Перегляд за Автор "Lyakhovskiy, V. I."
Зараз показуємо 1 - 20 з 45
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Influence of vacuum instillations with intravenous introduction of nitrogen oxide donators on the healing of purulent soft tissue wounds(Полтавський державний медичний університет, 2022-02) Gorodova-Andreeva, T. V.; Lyakhovskiy, V. I.; Sydorenko, A. V.; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховський, Віталій Іванович; Сидоренко, Архип ВолодимировичThe efficacy of vacuum therapy with instillations of L-arginine was studied in combination with its intravenous infusion. Results were in 89 patients, treated for purulent-necrotic soft tissue diseases. Patients were emergency operated on. The main group - 44 patients, got the same therapy and intravenous 100 ml of arginine hydrochloride solution daily. 2-3 courses of vacuum therapy, 3 days each were performed. In the main group, signs of intoxication and body temperature returned to normal by an average of 3.1 days. Normalization of the level of leukocytes was observed in 5.4 days. pH-metry from the wound surface, it was found that significant changes in the average pH of patients in the main group were observed for 7-10 days - the beginning of the regeneration phase. The therapy in the main group in comparison with typical local treatment provided accelerated wound cleansing, reduction of microbial contamination and faster transition of purulent-necrotic phase to regeneration.Документ Problems of diabetic foot syndrome treatment and possible ways of their solution(Art of medicine, 2018-12-11) Kyzymenko, O. O.; Lyakhovskiy, V. I.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Liulka, О. М.; Zaporozchenko, O. V.; Кизименко, Олексій Олексійович; Ляховський, Віталій Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Люлька, Олександр Миколайович; Запорожченко, Олександр ВолодимировичA number of patients with diabetes mellitus worldwide increases with geometric progression, which means that a number of complications increases as well. Diabetic foot syndrome is the leading cause of early disability of patients. Therefore, the search for new therapeutic tactics is a constant process that motivates surgeons and in turn opens new opportunities in the treatment of various forms of purulent-necrotic processes in patients with diabetes mellitus. Therapy with negative pressure is one of the most promising nowadays. A number of conducted randomized clinical trials have already proved its effectiveness in practice. The use of vacuum therapy as an integral component of the combined treatment of purulent-necrotic lesions in diabetic foot syndrome can significantly accelerate reconvalescence and reduce % of high amputations in the future.Документ Urgent abdominal surgery(ПП "Астрая", 2020-06-24) Lyakhovskiy, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.; Kovalyov, O. P.; Krasnov, O. G.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип Володимирович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Ковальов, Олександр Павлович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаРекомендовано Вченою радою Української медичної стоматологічної академії МОЗ України як навчальний посібник для студентів медичних факультетів закладів вищої медичної освіти, які навчаються англійською мовою. Протокол № 11, від 24 червня 2020 р.Документ Антибіотикотерапія у гепатобіліарній хірургії(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Дудченко, Максим Олександрович; Dudchenko, M. O.; Дудченко, Максим Александрович; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Юсеф, Альрагабі; Yusef, А.; Юсеф, Альрагаби; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичУспішне лікування хірургічних захворювань органів черевної порожнини та профілактика післяопе-раційних ускладнень залежить як від адекватного оперативного лікування, так і від раціональної антибактеріальної терапії у периопераційному періоді. Проаналізовано ефективність емпіричної антибактеріальної терапії цефоперазон/сульбактамом у комплексному лікуванні 217 хворих з гос-трими хірургічними захворюваннями гепатобіліарної зони, які були прооперовані в хірургічному від-діленні No2 2-ої міської клінічної лікарні м. Полтави за період з 2012 по 2015 роки. Результати дослі-дження показали, що чутливість мікроорганізмів до цефосульбіну, сприятливий фармакологічний профіль, хороша біодоступність, можливість впливу як на аеробну, так і анаеробну мікрофлору до-зволяють вважати його препаратом вибору для лікування хірургічної патології гепатобіліарної зони та профілактики гнійних післяопераційних ускладнень.Документ Вузловий зоб: можливості сучасних методів діагностики (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, O. M.; Люлька, Александр Николаевич; Ковальов, Олександр Павлович; Kovalyov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kizimenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичАрсенал сучасних методів дослідження щитоподібної залози, більшість з яких на сьогодні є доступними для широкого застосування, не гарантує від діагностичних помилок, особливо при хаотичному їх застосуванні. Метою роботи було систематизувати сучасні методи діагностики вузлового зоба та провести аналіз діагностичних можливостей і показів до їх проведення. Всі методи діагностики поділено на три групи: морфологічні, методи візуалізації та визначення функціонального стану. В статті представлено інтерпретацію результатів кожного з них, наголошено як на позитивних сторонах, так і на недоліках. Приділена увага перспективним дослідженням, які ще не знайшли одностайного визнання у лікарів та повсякденного застосування. На сьогодні не існує єдиного метода діагностики, який би гарантував встановлення до операції правильного діагнозу при вузлових утвореннях щитоподібної залози, тому найбільша ефективність діагностичних методів полягає в їх комплексному застосуванні; Арсенал сучасних методів дослідження щитоподібної залози, більшість з яких на сьогодні є доступними для широкого застосування, не гарантує від діагностичних помилок, особливо при хаотичному їх застосуванні. Метою роботи було систематизувати сучасні методи діагностики вузлового зоба та провести аналіз діагностичних можливостей і показів до їх проведення. Всі методи діагностики поділено на три групи: морфологічні, методи візуалізації та визначення функціонального стану. В статті представлено інтерпретацію результатів кожного з них, наголошено як на позитивних сторонах, так і на недоліках. Приділена увага перспективним дослідженням, які ще не знайшли одностайного визнання у лікарів та повсякденного застосування. На сьогодні не існує єдиного метода діагностики, який би гарантував встановлення до операції правильного діагнозу при вузлових утвореннях щитоподібної залози, тому найбільша ефективність діагностичних методів полягає в їх комплексному застосуванні; There are many methods for investigating the thyroid gland pathology. None of them guarantee mistakes or false results at nodular goiter, especially before surgery. Thus, in 4-6% of patients malignant changes in nodes are diagnosed only after surgery. The aim of the work was to systematize the modern methods of nodal goiter investigation, to analyse the indications to their application and informative. All methods of nodal goiter diagnosis were conditionally divided into three groups: methods for determining the functional state of the thyroid gland, visualization methods and methods of morphological diagnosis. However, the primary and obligatory research method remains the clinical examination of the patient with palpation of the thyroid gland and neck. Auscultation of the trachea at the level of the thyroid gland has practical significance only in cases of tracheal stenosis with dense goiter. Among the laboratory methods of determining the thyroid gland functional state, the determination of the basal secretion level of the thyroid stimulating hormone is extremely sensitive. Determination of thyroxine and triiodothyronine levels is performed as for general fraction, and free fraction. For the diagnosis of the thyroid gland functional changes, a thyroliberin test is used, which is positive for hypothyroidism and negative for hyperthyroidism. In diffuse toxic goiter (DTG) and chronic autoimmune thyroiditis (Hashimoto, CATH) in the blood serum specific antibodies to the thyroid gland are specified. At CATH elevated levels of antibodies to the thyroglobulin and microsomal fraction are observed, at DTG – to receptors of thyroid stimulating hormone. Among the methods of visualization, sonography is widely used. In addition to determination of the shape, size, location of nodes during the study structural changes in tissues, especially their blood supply, can be determined. The informativeness of the study is increased when conducting a pulsed spectral and energy doppler study. A spiral computer or magnetic resonance imaging is also used. Morphological studies hold a leading position in the diagnosis of nodal goiter. Thus, thin-needle aspiration puncture biopsy under sonographic control with subsequent cytological examination of punctulus is obligatory. The use of malignancy markers and wedge-shaped dehydration markers increases the informative nature of the method. Histological examination is carried out both in the traditional classical way and in the frozen sections of tissues. It can be complemented by immunohistochemical and morphometric methods of diagnosis. Intraoperative laser autofluorescence spectroscopy also allows to establish the morphological structure of the thyroid gland nodal formations. Methods of nodular goiter diagnosis have a large variety. Each of them has certain disadvantages. This does not allow to be guided by the results of only one of them in most cases. The most informative diagnostics is achieved with their complex carrying out and interpretation of the results.Документ Досвід діагностики та лікування флегмони при синдромі діабетичної стопи(ДУ "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова"НАМН України, 2012) Ляховський, Віталій Іванович; Дем’янюк, Дмитро Григорович; Безкоровайний, Олександр Миколайович; Боркунов, Андрій Львович; Люлька, Олександр Миколайович; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Lyakhovskiy, V. I.; Demyanyuk D. H.; Bezkorovajnyi, O. M.; Borkunov, A. L.; Liulka, A. N.; Lyakhovska, A. V.У 85(69,1%) хворих при СДС відзначене гнійно-некротичне ураження стопи , з них у 29(34,1%)-діагностовано флегмону стопи.Хворих с СДС і гнійно-некротичним ураженням стопи слід оперувати в невідкладному порядку. Виконання раннього оперативного втручання з приводу флегмони стопи при СДС дозволило зберегти опороздатність кінцівки у 96,6% хворих.In the clinic in 2007—2010 yrs 123 patients were treated for dia betic foot syndrome (DFS). In 29 (34.1%) of them the foot phlegmon was diagnosed, including 9 (31%), suffering osteomyelitis o 2—3 metatarsal bones. Neuropathic form of DFS was diagnosed in 20 (69%) and angiopathic one — in 9 (31%) patients. In a day oadmittance to hospital 26 (89.7%) patients were operated, in a on day, after conduction of purposeful preoperative preparation — 3(10.3%). Incomplete sutures were put on, the flow cleansing o wounds, using antiseptic solutions, were used. Wounds were treated in accordance to course of the wound process phases. Beside antibacterial and desintoxication therapy conduction, periphera vasodilators, hypoxants, and in neuropathic form of DFS the group B vitamins and preparations of alpha—lipoic acid, were prescribed All the patients have recovered. A stationary treatment term o patients, suffering neuropathic form of DFS, have constituted a average (16.3 ± 4.2) days, and in angiopathic one — (19.4 ± 3.6 days. The foot support ability was secured in 96.6% of patients.Документ Дотримання принципів гуманізму в підготовці майбутніх лікарів(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Ляховська, Тетяна Юріївна; Нємченко, Іван Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Ляховський, Віталій Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Сидоренко, Архип Володимирович; Liakhovska, T. Yu.; Nemchenko, I. I.; Lysenko, R. B.; Lyakhovskiy, V. I.; Sydorenko, A. V.; Gorodova-Andreeva, T. V.У наш час зростає роль і значення джерел впливу на свідомість громадян, здатних продукувати позитивні емоції. Роль доброго, виваженого слова, спрямованого на покращення психоемоційного стану пацієнта, зараз важко переоцінити. Особливо високі моральні вимоги пред являються до роботи лікаря. Це пов'язано з тим, що між лікарем і пацієнтом складаються специфічні взаємини, які не властиві жодній іншій професії. Доволі важким є виховання майбутніх лікарів гуманістами, закріплення у їх свідомості гуманістичних поглядів, а через них і набуття лікарської майстерності та мистецтва лікування. Надмірні зусилля педагогічних колективів закладів вищої медичної освіти утримати виховний процес у річищі гуманізму, численні приклади людяності, любові до людей, патріотичних вчинків заради втілення у життя гуманістичних переконань із багатої нашої історії, зараз майже не діють. Однак, виховання майбутніх лікарів, їхнє навчання, формування з них громадських діячів та патріотів значно спроститься при зміцненні держави, покращенні добробуту всієї спільноти, першою чергою, носіїв гуманної професії - лікарів.Документ Ендоваскулярне лікування гострого інфаркту міокарда у пацієнта молодого віку(Клінічна хірургія, 2017-10) Сакевич, Руслан Петрович; Sakevych, R. P.; Сакевич, Руслан Петрович; Ханенко, Євген Богданович; Khanenko, Ye. B.; Ханенко, Евгений Богданович; Рябушко, Роман Миколайович; Riabushko, R. M.; Рябушко, Роман Николаевич; Мороз, Максим Олександрович; Moroz, M. O.; Мороз, Максим Александрович; Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Voroshylova, T. A.; Заєць, Вікторія Віталіївна; Zaiets, V. V.; Заец, Виктория Витальевна; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичІнфаркт міокарда (ІМ) є термінальною стадією ішемічної хвороби серця (ІХС), за даними літератури, основною причиною смерті дорослих. Виникнення ІМ у хворих віком до 45 років не є буденним. Фактори ризику, зокрема, куріння, вживання наркотичних засобів, низька фізична активність, ожиріння спричиняють збільшення частоти виникнення ІМ у пацієнтів молодого віку. Причини виникнення ІМ у пацієнтів, молодших 45 років, поділяють на чотири основні групи: атероматозне ураження вінцевих артерій, вроджені аномалії, гіперкоагуляційні зміни, застосування психоактивних речовин, можливе поєднання цих чинників. У науковій літературі відносно рідко аналізують спостереження гострого коронарного синдрому у пацієнтів молодого віку. Як правило, описують виникнення ІМ у пацієнтів віком 29 – 30 років після застосування кокаїну. Це зумовлює інтерес до виявлення інших причин виникнення гострого ІМ у хворих молодого віку. Наводимо спостереження.Документ Заворот великого сальника(Хірургія України, 2020-03) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Gorodova-Andreeva, T. V.; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Володимирович; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип Владимирович; Лях, Володимир Мартинович; Liakh, V. M.; Лях, Владимир МартыновичРетроспективно проаналізовано медичні карти пацієнтів, які в останні 10 років перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні № 2 міської клінічної лікарні № 2 м. Полтави та були прооперовані в ургентному порядку з приводу такої гострої абдомінальної патології, як заворот великого сальника. Виявлено лише два випадки, котрі виникли протягом останніх 3 років та не були пов’язані між собою. Обидва пацієнти молодого віку були доправлені в терміновому порядку до чергової за хірургічним профілем лікарні міста із клінікою гострої абдомінальної хірургічної патології. Обом хворим було проведено весь комплекс необхідних лабораторних та інструментальних досліджень. Пацієнтів неодноразово оглядала бригада у складі трьох чергових хірургів з великим досвідом роботи. Схожість з клінічною картиною гострого апендициту визначила подальшу тактику лікування. Типоспецифічність цих пацієнтів полягала у нечіткості апендикулярної симптоматики при фізикальному обстеженні. Наростання деяких виявів клінічної симптоматики за час спостереження в умовах хірургічного відділення призвело до встановлення попереднього діагнозу «гострий апендицит». Обох пацієнтів прооперовано в ургентному порядку після проведення заходів доопераційної підготовки. В операційній при детальній ревізії виявлено вторинний заворот великого сальника. Виконано фотофіксацію та вимірювання резектованих ділянок пасм сальника. Хірургічний досвід персоналу, фізикальні та додаткові методи обстеження не дають чіткої достовірної інформації про наявність завороту великого сальника. Ультразвукове дослідження при завороті сальника дає змогу лише виявити «потовщений апендикулярний відросток» чи інфільтрат у черевній порожнині, але встановити точно його складові та генез важко. При виявленні завороту великого сальника слід обов’язково провести ревізію органів черевної порожнини для заперечення хірургічної патології червоподібного відростка, тонкої і сліпої кишки, органів малого таза.Документ Застосування сучасної термінолопї в герніології під час навчання на кафедрі хірургії(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Лисенко, Руслан Борисович; Ляховський, Віталій Іванович; Ковальов, Олександр Павлович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lysenko, R. B.; Lyakhovskiy, V. I.; Kovalyov, O. P.; Liulka, О. М.; Nemchenko, I. I.; Krasnov, O. G.Висвітлені особливості вивчення значень термінів, які нині широко використовуються y герніології, визначено необхідність перегляду окремих термінологічних аспектів. Надані сучасні зрозумілі трактування герніологічних терміноназв, уживання яких підвищить якість навчання студентів медичного факультету, лікарів-інтернів, а також слухачів при проходженні курсів тематичного вдосконалення на кафедрі хірургії. Пропонована термінологія може бути рекомендована для застосування в українській хірургії гриж живота.Документ Значення герніологічних товариств у просуванні сучасних знань та навичок(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Вишован, Марія; Лисенко, Руслан Борисович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Краснов, Олег Георгійович; Vyshovan, Mariia; Lysenko, R. B.; Lyakhovskiy, V. I.; Liulka, О. М.; Nemchenko, I. I.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Krasnov, O. G.Обґрунтована пряма потреба щодо розробки та впровадження національними та міжнародними герніологічними товариствами програми у своїх країнах по створенню, акредитації та сертифікації' «грижових центрів» та спеціалістів-герніологів. Вказані вимоги до акредитованих чи сертифікованих центрів хірургії гриж живота та спеціалізованих хірургів-герніологів, що повинні формуватися міжнародними та національними герніологічними товариствами. Організація регіональних герніологічних центрів допоможе вплинути на громадські очікування з оптимізації та покращення результатів лікування пацієнтів із грижами та підвищить якість навчання медичної спільноти. Дотримання вимог для акредитованих чи сертифікованих «грижових центрів» та спеціалістів-герніологів покращить якість операцій з приводу гриж живота.Документ Комбіноване місцеве лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи(Сучаснi медичнi технології, 2018) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег ГеоргиевичПроаналізовано 107 медичних карток стаціонарних хворих, які знаходились на ліку-ванні в хірургічному відділенні No 1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2015–2016 років. Серед них було жінок 68 (63%), а чоловіків – 39 (37%). Середній вік пацієнтів становив 53,2 ± 4,3 років. В усіх хворих виявлена нейропатична форма синдрому діабетичної стопи ІІ–ІV стадії за F. Wagner (1981). Середня тривалість гнійно-некротичних уражень до надходження в стаціонар становила 8,1 ± 3,8 діб. Цукровий діабет першого типу зустрічався у 18 (17%), а другого – у 89 (83%) пацієнтів. Усі хворі отримували традиційне комплексне лікування, яке передбачало поєднання хірургічного, консервативного та місцевого методів. Пацієнти були розподілені на дві групи. Перша (основна) група включала 55 (51%) пацієнтів, які при проведені місцевого лікування додатково отримували вакуумну терапію з наступним застосуванням гідрогельколоїдних пов’язок, а друга (порівняння) – 52 (49%) хворих, які отримували у місцевому лікуванні антисептичні розчини та антибактеріальні мазі. За віком, статтю та супутніми захворюваннями пацієнти обох груп були взаємопорівняними. Поряд з клінічним дослідженням усім хворим проводили комплексні загальноклінічні та лабораторні дослідження. Перед початком лікування проводили визначення тактильної, температурної та больової чутливості, рентгенографію стопи, ультразвукове кольорове ангіосканування судин нижніх кінцівок з доплерометрією і визначенням кісточково-плечового індексу. Крім того, всім пацієнтам виконували мікробіологічне та цитологічні дослідження ран на 1, 4, 7 добу лікування. Хворим обох груп виконували радикальну хірургічну обробку гнійного осередку. Зокрема, розкриття абсцесу та флегмони стопи проведе-но у 32 (58%) хворих основної та у 29 (56%) групи порівняння, ампутація та екзартикуляції пальців – у 16 (29%) та у 14 (27%) осіб обох груп відповідно, ампутація стопи на різних рівнях – у 7 (13%) та у 9 (17%) хворих відповідних груп. Хворим основної групи після проведення хірургічної обробки ран накладали апарат вакуумної терапії з показником негативного перемінного тиску 125–175 мм.рт.ст. Через добу проводи-ли ревізію рани з повторним накладенням цього апарату на 72 години. Тривалість застосування вакуумної терапії в основній групі становила 7 днів. У подальшому для місцевого лікування застосовували гідроколоїдні пов’язки. Лікування цими пов’язками тривало до 7 днів. Кожні 3 дні проводили їх заміну.Місцеве лікування пацієнтів у групі порівняння проводилось за стандартною методикою. Наприкінці стаціонарного лікування у 24 (46%) пацієнтів групи порівняння відбулося зменшення виразкового дефекту на 35%, а у 28 (54%) роз-міри ран не змінились. У всіх осіб основної групи спостерігалось зменшення ранового дефекту. Зменшення площі рани становило 4,8% на добу у основній та 2,5% – у групі порівняння. Отже, застосування вакуумної терапії при про-ведені місцевого лікування гнійно-некротичних ускладнень нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи прискорює очищення ран та перехід до другої фази ранового процесу. Поєднання вакуумної терапії та гідроколоїдних пов’язок прискорює час загоєння ран, зменшує кількість повторних оперативних втручань, термін перебування хворих у стаціонарі та знижує ризик ви-конання високих ампутацій нижньої кінцівки.Документ Мистецтво лікування у практиці лікаря(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Ляховська, Анастасія Віталіївна; Лисенко, Руслан Борисович; Філатова, Валентина Луківна; Ляховський, Віталій Іванович; Ковальов, Олександр Павлович; Рябушко, Роман Миколайович; Riabushko, R. M.; Liakhovska, A. V.; Lysenko, R. B.; Filatova, V. L.; Lyakhovskiy, V. I.; Kovalyov, O. P.Життєдіяльність сучасної людини в умовах науково-технічного прогресу настільки інтелектуально і психоемоційно напружено, що вона об'єктивно перебуває під впливом низки патогенних, стресогенних ситуацій і факторів. У зв'язку з цим актуалізується роль і значення володіння лікарями не тільки практичними навичками, а й мистецтвом філософсько-психологічного впливу на пацієнтів. Активний вплив лікаря на емоційний стан хворого психотерапевтичними засобами вважається проявом гуманізму, бажанням добра хворій людині, а через неї всій спільноті. Поєднання гуманістичних поглядів і дій із глибокими професійними знаннями та навичками, постійне бажання іх використати на користь хворого, віддзеркалює виразі «майстерність лікаря і мистецтво лікування». У вихованні здорової, гармонійно розвиненої, сповненої духовних і фізичних сил людини важливе місце посідають, окрім медиків, педагоги, працівники культурно-освітніх установ, усі ті, хто зайнятий вихованням молодого покоління та майбутніх фахівців.Документ Нові горизонти комбінованої терапії гнійно-некротичних уражень м’яких тканин(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховський, Віталій Іванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Владимирович; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lyakhovskiy, V. I.; Kyzymenko, O. O.; Sydorenko, A. V.Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево-мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р>0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.Документ Особливості діагностики гострої непрохідності кишечника(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Ковальов, Олександр Павлович; Kovalyov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Дудченко, Максим Олександрович; Dudchenko, M. O.; Дудченко, Максим АлександровичСеред гострої хірургічної патології гостра кишкова непрохідність продовжує займати одне з провідних місць. Недостатня інформативність діагностичних критеріїв синдрому непрохідності на ранніх стадіях може призвести до діагностичних помилок та зволікання з проведенням оперативного втручання. У роботі проаналізовані клінічні, лабораторно-інструментальні методи обстеження при гострій кишковій непрохідності непухлинного походження. Доведено високу діагностичну ефективність ультразвукового дослідження при кишковій непрохідності на етапі формування у порівнянні зі традиційним рентгенологічним методом.Документ Особливості оперативного лікування зоба на фоні аутоімунного тиреоїдиту(2020-05-26) Ковальов, Олександр Павлович; Люлька, Олександр Миколайович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Сидоренко, Архип Володимирович; Kovalyov, O. P.; Liulka, О. М.; Lyakhovskiy, V. I.; Nemchenko, I. I.; Sydorenko, A. V.Мета. Визначити особливості оперативної техніки при хірургічному лікуванні хворих на вузловий зоб на фоні аутоімунного тиреоїдиту. Матеріали та методи. Наведені результати хірургічного лікування вузлового зобу згідно матеріалів хірургічної клініки 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави за 2003-2017 роки. Прооперовано 549 хворих на вузловий зоб. Чоловіків було 58 (10,6%), жінок – 491 (89,4%). Однобічний нетоксичний вузловий зоб спостерігали у 187 (34,1%) хворих, багатовузловий нетоксичний – у 322 (58,6%), багато вузловий токсичний – у 30 (5,5%), тиреотоксичну аденому – у 21 (3,8%). Зоб шийно-загрудинної локалізації був у 110 хворих (22,4%). З приводу рецидивного зобу прооперовано 21 хворого (3,8%). Злоякісне новоутворення під час операції або при остаточному гістологічному обстеженні виявлено у 22 (4,5%) випадках. У 108 виявлено: макро-мікрофолікулярний колоїдний зоб у 41 (38%). Вузловий зоб з АІТ – у 51 (47,2%), рак (папілярний, фолікулярний) – у 8 (14,8%). Субтотальна резекція ЩЗ (СРЩЗ) виконана у 8 (15,7%) хворих, гемітиреоїдектомія (ГТ) у 12 (23,5%), екстрафасціальна тиреоїдектомія (ЕТ) – у 23 (45,4%). Хворим з раком ЩЗ виконана ЕТ, у 3 випадках – з центральною лімфодисекцією. Під час операції – візуальна макроскопічна оцінка щитоподібної залози і обов’язково субопераційне цито- та гістологічне дослідження видаленого препарату. В питаннях оперативної тактики ми керувались клінічними протоколами ведення хворих із хірургічною патологією ендокринної системи. Результати. Запропоновані деякі технічні заходи для мінімізації ризику ушкоджень анатомічних утворень: нижнього гортанного нерву, паращитоподібних залоз, трахеї, судин шиї. Висновки. Екстрафасціальна методика забезпечує візуальний контроль у зонах ризику та радикальність операції, мінімізує частоту специфічних ускладнень.Документ Особливості оперативного лікування рецидивного зоба(Клінічна хірургія, 2016) Ковальов, Олександр Павлович; Kovalyov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Дудченко, Максим Олександрович; Dudchenko, M. O.; Дудченко, Максим Александрович; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичПроаналізовані результати оперативного лікування 20 хворих віком від 37 до 73 років з приводу рецидивного зоба (РЗ). Однобічний РЗ виявлений у 6 хворих, двобічний — у 14. З метою запобігання специфічних інтраопераційних ускладнень розроблено оригінальну методику остаточної гемі— або тиреоїдектомії. Дотримання алгоритму дій під час операції з приводу РЗ дозволило запобігти пошкодженню поворотних гортанних нервів та прищитоподібних залоз.Документ Особливості перебігу сепсису у хворих з синдромом діабетичної стопи(Клінічна хірургія, 2013) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег ГеоргиевичПісляопераційна летальність у хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС), однією із головних причин якої є сепсис та його ускладнення, складає 20-30%. Тому одним із найбільш складних і невирішених питань є рання діагностика сепсису та його ускладнень, що забезпечить зниження ризику летальних випадків у хворих з цією патологією.Документ Особливості перебігу та місцеве лікування гнійно-некротичного ураження при синдромі діабетичної стопи(Клінічна хірургія, 2017-08) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичПроаналізовані клінічні, бактеріологічні, цитологічні особливості перебігу ранового процесу у 58 хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС) з гнійно-некротичним ураженням, встановлена ефективність місцевого застосування VAC-терапії; bstract Clinical, bacteriological, cytological features of wound process have been analyzed in 58 patients with diabetic foot syndrome and purulent-necrotic complications. The efficacy ofVAC-therapy has been established.Документ Особливості хірургічного лікування хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок з гнійно-некротичними ускладненнями(Клінічна хірургія, 2015) Люлька, Євген Миколайович; Liulka, Yе. M.; Люлька, Евгений Николаевич; Безкоровайний, Олександр Михайлович; Bezkorovanyi, O. M.; Безкоровайный, Александр Михайлович; Сапун, Леонід Вікторович; Sapun, L. V.; Сапун, Леонид Викторович; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичЛікування хворих з облітеруючим атеросклерозом включає оперативне лікування, суть якого полягає у відновленні кровотоку нижніх кінцівок та виконанні некректомій.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »