Перегляд за Автор "Khmara, T. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості становлення топографії шийної фасції і клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини(Полтавський державний медичний університет, 2020) Лопушняк, Л. Я.; Хмара, Т. В.; Марчук, О. Ф.; Бойчук, О. М.; Герасим, Л. М.; Галагдина, А. А.; Lopushniak, L. Ya.; Khmara, T. V.; Marchuk, O. F.; Boichuk, O. M.; Gerasym, L. М.; Halahdyna, A. A.З’ясування особливостей будови і топографо-анатомічних взаємовідношень фасцій, м’язів, судинно-нервових утворень, клітковинних просторів та органів різних ділянок тіла людини вимагає застосування відповідного комплексу методів морфологічного дослідження. Слід зазначити, що поверхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки шийної фасції утворюються залежно від походження і морфогенезу відповідних груп м’язів шиї. Одержання даних щодо становлення будови і топографії шийної фасції та міжфасціальних клітковинних просторів передньої і бічних ділянок шиї упродовж плодового періоду онтогенезу людини є актуальним напрямком розвитку фетальної анатомії та хірургії і можуть бути використані для співставлення у віковому аспекті. Метою дослідження було з’ясування особливостей становлення топографії шийної фасцій та міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини 4-10 місяців. Дослідження проведено на 75 плодах людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку шийної ділянки за допомогою макромікроскопічного препарування органів і структур передньої та бічних ділянок шиї, виготовлення топографо-анатомічних зрізів шиї на різних рівнях. Під час макромікроскопічного препарування шийної ділянки у плодів людини 4-7 місяців виділяються тонкі, напівпрозорі пластинки шийної фасції: поверхнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плодів 8-10 місяців у передній ділянці шиї пластинки шийної фасції чітко виражені, блискучі та простежуються на всьому протязі. Підшкірна, або поверхнева, та внутрішньошийна фасції не є власними фасціями шиї і без чітких меж переходять у суміжні ділянки. У плодовому періоді онтогенезу людини відбувається формування міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї: надгруднинного, переднутрощевого, позаднутрощевого, передддрабинчастого, міждрабинчастого клітковинних просторів та піхви судинно-нервових пучків шиї. Упродовж плодового періоду онтогенезу людини спостерігається виражена варіація ступеня розвитку та розміщення пластинок шийної фасції.Документ Фетальна анатомічна мінливість структур підпід’язикової ділянки(Полтавський державний медичний університет, 2020) Хмара, Т. В.; Лопушняк, Л. Я.; Бойчук, О. М.; Галагдина, А. А.; Герасим, Л. М.; Лека, М. Ю.; Khmara, T. V.; Lopushniak, L. Ya.; Boichuk, O. M.; Halahdyna, A. A.; Gerasym, L. М.; Leka, M. Yu.Під час виконання міопластичних операцій та хірургічних втручань на щитоподібній залозі, трахеї та стравоході мають важливе прикладне значення відомості щодо варіантної анатомії підпід’язикових м’язів шиї, а також особливості їхньої іннервації та кровопостачання. Крім того, у випадку прикріплення додаткових м’язів до щитоподібної залози можливе інтраопераційне виникнення кровотечі і, як наслідок, формування гематоми та утворення рубцевої тканини у післяопераційному періоді. Дані про варіанти галуження нервів та судин, а також їхні судинно-нервові взаємовідношення в окремій частині груднинно-під’язикового, груднинно-щитоподібного, щитопід’язикового та лопатково - під’язикового м’язів слід враховувати під час виконання хірургічних втручань у шийній ділянці. Метою дослідження було встановлення анатомічної мінливості та особливостей іннервації та кровопостачання підпід’язикових м’язів шиї у плодів людини 4 -10 місяців. Дослідження проведено на 36 плодах людини 81 ,0 - 375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою тонкого препарування структур передньої та бічних ділянок шиї під контролем бінокулярної лупи, ін’єкції судин та морфометрії. Упродовж плодового періода онтогенезу людини спостерігається анатомічна мінливість м’язів підпід’язикової ділянки. У плодів людини переважно спостерігається розсипна форма внутрішньом’язового галуження нервів шийної петлі у підпід’язикових м’язах шиї. Винятком є тільки нижнє черевце лопатково-під’язикового м’яза, де виявлено магістральну форму галуження нервів. Розподіл нервів у товщі підпід’язикових м’язів нерівномірний. Під час макроскопічного дослідження на й менша кількість розгалужень нервів встановлена у межах середньої третини груднинно-під’язикового та верхньої третини груднинно-щитоподібного м’язів. Артерії та нерви вступають у груднинно-щитоподібний та щито-під’язиковий м’язи через передню поверхню, а у лопатково-під’язиковий і груднинно-під’язиковий м’язи – переважно через задню поверхню. Підпід’язиковим м’язам шиї притаманна магістральна форма внутрішньом’язового галуження артерій. Отримані дані щодо особливостей внутрішньом’язового галуження артерій та нервів у підпід’язикових м’язах, а також варіантної анатомії м’язів підпід’язикової ділянки необхідно враховувати під час операти в них доступів до органів шиї, при виконанні хірургічних втручань у передній шийній ділянці, зокрема міопластичних та реконструктивних операцій, з метою запобігання травматизації м’язів.