Перегляд за Автор "Kitura, Y. M."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Causes of late diagnosis of Wilson’s disease. Clinical case
    (Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-А-ПОЛ», 2024-12-16) Zhdan, V. M.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Y.; Ivanytskyi, I. V.; Kitura, Y. M.; Volchenko, H. V.; Tkachenko, M. V.; Lebid, V. H.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна ; Бабаніна, Марина Юріївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
    The article discusses a clinical case of Wilson’s disease, a rare genetic disease characterized by impaired copper metabolism and its accumulation in various organs, particularly in the liver and brain. The complexity of the diagnostic search is described, taking into account the non-specific symptoms that require a long and versatile diagnostic search at the onset of the disease. The complexity of the diagnosis after clinical manifestation was caused by the absence of damage to the nervous system, typical ophthalmological signs, such as Kaiser-Fleischer rings, and changes in laboratory tests (content of «free» copper, ceruloplasmin, and copper in daily urine). The diagnostic significance of laboratory indicators of copper metabolism in blood and urine has been proven when Wilson’s disease is excluded in a patient with liver cirrhosis, even in the absence of damage to other target organs that are pathologically affected by copper. Special attention is paid to clinical manifestations, methods of laboratory and instrumental examination, as well as the importance of an interdisciplinary approach to diagnosis. This case emphasizes the importance of timely diagnosis to prevent serious complications and improve the patient’s prognosis. In addition, the problems arising from the late diagnosis of Wilson’s disease, such as the development of irreversible liver damage (cirrhosis) and neurological disorders, which can significantly impair the quality of life of patients, are considered. The role of genetic testing to confirm the diagnosis is emphasized, especially in cases where the clinical picture is ambiguous or there are concomitant diseases complicating the diagnostic process. The authors call for increased awareness among doctors about Wilson’s disease, given its rarity and the difficulty of recognizing it in the early stages. Long-term follow-up of patients and correction of therapy in case of changes in the clinical condition are important. Recommendations for improving diagnostic algorithms and an interdisciplinary approach in the treatment of patients with Wilson’s disease are given; Розглянуто клінічний випадок хвороби Вільсона - рідкісного генетичного захворювання, яке характеризується порушенням обміну міді та її накопиченням у різних органах, зокрема в печінці та головному мозку. Описано складність діагностичного пошуку з огляду на неспецифічні симптоми, що потребують тривалого та різнобічного діагностичного пошуку в дебюті хвороби. Складність діагностування після клінічної маніфестації була зумовлена відсутністю ураження нервової системи, типових офтальмологічних ознак, таких як кільця Кайзера - Флейшера, і змін у лабораторних тестах (вміст «вільної» міді, церулоплазміну, міді в добовій сечі). Доведено діагностичну значущість лабораторних показників обміну міді в крові та сечі при запереченні хвороби Вільсона в пацієнта з цирозом печінки, навіть за відсутності ураження інших органів-мішеней, які зазнають патологічного впливу міді. Особливу увагу приділено клінічним виявам, методам лабораторного та інструментального обстеження, а також значенню міждисциплінарного підходу для встановлення діагнозу. Наведений випадок свідчить про важливість своєчасної діагностики для запобігання серйозним ускладненням і поліпшення прогнозу для пацієнта. Крім того, розглянуто проблеми, що виникають через пізню діагностику хвороби Вільсона, такі як розвиток незворотних уражень печінки (цироз) і неврологічних порушень, які можуть значно погіршувати якість життя пацієнтів. Наголошено на важливій ролі генетичного тестування для підтвердження діагнозу, особливо у випадках, коли клінічна картина є неоднозначною або наявні супутні захворювання, що ускладнюють діагностичний процес. З огляду на рідкісність та складність розпізнавання на ранніх етапах хвороби Вільсона лікарі мають бути обізнані щодо цієї хвороби. Важливе значення мають тривале спостереження за пацієнтами та корекція терапії в разі зміни клінічного стану. Надано рекомендації щодо поліпшення діагностичних алгоритмів та міждисциплінарного підходу в лікуванні пацієнтів із хворобою Вільсона.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Possibilities of ultrasonography in the diagnosis of pigmented villonodular synovitis. Clinical case
    («Медичні перспективи»: Дніпровський державний медичний університет, 2023-09-29) Zhdan, V. M.; Ivanytskyi, I. V.; Babanina, M. Y.; Ivanytska, T. A.; Kitura, Y. M.; Volchenko, H. V.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Lebid, V. H.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Іваницький, Ігор Валерійович; Бабаніна, Марина Юріївна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
    Pigmented villonodular synovitis is a rare proliferative disease of the synovial membrane, which most often affects the knee joints. Being a benign disease, at the same time, this pathology is often aggressive, and in some cases spreads to the soft tissues outside the joint. There are two forms of monoarticular damage: localized and diffuse. The diffuse form gives frequent relapses. To date, there are no standards for the management of this disease, just as there are no early markers for the detection of pigmented villonodular synovitis. This joint lesion has a long asymptomatic course, or it has symptoms of non-specific recurrent arthritis, so the patients can later be referred for magnetic resonance imaging, which is the only non-invasive method of diagnosing this pathology. At the same time, in modern conditions, most patients with recurrent synovitis will undergo an ultrasound examination of the joint according to the diagnostic standards. Ultrasonography made for abovementioned synovitis is insufficiently described in the medical literature. The aim of our study was to highlight the current data on the diagnosis and management of patients with pigmented villonodular synovitis and to describe our own clinical case. A feature of our clinical case was the detection of characteristic symptoms using ultrasonography. Irregular thickening of the synovial membrane with nodular formations and villous growths, with the length of villi up to 7 mm near the patella with single loci of blood flow, was revealed by ultrasound examination and power Doppler mapping. Shear wave elastometry of the synovial membrane was performed. It demonstrated a significant increase in the stiffness of the synovial membrane, which can be a pathognomonic symptom of this pathology. The diagnosis of villonodular synovitis was confirmed histologically after surgical treatment. Subsequently, the patient had a recurrence of the pigmented villonodular synovitis, which was also detected by ultrasound diagnostics. Thus, pigmented villonodular synovitis of the knee joint is a rather rare pathology that requires differential diagnosis with inflammatory joint diseases. The final diagnosis is based on histological examination. MRI and ultrasound diagnostics are non-invasive methods that can detect this pathology with high accuracy. The advantage of ultrasonography is its availability and non-invasiveness. The increase in stiffness of the synovial membrane along with its proliferation, which we found, can serve as an additional criterion of villonodular synovitis, and, according to the data available to us, has not been described in the literature so far.