Перегляд за Автор "Mitiunina, N. I."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Liakhovska, T. Y.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Ляховська, Тетяна ЮріївнаPremature discharge of amniotic fluid creates conditions for ascending infection of the placenta, fetus and newborn, disruption of uteroplacental blood circulation with the subsequent development of fetal distress. The placenta is one of the first barriers that help limit exposure to harmful substances. Dysfunction of the placenta can contribute to complications that increase the morbidity and mortality of both the fetus and the newborn. The study aimed to determine the morphological features of the placenta in case of premature discharge of amniotic fluid. Ninety placentas of women with the premature and timely discharge of amniotic fluid were examined using a standardized method of organo- and morphometry. In 42% of cases, there was a central attachment of the umbilical cord, in 35% (24/69) – lateral and in 1% – membrane. The length of the umbilical cord was 61.6±8.3 cm, and the distance from the place of the membranes to the edge of the placenta was 14.36±3.8 cm. In 41% (28/69) placentas, the course of the vessels was main, in 40% (27/69), it was mixed and in 20% (14/69) dispersed. The intervillous space with the premature discharge of amniotic fluid was empty in only three observation cases (4%). In other cases (96%), it is uneven, in some places sharply narrowed, up to its complete disappearance (the focus of acute infarction). In 10 observations (15%), the intervillous space was centrally expanded with the accumulation of blood and the formation of haemorrhages. In others, it is filled with single erythrocytes and exfoliated syncytial elements. In 8 observations (12%) in the intervillous space, single and concentrated accumulations of segmented nuclear leukocytes were found - focal intervillitis. Early signs of "ageing" of the placenta with the premature discharge of amniotic fluid and disruption of uteroplacental blood flow were revealed. The presence of "infarctions" of the placenta, partial thrombosis, and uneven blood vessels contributed to a synchronous increase in fetal distress.Документ The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Ketova, O. M.; Krutikova, E. I.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Кетова, Олена Миколаївна; Крутікова, Елла ІванівнаThe amniotic sac and amniotic membranes are of great importance in the release of childbirth activity, the biomechanism of childbirth, as a factor that contributes to the physiological processes of smoothing and opening of the cervix. We studied the changes in the morphological structure of 30 amniotic membranes during premature rupture and 10 during timely rupture. A clinical-morphological study with premature rupture of the amniotic membranes was carried out taking into account changes in the vaginal discharge depending on the duration of the waterless interval. In contrast to membranes with premature spillage of amniotic fluid, with premature rupture of the amniotic membranes near their edge, pronounced swelling of all elements of the membranes is noted. With premature discharge of amniotic fluid and a minimal waterless interval, degenerative changes in the membranes in women with premature rupture occur much earlier. Destruction of epithelial cells and their degenerative changes were observed in the amnion. There is no clear border between the amnion and the smooth chorion. With a waterless interval of 8 or more hours, parietal deciduitis develops first, then chorioamnionitis. Placental basal and septal deciduitis and less often intervillosis join. When the water-free period increased for more than 10 hours, dystrophic changes of the epithelium were noted, marked transformation into a continuous cuticular formation. The detected changes in the amnion and chorion, with a minimal waterless interval, are characterized by the destruction of epithelial cells, degenerative changes, the absence of a clear border between the amnion and the chorion, changes in the intercellular space, swelling and thickening of the walls of blood vessels, which suggests that with their premature rupture, the most characteristic degenerative-dystrophic changes. Inflammatory reaction is joined when the waterless interval is lengthened.Документ The role of preventive obstetrics in reducing perinatal mortality(Полтавський державний медичний університет, 2024) Hromova, A. M.; Hromova, O. L.; Mitiunina, N. I.; Martynenko, V. B.; Shafarchuk, V. M.; Orlova, Yu. A.; Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Олександра Леонідівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Орлова, Юлія АндріївнаImplementing the latest technologies and programs aimed at helping the mother and the newborn contributed to the development of both perinatal and preventive obstetrics. The role of preventive obstetrics is aimed at predicting and preventing, if necessary, perinatal consequences. The World Health Organization has developed guidelines for effective perinatal care: evidence based, demedicalized, technology-based, multidisciplinary, family-centered, and regionalized. In Ukraine, as in the world, among the causes of perinatal mortality, the death of premature children with meagre body weight (up to 70 %) and congenital malformations and anomalies (22–24 %) prevails. Perinatal obstetrics involves the development of a network of perinatal centres and hospitals according to the degree of development, as well as the reorganization and development of neonatal services. There should be provision of intensive therapy, the possibility of raising premature babies, and the availability of highly qualified specialists. Thus, the preventive direction of perinatal obstetrics should be based on deep knowledge of the basics of classical obstetrics during the physiological course of pregnancy and childbirth; limited (prohibitions), aggressive obstetrics with hyperpolarization of obstetric activity, which, as a rule, is based on a misunderstanding (ignorance) of perinatal obstetrics. “Management” of pregnancy and childbirth in case of risk (presence) of diagnosed fetal morbidity, manifestations of intrauterine infection, autoimmune pathology, and pathology of the placental complex in the presence of modern technologies that ensure the development of the newborn. Втілення новітніх технологій і програм, які направлені на допомогу матері та новонародженому сприяло розвитку не тільки перинатального, а й превентивного акушерства. Роль превентивного акушерства спрямована на прогнозування та попередження, у разі потреби, перинатальних наслідків. Всесвітня організація охорони здоров'я розробила рекомендації щодо ефективного перинатального догляду, який має бути : заснованим на доказовій медицині, демедикалізованим, заснованим на належних технологіях, багато дисциплінарним, орієнтованим на сім’ю, та регіоналізованим. В Україні, як і у світі, серед причин перинатальної смертності переважає смерть дітей недоношених із екстримально низькою масою тіла (до 70 %) та з вродженими вадами розвитку і аномаліями (22–24 %). Перинатальне акушерство передбачає розвиток мережі перинатальних центрів і стаціонарів за ступенем розвитку, та реорганізацій і розвитку неонатальної служби. Повинно бути забезпечення інтенсивної терапії і можливостей виходжування недоношених дітей та наявність висококваліфікованих спеціалістів. Таким чином: превентивний напрямок перинатального акушерства повинен ґрунтуватися на глибокому знанні основ класичного акушерства при фізіологічному перебігу вагітності та пологів; обмежені (заборони), агресивного акушерства з гіперболізацією акушерської активності, яка, як правило, базується на нерозумінні (незнанні) перинатального акушерства. «Управління» вагітністю та розродженням у разі ризику (наявності) діагностованої захворюваності плода, проявів внутрішньоутробної інфекції, аутоімунної патології, патології плацентарного комплексу за наявності сучасних технологій, що забезпечують розвиток новонародженого.Документ Використання симуляційних технологій навчання як запорука ефективної підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту(Одеський національний медичний університет, 2023) Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Талаш, Валентин Васильович; Hromova, A. M.; Liakhovska, T. Yu.; Orlova, Yu. A.; Mitiunina, N. I.; Talash, V. V.Вступ. Вищі навчальні заклади повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання клінічних умінь. Одним із засобів досягнення цього завдання є застосування симуляційних технологій. Мета дослідження. Запровадити в навчальний процес симуляційні технології та оцінити їх ефективність у підготовці до складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Матеріал і методи дослідження. На базі кафедри створено симуляційний клас, обладнаний муляжами та фантомами. Співробітниками кафедри підготовлено дві станції: «акушерську» та «гінекологічну». Розроблено 28 алгоритмів виконання практичних навичок та чек-листи для оцінювання дій здобувачів вищої освіти. Проведено анонімне опитування 112 студентів за допомогою розробленої анкети. Результати та їх обговорення. Ураховуючи набутий досвід викладацької діяльності і великий клінічний досвід колективу кафедри, об’єднаними зусиллями співробітників розроблено алгоритми виконання практичних навичок на фантомах, муляжах, що дає змогу відпрацювати виконання певних дій, дає можливість повторного проведення маніпуляцій, скорочує час, необхідний для засвоєння навички у клінічному середовищі, мінімізує завдання шкоди здоров’ю пацієнта під час утручань. Висновки. Упровадження в освітній процес сучасних навчальних технологій у вигляді класів, центрів симуляційних технологій на базі ВНЗ та клінік дає змогу досягти максимального відпрацювання практичних навиків окремих діагностичних і лікувальних маніпуляцій. що сприятиме ефективній підготовці до ОСП(К)І.Документ Вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на матково-фетоплацентарний комплекс(2024) Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Liakhovska, T. Yu.; Mitiunina, N. I.; Prylutskyi, O. K.Резюме. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 20% вагітних жінок у світі мають інфекцію нижнього відділу статевого тракту. Урогенітальне інфікування призводить до проблем з настанням та виношуванням вагітності, а також впливає на перебіг післяпологового періоду (в тому числі: дисфункція плаценти, передчасні пологи, низька вага при народженні, передчасний розрив плодових оболонок, післяпологовий ендометрит). Маркером нормального функціонування плаценти, серед інших, є α2 - мікроглобулін фертильності (АМГФ), визначення якого і відобразить наявність чи відсутність порушення матково - фетоплацентарного комплексу при урогеніальній інфекції у вагітних жінок. Метою дослідження було виявити вплив урогенітальної інфекції на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок. Матеріали та методи. Нами обстежено загальною кількістю 75 вагітних жінок, що склали такі групи: 55 вагітних – Основну групу (ОГ) – жінки з виявленою урогенітальною інфекцією (Підгрупа А – 35 вагітних, яким була проведена місцева санація урогенітальної інфекції відповідно до виявленого збудника, підгрупа Б – 20 вагітних, які відмовились від неї відповідно), 20 вагітних – Групу порівняння (ГП) – жінки без урогенітальної інфекції (бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Всім вагітним жінками було проведене визначення АМГФ в сироватці крові імуноферментним методом. Статистична обробка була проведена за допомогою програми MedStat (серійний № MS00019). Дослідження виконано відповідно до положень Гельсінської декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ для усіх жінок, які брали участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології №1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Отримані нами результати в ході проведеного дослідження встановили, що у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією у 5,5 разів частіше в анамнезі зустрічався хронічний пієлонефрит (р = 0,03) та у 10,2 рази частіше – сальпінгоофорит (р < 0,001), що можуть бути джерелом прихованої інфекції. Найпоширенішими інфекційними агентами у вагітних жінок ОГ були: у 21,4 % - Ureaplasma urealyticum, у 19,04 % - гриби роду Candida, у 11,9 % - Gardnerella vaginalis та у 11,9 % -Toxoplasma gondii. Рівень АМГФ у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією був у 4,3 рази менший, ніж у вагітних жінок ГП (р < 0,001). Санація інфекції нижнього відділу статевого тракту під час вагітності підвищує у 4 рази вироблення АМГФ (р < 0,001). Рівень АМГФ у вагітних жінок ГП був у 2,2 рази більший, ніж у вагітних жінок Підгрупи А (р < 0,004) Висновки. Отже ми достовірно встановили значний вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу та виявили, що проведення місцевої санації нижніх відділів статевого тракту у цих жінок, відповідно до підтвердженого збудника, позитивно вливає на роботу плаценти, але все ж таки не нівелює порушення її білково-синтезуючої функції. As reported by the World Health Organization (WHO), approximately 20 % of pregnant women globally are aff ected by an infection of the lower genital tract. Urogenital infection can result in complications during the onset and progression of pregnancy, as well as the postpartum period. These complications include placental dysfunction, premature birth, low birth weight, premature rupture of the fetal membranes, and postpartum endometritis. A marker of normal placental function is α2-fertility microglobulin (AFMG), the determination of which will refl ect the presence or absence of a uterine- fetoplacental complex violation during urogenital infection in pregnant women. The aim of the study is to reveal the infl uence of urogenital infection on the dysfunction of the uterine – fetoplacental complex in pregnant women. Materials and methods. A total of 75 pregnant women were examined, divided into two groups: the main group (MG) and the comparison group (CG). The MG consisted of 55 pregnant women, of whom 35 underwent local sanitation of the urogenital infection according to the identifi ed pathogen (Subgroup A) and 20 refused this procedure (Subgroup B). The CG consisted of 20 pregnant women without urogenital infection, as determined by bacterioscopic, bacteriological, and polymerase chain reaction (PCR) examinations. All pregnant women underwent determination of AFMG in blood serum via immunoenzymatic methodology. The statistical analysis was conducted using the MedStat software (serial number MS00019). The study was performed in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of PFMU for all women who participated in this study. Statistical processing was performed using the MedStat program (serial number MS00019). The work is a part of the initiative research work of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of Poltava State Medical University «Pathogenetic role of endothelial dysfunction and genetic features in pathology during pregnancy and gynecological diseases» (state registration No. 0117U005253, term of implementation 2017-2023). Research results. The results of the study demonstrated that pregnant women with a urogenital infection had a history of chronic pyelonephritis 5.5 times more frequently (p = 0.03) and salpingo- oophoritis 10.2 times more frequently (p < 0.001), which may be a source of latent infection. The most prevalent infectious agents among pregnant women were: The most prevalent microorganisms were Ureaplasma urealyticum (21.4 %), Candida fungi (19.04 %), Gardnerella vaginalis (11.9 %), and Toxoplasma gondii (11.9 %). The level of AFMG in pregnant women with urogenital infection was observed to be 4.3 times lower than in pregnant women with CG (p < 0.001). The remediation of an infection of the lower genital tract during pregnancy has been observed to increase AFMG production by a factor of four (p < 0.001). The level of AFMG in pregnant women of CG was 2.2 times higher than in pregnant women of Subgroup A (p < 0.004). Conclusions. It was demonstrated that urogenital infection in pregnant women has a considerable impact on the dysfunction of the utero- fetoplacental complex. It was also shown that local sanitation of the lower genital tract in these women, based on the identifi ed РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 91 pathogen, has a benefi cial eff ect on the placenta’s functioning. However, this approach does not fully address the issue of protein synthesis impairmentДокумент Морфофункціональні особливості плаценти при антенатальній загибелі плода(2019) Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена Миколаївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Громова, Антонина Макаровна; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Кетова, Елена Николаевна; Митюнина, Нина Ивановна; Gromova, A. M.; Liakhovska, T. Yu.; Siatina, E. N.; Mitiunina, N. I.Частота плацентарної недостатності у вагітних з вірусною або бактеріальною інфекцією досягає 50-60%. У разі антенатальної загибелі плоду послід стає одним з основних джерел діагностики інфекції та визначення причин його смерті. Мета дослідження. Вивчення особливостей морфологічної будови плаценти при антенатальній загибелі плода. Матеріал і методи дослідження. Нами було проведено аналіз морфологічних характеристик і мікробіологічних висновків 30 послідів жінок з антенатальною загибеллю плода (основна група) і 25 послідів жінок, які народили живих дітей (контрольна група). Результати дослідження. У жінок основної групи товщина плацент була на 15,1%, обсяг – на 22,5%, а площа – на 19,6% більше, ніж у осіб контрольної групи (р<0,05). Плацентарно-плодовий індекс при внутрішньоутробній загибелі плоду перевищував показники в контрольній групі (нормативні значення) у 1,7 разів (р<0,05). При вивченні морфологічної будови плацент жінок обстежених груп компенсаторно-пристосувальні реакції були вираженими у 18 (72%) плацентах жінок контрольної і в 1-ій плаценті (3,3%) у жінки основної групи (р <0,05), інволютивно-дистрофічні зміни були виявлені по 3 випадки в основній і контрольній групах, що склало 10% і 12%, відповідно (р> 0,05), інфекційно-запальні зміни при мікроскопічному дослідженні посліду виявлені в 26 (86,7%) випадках у жінок основної та у 4 (16%) осіб контрольної груп(р <0,05). Висновки. Запальні зміни в плаценті можуть стати причиною формування плацентарної недостатності і приводити до антенатальної загибелі плоду.