DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Kitura, Ye. M."

Перегляд за Автор "Kitura, Ye. M."

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Churg-strauss syndrome: a case report
(Czasopismo Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. Wydawnictwo Aluna, 2017-10-25) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Kitura, O. Ye.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Lebid’, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кітура, Оксана Євгенівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
A clinical case of Churg-Strauss syndrome has been reported on the 53-year-old female patient Ts. with bronchial asthma and allergic rhinitis. The main clinical signs and syndromes depending on the stage of the disease are presented, as well as therapeutic treatment of patients with this disease.
Current advanced technologeies in training of a family physician
(Hamilton : Chicago, Illiois, USA: Accent Graphics Communications & Publishing, 2019-09) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна
In the process of reforming the system of medical care and opening of general practice/family medicine institutions, being the basis of the health care system, a general practitioner/family physician vlith high qualification, deep knowledge in general, pre-clinical and clinical disciplines is at the core of health care. Considering the global tendencies, the improvement of the quality of educational services, provision of equal access to quality education at all levels, rise of the competitiveness of the national education system and its integration into common European educational space are marked among the priority directions of the development of education in Ukraine. Moreover, the system of higher medical education requires new approaches to the training of qualified medical professionals and comprehension of the pedagogical process in HEI. Current international standards in the field of education provide for the training of qualified specialists capable of integrating theoretical knowledge and practical skills into a holistic system, acquiring the advanced technologies, etc. The search for standards in higher medical education is an optimal strategy for achieving a conceptually new level of quality of training of future professionals, based on the training of healthcare professionals in compliance vlith the conventional international standards of teaching, taking into account the peculiarities and interests of the national healthcare system.
Family heterozygous hypercholesterolemia: a case report
(ALUNA Publishing, 2019-04-24) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, O. Ye.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Оксана Євгенівна; Ткаченко, Максим Васильович
Іntroduction: Familial hypercholesterolemia (FH) is an autosomal dominant disorder, caused by the defect of the gene, encoding the structure and function of the receptor for the apoprotein B/E. Patients with FH are predisposed to premature development of atherosclerosis and clinically manifested forms of cardiovascular diseases, in particular coronary heart disease (CHD). The aim of our article is informing the general practitioners about the diagnosis and management of patients with familial heterozygous hypercholesterolemia. Materials and methods: The data of domestic and foreign literature were analyzed. The case report of familial heterozygous hypercholesterolemia (FHH) was present in this article. Diagnostic criteria, current approaches to the management of patients with hereditary disorders of lipid metabolism are considered. Conclusions: Familial heterozygous hypercholesterolemia is one of the most common genetic disorders, but this pathology is not well-known to practitioners and is often underdiagnosed. Early diagnosis and aggressive contemporary hypolipidemic therapy is crucial for patients with signs of hereditary lipid disorders.
Hyperuricemia and arterial hypertension in general practice
(CreateSpace Independent Publishing Platform. North Charleston, SC, USA 29406, 2014) Zhdan, V. M.; Kitura, O. Ye.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Ivanickiy, I. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Оксана Євгенівна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Іваницький, Ігор Валерійович
Implementation of main interactive teaching methods in training of medical specialist
(ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», 2017-12-28) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Volchenko, H. V.; Shylkina, L. M.; Lebid’, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Лебідь, Володимир Григорович
The aim of the work - the analysis of the pedagogical effectiveness of the introduction of interactive learning technologies in the training of an internship doctor in the specialty “General Practice - Family Medicine”. The main body. The article presents the main technologies of interactive learning, which are used at the Department of Family Medicine and Therapy in the training of a medical specialist: brainstorming, discussion, presentation, role play. The features of each of these methods and their advantages were given. The evaluation of the effectiveness of the used pedagogical technologies was carried out at the end of the discipline by testing and the licensed computer program «Elex» (150 questions of 2-3 levels of complexity on the corresponding specialty were offered) and by checking the acquisition of practical skills in accordance with standardized cards of practical skills and summing up the results, anonymous questionnaire. The effectiveness of using individual interactive teaching methods in the training of a medical specialist is shown. Conclusions. To achieve maximum mastering of the material, to make the classroom interesting and dynamic, it is necessary to use various interactive teaching methods, in particular: brainstorming, discussion, role play, presentation. For the effective use of one or another interactive method in the training of a specialist, it is important to be familiar with a variety of methods, to understand their features, to take into account the benefits and limitations, and to take into account the recommendations for their use, to apply interactive methods in accordance with the topic, goals and objectives of the occupation; Мета роботи - аналіз педагогічної ефективності впровадження інтерактивних технологій навчання в підготовці лікаря-інтерна з фаху «Загальна практика - сімейна медицина». Основна частина. У статті наведені основні технології інтерактивного навчання, які використовуються на кафедрі сімейної медицини і терапії при підготовці лікаря-спеціаліста: мозковий штурм, дискусія, презентація, рольова гра. Показано особливості кожного із цих методів, їх переваги. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу «Внутрішні хвороби» шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми «Elex» (пропонувалося 150 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Показана ефективність використання окремих інтерактивних методів навчання в підготовці лікаря-спеціаліста. Висновки. Щоб досягти максимального засвоєння матеріалу, зробити заняття цікавим і динамічним, необхідно використовувати різні інтерактивні методи навчання, зокрема: мозковий штурм, дискусію, рольову гру, презентацію. Для ефективного застосування того чи іншого інтерактивного методу в підготовці лікаря-спеціаліста важливо бути обізнаним із різноманітними методами, усвідомлювати їх особливості, зважати на переваги та обмеження, а також враховувати рекомендації щодо їх використання, застосовувати інтерактивні методи відповідно до теми, мети і завдання заняття.
Medical rehabilitation of patients with arterial hypertension in general medical practice
(Полтавський державний медичний університет, 2022-12-07) Zhdan, V. М.; Kitura, Ye. M.; Babanina, М. Yu.; Kitura, О. Ye.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Ivanytskyi, I. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Оксана Євгенівна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Іваницький, Ігор Валерійович
The paper was aimed at the analysis of the data from the publications on medical rehabilitation of patients with arterial hypertension. This type of rehabilitation includes: drug therapy, physiotherapy, therapeutic exercises, sanatorium-resort treatment. The paper discusses the therapeutic strategy of managing patients with arterial hypertension, which includes: change of lifestyle, lowering blood pressure to the target level, effective treatment of other risk factors to reduce residual cardiovascular risk. The choise of the strategy on prescribing antihypertensive drugs, as well as the timely start of therapy is crucial. The algorithm of drug therapy for arterial hypertension is provided according to the European recommendations of 2018. Physical rehabilitation for arterial hypertension includes numerous means of active influence on the functionl systems of the patient body: therapeutic exercise, occupational therapy, therapeutic massage, physiotherapy. Many publications have reported the positive effect of physical exercises on BP regulation mechanisms and modified risk factors. Regular dosed moderate-intensity cardio training contributes to increase in tolerance to physical load, body weigh loss, blood pressure, accompanied by improvement in the elasticity of blood vessels, the functional state of the cardiovascular system and the quality of life. Cohort studies have shown that even regular physical activity of lower and moderate intensity and duration is associated with approximately 20% reduction in mortality. The findings of the scientific research proved the effectiveness of physical exercises in the rehabilitation of patients with hypertension, while the most pronounced positive progress was observed during cardio training with the use of cyclic training equipment.
Mental health challenges in family medicine
(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-15) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Ivanytskyi, I. V.; Lebed, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Лебідь, Володимир Григорович
The war in Ukraine has become the most difficult test in the history of its independent existence, and the terrible events have caused enormous stress, leading to a significant deterioration in the general physical condition and mental well-being of the population. The war, combined with the post-Covid-19 situation, is the "perfect incubator" for the growing burden of mental health disorders on public health. The WHO reports that at the current stage of development, no country in the world has created an ideal health care system, and family medicine is recognized as the one that can best meet the needs of the population in medical care and is economically feasible for the condition. It is advisable to introduce psychological assistance in the family doctor's office, since we have a wide and decentralized network of institutions that use a patient-centered approach. A family doctor has the opportunity to comprehensively assess a person's state of health, prescribe treatment taking into account the interaction of drugs, and give recommendations on the regimen and duration of their intake. The aim of our study was to analyze and highlight the current data on the role of a family doctor in providing care to comorbid patients with mental disorders in combat conditions. Improving human mental health and preventing mental disorders have become one of the priorities of national policy. The combat capability of the Armed Forces and the stability of the country as a whole in the face of enormous threats, including its very existence, depend on its solution. In general, the introduction of effective treatment and prevention of mental health is relevant in Ukraine, which requires a systematic approach, cooperation and involvement of various parties to achieve improvement in the psychological and mental health of the population; Війна в Україні стала найважчим випробуванням в історії її незалежного існування, а жахливі події викликали величезний стрес, що призвело до значного погіршення загального фізичного стану та психічного самопочуття населення. Війна в поєднанні з ситуацією після COVID-19 є «ідеальним інкубатором» для зростаючого тягаря психічних розладів для громадського здоров’я. ВООЗ повідомляє, що на сучасному етапі розвитку жодна країна світу не створила ідеальної системи охорони здоров’я, а сімейна медицина визнана такою, яка може найкраще задовольнити потреби населення в медичній допомозі та є економічно доцільною для хвороба. Доцільно запровадити психологічну допомогу в кабінеті сімейного лікаря, оскільки ми маємо широку та децентралізовану мережу закладів, які використовують пацієнтоцентрований підхід. Сімейний лікар має можливість комплексно оцінити стан здоров’я людини, призначити лікування з урахуванням взаємодії ліків, дати рекомендації щодо режиму та тривалості їх прийому. Метою нашого дослідження було проаналізувати та висвітлити сучасні дані щодо ролі сімейного лікаря в наданні допомоги коморбідним хворим на психічні розлади в бойових умовах. Зміцнення психічного здоров'я людини та профілактика психічних розладів стали одним із пріоритетів національної політики. Від її вирішення залежить боєздатність Збройних Сил і стійкість країни в цілому перед величезними загрозами, в тому числі саме її існування. Загалом в Україні актуальним є запровадження ефективного лікування та профілактики психічного здоров’я, що потребує системного підходу, взаємодії та залучення різних сторін для досягнення покращення психологічного та психічного здоров’я населення.
Non-steroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of rheumatological patients with comorbidity
(Полтавський державний медичний університет, 2022-06-11) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Rybalchenko, Ye. V.; Savuliak, T. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович; Рибальченко, Євгеній Валентинович; Савуляк, Т. М.
The results of the analysis of the importance of the main groups of chronic diseases show that rheumatic diseases have the greatest contribution to reducing efficiency, deteriorating the general condition of the patient, and increasing the number of visits to the general practitioner. Pain is the most common symptom of rheumatological patients. Non-steroidal anti-inflammatory drugs are the most popular agent of analgesic therapy in medical practice due to the combination of efficacy, safety, availability, and simplicity of use. The aim of the study was to search and analyze literature data on the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in rheumatological patients with comorbidity. Non-steroidal anti-inflammatory drugs quickly and effectively overcome acute pain syndromes and play the role of not only symptom-modifying but also pathogenetic therapy in the treatment of some chronic diseases (including rheumatological), slowing the progression of the pathological process. The variety of effects of certain nonsteroidal anti-inflammatory drugs on cartilaginous tissue metabolism is directly relevant to clinical practice, as any drugs that inhibit proteoglycan synthesis and impair chondrocyte repair can potentially accelerate cartilage degradation. Responses to treatment and toxic effects vary significantly at the individual level.Variability of efficacy between patients may be due to a number of factors, such as the mechanism of action of NSAIDs (predominant blockade of prostaglandins or other inflammatory mediators), the half-life, protein binding, and pharmacodynamic features. Although there is no strong correlation between the effectiveness of NSAIDs and the halflife/ plasma concentration: lower levels of albumin in synovial fluid cause slightly fewer NSAIDs in the joints, but the concentration of NSAIDs in the joint cavity may be stable over time.Given the presence of comorbidities in rheumatology patients, it is extremely important to evaluate the possible side effects of NSAIDs. First of all, it is recommended to assess the condition of the gastrointestinal tract and cardiovascular and excretory systems. It is important to remember that allergic reactions, hematological disorders (cytopenia), neurological disorders, etc. can occur sometimes during medication management. Non-steroidal anti-inflammatory drugs are an important component of the treatment of many rheumatic diseases, however, as with other drugs, they need to assess the benefit-risk balance;
Osteoarthritis and metabolic syndrome: unity of pathogenetic mechanisms
(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кир'ян, Олена Анатоліївна
The article presents the results of the examination of the functional state of the joints of 116 people. There was a study of lipid profile, insulin resistance, systemic inflammation activity in patients with osteoarthritis, osteoarthritis in combination with metabolic syndrome. According to the results of the study, significant changes in the above-mentioned predictors were found in patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome compared to groups of healthy individuals and patients with osteoarthritis. Thus, we found a probable increase in total cholesterol by 1.3 times, triglycerides by 1.4 times, cholesterol of verylow-density lipoproteins by 1.8 times compared with the corresponding values in patients with osteoarthritis. Exceedances in TNF-a and IL-1b indices were found to be 3.6 and 2.5-fold higher, respectively, in patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome compared with other study groups. With the growing number of patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome in Ukraine and around the world, the study of the unity of pathogenetic mechanisms and the possibility of finding new treatments is critical.
The most common causes of comorbidity in patients with rheumatoid arthritis
(Национальный университет здравоохранения Украины имени П. Л. Шупика, Украина.Українська Асоціація Сімейної медицини, 2021-10-28) Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрmевна; Китура, Евдокия Михаловна; Кирьян, Елена Анатольевна
Rheumatoid arthritis is a chronic autoimmune disease that affects the synovial membrane of the joints and leads to progressive joint damage, disability and reduced quality of life. Notwithstanding the emergence of more ad- vanced therapeutic strategies that have improved the duration of remission, rheumatoid arthritis is associated with high rates of comorbidities, infections, malignant neoplasms, and cardiovascular pathology. It is known that some existing pathogenic inflammatory mediators in rheumatoid arthritis, such as interleukin-1ß (IL-1ß) and tumor necrosis factor, may play a key role in the development of cardiovascular diseases. Various preclinical and clinical studies have shown that biological therapy, which is widely used to treat pa- tients with rheumatoid arthritis, may be effective in treatment of cardiovascular diseases. In this context, it was proposed to study the involvement of adipocytokines. Adipocytokines are pleiotropic molecules that are primarily released from the white adipose tissue and immune cells. Adipocytokines modulate the function of various tissues and cells, and, in addition to energy homeostasis and metabolism, enhance the process of in- flammation, the immune response and tissue damage. Adipocytokines can contribute to the pro-inflammatory condition in patients with rheumatoid arthritis and the development of bone tissue damage. Moreover, they may be associated with the development of cardiovascular diseases.In the present study, we considered the already known data on the role of adipocytokines in the pathogenesis of rheumatoid arthritis, despite the fact that they are also actively involved in the pathogenesis of the cardiovas- cular diseases and are possible biomarkers for predicting the treatment outcomes, as well as in connection with their potential, as a possible new therapeutic target.
Wilson’s disease and diagnostic challenges: clinical case
(Полтавський державний медичний університет, 2022-10-19) Zhdan, V. N.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович
This article covers a case of a rare genetic disorder – Wilson’s disease. It is an autosomal recessive inherited disorder that attracts the close attention of scientists since the disease affects many organs and systems of a patient and can develop both in children and in adults. Wilson’s disease occurs with similar frequency throughout the world. It is caused by mutations in the ATP7B gene identified on the long arm of the 13th chromosome, as well as by the heterozygous carriage. The copper metabolism disorder determined by the genetic changes plays a major role in the development of Wilson’s disease. The excess copper accumulates in the liver parenchyma, nervous tissue and in the peripheral cornea (so-called Kayser-Fleischer rings) which results in subsequent organ damage. Since there is no unified examination that could confirm or rule out Wilson’s disease, it is necessary that doctors are able to define the symptoms of this disease. The early detection of symptoms and diagnostic studies can improve the disease prognosis. The aim of our research was to study the debut of Wilson’s disease in a 39-year-old patient with comorbid pathology. We also analyzed the difficulties of managing patients with Wilson’s disease in the example of this clinical case. We considered different mechanisms of the disease development and peculiarities of the diagnosis of atypical symptoms using international recommendations and protocols. The difficulty of our clinical case was that the symptoms of the disease with a comorbid pathology were atypical at the early stage of the illness. We did not detect damage to the nervous system, as well as ophthalmological features, and changes in the amount of free copper, ceruloplasmin levels and rate of 24-hour urinary copper excretion. It was proven that detection of these biochemical markers in blood and urine is important in ruling out Wilson’s disease in a patient with cirrhosis of the liver even if the other organs that were usually affected by copper were not damaged. Prompt diagnosis of the markers of Wilson’s disease and corresponding treatment can prevent the progression of the disease and its complications in such patients. Our research can be useful for gastroenterologists, neuropathologists, family physicians, and doctors of other specialties.
Актуальність упровадження інноваційних комп'ютерних технологій у післядипломній освіті
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2013) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Волченко, Григорій Вілійович; Лебідь, Володимир Григорович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Китура, Евдокия Михайловна; Шилкина, Людмила Николаевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Shylkina, L. M.; Volchenko, G. V.; Lebed, V. G.
Важливою особливістю навчального процесу в галузі медичної освіти є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців. Велике значення має саме етапність навчання: максимальне використання дистанційних форм на першому етапі (теоретична підготовка) та практична робота безпосередньо з пацієнтом нa наступному. Процес упровадження телемедицини потребує активного залучення та зацікавленості всіх учасників телемережі. Хоч як важко впроваджуються інновації, та коли вони стають частиною рутинної практики, процес їх використання значно полегшується. Тому необхідно, щоб усі лікарі-учасники мережі передбачили можливість використання телемедицини в щоденній клінічній роботі; Важной особенностью учебного процесса в области медицинского образования является тесное сочетание теоретической и практической подготовки специалистов. Большое значение имеет именно этапность обучения: максимальное использование дистанционных форм на первом этапе (теоретическая подготовка) и практическая работа непосредственно с пациентом на следующем. Процесс внедрения телемедицины требует активного привлечения и заинтересованности всех участников телесети. Как бы тяжело ни внедрялись инновации, когда они становятся частью рутинной практики, процесс их использования значительно облегчается. Поэтому нужно, чтобы все врачи - участники сети предусмотрели возможность использования телемедицины в ежедневной клинической работе; Аn important feature of the learning process іn the field оf medical education is а close combination of theoretical and practical training. It is very important: maximizing the distance form the first phase (theoretical training) and practical work directly with the patient оn the following. The process of implementing telemedicine requires the active involvement and commitment of аll participants television network. Аll doctors predicted the possibility to use the telemedicine іn daily сlіnісаl work.
Антитіла до anti-CCP, ревматоїдний фактор та маркери запалення, як основні діагностичні показники у хворих на ревматоїдний артрит
(Українська медична стоматологічна академія, 2019-06) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Жеребкін, Вадим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Жеребкин, Вадим Васильевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Китура, Евдокия Михайловна; Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Zherebkin, V. V.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.
Метою дослідження було порівняти діагностичну цінність лабораторних показників активності ревматоїдного артриту: матриксної металопротеінази-3 (ММР-3), антитіл до анти-циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP), ревматоїдного фактору (RF), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білку (СРБ) у хворих з ерозивною і неерозивною формами ревматоїдного артриту. В обстеження була залучена група хворих, що складається з 60 пацієнтів з РА, діагноз яких відповідає переглянутим критеріям Американського Коледжу з ревматології. Імуноферментний аналіз (ELISA) використовували для визначення anti-CCP та MMP-3. РФ визначали за допомогою посиленого латексного імунонефелометричного аналізу. СРБ вимірювали за допомогою латексного імуноаналізу. Рівні титрів антитіл до anti-CCP і ШОЕ були значно вище у пацієнтів з ерозивним РА, ніж у пацієнтів з неерозивним РА (р < 0,001 та 0.0341), відповідно. Крім того, більш висока частота підвищених титрів антитіл до anti-CCP була виявлена у пацієнтів з ерозивним РА в порівнянні з пацієнтами з неерозивним РА (78,3% проти 43,2%, відповідно). Крива ROC для anti-CCP проходе ближче до верхнього лівого кута, ніж інші маркери і площа під кривою anti-CCP була значно більше, ніж площа під кривою інших маркерів (0,755 для anti-CCP, 0,660 для ШОЕ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ і 0,484 для MMP-3 жінок). Позитивна прогностична цінність була вище для антитіл до anti-CCP в порівнянні з іншими маркерами. Ми не знайшли значної статистичної кореляції між титрами антитіл до anti-CCP і запальними маркерами, такими як ШОЕ або СРБ. Проте, ми підтвердили кореляцію підвищених титрів антитіл до anti-CCP і РФ в обох групах пацієнтів, тоді як ступінь кореляції була більш значущою у пацієнтів з неерозивним РА. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність підвищених титрів антитіл до anti-CCP має краще діагностичне значення в порівнянні з ММР-3, РФ, СРБ і ШОЕ у хворих на ерозивний РА; Целью исследования было сравнить диагностическую ценность лабораторных показателей активности ревматоидного артрита: матриксной металлопротеиназы-3 (ММР-3), антител к антицикличному цитрулинованому пептиду (anti-CCP), ревматоидного фактора (RF), скорости оседания эритроцитов (СОЭ) и С-реактивного белка (СРБ) у больных с эрозивной и неэрозивной формами ревматоидного артрита. В обследования была привлечена группа больных, состоящий из 60 пациентов с РА, диагноз которых соответствует пересмотренным критериям Американского Колледжа по ревматологии. Иммуноферментный анализ (ELISA) использовали для определения anti-CCP и MMP-3. РФ определяли с помощью усиленного латексного иммунонефелометрического анализа. СРБ измеряли с помощью латексного иммуноанализа. Уровни титров антител к anti-CCP и СОЭ были значительно выше у пациентов с эрозивным РА, чем у пациентов с неэрозивним РА (р < 0,001 и 0.0341 соответственно). Кроме того, более высокая частота повышенных титров антител к anti-CCP была обнаружена у пациентов с эрозивным РА по сравнению с пациентами с неэрозивным РА (78,3% против 43,2%соответственно). Кривая ROC для anti-CCP проходит ближе к верхнему левому углу, чем другие маркеры и площадь под кривой anti-CCP была значительно больше, чем площадь под кривой других маркеров (0,755 для anti-CCP, 0,660 для СОЭ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ и 0,484 для MMP-3 женщин). Положительная прогностическая ценность была выше для антител к anti-CCP по сравнению с другими маркерами. Мы не нашли значительной статистической корреляции между титрами антител к anti-CCP и воспалительными маркерами, такими как СОЭ или СРБ. Однако, мы подтвердили корреляцию повышенных титров антител к anti-CCP и РФ в обеих группах пациентов, тогда как степень корреляции была более значимой у пациентов с неэрозивным РА. Результаты нашего исследования свидетельствуют о том, что наличие повышенных титров антител к anti-CCP имеет лучшее диагностическое значение по сравнению сММР-3, РФ, СРБ и СОЭ у больных с эрозивным РА; The purpose of the study was to compare the diagnostic value of laboratory parameters active rheumatoid arthritis: matrix metaloproteinazy-3 (MMP-3), antibodies to cyclic citrullinated anti-peptide (anti-CCP), rheumatoid factor (RF), erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (CRP) in patients with erosive and noterosive forms of rheumatoid arthritis. In the survey group was involved patients, consisting of 60 patients with RA, the diagnosis of which meets the revised criteria of the American College of Rheumatology. Enzymatic Assay (ELISA) was used to determine the anti-MMP-CCPta 3.RF determined using a latex strengthening imunonotfelometrycal analysis. CRP was measured using a latex immunoassay. The levels of antibody titers for anti-CCP and ESR were significantly higher in patients with erosive RA than in patients with RA noterosive (p < 0.001 and 0.0341), respectively. Moreover, a higher frequency of high titers of antibodies to anti-CCP has been found in patients with erosive RA compared to patients with RA noterosive (78.3% vs. 43.2%, respectively). ROC curve for anti-CCP passes near the upper near left corner than the other markers and area under the curve anti-CCP was much larger than the area under the curve of other markers (0.755 for anti-CCP, 0,660 for ESR, 0.611 for CRP, 0,577 for RF and 0.484 MMP-3 for women). The positive predictive value was higher for antibodies to anti-CCP compared with other markers. We found no significant statistical correlation between antibody titers for anti-CCP and inflammatory markers such as CRP or ESR. However, we have confirmed the correlation of high antibody titers for anti-CCP and RF in both groups of patients, while the degree of correlation was more significant in patients with RA noterosive. Our results indicate that the presence of high titers of antibodies to anti-CCP has better diagnostic value compared to MMP-3, RF, CRP and ESR in patients with erosive RA.
Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність у загальнолікарській практиці
(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Українська асоціація сімейної медицини; Друкарня «Аврора-принт», 2020) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Оксана Євгенівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Китура, Оксана Евгеньевна; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, O. Ye.
За данням Фремінгемського дослідження, серед хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) тільки у 25% причиною розвитку був перенесений інфаркт міокарда, а у 75% - артеріальна гіпертензія (АГ). Найбільш значним предиктором розвитку ХСН було збільшення систолічного артеріального тиску (САТ) і пульсового тиску відповідно, кожне збільшення САТ на 20 мм рт.ст. і пульсового АТ на 16 мм рт.ст. призводило до збільшення частоти розвитку ХСН на 52% і 55% відповідно.На прикладі наведеного клінічного випадку пацієнта із ХСН, яка розвинулася на тлі довготривалої АГ, розглянуто механізми розвитку ХСН, також висвітлено питання фармакотерапії АГ у поєднанні з ХСН із систолічною дисфункцією. Основними механізмами, що безпосередньо призводять до розвитку ХСН при АГ, є гемодинамічне перевантаження, зниження міокардіальної скоротливості, гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ). Так, у пацієнтів з АГ ймовірність у подальшому розвитку ХСН підвищується у 4 рази, а з ГЛШ - у 15 разів. Поряд із ГЛШ, одним із ранніх проявів ремоделювання ЛШ в умовах АГ є розвиток діастолічної дисфункції, яка передує розвитку систолічних порушень при АГ і ГЛШ. Антигіпертензивна терапія призводила до зменшення у середньому на 52% частоти розвитку ХСН порівняно з хворими, які не отримували адекватну терапію. Зниження частоти розвитку ХСН лінійно залежало від зниження САТ: кожне зниження на 10 мм рт.ст. САТ призводило до зменшення на 26% відносного ризику розвитку ХСН. Встановлено, що АГ є не тільки одним із провідних етіологічних чинників розвитку ХСН, а й має з останньою спільність в ключових ланках патогенезу. Стратегія вибору патогенетичної фармакотерапії визначається з урахуванням цієї обставини. На сьогодні Європейське товариство кардіологів рекомендує призначати р-АВ усім пацієнтам зі стабільною ХСН ІІ-IV ФК в якості стандартного лікування разом із іАПФ і діуретиками за відсутності протипоказань. У хворих із поєднанням АГ та систолічною ХСН можливе застосування додатково до блокаторів РААС тіазидних або петльових діуретиків та антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМР).
Впровадження дистанційної освіти на кафедрі сімейної медицини і терапії
(Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України”, ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2017-01-13) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Лебідь, Володимир Григорович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.; Shylkina, L. M.; Lebed, V. G.
Мета дослідження – аналіз педагогічної ефективності курсів передатестаційного циклу для лікарів з фаху “Загальна практика – сімейна медицина”, що проводилися на базі кафедри сімейної медицини і терапії Навчально-наукового інституту післядипломної освіти та на філії кафедри у м.Кременчук. Матеріали та методи дослідження. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Elex” (пропонувалося 200 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки і відпрацювання практичних навичок на клінічних базах стажування. Це є переконливим поясненням наявності заочної частини навчання та пояснює перевагу дистанційної освіти, коли слухачі віддалені від бази навчального закладу. Дистанційні форми освіти не можуть існувати самостійно та використовуються у поєднанні з класичними формами навчання. Результати й обговорення. Показана ефективність використання дистанційних форм навчання за даними результатів тестування та опанування практичних навичок. Висновки. Дистанційна освіта на післядипломному етапі навчання лікарів-інтернів та лікарів-курсантів є самостійна цілеспрямована робота з використанням сучасних інформаційних технологій, ефективність якої залежить від методологічно структурованого викладачем процесу та інформаційно-комунікаційних можливостей вищого навчального закладу. Надані рекомендації щодо впровадження елементів дистанційного навчання в практику роботи Навчально-наукового інституту післядипломної освіти; The aim of the study – to analyze the efficiency of educational course for doctors in specialty “General Practice – Family Medicine”, which was at the Department of Family Medicine and Therapy of Research Institute of Postgraduate Education and the branch of the department in Kremenchuh. Materials and Methods. Evaluating the efficacy of educational technology was performed at the end of the cycle testing using licensed computer program “Elex” (2-3 asked 200 questions difficulty level from the corresponding profession) and by checking the mastering of practical skills by standardized maps of practical skills and summarizing anonymous questioning. An important feature of the educational process in postgraduate medical education is also a close combination of theoretical and practical training, because great importance is the complexity of learning: the use of distance education on the stage of theoretical knowledge and practical skills training at the clinical sites. This is a convincing explanation for the presence of part-time study and explain the advantage of distance education where the students away from the base of the institution. Distance education forms can not be used alone and in combination with classical forms of education. Results and Discussion. There were seen the efficiency of distance learning, according to test results and mastering of practical skills. Conclusions. Distance education at the postgraduate stage training of interns and medical students of interns is self-focused work using modern information technologies, the effectiveness of which depends on the teacher methodologically structured process, information and communication capacity of higher education. There were given recommendations on the implementation of elements of distance learning in the practice of the research institute of postgraduate education.
Геронтологічні аспекти і паліативний догляд у сімейній медицині
(Полтавський державний медичний університет, 2023-11-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Ishcheykina, Yu. O.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.
В статті приведений аналіз літератури стосовно геронтологічних аспектів коморбідності і надання паліативної допомоги в практиці сімейного лікаря. За даними ООН, у 2020 році вік майже кожного десятого жителя Землі перевищував 65 років. У 2050 році їх частка зросте з 9,3% до 15,9%. Частка людей 60 років і старше становитиме до однієї третини населення планети. Аналіз звернень в амбулаторно-поліклінічні установи демонструє, що загалом за всіма класами хвороб та окремих захворювань, найбільший відсоток звернень до лікаря спостерігається в групах 70 років і старше. В похилому віці як фізіологічне, так і патологічне старіння супроводжується структурними та функціональними змінами всіх органів та систем, порушенням гемодинаміки, погіршенням кровопостачання тканин, підвищенням ризику розвитку гіпоксії з раннім включенням анаеробних механізмів. Серед тих, хто звертається за медичною допомогою до сімейного лікаря в Україні, частка пацієнтів похилого віку із поєднаною патологією становить понад 80%. Люди літнього віку з коморбідною патологією страждають від болю більше, ніж представники інших вікових груп. Однією з першочергових медико-соціальних та гуманітарних проблем багатьох країн світу є творення та розвиток доступної та ефективної системи надання паліативної допомоги населенню. Ці проблеми виникли через збільшення кількості інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя. За аналізом досвіду різних країн переконливо видно, що паліативна та хоспісна допомога найкраще забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів та їх рідних, сприяє збереженню людської гідності наприкінці біологічного життя. Метою паліативної допомоги є полегшення страждань пацієнтів та їхніх родин шляхом комплексної оцінки та лікування фізичних, психосоціальних і духовних симптомів, які відчувають пацієнти. Паліативна допомога зосереджена на передбаченні, запобіганні, діагностиці та лікуванні симптомів, які відчувають пацієнти з серйозною або небезпечною для життя хворобою, а також на допомозі пацієнтам та їхнім родинам приймати важливі з медичної точки зору рішення. Сімейного лікаря визнано спеціалістом медичної галузі, який може найповніше впливати на стан здоров’я населення. Сімейні лікарі надають паліативну допомогу, вони консультують, навчають близьких та родичів хворого стосовно потреб пацієнта, надають психологічну та моральну підтримку як пацієнту так і його родині.
Ефективність використання Ланзапу для лікування НПЗП-гастропатій у ревматологічних хворих
(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2006) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Крачек, Ганна Олександрівна; Стародубцев, Сергій Геннадійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Гурина, Людмила Іванівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Крачек, Анна Александровна; Стародубцев, Сергей Геннадьевич; Китура, Евдокия Михайловна; Гурина, Людмила Ивановна; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Yarmola, T. I.; Krachek, A. A.; Starodubtsev, S.G.; Kitura, Ye. M.; Gurina, L. I.
Резюме. Метою дослідження було вивчення ефективності використання Ланзапу для лікування НПЗП-гастропатій у ревматологічних хворих. Під нашим спостереженням знаходились 30 пацієнтів. Хворі з виявленим Helicobacter pylori (НР) розпочинали комплексну антихелікобактерну терапію, що включала ланзап, амоксицилін і класид протягом семи днів. Клінічний ефект спостерігався на 3-4 добу від початку терапії, а до кінця першого тижня практично всі хворі відмічали зникнення болю та значне зменшення диспептичних розладів. Аналізуючи ендоскопічні дані встановлено, що через 1 місяць терапії виразки 12-палої кишки загоїлись у всіх хворих, значно зменшились прояви запалення слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки. Ерадикація Hp мала місце у 27 (96,4%) обстежуваних. Використання Лозапа сприяло нормалізації імуномодулюючого індексу, покращило показники гуморальної ланки імунітету. Резюме. Целью исследования было изучение эффективности использования ланзап для лечения НПВП-гастропатии в ревматологических больных. Под нашим наблюдением находились 30 пациентов. Больные с выявленным Helicobacter pylori (НР) начинали комплексную, семидневную антихеликобактерную терапию, включавшую ланзап, амоксициллин и класид. Клинический эффект наблюдался на 3-4 сутки от начала терапии, а к концу первой недели практически все больные отмечали исчезновение боли и значительное уменьшение диспептических расстройств. Анализируя эндоскопические данные установлено, что через 1 месяц терапии язвы 12-перстной кишки зажили у всех больных, значительно уменьшились проявления воспаления слизистой оболочки желудка и 12-перстной кишки. Эрадикация Hp имела место у 27 (96,4%) обследуемых. Использование Лозапа способствовало нормализации иммуномодулирующего индекса, улучшило показатели гуморального звена иммунитета. Summary. The aim of our investigation was to study the effectiveness of Lanzap using for the treatment of gastropathy caused by unsteroid anti-inflammatory remedies in patients with rheumatological pathology. There were 30 patients being under our observation. The patients with revaled Helicobacter pylori (HP) were prescribed the complex antihelicobacter therapy including Lanzap, amoxicillin and clacid for seven days. The clinical effect was observed on the third, fourth days, but by the end of the week the patients noted that their pains were reducet and dyspeptic disorders were considerably decreased. On the basis of the endoscopes data it was determined that duodenal ulcers have been healed in all the patients and inflammatory process of the stomach and duodenal mucous membrane was mostly decreased in patients in a month of their treatment. The eradication of HP was observed in 96,4 examined patients. The using of Lanzap promoted the normalization of immunoregulatory index and improved humoral immunity in patients.
Застосування інноваційних технологій на курсах підвищення кваліфікації лікарів
(Українська медична стоматологічна академія, 2018-10-18) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Шилкина, Людмила Николаевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Shilkina, L. M.; Tkachenko, M. V.
У роботі вивчалася доцільність впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання лікарів-курсантів на циклі тематичного удосконалення з фаху «Загальна практика-сімейна медицина». Дослідження проводилося на базі кафедри сімейної медицини і терапії Української медичної стоматологічної академії. Під час проведення занять для лікарів-курсантів з фаху «Загальна практика-сімейна медицина» на циклі тематичного удосконалення використовувались інноваційні технології та інтерактивні методи навчання, зокрема, мозковий штурм, дискусія, вивчення випадку, презентація, рольова гра. Отримані дані свідчать про те, що моделювання процесу формування дослідницької компетентності відповідно до концепцій системного та компетентнісного підходів забезпечить позитивну динаміку рівнів сформованості дослідницької компетентності сімейних лікарів; В работе изучалась целесообразность внедрения инновационных технологий и интерактивных методов обучения врачей-курсантов на цикле тематического усовершенствования по специальности «Общая практика-семейная медицина». Исследование проводилось на базе кафедры семейной медицины и терапии Украинской медицинской стоматологической академии. При проведении занятий для врачей-курсантов по специальности «Общая практика-семейная медицина» на цикле тематического усовершенствования использовались инновационные технологии и интерактивные методы обучения, в частности, мозговой штурм, дискуссия, изучение случая, презентация, ролевая игра. Полученные данные свидетельствуют о том, что моделирование процесса формирования исследовательской компетентности в соответствии с концепціями системного и компетентностного подходов обеспечит положительную динамику уровней сформированности исследовательской компетентности семейных врачей; New, particulary, interactive learning technologies are coming for the support of classical technological aspects. The term “interactivity” has came to us from the English language from the word “interact” where “inter” is a reciprocal, “act” – to act. Therefore, interactivity is the ability to have the interactive dialogue. All participants in the interactive learning process can interact with each other, share of information, collectively solve the problems, simulate different situations, evaluate the actions of their colleagues and their own behavior, and immerse themselves in the real atmosphere of business cooperation to solve a series of problems in accordance with their interests, needs and requests. In this case, there are constant changes in the types of educational activities. The objective of the work was to study the feasibility of introducing of innovative technologies and interactive methods of teaching cadets in the cycle of thematic improvement in the specialty “General Practice-Family Medicine”. The research was conducted on the basis of the Department of Family Medicine and Therapy of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. At the time of the conducting classes for cadets-doctors in the specialty “General Practice-Family Medicine”, for the cycle of thematic improvement, innovative technologies and interactive teaching methods were used, in particular, brainstorming, discussion, case study, presentation, role-playing game. The positive effect of using interactive methods for teaching people has been long since proven and there was not doubt. The following innovative technologies and interactive teaching methods were introduced by the teachers of the Family Medicine and Therapy Department during the classes of family doctors: brainstorming, discussion, case study, presentation, role play. Thus, the motivation of doctors to continuous self-improvement, active participation in the educational process; the comprehensive complex theoretical and practical training, laying the foundations for clinical thinking and ensuring the acquisition of general clinical competencies. To achieve maximum material absorption, to make the class interesting and dynamic, easy to master the material, it is necessary to use various interactive teaching methods discussed above: brainstorming, work in mini-groups, discussion, case-method, role-playing game, presentation. Modeling the pedagogical process of the proposed study in accordance with the concept of a systematic approach guarantees the development of family doctors of research competence.
Клінічні підходи до терапії артеріальної гіпертензії у жінок у період постменопаузи
(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, 2019-05-31) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кітура, Оксана Євгенівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Китура, Оксана Евгеньевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Kitura, O. Ye.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.
Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок набуває все більшої актуальності, позаяк більше ніж у половини жінок віком понад 60 років фіксують стійке підвищення артеріального тиску. При цьому ефективність антигіпертензивної терапії (АГТ) у жінок після 50 років знижується. У статті наведені основні особливості перебігу АГ у жінок у постменопаузальний період, а також особливості АГТ; Проблема артериальной гипертензии (АГ) у женщин приобретает все большую актуальность, так как у более половины женщин старше 60 лет фиксируют устойчивое повышение артериального давления (АД). При этом эффективность антигипертензивной терапии (АГТ) у женщин после 50 лет снижается. В статье приведены основные особенности течения АГ у женщин в постменопаузальный период, а также особенности АГТ; The problem of hypertension in females is becoming increasingly urgent, since more than half of women over the age of 60 is recording steady increase in blood pressure (BP). At the same time, the effectiveness of antihypertensive therapy (AGT) in women after 50 years is reduced. The article presents the main features of the course of arterial hypertension in women in the postmenopausal period, as well as the features of antihypertensive therapy.
Метаболічний синдром і гіперурикемія: особливості ведення пацієнтів (клінічний випадок)
(Заславський О.Ю., 2024-02-22) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Лебідь, Володимир Григорович; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, H. V.; Tkachenko, M. V.; Kyrіan, O. A.; Ivanitsky, I. V.; Lebid, V. G.
Метаболічний синдром (МС) - це група взаємопов’язаних метаболічних порушень, таких як підвищений артеріальний тиск, центральне ожиріння, інсулінорезистентність, дисліпідемія. Основними механімами, які свідчать про метаболічний розлад і сприяють його розвитку, є інсулінорезистентність (ІР) і велика кількість циркулюючих вільних жирних кислот. У свою чергу, тканинна ІР часто поєднується з іншими відхиленнями, до яких належать порушення метаболізму сечової кислоти, зміни в системі гемостазу, ендотеліальна дисфункція, підвищення рівня С-реактивного білка. Разом з тим метаболічні розлади є фактором ризику гіперурикемії. Дані про поширеність МС у хворих на подагру різняться - від 25-60 до 90%. Близько 50% пацієнтів з гіперурикемією мають симптоми МС. Гіперурикемія як компонент МС у пацієнтів є предиктором кардіоваскулярної смертності, розвитку цукрового діабету (ЦД), артеріальної гіпертензії (АГ) і нефролітіазу. Гіперурикемія тісно пов’язана із ЦД, ожирінням, ішемічною хворобою серця, АГ. На прикладі клінічного випадку розглянуто основні компоненти МС, питання взаємозв’язку гіперурикемії, подагри з компонентами МС. Основна ідея створення концепції МС полягає у виділенні популяції пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, у яких проведення профілактичних заходів, що включають модифікацію способу життя і застосування адекватних лікарських засобів, може значимо вплинути на основні показники здоров’я. Метою ведення пацієнтів з МС є максимальне зниження серцево-судинного ризику й летальності. Відповідно терапевтична стратегія має включати оптимальні способи модифікації стилю життя; зниження артеріального тиску до цільового рівня і лікування коморбідих станів; зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності відповідно до профілю ризику: >50% і <70 мг/дл (1,4 ммоль/л) у пацієнтів з дуже високим кардіоваскулярним ризиком і >50% і <100 мг/дл (1,8 ммоль/л) у пацієнтів з високим ризиком; зниження вмісту глюкози в сироватці натще <126 мг/дл (7 ммоль/л) або глікованого гемоглобіну < 7% (53 ммоль/моль); підтримання рівня сечової кислоти <6,5 мг/дл (0,387 ммоль/л), у пацієнтів з подагрою - нижче за 6 мг/дл (0,357 ммоль/л). Отже, за результатами досліджень встановлено причинно-наслідковий зв’язок між ІР і сироватковим рівнем сечової кислоти в пацієнтів з МС. Стратегія ведення пацієнтів з МС повинна включати скринінг і корекцію АГ, вуглеводного пуринового обміну, дисліпідемії, запобігання розвитку кардіоваскулярних подій.

Перегляд за Автор "Kitura, Ye. M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування