов вечернего типа тяжелая депрессия (р <0,05) встречалась чаще, чем у пациентов с утренним типом. Полученные результаты расширяют возможности оптимизации патогенетической комплексной терапии этой категории пациентов; At all stages of the formation and flow of alcohol dependence the most frequent clinical manifestation is affective pathology, in the structure of which an important place is occupied by depressive and anxiety disorders. Purpose of work – to study the features of affective manifestations in patients with drunken states with alcoholic dependence, taking into account the individual chronotype. It was examined 226 patients (F10.2–F10.4) with stable type of alcohol abuse, aged from 19 to 63 years, of which 157 (69,5 %) – men, 69 (30,5 %) – women. Th e study used the clinical-psychopathological, psychodiagnostic, biorhythmologic and statistical methods. It was used Montgomery-Asberg and Spielberger-Hanin scales, the individual chronotype was determined by the Ostberg’s questionnaire (1976). Taking into account the assessment of the biorhythmologic status, three clinical groups were formed: group 1 included 100 (44,2 %) patients of the morning type, group 2 –70 (31,0 %) persons of the undifferentiated type, group 3 – 56 (24,8 %) persons of the evening type. It was found that respondents with a high level of reactive anxiety (RА) (73,21±5,92 %) prevailed in group 3 compared to group 2 (44,29±5,94 %), p=0,002 and group 1 (30,0±4,58 %), p<0,001. High level of personal anxiety (РА) was also at most patients of the 3rd group (75,0±5,79 %), as opposed to group 2 (40,0±5,86 %) and group 1 (23,0±4,21 %), p<0,001. Among the patients of the 3rd group respondents with low RА were absent, whereas 18,0±3,84 % of the patients in group 1 and 21,43±4,90 % group 2 had low RА (p<0,001). Comparison of the degree of severity of depression, depending on the biorhythmologic status, showed that in group 3 there was more severe depression than in group 1 – 10,71±4,13 % and 3,0±1,71 % respectively, p=0,048, and also less depressive symptoms – 28,57±6,04 % and 46,0±4,98 %, p=0,033. Th us, in individuals of the evening type, a high level of RА and РА prevailed in comparison with the morning and undifferentiated type (p<0,01). Also, in patients of the evening type, severe depression (p<0,05) was more common than in patients with the morning type. The obtained results broaden the possibilities of optimization of pathogenetic complex therapy of this category of patients.Документ Вплив геліогеофізичних чинників на динаміку показників стаціонарного лікування пацієнтів з алкогольною залежністю(Медична Психологія, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Борисенко, Володимир Васильович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Борисенко, Владимир Васильевич; Zhyvotovska, L. V.; Sonnyk, H. T.; Borysenko, V. V.Вивчено кореляції зміни сонячної активності у рамках 23-го одинадцятирічного сонячного циклу за 1997–2007 рр. із показниками госпіталізацій пацієнтів з алкогольною залежністю. Установлено, що поряд із соціально-медичними факторами геліогеофізичні чинники значно впливають на перебіг та частоту госпіталізацій, показники смертності, що слід ураховувати при прогнозуванні обсягу медичної допомоги та оптимізації проведення лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів у хворих на алкогольну залежність; Изучены корреляции изменений солнечной активности в рамках 23-го одиннадцатилетнего солнечного цикла за 1997–2007 гг. с показателями госпитализаций пациентов с алкогольной зависимостью. Установлено, что наряду с социально-медицинскими гелиогеофизические факторы значительно влияют на течение и частоту госпитализаций, показатели смертности, что следует учитывать при прогнозировании объема медицинской помощи и оптимизации проведения лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий у больных алкогольной зависимостью; The correlation of solar activity changes in the 23rd eleven-year solar cycle for 1997–2007 with the rates of hospitalization of patients with alcohol addiction was investigated. It was established that in addition to social and medical factors, heliogeophysical ones greatly affect the course and the frequency of hospital admissions for alcohol addiction, mortality rates, which should be considered when predicting the medical assistance and optimization of treatment and rehabilitation and prevention.Документ Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці(Полтавський державний медичний університет, 2021) Борисенко, Володимир Васильович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Казаков, Олексій Анатолійович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Borysenko, V. V.; Skrypnikov, A. M.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Kazakov, O. A.; Nazarenko, S. N.Значні наслідки зловживання алкоголем дають підстави віднести алкогольну залежність до категорії медико-соціальної патології, що становить небезпеку суспільству. Кількість пацієнтів, що знаходяться на медичному обліку в наркологічних диспансерах України досягає 1 млн. осіб. У 60 - 75% пацієнтів із алкогольною залежністю після лікування відмічаються рецидиви захворювання протягом року. Проблема поглиблюється медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем у вигляді зростання психічної та соматичної захворюваності, травматизації, суїцидальних спроб та агресивної поведінки, кримінальних дій. Це актуалізує пошук нових терапевтичних підходів до лікування алкогольної залежності. Метою роботи було дослідження доцільності та ефективності використання шкали загальної оцінки функціонування (ШЗОФ) для діагностики динаміки соціального функціонування пацієнтів з алкогольною залежністю. За результатами вивчення динаміки рівня загального функціонування з використанням ШЗОФ в основній та контрольній групах отримані наступні результати. Виявлено достовірне підвищення психологічного, соціального та професійного функціонування у 74,0% пацієнтів, до яких застосовано систему лікувально-профілактичних заходів порівняно з 46,7% пацієнтів групи порівняння (χ2=6,062, р<0,05). Катамнестичне дослідження показало, що кількість стійких ремісій в 2 рази більше в основній групі, ніж в групі порівняння, відповідно 54,0% та 23,3% (р<0,001).Документ Клініко-біохімічні кореляції у хворих на алкогольну залежність(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Сонник, Григорій Трохимович; Борисенко, Володимир Васильович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Сонник, Григорий Трофимович; Борисенко, Владимир Васильевич; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Sonnik, G. T.; Borysenko, V. V.В даній роботі представлені результати вивчення функціонального стану вуглеводного метаболізму у 200 хворих на алкогольну залежність з урахуванням конституційно-типологічних особливостей. Встановлено взаємозв’язок між порушенням вуглеводного обміну та такими клінічними характеристиками алкогольної залежності, як тривалість алкоголізації, важкість клінічних проявів та вираженість когнітивних порушень. Виявлені кореляції дають можливості в подальшому оптимізувати лікування та проводити оцінку ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у даного контингенту хворих; В данной работе представлены результаты изучения функционального состояния углеводного метаболизма у 200 больных с алкогольной зависимостью с учетом конституционально-типологических особенностей. Установлена взаимосвязь между нарушением углеводного обмена и такими клиническими характеристиками алкогольной зависимости, как длительность алкоголизации, тяжесть клинических проявлений и выраженность когнитивных нарушений. Выявленные корреляции дают возможность в дальнейшем оптимизировать лечение и проводить оценку эффективности лечебно-реабилитационных мероприятий у данного контингента больных; This paper presents the results of a study of the functional state of carbohydrate metabolism in 200 patients with alcohol dependence with the constitutionally-typological characteristics. A relationship between carbohydrate metabolism and by clinical characteristics of alcohol dependence, as the duration of alcohol abuse, the severity of clinical symptoms and the severity of cognitive impairment. Identified correlations allow to optimize the treatment and assess the effectiveness of treatment and rehabilitation in this group of patients.Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Особистісні особливості пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності(Медицинская психология, 2017) Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.; Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V. V.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.Вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності. Визначено домінуючі акцентуації та профілі особистості у пацієнтів із постійним і епізодичним типами зловживання алкоголем. Урахування отриманих даних при виборі методів та мішеней психотерапевтичного впливу може сприяти підвищенню якості лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів; Изучены клинико-психопатологические и патопсихологические особенности пациентов с запойными формами алкогольной зависимости. Определены доминирующие акцентуации и профили личности у пациентов с постоянным и эпизодическим типами злоупотребления алкоголем. Учитывание полученных данных при выборе методов и мишеней психотерапевтического воздействия может способствовать повышению качества лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий; Clinical psychopathological and pathopsychological features of patients with dipsomaniac forms of alcohol addiction were investigated. The prevailing types of accentuations and personality profiles were distinguished in patients with constant and episodic types of alcohol abuse. The data obtained can be used to improve the quality of therapeutic and rehabilitation and preventive measures.Документ Особливості адаптації у хворих зі змішаною і судинною деменцією в залежності від ступеню когнітивних розладів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Федорова, Олеся Юріївна; Борисенко, Володимир Васильович; Fedorova, O. Yu.; Borysenko, V. V.Документ Особливості вживання інших психоактивних речовин у пацієнтів з наркотичною залежністю в період ремісії від основного наркотику(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Куратнік, Леонід Леонідович; Kuratnik, L. L.; Борисенко, Володимир Васильович; Borysenko, V. V.Документ Особливості спинномозкової рідини при алкогольних енцефалопатіях(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Какуліді, Уляна Олегівна; Борисенко, Володимир Васильович; Kakulidi, U. O.; Borysenko, V. V.Документ Особливості суїцидальної поведінки при депресивних розладах у похилому віці(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Fedorenko, T. V.; Borysenko, V. V.; Борисенко, Володимир ВасильовичЗа останні десятиліття відзначається значний ріст депресивних розладів у структурі психічних та соматичних захворювань. У зв’язку зі значними демографічними змінами видозмінюється і вікова структура депресій, з тенденцією до накопичення цієї патології в похилому віці. На тлі соматичної патології, зниження соціального функціонування та інших факторів вростає суїцидальна активність при депресивних розладах, що стає не тільки медичною, а і соціальною проблемою, якій не приділяється достатньої уваги в нашому суспільстві.Документ Оцінка динаміки окремих показників психоемоційного стану студентів вднзу “УМСА”(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Tsybenko, D. S.; Borysenko, V. V.; Борисенко, Володимир ВасильовичПроцес набуття професійних навичоку вищому навчальному закладі має суттєві відмінності від середньої освіти в школі. Період адаптації студента в умовахнавчання в ВУЗінесезначні навантаження на психоемоційний стан у зв’язку суттєвою зміною стереотипу поведінки за рахунок видозміни взаємозв’язків у спілкуванні, методології навчання та інших факторів, що безпосередньо супроводжується психологічним навантаженням на особистість крізь дію різноманітних соціально-економічних та психогенних чинників.Найбільш схильними до фрустрацій стають студенти медичних вищих навчальних закладів, оскільки інформаційне та емоційне навантаження на ще недостатньо сформовану психіку підлітківзростає, що, у свою чергу, безпосередньо стає одним із чинників, що впливають на рівень поведінкових розладів. Переїзд до нового міста, нові житлові умови погіршують процес пристосування студента.Документ Оцінка ефективності лікувально-реабілітаційних заходів при запійних формах алкогольної залежності(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2018) Животовська, Лілія Валентинівна; Борисенко, Володимир Васильович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Животовская, Лилия Валентиновна; Борисенко, Владимир Васильевич; Назаренко, Светлана Николаевна; Zhyvotovska, L. V.; Borysenko, V. V.; Nazarenko, S. M.Проаналізовано динаміку клініко-психопатологічних проявів та рівня загального функціону¬вання у пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності при проведенні лікувально- реабілітаційних заходів. У цієї когорти пацієнтів визначено значне покращення стану емо¬ційно-особистісної сфери, що сприяло формуванню внутрішньої мотивації, підвищенню рівня психологічного, соціального та професійного функціонування; Проанализирована динамика клинико-психопатологических проявлений и уровня общего функционирования у пациентов с запойными формами алкогольной зависимости при про¬ведении лечебно-реабилитационных мероприятий. У данной когорты пациентов отмечено значительное улучшение состояния эмоционально-личностной сферы, что способствовало формированию внутренней мотивации, повышению уровня психологического, социального и профессионального функционирования; The dynamics of clinical and psychopathological manifestations and the level of general functioning in patients with drinking forms of alcohol addiction was analyzed during medical and rehabilitation measures. A significant improvement in the state of the emotional and personal sphere, which contributed to the formation of internal motivation, increase in the level of psychological, social and professional functioning was revealed in this group of patients.Документ Порушення соціопсихологічної адаптації в сім’ях, де один із подружжя страждає на невроз(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Цибенко, Давид Сергійович; Tsybenko, D. S.; Борисенко, Володимир Васильович; Borysenko, V. V.Документ Профілактика психічних розладів у пацієнтів з порушенням харчової поведінки(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Dubrovina, E. A.; Borysenko, V. V.; Dubrovina, O. V.; Дубровіна, Еліза Артурівна; Борисенко, Володимир Васильович; Дубровіна, Олена ВіталіївнаДокумент Схильність до адикцій студентів ВНЗ медичного профілю(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Gavryluk, I. O.; Vesnanko, D. P.; Borysenko, V. V.; Борисенко, Володимир ВасильовичОстаннім часом проблема адиктивної поведінки молоді набуває актуальності у всіх державах світу в тому числі й Україну. Докорінні відмінності стереотипів мислення та світогляду послідовних генерацій, вихованих у різних соціально-економічних умовах є основною передумовою формування адикцій, на тлі затяжної політичної, економічної та соціальної кризи в країні. З огляду на стрімкий розвиток техногенних підходів до оптимізації навчального процесу, що призводить до збільшення обсягу навчальної інформації, зростають вимоги до освітньо-кваліфікаційногота професійного рівня осіб, що безпосередньо супроводжується психологічним навантаженням на особистість крізь дію різноманітних соціально-економічних та психогенних чинників. З огляду на це найбільш cхильними доадиктицій стають студенти медичних вищих навчальних закладів, оскільки навантаження на недостатньо сформовану психіку зростає, що, у свою чергу, безпосередньо стає одним із чинників, що впливає на рівень поведінкових розладів: адикцій (залежностей), девіацій та різноманітних хвороб.