DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Hromova, A. M."

Перегляд за Автор "Hromova, A. M."

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease
(2023-10) Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Ketova, O. M.; Liakhovska, T. Yu.; Martynenko, V. B.; Krutikova, E. I.; Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Кетова, Олена Миколаївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мартиненко, Віталій Борисович; Крутікова, Елла Іванівна
Abstract. Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease. Orlova Yu.A., Hromova A.M., Ketova O.M., Liakhovska T.Yu., Martynenko V.B., Krutikova E.I. The paper was aimed at deter mination of the quantitative activity of iNOS and Arg1, as well as M1 and M2 phenotype macrophages in women with endometrioid disease to establish their role in the pathogenesis of endometriosis. A prospective study was performed in gynecological units of the medical facilities of Poltava city. 140 women of reproductive age who made up the main group (110 women with endometrioid disease) and the control group (30 women without endometrioid disease) voluntarily participated in the study. All women underwent planned surgical treatment for existing gynecological pathology. Before surgical treatment, women were examined in accordance with the current Orders of the Ministry of Health of Ukraine. The spectrophotometric method was used to determine the enzymatic markers of macrophages (in the endometrium and peritoneal fluid) polarized into M1(iNOS) and M2 (Arg1) phenotypes. The type of macrophages was determined individually in each patient according to the ratios: in iNOS>Arg1, the M1 macrophage type prevailed; in Arg1>iNOS, the M2 macrophage type prevailed. When examining endometrial samplings in women from the main group, the iNOS indicator was by 1.4 times higher compared to women from the control group. The obtained results at the stage of entry into the abdominal cavity showed that mostly women from the main group suffered from the pelvic adhesion, especially stage 3 and stage 4. Among the obtained results, the increased quantitative activity in the peritoneal fluid of both iNOS and Arg1 in women of the main group was significant compared to the control group. When comparing the stages of endometrioid disease to the rates of quantitative activity of macrophage enzyme markers (in peritoneal fluid), it was found that the increase in the stage of the disease (from stage 3 to stage 4) caused an increase in the quantitative activity of Arg1 by 1.9 times and a decrease in the quantitative activity of iNOS by 2.9 times. Therefore, the planning of surgical intervention for women with endometrioid disease should consider a significant percentage of the pelvic adhesive disease, especially at the severe stages. Initiation of the chronic aseptic inflammatory process in endometrioid disease is caused by an increased quantitative activity of iNOS in the endometrium. In the pathogenesis of endometrioid disease, the presence of M2 phenotype macrophages in the peritoneal fluid is important, while the switching of macrophage phenotypes from a pro-inflammatory subpopulation to an anti-inflammatory one is crucial. Реферат.
Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Liakhovska, T. Y.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Ляховська, Тетяна Юріївна
Premature discharge of amniotic fluid creates conditions for ascending infection of the placenta, fetus and newborn, disruption of uteroplacental blood circulation with the subsequent development of fetal distress. The placenta is one of the first barriers that help limit exposure to harmful substances. Dysfunction of the placenta can contribute to complications that increase the morbidity and mortality of both the fetus and the newborn. The study aimed to determine the morphological features of the placenta in case of premature discharge of amniotic fluid. Ninety placentas of women with the premature and timely discharge of amniotic fluid were examined using a standardized method of organo- and morphometry. In 42% of cases, there was a central attachment of the umbilical cord, in 35% (24/69) – lateral and in 1% – membrane. The length of the umbilical cord was 61.6±8.3 cm, and the distance from the place of the membranes to the edge of the placenta was 14.36±3.8 cm. In 41% (28/69) placentas, the course of the vessels was main, in 40% (27/69), it was mixed and in 20% (14/69) dispersed. The intervillous space with the premature discharge of amniotic fluid was empty in only three observation cases (4%). In other cases (96%), it is uneven, in some places sharply narrowed, up to its complete disappearance (the focus of acute infarction). In 10 observations (15%), the intervillous space was centrally expanded with the accumulation of blood and the formation of haemorrhages. In others, it is filled with single erythrocytes and exfoliated syncytial elements. In 8 observations (12%) in the intervillous space, single and concentrated accumulations of segmented nuclear leukocytes were found - focal intervillitis. Early signs of "ageing" of the placenta with the premature discharge of amniotic fluid and disruption of uteroplacental blood flow were revealed. The presence of "infarctions" of the placenta, partial thrombosis, and uneven blood vessels contributed to a synchronous increase in fetal distress.
Pathogenetic role of macrophage colony-stimulating factor (csf-1) in predicting endometrioid disease
(Aluna Publishing, 2021-09) Orlova, Y. A.; Hromova, A. M.; Kaidashev, I. P.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Martynenko, V. B.; Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Мартиненко, Віталій Борисович
The aim: To assess the CSF – 1 level in peritoneal fluid and menstrual blood of women with endometrioid disease and to investigate its diagnostic and prognostic specificity. Materials and methods: The study included 80 women of child-bearing age (mean age 30.95 ± 6.49 years) with benign gynaecological pathology of the ovaries and / or fallopian tubes. The women included in the study were divided into two groups: study group (n = 50, mean age 31.04 ± 6.3 years), consisting of patients with confirmed endometrioid disease, and control group (n = 30, mean age 30.8 ± 6.8 years), involving individuals without signs of endometriosis (p> 0.05). Results: We have found significantly higher level of CSF-1 content in the peritoneal fluid in the subjects of the study group (2027.05 ± 732.64 pg / ml) compared with those in the control group (1725.62 ± 466.06 pg / ml) (p = 0.029). There is a tendency towards an increase in CSF-1 level in women with endometriosis in its more severe stages and more severe and extended adhesions. The investigation of CSF-1 content in menstrual blood has demonstrated significant increase in its values in the women of the study group (9431.6 ± 2866.22 pg / ml) compared with the values in the control group (6637.12 ± 954.05 pg / ml), (p = 0.00004). Thus, there is a tendency towards the growth in CSF-1 level in peritoneal fluid and menstrual blood in women with endometriosis and concurrent increase in severity of the disease. Conclusions: There has been found significant increase in CSF-1 content in women with endometrioid disease in both peritoneal fluid and menstrual blood (1.2 and 1.4 times, respectively). Thus, macrophage growth factor (CSF-1) can be used as a diagnostic and prognostic criterion in evaluating the progression of endomertioid disease
Simultaneous laparoscopic operations in combination with gynecological and surgical pathology
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Martynenko, V. B.; Hromova, A. M.; Sheiko, V. D.; Nesterenko, L. A.; Zezekalo, V. M.; Orlova, Yu. A.; Talash, V. V.; Kachailo, I. A.; Мартиненко, Віталій Борисович; Громова, Антоніна Макарівна; Шейко, Володимир Дмитрович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Зезекало, Варвара Максимівна; Орлова, Юлія Андріївна; Талаш, Валентин Васильович; Качайло, І. А.
Laparoscopic gynecology has been used worldwide over the last few decades. Many surgical interventions previously performed laparotomically use minimally invasive laparoscopic techniques. Gynecological diseases often occur with other pathologies of internal organs that require surgical treatment. Simultaneous interventions have numerical advantages compared to traditional methods of surgical treatment. As a result of the analyzed clinical data of the conducted research, it can be stated that the simultaneous operations performed to solve gynecological and general surgical pathologies had a course similar to traditional surgical interventions. No cases of development of complications or adverse events were recorded. All patients received the maximum possible amount of treatment with the elimination of more pathological processes, which significantly improved their quality of life.
The problem and realities of uterine lipoleiomyoma through the prism of a clinical case
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Talash, V. V.; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Mitunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Талаш, Валентин Васильович ; Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна
Uterine lipoleiomyoma is a rare variant of uterine leiomyoma, which usually develops in perimenopausal women and rarely reaches large sizes. Its sonographic similarity to ovarian teratoma, leiomyoma, or sarcoma creates diagnostic problems in practical gynecology. The relevance of reporting this clinical case is determined by the extreme rarity of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age and the localization of its development from the cervix and uterus simultaneously. The clinical case presented in the article demonstrates an incidental finding of uterine lipoleiomyoma in a woman of reproductive age, which was mistaken for a right ovarian teratoma during ultrasound examination. The large size of the tumor, its external similarity to sarcoma, and its close attachment to the sacrouterine ligaments, parietal peritoneum, sigmoid and rectum, ureters, and iliac vessels created technical and diagnostic problems during surgery. Given the presence of a large neoplasm in the right appendage area, increased pain, positive symptoms of peritoneal irritation, and suspicion of uterine sarcoma, extirpation of the uterus with appendages was performed. The diagnosis of uterine lipoleiomyoma was verified by histological and immunohistochemical studies. Ліполейоміома матки є рідкісним варіантом лейоміоми матки, яка, зазвичай, розвивається в жінок перименопаузального віку й рідко досягає великих розмірів. Її сонографічна схожість з тератомою яєчника, лейоміомою чи з саркомою створюють діагностичні проблеми в практичній гінекології. Актуальність висвітлення клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку та локалізацією її розвитку з шийки й матки одночасно. Представлений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, яку під час ультразвукового дослідження помилково сприйняли за тератому правого яєчника. Великі розміри пухлини, її зовнішня схожість з саркомою, щільне прилягання до крижово маткових зв’язок, парієтальної очеревини, сигмовидної й прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин створили технічні та діагностичні проблеми під час оперативного втручання. Ураховуючи наявність великого новоутворення в ділянці правих додатків, посилення больового синдрому, позитивних симптомів подразнення очеревини, підозри на саркому матки виконано екстирпацію матки з придатками. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований даними гістологічного та імуногістохімічного досліджень.
The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Ketova, O. M.; Krutikova, E. I.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Кетова, Олена Миколаївна; Крутікова, Елла Іванівна
The amniotic sac and amniotic membranes are of great importance in the release of childbirth activity, the biomechanism of childbirth, as a factor that contributes to the physiological processes of smoothing and opening of the cervix. We studied the changes in the morphological structure of 30 amniotic membranes during premature rupture and 10 during timely rupture. A clinical-morphological study with premature rupture of the amniotic membranes was carried out taking into account changes in the vaginal discharge depending on the duration of the waterless interval. In contrast to membranes with premature spillage of amniotic fluid, with premature rupture of the amniotic membranes near their edge, pronounced swelling of all elements of the membranes is noted. With premature discharge of amniotic fluid and a minimal waterless interval, degenerative changes in the membranes in women with premature rupture occur much earlier. Destruction of epithelial cells and their degenerative changes were observed in the amnion. There is no clear border between the amnion and the smooth chorion. With a waterless interval of 8 or more hours, parietal deciduitis develops first, then chorioamnionitis. Placental basal and septal deciduitis and less often intervillosis join. When the water-free period increased for more than 10 hours, dystrophic changes of the epithelium were noted, marked transformation into a continuous cuticular formation. The detected changes in the amnion and chorion, with a minimal waterless interval, are characterized by the destruction of epithelial cells, degenerative changes, the absence of a clear border between the amnion and the chorion, changes in the intercellular space, swelling and thickening of the walls of blood vessels, which suggests that with their premature rupture, the most characteristic degenerative-dystrophic changes. Inflammatory reaction is joined when the waterless interval is lengthened.
The role of preventive obstetrics in reducing perinatal mortality
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Hromova, A. M.; Hromova, O. L.; Mitiunina, N. I.; Martynenko, V. B.; Shafarchuk, V. M.; Orlova, Yu. A.; Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Олександра Леонідівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Орлова, Юлія Андріївна
Implementing the latest technologies and programs aimed at helping the mother and the newborn contributed to the development of both perinatal and preventive obstetrics. The role of preventive obstetrics is aimed at predicting and preventing, if necessary, perinatal consequences. The World Health Organization has developed guidelines for effective perinatal care: evidence based, demedicalized, technology-based, multidisciplinary, family-centered, and regionalized. In Ukraine, as in the world, among the causes of perinatal mortality, the death of premature children with meagre body weight (up to 70 %) and congenital malformations and anomalies (22–24 %) prevails. Perinatal obstetrics involves the development of a network of perinatal centres and hospitals according to the degree of development, as well as the reorganization and development of neonatal services. There should be provision of intensive therapy, the possibility of raising premature babies, and the availability of highly qualified specialists. Thus, the preventive direction of perinatal obstetrics should be based on deep knowledge of the basics of classical obstetrics during the physiological course of pregnancy and childbirth; limited (prohibitions), aggressive obstetrics with hyperpolarization of obstetric activity, which, as a rule, is based on a misunderstanding (ignorance) of perinatal obstetrics. “Management” of pregnancy and childbirth in case of risk (presence) of diagnosed fetal morbidity, manifestations of intrauterine infection, autoimmune pathology, and pathology of the placental complex in the presence of modern technologies that ensure the development of the newborn. Втілення новітніх технологій і програм, які направлені на допомогу матері та новонародженому сприяло розвитку не тільки перинатального, а й превентивного акушерства. Роль превентивного акушерства спрямована на прогнозування та попередження, у разі потреби, перинатальних наслідків. Всесвітня організація охорони здоров'я розробила рекомендації щодо ефективного перинатального догляду, який має бути : заснованим на доказовій медицині, демедикалізованим, заснованим на належних технологіях, багато дисциплінарним, орієнтованим на сім’ю, та регіоналізованим. В Україні, як і у світі, серед причин перинатальної смертності переважає смерть дітей недоношених із екстримально низькою масою тіла (до 70 %) та з вродженими вадами розвитку і аномаліями (22–24 %). Перинатальне акушерство передбачає розвиток мережі перинатальних центрів і стаціонарів за ступенем розвитку, та реорганізацій і розвитку неонатальної служби. Повинно бути забезпечення інтенсивної терапії і можливостей виходжування недоношених дітей та наявність висококваліфікованих спеціалістів. Таким чином: превентивний напрямок перинатального акушерства повинен ґрунтуватися на глибокому знанні основ класичного акушерства при фізіологічному перебігу вагітності та пологів; обмежені (заборони), агресивного акушерства з гіперболізацією акушерської активності, яка, як правило, базується на нерозумінні (незнанні) перинатального акушерства. «Управління» вагітністю та розродженням у разі ризику (наявності) діагностованої захворюваності плода, проявів внутрішньоутробної інфекції, аутоімунної патології, патології плацентарного комплексу за наявності сучасних технологій, що забезпечують розвиток новонародженого.
Акушерські й антенатальні фактори ризику затримки внутрішньоутробного росту плоду (ретроспективний аналіз)
(2020) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Громова, Антонина Макаровна; Бережная, Варвара Анатольевна
Мета роботи - оцінити особливості акушерського й антенатального анамнезу, перебіг вагітності та стан новонароджених для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного росту плода(ЗВУРП). Матеріали та методи. У ретроспективний аналіз включили 63 жінки, які народили дітей із діагнозом ЗВУРП (основна група), та 63 жінки, які народили дітей із нормальними антропометричними показниками (контрольна група). Проаналізували відомості сімейного, акушерського й антенатального анамнезу. Визначили особливості перебігу вагітності та пологів, стан новонародженого. Результати. Серед акушерських факторів ризику здебільшого визначали прееклампсію (31,75%),анемію (36,50%) та ГРВІ та ГРЗ, на які жінки хворіли під час вагітності (33,33%). У жінок основної групи вірогідно частіше вагітність була першою- у 35(55,5%;р<0,05) осіб, перші пологи - у 42(66,7%;р<0,05) осіб, у 22,22% випадків термін вагітності на момент розродження становив 37 тижнів, кесарів розтин виконали у 38,1% жінок. Важливими антенатальними факторами ризику ЗВУРП є діагностовані під час ультразвукового дослідження ЗВУРП або мала вага(49,2%), дисфункція плаценти з порушенням (42,86%) або без порушення кровотоку (28,57%),маловоддя (28,57%), гіпоплазія плаценти (12,7%). У новонароджених визначили внутрішньоутробне зменшення вагово-ростових показників за шкалою Беллард(88,88%), зменшену масу тіла(1500-2500г), ускладнення стану здоров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, вроджені вади розвитку. Висновки. Результати показали, що затримка внутрішньоутробного росту плода може свідчити про складний взаємозв'язок патогенетичних змін, тригером яких є акушерські й антенатальні фактори ризику, які поєднуються і чинять кумулятивний ефект на перебіг вагітності та розвиток дитини, спричиняючи формування порушень стану здров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також формування вроджених вад розвитку плода.
Використання симуляційних технологій навчання як запорука ефективної підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту
(Одеський національний медичний університет, 2023) Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Талаш, Валентин Васильович; Hromova, A. M.; Liakhovska, T. Yu.; Orlova, Yu. A.; Mitiunina, N. I.; Talash, V. V.
Вступ. Вищі навчальні заклади повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання клінічних умінь. Одним із засобів досягнення цього завдання є застосування симуляційних технологій. Мета дослідження. Запровадити в навчальний процес симуляційні технології та оцінити їх ефективність у підготовці до складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Матеріал і методи дослідження. На базі кафедри створено симуляційний клас, обладнаний муляжами та фантомами. Співробітниками кафедри підготовлено дві станції: «акушерську» та «гінекологічну». Розроблено 28 алгоритмів виконання практичних навичок та чек-листи для оцінювання дій здобувачів вищої освіти. Проведено анонімне опитування 112 студентів за допомогою розробленої анкети. Результати та їх обговорення. Ураховуючи набутий досвід викладацької діяльності і великий клінічний досвід колективу кафедри, об’єднаними зусиллями співробітників розроблено алгоритми виконання практичних навичок на фантомах, муляжах, що дає змогу відпрацювати виконання певних дій, дає можливість повторного проведення маніпуляцій, скорочує час, необхідний для засвоєння навички у клінічному середовищі, мінімізує завдання шкоди здоров’ю пацієнта під час утручань. Висновки. Упровадження в освітній процес сучасних навчальних технологій у вигляді класів, центрів симуляційних технологій на базі ВНЗ та клінік дає змогу досягти максимального відпрацювання практичних навиків окремих діагностичних і лікувальних маніпуляцій. що сприятиме ефективній підготовці до ОСП(К)І.
Вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на матково-фетоплацентарний комплекс
(2024) Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Liakhovska, T. Yu.; Mitiunina, N. I.; Prylutskyi, O. K.
Резюме. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 20% вагітних жінок у світі мають інфекцію нижнього відділу статевого тракту. Урогенітальне інфікування призводить до проблем з настанням та виношуванням вагітності, а також впливає на перебіг післяпологового періоду (в тому числі: дисфункція плаценти, передчасні пологи, низька вага при народженні, передчасний розрив плодових оболонок, післяпологовий ендометрит). Маркером нормального функціонування плаценти, серед інших, є α2 - мікроглобулін фертильності (АМГФ), визначення якого і відобразить наявність чи відсутність порушення матково - фетоплацентарного комплексу при урогеніальній інфекції у вагітних жінок. Метою дослідження було виявити вплив урогенітальної інфекції на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок. Матеріали та методи. Нами обстежено загальною кількістю 75 вагітних жінок, що склали такі групи: 55 вагітних – Основну групу (ОГ) – жінки з виявленою урогенітальною інфекцією (Підгрупа А – 35 вагітних, яким була проведена місцева санація урогенітальної інфекції відповідно до виявленого збудника, підгрупа Б – 20 вагітних, які відмовились від неї відповідно), 20 вагітних – Групу порівняння (ГП) – жінки без урогенітальної інфекції (бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Всім вагітним жінками було проведене визначення АМГФ в сироватці крові імуноферментним методом. Статистична обробка була проведена за допомогою програми MedStat (серійний № MS00019). Дослідження виконано відповідно до положень Гельсінської декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ для усіх жінок, які брали участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології №1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Отримані нами результати в ході проведеного дослідження встановили, що у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією у 5,5 разів частіше в анамнезі зустрічався хронічний пієлонефрит (р = 0,03) та у 10,2 рази частіше – сальпінгоофорит (р < 0,001), що можуть бути джерелом прихованої інфекції. Найпоширенішими інфекційними агентами у вагітних жінок ОГ були: у 21,4 % - Ureaplasma urealyticum, у 19,04 % - гриби роду Candida, у 11,9 % - Gardnerella vaginalis та у 11,9 % -Toxoplasma gondii. Рівень АМГФ у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією був у 4,3 рази менший, ніж у вагітних жінок ГП (р < 0,001). Санація інфекції нижнього відділу статевого тракту під час вагітності підвищує у 4 рази вироблення АМГФ (р < 0,001). Рівень АМГФ у вагітних жінок ГП був у 2,2 рази більший, ніж у вагітних жінок Підгрупи А (р < 0,004) Висновки. Отже ми достовірно встановили значний вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу та виявили, що проведення місцевої санації нижніх відділів статевого тракту у цих жінок, відповідно до підтвердженого збудника, позитивно вливає на роботу плаценти, але все ж таки не нівелює порушення її білково-синтезуючої функції. As reported by the World Health Organization (WHO), approximately 20 % of pregnant women globally are aff ected by an infection of the lower genital tract. Urogenital infection can result in complications during the onset and progression of pregnancy, as well as the postpartum period. These complications include placental dysfunction, premature birth, low birth weight, premature rupture of the fetal membranes, and postpartum endometritis. A marker of normal placental function is α2-fertility microglobulin (AFMG), the determination of which will refl ect the presence or absence of a uterine- fetoplacental complex violation during urogenital infection in pregnant women. The aim of the study is to reveal the infl uence of urogenital infection on the dysfunction of the uterine – fetoplacental complex in pregnant women. Materials and methods. A total of 75 pregnant women were examined, divided into two groups: the main group (MG) and the comparison group (CG). The MG consisted of 55 pregnant women, of whom 35 underwent local sanitation of the urogenital infection according to the identifi ed pathogen (Subgroup A) and 20 refused this procedure (Subgroup B). The CG consisted of 20 pregnant women without urogenital infection, as determined by bacterioscopic, bacteriological, and polymerase chain reaction (PCR) examinations. All pregnant women underwent determination of AFMG in blood serum via immunoenzymatic methodology. The statistical analysis was conducted using the MedStat software (serial number MS00019). The study was performed in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of PFMU for all women who participated in this study. Statistical processing was performed using the MedStat program (serial number MS00019). The work is a part of the initiative research work of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of Poltava State Medical University «Pathogenetic role of endothelial dysfunction and genetic features in pathology during pregnancy and gynecological diseases» (state registration No. 0117U005253, term of implementation 2017-2023). Research results. The results of the study demonstrated that pregnant women with a urogenital infection had a history of chronic pyelonephritis 5.5 times more frequently (p = 0.03) and salpingo- oophoritis 10.2 times more frequently (p < 0.001), which may be a source of latent infection. The most prevalent infectious agents among pregnant women were: The most prevalent microorganisms were Ureaplasma urealyticum (21.4 %), Candida fungi (19.04 %), Gardnerella vaginalis (11.9 %), and Toxoplasma gondii (11.9 %). The level of AFMG in pregnant women with urogenital infection was observed to be 4.3 times lower than in pregnant women with CG (p < 0.001). The remediation of an infection of the lower genital tract during pregnancy has been observed to increase AFMG production by a factor of four (p < 0.001). The level of AFMG in pregnant women of CG was 2.2 times higher than in pregnant women of Subgroup A (p < 0.004). Conclusions. It was demonstrated that urogenital infection in pregnant women has a considerable impact on the dysfunction of the utero- fetoplacental complex. It was also shown that local sanitation of the lower genital tract in these women, based on the identifi ed РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 91 pathogen, has a benefi cial eff ect on the placenta’s functioning. However, this approach does not fully address the issue of protein synthesis impairment
Динамічне визначення макрофагального колонієстимулюючого фактору (CSF–1) при ендометріоїдній хворобі у менструальній крові на дооперативному етапі та після послідуючого консервативного лікування
(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Shlykova, O. A.
Ендометріоїдна хвороба (ЕХ) сьогодні є актуаль ною проблемою в практичній медицині. Це обумов лено тим, що її поширеність серед жіночої частки населення досягає 10%, а етіологічні та патогенетич ні аспекти є досить суперечливими, обмежуючи діа гностику та лікування патології. Метою дослідження було визначити рівень макрофагального колонієсти мулюючого фактору (CSF–1) у менструальній крові в динаміці до оперативного лікування ЕХ та після опе ративного лікування з послідуючою консервативною терапією. Оцінити ефективність консервативного ліку вання ЕХ. Обстежено 50 жінок з ЕХ (основна група - ОГ), та 30 жінок без ЕХ (контрольна група - КГ). Жінки обох груп були планово прооперовані з приводу доброякісної гінекологічної патології. До оперативного втручання у менструальні чаші збиралась менструальна кров жінок на 2-3 день менструального циклу (в ОГ n=43 та КГ n=19), у жінок з ОГ після лише оперативного ліку вання – підгрупа Б (n=8) та після оперативного з по слідуючим консервативним лікуванням – підгрупа А (n=11). Консервативне лікування включало загально прийняті протокольні схеми. Визначення концентрації CSF–1 у менструальній крові проводилось імунофер ментним аналізом. Середні значення рівня CSF–1 у менструальній крові до оперативного лікування до стовірно відрізнялись в досліджуваних групах та ста новили 9431,6±2866,22 пг/мл в ОГ, та 6637,12±954,05 пг/мл в КГ (р=0,00004). Середній рівень CSF-1 у жінок підгрупи Б достовірно відрізнявся від підгрупи А (12290,85±2294,35 пг/мл та 8761,02±2816,4 пг/мл від повідно, р=0,02). Встановлено, що жінки, підгрупи Б мали рівень CSF–1 у 1,3 рази більше, ніж жінки ОГ до оперативного лікування. У жінок підгрупи А є тенден ція до зменшення рівня CSF–1 у менструальній крові в порівнянні з жінками ОГ до оперативного лікування. Було виявлено, що рівень CSF–1 в 1,4 рази вищий у менструальній крові жінок з ЕХ в порівнянні з жінками без ЕХ. Тактика лікування ЕХ має включати не тільки оперативну, а й послідуючу консервативну підтри муючу терапію. Використання гормональної терапії приводить до стабілізації ЕХ. Препарати вибору для лікування ЕХ мають містити дієногест. В якості неінва зивоної методики контролю за перебігом ЕХ можливо використовувати визначення рівня CSF–1
Особливості перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плаценти у жінок з затримкою внутрішньоутробного росту плода
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена Миколаївна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Liakhovska, T. Yu.; Ketova., O. M.; Shafarchuk, V. M.
Затримка внутрішньоутробного росту плода – тяжка акушерська патологія, яка супроводжується значними репродуктивними втратами та витратами на лікування новонароджених. Мета дослідження. Встановити клінічну відмінність перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плацент шляхом комплексного макроскопічного та гістологічного дослідження між жінками, вагітність яких була ускладнена ЗВУР плода та жінками з фізіологічним перебігом вагітності. Матеріал і методи дослідження. У дослідження були включенні 37 жінок, основну групу становили жінки, які народили маловагову дитину (n=25), групу порівняння склали жінки, які мали фізіологічний перебіг вагітності та народили дітей з нормальними антропометричними показниками (n=12). Результати та їх обговорення. Вагітність та пологи у жінок основної групи переважно проходили у віці від 30 до 39 років, обтяжувались шкідливими звичками, супроводжувались гінекологічною та акушерською патологією, відзначались передчасним початком пологів з переважним розродженням шляхом кесаревого розтину, викликаного дистресом плода на відміну від жінок групи порівняння. Аналіз морфофункціонального стану плацент жінок основної групи дозволив виявити, загальні структурно-морфологічні зміни, що свідчить про характерні ознаки плацентарної недостатності з порушенням компенсаторних механізмів. Висновок. Багатокомпонентний вплив різноманітних факторів може сприяти підвищеному ризику виникнення та прогресування затримки внутрішньо-утробного росту плода, тому своєчасна корекція факторів ризику сприятиме оптимізації ведення вагітності та покращенню перинатальних наслідків.
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Литвиненко, Олександр Васильович; Громова, Антоніна Макарівна; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Мартиненко, Віталій Борисович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Литвиненко, Александр Васильевич; Громова, Антонина Макаровна; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Мартыненко, Виталий Борисович; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Lytvynenko, O. V.; Hromova, A. M.; Nesterenko, L. A.; Martynenko, V. B.; Liakhovska, T. Yu.
Метою роботи було вивчити особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій. Проведено спостереження 94 жінок з лейоміомою, яким проведена емболізація маткових артерій на базі гінекологічного відділення КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У всіх хворих спостерігався постемболізаційний синдром легкого та середнього ступеня важкості, що тривав близько 4 діб. У 9,6% хворих спостерігалась нудота, підвищення температури до 37,8°С. Утруднене сечовипускання у 45,75% пацієнтів. Проаналізовані віддалені наслідки емболізації маткових артерій. Експульсія міоми - 6,4%. Консервативна міомектомія в 4 випадках. Не зафіксовано змін у функції яєчників у жінок репродуктивного віку. Ризик виникнення ускладнень є незначним, але потребує профілактики. Моніторинг в післяопераційному періоді дозволяє виявити постемболізаційні ускладнення. Емболізація маткових артерій суттєво не впливає на функцію яєчників у пацієнток репродуктивного віку.
Роль типу поляризації макрофагів у патогенезі ендометріоїдної хвороби
(2021-10) Орлова, Юлія Андріївна; Громова, Антоніна Макарівна; Акімов, Олег Євгенович; Кетова, Олена Миколаївна; Orlova, Yu. A.; Hromova, A. M.; Akimov, O. Ye.; Ketova, O. M.
Ендометріозу належить одне з провідних місць у структурі загальної гінекологічної патології. Теорії виникнення та прогресування цього захворювання суперечливі. Одним із найпоширеніших є припущення, що ендометріоз – хвороба макрофагів, але залишається дискутабельним питання про те, який саме з фенотипів макрофагів – М1 чи М2 – провідний. Мета роботи – визначити тип поляризації макрофагів (М1/М2) та кількісну активність їхніх маркерних ензимів (iNos/Arg1) в ендометрії та перитонеальній рідині при ендометріоїдній хворобі. Матеріали та методи. У дослідження залучили 80 жінок репродуктивного віку (30,95 ± 6,49). Основна група (ОГ) – 50 жінок з ендометріоїдною хворобою; контрольна (КГ) – 30 пацієнток без ознак ендометріоїдної хвороби. У жінок з основної (n = 24) та контрольної (n = 27) груп до оперативного лікування брали зразки ендометрія за допомогою внутрішньоматкового Пайпель катетера в першу фазу менструального циклу. Під час лапароскопічного чи лапаротомічного доступу брали перитонеальну рідину (в ОГ – n = 24, у КГ – n = 28). Тип поляризації макрофагів (М1 або М2) встановлювали шляхом визначення співвідношення активності маркерних ензимів (Arg1, iNos) у кожної пацієнтки спектрофотометричним методом в ендометрії та перитонеальній рідині. Поляризацію за М1 фенотипом визначали при iNos > Arg1, за М2 фенотипом – при Arg1 > iNos. Результати. Виявили, що в жінок з ендометріоїдною хворобою частіше виявляють спайковий процес органів малого таза – 84,0 % проти 46,7 % відповідно, а особливо 3 і 4 ступені тяжкості (р < 0,05). Оцінюючи тип макрофагів у перитонеальній рідині, встановили: вірогідно більше жінок з ОГ мали поляризацію макрофагів за М2 фенотипом порівняно з КГ (58,3 % проти 28,6 %, р = 0,03). Саме поляризація макрофагів за М2 фенотипом впливає на тяжкість ендометріоїдної хвороби, а особливо на 4 ступінь. Середнє значення рівня активності iNOS у жінок ОГ і в перитонеальній рідині, й ендометрії вірогідно відрізняються від показників КГ (в 1,73 і 1,77 раза відповідно). Висновки. Ендометріоз – хвороба, розвиток і прогресування якої відбувається внаслідок впливу М2 фенотипу макрофагів. Враховуючи збільшення середнього значення рівня активності iNOS у перитонеальній рідині та ендометрії, можна зробити висновок про вплив iNOS на патогенез ендометріоїдної хвороби.

Перегляд за Автор "Hromova, A. M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування