Перегляд за Автор "Kovalova, O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 24
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Association between the I/D polymorphism of the ACE gene and the development of asphyxia in newborns(Cambridge University Press, 2016) Korobka, O.; Hasiuk, N.; Fastovets, M.; Rossocha, Z.; Kovalova, O.; Коробка, Оксана Викторовна; Гасюк, Наталия Ивановна; Фастовец, Марина Николаевна; Россоха, Зоя Ивановна; Ковалева, Елена Михайловна; Коробка, Оксана Вікторівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Ковальова, Олена МихайлівнаAbstract: This article studies the influence of ACE gene I/D polymorphism on the asphyxia development in the term infants. It is shown that children with II genotype of ACE gene are less odds ratio to develop birth asphyxia, and her severe. Heart rate, blood pressure, urine output hourly, as well as the rate of dopamine use in children with different genotypes of ACE gene is not different; Аннотация: Статья посвящена изучению влияния I/D полиморфизма ACE гена на развитие асфиксии у доношенных новорожденных. Показано, что дети с II генотипом АСЕ гена имеют меньше шансов в развитии асфиксии и ее тяжелого течения. Частота сердечных сокращений, артериальное давление, почасовый диурез, а также частота применения дофамину у детей с разными генотипами АСЕ гена не отличались.Документ Clinical and genetic predictors and prognostic model of rapidly progressive hepatic fibrosis in chronic hepatitis C(Агенство медицинской информации Ассоциации деловой прессы Грузии, Академия медицинских наук Грузии, Международная академия наук, индустрии, образования и искусств США, 2016) Dubynska, G.; Sizova, L.; Koval, T. I.; Kovalova, O.; Kaidashev, I.; Дубинская, Галина Михайловна; Сизова, Людмила Михайловна; Коваль, Татьяна Игоревна; Ковалева, Елена Михайловна; Кайдашев, Игорь Петрович; Кайдашев, Ігор Петрович; Дубинська, Галина Михайлівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ковальова, Олена МихайлівнаIntroduction. The search for risk factors for rapid progression of hepatic fibrosis (HF) in chronic hepatitis C (CHC) is a topical scientific and practical task. The purpose of the study is to identify clinical and genetic predictors and create the prognostic model of rapidly progressive HF in CHC. Materials and Methods. A retrospective cohort study of 125 patients with CHC has been carried out. The logistic regression and ROC-analysis have been applied for statistical data processing. Results. The resulting analysis of 46 potential predictors of rapidly progressive HF in CHC identified the following significant ctiteria: male gender – ОR=3.44 [95% СΙ 1.60-7.39], р=0.001; increased levels of alanine aminotransferase (ALT) – ОR=4.93 [95% СΙ 1.54-15.76], р=0.007, particularly, moderate cytolytic activity – ОR=2.36 [95% СΙ 1.08-5.16], р=0.031; aspartate aminotransferase (АSТ) – ОR=3.65 [95% СΙ 1.41-9.43] р=0.007; γ-glutamiltranspeptidase (GGTP) – ОR=3.63 [95% СΙ 1.73-7.61], р=0.001; total bilirubin – ОR=3.53 [95% СΙ 1.47-8.47], р=0.005; alkaline phosphatase – ОR=9.18 [95% 1.11-75.80], р=0.039; alcohol intake>40 g/day (ОR=3.53 [95% СΙ 1.36-9.17], р=0.009), Gln11Gln genotype of the TLR7 gene (ОR=4.56 [95% СΙ 1.57-13.22], р=0.005), presence of chronic cholecystitis and/or pancreatitis (ОR=5.30 [95% СΙ 1.84-15.25], р=0.002). The prognostic model, comprising 6 predictors (level of GGTP>upper limit of normal (ULN), male gender, Gln11Gln genotype of the TLR7 gene chronic cholecystitis and/or pancreatitis, levels of total bilirubin and АSТ>ULN) have been created, demonstrating the statistical significance (p=0.000) and high operational characteristics (sensitivity – 85.5%, specificity – 68.3%, total number of the appropriate assignments – 76.8%, positive and negative predictive value – 74,7% and 88,0%, respectively, the AUC ROC-curve – 0.840). Conclusions. Use of the created model will help to predict the rapid progression of HF in CHC and form the risk-group, requiring individual approaches to prescribing antiviral therapy for CHC; Введение. Поиск факторов риска быстрого прогрессирования фиброза печени (ФП) при хроническом гепатите С (ХГС) является актуальной научно-практической задачей. Целью данного исследования была идентификация клинико-генетических предикторов и создание прогностической модели быстро прогрессирующего ФП при ХГС. Материалы и методы. Проведено ретроспективное когортное исследование 125 больных ХГС. Для статистической обработки данных применялись логистическая регрессия и ROC-анализ. Результаты. В результате анализа 46 потенциальных предикторов быстро прогрессирующего ФП при ХГС идентифицированы значимые: мужской пол – ОR=3,44 [95% СΙ 1,60-7,39], р=0,001; повышенные уровни аланинаминотрасферазы (АЛТ) – ОR= ОR=4,93 [95% СΙ 1,54-15,76], р=0,007, в частности, умеренная активность цитолиза – ОR=2,36, [95% СΙ 1,08-5,16]р=0,031; аспартатаминотрансферазы (АСТ) – ОR=3,65 [95% СΙ 1,41-9,43], р=0,007; γ-глутамилтранспептидазы (ГГТП) – ОR=3,63 [95% СΙ 1,73-7,61], р=0,001; общего билирубина – ОR=3,53 [95% СΙ 1,47-8,47], р=0,005); щелочной фосфатазы – ОR=9,18 [95% 1,11-75,80], р=0,039; титр; употребление алкоголя >40 г/сутки – ОR=3,53 [95% СΙ 1,36-9,17], р=0,009; генотип Gln11Gln гена TLR7 – ОR=4,56 [95% СΙ 1,57-13,22], р=0,005; наличие хронического холецистита и/или панкреатита – ОR=5,30 [95% СΙ 1,84-15,25], р=0,002. Создана прогностическая модель из 6 предикторов (уровень ГГТП>верхней границы нормы (ВГН), мужской пол, генотип Gln11Gln гена TLR7, хронический холецистит и/или панкреатит, уровни общего билирубина и АСТ>ВГН), которая продемонстрировала статистическую значимость (р=0,000) и высокие операционные характеристики (чувствительность – 85,5%, специфичность – 68,3%, общее количество правильных отнесений – 76,8%, позитивное и негативное предиктивное значение – 72,6%, и 82,7% соответственно, AUC ROC-кривой – 0,840).Документ Clinіcal and genetic predictors and prognostic model of rapidly progressive hepatic fibrosis in chronic hepatitis C(Тбилисский национальный государственный университет, 2016) Dubynska, G.; Sizova, L.; Koval, T. I.; Kovalova, O.; Kaidashev, I.; Дубинская, Галина Михайловна; Сизова, Людмила Михайловна; Коваль, Татьяна Игоревна; Ковалева, Елена Михайловна; Кайдашев, Игорь Петрович; Кайдашев, Ігор Петрович; Дубинська, Галина Михайлівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ковальова, Олена МихайлівнаThe search for risk factors for rapid progression of hepatic fibrosis (HF) in chronic hepatitis C (CHC) is a topical scientific and practical task. The purpose of the study is to identify clinical and genetic predictors and create the prognostic model of rapidly progressive HF in CHC. A retrospective cohort study of 125 patients with CHC has been carried out. The logistic regression and ROC-analysis have been applied for statistical data processing. The resulting analysis of 46 potential predictors of rapidly progressive HF in CHC identified the following significant ctiteria: male gender – ОR=3.44 [95% СΙ 1.60-7.39], р=0.001; increased levels of alanine aminotransferase (ALT) – ОR=4.93 [95% СΙ 1.54-15.76], р=0.007, particularly, moderate cytolytic activity – ОR=2.36 [95% СΙ 1.08-5.16], р=0.031; aspartate aminotransferase (АSТ) – ОR=3.65 [95% СΙ 1.41-9.43] р=0.007; γ-glutamiltranspeptidase (GGTP) – ОR=3.63 [95% СΙ 1.73-7.61], р=0.001; total bilirubin – ОR=3.53 [95% СΙ 1.47-8.47], р=0.005; alkaline phosphatase – ОR=9.18 [95% 1.11-75.80], р=0.039; alcohol intake>40 g/day (ОR=3.53 [95% СΙ 1.36-9.17], р=0.009), Gln11Gln genotype of the TLR7 gene (ОR=4.56 [95% СΙ 1.57-13.22], р=0.005), presence of chronic cholecystitis and/or pancreatitis (ОR=5.30 [95% СΙ 1.84-15.25], р=0.002). The prognostic model, comprising 6 predictors (level of GGTP>upper limit of normal (ULN), male gender, Gln11Gln genotype of the TLR7 gene chronic cholecystitis and/or pancreatitis, levels of total bilirubin and АSТ>ULN) have been created, demonstrating the statistical significance (p=0.000) and high operational characteristics (sensitivity – 85.5%, specificity – 68.3%, total number of the appropriate assignments – 76.8%, positive and negative predictive value – 72,6% and 82.7%,, respectively, the AUC ROC-curve – 0.840). Use of the created model will help to predict the rapid progression of HF in CHC and form the risk-group, requiring individual approaches to prescribing antiviral therapy for CHC; Поиск факторов риска быстрого прогрессирования фиброза печени (ФП) при хроническом гепатите С (ХГС) является актуальной научно-практической задачей. Целью данного исследования была идентификация клинико-генетических предикторов и создание прогностической модели быстро прогрессирующего ФП при ХГС. Проведено ретроспективное когортное исследование 125 больных ХГС. Для статистической обработки данных применялись логистическая регрессия и ROC-анализ. В результате анализа 46 потенциальных предикторов быстро прогрессирующего ФП при ХГС идентифицированы значимые: мужской пол – ОR=3,44 [95% СΙ 1,60-7,39], р=0,001; повышенные уровни аланин-аминотрасферазы (АЛТ) – ОR= ОR=4,93 [95% СΙ 1,54-15,76], р=0,007, в частности, умеренная активность цитолиза – ОR=2,36, [95% СΙ 1,08-5,16]р=0,031; аспартатаминотрансферазы (АСТ) – ОR=3,65 [95% СΙ 1,41-9,43], р=0,007; γ-глутамилтранспептидазы (ГГТП) – ОR=3,63 [95% СΙ 1,73-7,61], р=0,001; общего билирубина – ОR=3,53 [95% СΙ 1,47-8,47], р=0,005); щелочной фосфатазы – ОR=9,18 [95% 1,11-75,80], р=0,039; титр; употребление алкоголя >40 г/сутки – ОR=3,53 [95% СΙ 1,36-9,17], р=0,009; генотип Gln11Gln гена TLR7 – ОR=4,56 [95% СΙ 1,57-13,22], р=0,005; наличие хронического холецистита и/или панкреатита – ОR=5,30[95% СΙ 1,84-15,25], р=0,002. Создана прогностическая модель из 6 предикторов (уровень ГГТП>верхней границы нормы (ВГН), мужской пол, генотип Gln11Gln гена TLR7, хронический холецистит и/или панкреатит, уровни общего билирубина и АСТ>ВГН), которая продемонстрировала статистическую значимость (р=0,000) и высокие операционные характеристики (чувствительность – 85,5%, специфичность – 68,3%, общее количество правильных отнесений – 76,8%, позитивное и негативное предиктивное значение – 72,6%, и 82,7% соответственно, AUC ROC-кривой – 0,840). Предложенная модель позволит определить быстро прогрессирующий ФП при ХГС и сформировать группы риска для индивидуального подхода при применении противовирусной терапии ХГС.Документ Justification of the algorithm for determining the indications for the use of medical correction of arterial hypotension in prematurely born infants with early bacterial infections.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Cherniavska, Yu.; Hasiuk, N.; Bielorus, A.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Белорус, Андрій ІвановичAbstract: The article is devoted to studying the mechanisms of systemic hemodynamic and organ blood flow disorders in preterm infants with early onset sepsis by analyzing perinatal history, clinical manifestations, metabolic profile, echocardiographic and dopplerometric indicators in order to develop a diagnostic test to correctly determine the indication for hemodynamic support in prematurely born children with arterial hypotension; Аннотация: Статья посвящена изучению механизмов развития нарушений системной гемодинамики и органного кровообращения у преждевременно рожденных детей с ранним неонатальным сепсисом путём анализа перинатaльного анамнеза, клинических проявлений, метаболического профиля, эхокардиографических и допплерометрических показателей с целью разработки диагностического теста для корректного определения показаний для гемодинамической поддержки при артериальной гипотензии у преждевременно рождённых детей.Документ Peculiarities of metabolism (by level of nitrates, nitrites, malondialdehyde and sialic acids) in 6-9 months old infants born from mothers with metabolic syndrome, who had hypoxic-ischemic encephalopathy in the early neonatal period(Буковинський державний медичний університет, 2024) Kovalova, O.; Pokhylko, V.i; Cherniavska, Yu.; Tsvirenko, S.; Rossokha, Z.; Davydenko, A.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Давиденко, Аліна ВолодимирівнаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров’я основними неврологічними причинами інвалідності та смертності новонароджених дітей залишаються асфіксія та гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. Ступінь ушкодження головного мозку та подальші неврологічні ускладнення визначаються низкою факторів, зокрема тривалістю гіпоксії/ішемії, мозковим кровообігом, незрілістю центральної нервової системи новонароджених, соматичним статусом матерів. Метою дослідження було встановити особливості метаболізму (за рівнем нітратів, нітритів, малонового діальдегіду та сіалових кислот) у немовлят 6-9 місячного віку, які народилися від матерів з метаболічним синдромом, і які мали гіпоксично-ішемічну енцефалопатію в ранньому неонатальному періоді, а також вплив варіантів генів eNOS (G894T), IL-1b (C3953T) на обмін даних метаболітів. Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено проспективне дослідження «випадок-контроль», в яке включено 30 дітей віком 6-9 місяців. Основну групу дослідження склали 16 дітей, які народилися від матерів з метаболічним синдромом і які мали оцінку за шкалою Апгар менше за 7 балів на 5 хвилині, а також мали діагностичні клінічні та нейросонографічні ознаки гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, що були виявлені при консультуванні дитячим неврологом у віці 6-9 місяців життя. Групу порівняння складали 14 рандомно відібраних відносно здорових дітей віком 6-9 місяців, які народилися від матерів без метаболічного синдрому і які не мали проявів гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в ранньому неонатальному періоді. Концентрацію нітритів визначали шляхом визначення діазосполук, що утворилися у реакції з сульфаніловою кислотою, а потім проводили реакцію з α-нафтиламіном (Реактив Грісса-Ілосвая). Концентрацію вільного малонового діальдегіду визначали методом спектрофотометричного визначення. Концентрацію сіалових кислот в сечі визначали за реакцією з оцтво-сірчанокислим реактивом (реакція Гесса). Молекулярно-генетичний аналіз було проведено з використанням букального епітелію в якості біологічного матеріалу. Визначення поліморфних варіантів IL-1β 3953C>T (rs1143634) та eNOS G894Т (rs1799983) проводилось методом полімеразної ланцюгової реакції за допомогою комерційного набору «DreamTaq Green PCR Master Mix» (Thermo Scientific, США) та специфічних олігонуклеотидних послідовностей (Metabion, Німеччина). Статистичний аналіз. Для обробки кількісних величин використовували традиційні методи параметричної та непараметричної статистики: для аналізу якісних ознак, що виражалися в основному у відсотках, було застосовано непараметричні методи. За нормального розподілу даних використовували основні статистичні характеристики, а саме: середнє значення (М) для визначення центральної тенденції; стандартну похибку середнього значення (m) для точності оцінки середньої, довірчий інтервал (ДІ) для визначення 95% інтервалу середньої. Гіпотези щодо рівності генеральних середніх перевіряли з використанням двостороннього t-критерію Стьюдента. Порівняння відносних, або виражених у відсотках, величин виконували за допомогою критерію точного двостороннього критерію Фішера. Зв’язки між лічильними перемінними визначали за допомогою множинного регресійного аналізу за Пуассоном. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакету прикладних програм STATA 14.0. Дослідження виконане із дотриманням «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. та підтверджено висновком Комісії з питань біомедичної етики Полтавського державного медичного університету (Протокол № 233 від 21.11.2024 року) схвалила дослідження. На проведення досліджень було отримано письмову згоду батьків новонароджених дітей. Дослідження виконано в рамках НДР кафедри педіатрії №1 із неонатологією Полтавського державного медичного університету «Розробити клініко-лабораторні критерії, методи прогнозування та запобігання метаболічних порушень у дітей раннього віку», реєстраційний номер 0120U102856, термін виконання 2020-2024 рр. Результати дослідження. Дослідження показників обміну оксиду азоту у групі обстежуваних дітей показало, що у малюків з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією в період 6-9 місяців життя концентрація нітритів була значно вищою 2,69 нмоль/л порівняно зі здоровими дітьми 1,39 нмоль/л (p<0,001). Аналогічні відмінності отримані і в концентрації нітратів (5,41 vs 2,62; р<0,001). Нами не було отримано достовірних відмінностей у рівнях нітратів, нітритів та малонового діальдегіду залежно від генотипів гену IL1B (C3953T, rs1143634), проте ми виявили вищу (на рівні р<0,1) концентрацію сіалових кислот у дітей з генотипом СС, ніж у дітей з генотипом СТ або ТТ. При дослідженні гену eNOS (G894T, rs1799983) ми не отримали достовірних відмінностей у рівнях нітратів, нітритів, сіалових кислот та малонового діальдегіду у дітей з різними генотипами. Дослідження виявило достовірний прямий зв’язок (на рівні р<0,1) між рівнем нітратів в сечі у дітей обстежених груп та концентрацією сіалових кислот (Coef. 0,753, р=0,062). Висновок. Результати дослідження свідчать про підвищення рівнів нітратів (5,41 vs 2,62; р<0,001) та нітритів (2,69 vs. 1,39; р<0,001) у дітей від матерів з метаболічним синдромом у відновному періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, що може вказувати на прогресування патологічних процесів, викликаних гіпоксичним ураженням або ж свідчити про адаптивні механізми відновлення після ушкодження тканин головного мозку. Також було виявлено достовірний прямий зв'язок між рівнем нітратів в сечі у дітей обстежуваних груп та концентрацією сіалових кислот (Coef. 0,753, р=0,062). При цьому ці зміни не асоціювалися з оліморфними варіантами генів eNOS (G894Т, rs1799983) та IL1B (C3953T, rs1143634). Таким чином, визначення концентрації рівня нітратів та нітритів можуть бути впроваджені в клінічну практику для ранньої діагностики та прогнозування можливих ускладнень у дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією, оскільки підвищений рівень нітритів, нітратів та сіалових кислот може слугувати маркером віддалених наслідків гіпоксичного ураження. Це дозволяє розглядати їх як перспективні предиктори неоптимального нервово-психічного розвитку дитини. According to the World Health Organization, asphyxia and hypoxic- ischemic encephalopathy remain the leading neurological causes of disability and mortality in newborns. The degree of brain damage and subsequent neurological complications is determined by a number of factors, including duration of hypoxia/ischemia, cerebral circulation, neonatal central nervous system immaturity, and maternal somatic status. The aim of the study was to determine the metabolic characteristics (by nitrate, nitrite, malondialdehyde and sialic acid levels) of infants aged 6-9 months born to mothers with metabolic syndrome who had hypoxic- ischemic encephalopathy in the early neonatal period, and the eff ect of eNOS (G894T) and IL-1b (C3953T) gene variants on the metabolism of these metabolites. Materials and methods. To this end, a prospective case-control study was conducted in 30 children aged 6-9 months. The main study group consisted of 16 children born to mothers with metabolic syndrome who had an Apgar score of less than 7 points at 5 minutes and diagnostic clinical and neurosonographic signs of hypoxic- ischemic encephalopathy, as determined during a consultation with a pediatric neurologist at 6-9 months of age. The comparison group consisted of 14 randomly selected relatively healthy children aged 6-9 months, born to mothers without metabolic syndrome and without manifestations of hypoxicischemic encephalopathy in the early neonatal period. The concentration of nitrites was determined by determining the diazo compounds formed in the reaction with sulfanilic acid, and then the reaction was carried out with α-naphthylamine (Grisse- Ilosway reagent). The concentration of free malondialdehyde was determined by the spectrophotometric method. The concentration of sialic acids in urine was determined by the reaction with acetic- sulfuric acid reagent (Hess reaction). Molecular genetic analysis was carried out using buccal epithelium as biological material. Determination of IL1B 3953C>T (rs1143634) and eNOS G894T (rs1799983) polymorphic variants was carried out by polymerase chain reaction using the commercial kit «DreamTaq Green PCR Master Mix» (Thermo Scientifi c, USA) and specifi c oligonucleotide sequences (Metabion, Germany). Statistical analysis. Traditional methods of parametric and non-parametric statistics were used to process quantitative values; non-parametric methods were used for the analysis of qualitative characteristics expressed mainly in percentages. Under the normal distribution of data, the main statistical characteristics were used, namely: the average value (М) to determine the central tendency; the standard error of the mean (m) for the precision of the estimate of the mean, the confi dence interval (CI) for determining the 95 % interval of the mean. Hypotheses regarding the equality of general means were tested using a two-tailed Student’s t-test. Comparison of relative or percentage values was performed using Fisher’s exact two-sided test. Relationships between count variables were determined using Poisson multiple regression analysis. Statistical analysis was performed using the STATA 14.0 software package. The study was conducted in compliance with the ‘Rules for Ethical Principles for Scientifi c Medical Research Involving Human Subjects’ approved by the Declaration of Helsinki (1964-2013), ICH GCP (1996), EEC Directive 609 (24.11.1986), Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 of 23.09.2009 and confi rmed by the conclusion of the Biomedical Ethics Commission of Poltava State Medical University (Protocol No. 233 of 21.11.2024), which approved the study. Written consent was obtained from the parents of the newborns. The study was conducted within the framework of the joint budget research work of the Department of Pediatrics № 1 with Neonatology of the Poltava State Medical University on the topic «Development of clinical and laboratory criteria, methods for predicting and preventing metabolic disorders in children of early age», state registration number 0120U102856, term of execution 2020-2024. Research results. A study of the indicators of nitric oxide exchange in the group of examined children showed that the concentration of nitrites was signifi cantly higher in children with hypoxic ischemic encephalopathy in the period of 6-9 months of life, 2.69 nmol/l compared to healthy children, 1.39 nmol/l (p<0.001). Similar diff erences were obtained in the concentration of nitrates (5.41 vs 2.62; p<0.001). We did not obtain signifi cant diff erences in the levels of nitrates, nitrites and malondialdehyde depending on the genotypes of the IL1B gene (C3953T, rs1143634), but we found a higher (at the level of p <0.1) concentration of sialic acids in children with the СС genotype than in children with СT or TT genotype. When studying the eNOS gene (G894T, rs1799983), we did not fi nd signifi cant diff erences in the levels of nitrates, nitrites, sialic acids and malondialdehyde in children with diff erent genotypes. The study revealed a reliable direct relationship (at the level of p<0.1) between the level of nitrates in the urine of children of the examined groups and the concentration of sialic acids (Coef. 0.753, p=0.062). Conclusion. The results of the study indicate an increase in the levels of nitrates (5.41 vs. 2.62; p<0.001) and nitrites (2.69 vs. 1.39; p<0.001) in children of mothers with metabolic syndrome in the recovery period of hypoxic ischemic encephalopathy, which can indicate the progression of pathological processes caused by hypoxic damage or testify to the adaptive mechanisms of recovery after brain tissue damage. A reliable direct relationship was also found between the level of nitrates in urine in children of the examined groups and the concentration of sialic acids (Coef. 0.753, p=0.062). At the same time, these changes were not associated with polymorphic variants of the eNOS (G894T, rs1799983) and IL1B (C3953T, rs1143634) genes. Thus, determining the concentration of nitrates and nitrites can be implemented in clinical practice for early diagnosis and prediction of possible complications in children with hypoxic ischemic encephalopathy, because the increased level of nitrites, nitrates and sialic acids can serve as a marker of distant consequences of hypoxic damage. This allows us to consider them as promising predictors of a child’s suboptimal neuropsychological development.Документ Асоціації між бронхолегеневою дисплазією та позитивною культурою крові у передчасно народжених дітей упродовж неонатального періоду(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Ковальова, Олена Михайлівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Ковалева, Елена Михайловна; Горовенко, Наталья Григорьевна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Kovalova, O.; Horovenko, N.; Honcharova, Yu.; Tcherniavska, Yu.Стаття присвячена вивченню асоціації між бронхолегеневою дисплазією та позитивною культурою крові у передчасно народжених дітей упродовж неонатального періоду. Проведено когортне ретроспективне дослідження, в яке включено 49 передчасно народжених з діагнозом БЛД (група порівняння) та 41 дитина з гестаційним віком при народженні менше за 32 тижнів та масою менше за 1500 г. Визначали культуру крові в три вікові періоди: І період – від 0 до7 діб; ІІ період – від 8 до 28 діб та ІІІ період – від 29 діб до 36 тижнів життя. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою комп’ютерної програми «STATA 11». Аналіз дослідження виявив асоціації між пізніми інфекціями, колонізацією грам-позитивною гемокультурою після 7 доби життя та розвитком БЛД, що є важливими з точки зору вивчення ролі інфікування в патогенезі зазначеного захворювання, а також розробки моделей прогнозування розвитку БЛД у передчасно народжених дітей в різні вікові періоди з урахуванням їх інфікування. Важливим, на нашу думку, є організація системи інфекційного контролю у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених з метою запобігання розвитку госпітальних інфекцій у зазначеного контингенту дітей; Статья посвящена изучению ассоциации между бронхолегочной дисплазией и положительной культурой крови у преждевременно рожденных детей в течение неонатального периода. Проведено когортное ретроспективное исследование, в которое включено 49 недоношенных с диагнозом БЛД (группа сравнения) и 41 ребенок с гестационным возрастом при рождении меньше 32 недель и массой менее 1500 г. Определяли культуру крови в три возрастные периоды: І период - от 0 до 7 суток, II период - от 8 до 28 суток и III период - от 29 суток до 36 недель жизни. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью компьютерной программы «STATA 11». Анализ исследования показал ассоциации между поздними инфекциями, колонизацией грамм-положительной гемокультурой после 7 суток жизни и развитием БЛД, что является важным с точки зрения изучения роли инфицирования в патогенезе указанного заболевания, а также разработки моделей прогнозирования развития БЛД у преждевременно рожденных детей в разные возрастные периоды с учетом их инфицирования. Важным, по нашему мнению , является организация системы инфекционного контроля в отделениях интенсивной терапии новорожденных с целью предотвращения развития госпитальных инфекций у данного контингента детей; The research paper presents the study of the associations between the development of bronchopulmonary dysplasia (BPD) and late infections, positive blood cultures in preterm neonates at neonatal period. Cohort retrospective study involved 49 preterm neonates diagnosed to have BPD and 41 newborns with gestation age less than 32 weeks and whose body wt was less that 1500g. Blood culture was tested in all neonates with body wt less that 1500g in three age periods: I period – from the 0 to 7 day, II period – from the 8 to 28 day, III period – from the 29 day to 36th week. Statistical data manipulation was performed by «STATA 11» computer program. The study has shown the associations between the late infections, blood gram-positive colonization since the 7th day after birth and the development of BPD in preterm neonates at different age periods taking into account the time of their infection. It seems to be important to implement the system of infection control in neonatal intensive care units in order to prevent the development of nosocomial infections in this group of children.Документ Безпека пацієнта. Глобальна тригерна методологія ідентифікації та оцінювання несприятливих подій у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених(Буковинський державний медичний університет, 2017) Бєлорус, Андрій Іванович; Оксак, Григорій Анатолійович; Ковальова, Олена Михайлівна; Белорус, Андрей Иванович; Оксак, Григорий Анатольевич; Ковалева, Елена Михайловна; Belorus, A.; Oksak, G.; Kovalova, O.Мета – розробити Неонатальний тригерний інструмент для оцінювання несприятливих подій у пацієнтів відділень інтенсивної терапії новонароджених на основі адаптації Глобального та Педіатричного тригерних інструментів. Методи. Використовуючи Глобальний тригерний інструмент, сфокусований на дорослих, Інституту вдосконалення охорони здоров’я та Педіатричний тригерний інструмент як моделі, нами розроблено Неонатальний тригерний інструмент. Результати. Розроблено та включено до Неонатального тригерного інструменту 9 тригерів модуля «Догляд», 5 тригерів модуля «Інтенсивна терапія», 9 тригерів модуля «Лабораторний» та 6 тригерів модуля «Медикаменти». Висновки. Несприятливі події є поширеними серед педіатричних пацієнтів, більшість із них є попереджувальними. Нами розроблено та адаптовано визначення тригерів, а також введено нові тригери, що стосуються неонатальної інтенсивної терапії. Отримані результати можуть стати основою для Національного неонатального тригерного інструменту, а також можуть бути адаптовані на міжнародному рівні. Неонатальний тригерний інструмент допоможе лікувальним закладам визначати й аналізувати несприятливі події, що відбуваються серед пацієнтів відділень інтенсивної терапії новонароджених, з метою підвищення їх безпеки; Цель – разработать Неонатальный триггерный инструмент для оценивания неблагоприятных событий у пациентов отделений интенсивной терапии новорожденных на основе адаптации Глобального и Педиатрического триггерных инструментов. Методы. Используя Глобальный триггерный инструмент, сфокусированный на взрослых, Института усовершенствования здравоохранения и Педиатрический триггерный инструмент в качестве моделей, нами разработан Неонатальный триггерный инструмент. Результаты. Разработаны и включены в Неонатальный триггерный инструмент 9 триггеров модуля «Уход», 5 триггеров модуля «Интенсивная терапия», 9 триггеров модуля «Лабораторный» и 6 триггеров модуля «Медикаменты». Выводы. Неблагоприятные события являются распространенными среди педиатрических пациентов, и большинство из них являются предотвратимыми. Нами разработаны и адаптированы определения триггеров, а также введены новые триггеры, касающиеся неонатальной интенсивной терапии. Полученные результаты могут стать основой для Национального неонатального триггерного инструмента, а также могут быть адаптированы на международном уровне. Неонатальный триггерный инструмент поможет лечебным учреждениям определять и анализировать неблагоприятные события, происходящие среди пациентов отделений интенсивной терапии новорожденных, с целью повышения их безопасности; Purpose – adapting Global and Paediatric Trigger Tools to develop f Neonatal Trigger Tool for measuring adverse events in NICU patients. Methods. Using the Institute for Healthcare Improvement’s adult-focused Global Trigger Tool and Paediatric Trigger Tool as a models, we developed a Neonatal trigger tool. Results. 9 triggers of module ―Care‖, 5 triggers of module ―Intensive Care‖, 9 triggers of module ―Laboratory‖ and 6 triggers of module ―Medication‖ have been developed and included in the Neonatal Trigger Tool. Conclusions. Adverse events are common in paediatric patients and most are preventable. We developed and adapted trigger definitions, as well as introduced new triggers in neonatal intensive care. Our findings resulted in a national neonatal trigger tool, and might also be adapted internationally. The neonatal trigger tool can help healthcare organizations to measure and analyze the adverse events occurring in NICU patients in order to improve patient safety.Документ Вплив доказових технологій догляду за центральними катетерами на частоту несприятливих медичних подій у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бугай, Дана Олександрівна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Бугай, Дана Александровна; Pokhylko, V.; Kovalova, O.; Tsvirenko, S.; Cherniavska, Yu.; Buhay, D.Резюме. Дослідження було проведено на основі ретроспективного аналізу 6242 медичних карт стаціонарних пацієнтів відділення анестезіології та інтенсивної терапії дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за 2003-2013 рр. з метою вивчення частоти виникнення таких несприятливих медичних подій як: катетерасоційовані інфекції системи кровообігу й місцеві інфекції по ходу катетера до та після запровадження стандартів ВООЗ з обробки рук медичного персоналу та створення локального протоколу катетеризації та догляду за венозними катетерами. Аналіз отриманих даних динаміки стосовно виникнення несприятливих медичних подій у дітей, які мали катетери в підключичній вені, показав достовірне зменшення їх частоти, відповідно 9,0% до 3,3%, (р<0,01) після введення у практику роботи відділення з 2006 року стандартів лікувально-діагностичного процесу зокрема, створення локального протоколу катетеризації та догляду за венозними катетерами; Резюме. Исследование было проведено на основании ретроспективного аналіза 6242 медицинских карт стационарных пациентов отделения анестезиологии и интенсивной терапии дитской городскоой клинической больницы г. Полтавы с 2003- 2013 гг. с целью изучения частоты возникновения таких неблагоприятных медицинских событий как: катетерассоциированной инфекции системы кровообращения и местной инфекции по ходу катетера до и после внедрения стандартів ВООЗ с обработки рук медицинского персонала, а также создания локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами. Анализ полученных результатов динамики относительно возникновения неблагоприятных медицинских событий у детей, которые имели катетеры в подключичной вене, показал достоверное уменьшение их частоты, соответственно с 9,0% к 3,3%, (р<0,01) после введения в практику работы отделения с 2006 года стандартов лечебно-диагностического процесса в частности, создание локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами; Abstract. The monitoring of the frequency of medication errors and adverse medical events (AME) in intensive care patients associated with central venous catheterization, analyzes the causes that contribute to their occurrence and developed preventive measures are constantly conducted in developed countries. Unfortunately, there aren’t many researches of this kind in Ukraine. The purpose of the study was to analyze the frequency of AME associated with central venous catheterization in patients Children’s Department of Anesthesiology and Critical Care (DACC) before and after the introduction of standards for diagnostic and treatment process. The study was conducted on the basis of a retrospective analysis of 6242 inpatient patients’ medical records (DACC) City Children’s Hospital in Poltava for years 2003-2013 and the study of frequency of rise adverse medical events such as catheterassociated infection of the circulatory system and local infection in the course of catheter before and after the introduction of the WHO standards for treatment of hands of medical personnel, the establishment of a local protocol catheterization and care of venous catheters. Study showed that over the period from 2003-2013 years DACC catheterization v. subclavia was made to 950 (15. 2%) children, catheterization v. femoralis – 23 (0. 37%) children, catheterization v. saphena magna an open way – 11 (0. 18%) children and catheterization v. subclavia by implanting portsystemy – 2 (0. 03%) children. Also central vein catheterization via the venous line was made to 28 (0. 45%) children. During 2003-2013 years in patient amounted DACC observed a significant reduction in subclavian vein catheterization from 17,58% to 4,11% in 2013, p <0. 05. As evidenced by the results obtained in newborns AME were significantly more often observed during the subclavian vein catheterization in Seldynheru than during central vein catheterization using a venous line (accordingly 37. 8% vs. 4. 35%, p <0. 01). The analysis of the AME in children who had catheters in the subclavian vein revealed a significant decrease in the frequency, accordingly 9.0% (15 of 167) to 3. 3% (1 of 30), p <0. 01, at sufficiently low average duration of central venous catheter in a vein (4,98 ± 2,42 days). The obtained results we associate with an introduction to the practice of the department since 2006 Standards of medical diagnostic process, including the creation of a local protocol of catheterization and care of venous catheters; implementation of the standards of WHO about treatment arms of medical staff. A more detailed analysis of AME associated with subclavian vein catheterization showed that the development of children catheter associated infections of the circulatory system and local infection of subclavian area occurred accordingly in 1. 47% and 0. 74% of cases. Bacteriological study of remote venous catheters that were in the subclavian vein, revealed the presence of gram-positive flora in 71. 5% of cases and Gram-negative organisms in 18. 5%. The obtained results of epidemiological monitoring of flora removed venous catheters conditioned by the introduction of algorithms and local protocol of venous catheter care. Therefore, the inclusion to the work DACC standards of medical diagnostic process, the transition to new technologies through the use of central venous catheterization by using central venous lines, enables to minimize complications in the form of nosocomial infections and septic conditions in newborns and children.Документ Дискусійні питання щодо прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураження міокарду при асфіксії у новонароджених(Буковинський державний медичний університет, 2016) Коробка, Оксана Вікторівна; Бєлорус, Андрій Іванович; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковальов, Віктор Олександрович; Ковальова, Олена Михайлівна; Коробка, Оксана Викторовна; Белорус, Андрей Иванович; Гасюк, Наталия Ивановна; Ковалев, Виктор Александрович; Ковалева, Елена Михайловна; Korobka, O.; Bielorus, A.; Hasiuk, N.; Kovaliov, V.; Kovalova, O.Резюме. Мета. Визначити частоту гіпоксично-ішемічного ураження міокарду (ГІУМ) у новонароджених з асфіксією, а також ідентифікувати ранні клініко-метаболічні маркери її розвитку.Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 107 доношених новонароджених з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У першу групу (n=90) увійшли діти без ГІУМ, у другу групу (n=17) – діти з ГІУМ. Визначали основні біомаркери, які можуть бути пов’язані з розвитком ГІУМ: активність лактатдегідрогенази (ЛДГ); метаболізм оксиду азоту за величиною сумарної кількості аніонів NO2 ¯ та NO3 ¯ в сечі, гази крові, рівні сечовини, глюкози в сироватці крові на першу добу життя.Результати дослідження. Із 107 дітей, які були включені у дослідження, 19 (17,8%) мали діагностичні критерії ГІУМ. Перебіг раннього післяпологового періоду у дітей обстежених груп не виявив достовірних відмінностей у таких показниках, як оцінка за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах та частота застосування заходів з первинної реанімації новонароджених, окрім введення бікабоната натрію. Середні значення ЧСС, систолічного АТ, середнього АТ, медіанного показника діастолічного АТ, а також частота олігоурії, артеріальної гіпотензії (АТ <40 мм рт. ст.), важких дихальних розладів у групах дітей були майже однаковими. При множинному логістичному регресійному аналізі достовірними факторами ризику виявились: глюкоза < 3,3 ммоль/л (ВШ 6,65; р=0,03), NO2¯+ NO3¯< 21 мкмоль/л (ВШ 4,21; р=0,017) та підвищений рівень сечовини (ВШ 1,38; р=0,03). Площа під ROC кривою становила 0,8206. Висновки. Виявлено значно нижчу частоту ГІУМ серед дітей з асфіксією, порівняно з частотою, наведеною іншими науковцями. Рівень глюкози менше за 3,3 ммоль/л, NO2¯+ NO3¯ менше за 21 мкмоль/л та підвищення сечовини можуть бути корисними маркерами для підозри на ГІУМ; Резюме. Цель. Определить частоту ГИПМ у новорожденных с асфиксией, а также идентифицировать ранние клинико-метаболические маркеры ее развития.Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование, в которое включено 107 доношенных новорожденных с диагнозом умеренной или тяжелой асфиксии. В первую группу (n = 90) вошли дети без ГИПМ, во вторую группу (n = 17) – дети с ГИПМ. Определяли основные биомаркеры, которые могут быть связаны с развитием ГИПМ: активность лактатдегидрогеназы (ЛДГ), метаболизм оксида азота по величине суммарного количества анионов NO2 ¯ и NO3 ¯ в моче, газы крови, уровень мочевины, глюкозы в сыворотке крови в первые сутки жизни.Результаты исследования. Из 107 детей, которые были включены в исследование, 19 (17,8%) имели диагностические критерии ГИУМ. Течение раннего послеродового периода у детей обследованных групп не выявил достоверных различий в таких показателях как оценка по шкале Апгар на 1 и 5 минутах и частота проведения первичной реанимации новорожденных, кроме введения бикабоната натрия. Средние значения ЧСС, систолического АД, среднего АД, медианного показателя диастолического АД, а также частота олигоурии, артериальной гипотензии (АД <40 мм рт. ст.), тяжелых дыхательных расстройств в группах детей были почти одинаковыми. При множественном логистическом регрессионном анализе достоверными факторами риска явились: глюкоза <3,3 ммоль / л (ОШ 6,65; р = 0,03), NO2¯ + NO3¯ <21 мкмоль / л (ОШ 4,21; р = 0,017 ) и повышенный уровень мочевины (ОШ 1,38; р = 0,03). Площадь под ROC кривой составляла 0,8206.Выводы. Выявлено значительно ниже частоту ГИПМ среди детей с асфиксией, по сравнению с частотой приведенной другими учеными. Уровень глюкозы < 3,3 ммоль / л, NO2¯ + NO3¯ < 21 мкмоль / л и повышение мочевины могут быть полезными маркерами для подозрения развития ГИПМ; Summary. Introduction. Perinatal asphyxia is one of the three most significant causes of neonatal morbidity and mortality in the world. Due to cessation of blood flow and gas exchange, an infant develops hypoxia of tissues and cells which results in failure of many organs, including the heart and kidneys – two major extracerebral target organs. Scientific sources indicate that myocardial injury which occurs in 28-65% and even 73% of infants with asphyxia may have adverse long-term consequences. However, it is quite difficult to diagnose and predict hypoxic-ischemic myocardial injury (HIMI) in the early stages due to the lack of standard diagnostic criteria and sensitive laboratory tests.Over the last decade, there is a growing interest among scientists is searching sensitive biomarkers to reflect the rapid changes taking place in the metabolism of an infant with perinatal asphyxia, and for the purpose of accurate prediction of the severity of injury. The aim of the research is to determine the frequency of HIMI in neonates with asphyxia and identify the early clinical and metabolic markers of development.Materials and methods. A prospective cohort study which included 107 full-term newborns diagnosed with moderate or severe asphyxia was conducted. The first group (n = 90) consisted of infants without HIMI, the second group (n = 17) – infants with HIMI. The biomarkers that may be associated with the development of HIMI have been determined: activity of lactate dehydrogenase (LDH); metabolism of nitric oxide according to total number of anions NO2 ¯ and NO3 ¯ in urine, blood gases, levels of urea, serum glucose in the first days of life.Research results. Out of 107 children included in the study, 19 (17.8%) had diagnostic criteria of HIMI which were significantly lower than the frequency of this pathology, as suggested by other scientists. We believe this is conditioned by low detection of HIMI due to the lack of clear criteria for its diagnosis.Документ Дослідження асоціації поліморфізму генів сімейства глутатіон-s-трансфераз: GSTM1, GSTТ1 та GSTР1 з розвитком бронхолегеневої дисплазії та потребою в респіраторній підтримці(Буковинський державний медичний університет, 2014) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Россоха, Зоя Іванівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Россоха, Зоя Ивановна; Горовенко, Наталья Григорьевна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Rossokha, Z.; Gorovenko, N.; Goncharova, Yu.Резюме. Бронхо-легенева дисплазія (БЛД) – одне з найбільш розповсюджених ускладнень передчасних пологів. Відомо, що GST гени впливають на нормальний розвиток легень. Метою даного дослідження було вивчення асоціації між поліморфізмом генів сімейства глутатіон-S-трансфераз та розвитком БЛД, важкістю перебігу захворювання і потребою в респіраторній підтримці. У дослідження включено 21 дитину з БЛД та 70 передчасно народжених дітей, які не мали БЛД. Проаналізовано вплив генетичної детермінанти на показники, які характеризують респіраторну підтримку, та застосовувались у передчасно народжених дітей, а саме: частоту застосування ШВЛ, СРАР, кисневої терапії, тривалість ШВЛ, тривалість СРАР, максимальний інспіраторний тиск (РІР). Дослідженням не виявлено достовірного впливу поліморфізму генів GSTТ1 GSTМ1 GSTР1 на розвиток БЛД та її важкий перебіг. Встановлено достовірно довшу тривалість ШВЛ у дітей з делеційним поліморфізмом GSTТ1 та AG, GG генотипами гену GSTР1, а також за наявності у дітей поєднань генотипів: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG+GG). Необхідні подальші дослідження з оптимізації режимів ШВЛ з урахуванням генетичних особливостей хворих; Резюме. Бронхолегочная дисплазия (БЛД) – одно из наиболее распространенных осложнений преждевременных родов. Известно, что GST гены влияют на нормальное развитие легких. Целью данного исследования было изучение ассоциации между полиморфизмом генов семейства глутатион-S-трансфераз и развитием БЛД, тяжестью течения заболевания и необходимостью в респираторной поддержке. В исследование включены 21 ребенок с БЛД и 70 недоношенных детей, которые не имели БЛД. Проанализировано влияние генетической детерминанты на показатели, которые характеризуют респираторную поддержку, и применялась у преждевременно родившихся детей, а именно: частоту применения ИВЛ, СРАР, кислородной терапии, длительность ИВЛ, продолжительность СРАР, максимальное инспираторное давление (РIР). Исследованием не выявлено достоверного влияния полиморфизма генов GSTТ1 GSTМ1 GSTР1 на развитие БЛД и тяжесть ее течения. Установлено достоверное удлинение продолжительности ИВЛ у детей с делеционным полиморфизмом GSTТ1 и AG, GG генотипами гена GSTР1, а также при наличии у детей сочетаний генотипов: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG + GG). Необходимы дальнейшие исследования по оптимизации режимов ИВЛ с учетом генетических особенностей больных; Summary. Bronchopulmonary dysplasia (BPD) is the one of most widespread complications of preterm delivery. GST gene is known to have an influence on the lungs development. The aim of this research is the investigation of association between the polymorphism of gene of glutathione-S-transferase family and the BPD development, the difficulty of clinical course and the necessity in respiratory support. 21 children with BPD and 70 of premature babies without BPD were investigated. The influence of the genetic determinant of indicators which characterize the respiratory support for premature babies was analyzed such as: the frequency of MV and CPAP usage, oxygen therapy, MV duration, CPAP duration, maximal peak inspiratory pressure (PIP). During the research the significant influence of gene polymorphism GSTT1 GSTM1 GSTP1for the BPD development and its heavy course wasn't revealed. The significant longer duration of MV in children with deletion polymorphism GSTТ1 and AG, GG gene genotype GSTР1and the presence of the combination of genotypes in children: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG+GG) were determined. Further investigations for optimization of MV mode taking into account the genetic peculiarities of patients are needed.Документ Епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед недоношених новонароджених Полтавської області: 2004 – 2014 рр.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovalova, O.; Похилько, Валерій Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Pohylko, V.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Артьомова, Наталія Сергіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Artemova, N. S.; Коробка, Оксана Вікторівна; Коробка, Оксана Викторовна; Korobka, O.Метою роботи було вивчити епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області, а також станів, які пов’язані з її розвитком. В результаті дослідження проведено аналіз облікової звітності (ф.21/о) за 2004-2014 рр. та ретроспективний аналіз 161 карти розвитку новонародженого, які лікувалися упродовж 2004-2005 рр. та 107 карт розвитку новонароджених, які лікувалися упродовж 2011-2012 рр. із діагнозом асфіксія. За останні 15 років частота асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області значно скоротилася, зокрема з 81,89‰ у 2000 році до 12,9‰ у 2014 р. із найбільш суттєвим скороченням у 2005-2009 рр. – щорічне скорочення 12,9‰. Упродовж 2009-2013 року показник щорічного скорочення частоти асфіксії значно зменшився і становив вже 2,9‰. Зменшення показника смертності новонароджених від асфіксії відбувалося впродовж 2000-2008 рр. із 2,62‰ до 1,4‰, проте з 2008 року показники смертності при асфіксії залишаються незмінними і становлять 0,1-0,2‰. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок, що значне зменшення частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області зумовлено як запровадженням сучасних перинатальних технологій, так і більш точною верифікацією діагнозу; Целью исследования было изучить эпидемиологические тренды частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области, а также состояний, которые с ней связаны. В результате работы был проведен анализ учетной документации (ф.21/О) за 2004-2014 гг. и ретроспективный анализ 161 карты развития новородженного, которые лечились в течение 2004-2005 гг., 107 карт развития новорожденного, которые лечились в течение 2011-2012 гг. За последние 15 лет частота асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области значительно сократилась, в частности, с 81,89‰ в 2000 г. до 12,9‰ в 2014 году с наиболее существенным сокращением в 2005-2009 гг., корда ежегодно показатель уменьшался на12,9‰. В течение 2009-2013 гг. снижение частоты асфиксии в год составило 2,9‰. Сокращение показателя смертности новорожденных от асфиксии наблюдалось в 2000-2008 г. (от 2,62‰ до 1,4‰ в 2008 г.), но с 2008 года показатель смертности при асфиксии не изменяется и составляет 0,1-0,2‰. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод что значительное снижение частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области обусловлено как внедрением современных перинатальных технологий, так и болем точной верификацией диагноза; The aim of the research is to study the epidemiological trends of asphyxia incidence among term infants in Poltava region and the conditionsassociated with its development. Analysis of medicaldate (f.21/o) for 2004-2014, retrospective analysis of 161 records of newborns, treated during 2004-2005 and 107 records of newborns, treated during 2011-2012 with the diagnosis of asphyxia have been performed. The main criteria for the selection of the maps of development are: child birth in 37-41 weeks of pregnancy with moderate or severe asphyxia, the exclusion criteria were - the presence of congenital malformations, intrauterine infection, maternal trauma, any increases of bilirubin in the first 24 hours of life, premature birth (gestational age less than 37 weeks), birth weight less than 2500 g. All statistical calculations were done using the licensed application package STATA version 11 for Windows (StataCorp, Texas, USA) Over the past 15 years, the asphyxia incidence among the term infants significantly decreased in Poltava region from 81,89 ‰ in 2000 to 12,9 ‰ in 2014 with the most significant decline in 2005-2009 – annual reduction of 12,9 ‰. During 2009-2013, the annual reduction rate of asphyxia decreased significantly and was 2,9‰. Reduction of incidence of neonatal death from asphyxia occurred during 2000-2008 from 2,62 ‰ to 1,4 ‰, but since 2008, death rates in asphyxia remain unchanged and are 0,1-0,2 ‰. The analysis of the frequency of states whose development is associated with asphyxia, showed no dynamics of reducing the severity of asphyxia. During the observation significantly the number of children were increased , who were requiring the use of mechanical ventilation due to the presence in them of respiratory disorders of the central genesis (RR 1.94 (95% CI 1,44-2,62), the number of children with convulsive syndrome (RR 1, 43 (95% CI 0,99-2,09). The unchangeable situation in incidence of the syndrome of meconium aspiration, hypotension, which required the use of pharmacological therapy, nutrition deferred (after 1 day of life) due to the severity of the condition. As a result of the study found significantly lower incidence of cardiomyopathy, due to the presence of more precise criteria for staging specified diagnosis. According to the analysis of scientific literature has shown that in developed countries use a "hard" criteria for the definition of asphyxia, as a time when domestic physicians - neonatologists appeal by broader criteria emergence of asphyxia. Th perinatology practice doctors are need to continue further study the true frequency of asphyxia among term infants for correct comparison with those of developed countries, clarifying the causes of high morbidity and mortality from asphyxia in the region and in Ukraine, development of measures to further regionalization of perinatal care, raising antenatal and proper management of labor, closer monitoring of the health of women during pregnancy and childbirth, training medical staff to provide quality care to newborns with asphyxia. Conclusion. The significant decrease in the asphyxia frequency among term infants in Poltava region is due to introduction of modern perinatal technologies, as well as more accurate verification of diagnosis.Документ Ефективність застосування рекомендацій ВООЗ із гігієни рук у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії в зниженні частоти внутрішньолікарняних інфекцій(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бєлорус, Андрій Іванович; Варяниця, Олександр Олексійович; Ковалева, Елена Михайловна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Белорус, Андрей Иванович; Варяниця, Александр Алексеевич; Kovalova, O.; Goncharova, Yu.; Cherniavska, Yu.; Bielorus, A.; Varianytsia, O.Мета – вивчити ефективність рекомендацій ВООЗ із гігієни рук в охороні здоров’я на частоту мікробної колонізації передчасно народжених дітей у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Проведене когортне пре-/постінтервенційне дослідження, в яке включено 54 дитини, які лікувались у 2009 р., та 121 дитину, яка лікувалась у 2013 р. у неонатальному відділенні інтенсивної терапії, після запровадження рекомендацій ВООЗ із гігієни рук. Результати. За час спостереження достовірно зменшилась кількість дітей, колонізованих поєднанням грам (+) і грам (-) мікрофлорою з 25,93% до 3,3%; Escherichia coli – з 12,96% до 4,1%, Pseudomonas aeruginosa – з 11,11% до 2,47%, а також Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Enterococcus sp. Висновки. Рекомендації ВООЗ із гігієни рук є ефективним методом у зменшенні частоти колонізації дітей у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії; Цель – изучить влияние рекомендаций ВОЗ по гигиене рук в здравоохранении на частоту микробной колонизации недоношенных детей в неонатальных отделениях интенсивной терапии. Материалы и методы. Проведено когортное пре-/ постинтервенционное исследование, в которое было включено 54 ребенка, которые лечились в 2009 г., и 121 ребенок, который лечился в 2013 г. в неонатальном отделении интенсивной терапии, после введения рекомендаций ВОЗ по гигиене рук. Результаты. За время наблюдения достоверно уменьшилось количество детей, колонизированных сочетанием грам (+) и грам (–) микрофлоры с 25,93% до 3,3%; Escherichia coli – с 12,96% до 4,1%, Pseudomonas aeruginosa – с 11,11% до 2,47%, а также Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis и Enterococcus sp. Выводы. Рекомендации ВОЗ по гигиене рук являются эффективным методом в уменьшении частоты колонизации детей в неонатальных отделениях интенсивной терапии; Purpose – to study the effectiveness of implementing the WHO recommendations in hand hygiene in health care on the frequency of bacterial colonization of premature babies in neonatal intensive therapy. Materials and methods. Pre- /post-intervention cohort research, which comprized 54 babies treated during 2009 and 121 babies treated during 2013 in the neonatal intensive care unit after the implementation of the recommendations of the WHO in hand hygiene was conducted. Results. While observing the number of babies colonized both gram (+) and gram (–) microflora decreased from 25,93% tо 3,3%; Escherichia coli – from 12,96% tо 4,1%; Pseudomonas aeruginosa – from 11,11% tо 2,47%; Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis and Enterococcus sp also. Conclusions. The WHO recommendations in hand hygiene are the effective methods in decreasing the frequency of colonization of babies in the neonatal intensive care units.Документ Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу(Буковинський державний медичний університет, 2017) Белорус, Андрій Іванович; Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Белорус, Андрей Иванович; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалева, Елена Михайловна; Belorus, A.; Fedosiuk, R.; Kovalova, O.Резюме. Вступ. Міжпрофесійна, міждисциплінарна передача інформації про стан пацієнта стала важливою складовою лікувально-діагностичного процесу. Недоотримання або викривлення важливої клінічної інформації під час передачі зміни є провідною причиною виникнення медичних помилок, сентинельних (граничних) та несподіваних подій, що закінчились смертю або серйозними тілесними ушкодженнями, або мали ризик їх виникнення. Мета. Обґрунтувати потенційні напрями підвищення рівня безпеки пацієнтів у неонатальних відділеннях перинатального центру шляхом аргументування та розроблення стандартів до міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікаційних протоколів. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети проведено контент-аналіз рекомендаційної бази Ради Європи, що стосується безпеки медичної допомоги, та релевантних матеріалів Першого національного конгресу з безпеки пацієнтів, що пройшов у м. Києві 29-30 листопада 2012 р., вивчення закордонного досвіду із впровадження Першої та Другої глобальних ініціатив ВООЗ з безпеки пацієнтів у медичну практику різних країн світу та дослідження окремих аспектів міжпрофесійної та міждисциплінарної комунікації в неонатальних клініках розвинених країн світу. Результати дослідження. Висвітлено основні причини виникнення несприятливих подій внаслідок недоотримання або викривлення інформації пацієнта під час передачі зміни, основними серед яких є великий обсяг інформації, який необхідно передати, відносно корекції та змін лікувальної тактики пацієнта, наявність проміжного етапу передачі зміни, низька якість передачі вербальної інформації та мінімальний рівень потрібної інформації в структурованих паперових комунікаційних протоколах. Запропоновано основні стратегії для покращення міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікацій: а) стандартизація процесу передачі інформації; б) розроблення структурного шаблону комунікаційного протоколу; в) комунікаційні тренінги та г) використання мнемотехніки для стандартизації передачі зміни. Розроблений шаблон зовнішнього міждисциплінарного комунікаційного протоколу, який дозволяє мінімізувати прогалини у передачі інформації між різними спеціалістами при транспортуванні новонародженого із закладу ІІ рівня у заклад ІІІ рівня. Запропонований міжпрофесійний комунікаційний протокол, в якому вказано усі ключові аспекти догляду за новонародженими, які слід обговорювати з медсестрами. На основі пакетного рішення I-PASS інструменту обгрунтовано та розроблено основні структурні компоненти внутрішнього комунікаційного протоколу з прикладами його застосування в неонатальній практиці. Визначено 5 основних складових: I- illness severity (важкість захворювання), P - patient summary (загальний висновок про стан дитини), A - action list (план дій), S - situation awareness and contingency plans (розуміння ситуації та можливі дії); S - synthesis by receiver (розуміння одержаної інформації членами команди наступної зміни). Висновки. Зростає потреба в розробці та впровадженні в роботу неонатальних відділень паперових/електронних зовнішніх та внутрішніх комунікаційних протоколів для передачі чергування в межах одного відділення. Показана необхідність інтеграції в електронну карту розвитку новонародженого (історію хвороби) розроблених комунікаційних протоколів та навчання лікарів-інтернів користування сучасним пакетним рішенням передачі чергування лікарям наступної зміни; Резюме. Введение. Межпрофессиональная, междисциплинарная передача информации о состоянии пациента стала важной составляющей лечебно-диагностического процесса. Недополучение или искривление важной клинической информации во время передачи смены является ведущей причиной возникновения медицинских ошибок, сентинельних (пограничных) и неожиданных событий, которые закончились смертью или серьезными телесными повреждениями, или имели риск их возникновения. Цель. Обосновать потенциальные направления повышения уровня безопасности пациентов в неонатальных отделениях перинатального центра путем аргументирования и разработки стандартов в межпрофессиональных и междисциплинарных коммуникационных протоколов. Материалы и методы исследования. Для достижения цели проведен контент-анализ рекомендательной базы Совета Европы, касающейся безопасности медицинской помощи, и релевантных материалов Первого национального конгресса по безопасности пациентов, прошедшего в г. Киеве 29-30 ноября 2012, изучен зарубежный опыт по внедрению Первой и Второй глобальных инициатив ВОЗ по безопасности пациентов в медицинскую практику разных стран мира и проведено исследование отдельных аспектов межпрофессиональной и междисциплинарной коммуникации в неонатальных клиниках развитых ст ран мира. Результаты исследования. Освещены основные причины возникновения неблагоприятных событий вследствие недополучения или искажения информации пациента во время передачи смены, основными из которых являются: большой объем передаваемой информации относительно коррекции и изменений тактики лечения пациента, наличие промежуточного этапа передачи смены, низкое качество передачи вербальной информации и минимальный уровень нужной информации в структурированных бумажных коммуникационных протоколах. Предложены основные стратегии для улучшения межпрофессиональных и междисциплинарных коммуникаций: а) стандартизация процесса передачи информации; б) разработка структурного шаблона коммуникационного протокола; в) коммуникационные тренинги и г) использование мнемотехники для стандартизации передачи изменений. Разработан шаблон внешнего междисциплинарного коммуникационного протокола, который позволяет минимизировать пробелы в передаче информации между различными специалистами при транспортировке новорожденного из учереждения II уровня в учереждение III уровня. Предложенный межпрофессиональный коммуникационный протокол, в котором указаны все ключевые аспекты ухода за новорожденными, которые следует обсуждать с медсестрами. На основе пакетного решения I-PASS инструмента обоснованы и разработаны основные структурные компоненты внутреннего коммуникационного протокола с примерами его применения в неонатальной практике. Определены 5 основных составляющих: I- illness severity (тяжесть заболевания), P - patient summary (общий вывод о состоянии ребенка), A - action list (план действий), S - situation awareness and contingency plans (понимание ситуации и возможные действия); S - synthesis by receiver (понимание полученной информации членами команды следующей смены). Выводы. Возрастает потребность в разработке и внедрении в работу неонатальных отделений бумажных / электронных внешних и внутренних коммуникационных протоколов для передачи смены в пределах одного отделения. Показана необходимость интеграции в электронную карту новорожденного (историю болезни) разработанных коммуникационных протоколов и обучения врачей-интернов использованию современных пакетных решений передачи изменений врачам следующей смены; Summary. Introduction. The inter-professional, interdisciplinary transmission of information about the patient's condition has become an important part of the diagnostic and treatment process. Failure to receive or distortion of important clinical information during the handoffs is the leading cause of medical errors, sentinel and unexpected events that have ended in death or serious bodily harms, or had a risk of their occurrence. The aim of the research is to substantiate the potential directions of increasing the safety level for patients at neonatal departments of the perinatal centre by developing the standards for inter-professional and interdisciplinary communication protocols. Materials and methods of the research. To achieve the goal: a) the content analysis of the Council of Europe Recommendations on the safety of medical care and related materials from the First National Congress on patients safety, held in Kyiv on November 29-30, 2012, was conducted; b) the foreign experience in the implementation of the First and Second global initiatives of WHO on patients safety in medical practice of different countries of the world was studied, and c) some aspects of inter-professional and interdisciplinary communication at neonatal clinics of developed countries of the world were examined. Results of the research. The main reasons for the occurrence of adverse events as a result of lack or distortion of the patient's information during the handoffs have been highlighted. The main reason is a significant amount of handoffs in the patient's treatment, the presence of an intermediate stage of the handoffs, low quality of the transmission of verbal information and the minimum level of required information in structured paper communication protocols. The main strategies for improvement of interprofessional and interdisciplinary communications are offered: a) standardization of the process of information transfer; b) the development of a structural template for communication protocol; c) communication training; and d) the use of mnemotechnics to standardize the handoff. An external interdisciplinary communication protocol template has been developed which minimizes the gaps in the transfer of information between different specialists when transporting a newborn from the institution of level II to the institution of level III. The proposed interprofessional communication protocol, which outlines all key aspects of medical care of newborns, should be discussed with nurses. Based on the I-PASS package solution, the main structural components of the internal communication protocol with examples of its application in neonatal practice were substantiated and developed. The five main components were identified: I - illness severity (severity of the disease), P - patient summary (general conclusion about the condition of the child), A - action list, S -situation awareness and contingency plans (understanding of the situation and possible actions); S - synthesis by receiver (understanding the information received by the team members of the next shift). Conclusions. The need to develop and implement in the work of neonatal departments of paper / electronic external and internal communication protocols for the transfer of duty within one branch is growing. The necessity of integrating the developed communication protocols into the electronic card of the newborn's development (the history of the disease) and the training of interns using modern packet solutions for the shift of doctors to the next change is shown.Документ Концептуальні підходи до забезпечення якості та безпеки медичної допомоги новонародженим.(НАМНУ ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології", Видавицтво "Експерт"., 2013) Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovalova, O.Резюме. Визначено поняття якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим, проаналізовано індикатори якості, що стосуються неонатальної служби, надано сучасну класифікацію медичних помилок у неонатальній інтенсивній терапії, а також висвітлено стратегії з удосконалення якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим; Резюме. Определено понятие качества и безопасности оказания медицинской помощи новорожденным, проанализированы индикаторы качества, касающиеся неонатальной службы, представлено современную классификацию медицинских ошибок в неонатальной интенсивной терапии, а также освещены стратегии по совершенствованию качества и безопасности оказания медицинской помощи новорожденным; Summary. This paper focuses on the concept definition of quality and safety of newborn's medical care. Special attention has been paid to the analysis of quality indicators referred to medical care for neonates. The paper also presents the up%to%date classification of medical errors in neonatal intensive care as well as throws light upon the strategies which may improve the quality and safety of newborn's medical care.Документ Медико-соціальне обґрунтування моделі надання медичної допомоги передчасно народженим дітям з бронхолегеневою дисплазією на постгоспітальному етапі(Типографія «Аврора-принт», м.Київ, 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Гончарова, Юлія Олексіївна; Кузенков, Роман Вікторович; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Гончарова, Юлия Алексеевна; Кузенков, Роман Викторович; Гасюк, Наталия Ивановна; Kovalova, O.; Pohylko, V.; Goncharova, Yu.; Kuzenkov, R.; Gasyuk, N.У статті обґрунтовано модель надання медичної допомоги дітям із бронхолегеневою дисплазією (БЛД) на постгоспітальному етапі, а також визначено основні принципи спостереження за дітьми з БЛД на рівні закладів первинного рівня системи охорони здоров’я, зокрема моніторинг за дихальними функціями дитини; організація харчування; оцінювання фізичного розвитку; особливості догляду; особливості клініко-лабораторного спостереження; В статье обоснована модель оказания медицинской помощи детям с бронхолегочной дисплазией (БЛД) на постгоспитальном этапе, а также определены основные принципы наблюдения за детьми с БЛД на уровне учреждений первичного уровня здравоохранения, в частности, мониторинг дыхательных функций ребенка; организация питания; оценка физического развития; особенности ухода; особенности клинико-лабораторного обследования; The medical care model providing for prematurely born babies with BPD during the post1hospital period is substantiated in this paper and main principles of the children with BPD observation on the level of institutions of primary level in medical care system, in particular monitoring of the respiratory function of the child; catering service; evaluation of physical development; particularities of the care and clinical and laboratory monitoring are determinedДокумент Обгрунтування пріоритетів національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених у рамках глобальної стратегії ООН «Кожна жінка, кожна дитина»(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2015) Шунько, Єлизавета Євгеніївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Шунько, Елизавета Евгениевна; Ковалева, Елена Михайловна; Shunko, Ye.; Kovalova, O.Мета – обґрунтувати пріоритети Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Матеріали та методи. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров’я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних смертей серед новонароджених, а також аналіз бази даних «MATRIX-BABIES» та уніфікованих форм звітності обласних неонатологів за 2014 рік. Результати. Основними пріоритетами Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених є адекватне фінансове та ресурсне забезпечення неонатальних підрозділів; подальша регіоналізація перинатальної допомоги; подальша уніфікація / стандартизація надання медичної допомоги новонародженим і створення єдиного інформаційного простору; організація системи спостереження, раннього втручання та паліативної допомоги дітям із хронічною перинатальною патологією; підвищення якості та безпеки надання медичної допомоги, а також співпраця з громадськими організаціями. Висновки. Для реалізації зазначених пріоритетів потрібно розробити свій Національний план дій у рамках ініціативи ВООЗ, ЮНІСЕФ «Кожен Новонароджений», метою якого є припинення попереджувальних смертей серед новонароджених і зменшення частоти розвитку інвалідизуючої патології серед дітей України; Цель – обосновать приоритеты Национального плана действий по прекращению предотвратимых смертей среди новорожденных в Украине. Материалы и методы. Проведен контент-анализ рекомендательной базы ООН, Совета Европы в области здравоохранения и ВОЗ о прекращении предотвратимых смертей среди новорожденных, а также анализ базы данных «MATRIX-BABIES» и унифицированных форм отчетности областных неонатологов за 2014 год. Результаты. Основными приоритетами Национального плана действий по прекращению предотвратимых смертей среди новорожденных являются: адекватное финансовое и ресурсное обеспечение неонатальных подразделений; дальнейшая регионализация перинатальной помощи; дальнейшая унификация/ стандартизация оказания медицинской помощи новорожденным и создание единого информационного пространства; организация системы наблюдения, раннего вмешательства и паллиативной помощи детям с хронической перинатальной патологией; повышение качества и безопасности оказания медицинской помощи; сотрудничество с общественными организациями. Выводы. Для реализации указанных приоритетов нужно разработать свой национальный план действий в рамках инициативы ВОЗ, ЮНИСЕФ «Каждый Новорожденный», целью которого является прекращение предотвратимых смертей новорожденных и уменьшение частоты развития инвалидизирующей патологии среди детей Украины; Purpose – to substantiate the priorities of the national action plan to end preventable deaths of infants in Ukraine Materials and methods. A content-analysis of the of UN, Council of Europe recommendations in the field of health and WHO to end the preventable deaths of infants, as well as analysis of the database «MATRIX-BABIES» and standardized reporting forms of regional neonatologists for 2014 was conducted. Results. The main priorities of the National Action Plan to end preventable neonatal deaths are: adequate financial and resource support of the neonatal units; further regionalization of perinatal care; subsequent unification/standardization of neonatal care and to create a unified information area; organization of surveillance systems, early intervention and palliative care for children with chronic perinatal pathology; improving the quality and safety of health care; сooperation with NGOs. Conclusions. To implement these priorities need to develop a national action plan in the framework of the WHO, UNICEF «Every Newborn», whose goal is to end the preventable deaths of newborns and reducing the incidence of disabling diseases among children in Ukraine.Документ Організація системи інфекційного контролю у відділеннях інтенсивної терапії із застосуванням клінічних інформаційних та моніторингових систем(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Кузенков, Роман Вікторович; Ковальова, Олена Михайлівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Кузенков, Роман Викторович; Ковалева, Елена Михайловна; Goncharova, Yu.; Kuzenkov, R.; Kovalova, O.Резюме. Було вивчено та проаналізовано світовий досвід з організації системи ІК у ВІТ, визначені основні її праймери, з наступною адаптацією їх до національних умов та інкорпоруванням у програмний комплекс автоматизації та управління лікувальними закладами «DORADO». Системи інфекційного контролю у ВІТ повиннi включати такі основні праймери: запровадження стандартів ВООЗ з гігієнічної та антисептичної обробки рук; навчання та моніторинг дотримання медичним персоналом правил гігієни рук; розробка та запровадження стандартів виконання маніпуляцій, стерилізації та зберігання апаратів ШВЛ відповідно до стандартів доказової медицини; моніторинг за частотою інфекцій, що асоціюється з наданням медичної допомоги; постійний аналіз епідеміологічної ситуації у ВІТ. Застосування комп’ютерних програм дозволяє аналізувати епідемічну ситуацію та тенденції її розвитку у відділенні, швидко та обґрунтовано призначати оптимальну антибактеріальну терапію, своєчасно проводити увесь комплекс сучасних заходів, спрямованих на профілактику ГІ. Резюме. Нами были изучен и проанализирован мировой опыт по организации системы ИК в ОИТ, определены основные ее праймеры, с последующей адаптацией их к национальным условиям и инкорпорирование в программный комплекс автоматизации и управления лечебными учреждениями «DORADO». Системы инфекционного контроля в ОИТ должны включать следующие основные праймеры: введение стандартов ВОЗ по гигиенической и антисептической обработке рук; обучение и мониторинг соблюдения медицинским персоналом правил гигиены рук; разработка и внедрение стандартов выполнения манипуляций, стерилизации и хранения аппаратов ИВЛ в соответствии со стандартами доказательной медицины; мониторинг по частоте инфекций, которые ассоциируются с оказанием медицинской помощи; постоянный анализ эпидемиологической ситуации в ОИТ. Применение компьютерных программ позволяет анализировать эпидемическую ситуацию и тенденции ее развития в отделении, быстро и обоснованно назначать оптимальную антибактериальную терапию, своевременно проводить весь комплекс современных мероприятий, направленных на профилактику ГИ; Abstract. Hospital infection (HI) is an infection gained in the process of getting medical aid and other health protection system services. They involve hundreds millions people in the whole world every year and are the serious global problem for patients’ safety. So HI prevention by putting into oparation of infection control (IC) system at the intensive care department (ICD) is an obligatory function for all medical care participants in the medical institution. The main purpose of implementation of IC system is to decrease the infection rate dealing with providing medical aid. IC is related to unfavorable medical events caused by medical mistakes. So the principles of patients’ safety were chosen as the methodology for determining of basic primers of IC system. The IC model at the ICD was grounded and designed. Risks which can promote the development of HI may be divided into several groups: patientrelated, patient-non-related, which in their turn are subdivided into risks caused by human factors and those which caused by defects in the medical aid providing system. The second element of closed cycle of the IC system is monitoring, recording of HI and analyzing the reasons of their emergency. So the IC system should define valid safety indicators, monitoring implementation according the HI frequency, permanent analysis of epidemiological situation at the ICD. The implementation of mentioned items into the functioning of hospital needs an adequate provision of the ICD with the relative computer programs and trained motivated medical personnel. The application of compute electronic WHO program “WHONET” gives an opportunity for detailed examination of the nature of microorganisms detected according to any criterion. But, as our work experience showed, mentioned computer program has a number of shortcomings, particularly, it’s not adapted to the methods of bacteriological research, which are put into practice at hospital of Ukraine, it doesn’t ivnolve other aspects of IC in full, it doesn’t fill automatically medical documentation according to the WHO orders. For the highest possible degree of approximation of electronic records to Ukrainian normative legal basis of 2010 the program complex of automation and management of medical institutions “DORADO” was designed, to which “WHONET” was included. World experience in organizing of the IC system at the ICD was examined and analized, main primers were defined with their further adaptation to national conditions and incorporation into program complex of automation and administration of the medical institution “DORADO”. The IC and antibiotic resistance of microorganisms registers were included to Complex “DORADO” along with electronic medical forms (“The sheet of a newborn development”), electronic registers (diurnal movement of patients, ets.). The documentation which must be done according to the WHO order №234 is filled automatically. IC system at the ICD should include the following main primers as: introduction of WHO standards of hygienic and antiseptic hands processing; training and monitoring of medical personal hands eubiotics; designing and implementation of standards of manipulation; sterilization and keeping of artificial pulmonary ventilation units according to the standards of evidens-based medicine; monitoring of infection rate that deals with medical aid providing; permanent analysis of epidemiological situation at ICD. Using of computer programs makes it possible to analyze of epidemiological situation and trends of its development in the department; set optimal antibacterial therapy quickly and grounded; provide with all complex of modern measures for HI prevention in time.Документ Перебіг асфіксії та стан гемодинаміки у новонароджених, стратифікованих за генотипами АGТR1 гена(Буковинський державний медичний університет, 2013) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Коробка, Оксана Вікторівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Коробка, Оксана Викторовна; Калюжка, Елена Александровна; Гасюк, Наталия Ивановна; Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Korobka, O.; Kaljuzhka, O.; Gasyuk, N.Резюме. Представлено результати дослідження поліморфізму генів AGTR1 у новонароджених з асфіксією (n=70). Не виявлено асоціацій між СС генотипом AGTR1 гена і розвитком асфіксії та СС генотипом й тяжким її ступенем у доношених новонароджених. Показано відсутність достовірних відмінностей у показниках ЧСС, артеріального тиску систолічного та середнього, погодинного діурезу упродовж раннього неонатального періоду в новонароджених з функціональним та нефункціональним AGTR1 геном. Проте виявлено достовірно вищий рівень діастолічного артеріального тиску в першу добу життя у новонароджених з наявною С-алеллю, ніж у новонароджених з АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. проти 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Початкова доза дофаміну, що потрібна для стабілізації гемодинаміки у новонароджених, а також тривалість його застосування були майже однаковими у немовлят з наявною С-алеллю AGTR1 гена та у немовлят з її відсутністю. Потрібні подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів для з’ясування остаточного внеску зазначеного гену в розвиток асфіксії та її перебіг у новонароджених; Резюме. Представлены результаты исследования полиморфизма генов AGTR1 у новорожденных с асфиксией (n=70). Не обнаружено ассоциаций между СС генотипом AGTR1 гена и развитием асфиксии, в также СС генотипом и тяжелой ее степенью у доношенных новорожденных. Показано отсутствие достоверных отличий в показателях ЧСС, артериального давления систолического и среднего, почасового диуреза на протяжении раннего неонатального периода у новорожденных с функциональным и нефункциональным AGTR1 геном. Однако, обнаружен достоверно более высокий уровень диастолического артериального давления в первые сутки жизни у новорожденных с имеющейся С-аллелью, чем у новорожденных с АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. против 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Начальная доза дофамина, необходимая для стабилизации гемодинамики у новорожденных, а также длительность его применения, были почти одинаковыми у младенцев с имеющейся С-аллелью AGTR1 гена как и у младенцев с ее отсутствием. Нужны дальнейшие исследования на большей когорте пациентов для выяснения окончательного влияния отмеченного гена на развитие и течение асфиксии у новорожденных; Summary. The results of research of polymorphism of AGTR1 genes in newborn babies with asphyxia (n = 70) are presented. Associations between the CC genotype of AGTR1 gene and the development of asphyxia and CC genotype and its severe form in fullterm newborns haven’t been revealed. The absence of significant differences in heart rate, systolic and mean blood pressures, hourly diuresis during the early neonatal period in newborn babies with functional and nonfunctional AGTR1 gene has been shown. However, significantly higher diastolic blood pressure during the first 24 hours of life in newborns with existing С-alelle than in newborns with AA genotype (35,07 ± 1,89 mm Hg. Vs 29,81 ± 1,04 mm Hg., p = 0.013) has been revealed. The initial dose of dopamine, which is needed for stabilizing haemodynamics in newborn babies and the duration of its use was almost identical in newborns with existing С-alelle of AGTR1 gene and in babies, who don’t have С-alelle. Further researches on larger cohort of patients for determining the final contribution of mentioned gene in the development of asphyxia and its progress in newborns are needed.Документ Проблема перинатальної гіпоксії (асфіксії) на сучасному етапі. Етіологія та патогенез(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2006) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Pohyl’ko, V.; Kovalova, O.В огляді розглянуті сучасні аспекти етіології та патогенезу перинатальної асфіксії у новонароджених дітей; В обзоре рассмотрены современные аспекты этиологии и патогенеза перинатальной асфиксии у новорожденных детей; The review represents the present-day aspects of etiology and pathogenesis of perinatal asphyxia in new-borns.Документ Пріоритети національного плану дій з припинення смертей новонароджених, які можна передати, в рамках глобальної стратегії ООН «Кожна жінка, кожна дитина»(Буковинський державний медичний університет, 2016) Знаменська, Тетяна Костянтинівна; Шунько, Єлизавета Євгеніївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Мавропуло, Тетяна Карлівна; Знаменская, Татьяна Константиновна; Шунько, Елизавета Евгениевна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Мавропуло, Татьяна Карловна; Znamenska, T.; Shun’ko, E.; Kovalova, O.; Pohylko, V.; Mavropulo, T.Резюме. Обґрунтування пріоритетів Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров'я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних смертей новонароджених, а також аналіз бази даних «MATRIX - BABIES» та уніфікованих форм звітності обласних неонатологів за 2014 рік. Основними пріоритетами Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених є адекватне фінансове та ресурсне забезпечення неонатальних підрозділів; подальша регіоналізація перинатальної допомоги; подальша уніфікація/стандартизація надання медичної допомоги новонародженим та створення єдиного інформаційного простору; організація системи спостереження, раннього втручання та паліативної допомоги дітям з тяжкими формами перинатальної патології; підвищення якості та безпеки надання медичної допомоги та співпраця з громадськими організаціями Для реалізації зазначених пріоритетів потрібно розробити свій Національний план дій в рамках ініціативи ВООЗ, ЮНІСЕФ «Кожен Новонароджений», метою якого є припинення попереджувальних смертей новонароджених та зменшення частоти розвитку інвалідизуючої патології серед дітей України; Резюме. Обосновать приоритеты национального плана действий по прекращению предотвратимых смертей новорожденных в Украине. Проведен контент-анализ рекомендательной базы ООН, Совета Европы в области здравоохранения и ВОЗ о прекращении предотвратимых смертей новорожденных, а также анализ базы данных «MATRIX - BABIES» и унифицированных форм отчетности областных неонатологов за 2014 год. Основными приоритетами Национального плана действий по прекращения предотвратимых смертей новорожденных является: адекватное финансовое и ресурсное обеспечение неонатальных подразделений; дальнейшая регионализация перинатальной помощи; дальнейшая унификация/стандартизация оказания медицинской помощи новорожденным и создание единого информационного пространства; организация системы наблюдения, раннего вмешательства и паллиативной помощи детям с хронической перинатальной патологией; повышение качества и безопасности оказания медицинской помощи; сотрудничество с общественными организациями. Для реализации указанных приоритетов нужно разработать свой национальный план действий в рамках инициативы ВОЗ, ЮНИСЕФ «Каждый Новорожденный», целью которого является прекращение предотвратимых смертей новорожденных и уменьшение частоты развития инвалидизирующей патологии среди детей Украины; Summary. To substantiate the priorities of the national action plan to end the preventable deaths of newborns in Ukraine. Spend a content analysis of the UN advisory basis, the Council of Europe in the field of health and WHO to terminate preventable neonatal deaths, as well as the analysis of the database «MATRIX - BABIES» and unified forms of regional neonatologists statements for 2014. The main priorities of the National Plan of Action for cessation of preventable neonatal deaths are: adequate financial and resource support neonatal units; further regionalization of perinatal care; Further unification / standardization of medical care for newborns and the creation of a single information space; the organization of the monitoring system, early intervention and palliative care for children with chronic perinatal pathology; improving the quality and safety of health care; Cooperation with NGOs.To implement these priorities need to develop a national action plan in the framework of the WHO initiative, UNICEF, "Every Newborn", the purpose of which is to end preventable newborn deaths and a reduction in the incidence of disabling diseases among children in Ukraine.