Перегляд за Автор "Ivanitskii, I. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оптимізація терапії у пацієнтів з болем в нижній частині спини в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2021-01-14) Ждан, Вячеслав Миколайович; Іваницький, Ігор Валерійович; Катеренчук, Олександр Іванович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Катеренчук, Александр Иванович; Шилкина, Людмила Николаевна; Zhdan, V. M.; Ivanitskii, I. V.; Katerenchuk, O. I.; Shilkina, L. M.Біль у нижній частині спини – біль, що локалізується в попереку, крижах і крижово-клубовій ділянці та є найчастішою скаргою після простудних захворювань і малих травм. Висока розповсюдженість цієї патології, стійкість та вираженість больового синдрому роблять біль у нижній частині спини високоактуальною проблемою для населення сучасної України. Існують дані про більш частий розвиток болю в нижній частині спини на фоні синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Поєднання синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів та болю в нижній частині спини має тенденцію до більш важкого перебігу. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є використання еластометрії, яка дозволяє визначати жорсткість досліджуваних тканин, зокрема оцінювати тонус м’язів. Для терапії зазвичай використовують міорелаксанти, але оцінити їх вплив на реальне розслаблення м’язів зазвичай неможливо. Метою даної роботи стало визначення ефективності використання міорелаксантів у пацієнтів із болем в нижній частині спини в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів за допомогою проведення еластометрії здухвинно-поперекових м’язів цим пацієнтам. Матеріали і методи. Для досягнення мети було обстежено 65 пацієнтів із болем в нижній частині спини віком 45,62±2,24 роки, з яких 32 були жіночої та 33 чоловічої статі. Серед обстежених за критеріями Бейтона 26 пацієнтів відповідали діагнозу синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів, серед них було 19 жінок і 7 чоловіків. Для визначення показнику жорсткості дистальних відділів попереково-клубового м’яза ми використовували зсувнохвильову еластометрію. Результати. Використання тизанідіну у терапії дозволило зменшити жорсткість поперековокрижових м’язів спини та зменшити інтенсивність больового синдрому у пацієнтів із болем в нижній частині спини. У той же час наявність у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів значно зменшувала ступінь розслаблення м’язів та провокувала більшу резистентність до терапії больового синдрому. Використання зсувнохвильової еластометрії дозволило проводити контроль якості лікування в динаміці. У той же час, існує необхідність вивчення можливості застосування цього метода дослідження при інших спастичних змінах м’язової системи, що має стати перспективою подальших досліджень.Документ Показники жорсткості менісків колінних суглобів за даними зсувнохвильової еластометрії в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2020-01) Ждан, Вячеслав Миколайович; Іваницький, Ігор Валерійович; Катеренчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Zhdan, V. M.; Ivanitskii, I. V.; Katerenchuk, A. I.Доброякісна гіпермобільність суглобів, або синдром доброякісної гіпермобільності суглобів є патологією, яка широко розповсюджена в популяції. Зазвичай пацієнти із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів у молодому віці скаржаться на летючий біль у суглобах, знаходяться під наглядом терапевта або ревматолога із різноманітними діагнозами, але різноманітні візуалізаційні методи обстеження, включаючи МРТ суглобів не знаходять вираженої суглобової патології. У той же час, при досягненні зрілого віку у таких пацієнтів досить швидко прогресують зміни у суглобах, які рентгенологічно проявляються характерними явищами остеоартриту. Враховуючи більшу схильність до швидкого прогресування остеоартриту у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів, необхідним є визначення змін менісків колінних суглобів ще на доклінічному етапі розвитку остеоартриту. Одним із інструментальних методів, які можуть допомогти в цьому випадку є еластометрія зсувною хвилею. Метою дослідження було визначення відмін-ностей показників щільності менісків колінних суглобів у пацієнтів в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Після проведення обстежень нами був розрахований середній показник пружності для переднього та заднього рогу медіальних та латеральних менісків, середній показник максимальних та мінімальних значень в залежності від наявності у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів та звичайних пацієнтів присутня суттєва різниця по пружності менісків При проведенні кореляційного аналізу нами був виявлений сильний зворотній зв'язок між кількістю балів, отриманих пацієнтами при дослідженні за шкалою Бейтона і показником пружності тканини меніску (r=0,75; р=0,012). Таким чином, у пацієнтів із наявністю синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів відмічається менша пружність менісків колінних суглобів у порів-нянні із контрольною групою. У той же час, менша пружність менісків колінних суглобів у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів без патології менісків в подальшому, при розвитку патологічних змін, може змінюватись, що потребує проведення подальших досліджень.