Перегляд за Автор "Fedorchenko, I. L."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Neogenesis of lymphoid nodules of small intestine of white rats induced by a broad-spectrum antibiotic(Azerbaijan medical journal, 2024) Hryn, V. H.; Svintsytska, N. L.; Ustenko, R. L.; Piliuhin, A. V.; Maksymenko, O. S.; Fedorchenko, I. L.; Katsenko, A. L.; Гринь, Володимир Григорович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Максименко, Олександр Сергійович; Федорченко, Ігор Леонідович; Каценко, Андрій ЛюбославовичThe article presents the results of a study conducted to investigate the neogenesis of lymphoid nodules in the small intestine of rats induced by a broad-spectrum antibiotic. The study was conducted on 60 white male rats of reproductive age, weighing about 200.0±20.0 grams, which were divided into two groups: control (n=30), and animals of the second group (n=30) in which studied the morphological state of the group lymphoid nodules of the small intestine after the clarithromycin administration. The genetically programmed total number of group lymphoid nodules in the small intestine of rats is a constant, while the number of lymphoid nodules in them is a variable value that depends on situational shifts in the microbiocenosis of the small intestine. Group lymphoid nodules are characterized by a large degree of individual variability in the number of lymphoid nodules involved in immune reactions, which depends on the variability of the antigenic composition of the contents of the small intestine. Thus, lymphoid formations of the mucous membrane and submucosa of the small intestine of white rats are newly formed (initial) forms of group lymphoid nodules, the appearance of which can be explained by a violation of microbiocenosis in the small intestine under the influence of a broad-spectrum antibacterial drug - clarithromycin, which also has immunotropic properties. After taking an antibiotic, we observed the phenomena of working, compensatory hyperplasia of genetically determined lymphoid structures, which are related to secondary (peripheral) organs of the immune system.Документ Peculiarities of topography and metric parameters of cecum in people with different types of the body structure(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Fedorchenko, I. L.; Hryn, V. H.; Федорченко, Ігор Леонідович; Гринь, Володимир ГригоровичДокумент The dependence of the affective disorders manifestation on morphofunctional condition of the brain after traumatic brain injury(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Володимир Григорович; Федорченко, Ігор Леонідович; Ющенко, Юлія Петрівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Федорченко, Игорь Леонидович; Ющенко, Юлия Петровна; Hryn, K. V.; Hryn, V. H.; Fedorchenko, I. L.; Yushchenko, Yu. P.The occurrence and degree of psychiatric disorders manifestation mainly depends on the morphofunctional state of the brain. Generally, the prevailing number of military personnel who took part in combat operations suffers from post traumatic stress disorder and sustained traumatic brain injury. The purpose of the present study was to determine the dependence of the affective disorders manifestation on the brain’s morphofunctional state after traumatic brain injury. Once the informed consents were collected, 60 patients, aged 19 to 60 years, who participated in the combat operations and suffered from non-psychotic psychiatric disorders and received in-patient treatment at one of the units of the O.F. Maltsev Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital during the period from 2014 to 2016 were examined. The performed studies’ results demonstrate that the manifestation degree of psychiatric disorders depends upon the morpho-functional condition of the brain. Patients with posttraumatic stress disorders and psychiatric disorders caused by the injured brain (due to craniocerebral injury) should receive the compulsory comprehensive psychotropic and vascular therapy;Наявність і ступінь вираженості психічних розладів багато в чому залежить від морфо-функціонального стану головного мозку. Переважна кількість бійців, які приймали участь у бойових діях, страждає на посттравматичний стресовий розлад, перенесли черепномозкові травми. Встановлення залежності вираженості афективних розладів від морфо функціонального стану головного мозку після перенесеної черепно-мозкової травми. За умови отримання інформованої згоди було обстежено 60 пацієнтів, віком від 19 до 60 років – учасників бойових дій, які страждали психічними розладами непсихотичного характеру і проходили стаціонарне лікування в одному з відділень Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева в період з 2014 по 2016 рр. Усім пацієнтам проводилося комплексне клінічне обстеження, проводилося КТ головного мозку та інші дослідження, огляди фахівців. Результати проведених досліджень демонструють, що вираженість психічних порушень залежить від морфо- функціонального стану головного мозку. Порушення психічної сфери, а саме афективні розлади, є невіддільною складовою частиною клінічної картини наслідків черепно- мозкових травм. Пацієнти з посттравматичними стресовими розладами та психічними розладами, обумовленими ушкодженням головного мозку (внаслідок черепно-мозкової травми) повинні в обов’язковому порядку отримувати комплексну психотропну та судинну терапію; Наличие и степень выраженности психических расстройств во многом зависит от морфо-функционального состояния головного мозга. Подавляющее количество бойцов, принимавших участие в боевых действиях, страдает посттравматическим стрессовым расстройством, перенесших черепно-мозговые травмы. Установление зависимости выраженности аффективных расстройств от морфо-функционального состояния головного мозга после перенесенной черепно-мозговой травмы. При условии получения информированного согласия были обследованы 60 пациентов в возрасте от 19 до 60 лет – участники боевых действий, которые страдали психическими расстройствами непсихотического характера и проходили стационарное лечение в одном из отделений Полтавской областной клинической психиатрической больницы им. А.Ф. Мальцева в период с 2014 по 2016 гг. Всем пациентам проводилось комплексное клиническое обследование, КТ головного мозга и другие исследования, осмотры специалистов. Результаты проведенных исследований показывают, что выраженность психических нарушений зависит от морфо-функционального состояния головного мозга. Нарушение психической сферы, а именно аффективные расстройства, являются неотъемлемой составной частью клинической картины последствий черепно-мозговых травм. Пациенты с посттравматическими стрессовыми расстройствами и психическими расстройствами, обусловленными повреждением головного мозга (вследствии черепно-мозговой травмы) должны в обязательном порядке получать комплексную психотропную и сосудистую терапию.Документ The normal architectonics of the greater omentum vasculature in elderly people of both gender(Полтавський державний медичний університет, 2022) Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Pryshliak, A. M.; Piliuhin, A. V.; Shepitko, K. V.; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Пришляк, Антоніна Михайлівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шепітько, Костянтин ВолодимировичVariability of topography of arteries and veins of the greater omentum, taken from 20 cavaders of elderly people was investigated by the methods of anatomical preparation and morphometry. The right and left gastro-omental arteries form the superior arterial arch in 15 of 18 cases, and did not anastomose in 3 cases. The inferior arterial arch was present in 1 of 20 cases. The left gastro-omental artery was absent in 2 of 20 cases. The central artery has a greater length and outer diameter both in women and men. The veins, in comparison with the arteries, have a larger outer diameter and one vein accompanies the artery of the same name. The zone of the central, and in its absence – the right and left medial arteries of the greater omentum can be used for obtaining the graft for transplantation in the quadrangular and triangular shapes of the greater omentum of the elderly people.Документ Анатомія судин великого чепця людей другого зрілого віку в нормі(МОЗ України, Полтавський державний медичний університет, 2021) Федорченко, Ігор Леонідович; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.Методами анатомічного препарування та морфометрії досліджена варіабельність топографії артерій і вен великих чепців від 20 трупів людей другого зрілого віку. Великий чепець кровопостачається правою і лівою шлунково-чепцевими артеріями. Ці артерії утворюють верхню артеріальну дугу в 80%, у 15% не з’єднуються і в 5% анастомозують через праву і ліву латеральні гілки, утворюючи середню артеріальну дугу великого чепця. Ліва шлунково-чепцева артерія в 10% розташовується в товщі задньої пластинки великого чепця. Від правої шлунково-чепцевої артерії відходять: центральна, праві медіальна, проміжна і латеральна артерії та в 10% ліва додаткова. Права шлунково-чепцева артерія і вена довші (16,95±5,5 см) у чоловіків, ніж у жінок (15,77±2,9 см). Зовнішній діаметр цих судин у жінок більший (0,24±0,03 см артерій і 0,27±0,03 см вен). Центральна артерія найдовша і найширша із усіх чепцевих гілок. Зона центральної артерії краща для формування трансплантата при чотирикутній і трикутній формах великого чепця. Гілки правої шлунково-чепцевої артерії кровопостачають праву половину великого чепця і доходять до нижнього краю вільної його частини. Ліва половина чепця живиться гілками лівої шлунково-чепцевої артерії, а саме лівими медіальною, проміжною і латеральною артеріями, які не доходять до нижнього краю вільної частини чепця. Верхня ліва ділянка чепця у 10% додатково кровопостачалася селезінково-чепцевою артерією. При такому варіанті наявності судин вона може слугувати джерелом для отримання клаптя. Одна вена супроводжує однойменну артерію. Усі вени чепця мають більший діаметр, ніж артерії. Великі чепці мали в 15% чотирикутну, в 25% трикутну і в 60% неправильну форми з двома і більше лопастями. При однолопастній формі чепця ліва і права половини мають однакове кровопостачання. При дволопастній формі в більш вигідних умовах по кровопостачанню знаходиться права половина, що дозволяє рекомендувати її використання в хірургії при трансплантації.Документ Варіабельність форми та метричних показників великого чепця людини(Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, Всеукраїнська громадська організація «Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України», Асоціація патологів України, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», 2020) Федорченко, Ігор Леонідович; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.Документ Використання способу моделювання атланта (С1) людини за допомогою 3D скульптінгу(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.; Шерстюк, Олег Алексеевич; Sherstyuk, O. O.; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Svintsytska, N. L.; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.Завданням виховного і освітнього процесів є розкриття потенціалу і можливостей самореалізації кожного студента, як майбутнього фахівця в системі охорони здоров’я. Застосування сучасних наочних ана томічних препаратів є невід’ємною частиною лекційних, семінарських та практичних занять. У зв’язку з дефі цитом натуральних анатомічних препаратів для студентів Вищих медичних установ при вивченні дисципліни «Анатомія людини», щороку потрібно їх нове надходження для забезпечення педагогічного процесу через підвищене зношення і втрату належної якості. Проте в зв’язку з новими законами з біоетики, отримання на туральних людських препаратів максимально обмежено. Використання 3D моделей стало зручним спосо бом заміщення натуральних препаратів людини. Патентовані комп’ютерні розробки (моделі) для 3D друку оцінюються дорого. Тому нами зроблена спроба отримання таких 3D моделей по натуральним зразкам для масового виготовлення. Метою дослідження було розроблення способу моделювання першого хребця людини по натуральним зразкам для масового виготовлення і для забезпечення педагогічного процесу на кафедрі анатомії людини шляхом використання 3D-принтера «Flash Forgecreator» в програмі ZBrush з ABS пластика. Поставлена задача вирішується шляхом створення способу моделювання першого хребця (атланта) людини з ABS пластику за допомогою 3D-скульптінга в програмі ZBrush, що включає вивчення анатомічної будови натурального типового зразка першого шийного хребця, вимірювання розмірів всих анатомічних структур хребця за допомогою штангенциркуля (ГОСТ 166-89; свідоцтво № 1188/0315), створення 3D моделі в програмі ZBrush, друк на 3D-принтері «Flash Forgecreator». Використання запропонованого способу дозволяє отримати модель першого шийного хребця (атланта), який відповідає натуральним розмірам та який можна вивчати з різних боків, отримуючи вичерпне уявлення про форму та розміри, а також дозволяє чітко вивчити рельєф і геометрію отворів та борозен, одержати на очне уявлення про морфологічну будову першого хребця не використовуючи натуральні кісткові препарати. Запропонований спосіб має наукову і прикладну цінність, так як істотно полегшує завдання підготовки і проведення педагогічного процесу та морфологічних досліджень, розширюючи можливості отримання більш інформативних і об’єктивних результатів.Документ Гістоструктура великого чепця людини в нормі і перитоніті(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2021) Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Филенко, Борис Миколайович; Степанчук, Алла Петровна; Федорченко, Игорь Леонидович; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Филенко, Борис Николаевич; Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Tarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. O.; Filenko, B. M.Метою даного дослідження було вивчення гістологічної будови великого чепця в людей у другому зрілому і похилому віці в нормі і перитоніті. Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження слугували гістологічні препарати 40 великих чепців померлих людей (20 чоловічої і 20 жіночої статті) другого зрілого і похилого віку без патології в черевній порожнині та 10 великих чепців померлих людей від перитоніту. Результати дослідження показали, що гістологічна структура тканини великого чепця у жінок і чоловіків даних вікових періодів має спільні ознаки будови. На гістологічних зрізах забарвлених гематоксиліном і еозином виявлено, що в нормі ззовні великий чепець покритий суцільним шаром мезотеліоцитів, які розташовувались на базальній пластинці, глибше містилися «молочні плями», білі адипоцити, які утворювали окремі жирові часточки розмежовані волокнами сполучної тканини, лімфатичні вузлики і мікросудини. «Молочні плями» не мають капсули на відміну від лімфатичних вузликів, містять лімфоцити і макрофаги, які виходять із їх фенестрованих посткапілярних венул і мігрують у черевну порожнину через «стигмати». Активні і неактивні «молочніплями» присутніу великому чепців норміу дорослих людей. «Молочніплями» мали овальну, неправильну і кулясту форми та неоднакову величину. Дослідження морфології великого чепця є актуальним на теперішній час, оскільки він є активним учасником в процесі резорбції перитонеальної рідини та захищає черевну порожнину, утворюючи обмежувальний вал навколо внутрішньочеревного вогнища під час патологічних процесів. Висновки. При перитоніті спостерігались порушення суцільного мезотеліального покриву великого чепця внаслідок порушення цілісності мезотеліальних клітин, окремі ділянки їх адгезії та десквамації. В жирових часточках великого чепця були виявлені ділянки із запальною інфільтрацією, повнокрів’ям артеріальних і венозних мікросудин та збільшення активних «молочних плям» з великим вмістом лімфоцитів.Документ Загальна характеристика основних морфометричних показників форми та ангіоархітектоніки великого чепця людини(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Федорченко, Ігор Леонідович; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.В огляді розглянуті вікові особливості великого чепця людини, його метричні та топографічні параметри. Виявлено, що за формою великі чепці можуть бути одно-, дво- та багатолопастними, що визначається вільною його частиною. Лінійні розміри великого чепця людини співставляють типу статури тіла та вікового періоду людини. Довжина вільної частини великого чепця коливається в широких межах і дорівнює від 20 до 43 см (в середньому 31,58 ± 0,8 см); площа поверхні великого чепця у дорослих людей в середньому досягає 0,81 м2, що складає майже половину всієї поверхні очеревини і дорівнює в середньому 0,40 м2. Діапазон індивідуальної мінливості величини великого чепця різний в різні вікові періоди розвитку дитини. Він особливо великий в кінці першого року життя. В наступні 2 – 4 роки життя діапазон мінливості великого чепця незначно звужується, найбільший ріст лінійних розмірів великого чепця спостерігається протягом першого року життя дитини і вони збільшуються в 2, а площа – в 3 рази. Асиметрія поздовжніх розмірів великого чепця справа і зліва також збільшується. Межами великого чепця є: печінка, селезінка; пристінкова очеревина передньої черевної стінки, тонка кишка, висхідна і низхідна частина ободової кишки. Виявлено, що основним джерелом кровопостачання великого чепця людини є черевна і верхня брижова артерії, передня дублікатура великого чепця людини отримує живлення від коротких і довгих чепцевих артерій, а у кровопостачанні верхньої лівої частини чепця беруть участь численні дрібні артеріальні судини, розташовані в товщі шлунково-селезінкової зв’язки. Зазвичай від правої шлунково-чепцевої артерії відгалужуються 5 – 13 гілок, а від лівої – одна. Ліва шлунково-чепцева артерія має довжину від 7 до 21 см, а права чепцево-шлункова артерія – від 10 до 38 см; В обзоре рассмотрены возрастные особенности большого сальника человека, его метрические и топографические параметрами. Выявлено, что по форме большие сальники могут быть одно, двух- и многолопастными, что определяется свободной его частью. Линейные размеры большого сальника человека сопоставляют типу телосложения и возрастного периода человека. Длина свободной части большого сальника колеблется в широких пределах и составляет от 20 до 43 см (в среднем 31,58 ±0,8 см); площадь поверхности большого сальника у взрослых людей в среднем достигает 0,81 м2, что составляет почти половину всей поверхности брюшины и составляет в среднем 0,40 м2. Диапазон индивидуальной изменчивости величины большого сальника разный в разные возрастные периоды развития ребенка. Он особенно велик в конце первого года жизни. В следующие 2 - 4 года жизни диапазон изменчивости большого сальника незначительно сужается, Наибольший рост линейных размеров большого сальника наблюдается в течение первого года жизни ребенка, и они увеличиваются в 2, а площадь - в 3 раза. Асимметрия продольных размеров большого сальника справа и слева также увеличивается. Пределами большого сальника являются: печень, селезенка; пристеночная брюшина передней брюшной стенки, тонкая кишка, восходящая и нисходящая часть ободочной кишки. Выявлено, что основным источником кровоснабжения большого сальника человека является брюшная и верхняя брыжеечная артерии, передняя дубликатура большого сальника человека получает питание от коротких и длинных сальниковых артерий, а в кровоснабжении верхней левой части сальника участвуют многочисленные мелкие артериальные сосуды, расположенные в толще желудочно-селезеночной связки. Обычно от правой желудочно-сальниковой артерии ответвляются 5 - 13 веток, а от левой - одна. Левая желудочно-сальниковая артерия имеет длину от 7 до 21 см, а правая сальниково-желудочная артерия - от 10 до 38 см; The review examines the age characteristics of the greater omentum, its metric and topographic parameters. It has been revealed that the shape of the greater omentum can be single-, two- and multi-lobular, which is determined by its loose part. The linear dimensions of the greater omentum are consistent with the stature type and age range. The length of the loose portion of the greater omentum varies widely and ranges from 20 to 43 cm (average 31.58 ± 0.8 cm); the area of the surface of the greater omentum in adults reaches an average of 0.81 m2, which is almost half the entire surface of the peritoneum and is on average 0.40 m2. The range of individual variability in the size of the greater omentum varies at different ages of the child's development. It is especially large at the end of the first year of life. In the next 2-4 years of life, the range of variability of the greater omentum narrows slightly, the largest growth of linear sizes of the greater omentum is observed during the first year of life of the child and they increase by 2 times, and the area – by 3 times. The asymmetry of the longitudinal dimensions of the greater omentum on the right and left also increases. The boundaries of the greater omentum are: liver, spleen, parietal peritoneum of anterior abdominal wall, small intestine, ascending and descending part of the colon. It has been revealed that the main source of blood supply of the human greater omentum is the abdominal and upper mesenteric arteries, the anterior duplication of the greater omentum receives nutrition from the short and long omental arteries, and numerous small arterial vessels are involved in the blood supply of the upper left part of the omentum; they are located in the thickness of the gastro-splenic ligament. Usually 5-13 branches ramify from the right gastrointestinal artery, and one branches off from the left one. The left gastrointestinal artery has a length of 7 to 21 cm and the right gastrointestinal artery – from 10 to 38 cm.Документ Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Федорченко, Ігор Леонідович; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.На теперішній час великий чепець широко використовується хірургами як джерело транспланта- та при реконструктивно-пластичних операціях. Досліджено великі чепці на трупах людей чоловічої і жіночої статі у другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах при брахіоморфному, мезоморфному і доліхоморфному типах статури тіла. Застосовувалися соматоскопічний, морфометричний методи і метод анатомічного препарування. Установлено, що великий чепець має дві частини: закріплену і вільну. Закріплена частина чепця розташовується між великою кривиною шлунка і чепцевою стрічкою поперечної ободової кишки і має назву шлунково-ободовокишкової зв'язки. У другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах форма і параметри великих чепців не залежали від типу статури тіла людей. У цих же вікових періодах у жінок і чоловіків наявні великі чепці чотирикутної, трикутної і неправильної форми. Найбільшу площу мають чепці чотирикутної форми, меншу трикутної і неправильної форми. Чотирикутна форма великого чепця більш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантації на органи з великим дефектом. У всіх вікових періодах ступінь розвитку жирової тканини у великому чепці людини залежала від вираження підшкірно-жирової клітковини і особливо в людей із зайвою масою тіла. За наявності жирової тканини виділили наступні форми чепця: 1)великий чепець з відсутністю жирової тканини, 2) великий чепець із помірно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною. Великі чепці з відсутністю жирової тканини пластичні, на них добре видно судини і їх розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовується вздовж судин, а інші ділянки, де вона відсутня, прозорі, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмірно розвиненою жировою тканиною судини не верифікувалися через численні жирові часточки, які суцільним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною стає товстим і втрачає свою пластичність. Пацієнту із зайвою масою тіла перед проведенням оментопластики доцільно в передопераційний період лапароскопічно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантації. Однією із причин защемлення кишки можуть бути наявні наскрізні отвори на вільній частині великого чепця.Документ Клінічне значення великого чепця людини у різних галузях медичної науки (бібліографічний аналіз)(Одеський національний медичний університет; Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів, топографоанатомів України, 2019) Федорченко, Ігор Леонідович; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.Документ Морфологія великого чепця людини та клінічні аспекти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Федорченко, Ігор Леонідович; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Игорь Леонидович; Степанчук, Алла Петровна; Fedorchenko, I. L.; Stepanchuk, A. P.В огляді розглянуті структурна організація і вікові особливості великого чепця людини, які визначають його унікальність і функціональне різноманіття в організмі людини. Обговорюються захисні властивості «молочних плям» великого чепця і його використання в реконструктивно-пластичній хірургії. Водночас проаналізовані методи дослідження та їх використання для виявлення рідких патологій чепця; В обзоре рассмотрены структурная организация и возрастные особенности большого сальника человека, которые определяют его уникальность и функциональное разнообразие в организме человека. Обсуждаются защитные свойства «молочных пятен» большого сальника и его использование в реконструктивно-пластической хирургии. В то же время проанализированы методы исследования и их использование для выявления редких патологий сальника; Abstract. The review examines the structural organization and age characteristics of the human greater omentum, which determine its uniqueness and functional diversity in the human body. The human greater omentum has a diverse shape, which is determined by its loose part. The omentum can be unilobar, bilobar and multilobar. The base of each lobe is usually below and rarely above the transverse colon, and their lower edges are rounded. Them, unilobar shape of the greater omentum is most often observed. The shape of the unilobar greater omentum may, be quadrangular or triangular, but the bilobar omentum is rare. The multilobar shape of the greater omentum is observed less rarely than the bilobar one. In 22 cases out of 97, the greater omentum was dissected into 3-6 lobes in the loose part and only in 1 case the dissection of fragments reached the greater curvature of the stomach. The article discusses the protective properties of «milky spots» of the greater omentum – the specialized formations, involved in specific immunological reactions and its use in the reconstructive and plastic surgery. It has been established that there are three types of «milky spots»: primary (found in the fetus, newborns and children under 5 years), passive (containing adipose cells) and active secondary. The «milky spots» of the greater omentum appear in the midst of prenatal development of the embryo and exist throughout the human life. They are found all over the greater omentum, both in the area of the gastrointestinal ligament (the fixed part of the greater omentum), and on the anterior and posterior plates of its loose part. The stroma of the «milky spots» is made up of mesothelial and reticular cells. Numerous macrophages, lymphocytes, adipocytes, plasma and mast cells have been identified as part of the «milky spots». Due to their cellular composition and stable structure, they are a source of emergency release of free macrophages and lymphocytes into the abdominal cavity with subsequent phagocytosis and antibodies formation. It has been found out that the greater omentum is a significant factor in the fight against infection in the abdominal cavity due to its mobility and ability to form a dividing shaft around the intra-abdominal inflammation, which is ensured by its active migration to the sites of infection. The development of connective tissue in the abdominal cavity during the formation of the connection process with the participation of the greater omentum should be considered in the dynamics of integration of pathological processes such as inflammation, proliferation and fibrosis. At the same time, the methods of study and their use for the detection of rare pathologies of the omentum have been analyzed.Документ Організація дистанційного навчання з дисципліни «Анатомія людини»(Полтава : Астрая, 2021) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Корчан, Наталія Олександрівна; Гринь, Володимир Григорович; Каценко, Андрій Любославович; Федорченко, Ігор Леонідович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Корчан, Наталья Александровна; Гринь, Владимир Григорьевич; Каценко, Андрей Любославович; Федорченко, Игорь Леонидович; Svintsitska, N. L.; Korchan, N. O.; Hryn, V. H.; Katsenko, A. L.; Fedorchenko, I. L.Збірник містить матеріали, присвячені сучасним проблемам методики навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі. Для наукових працівників, викладачів, студентів, магістрантів закладів вищої освіти, учителів.Документ Особенности строения органов дыхания у взрослых и детей, пороки развития(МОЗ України, Українська медична стоматологічна академія, віддруковано ТОВ «Бліц Стайл», 2021) Дейнега, Тамара Феодосиевна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Тихонова, Олеся Александровна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Федорченко, Игорь Леонидович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Шерстюк, Олег Олексійович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Deineha, T. F.; Sherstiuk, O. A. ; Tykhonova, O. A.; Tarasenko, Ya. A.; Fedorchenko, I. L.В учебном пособии изложены аспекты нормальной анатомии дыхательной системы взрослого человека и детей, а также пороки развития, которые наиболее часто встречаются в клинической практике. Пособие должно значительно облегчить поиск необходимой информации при подготовке к занятиям по анатомии, гистологии, патологической анатомии, педиатрии и некоторым другим медицинским дисциплинам. А с целью закрепления изучаемого материала и самоконтроля его усвоения в пособии размещены контрольные вопросы, ситуационные задачи из базы данных «Крок-1».Документ Спосіб морфологічного дослідження малих слинних (губних та піднебінних) залоз людини(МОЗ України, Національна академія медичних наук України, Український центр наукової медичної інформації та патентно- ліцензійної роботи (УКРМЕДПАТЕНТІНФОРМ), 2019) Шерстюк, Олег Олексійович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Гринь, Володимир Григорович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Пилюгин, Андрей Валентинович; Гринь, Владимир Григорьевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Федорченко, Ігор Леонідович; Федорченко, Игорь Леонидович; Sherstiuk, O. A.; Piljugin, A. V.; Hryn, V. H.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Fedorchenko, I. L.Спосіб морфологічного дослідження малих слинних (губних та піднебінних) залоз людини, який передбачає вивчення просторової організації залозистого епітелію малих слинних (губних та піднебінних) залоз у єдності з кровоносним мікроциркуляторним руслом шляхом фіксації отриманих препаратів малих слинних залоз в 4 % розчині глутаральдегіду та в чотириокису осмію, подальшого поміщення їх в Епон-812, фарбування серійних напівтонких зрізів 0,1 % розчином толуїдинового синього на фосфатному буфері, макрофотографування виділених контурів досліджуваних структур, отримання фотореконструкцій. Маркером помічають додаткові координати на одержаних фотореконструкціях з подальшою вірною послідовною укладкою заготівок на воскових пластинах для створення максимально точного тривимірного каркаса первинної моделі кінцевих відділів та проток малих слинних (губних і піднебінних) залоз.