Перегляд за Автор "Hordiienko, O. V."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Foreign Language Proficiency Test: «Krok 1. Medicine»
    (AUS Medicine Publishing, 2020) Bieliaieva, O. M.; Hordiienko, O. V.; Lysanets, Yu. V.; Znamenska, I. V.; Slipchenko, L. B.; Havrylieva, K. H.; Sherstiuk, N. O.; Nerush, A. V.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Гордієнко, О. В.; Лисанець, Юлія Валеріївна; Знаменська, Іванна Владиславівна; Сліпченко, Лариса Борисівна; Гаврильєва, Ксеня Григорівна; Шерстюк, Наталія Олександрівна; Неруш, А. В.
    Посібник містить матеріали для аудиторної та позааудиторної підготовки до складання іспиту з англійської мови професійного спрямування, що є складовою першого етапу ЄДКІ для здобувачів вищої освіти в галузі знань 22 "Охорона здоров’я": граматичний довідник, в якому систематизовано поширені в буклетах бази «Крок 1. Медицина» синтаксичні конструкції; тренувальні й контрольні лексико-граматичні вправи, призначені для вдосконалення відповідних навичок на мовному матеріалі, наявному у буклетах «Крок 1»; тестові завдання; відповіді до вправ; ключі до тестів; короткий англо-український словник; 6 додатків. Для здобувачів вищої медичної освіти на другому (магістерському) рівні й викладачів ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями 222 «Медицина» і 228 «Педіатрія».
  • Ескіз
    Документ
    Powerlifting training methods for women aged 35 40 years: organization and structure of the
    (Клінічна та профілактична медицина, 2024) Hordiienko, O. V.; Zhamardiy, V. O.; Horoshko, V. I.; Danylchenko, S. I.; Novopysmennyi, A. M.; Гордієнко, Оксана Валеріївна; Жамардій, Валерій Олександрович; Горошко, Вікторія Іванівна; Данильченко, Світлана Іванівна; Новописьменний, Анатолій
    Introduction. Powerlifting by women aged 35‑40 years in the challenges of today and the realities of Ukraine is relevant, as it contributes to physical and psychological and social communication. Aim. To conduct a comprehensive analysis of the factors impacting powerlifting on the health of women aged 35‑40 years, to develop an author’s method of training to achieve high sports results and prevent injuries. In this study, women aged 35‑40 from the sports club «Olimp» and «Prometheus», Poltava, Ukraine, were involved. Materials and methods. A group of powerlifting women aged 35-40 years was selected based onage, training experience, and physical parameters. The collected data was analysed to determine the relationship between indicators of physical and psychological health, and to identify injury risk factors. Results. Based on the results, an author’s training method was developed, taking into account the peculiarities of the female body. Comparative analysis of the results was carried out with the control group. The training methodology developed on the basis of macrocycles and mesocycles of training, is an effective tool for preparing athletes for competitions with maximum sports results. The division of training into mesocycles with different durations and types of loads contributes to a gradual increase in results. The use of the technique allows for effective control of the physical and psychological state of women aged 35-40 years, helps avoid overloads and injuries, as well as provides control of cardiovascular activity and timely prevention of overtraining. Conclusions. The training methodology, developed based on alternating mesocycles of different duration and intensity, is an effective means of preparing female athletes for competitions and achieving maximum sports results. The new training program contributes to a significant improvement in all indicators, with a 21% increase. This study confirms the effectiveness of the developed program and provides a valuable foundation for developing personalized training approaches and enhancing athletic performance in women of this age group. The methodology is adaptable to the needs and capabilities of female athletes. Дослідження спрямоване на вивчення впливу пауерліфтингу в умовах сучасної України на фізичне, психологічне та соціальне здоров’я жінок 35‑40 років. Мета. Проведення комплексного аналізу впливу занять пауерліфтингом на здоров’я жінок 35‑40 років та створення авторської методики підготовки, спрямованої на досягнення високих результатів у даному виді спорту та профілактику травматизму. Для досягнення поставленої мети розроблено й застосовано авторську методику тренувань, яка враховує особливості жіночого організму. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 12 жінок 35‑40 років, що тренувались на базі спортивних клубів «Олімп» і «Прометей» (м. Полтава, Україна). Було проаналізовано зміни фізичних та психологічних параметрів учасниць, щоб визначити вплив пауерліфтингу на їхнє здоров’я та фактори ризику отримання травм. Результати. На основі отриманих результатів розроблено ефективну методику тренувань, яка дозволяє досягти максимальних спортивних результатів та уникнути травматизму. Розподіл тренувального процесу на структурні утворення (мезоцикли) різної тривалості та типу навантажень сприяє поступовому підвищенню результатів. Застосування розробленої методики дозволяє ефективно контролювати фізичний та психологічний стан жінок 35-40 років, уникнути перевантажень і травм, забезпечує контроль серцево-судинної діяльності та своєчасну профілактику перетренованості. Висновки. Методика підготовки, розроблена на основі чергування мезоциклів різної тривалості та насиченості, є ефективним засобом підготовки спортсменок до змагань і досягнення максимальних спортивних результатів, нова тренувальна програма сприяє достовірному покращенню результатів за всіма показниками на 21%. Це дослідження підтверджує ефективність розробленої програми і може стати цінним підґрунтям для розробки персоналізованих тренувальних підходів та покращення спортивних результатів у жінок цього вікового діапазону. Методика є гнучкою до потреб і можливостей спортсменок.
  • Ескіз
    Документ
    Use of innovative technologies and computer programs for the recovery of cognitive functions after stroke
    (Rehabilitation & Recreation, 2024) Horoshko, V. I.; Zhamardii, V. O.; Hordiienko, O. V.; Горошко, Вікторія Іванівна; Жамардій, Валерій Олександрович; Гордієнко, О. В.
    Abstracts. The use of electromechanical and robotic devices in neurorehabilitation can significantly improve the quality of life and daily activities of patients who have suffered a stroke or suffer from other movement disorders. The purpose of this scientific work is to study and analyze the integration of innovative methods into rehabilitation programs for patients after a stroke, and the creation of new rehabilitation algorithms for the restoration of cognitive functions in the early stages of rehabilitation. Material. The clinical study was conducted in the period from 2022 to 2024 based on the Neurological Department of the Municipal Enterprise “Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky of Poltava Regional Council”. A total of 103 people took part in the study, of which 44 were women (42.72%) and 59 were men (57.28%). The age of the total group ranged from 45 to 64 years, with an average age of Criteria for assignment to subgroups 1.1–1.4: age from 45 to 74 years, both men and women with ischemic stroke, first (and only) stroke in history, with moderate cognitive impairment, mild dementia, without severe aphasia, epilepsy or epileptic syndromes in the anamnesis and available informed consent to participate in the study. Results. During stroke recovery, the use of a computer stimulation program can successfully improve cognitive function in 54.0% of patients. This is significantly different from the typical standard rehabilitation recovery (22.5%). Conclusions. The use of innovative methods in rehabilitation programs after a stroke helps to improve the results of the recovery of motor functions and increase the quality of life of patients. For the successful implementation of innovative methods, it is necessary to ensure appropriate training of personnel, create appropriate conditions, and carry out individualization of rehabilitation programs. Research on the longterm effects of innovative methods and their impact on the quality of life of patients is necessary to provide an objective assessment of their effectiveness. Мета. Використання електромеханічних та роботизованих пристроїв у нейрореабілітації може значно покращити якість життя та повсякденну діяльність пацієнтів, які перенесли інсульт або страждають іншими руховими розладами. Мета статті полягає у вивченні та аналізі інтеграції інноваційних методів у реабілітаційні програми для пацієнтів після інсульту, створення нових алгоритмів реабілітації для відновлення когнітивних функцій на ранніх етапах реабілітації. Матеріал. Клінічне дослідження проводилось у період з 2022 по 2024 роки на базі неврологічного відділення Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Усього в дослідженні взяли участь 103 людини, з них 44 жінки (42,72%) і 59 чоловіків (57,28%). Вік загальної групи коливався від 45 до 64 років із середнім віком. Критерії віднесення до підгруп 1.1–1.4: вік від 45 до 74 років, як чоловіки, так і жінки з ішемічним інсультом, перший (і єдиний) інсульт в анамнезі, з помірними когнітивними порушеннями – легка деменція, не маючи тяжкої афазії, епілепсії чи епілептичних синдромів в анамнезі та наявну інформовану згоду на участь у дослідженні. Результати. Під час відновлення після інсульту використання програми комп’ютерної стимуляції може успішно покращити когнітивні функції у 54,0% пацієнтів. Це значно відрізняється від типового стандартного реабілітаційного відновлення (22,5%). Висновки. Використання інноваційних методів у реабілітаційних програмах після інсульту сприяє покращенню результатів відновлення рухових функцій та підвищенню якості життя пацієнтів. Для успішного впровадження інноваційних методів необхідно забезпечити відповідну підготовку персоналу, створити належні умови та здійснити індивідуалізацію реабілітаційних програм. Дослідження з вивчення довгострокових ефектів інноваційних методів та їх впливу на якість життя пацієнтів є необхідним для забезпечення об’єктивної оцінки їх ефективності.
  • Ескіз
    Документ
    Фізична активність як ключовий чинник у відновленні функції підшлункової залози у пацієнтів із цукровим діабетом другого типу (аналітичний огляд наукової літератури)
    (Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2024) Горошко, Вікторія Іванівна; Жамардій, Валерій Олександрович; Гордієнко, Оксана Валеріївна; Horoshko, V. I.; Zhamardiy, V. O.; Hordiienko, O. V.
    Сьогодні фізично активний спосіб життя є важливим для якості життя, а також відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні різноманітних хронічних захворювань, особливо цукрового діабету другого типу. Мета– узагальнення та аналіз сучасних наукових даних, спрямованих на встановлення впливу фізичної активності на функцію підшлункової залози у хворих на ЦД другого типу. Матеріали та методи. Проведено пошук наукових статей, оглядів та мета-аналізів про вплив фізичної активності на функ-цію підшлункової залози при цукровому діабеті другого типу; критерії включення були визначені з урахуванням методологічної якості досліджень, кількості учасників, періоду спостереження і, зокрема, включали дослідження, які використовували об’єктивні методи вимірювання, ураховували показники для оцінки фізичної активності та підшлункової залози; визначення основних параметрів (глюкоза, інсулін, інші маркери), що характеризують зв'язок між фізичною активністю та функцією підшлункової залози, аналіз різних методів вимірювання фізичної активності та аналіз переваг або обмежень результатів, їхній вплив; статистичний аналіз даних; інтерпретація результатів для узагальнення та формулювання висновків щодо впливу фізичних навантажень на функцію підшлункової залози. Результати. Переваги фізичної активності при цукровому діабеті другого типу полягають у таких клінічних змінах, як покращення органічної відповіді на інсулін, зниження параметрів глікозильованого гемоглобіну та регулювання ваги. Фізичні вправи та покращене харчування є двома варіантами ефективного лікування та контролю рівня цукру в крові у пацієнтів із діабетом другого типу. Фізична активність, включаючи аеробні вправи, вправи з опірністю або їх поєднання, поліпшує регу-ляцію рівня глюкози, знижує рівень глікозильованого гемоглобіну та відновлює функцію бета-клітин підшлункової залози. Висновки. Фізичні вправи повинні бути однією з пріоритетних стратегій у лікуванні, рекомендованих для пацієнтів із нещодавно діагностованим діабетом другого типу. Today, a physically active lifestyle is important for quality of life and plays an important role in the prevention and treatment of various chronic diseases, especially type 2 diabetes. The purpose of the study was to summarize current data on the effect of physical activity on the function of the pancreas in patients with type 2 diabetes. Materials and methods. A search was conducted for scientific articles, reviews and meta-analyses on the effect of physical activity on the function of the pancreas in type 2 diabetes. The selection criteria were determined taking into account the methodological quality of the studies, the number of participants and the observation period, in particular, studies that used objective measurement methods and took into account indicators for assessing physical activity and the state of the pancreas were included. Determination of the main parameters (glucose, insulin and other markers) characterizing the relationship between physical activity and pancreatic function, analysis of various methods of measuring physical activity, advantages or limitations of the results, analysis of their influence and statistical analysis of the pancreas, interpretation of data and results for generalization and formulation of conclusions regarding the influence of physical exercises on functioning. Study findings. The benefits of physical activity in type 2 diabetes include clinical changes such as improved organic response to insulin, reduction in glycosylated hemoglobin parameters, and weight control. There are two options for effective treatment and blood sugar control for people with type 2 diabetes: exercise and improved nutrition. Physical activity, including aerobic exercise, weight-bearing exercise, or a combination thereof, improves glucose regulation, lowers glycosylated hemoglobin, and restores pancreatic beta-cell function. Conclusion. Exercise should be one of the first treatment strategies recommended for patients with newly diagnosed type 2 diabetes.