Перегляд за Автор "Cherkun, M. P."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Comparative assessment of quality of life parameters in rural and urban residents with comorbid hypertension(Полтавський державний медичний університет, 2022) Katerenchuk, I. P.; Cherkun, M. P.; Катеренчук, Іван Петрович; Черкун, Маргарита ПетрівнаThe study highlights the results of a comparative analysis of the quality of life of 152 patients with hypertension and its combined course with type 2 diabetes and coronary heart disease living in urban and rural areas. Quality of life parameters were determined using the SF-36 questionnaire. It was found that the patient's quality of life worsens with increased comorbidity. A clinically significant difference in the quality of life parameters depending on territorial affiliation was established. Thus, the level of quality of life in patients from rural areas is mainly reduced due to the mental component, manifested by a decrease in an emotional state and a decrease in vital activity, while in urban residents – due to the physical part of health, which led to the impossibility of performing everyday tasksДокумент Вплив психосоматичних факторів на клінічні особливості коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та прихильність до антигіпертензивної терапії у міських і сільських жителів(Тернопільський національний медичний університет, 2020) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.РЕЗЮМЕ. Мета – визначити значимість впливу психосоціальних факторів, а саме тривоги та депресії, на клінічний перебіг гіпертонічної хвороби в умовах коморбідності та прихильність до антигіпертензивної терапії у сільських та міських жителів. Матеріал і методи. Обстежено та проаналізовано лікування 152 хворих на гіпертонічну хворобу, які перебували на стаціонарному лікуванні в Полтавському обласному медичному клінічному кардіоваскулярному центрі протягом 2018–2020 років. Пацієнти були поділені на групи залежно від ізольованого чи поєднаного перебігу гіпертонічної хвороби, а також від місця проживання, за віковими і ґендерними ознаками. Наявність тривоги та депресії визначали шляхом використання госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Прихильність до антигіпертензивної терапії визначали за допомогою розширеного і модифікованого опитувальника Моріски–Грін. Результати. Достовірно встановлено прямий кореляційний зв’язок (р>0,05) між наявністю в однієї досліджуваної особи і тривоги і депресії та наявністю коморбідної патології і відсутність залежності від територіальної належності (р<0,001) досліджуваних пацієнтів. Незалежно від територіальної належності жінки більше, ніж чоловіки, схильні до проявів тривоги або/і депресії, майже на 20,0 %. Зниження рівня прихильності мало зворотну кореляційну залежність зі зростанням коморбідної патології, наявністю та ступенем вираженості тривоги та/або депресії у порівнюваних групах. Висновки. Ізольований перебіг гіпертонічної хвороби у меншій мірі поєднується з такими психосоціальними факторами як тривога та/або депресія, тоді як зі зростанням коморбідності у перебігу ГХ прослідковується прямий кореляційний зв’язок між зростанням тривожно-депресивної симптоматики та супутніми ІХС та ЦД 2-го типу. У всіх досліджуваних групах виявлена більша схильність міських жителів до розвитку тривоги та депресії, порівняно з сільськими жителями. Низька прихильність до лікування асоціювалася зі зростанням коморбідної патології та наявністю клінічно вираженої тривоги та депресії.Документ Вплив тривоги і депресії на психічний компонент здоров’я у пацієнтів з гіпертонічною хворобою(Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини, 2023-12-19) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Вступ: гіпертонічна хвороба є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у всьому світі, кількість хворіючих на яке щороку зростає, що в свою чергу призводить до інвалідизації та ранньої смертності як сільського так і міського населення. У даний час вважається, що психосоматичні розлади сприяють прогресуванню гіпертонічної хвороби, тому детальне вивчення останніх є актуальним. Мета дослідження – проаналізувати наявність тривоги та депресії у пацієнтів з ізольованим та коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби та визначити їх вплив на складові психічного компоненту здоров’я, в залежності від територіальної приналежності хворих. Матеріали та методи: нами було проаналізовано результати лікування 152 хворих, які знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» у період з 2018 по 2022 роки з ізольованим та коморбідним (ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2-го типу) перебігом гіпертонічної хвороби. Пацієнти були поділені на 3 групи в залежності від перебігу гіпер- тонічної хвороби. З ізольованим перебігом (1 група) було 45 пацієнтів (26 (57,8 %) – місто, 19 (42,2 %) – село), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця (2 група) – 68 пацієнтів (34 (50,0 %) з міста та 34 (50,0 %) з села), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим діабетом 2-го типу – 39 пацієнтів (24 пацієнти (61,5 %) місто і 15 (48,5 %) – село). Пацієнти були порівнювані за віком (від 22 до 85 років), гендерними ознаками та тривалістю захворювання. Рівень тривоги та депресії визначали самоанкетуванням за шкалою HADS, оцінку якості життя проводили з допомогою шкали SF-36. Результати: встановлено, що психічний компонент якості життя, у досліджуваних групах достовірно знижувався із наростанням коморбідності як у сільських так і у міських жителів. У той же час, спостерігали аналогічну картину і у рівні тривоги і депресії – збільшення останніх із збільшенням коморбідності. Встановлено міцний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем тривоги і депресії та всіма показниками психічного компоненту якості життя (r від –0,94 до –0,91). Виявлено, що у пацієнтів з ізольованим перебігом гіпертонічної хвороби, психосоматичні фактори найбільше впливали на показник психічного здоров’я (MH), у той же час, у пацієнтів з коморбідним перебігом наявність психосоматичних факторів частіше впливали на рівень соціального функціонування (SF) та життєвої активності (VT). Висновки: найбільше проявам тривоги та депресії піддаються пацієнти з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу, що проживають у сільській місцевості. Ключові слова: гіпертонічна хвороба, коморбідністьДокумент Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p<0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r>0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим дібетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р<0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна- Вітні – 61, р<0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби.Документ Коморбідний перебіг гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2-го типу в умовах впливу психосоматичних факторів(ТОВ «Професійні видання Східна Європа», 2019) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.У статті проведено аналіз впливу психосоматичних факторів на коморбідний перебіг гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Простежується зростання психосоматичних розладів в умовах поєднаного перебігу ЦД та ГХ. Зв’язок між серцево-судинними захворюваннями та психосоматичними факторами, зокре-ма стресом і депресивними розладами, є достовірним та асоціюється з низькою якістю життя порівняно зі здоровими людьми. Наявність ЦД здатна обумовлювати виникнення депресивних розладів, які потребують психотерапевтичної корекції. Пацієнти з декомпенсованим ЦД 2-го типу входять у групу високого ризику виникнення великого депресивного розладу. Неналежне дотримання призначених схем лікування ЦД 2-го типу на фоні депресії зумовлює розвиток декомпенсації ЦД.Адекватний контроль артеріального тиску в пацієнтів із ЦД має вирішальне значення в зниженні ризику розвитку та прогресування серцево-судинних і ниркових ускладнень. Такий цільовий рівень артеріального тиску, як < 130/80 мм рт. ст. може бути рекомендовано пацієнтам з коморбідним перебігом ГХ та ЦД за умови доброї переносимості терапії пацієнтом із ЦД та його ускладненнями. Наразі актуальним є пошук шляхів поліпшення якості життя пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ та ЦД з урахуванням несприятливого впливу психосоматичних факторів, оскільки за такого перебігу поєднаної патології простежується зростання частоти фатальних серцево-судинних подій.Документ Особливості клінічного перебігу, лікування і профілактики артеріальної гіпертензії, обумовленої несприятливим впливом психосоматичних факторів в умовах коморбідності(Полтавський державний медичний університет, 2024) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Дисертація присвячена вивченню проблеми ізольованого чи коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів у залежності від їх територіальної приналежності. Коморбідним вважали перебіг АГ в поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. За даними літературних джерел, на гіпертонічну хворобу (ГХ) в Україні на даний час хворіє близько 13 мільйонів осіб, що становить майже третину дорослого населення країни. При цьому тільки 2 із 3 знають про своє захворювання, а ще менша частка сумлінно лікується та виконує рекомендації лікуючого лікаря. Наявні статистичні дані засвідчують, що у 2025 році кожний п’ятий громадянин планети хворітиме на ГХ. У порівнянні з аналогічною статистикою 30-річної давності, цей показник зріс майже вдвічі. Головною метою лікування пацієнтів з АГ є досягнення цільового рівня АТ, який вважається меншим, ніж 140/90 мм.рт.ст., а у пацієнтів з цукровим діабетом – нижче 130/80 мм.рт.ст. Однак ситуація як в Україні, так і за її межами не є ідеальною. Так в Україні, за даними різних досліджень, кількість пацієнтів, що сумлінно дотримуються рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії, знаходиться в межах 25-45%, при цьому досягають цільових рівнів АТ не більше 25-30% пацієнтів. За кордоном, у розвинутих країнах, ситуація дещо краща: близько 70% лікують АГ, 50% з яких досягають цільового рівня. Особливу увагу в дисертації приділено впливу факторів ризику на прогресування артеріальної гіпертензії. За літературними даними, фактори ризику у пацієнтів з АГ, різняться у проживаючих у міській та сільській місцевостях. Проблема діагностики і лікування АГ залишається актуальною, так як АГ призводить до численних ускладнень у пацієнтів працездатного віку, серед яких гострий інфаркт міокарда та ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, порушення мозкового кровообігу, які в подальшому можуть призводити до ранньої смертності або декомпенсації систем організму. Дослідження проведено на кафедрі внутрішньої медицини №2 Полтавського державного медичного університету та її клінічній базі – комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради». Всі пацієнти з артеріальною гіпертензією та її коморбідним перебігом після отримання письмової згоди на включення їх у дослідження, були обстежені згідно наказу МОЗ України (наказ №297 від 02.04.2010 року). Додатково проводили анкетування пацієнтів опитувальниками MMAS-8, HADS, за шкалою ХолмсаРея та SF-36 в динаміці лікування. Робота грунтується на основі аналізу клініко-лабораторних характеристик 152 хворих з різним перебігом АГ, що знаходилися на лікуванні КП «ПОКМКВЦ» з 2018 по 2022 роки. Пацієнтів було розподілено на 3 групи. Так до першої групи увійшло 45 пацієнтів (57,8%/42,2% жителів міста/села) з ізольованим перебігом АГ; другу групу склали 68 пацієнтів (порівну сільських/міських жителів) з поєднаним перебігом АГ та ІХС; третя група включала 39 пацієнтів (61,5% – міських жителів, 48,5% – сільських), де перебіг АГ був ускладнений окрім ІХС, ЦД 2 типу. У жителів міської та сільської місцевостей, на першому етапі дослідження було виявлено основні рейтингові фактори кардіоваскулярного ризику. Крім цього, проведено аналіз інформованості серед пацієнтів, щодо впливу факторів ризику на перебіг АГ та прихильності до її лікування. Встановлено, що головною причиною низької прихильності до лікування є труднощі у запам’ятовуванні часу прийому антигіпертензивних препаратів та перебування пацієнтів поза домом у період коли потрібно приймати антигіпертензивні ліки. Крім цього встановлено, що міські жителі були більш інформованими щодо факторів ризику, порівняно з сільськими. Відносно коригованих факторів ризику, встановлено, що у пацієнтів з ізольованим перебігом гіпертонічної хвороби у міських жителів переважали аліментарні чинники та надмірне вживання алкоголю, тоді як для сільського населення більш характерними були аліментарні чинники та ожиріння. Стосовно пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ та ІХС, нами було констатовано зниження рухової активності та нераціональне харчування у міських жителів, у той же час для сільських жителів були характерним аналогічні фактори, але з діаметрально протилежним переважанням. У пацієнтів третьої групи, як для жителів села так і для жителів міста переважали низька фізична активність, нераціональне харчування та ожиріння. На підставі проведеного аналізу рівня тривоги та депресії (за шкалою HADS) констатовано, що із наростанням коморбідності, тривожнодепресивна симптоматика спостерігаються частіше. Так, у пацієнтів з ізольованим перебігом ГХ відсутність проявів тривоги чи депресії спостерігали у 55,6% пацієнтів, у групі з поєднаним перебігом ГХ та ІХС – 44,1%, у 3 групі – у 10,3% хворих. Водночас виявлено залежність показників ліпідного обміну від наявності тривожно-депресивних проявів. Так, у пацієнтів порівнюваних груп з клінічними проявами тривоги та/або депресії, спостерігали найвищі показники індексу атерогенності (r>0,71) та тригліцеридів (r>0,91). Стосовно рівня накопиченого стресу (шкала ХолмсаРея), встановлено прямий міцний кореляційний зв’язок між рівнем накопиченого стресу та рівнем систолічного АТ (r>0,89). Визначення якості життя, за допомогою опитувальника SF-36, засвідчило залежність якості життя (ЯЖ) від тяжкості перебігу ГХ. У пацієнтів з ізольованим перебігом ГХ, якість життя була найвищою, і фактично мало впливала на повсякденне життя пацієнтів. У той же час, у пацієнтів з поєднаним перебігом ГХ та ІХС, що проживали в місті, клінічно вираженими були симптоми перевтоми та загального виснаження (RP), тоді як у пацієнтів сільської місцевості клінічно виражені були больові відчуття (BP), які в подальшому впливали на можливість виконання повсякденних справ. Окрім цього, для міських жителів було характерним зниження життєвої активності (VT) та рольового функціонування обумовленого емоційним станом (RE). У пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ, ІХС та ЦД 2 типу, що проживали в сільській місцевості, якість життя знижувалася за рахунок як психічного, так і фізичного компонентів здоров’я. Клінічно виражена різниця визначалася у емоційному стані (RE), рівні життєвої активності (VT) та рівні психічного здоров’я (МН). Щодо фізичного компоненту здоров’я, клінічно вираженою була різниця у показниках фізичного функціонування (PF), загального стану здоров’я (GH) та рольового функціонування обумовленого фізичним станом (RP). З метою зменшення кардіоваскулярного ризику, на підставі проведеного аналізу, запропоновано універсальні алгоритми скринінг діагностики (анкетної самодіагностики) та профілактичного консультування розробленими інформаційними картами щодо немедикаментозної корекції основних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) у залежності від території проживання пацієнта. Розроблено алгоритми профілактичного консультування щодо ведення здорового способу життя, дієти, фізичної активності в залежності від територіальної приналежності пацієнтів. На другому етапі, через рік після первинного лікування, проведений аналіз ЯЖ пацієнтів, які сумлінно виконували, або не виконували/частково виконували надані їм розроблені нами рекомендації. У повторному анкетуванні взяли участь 70,9% (110 із 152) пацієнтів. Серед них дотримувалися рекомендацій – 78 пацієнтів (70,9%), не дотримувалися рекомендацій або виконували їх не регулярно – 32 хворих (29,1%). Загалом констатовано помірне підвищення як фізичного, так і психічного компонентів ЯЖ у жителів сільської та міської місцевостей. Проте суттєво відрізнялися показники у пацієнтів, які дотримувалися та нерегулярно виконували надані рекомендації. Так у пацієнтів 1 групи, констатовано достовірний приріст показників рольового функціонування обумовленого фізичним станом (RP) на 10,7% (р=0,045) і загального фізичного здоров’я (PH*) на 17,7% (р<0,001). Стосовно психічного компоненту здоров’я, то у жителів міської місцевості спостерігали приріст показників життєвої активності (VT) на 16,4% (p<0,05) та загального психічного здоров’я (MH*) на 14,3% (p<0,05). У той же час, для жителів сільської місцевості відзначався лише клінічно значимий приріст життєвої активності (VT) на 10,7% (p=0,02). У пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ та ІХС, клінічно значима різниця (p<0,05) між пацієнтами, що дотримувалися та не дотримувалися рекомендацій, була відмічена за всіма показниками психічного та фізичного компонентів здоров’я за виключенням соціального функціонування (SF) та рольового функціонування обумовленого емоційним станом (RE). У хворих з коморбідним перебігом ГХ, ІХС та ЦД 2 типу, що проживали в місті, клінічно значима різниця у показниках фізичного компоненту якості життя визначалася у рівні фізичного функціонування (PF) – 11,8%, (p<0,05), інтенсивності болю (BP) –18,7% (p<0,05), загального стану здоров’я (GH) – 24,4% (p<0,05) та загального фізичного компоненту здоров’я (PH*) – 13,8% (p<0,05). У той же час, клінічно значиму різницю було відмічено у показнику сумарного психічного компоненту здоров’я (МН*) – 17,0% (p<0,001). У сільських жителів клінічно значимий приріст рівня якості життя відбувався переважно за рахунок психічного компоненту здоров'я: життєва активність (VT) – 13,4% (p<0,05), соціальне функціонування (SF) – 13,8% (p<0,05), рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (RE) – 13,3% (p<0,001), загальний показник психічного компоненту здоров’я (MH*) – 12,9% (p<0,05). Фізичний компонент здоров’я клінічно різнився лише за показником інтенсивності болю (BP) – 22,7% (p<0,001). Таким чином, констатовано, що дотримання запропонованих розроблених рекомендацій ефективно впливає на якість життя пацієнтів з ГХ та її коморбідним перебігом, які проживають як у сільській місцевості, так і у місті. The dissertation is devoted to the study of the problem of isolated or comorbid arterial hypertension (AH) in patients depending on their territorial affiliation. The course of hypertension in combination with coronary heart disease (CHD) and type 2 diabetes mellitus (DM) was considered comorbidity. According to the literature sources, about 13 million people in Ukraine currently suffer from hypertensive disease (HD), which is almost a third of the adult population. At the same time, only 2 out of 3 are aware of their disease, and an even smaller proportion conscientiously undergo treatment and follow the recommendations of their doctors. According to global statistics, it is estimated that in 2025 every fifth citizen of the world will suffer from HD. Compared to similar statistics from 30 years ago, this figure has almost doubled. The main goal of treatment of patients with AH is to achieve the target blood pressure level, which is considered to be less than 140/90 mmHg, and in patients with diabetes mellitus – below 130/80 mmHg. However, the situation in Ukraine and abroad is not ideal. Hence, in Ukraine, according to various studies, the number of patients who conscientiously follow the recommendations for the treatment of arterial hypertension ranges from 25-45%, while no more than 25-30% of patients reach the target blood pressure levels. Abroad, in developed countries, the situation is somewhat better: about 70% treat AH, 50% of whom reach the target level. Particular attention in the dissertation is paid to the impact of risk factors on the progression of arterial hypertension. According to the literature sources, risk factors in patients with AH differ between those living in urban and rural areas. Given that AH leads to numerous complications in patients of employable age, including acute myocardial infarction and coronary heart disease, chronic heart failure, cerebrovascular disease, which can lead to early mortality or decompensation of body systems, this problem is of great relevance. The research was conducted at the Department of Internal Medicine No.2 of Poltava State Medical University. The clinical site was the Poltava Regional Clinical Medical Cardiovascular Center of the Poltava Regional Council. All patients with arterial hypertension and its comorbidities were examined in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine (Order No. 297 as of April 2, 2010), after obtaining written consent from the patients to be included in the study. Additionally, patients were questioned using the MMAS-8, HADS, Holmes-Ray and SF-36 questionnaires in the dynamics of treatment.Документ Причини зниження прихильності до лікування гіпертонічної хвороби у сільських та міських жителів(Полтавський державний медичний університет, 2023-05-23) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Есенціальна артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба є найпоширенішою серед кардіоваскулярних причин смертності населення. Вона розвивається більше ніж у половини населення планети старше 50 років, а при досягненні 70-річного віку – у 65 % чоловіків і 75 % жінок. Серед міського населення поширеність гіпертонічної хвороби складає 29,6 %, серед сільського 36,3 %. Згідно даних за 2010 рік, досягти цільових цифр артеріального тиску вдається 15 % пацієнтам, що проживають у місті та лише 8 % пацієнтів, що мешкають у селі. Основною причиною недосягнення цільових рівнів артеріального тиску, на думку практичних лікарів, є низька прихильність пацієнтів до антигіпертензивної терапії. Тому поставленою метою дослідження стало виявлення основних причини низької прихильності пацієнтів до лікування гіпертонічної хвороби у залежності від їх територіальної приналежності. У статті представлені результати аналізу прихильності до лікування 152 пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією (перша група), поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця (2 група), та її поєднаним перебігом з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу (3 група), що проживають у місті та в сільській місцевості. Прихильність до лікування пацієнтів визначали за допомогою опитувальника прихильності «8-item Morisky Medication Adherence Scale» (MMAS-8) 2008 року. Встановлено, що у пацієнтів першої групи, що проживали у селі основною причиною зниження прихильності до лікування була самостійна відміна антигіпертензивних препаратів без повідомлення лікаря, у той же час пацієнти з міста як правило забували своєчасно приймати ліки. У другій групі міські пацієнти мали проблеми з запам’ятовуванням часу прийому антигіпертензивних засобів, пацієнти сільської місцевості також самостійно відміняли препарати або зменшували їх дозу. В третій групі жителі міста забували приймати антигіпертензивні препарати, коли знаходили поза домом або перебували в дорозі, сільські ж жителі мали труднощі у запам'ятовуванні часу прийому ліків від підвищеного артеріального тиску. В ході проведеного дослідження встановлено, що низька прихильність до антигіпертензивної терапії не залежить від територіальної приналежності та варіантів перебігу гіпертонічної хвороби. Разом з тим, головним фактором, що впливає на низьку прихильність до лікування між жителями села та міста, є більш мобільний спосіб життя останніх.Документ Сучасні погляди на артеріальну гіпертензію, обумовлену несприятливим впливом психосоматичних факторів, як основну причину небезпечних серцево-судинних подій(ТОВ «Професійні видання Східна Європа», 2018) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.У статті проведено аналіз впливу психосоматичних факторів на розвиток і прогресування есенціальної артеріальної гіпертензії та її ускладнень. Відзначено, що артеріальна гіпертензія займає перше місце в структурі серцево-судинних захворювань в Україні та є самостійним предиктором таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок. Висока поширеність, прогностична тенденція до зростання, інвалідизуючі наслідки артеріальної гіпертензії, зокрема осіб працездатного віку, обумовлюють неабияку соціальну проблему. Артеріальна гіпертензія рідко є самостійним захворюванням, вона часто поєднується з іншими факторами кардіоваскулярного ризику – ожирінням, цукровим діабетом 2-го типу, атеросклерозом, які часто виявляються в осіб віком 40–50 років. Досягнення цільового рівня артеріального тиску має бути головним завданням. Однак відзначають недостатню прихильність до лікування, яка значною мірою обумовлена безсимптомним перебігом та недостатньою увагою щодо диференційованого впливу на психосоціальні фактори й психосоціальну адаптацію в міського і сільського населення, що є однією з важливих складових успішної терапії артеріальної гіпертензії. Значне зростання психосоматичних розладів набуло великих масштабів як у розладах психічної сфери, так і в клініці соматичних розладів, зокрема в клінічному перебігу артеріальної гіпертензії. Соціальна дезадаптація несприятливо впливає на здоров’я міських і сільських жителів. Диференційований підхід до оцінювання артеріальної гіпертензії з позицій єдності соматичного та психічного компонентів дозволить виявити причини неадекватного контролю артеріального тиску та низької прихильності до лікування і на їх підставі вдосконалити терапію і профілактику ускладнень артеріальної гіпертензії. Наразі актуальним є необхідність розробки навчальних програм для сімейних лікарів, алгоритмів лікувальної тактики і профілактики кардіоваскулярних ускладнень, які б ураховували несприятливий вплив психосоціальних факторів як причини небезпечних серцево-судинних подій.Документ Інформованість міських і сільських жителів про фактори ризику гіпертонічної хвороби як передумова прихильності до лікувально-профілактичних заходів(Український інститут стратегічних досліджень МОЗ Україн, 2020) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.Мета дослідження. Визначити значимість інформованості міських та сільських жителів про фактори ризику артеріальної гіпертензії та їх вплив на прихильність до лікувально-профілактичних заходів, а також визначити переважання факторів ризику розвитку та прогресування гіпертонічної хвороби в залежності від територіальної приналежності пацієнтів. Матеріали та методи. Проаналізовано інформованість пацієнтів щодо основних коригованих факторів ризику виникнення та прогресування ГХ. Рівень прихильності до прийому антигіпертензивних препаратів було оцінено шляхом використання опитувальника Моріски-Грін. Аналіз ефективності антигіпертензивної терапії визначався шляхом досягнення цільових значень АТ для кожної з порівнюваних груп. Результати. В залежності від територіальної приналежності виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Встановлено статистично значущу залежність між територіальною приналежністю пацієнтів та інформованістю щодо основних коригованих факторів ризику. Показано, що низька прихильність до лікувально-профілактичних заходів асоціювалася з недостатнім рівнем інформованості різних верств населення, наявністю коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та особливістю призначеної антигіпертензивної терапії. Висновки. У міських та сільських жителів виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Інформованість сільських і міських жителів щодо несприятливого впливу факторів ризику як при ізольованому перебігу гіпертонічної хвороби, так і при її коморбідному перебігу формує прихильність до проведення лікувально-профілактичних заходів та тривалого прийому антигіпертензивних препаратів.