Перегляд за Автор "Melnyk, A. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості клінічної симптоматики та можливості ранньої діагностики гострого панкреатиту у вагітних
    (2024) Кравців, Микола Ігорович; Фелештинський, Ярослав Петрович; Павлів, Тетяна Петрівна; Дудченко, Максим Олександрович; Мельник, Андрій Володимирович; Мазур, Галина Миколаївна; Пашинський, Ярослав Миколайович; Титаренко, Наталія Василівна; Kravtsiv, M. I.; Feleshtynskyi, Ya. P.; Pavliv, T. P.; Dudchenko, M. O.; Melnyk, A. V.; Mazur, G. M.; Pashinsky, Ya. M.; Tytarenko, N. V.
    Традиційні методи діагностики гострого панкреатиту (ГП) у вагітних не відрізняються від діагностичних критеріїв у невагітній популяції. Натомість фізіологічні зміни під час вагітності та схожість клінічних проявів захворювання з низкою ускладнень перебігу вагітності асоціюються з труднощами діагностування, пізнім встановленням діагнозу та погіршенням результатів лікування. Мета:проаналізувати діагностичну цінність критеріїв встановлення діагнозу ГП у вагітних жінок. Матеріали та методи. Обстежено 123 вагітні віком від 18 до 42 років у терміні гестації від 12 до 37 тижнів із ГП: І (контрольна) група – 62 вагітні з використанням традиційних методів діагностики; ІІ (основна) група – 61 вагітна з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. Встановлено, що тріада клінічних симптомів ГП (типовий «панкреатичний» біль; нудота та блювання, паралітична кишкова непрохідність) виявлялася лише у 29% вагітних. Частота безбольових форм ГП становила 29,1%. Діагностична чутливість і специфічність лейкоцитозу крові для ГП у вагітних дорівнювали 75,8% та 54,8%, підвищення рівня сироваткової амілази в 3 рази відносно верхньої межі норми – 74,2% та 68,7%, ліпази – 77,4% та 90,3%, відповідно. Характерні для ГП сонографічні зміни протягом 1-ї доби з моменту маніфестації захворювання спостерігалися у 48,4% вагітних. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в ІІ групі дало змогу в 100% випадків виявити ГП на ранній стадії захворювання. Висновки. Рання діагностика ГП у вагітних жінок за допомогою загальноприйнятих діагностичних критеріїв можлива не більше ніж у 48,8% випадків, що свідчить про необхідність її удосконалення в цієї категорії пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Traditional methods of diagnosing acute pancreatitis (AP) in pregnant women do not differ from diagnostic criteria in the non–pregnant population. Instead,physiological changes during pregnancy and the similarity of clinical manifestations of the disease with typical pregnancy complications are associated with difficulties in diagnosis, late diagnosis,and deterioration of treatment results. Аim— to analyze the diagnostic value of thecriteria for diagnosing AP in pregnant women. Materials and methods. 123 pregnant women aged 18 to 42 years with a gestation period of 12 to 37 weeks (on average — 21.95±8.81weeks) with AP were examined: I (control) group—62 pregnant women,using traditional methods of treatment and diagnosis, and II (main) group —61 pregnant women, using the developed diagnostic and treatment algorithm. Statistical data processing was carried out using the SPSS 21 program. Results. Our results show that the triad of clinical symptoms of AP (typical «pancreatic» pain, nausea and vomiting, paralytic intestinal obstruction) are found in only 29% of pregnant women. The frequency of painless forms of AP is 29.1%. The diagnostic sensitivity and specificity of blood leucocytosis for AP in pregnant women is 75.8% and 54.8%, an increase in the level of serum amylase 3 times about the upper limit of average—74.2% and 68.7%, lipase—77.4% and 90.3%, respectively. 48.4% of pregnant women had sonographic changes characteristic of AP with in the first day from the moment of disease manifestation. In the group II, when applying the diagnostic and treatment algorithm, 100% of patients had acute pancreatitis at an early stag. Conclusions. Our results indicate that early diagnosis of AP in pregnant women using generally accepted diagnostic criteria is possible in no more than 48.8% of cases, which suggests the need to improve early diagnosis of the disease in this category of patients. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Статеві відмінності H2S-ініційованої вазодилятації аорти за умов гіпергомоцистеїнемії
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Мельник, Андрій Володимирович,; Заічко, Наталія Валентинівна; Мельник, Андрей Владимирович; Заичко, Наталья Валентиновна; Melnyk, A. V.; Zaichko, N. V.
    Досліджено вплив гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) на ініційовану гідроген сульфідом (H2S) вазодилятацію аорти у самців та самок щурів. Встановлено, що у самців чутливість аорти до H2S-індукованої вазодилятації вірогідно менша, ніж у самок. Введення тіолактону гомоцистеїну (100 мг/кг 28 діб інтрагастрально) викликає достовірне зменшення H2S-індукованої вазодилятації аорти у щурів обох статей, причому у самців вказані зміни були більш виразними. На тлі ГГЦ відмічається поглиблення статевих відмінностей чутливості аорти до вазодилятуючої дії H2S; Исследовано влияние гипергомоцистеинемии (ГГЦ) на инициированную гидроген сульфидом (H2S) вазодилятацию аорты у самцов и самок крыс. Установлено, что у самцов чувствительность аорты к H2S-индуцированной вазодилятации достоверно меньше, чем у самок. Введение тиолактона гомоцистеина (100 мг/кг 28 суток интрагастрально) вызывает достоверное уменьшение H2S-индуцированной вазодилятации аорты у крыс обоего пола, причем у самцов указанные изменения были более выраженными. На фоне ГГЦ отмечается усиление половых различий чувствительности аорты к вазодилятирующему действию H2S; Hyperhomocysteinemia is a recognized independent risk factor for vascular diseases and is implicated in pathological vascular remodeling, activation of systemic inflammation, thrombogenesis, and so on. Among the pathophysiological mechanisms of endotheliotoxic action of high concentrations of homocysteine there are hypomethylation, oxidative stress, homocysteinylation of proteins, endoplasmatic-reticular stress etc. It is known, that the regulation of vascular tone is significantly different in individuals of different sex, for the most part it is determined by the different biological effects of testosterone and estrogen. However, the sexual features of hyperhomocysteinemia influence on vascular tone remain unexplored. The aim of the study is to evaluate the influence of hyperhomocysteinemia on H2S-initiated vasodilation of aorta in male and female rats. The experiments were performed on 40 white laboratory rats of both sexes weighing 220-280 g. The model of hyperhomocysteinemia was created by introducing of thiolactone D, L-homocysteine (Sigma, USA) intraperitoneally at a dose of 100 mg/kg on 1% starch solution, 1 time a day during 28 days. Registration of contractility of thoracic aorta circular fragments was performed in a model system in vitro. First, we evaluated H2S-stimulated relaxation of aortic rings in male and female rats. It turned out that in the males H2S concentrations of 1 μМ, 10 μМ, 100 μМ and 1000 μМ caused a dose-dependent relaxation of circular fragments of aorta, respectively by 5,93±0,58%; 10,9±0,69%; 29,6±1,23% and 57.0±1,10%. At the same time, females have a relaxation of the aortic rings in these concentrations of H2S was greater and was accordingly 6,39±0,24%; 12,7±0,65%; 34,7±1,49% (р<0,05) and 61.5±0,54% (р<0,05). Under these conditions ЕС50 H2S in aorta in males was 94,1±4,28 μМ and in females was by 21,5% (р<0,05) less and was 73,9±4,35 μМ. Hyperhomocysteinemia is accompanied by a reliable decrease in H2S-induced relaxation of aorta in male and female rats. In males relaxation of aortic rings under the indicated concentration of H2S was less by 24,5; 35,2; 63,2 and 29,3% (р<0,05), and of ЕС50 H2S in aorta – more by 32,8% (р<0,05) than in the control group. At the same time, in females hyperhomocysteinemia caused less pronounced changes of H2S-induced relaxation: reduction of relaxation of circumferential aortic fragments in these concentrations of H2S was 12,8; 16,5; 14,7 and 9,4% (р<0,05), and increase of ЕС50 H2S in aorta – 21,1% (р<0,05) compared to the control group. Clarification of molecular mechanisms of sex differences in the regulation of vascular tone under conditions of hyperhomocysteinemia will allow to develop approaches for effective correction of the vascular pathology associated with impaired metabolism of sulfur-containing amino acids in individuals of different sexes. It is established that in males the sensitivity of aorta to H2S-induced vasodilatation is significantly lower than in females. Introduction to thiolactone homocysteine (100 mg/kg during 28 days, intragastrically) causes significant decrease in H2S-induced vasodilatation of aorta in rats of both sexes, and in males these changes were more expressive. On the background of hyperhomocysteinemia there are sex differences in sensitivity of aorta to vasodilatory action of H2S.