Перегляд за Автор "Klymko, D. O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The dynamics of the ethiological structure of pollen sensitization in children with seasonal allergic rhinitis(Полтавський державний медичний університет, 2022) Shcherbak, V. V.; Bubyr, L. M.; Kuzmenko, N. V.; Oliinichenko, M. O.; Klymko, D. O.; Щербак, Вікторія Валеріївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Климко, Дарія ОлександрівнаAllergic rhinitis is the leading nosology among allergic pathologies. According to international scientists, in recent years between 10% and 40% of the world's population have suffered from allergic rhinitis. Despite age and gender differences, this disease usually has a negative impact on the patients' quality of life. Therefore, the issue of early diagnosis and the organization of timely therapeutic and preventive measures remains relevant. The aim of the work was to investigate the spectrum of sensitization in children with seasonal allergic rhinitis using retrospective data, followed by the development of a regional panel of allergens for skin prick-test. To investigate the dynamics of the etiological structure, 892 archived medical records of patients who were examined and treated in the paediatric department (allergy beds) of «Poltava Regional Children's Clinical Hospital Communal Enterprise» from 2010 to 2020 were reviewed. The highest proportion of patients with sensitization to weed pollen was 86.6% of the total number examined, with ragweed, wormwood and cyclachaena taking the leading positions. Almost equal sensitization to cereal grass was found in nearly every third child, including maize (37.2%), timothy (32.5%), meadow fescue (34.0%) and ryegrass (33.9%). The dynamics of hypersensitivity to tree pollen had an unstable variability with a relatively low numerical load. One in 5 patients was found to be sensitive to birch (22.6%), alder (22.9%) and one in 10 to hazel. The volume of work carried out made it possible to assess in detail the features of sensitization in patients with seasonal allergic rhinitis over an eleven-year period and to identify the most common key aeroallergens. The data obtained have an important diagnostic value, as they make it possible to isolate and include the leading causative pollen allergens in the diagnostic allergy panel, taking into account regional characteristics.Документ Роль комплексного застосування назальної іригаційної та антигістамінної терапії в лікуванні алергічного риніту в дітей(Дніпровський державний медичний університет, Донецький національний медичний університет, Заславський О.Ю., 2023) Крючко, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Климко, Дарія Олександрівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Клишта, Вікторія Вікторівна; Kryuchko, Т. О.; Tkachenko, O. Ya.; Shcherbak, V. V.; Klymko, D. O.; Oliinichenko, M. O.; Klyshta, V. V.Алергічний риніт є одним з найпоширеніших захворювань у дітей віком від 6 до 14 років. Призначення сучасних препаратів для лікування алергічного риніту передбачає безперервне тривале їх застосування, що базується на результатах рандомізованих контрольованих досліджень. Власне для того, щоб зменшити медикаментозне навантаження в даної категорії пацієнтів, рекомендується розширити можливість застосування засобів для назальної іригаційної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності проведення іригаційної терапії із застосуванням ізотонічного розчину з морською водою ПШИК у комбінації з пероральним застосуванням антигістамінного засобу 3-го покоління Едем у комплексному лікуванні сезонного алергічного риніту/ринокон’юнктивіту. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 48 пацієнтів віком від 6 до 12 років із підтвердженим діагнозом: алергічний риніт/ринокон’юнктивіт сезонний, період загострення. Учасники дослідження були розподілені на дві групи: 28 дітей — основна група (І) і 20 дітей — група контролю (ІІ). Ключова ціль дослідження полягала у вивченні ефективності комплексної терапії за допомогою ПШИК і Едем сиропу порівняно з групою дітей, яким не проводилась іригаційна терапія і застосовувалась антигістамінна терапія препаратом 2-го покоління лоратадин сироп. Результати. Аналізуючи отримані результати, слід зазначити, що всі діти завершили участь у дослідженні. Первинним критерієм ефективності проведеного лікування стала оцінка клінічних симптомів алергічного риніту/ринокон’юнктивіту за шкалою DSS. Для кожної групи початок терапевтичного ефекту визначався як час від початку лікування до моменту отримання статистично значимих змін, що зберігались до наступного візиту. Отримані результати демонструють позитивну динаміку практично в усіх інформаційних блоках опитувальника PRQLQ, окрім категорії «Інші симптоми», що, на нашу думку, пов’язано з неспецифічністю даних симптомів щодо алергічного риніту. Висновки. Отримані під час дослідження дані є надзвичайно важливими, адже вони наочно демонструють не лише ефективність, але й безпечність як застосування ізотонічного розчину з морською водою ПШИК для назальної іригаційної терапії, так і антигістамінної терапії препаратом Едем у комплексному лікуванні пацієнтів з алергічним ринітом.