Перегляд за Автор "Korostashova, M. A."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Correlation of temporomandibular joint changes in reproductive-age female patients according to the pathogenetic classification(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Novikov, V. M.; Pankevych, A. I.; Gogol, A. M.; Kolisnyk, I. A.; Rezvina, K. Yu.; Korostashova, M. A.; Новіков, Вадим Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія АнатоліївнаThe study addresses the relationship between gynecological factors and the progression of osteoarthritis of the temporomandibular joint, focusing on pathogenesis-based classification of intra-articular temporomandibular joint disorders. The research involved analyzing clinical and hormonal data from female patients, emphasizing the impact of reproductive health on temporomandibular joint pathology. The findings revealed a significant correlation between specific gynecological conditions and the severity of temporomandibular joint osteoarthritis, highlighting the importance of considering reproductive health in the management and diagnosis of temporomandibular joint disorders. This study contributes to global science by proposing a novel perspective on the interconnection between gynecological factors and temporomandibular joint pathology, which could influence future diagnostic and therapeutic approaches. Дослідження розглядає взаємозв’язок між гінекологічними факторами та прогресуванням остеоартрозу скронево-нижньощелепного суглобу, зосереджуючись на класифікації внутрішньосуглобових порушень скронево- нижньощелепного суглоба за патогенезом. Дослідження включало аналіз клінічних і гормональних даних пацієнток на етапі репродуктивного періоду життя, які мали патологію скронево-нижньощелепного суглоба. Результати виявили значну кореляцію між конкретними гінекологічними захворюваннями та тяжкістю остеоартрозу скронево- нижньощелепного суглоба, підкреслюючи важливість урахування репродуктивного здоров’я при лікуванні та діагностиці розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Це дослідження робить внесок у світову науку, пропонуючи новий погляд на взаємозв’язок між гінекологічними факторами та патологією скронево-нижньощелепного суглоба, що може вплинути на майбутні діагностичні та терапевтичні підходи. Ключові слова: скронево-нижньощелепний суглоб, остеоартроз, патогенез, репродуктивне здоров’я, ураження скронево-нижньощелепного суглоба.Документ Functional disorders of the salivary glands in patients with compression and dislocation dysfunction of the temporomandibular joint and their correction(Aluna Publishing, 2021-07) Rybalov, O. V.; Yatsenko, P. I.; Andriyanova, O. Yu.; Ivanytska, E. S.; Korostashova, M. A.; Рибалов, Олег Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Андріянова, Ольга Юріївна; Іваницька, Олена Сергіївна; Коросташова, Марія АнатоліївнаThe aim: Is to assess the functional state of parotid glands and general secretion in patients with compression, dislocation dysfunction of TMJ, to correct the revealed disorders. Materials and methods: We examined 46 patients with dysfunction of TMJ. Examination included TMJ zonography and salivary glands sonography. We studied the general and parotid secretion, transparency, viscosity, pH of the oral fluid and the secretions of the parotid glands before and after treatment. The treatment of dysfunction and hyposialosis included the repositioning of the articular heads of the lower jaw in the correct anatomical position, the use of a repositioning plate on the posterior teeth at the compression side of the articular head, bougienage of the duct of the parotid gland, administration of 10% magnesium-mineral solution of bischofite into the gland. Results: In patients with TMJ dysfunction, a significant decrease in the oral fluid content was noted before treatment. The saliva transparency was reduced, the viscosity was increased, the pH was slightly acidic. A study, which was carried out a month after completion of the course of treatment showed that all the studied parameters corresponded to those in healthy individuals. Conclusions: The study confirmed that in compression and dislocation dysfunction of TMJ, there are disorders of the functional state of the salivary glands.Документ Взаємозв'язок дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в пацієнток із гінекологічними змінами в анамнезі за даними анкетування(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12) Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novykov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Korostashova, M. A.Серед загальної кількості пацієнтів дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу зустрічається до 80% у жінок. Вона має поліетіологічну особливість і пряму залежність від гормонального стану, особливо гінекологічного статусу. Велика увага звертає на себе дослідження естрогену, який виконує коригування репродуктивної системи в організмі жінок, запобігає вимивання кальцію, стимулює відновлення колагену і роботу остеобластів. Мета роботи - визначити частоту дисфункції СНЩС у жінок на тлі гормональних змін і простежити їх взаємозв'язок. У дослідженні взяли участь 169 студентів Ⅲ курсу стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії. Проводилось анонімне анкетування. Питання стосувалися стоматологічного статусу, для жінок додатково запропоновані питання по гінекології. Група дослідження складалася з 169 осіб, з яких було 89 жінок і 80 чоловіків у віці від 18 до 28 років. Наявність окремих симптомів дисфункції СНЩС у чоловіків серед загальної їх кількості простежувалося в 6% досліджених, у жінок - 19%. Серед пацієнток в 11% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи. 26% жінок були клінічно здорові. Серед усіх обстежених жінок в 1% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи, але в минулому стоматологічні втручання не здійснювалися. Вони страждали на порушення менструального циклу і вірус папіломи людини. Отже, на основі отриманих результатів можна підтвердити вимушену частоту зверненнями жінок до стоматолога. Серед загальної кількості жінок з дисфункцією СНЩС і патологією статевої системи, але без будь-яких стоматологічних втручань в минулому з 89 осіб була 1 пацієнтка. Це не дає нам приводу пов'язувати гінекологічний статус як етіологію дисфункції СНЩС. З огляду на значну поширеність дисфункції СНЩС паралельно з гінекологією дає нам підставу для активного подальшого дослідження цієї проблеми.Документ Етапи лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглобу та його особливості(Полтавський державний медичний університет, 2023) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novicov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.Вступ. Відомо, що зміщення меніску в скронево-нижньощелепному суглобі провокує розвиток дисфункції, тим самим порушує якість життя людини. Лікування пацієнтів розділене на три етапи, перший з яких є проміжним у визначенні прогнозу та подальшої тактики. Мета роботи: визначити ефективність оклюзійних сплінт-систем та оцінити етапи лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Матеріали та методи дослідження. Проводилося обстеження та лікування 54 пацієнток. За результатами магнітно-резонансної томографії хворих розподілено на дві групи. Група І – пацієнтки з дисфункціональними змінами в суглобах (n=38). Група ІІ – пацієнтки, з порушеннями функції на фоні артрозних змін в суглобах. (n=16). Результати та їх обговорення. Перший етап лікування проводився за допомогою накушувальної шини «Michigan-splint». За цей час відбулася перебудова міотатичного рефлексу та зникнення клінічних симптомів скронево-нижньощелепного суглобу. В результаті лікування у досліджуваних І-ої групи відмічалося полегшення самопочуття вже через місяць. З 38 пацієнток у 20-ти повністю зникли прояви дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Лікування цих пацієнтів завершено. Інші 18 пацієнток були направлені на ортодонтичне лікування. Після закінчення лікування пацієнток ІІ-ої досліджуваної групи капою, не пізніше, ніж через 2 тижні хворі відмітили повернення деяких симптомів. Це свідчить про рецидив захворювання, тому пацієнткам показане продовження лікування. На другому етапі лікування ми використовували оклюзійні накладки на нижні необроблені зуби. На третьому етапі лікування проводилося радикальне протезування, що включає тимчасову фіксацію на оброблені зуби прототипів з поліметилметакрилату, а в наступному остаточну фіксацію постійних конструкцій в новому лікувальному стані нижньої щелепи. Висновок. Успіхом користуються накушувальні внутрішньоротові капи, що дозволяють мезіалізувати нижню щелепу та підняти висоту прикусу, зокрема «Michigan-splint». Пацієнтам, які мали лише дисфункціональні зміни в суглобах (І група) в процесі лікування достатньо було лише перебудови міотатичного рефлексу, ніж тим, які страждали артрозними змінами (ІІ група), а отже, піддавалися радикальному ортопедичному лікуванню.Документ Клініко-рентгенологічні паралелі при діагностиці захворювань та дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novikov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevich, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Gogol, A. M.Вступ. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу є досить поширеним захворюванням та займає провідне місце серед усіх інших захворювань суглобу. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилися на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології. Було обрано 10 пацієнтів з клінічними ознаками дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, яким за необхідності з’ясування остаточного діагнозу проводилися рентгенологічні методи дослідження та магнітно-резонансна томографія. Результати дослідження та їх обговорення. Основним критерієм діагностики магнітно-резонансної томографії при дисфункціональних станах скронево-нижньощелепного суглобу є візуалізація внутрішньосуглобового хрящового диску. При порівнянні зонограм та магнітно-резонансної томографії основними критеріями стали: 1. Спотвореність між методами дослідження. 2. Наявність та характеристика того чи іншого кісткового утворення та його значення в постановці діагнозу. Порівнюючи серії зонограм та магнітно-резонансної томографії при описі наявне спотвореність результатів дослідження. У чотирьох пацієнтів на зонограмах помітне звуження суглобової щілини в передньо-задніх відділах, але на магнітно-резонансних томограмах цього не відбувалося. В цьому випадку пацієнти мали б відчувати біль з іррадіацією у вухо. Цей варіант можливий через здавлення біламінарної зони, де знаходиться вушно-скроневий нерв. Характерні патологічні симптоми визначалися у одного пацієнта з чотирьох, що ставить під сумніви правильність визначення суглобової щілини на серії зонограм. Серед даних методів дослідження спільними рисами були такі ознаки: 1. Суглобова головка була сплощена (4 пацієнти), мала гантелеподібну форму (6 пацієнтів). 2. При відкритому роті звертало на себе увагу розміщення суглобової головки по відношенню до суглобового горбка. Підвивих одного з суглобів (8 пацієнтів), гіпермобільність суглобів (2 пацієнтів). Магнітно-резонансна томографія скронево-нижньощелепного суглобу у 3 пацієнтів мали анатомічну дестабільність, а саме дегенеративні зміни в суглобових дисках, та кісткові розростання. В інших 7 пацієнтів дегенеративних змін меніску не відбулося. Висновок. Безсумнівно найкраща діагностика при виборі того чи іншого методу ґрунтується на досвіді лікаря правильно інтерпретувати знімки. Зонограма – метод відносно дешевий, в порівнянні з магнітно-резонансною томографією, але не результативний, бо не візуалізує сполучнотканинні елементи суглобу. Останній в повній мірі характеризує всі кісткові та м’якотканинні елементи, що допомагає лікарю чітко визначити остаточний діагноз, на основі якого в подальшому визначити доцільність того чи іншого лікування.Документ Показання до видалення ретенованих третіх молярів на нижній щелепі як можливі предиктори розвитку альвеолярного остеїту(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Новіков, Вадим Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Бородуля, Ірина Вікторівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Novikov, V. M.; Kolisnyk, I. A.; Gogol, A. M.; Borodulya, I. V.; Korostashova, M. A.; Steblovsky, D. V.Висвітлено встановлення зв'язку між показаннями до хірургічного видалення ретенованих третіх молярів і частотою альвеолярного остеїту. У дослідженні було максимально стандартизовано ці змінні, що дозволяє оцінити значущість результатів. Відповідно вибірку було поділено на дві основні групи: випадки, коли треті моляри видаляли з профілактичних причин, і випадки, коли видалення третіх молярів відбувалося з терапевтичних причин. Матеріали і методи. Видалення 575 ретенованих третіх молярів було виконано в умовах КП щелепно-лицевого відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Вибірка складається з 265 пацієнтів чоловічої статі (69,4%) і 117 пацієнтів жіночої статі (30,6%). Із вибірки пацієнтів 58,4% зазнали видалення одного третього моляра, а 41,6% – двох третіх молярів; 85 пацієнтів (20,6%) зазнали видалення двох нижніх третіх молярів, а 20 пацієнтів (18%) – двох верхніх третіх молярів. Результати. Загальна кількість ретенованих третіх молярів, видалених хірургічним шляхом, – 575. За профілактичними показаннями видалено 160 (27,8%), із терапевтичних міркувань – 415 (72,2%). Зі 160 профілактичних видалень 112 (70%) проводилися з метою профілактики інфекцій, 40 (25%) – перед протезуванням, а 8 (5%) – з ортодонтичних причин. Із 415 видалень за терапевтичними показаннями: 321 (77,3%) – інфекції, 73 (17,6%) – через карієс, 17 (4,1%) – через кістозне ураження, а 4 (1%) – причина супутнього болю. Загальна частота альвеолярного остеїту після видалення 575 третіх молярів становила 114 випадків – 19,8% загальної кількості. Кількість ретенованих третіх молярів, видалених на нижній щелепі, становила 320, а на верхній щелепі – 255, що складає 55,7% і 44,3% відповідно від загальної кількості видалень. У 19,4% пацієнтів було видалено два ретеновані зуби на нижній щелепі, а в 14% пацієнтів – два ретеновані зуби на верхній щелепі. Не було суттєвої різниці в розподілі подвійних видалень між верхньою й нижньою щелепами. На нижній щелепі альвеолярний остит виник у 62 випадках, що склало захворюваність 21,2%. На верхній щелепі виявлено 27 випадків альвеолярного оститу, що становить захворюваність 13,3%. Захворюваність на альвеолярний остеїт збільшувалася з віком, досягаючи піку у віковій групі від 31 до 35 років. Висновок. У цьому дослідженні автори визначили фактори ризику розвитку альвеолярного остеїту після видалення ретенованих зубів на верхній і нижніх щелепах із різних причин, які можуть слугувати предикторами цього ускладнення. The article highlights the establishment of a relationship between the indications for surgical removal of retained third molars and the incidence of alveolar osteitis. The study standardized these variables as much as possible, which allows us to assess the significance of the results. Accordingly, the sample was divided into two main groups: cases when third molars were removed for preventive reasons and cases when third molars were removed for therapeutic reasons. Materials and methods. The extraction of 575 retained third molars was performed in the conditions of the maxillofacial department of the Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky. The sample consisted of 265 male patients (69.4%) and 117 female patients (30.6%). Of the sample, 58.4% underwent extraction of one third molar and 41.6% underwent extraction of two third molars; 85 patients (20.6%) underwent extraction of two lower third molars, and 20 patients (18%) underwent extraction of two upper third molars. Results. The total number of surgically retained third molars was 575. For preventive reasons, 160 (27.8%) were removed, and for therapeutic reasons - 415 (72.2%). Of the 160 prophylactic extractions, 112 (70%) were performed to prevent infections, 40 (25%) were performed before prosthetics, and 8 (5%) were performed for orthodontic reasons. Out of 415 extractions for therapeutic reasons: 321 (77.3%) were for infection, 73 (17.6%) were for caries, 17 (4.1%) were for cystic lesions, and 4 (1%) were for associated pain. The total incidence of alveolar osteitis after the extraction of 575 third molars was 114 cases, 19.8% of the total number. The number of retained third molars extracted in the lower jaw was 320, and in the upper jaw - 255, which is 55.7% and 44.3%, respectively, of the total number of extractions. Two retained teeth in the lower jaw were extracted in 19.4% of patients, and two retained teeth in the upper jaw were extracted in 14% of patients. There was no significant difference in the distribution of double extractions between the upper and lower jaws. Alveolar ostitis occurred in the mandible in 62 cases, which amounted to an incidence of 21.2%. On the upper jaw, 27 cases of alveolar ostitis were detected, which is an incidence of 13.3%. The incidence of alveolar osteitis increased with age, reaching a peak in the age group from 31 to 35 years. Conclusion. In this study, the authors identified risk factors for the development of alveolar osteitis after the removal of retained teeth in the upper and lower jaws for various reasons that may serve as predictors of this complication.Документ Рентгенологічні та МРТ характеристики дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу компресійного генеза(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Рибалов, Олег Васильович; Новіков, Вадим Михайлович; Яценко, Павло Ігорович; Іваницька, Олена Сергіївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Рыбалов, Олег Васильевич; Новиков, Вадим Михайлович; Яценко, Павел Игоревич; Иваницкая, Елена Сергеевна; Коросташова, Мария Анатольевна; Rybalov, O. V.; Novikov, V. M.; Yatsenko, P. I.; Ivanytsʹka, O. S.; Korostashova, M. A.Метою дослідження стало порівняльне вивчення рентгенологічних та МРТ характеристик обох скронево-нижньощелепних суглобів у пацієнтів з клінічними проявами компресійного больового симптому. Вивчені 93 зонограми, 28 комп’ютерних томограм, 19 магнітно-резонансних томограм СНЩС пацієнтів з явищами компресійно-дислокаційної дисфункції. Авторами об’єктивно встановлені взаємовідношення всіх анатомічних компонентів обох суглобів, що дає можливість виявити причину виникнення суглобового компресійного больового симптому, а також проводити ефективне лікування захворювання та доказовий контроль його результатів; Целью исследования явилось сравнительное изучение рентгенологических и МРТ характеристик обоих височно-нижнечелюстных суставов у пациентов с клиническими проявлениями компрессионного болевого симптома. Изучены 93 зонограммы, 28 компьютерных томограмм, 19 магнитно-резонансных томограмм ВНЧС пациентов с явлениями компрессионно-дислокационной дисфункции. Авторами объективно установлены взаимоотношения всех анатомических компонентов обоих суставов, что дает возможность установить причину возникновения суставного компрессионного болевого симптома, а так же проводить эффективное лечение заболевания и доказательный контроль его результатов; The aim of the study was to study the radiographic and MRI characteristics of both temporomandibular joints in patients with clinical manifestations of compression pain symptom. 93 zonograms, 28 computer tomograms, 19 magnetic resonance imaging of TMJ patients with the phenomena of compression-dislocation dysfunction were studied. The authors objectively established the relationships of all the anatomical components of both joints, which makes it possible to establish the cause of articular compression pain symptom, as well as to carry out effective treatment of the disease and evidence control of its results.Документ Роль магнітно-резонансного дослідження в лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба(Полтавський державний медичний університет, 2021) Новіков, Вадим Михайлович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Додатко, Вадим Ігорович; Свирида, Олександр Сергійович; Ющенко, Яна Олександрівна; Novikov, V. M.; Korostashova, M. A.; Dodatko, V. I.; Svyryda, O. S. ; Yushchenko, Ya. O.Метою роботи стало визначення амплітуди передніх зміщень менісків у пацієнтів, що страждають на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба. У 20 пацієнтів, яким було виконано магнітно-резонансну томографію, визначалася різна амплітуда передніх зміщень меніска. Відповідно до амплітуди зміщень менісків відносно центру суглобової голівки було роз’єднано прикус на належну висоту. Основним критерієм одужання визначено повне зникнення симптомів дисфункції навіть без використання шини. Отже, використання магнітно-резонансного дослідження скронево-нижньощелепного суглоба з визначенням амплітуди зміщень дисків забезпечує ефективність обраного лікування. Перспективи подальших досліджень: удосконалення протоколу МРТ-дослідження і його кореляція з окремими симптомами, відстанню вертикального роз’єднання оклюзійних поверхонь і впровадження протоколу в практичну охорону здоров’я.Документ Статистичний аналіз поширеності внутрішніх розладів скронево-нижньощелепних суглобів у пацієнток на основі класифікації за C. H. Wilkes(Полтавський державний медичний університет, 2024-05) Новіков, Вадим Михайлович; Горбаченко, Олег Борисович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novikov, V. M.; Gorbachenko, O. B.; Rezvika, K. Yu.; Korostashova, M. A.Рівні тяжкості дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу можуть бути оцінені за певними параметрами на основі зображень, отриманих за допомогою магнітно-резонансної томографії. Щоб оцінити стан суглобу та вибрати оптимальний план лікування в залежності від виявлених змін на зображеннях магнітно-резанансної томографії було обрано найбільш поширену класифікацію за C. H. Wilkes. Це дослідження мало на меті оцінити ступінь тяжкості симптомів дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу у жінок репродуктивного та постклімактеричного віку згідно класифікації C. H. Wilkes. Об’єкти та методи дослідження. Було обрано 63 пацієнтки: репродуктивного періоду життя n=45 та постклімактеричного n=17. Детально описана магнітно-резонансна томографія та поставлений діагноз згідно з класифікацією C. H. Wilkes. Проведений статистичний аналіз шляхом розрахунку тесту χ2 з метою аналізу незалежності між категоріальними змін- ними; коефіцієнт кореляції за Кендалом. Результати. Захворювання скронево-нижньощелепного суглобу мають більшу поширенність серед жінок репродуктивного віку порівняно з жінками постклімактеричного віку. Це може бути пов'язано з гормональними змінами, характерними для репродуктивного періоду: у групі репродуктивного віку спостерігається більше різноманіття стадій захворювання, в той час як у групі постклімактеричного віку переважає IV стадія. Це може вказувати на вплив вікових факторів у розвитку скронево-нижньощелепного суглоба. Зв'язок між віком та захворюваннями скронево-нижньощелепного суглобу має статистично значущу кореляцію. Результати тесту χ2 показують статистично значущий зв'язок між віком та стадіями захворювання скронево-нижньощелепного суглоба. Крім того, коефіцієнт кореляції Кендалла підтверджує наявність помірного ступеню зв'язку між віком та стадіями захворювання. Висновок. Результати аналізу розподілу стадій захворювання скронево-нижньощелепного суглобу між віковими групами можуть слугувати важливими даними для оптимізації клінічної практики, покращення результатів лікування та збільшення якості життя пацієнтів. Наприклад, наше дослідження вказує, що Ⅱ стадія за класифікацією C. H. Wilkes більш поширена у жінок репродуктивного віку, а Ⅳ – у жінок постклімактеричного віку. Лікарі можуть враховувати це при розробці індивідуальних планів лікування. Severity levels of temporomandibular joint dysfunction can be assessed by certain parameters based on images obtained using magnetic resonance imaging. In order to assess the condition of the joint and choose the optimal treatment plan depending on the detected changes on the magnetic resonance imaging images, the most common classification according to C. H. Wilkes was chosen. This study aimed to assess the severity of temporomandibular joint dysfunction symptoms in women of childbearing and post-menopausal age according to the C. H. Wilkes classification. Participants and methods. 63 patients were selected: reproductive period n=45 and post-menopausal n=17. Magnetic resonance imaging is described in detail and the diagnosis according to the C. H. Wilkes classification is made. Statistical analysis was carried out by calculating the χ2 test in order to analyze the independence between categorical variables; Kendall's correlation coefficient was applied to assess the correlation between age and disease stages. Results. Diseases of the temporomandibular joint are more common among women of child-bearing age compared to women of postmenopausal age. This may be related to hormonal changes characteristic of the reproductive period: in the group of child-bearing age, there is a greater variety of stages of the disease, while in the group of post-menopausal age, stage IV prevails. This may indicate the influence of age factors on TMJ development. The relationship between age and diseases of the temporomandibular joint has a statistically significant correlation. The results of the χ2 test show a statistically significant relationship between age and TMJ disease stages. In addition, Kendall's correlation coefficient confirms the presence of a moderate degree of relationship between age and stages of the disease. Conclusion. The results of the analysis of the distribution of temporomandibular joint disease stages between age groups can serve as important data for optimizing clinical practice, improving treatment outcomes, and increasing patients' quality of life. For example, our study indicates that stage Ⅱ according to the classification of C. H. Wilkes is more common in women of reproductive age, and stage Ⅳ is more common in women of postmenopausal age. Clinicians should take this dada into account when developing individual treatment plans.Документ Удосконалення діагностики та комплексного лікування пацієнтів з дисфункціями скронево-нижньощелепного суглобу, обумовлених змінами гормонального стану(Полтавський державний медичний університет, 2024) Коросташова, Марія Анатоліївна; Korostashova, M. A.У дисертаційній роботі мета дослідження полягала в підвищенні ефективності діагностики у пацієнтів з хворобами скронево-нижньощелепного суглоба через вивчення впливу гормональних змін на функцію та топографію елементів суглоба та подальше застосування ортопедичної корекції в складі комплексного лікування. In the dissertation, the aim of the study was to improve the efficiency of diagnostics in patients with temporomandibular joint diseases by studying the effect of hormonal changes on the function and topography of the joint elements and the subsequent use of orthopedic correction as part of complex treatment.Документ Формування практичних навичок у студентів-іноземців під час навчання на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології(Полтавський державний медичний університет, 2023-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.; Novikov, V. M.; Rezvina, E. Yu.; Korostashova, M. A.Метою навчання у ВНЗ – є випуск висококваліфікованих, конкурентоспроможних молодих спеціалістів, здатних до новацій, самовдосконалення і постійного розвитку. Засвоєння теоретичного матеріалу, уміння аналізувати, здійснювати пошук і обробку отриманої інформації, є неодмінно важливими цілями, однак зміст медичної освіти не може бути зведеним лише до теоретичних знань, а обов’язково має забезпечувати оволодіння практичними навичками. Зважаючи на те, що навчання студентів-іноземців здійснюється у дистанційному форматі у зв’язку із військовим станом у країні, оволодіння практичними навичками цими студентами має певні труднощі. Тому аналіз проблем і перспектив формування практичних навичок у студентів іноземців на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології наразі є одним із актуальних питань. Принцип оволодіння практичними навичками закладений у стандартах вищої стоматологічної освіти: освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), освітньо-професійній програмі (ОПП) і перевіряється стандартизованими засобами оцінювання теоретичних знань і вмінь – "Крок-2. Стоматологія", а також під час об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) зі стоматології. Під час практичних занять передбачається перевірка теоретичних знань, що здійснюється як тестуванням студентів, так і усним опитуванням, а також відпрацювання практичних навичок, що може бути забезпечено роботою на фантомах, а також участю у обстеженні та клінічному розборі хворих у клінічному залі. Під час очного навчання студенти відвідують клінічний зал разом із викладачем, беруть участь у прийомі пацієнтів, заповненні медичної документації, асистують, описують рентгенограми, мають змогу обрати анестезію та інструментарій для видалення зуба. Викладач демонструє різні маніпуляції, коментуючи та пояснюючи кожну з них. Після цього студенти відпрацьовують практичні навички на черепі, щелепі, муляжах, повторюючи за викладачем або ж з його допомогою. Студенти-іноземці змушені навчатися дистанційно не мають таких можливостей, тому ми вирішили створити для них умови, наближені до реальних. Використання ноутбука у мережі WiFi дозволяє експлуатувати його у клінічному залі і так само, як вітчизняним студентам демонструвати прийом пацієнта: опитування, огляд, основні методи обстеження, вибір анестезії та підбір інструментарію. Однак мала площа операційного поля, особливо при внутрішньоротових втручаннях не забезпечують достатнього огляду при використанні ноутбука і не дають змоги викладачеві детально показати те чи інше оперативне втручання. Для вирішення даної проблеми ми використовуємо телефон, який синхронізуємо з ноутбуком. Телефон слугує у якості камери, що дозволяє докладно знімати операційне поле і транслювати зображення на екран студентам. Таким чином, умови стають наближеними до реальних. Студенти бачать усі етапи оперативного втручання з поясненням викладача, мають змогу приймати участь у дискусії під час прийому пацієнта. Демонстрація виконання маніпуляції викладачем є першим кроком до засвоєння практичних навичок. На жаль, дистанційно студенти не можуть відпрацювати та продемонструвати навички, але відмінне володіння теоретичним матеріалом і розуміння необхідних дій в подальшому допоможуть студентам у їх засвоєнні. Далі під час занять для закріплення матеріалу здійснюється покрокове обговорення оперативних втручань, що дозволяє зацікавити та залучити усіх присутніх студентів до дискусії та перевірити рівень знань студентів. Нажаль викладачі в змозі лише візуалізувати та докладно прокоментувати виконання тих чи інших маніпуляцій. Проте, навіть часткове вирішення цієї складової у вигляді обґрунтування та демонстрації алгоритму, створює стійкий аргумент для подальшого вивчення хірургічної стоматології, та досягнення кінцевих цілей навчання лікаря стоматолога.