Особливості клінічної симптоматики та можливості ранньої діагностики гострого панкреатиту у вагітних

Abstract

Традиційні методи діагностики гострого панкреатиту (ГП) у вагітних не відрізняються від діагностичних критеріїв у невагітній популяції. Натомість фізіологічні зміни під час вагітності та схожість клінічних проявів захворювання з низкою ускладнень перебігу вагітності асоціюються з труднощами діагностування, пізнім встановленням діагнозу та погіршенням результатів лікування. Мета:проаналізувати діагностичну цінність критеріїв встановлення діагнозу ГП у вагітних жінок. Матеріали та методи. Обстежено 123 вагітні віком від 18 до 42 років у терміні гестації від 12 до 37 тижнів із ГП: І (контрольна) група – 62 вагітні з використанням традиційних методів діагностики; ІІ (основна) група – 61 вагітна з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. Встановлено, що тріада клінічних симптомів ГП (типовий «панкреатичний» біль; нудота та блювання, паралітична кишкова непрохідність) виявлялася лише у 29% вагітних. Частота безбольових форм ГП становила 29,1%. Діагностична чутливість і специфічність лейкоцитозу крові для ГП у вагітних дорівнювали 75,8% та 54,8%, підвищення рівня сироваткової амілази в 3 рази відносно верхньої межі норми – 74,2% та 68,7%, ліпази – 77,4% та 90,3%, відповідно. Характерні для ГП сонографічні зміни протягом 1-ї доби з моменту маніфестації захворювання спостерігалися у 48,4% вагітних. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в ІІ групі дало змогу в 100% випадків виявити ГП на ранній стадії захворювання. Висновки. Рання діагностика ГП у вагітних жінок за допомогою загальноприйнятих діагностичних критеріїв можлива не більше ніж у 48,8% випадків, що свідчить про необхідність її удосконалення в цієї категорії пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Traditional methods of diagnosing acute pancreatitis (AP) in pregnant women do not differ from diagnostic criteria in the non–pregnant population. Instead,physiological changes during pregnancy and the similarity of clinical manifestations of the disease with typical pregnancy complications are associated with difficulties in diagnosis, late diagnosis,and deterioration of treatment results. Аim— to analyze the diagnostic value of thecriteria for diagnosing AP in pregnant women. Materials and methods. 123 pregnant women aged 18 to 42 years with a gestation period of 12 to 37 weeks (on average — 21.95±8.81weeks) with AP were examined: I (control) group—62 pregnant women,using traditional methods of treatment and diagnosis, and II (main) group —61 pregnant women, using the developed diagnostic and treatment algorithm. Statistical data processing was carried out using the SPSS 21 program. Results. Our results show that the triad of clinical symptoms of AP (typical «pancreatic» pain, nausea and vomiting, paralytic intestinal obstruction) are found in only 29% of pregnant women. The frequency of painless forms of AP is 29.1%. The diagnostic sensitivity and specificity of blood leucocytosis for AP in pregnant women is 75.8% and 54.8%, an increase in the level of serum amylase 3 times about the upper limit of average—74.2% and 68.7%, lipase—77.4% and 90.3%, respectively. 48.4% of pregnant women had sonographic changes characteristic of AP with in the first day from the moment of disease manifestation. In the group II, when applying the diagnostic and treatment algorithm, 100% of patients had acute pancreatitis at an early stag. Conclusions. Our results indicate that early diagnosis of AP in pregnant women using generally accepted diagnostic criteria is possible in no more than 48.8% of cases, which suggests the need to improve early diagnosis of the disease in this category of patients. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.