Перегляд за Автор "Ksyonz, I."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ 10 – річний досвід використання радіохвильового скальпеля в хірургії новонароджених(Вищий держаний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2015) Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.В статті представлений 10-річний досвід використання рідіохвильового скальпелю в хірургії новонароджених. За цей період прооперовано 1457 дітей, із них 121 новонароджений, що склало 8,3% від загальної кількості дітей, які були прооперовані за допомогою РХС. Хлопчиків було 94 ( 77,68% ), дівчаток 27 (22,32% ), 72 дитини (59,5) були недоношені з різним гестаційним віком. 22 дітей (18,18%) були з тонкокишковою непрохідністю, причиною якої була атрезія кишечника. З атрезією стравоходу прооперовано 30 дітей, що склало 24,79 %, з атрезією дванадцятипалої кишки 12 дітей (9.92%), по 7 дітей (5,79%) було в групах з атрезією ануса, синдромом Ледда, гострою кишковою непрохідністю. У дітей оперованих за допомогою РХС ускладнень з боку післяопераційної рани у вигляді запалення чи нагноєння не було, всі рани зажили первинним натягом. Суттєвих відмінностей у частоті ускладнень в порівнянні з використанням загально прийнятих хірургічних методик не було. У групі хворих, яким виконувались первинні анастомози шлунково-кишкового тракту - 82 дітей, у трьох спостерігали неспроможність анастомозу, що склало 3,65%. Використання радіохвильового скальпеля є методом вибору для хірургічного лікування новонароджених, так як при його використанні значно зменшується операційна травма тканин та органів дитини, полегшується виконання етапів оперативного втручання, скорочується час операції; В статье представлен 10 - летний опыт использования радиоволнового скальпеля в хирургии новорожденных. За этот период прооперировано 1457 детей, из них 121 новорожденный, что составило 8,3% от общего количества детей, которые были прооперированы с помощью радиоволнового скальпеля. Мальчиков было 94 (77,68%), девочек 27 (22,32%), 72 ребенка были недоношенные с разным сроком гестации. 22 ребенка (18,18%) были с тонкокишечной непроходимостью, причиной которой была атрезия кишечника. С атрезией пищевода прооперировано 30 детей или 24,79%, с атрезией 12-перстной кишки 12 детей (9,92%), по 7 детей (5,79%) было в группах с атрезиею ануса, синдромом Ледда, острой кишечной непроходимостью. У детей, оперированных с помощью радиоволнового скальпеля, осложнений со стороны послеоперационной раны в виде воспаления или нагноения не было, все раны зажили первичным натяжением. Существенных изменений в частоте осложнений в сравнении с использованием общепринятых хирургических методик не было. В группе больных, которым были наложены первичные анастомозы желудочно-кишечного тракта – 82 ребенка, у троих наблюдали несостоятельность анастомоза, что составило 3,65%. Использование радиоволнового скальпеля есть методом выбора для хирургического лечения новорожденных, так как при его использовании значительно уменьшается операционная травма тканей и органов ребенка, облегчается исполнение этапов оперативного лечения, сокращается время операции; Summary. The paper submitted by the 10 - year experience with radiofrequency scalpel surgery in newborns. During this period, 1457 children were operated , 121 were newborn, representing 8.3% of the total number of children who were operated by using radiofrequency scalpel. The boys were 94 (77.68%), 27 girls (22.32%), 72 children were preterm with different gestational age. The 22 children (18.18%) had a small bowel obstruction, which was the cause of intestinal atresia. With esophageal atresia were operated 30 children, or 24.79%, with atresia of duodenum 12 of 12 children (9.92%), and 7 children (5.79%) were the groups with atresia of the anus, Ladd's syndrome, acute intestinal obstruction. There were not complications in children who were operated by radiowave scalpel from the surgical wound in the form of inflammation or suppuration , all wounds healed by first intention. No significant change in the incidence of complications compared with using conventional surgical techniques were not. In the group of patients that were imposed by primary anastomosis of the gastrointestinal tract - 82 children , in three children was observe failure of anastomos , which amounted to 3.65%. Using radiofrequency scalpel there is the method of choice for surgical treatment of newborns, since its use is significantly reduced operative trauma of tissues and organs of the child, facilitated the execution stages of surgical treatment, reduced operation time.Документ Аналіз ультразвукових характеристик при гострих та хронічних піднижньощелепних лімфаденітах у дітей(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2015) Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.В статті представлений аналіз ультразвукових харектеристик при гострих та хронічних піднижньощелепних лімфаденітах у дітей. Проведено ультразвукове обстеження 80 хворих на піднижньощелепний лімфаденіт у віці від 7 до 12 років (хлопчиків – 35, дівчаток- 45). Аналіз результатів ультразвукового дослідження дозволив встановити певну залежність змін показників від проміжку часу протягом якого хворі звертались за медичною допомогою. Аналіз об’єднаних показників встановив, що тенденція до збільшення як поперечного так і передньо-заднього розміру напряму залежала від часу звернення за медичної допомогою та етіологічного фактора, що спричинив запалення. Найбільші розміри лімфатичних вузлів спостерігались при одонтогенному етіологічному чиннику. Ступінь ехогенності на початковій стадії запалення носила змішаний характер, за винятком одонтогенного лімфаденіту - зуб в стадії загострення, нами виявлялась анехогенна структура, що вказувало на більш агресивний перебіг запального процесу. Доплерівське сканування виявило збільшення показників периферійного опору та швидкості кровотоку, більш виражені при одонтогенній формі лімфаденіту. При хронічній формі одонтогенного лімфаденіту встановлено нижчу диференціацію ехогенності структури лімфатичного вузла ніж при неодонтоггеній формі та підвищення периферійного опору судин, що призводить до погіршення показників гемоциркуляції. При ультразвуковому дослідженні слід враховувати відсоткове співвідношення ізоехогенних зон до анехогенних, що може слугувати об’єктивним критерієм для визначення подальшої тактики лікувальних заходів - вибору консервативного чи хірургічного методу лікування; В статье представленный анализ ультразвуковых характеристик при острых и хронических поднижнечелюстных лимфаденитах у детей. Проведено ультразвуковое обследование 80 больных с поднижнечелюстным лимфаденитом в возрасте от 7 до 12 лет (мальчиков – 35, девочек – 45). Анализ результатов ультразвукового исследования позволил установить некоторую закономерность изменения показателей от промежутка времени на протяжении которого больные обращались за медицинской помощью. Анализ совокупных показателей показал, что тенденция к увеличению как поперечного так и передне-заднего размеров зависела от времени обращения за медицинской помощью и этиологического фактора, что вызвало воспаление. Наибольшие размеры лимфатических узлов наблюдались при одонтогенном этиологическом факторе. Степень эхогенности на начальной стадии воспаления воспаления имела смешанный характер, за исключением одонтогенного лимфаденита – зуб в стадии обострения, нами выявлялась анэхогенная структура, что указывало на более агрессивное протекание воспалительного процесса. Доплеровское сканирования выявило увеличение показателей периферического сопротивления и скорости кровотока, больше выраженные при одонтогенной форме лимфаденита. При хронической форме одонтогенного лимфаденита установлена нижняя дифференциация эхогенности структуры лимфатического узла чем при неодонтогенной форме и повышения периферического сопротивления сосудов, что приводит к ухудшению показателей гемоциркуляции. При ультразвуком исследовании необходимо учитывать процентное соотношение изоехогенных зон к анехогенным, что может служить объективным критерием для определения дальнейшей тактики лечебных мероприятий – выбора консервативного или хирургического метода лечения; According to the literature the number of patients for different nosologic forms of lymphadenitis is steadily increasing, and the frequency of lymph node maxillofacial area increased several times due to the effects of adverse environmental factors and lymphotropic infections. This is due to a variety of clinical entities, as well as lack of unified approaches to the selection of diagnostic methods, techniques and methods of their application, and systematics of the diagnostic criteria for the various forms of lymphadenitis. The paper is presented the analysis of ultrasound characteristics of acute and chronic submandibular lymphadenitis in children. A ultrasound examination of 80 patients with submandibular lymphadenitis in age from 7 to 12 years (boys - 35, girls - 45). Analysis of results of ultrasound enabled to establish changes in the indices of the period of time for which patients seek medical attention. Analysis of aggregate indicators showed that the tendency to increase as the cross and anteroposterior dimensions depend on the time of access to health care and the etiological factors that cause inflammation. Comparison of the data sonographic architectonic was found that all patients with acute suppurative submandibular lymphadenitis with non odontogenic character , image of gate was missing. The cortical layer is visualized. A degree of echogenicity was of the following nature: in acute purulent lymphadenitis non odontogenic handling the first day izoehogenic zones revealed 65%, 35% anehogenic, 2-3 day changes were more pronounced 60% izoehogenic and 40; anehogenic. In odontogenic forms izoehogennic areas were identified only 60% of patients with acute purulent non odontogenic submandibular lymphadenitis, and only the remaining cases, the image of the lymph nodes were anehogenic. Such pattern corresponds to acute lymphadenitis purulent fusion of lymph node parenchyma. Cortical and gates in chronic lymphadenitis visualized in all cases. The degree of echogenicity was mixed, but rather in the form of a ratio izoehogenic non odontogenic to hyperechoic was 80% at 20%, with odontogenic 60% to 40%. Comparing ultrasound and post-mortem data it can be argued that the presence of hyperechoic center line of the core (site gates) is responsible of the dense grid lymph sinuses. The maximum dimensions of the lymph nodes were observed in odontogenic etiological factor. The degree of echogenicity in the initial stage of inflammation was mixed, with the exception of odontogenic lymphadenitis - a tooth in the acute stage, we anechoic structure was detected, indicating a more aggressive course of the inflammatory process. Doppler scan showed an increase of peripheral resistance and blood flow more pronounced in the form of odontogenic lymphadenitis. When chronic lymphadenitis odontogenic set lower echogenicity differentiation lymph node structure than non dontogenic shape and increase peripheral resistance, which leads to deterioration in haemocirculation. When ultrasound study should take into account the percentage of izoehogenic to anehogenic areas that can serve as an objective criterion for the definition of further tactics of medical measures - the choice of conservative or surgical treatment.Документ Відкриті методи декомпресії тонкої кишки у дітей(ДП "Преса", 2006) Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Евгений Николаевич; Gritsenko, Y.; Гриценко, Микола Іванович; Гриценко, Николай Иванович; Gritsenko, M.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.Проаналізовано досвід використання „відкритих” методів декомпресії тонкої кишки у 29 дітей з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини. Ентеростомія виконувалася в 4 випадках, апендикостомія в 21, цекостомія в 4, сигмостомія в 1. Для попередження інфікування черевної порожнини під час інтубації використовувався зонд власної конструкції. Для корекції синдрома ентеральної недостатності проводилася ентеральна череззондова терапія. Запропонований спосіб ентеростомії у хворих з дивертикулом Меккеля; Проанализирован опыт использования „открытых” методов декомпрессии тонкой кишки у 29 детей с острой хирургической патологией органов брюшной полости. Ентеростомія призведена в 4 случаях, аппендикостомия в 21, цекостомия в 4, сигмостомия в 1. Для предупреждения инфицирования брюшной полости во время интубации использовался зонд собственной конструкции. Для коррекции синдрома энтеральной недостаточности проводилась энтеральная чреззондовая терапия. Предложен способ энтеростомии у больных с дивертикулом Меккеля; The experience of using “open” methods of intestinal decompression in 29 children with acute surgical pathology of abdominal cavity organs has been analysed. Enterostomy has carried out in 4 cases, appendicostomy - in 21, cecostomy – in 4, sigmoidostomy – in 1. An intestinal tube of our own design has been used to prevent infecting abdominal cavity during intubation. To correct the enteral insufficiency syndrome the enteral transtube therapy has been applied. The method of enterostomy in patients with Meckel’s diverticulum has been offered.Документ Ентеростомія у комплексі хірургічного лікування новонароджених із захворюваннями та вадами розвитку кишечника(ТОВ "Група компаній "Мед Експерт", 2018) Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Евгений Николаевич; Gritsenko, Y.; Гриценко, Микола Іванович; Гриценко, Николай Иванович; Gritsenko, M.Тривале позбавлення функції дистальних відділів кишечника приводить до розвитку в них гіпотрофії та глибокому пригніченню моторної функції, що призводить до затримки кишкового вмісту на рівні анастомозу з небезпекою неспроможності його швів. Запропоновано новий спосіб підготовки відключеної кишки та об’єктивізації її готовності до реконструктивної операції. Спосіб передбачає, що в післяопераційному періоді у дитини з подвійною кишковою стомою збирають кишковий вміст з проксимального сегмента кишки. Кишковий вміст з допомогою шприцу та зонду порціями вводять в дистальний сегмент через стому. Початковий об’єм кишкового вмісту, що вводиться через стому, 1-2 мл з поступовим його збільшенням до повного об’єму, що отримується з проксимального сегменту кишки. Паралельно проводиться ретроградне гідротренування відключеної кишки за допомогою очисних клізм. Готовність відключеної кишки оцінюють по появі випорожнень природнім шляхом після очисних клізм та самостійно; Длительное лишение функции дистальных отделов кишечника приводит к развитию в них гипотрофии и глубокому угнетению моторной функции, что приводит к задержке кишечного содержимого на уровне анастомоза с опасностью несостоятельности его швов. Предложен новый способ подготовки отключенной кишки и объективизации ее готовности к реконструктивной операции. Способ предусматривает, что в послеоперационном периоде у ребенка с двойной кишечной стомой собирают кишечное содержимое из проксимального сегмента кишки. Кишечное содержимое с помощью шприца и зонда порциями вводят в дистальный сегмент через стому. Начальный объем кишечного содержимого, который вводится через стому, 1-2 мл с постепенным его увеличением до полного объема, получаемого из проксимального сегмента кишки. Параллельно проводится ретроградная гидротренировка отключенной кишки с помощью очистительных клизм. Готовность отключенной кишки оценивают по появлению стула естественным путем после очистительных клизм и самостоятельно; Prolonged deprivation of the function of the distal intestinal sections leads to the development of hypotrophy in them and profound depression of motor function, which leads to delayed intestinal contents at the level of anastomosis with the risk of failure of its sutures.A new method of preparing the cut in the intestine and objectifying its preparation for reconstructive surgery is proposed.The method assumes that in the postoperative period, a child with a double-intestinal stoma collect the intestinal contents from the proximal segment of the intestines.Intestinal contents are injected into the distal segment through a stomach with a syringe and a probe.The initial volume of intestinal contents,which injected through the stomach is 1-2 ml with a gradual increase to full volume, which is obtained from the proximal segment of the intestine.In parallel, retrograde hydrotraining of the intestinal tract with the help of clearing enema is conducted.Preparedness of the cut intestine is assessed on the basis of the appearance of defecation naturally after the cleansing enema and by itself.Документ Епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед недоношених новонароджених Полтавської області: 2004 – 2014 рр.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovalova, O.; Похилько, Валерій Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Pohylko, V.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Артьомова, Наталія Сергіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Artemova, N. S.; Коробка, Оксана Вікторівна; Коробка, Оксана Викторовна; Korobka, O.Метою роботи було вивчити епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області, а також станів, які пов’язані з її розвитком. В результаті дослідження проведено аналіз облікової звітності (ф.21/о) за 2004-2014 рр. та ретроспективний аналіз 161 карти розвитку новонародженого, які лікувалися упродовж 2004-2005 рр. та 107 карт розвитку новонароджених, які лікувалися упродовж 2011-2012 рр. із діагнозом асфіксія. За останні 15 років частота асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області значно скоротилася, зокрема з 81,89‰ у 2000 році до 12,9‰ у 2014 р. із найбільш суттєвим скороченням у 2005-2009 рр. – щорічне скорочення 12,9‰. Упродовж 2009-2013 року показник щорічного скорочення частоти асфіксії значно зменшився і становив вже 2,9‰. Зменшення показника смертності новонароджених від асфіксії відбувалося впродовж 2000-2008 рр. із 2,62‰ до 1,4‰, проте з 2008 року показники смертності при асфіксії залишаються незмінними і становлять 0,1-0,2‰. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок, що значне зменшення частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області зумовлено як запровадженням сучасних перинатальних технологій, так і більш точною верифікацією діагнозу; Целью исследования было изучить эпидемиологические тренды частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области, а также состояний, которые с ней связаны. В результате работы был проведен анализ учетной документации (ф.21/О) за 2004-2014 гг. и ретроспективный анализ 161 карты развития новородженного, которые лечились в течение 2004-2005 гг., 107 карт развития новорожденного, которые лечились в течение 2011-2012 гг. За последние 15 лет частота асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области значительно сократилась, в частности, с 81,89‰ в 2000 г. до 12,9‰ в 2014 году с наиболее существенным сокращением в 2005-2009 гг., корда ежегодно показатель уменьшался на12,9‰. В течение 2009-2013 гг. снижение частоты асфиксии в год составило 2,9‰. Сокращение показателя смертности новорожденных от асфиксии наблюдалось в 2000-2008 г. (от 2,62‰ до 1,4‰ в 2008 г.), но с 2008 года показатель смертности при асфиксии не изменяется и составляет 0,1-0,2‰. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод что значительное снижение частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области обусловлено как внедрением современных перинатальных технологий, так и болем точной верификацией диагноза; The aim of the research is to study the epidemiological trends of asphyxia incidence among term infants in Poltava region and the conditionsassociated with its development. Analysis of medicaldate (f.21/o) for 2004-2014, retrospective analysis of 161 records of newborns, treated during 2004-2005 and 107 records of newborns, treated during 2011-2012 with the diagnosis of asphyxia have been performed. The main criteria for the selection of the maps of development are: child birth in 37-41 weeks of pregnancy with moderate or severe asphyxia, the exclusion criteria were - the presence of congenital malformations, intrauterine infection, maternal trauma, any increases of bilirubin in the first 24 hours of life, premature birth (gestational age less than 37 weeks), birth weight less than 2500 g. All statistical calculations were done using the licensed application package STATA version 11 for Windows (StataCorp, Texas, USA) Over the past 15 years, the asphyxia incidence among the term infants significantly decreased in Poltava region from 81,89 ‰ in 2000 to 12,9 ‰ in 2014 with the most significant decline in 2005-2009 – annual reduction of 12,9 ‰. During 2009-2013, the annual reduction rate of asphyxia decreased significantly and was 2,9‰. Reduction of incidence of neonatal death from asphyxia occurred during 2000-2008 from 2,62 ‰ to 1,4 ‰, but since 2008, death rates in asphyxia remain unchanged and are 0,1-0,2 ‰. The analysis of the frequency of states whose development is associated with asphyxia, showed no dynamics of reducing the severity of asphyxia. During the observation significantly the number of children were increased , who were requiring the use of mechanical ventilation due to the presence in them of respiratory disorders of the central genesis (RR 1.94 (95% CI 1,44-2,62), the number of children with convulsive syndrome (RR 1, 43 (95% CI 0,99-2,09). The unchangeable situation in incidence of the syndrome of meconium aspiration, hypotension, which required the use of pharmacological therapy, nutrition deferred (after 1 day of life) due to the severity of the condition. As a result of the study found significantly lower incidence of cardiomyopathy, due to the presence of more precise criteria for staging specified diagnosis. According to the analysis of scientific literature has shown that in developed countries use a "hard" criteria for the definition of asphyxia, as a time when domestic physicians - neonatologists appeal by broader criteria emergence of asphyxia. Th perinatology practice doctors are need to continue further study the true frequency of asphyxia among term infants for correct comparison with those of developed countries, clarifying the causes of high morbidity and mortality from asphyxia in the region and in Ukraine, development of measures to further regionalization of perinatal care, raising antenatal and proper management of labor, closer monitoring of the health of women during pregnancy and childbirth, training medical staff to provide quality care to newborns with asphyxia. Conclusion. The significant decrease in the asphyxia frequency among term infants in Poltava region is due to introduction of modern perinatal technologies, as well as more accurate verification of diagnosis.Документ Трубка ендотрахеальна з системою для екстратубажної санації трахеї(МІністерство науки і освіти України. Державний департамент інтелектуальної власності, 2017) Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Шкурупий, Дмитрий Анатольевич; Shkurupii, D. A.; Похилько, Валерій Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Pokhilko, V. I.; Бєляєв, Ігор Сергійович; Беляев, Игорь Сергеевич; Belaev, I. S.; Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovaleva, O. M.; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Полторапавлов, Владимир Анатольевич; Poltorapavlov, V. A.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.Трубка ендотрахеальна з системою для екстратубажної санації трахеї, що включає інтубаційну трубку із конектором, може включати герметизуючу манжету, яка відрізняється тим, що містить санаційний порт, який проходить в каналі стінки інтубаційної трубки і містить зовнішні перфоративні санаційні отвори.Документ Інтубація кишечнику в комплексі хірургічного лікування розповсюдженого перитоніту у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Евгений Николаевич; Gritsenko, Y.; Максименко, Олександр Сергійович; Максименко, Александр Сергеевич; Maksymenko, O.Проаналізовано досвід 60 випадків використання інтубації тонкої кишки при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини у дітей. Найбільш часто використовувалася трансанальна інтубація (27 випадків). Інтубація через апендикоцекостому була використана в 19 випадках, назоінтестинальна в 2, інтубація через ентеростому в 8, сигмостому в 1, в 3 випадках використовували комбінацію методів. При неможливості одномоментної повноцінної санації черевної порожнини у 18 дітей проводилися запрограмовані санаційні релапаротомії. Для корекції синдрому ентеральної недостатності проводилася ентеральна чреззондова терапія; Проанализирован опыт 60 случаев использования интубации тонкой кишки при острой хирургической патологии органов брюшной полости у детей. Наиболее часто использовалась трансанальная интубация (27 случаев). Интубация через апендикоцекостому была использована в 19 случаях, назоинтестинальная в 2, через ентеростому в 8, сигмостому в 1, в 4 случаях использовали комбинацию методов. При невозможности одномоментной полноценной санации брюшной полости у 18 детей проводились запрограммированные санационные релапаротомии. Для коррекции синдрома энтеральной недостаточности проводилась энтеральная чреззондовая терапия; The experience of using small bowel intubation in 60 cases of acute surgical pathology of the abdominal cavity in children has been analysed, transanal intubation being mainly used (27 cases). Intubation through appendicoсecostomy was carried out in 19 cases, nasointestinal intubation - in 2, through enterostomy – in 8, through sigmostomy – in 1, and a combination of methods in 3 cases. When radical onetime abdomen sanitation was impossible, programmed relaparotomy was carried out (18 cases). To correct the enteral insufficiency syndrome the enteral transtube therapy has been applied