Перегляд за Автор "Hromova, A. M."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease(2023-10) Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Ketova, O. M.; Liakhovska, T. Yu.; Martynenko, V. B.; Krutikova, E. I.; Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Кетова, Олена Миколаївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мартиненко, Віталій Борисович; Крутікова, Елла ІванівнаAbstract. Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease. Orlova Yu.A., Hromova A.M., Ketova O.M., Liakhovska T.Yu., Martynenko V.B., Krutikova E.I. The paper was aimed at deter mination of the quantitative activity of iNOS and Arg1, as well as M1 and M2 phenotype macrophages in women with endometrioid disease to establish their role in the pathogenesis of endometriosis. A prospective study was performed in gynecological units of the medical facilities of Poltava city. 140 women of reproductive age who made up the main group (110 women with endometrioid disease) and the control group (30 women without endometrioid disease) voluntarily participated in the study. All women underwent planned surgical treatment for existing gynecological pathology. Before surgical treatment, women were examined in accordance with the current Orders of the Ministry of Health of Ukraine. The spectrophotometric method was used to determine the enzymatic markers of macrophages (in the endometrium and peritoneal fluid) polarized into M1(iNOS) and M2 (Arg1) phenotypes. The type of macrophages was determined individually in each patient according to the ratios: in iNOS>Arg1, the M1 macrophage type prevailed; in Arg1>iNOS, the M2 macrophage type prevailed. When examining endometrial samplings in women from the main group, the iNOS indicator was by 1.4 times higher compared to women from the control group. The obtained results at the stage of entry into the abdominal cavity showed that mostly women from the main group suffered from the pelvic adhesion, especially stage 3 and stage 4. Among the obtained results, the increased quantitative activity in the peritoneal fluid of both iNOS and Arg1 in women of the main group was significant compared to the control group. When comparing the stages of endometrioid disease to the rates of quantitative activity of macrophage enzyme markers (in peritoneal fluid), it was found that the increase in the stage of the disease (from stage 3 to stage 4) caused an increase in the quantitative activity of Arg1 by 1.9 times and a decrease in the quantitative activity of iNOS by 2.9 times. Therefore, the planning of surgical intervention for women with endometrioid disease should consider a significant percentage of the pelvic adhesive disease, especially at the severe stages. Initiation of the chronic aseptic inflammatory process in endometrioid disease is caused by an increased quantitative activity of iNOS in the endometrium. In the pathogenesis of endometrioid disease, the presence of M2 phenotype macrophages in the peritoneal fluid is important, while the switching of macrophage phenotypes from a pro-inflammatory subpopulation to an anti-inflammatory one is crucial. Реферат.Документ Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Liakhovska, T. Y.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Ляховська, Тетяна ЮріївнаPremature discharge of amniotic fluid creates conditions for ascending infection of the placenta, fetus and newborn, disruption of uteroplacental blood circulation with the subsequent development of fetal distress. The placenta is one of the first barriers that help limit exposure to harmful substances. Dysfunction of the placenta can contribute to complications that increase the morbidity and mortality of both the fetus and the newborn. The study aimed to determine the morphological features of the placenta in case of premature discharge of amniotic fluid. Ninety placentas of women with the premature and timely discharge of amniotic fluid were examined using a standardized method of organo- and morphometry. In 42% of cases, there was a central attachment of the umbilical cord, in 35% (24/69) – lateral and in 1% – membrane. The length of the umbilical cord was 61.6±8.3 cm, and the distance from the place of the membranes to the edge of the placenta was 14.36±3.8 cm. In 41% (28/69) placentas, the course of the vessels was main, in 40% (27/69), it was mixed and in 20% (14/69) dispersed. The intervillous space with the premature discharge of amniotic fluid was empty in only three observation cases (4%). In other cases (96%), it is uneven, in some places sharply narrowed, up to its complete disappearance (the focus of acute infarction). In 10 observations (15%), the intervillous space was centrally expanded with the accumulation of blood and the formation of haemorrhages. In others, it is filled with single erythrocytes and exfoliated syncytial elements. In 8 observations (12%) in the intervillous space, single and concentrated accumulations of segmented nuclear leukocytes were found - focal intervillitis. Early signs of "ageing" of the placenta with the premature discharge of amniotic fluid and disruption of uteroplacental blood flow were revealed. The presence of "infarctions" of the placenta, partial thrombosis, and uneven blood vessels contributed to a synchronous increase in fetal distress.Документ Pathogenetic role of macrophage colony-stimulating factor (csf-1) in predicting endometrioid disease(Aluna Publishing, 2021-09) Orlova, Y. A.; Hromova, A. M.; Kaidashev, I. P.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Martynenko, V. B.; Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Мартиненко, Віталій БорисовичThe aim: To assess the CSF – 1 level in peritoneal fluid and menstrual blood of women with endometrioid disease and to investigate its diagnostic and prognostic specificity. Materials and methods: The study included 80 women of child-bearing age (mean age 30.95 ± 6.49 years) with benign gynaecological pathology of the ovaries and / or fallopian tubes. The women included in the study were divided into two groups: study group (n = 50, mean age 31.04 ± 6.3 years), consisting of patients with confirmed endometrioid disease, and control group (n = 30, mean age 30.8 ± 6.8 years), involving individuals without signs of endometriosis (p> 0.05). Results: We have found significantly higher level of CSF-1 content in the peritoneal fluid in the subjects of the study group (2027.05 ± 732.64 pg / ml) compared with those in the control group (1725.62 ± 466.06 pg / ml) (p = 0.029). There is a tendency towards an increase in CSF-1 level in women with endometriosis in its more severe stages and more severe and extended adhesions. The investigation of CSF-1 content in menstrual blood has demonstrated significant increase in its values in the women of the study group (9431.6 ± 2866.22 pg / ml) compared with the values in the control group (6637.12 ± 954.05 pg / ml), (p = 0.00004). Thus, there is a tendency towards the growth in CSF-1 level in peritoneal fluid and menstrual blood in women with endometriosis and concurrent increase in severity of the disease. Conclusions: There has been found significant increase in CSF-1 content in women with endometrioid disease in both peritoneal fluid and menstrual blood (1.2 and 1.4 times, respectively). Thus, macrophage growth factor (CSF-1) can be used as a diagnostic and prognostic criterion in evaluating the progression of endomertioid diseaseДокумент Simultaneous laparoscopic operations in combination with gynecological and surgical pathology(Полтавський державний медичний університет, 2023) Martynenko, V. B.; Hromova, A. M.; Sheiko, V. D.; Nesterenko, L. A.; Zezekalo, V. M.; Orlova, Yu. A.; Talash, V. V.; Kachailo, I. A.; Мартиненко, Віталій Борисович; Громова, Антоніна Макарівна; Шейко, Володимир Дмитрович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Зезекало, Варвара Максимівна; Орлова, Юлія Андріївна; Талаш, Валентин Васильович; Качайло, І. А.Laparoscopic gynecology has been used worldwide over the last few decades. Many surgical interventions previously performed laparotomically use minimally invasive laparoscopic techniques. Gynecological diseases often occur with other pathologies of internal organs that require surgical treatment. Simultaneous interventions have numerical advantages compared to traditional methods of surgical treatment. As a result of the analyzed clinical data of the conducted research, it can be stated that the simultaneous operations performed to solve gynecological and general surgical pathologies had a course similar to traditional surgical interventions. No cases of development of complications or adverse events were recorded. All patients received the maximum possible amount of treatment with the elimination of more pathological processes, which significantly improved their quality of life.Документ The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Ketova, O. M.; Krutikova, E. I.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Кетова, Олена Миколаївна; Крутікова, Елла ІванівнаThe amniotic sac and amniotic membranes are of great importance in the release of childbirth activity, the biomechanism of childbirth, as a factor that contributes to the physiological processes of smoothing and opening of the cervix. We studied the changes in the morphological structure of 30 amniotic membranes during premature rupture and 10 during timely rupture. A clinical-morphological study with premature rupture of the amniotic membranes was carried out taking into account changes in the vaginal discharge depending on the duration of the waterless interval. In contrast to membranes with premature spillage of amniotic fluid, with premature rupture of the amniotic membranes near their edge, pronounced swelling of all elements of the membranes is noted. With premature discharge of amniotic fluid and a minimal waterless interval, degenerative changes in the membranes in women with premature rupture occur much earlier. Destruction of epithelial cells and their degenerative changes were observed in the amnion. There is no clear border between the amnion and the smooth chorion. With a waterless interval of 8 or more hours, parietal deciduitis develops first, then chorioamnionitis. Placental basal and septal deciduitis and less often intervillosis join. When the water-free period increased for more than 10 hours, dystrophic changes of the epithelium were noted, marked transformation into a continuous cuticular formation. The detected changes in the amnion and chorion, with a minimal waterless interval, are characterized by the destruction of epithelial cells, degenerative changes, the absence of a clear border between the amnion and the chorion, changes in the intercellular space, swelling and thickening of the walls of blood vessels, which suggests that with their premature rupture, the most characteristic degenerative-dystrophic changes. Inflammatory reaction is joined when the waterless interval is lengthened.Документ Акушерські й антенатальні фактори ризику затримки внутрішньоутробного росту плоду (ретроспективний аналіз)(2020) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Громова, Антонина Макаровна; Бережная, Варвара АнатольевнаМета роботи - оцінити особливості акушерського й антенатального анамнезу, перебіг вагітності та стан новонароджених для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного росту плода(ЗВУРП). Матеріали та методи. У ретроспективний аналіз включили 63 жінки, які народили дітей із діагнозом ЗВУРП (основна група), та 63 жінки, які народили дітей із нормальними антропометричними показниками (контрольна група). Проаналізували відомості сімейного, акушерського й антенатального анамнезу. Визначили особливості перебігу вагітності та пологів, стан новонародженого. Результати. Серед акушерських факторів ризику здебільшого визначали прееклампсію (31,75%),анемію (36,50%) та ГРВІ та ГРЗ, на які жінки хворіли під час вагітності (33,33%). У жінок основної групи вірогідно частіше вагітність була першою- у 35(55,5%;р<0,05) осіб, перші пологи - у 42(66,7%;р<0,05) осіб, у 22,22% випадків термін вагітності на момент розродження становив 37 тижнів, кесарів розтин виконали у 38,1% жінок. Важливими антенатальними факторами ризику ЗВУРП є діагностовані під час ультразвукового дослідження ЗВУРП або мала вага(49,2%), дисфункція плаценти з порушенням (42,86%) або без порушення кровотоку (28,57%),маловоддя (28,57%), гіпоплазія плаценти (12,7%). У новонароджених визначили внутрішньоутробне зменшення вагово-ростових показників за шкалою Беллард(88,88%), зменшену масу тіла(1500-2500г), ускладнення стану здоров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, вроджені вади розвитку. Висновки. Результати показали, що затримка внутрішньоутробного росту плода може свідчити про складний взаємозв'язок патогенетичних змін, тригером яких є акушерські й антенатальні фактори ризику, які поєднуються і чинять кумулятивний ефект на перебіг вагітності та розвиток дитини, спричиняючи формування порушень стану здров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також формування вроджених вад розвитку плода.Документ Використання симуляційних технологій навчання як запорука ефективної підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту(Одеський національний медичний університет, 2023) Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Талаш, Валентин Васильович; Hromova, A. M.; Liakhovska, T. Yu.; Orlova, Yu. A.; Mitiunina, N. I.; Talash, V. V.Вступ. Вищі навчальні заклади повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання клінічних умінь. Одним із засобів досягнення цього завдання є застосування симуляційних технологій. Мета дослідження. Запровадити в навчальний процес симуляційні технології та оцінити їх ефективність у підготовці до складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Матеріал і методи дослідження. На базі кафедри створено симуляційний клас, обладнаний муляжами та фантомами. Співробітниками кафедри підготовлено дві станції: «акушерську» та «гінекологічну». Розроблено 28 алгоритмів виконання практичних навичок та чек-листи для оцінювання дій здобувачів вищої освіти. Проведено анонімне опитування 112 студентів за допомогою розробленої анкети. Результати та їх обговорення. Ураховуючи набутий досвід викладацької діяльності і великий клінічний досвід колективу кафедри, об’єднаними зусиллями співробітників розроблено алгоритми виконання практичних навичок на фантомах, муляжах, що дає змогу відпрацювати виконання певних дій, дає можливість повторного проведення маніпуляцій, скорочує час, необхідний для засвоєння навички у клінічному середовищі, мінімізує завдання шкоди здоров’ю пацієнта під час утручань. Висновки. Упровадження в освітній процес сучасних навчальних технологій у вигляді класів, центрів симуляційних технологій на базі ВНЗ та клінік дає змогу досягти максимального відпрацювання практичних навиків окремих діагностичних і лікувальних маніпуляцій. що сприятиме ефективній підготовці до ОСП(К)І.Документ Динамічне визначення макрофагального колонієстимулюючого фактору (CSF–1) при ендометріоїдній хворобі у менструальній крові на дооперативному етапі та після послідуючого консервативного лікування(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Shlykova, O. A.Ендометріоїдна хвороба (ЕХ) сьогодні є актуаль ною проблемою в практичній медицині. Це обумов лено тим, що її поширеність серед жіночої частки населення досягає 10%, а етіологічні та патогенетич ні аспекти є досить суперечливими, обмежуючи діа гностику та лікування патології. Метою дослідження було визначити рівень макрофагального колонієсти мулюючого фактору (CSF–1) у менструальній крові в динаміці до оперативного лікування ЕХ та після опе ративного лікування з послідуючою консервативною терапією. Оцінити ефективність консервативного ліку вання ЕХ. Обстежено 50 жінок з ЕХ (основна група - ОГ), та 30 жінок без ЕХ (контрольна група - КГ). Жінки обох груп були планово прооперовані з приводу доброякісної гінекологічної патології. До оперативного втручання у менструальні чаші збиралась менструальна кров жінок на 2-3 день менструального циклу (в ОГ n=43 та КГ n=19), у жінок з ОГ після лише оперативного ліку вання – підгрупа Б (n=8) та після оперативного з по слідуючим консервативним лікуванням – підгрупа А (n=11). Консервативне лікування включало загально прийняті протокольні схеми. Визначення концентрації CSF–1 у менструальній крові проводилось імунофер ментним аналізом. Середні значення рівня CSF–1 у менструальній крові до оперативного лікування до стовірно відрізнялись в досліджуваних групах та ста новили 9431,6±2866,22 пг/мл в ОГ, та 6637,12±954,05 пг/мл в КГ (р=0,00004). Середній рівень CSF-1 у жінок підгрупи Б достовірно відрізнявся від підгрупи А (12290,85±2294,35 пг/мл та 8761,02±2816,4 пг/мл від повідно, р=0,02). Встановлено, що жінки, підгрупи Б мали рівень CSF–1 у 1,3 рази більше, ніж жінки ОГ до оперативного лікування. У жінок підгрупи А є тенден ція до зменшення рівня CSF–1 у менструальній крові в порівнянні з жінками ОГ до оперативного лікування. Було виявлено, що рівень CSF–1 в 1,4 рази вищий у менструальній крові жінок з ЕХ в порівнянні з жінками без ЕХ. Тактика лікування ЕХ має включати не тільки оперативну, а й послідуючу консервативну підтри муючу терапію. Використання гормональної терапії приводить до стабілізації ЕХ. Препарати вибору для лікування ЕХ мають містити дієногест. В якості неінва зивоної методики контролю за перебігом ЕХ можливо використовувати визначення рівня CSF–1Документ Особливості перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плаценти у жінок з затримкою внутрішньоутробного росту плода(Полтавський державний медичний університет, 2021) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена Миколаївна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Liakhovska, T. Yu.; Ketova., O. M.; Shafarchuk, V. M.Затримка внутрішньоутробного росту плода – тяжка акушерська патологія, яка супроводжується значними репродуктивними втратами та витратами на лікування новонароджених. Мета дослідження. Встановити клінічну відмінність перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плацент шляхом комплексного макроскопічного та гістологічного дослідження між жінками, вагітність яких була ускладнена ЗВУР плода та жінками з фізіологічним перебігом вагітності. Матеріал і методи дослідження. У дослідження були включенні 37 жінок, основну групу становили жінки, які народили маловагову дитину (n=25), групу порівняння склали жінки, які мали фізіологічний перебіг вагітності та народили дітей з нормальними антропометричними показниками (n=12). Результати та їх обговорення. Вагітність та пологи у жінок основної групи переважно проходили у віці від 30 до 39 років, обтяжувались шкідливими звичками, супроводжувались гінекологічною та акушерською патологією, відзначались передчасним початком пологів з переважним розродженням шляхом кесаревого розтину, викликаного дистресом плода на відміну від жінок групи порівняння. Аналіз морфофункціонального стану плацент жінок основної групи дозволив виявити, загальні структурно-морфологічні зміни, що свідчить про характерні ознаки плацентарної недостатності з порушенням компенсаторних механізмів. Висновок. Багатокомпонентний вплив різноманітних факторів може сприяти підвищеному ризику виникнення та прогресування затримки внутрішньо-утробного росту плода, тому своєчасна корекція факторів ризику сприятиме оптимізації ведення вагітності та покращенню перинатальних наслідків.Документ Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Литвиненко, Олександр Васильович; Громова, Антоніна Макарівна; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Мартиненко, Віталій Борисович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Литвиненко, Александр Васильевич; Громова, Антонина Макаровна; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Мартыненко, Виталий Борисович; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Lytvynenko, O. V.; Hromova, A. M.; Nesterenko, L. A.; Martynenko, V. B.; Liakhovska, T. Yu.Метою роботи було вивчити особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій. Проведено спостереження 94 жінок з лейоміомою, яким проведена емболізація маткових артерій на базі гінекологічного відділення КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У всіх хворих спостерігався постемболізаційний синдром легкого та середнього ступеня важкості, що тривав близько 4 діб. У 9,6% хворих спостерігалась нудота, підвищення температури до 37,8°С. Утруднене сечовипускання у 45,75% пацієнтів. Проаналізовані віддалені наслідки емболізації маткових артерій. Експульсія міоми - 6,4%. Консервативна міомектомія в 4 випадках. Не зафіксовано змін у функції яєчників у жінок репродуктивного віку. Ризик виникнення ускладнень є незначним, але потребує профілактики. Моніторинг в післяопераційному періоді дозволяє виявити постемболізаційні ускладнення. Емболізація маткових артерій суттєво не впливає на функцію яєчників у пацієнток репродуктивного віку.Документ Роль типу поляризації макрофагів у патогенезі ендометріоїдної хвороби(2021-10) Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Акімов, Олег Євгенович; Кетова, Олена Миколаївна; Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Akimov, O. Ye.; Ketova, O. M.Ендометріозу належить одне з провідних місць у структурі загальної гінекологічної патології. Теорії виникнення та прогресування цього захворювання суперечливі. Одним із найпоширеніших є припущення, що ендометріоз – хвороба макрофагів, але залишається дискутабельним питання про те, який саме з фенотипів макрофагів – М1 чи М2 – провідний. Мета роботи – визначити тип поляризації макрофагів (М1/М2) та кількісну активність їхніх маркерних ензимів (iNos/Arg1) в ендометрії та перитонеальній рідині при ендометріоїдній хворобі. Матеріали та методи. У дослідження залучили 80 жінок репродуктивного віку (30,95 ± 6,49). Основна група (ОГ) – 50 жінок з ендометріоїдною хворобою; контрольна (КГ) – 30 пацієнток без ознак ендометріоїдної хвороби. У жінок з основної (n = 24) та контрольної (n = 27) груп до оперативного лікування брали зразки ендометрія за допомогою внутрішньоматкового Пайпель катетера в першу фазу менструального циклу. Під час лапароскопічного чи лапаротомічного доступу брали перитонеальну рідину (в ОГ – n = 24, у КГ – n = 28). Тип поляризації макрофагів (М1 або М2) встановлювали шляхом визначення співвідношення активності маркерних ензимів (Arg1, iNos) у кожної пацієнтки спектрофотометричним методом в ендометрії та перитонеальній рідині. Поляризацію за М1 фенотипом визначали при iNos > Arg1, за М2 фенотипом – при Arg1 > iNos. Результати. Виявили, що в жінок з ендометріоїдною хворобою частіше виявляють спайковий процес органів малого таза – 84,0 % проти 46,7 % відповідно, а особливо 3 і 4 ступені тяжкості (р < 0,05). Оцінюючи тип макрофагів у перитонеальній рідині, встановили: вірогідно більше жінок з ОГ мали поляризацію макрофагів за М2 фенотипом порівняно з КГ (58,3 % проти 28,6 %, р = 0,03). Саме поляризація макрофагів за М2 фенотипом впливає на тяжкість ендометріоїдної хвороби, а особливо на 4 ступінь. Середнє значення рівня активності iNOS у жінок ОГ і в перитонеальній рідині, й ендометрії вірогідно відрізняються від показників КГ (в 1,73 і 1,77 раза відповідно). Висновки. Ендометріоз – хвороба, розвиток і прогресування якої відбувається внаслідок впливу М2 фенотипу макрофагів. Враховуючи збільшення середнього значення рівня активності iNOS у перитонеальній рідині та ендометрії, можна зробити висновок про вплив iNOS на патогенез ендометріоїдної хвороби.