Перегляд за Автор "Moshel, T. М."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Метод впливу антигіпоксантів метаболічної дії на генералізований пародонтит(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ), 2023) Бойченко, Ольга Миколаївна; Мошель, Тетяна Миколаївна; Крутікова, Анна Дмитрівна; Boychenko, O. М.; Moshel, T. М.; Krutikova, A. D.Після видалення зубних нашарувань, заміни нераціональних пломб і протезів, усуненні пунктів травматичної оклюзії та призначення базисної терапії за стандартами ведення стоматологічного хворого призначається місцеве лікування тканини пародонта з використанням антигіпоксантів метаболічної дії. Лікування здійснюється шляхом накладання пародонтальної пов’язки та інсталяції в пародонтальні кишені антигіпоксантів метаболічної дії, що сприяє покращенню клінічної картини за суб’єктивними та об’єктивними характеристиками, позитивною динамікою пародонтальних індексів, корекцією показників антиоксидантної та нітроксидергічної систем, що виявляється у збільшенні у ротовій рідині антиоксидантного потенціалу збільшенні активності супероксиддисмутази, зменшенні концентрації нітрит-іонів а також оптимізацією процесів реґіонарної гемодинаміки та мікроциркуляції Запропонований метод в декілька разів підвищує ефективність лікування одонтологічного хворого.Документ Пробіотик як фактор підвищення колонізаційної резистентності порожнини рота(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лобань, Галина Андріївна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Петрушанко, Тетяна Олексіївна; Мошель, Тетяна Миколаївна; Loban, G. A.; Нancho, О. V.; Petrushanko, Т. О.; Moshel, T. М.Колонізаційна резистентність входить у першу лінію оборони організму від вторгнення чужорідних агентів. Тому так важливо підтримувати цей фронт за рахунок поповнення власного мікробіому стабілізуючими представниками, які містяться в пробіотиках. Генералізований пародонтит є одним з поширених наслідків порушення колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота і використання пробіотика може бути перспективним напрямком його комплексної терапії. Метою дослідження стало вивчення впливу пробіотика «Лацидофіл форте» на колонізаційну резистентність слизової оболонки ротової порожнини в процесі комплексного лікування хронічного генералізованого пародонтиту різного ступеня тяжкості. Згідно мети були проведені загальноприйняті стоматологічні клінічні, параклінічні та мікробіологічні дослідження у 18 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом віком від 45 до 65 років. Проводили скринінгову оцінку колонізаційної резистентності слизової оболонки ротової порожнини. Метод заснований на підрахунку кількості адгезованих стрептококів у зіскрібку з букального епітелію. Рахували середню кількість оральних стрептококів, що були адгезовані на одному букальному епітеліоциті для визначення адгезивного числа. Адгезивний індекс виявляли як відсоток букальних епітеліоцитів, які адгезували більше 10 оральних стрептококів. Показник колонізаційної резистентності визначали у балах. Пародонтальний статус об’єктивізували на основі визначення гінгівального індексу РМА за Parma, індексу кровоточивості ясенної борозни за Мюллеманом. Стан гігієни порожнини рота оцінювали за показником індексу Федорова-Володкіної. Мікробіологічні дослідження включали визначення кількості колонієутворюючих одиниць мікроорганізмів пародонтальних кишень пацієнтів. Проведені нами дослідження дозволили зробити наступні висновки. Розвиток хронічного генералізованого пародонтиту супроводжується зниженням колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота, застосування Лацидофіла форте призводить до підвищення колонізаційної резистентності ротової порожнини, особливо значно на 10-й день лікування. Застосування пробіотика при лікуванні хворих на генералізований пародонтит сприяє зменшенню явищ симптоматичного гінгівіту. Після проведення курсу лікування із застосуванням препарату «Лацидофіл форте» у вмісті пародонтальних кишень зменшується загальна кількість мікроорганізмів, кількість анаеробних бактерій та збільшується кількість грампозитивних паличкоподібних мікроорганізмів.