Перегляд за Автор "Lutsenko, Olga"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Changes in pharmacological training of future doctors in Ukraine in the context of modernization of medical higher education institutions
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2024) Lutsenko, Olga; Луценко, Ольга Анатоліївна
    World integration processes and globalization trends have set the tasks of modernization and involvement in the European and world educational space for higher medical education in Ukraine. The periods of changes in the total number of hours and the emergence of independent work in the curricula of pharmacological training of future doctors, which corresponded to Ukraine's accession to the Bologna Process and subsequently to the European Education Area (EEA), are highlighted. The curricula for the study of pharmacology over the past 55 years have been analyzed. The problems that arose in the context of changes in the curriculum, which led to a redistribution of the number of hours in the study of disciplines, are revealed. The directions of resolving the discrepancies between the amount of material and the features of the curricula are characterized. Мета статті. Порівняти та проаналізувати навчальні програми з фармакології для студентів медичних факультетів ЗВО України та на основі проведеного порівняльного аналізу визначити найоптимальніші напрямки модернізації сучасної освітньої діяльності вітчизняних медичних ЗВО згідно з сучасними трендами європейського освітнього простору. Методи дослідження. Використовувалися бібліосемантичний підхід і аналіз наукової літератури, в якій розглядалися окремі аспекти модернізації медичної освіти в незалежній Україні. Також проаналізовані архівні дані, навчальні програми доступні на сайтах медичних університетів України та робочі програми з фармакологія. Результати дослідження. З перших років незалежності вектор української освітньої політики спрямований у бік Європейської інтеграції, зокрема світового і Європейського освітнього простору, що призвело до модернізації стандарту вищої медичної освіти та робочих програм і навчальних планів, зокрема це стосується й фармакологічної підготовки майбутніх лікарів. Практичне значення дослідження. В умовах зростання кількості матеріалу для вивчення та зменшення годин для аудиторної підготовки потрібно запроваджувати ефективні методи навчання, постійно підвищували педагогічну майстерність та активізувати самостійну роботу студентів через освітню платформу E‐Aristo. Ці матеріали містять презентації, аудіо та відеоматеріали та включають матеріали для навчання та контролю знань. Висновки. Викладачі з фармакології повинен мати глибокі теоретичні знання, розуміння предмета та мати практичний і педагогічний досвід, який повинен поєднуватись з ґрунтовними педагогічними знаннями та навичками. Це вочевидь зробить фармакологічну підготовку майбутніх лікарів цікавою та захоплюючою, за рахунок запровадження новітніх методів навчання. Перспективи подальших наукових розвідок. У подальшому планується розглянути удосконалення методичних підходів, що забезпечать покращення самостійної роботи здобувачів освіти.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Independent work of students as a basis for quality qualification training
    (ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Moisieieva, Natalia; Sydorenko, Antonina; Lutsenko, Ruslan; Lutsenko, Olga; Ksenia, Havrylieva; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Луценко, Руслан Володимирович; Луценко, Ольга Анатоліївна; Гаврильєва, Ксеня Григорівна
    Higher education plays an essential role in providing professional training of competent and competitive specialists for the health care system. Nowadays, the educational process mainly focuses on active teaching methods and independent work of higher education students. Employers are only sometimes satisfied with the quality of training of higher education institution graduates. When it comes to improving the quality of education of higher education students, one of the main focus areas is developing students’ skills of independent work, which necessitates teaching them to autonomously process, analyze, structure, and effectively use the information students need for their utmost self-fulfillment and contribution to society. The modern higher education system seeks to intensify the cognitive activity of students by independently finding answers to questions. Reducing the number of in-class lessons requires organizing the independent study of topics and providing proper methodological support for students’ independent work. The efficiency of students’ independent work depends on planning. When planning this type of work, it is necessary to consider students’ ability to work on topics independently, i.e. the material’s complexity and volume. Naturally, a teacher plays the primary role in organizing higher education students’ independent work. Evaluating the quality of independent work requires a qualitatively new format of conducting contact hours of a teacher with higher education students. Based on the experience of the Department of Experimental and Clinical Pharmacology, the most effective methods include round table discussions, Internet reviews, computer presentations, case studies, conferences, debates, and role-playing games. Thus, using active learning methods and new monitoring forms in managing the independent work of higher education students significantly improves the quality of training of future doctors.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Peculiarities of motor activity of rats in simulation pharmacological depressogenic states
    (Aluna Publishing, Польща, 2021) Sydorenko, Antonina; Lutsenko, Ruslan; Kniazkova, Iryna; Liakhovska, Nataliia; Lutsenko, Olga; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Луценко, Руслан Володимирович; Князькова, Ірина Іванівна; Ляховська, Наталія Вячеславівна; Луценко, Ольга Анатоліївна
    The aim: To analyze and compare the features of changes in the motor activity of rats on the background of pharmacological models of depressive disorders. Materials and methods: Depressive-like state was simulated on 40 mature male Wistar rats using: reserpine (15 mg/kg), clonidine (0.1 mg/kg), haloperidol (0.25 mg/kg). The control group was given as a single dose 0.5 ml of a 0.9% sodium chloride solution intraperitoneally. After 3, 12, 24, 48 and 72 hours from the beginning of the experiment, changes in motor activity in the “open field” test were examined by the number of crossed squares, the calculation was carried out within 5 minutes. Results: Reserpine at a dose of 15 mg/kg caused probable motor activity disorders in rats in the “open field” test during all study periods. The most pronounced inhibition of motor activity was observed within 12-48 hours from the beginning of the experiment. 3 hours after clonidine administration, the number of crossed squares decreased by 310% (p<0.001), after 12 hours – by 180% (p<0.001), after 24 hours – by 140% (p<0.001), after 48 hours – by 50% (p<0.005) in comparison with the control group. On 3rd day, the motor activity of rats was almost completely restored. The use of haloperidol after 3 hours most significantly impaired the motor activity of rats in the “open field” test, and its recovery was observed after 24 hours. Conclusions: Reserpine inhibited the motor activity of rats, most pronounced from 12 to 48 hours of the experiment. Clonidine inhibited mainly in the first hours of the study. Haloperidol impaired motor activity at 3rd and 12th hours of observation.