Перегляд за Автор "Nazarenko, S. M."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив науково-дослідницької роботи студентів на кафедрі патофізіології ПДМУ на формування їх професійної компетентності(Полтавський державний медичний університет, 2021) Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Денисенко, Софія Валеріївна; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. A.; Akimov, O. Ye.; Denysenko, S. V.; Solovjova, N. V.Науково-дослідницька робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу, що формує якісно новий рівень освіти. Україна має нормативно-правову базу, що забезпечує якісне проведення науково-дослідної роботи, яка повинна задовольнити потреби майбутніх спеціалістів в інтелектуальному та професійному розвитку та підвищити їх професійну компетентність. Розвиток науково-дослідницької роботи забезпечується систематизацією теоретичних і практичних знань з медицини як системи сукупних знань, допомогою студентам в оволодінні методикою наукового пошуку і розвитку навичок дослідницької роботи, підвищення наукової активності та здібностей. Досвід Полтавського державного медичного університету переконливо доводить, що найбільш ефективним засобом підвищення якості підготовки являється активне залучення широкого кола студентів до науково-дослідницької роботи. Роль наукового пізнання у вищій освіті є визначальною, оскільки активна участь професорсько-викладацького складу у виконанні науково-дослідної роботи дає можливості включення останніх досягнень наукової думки в навчальний процес. Наукова робота дає можливості розкриття інтелектуального потенціалу як студента, так і викладача, внести свою частку в дослідження проблем медицини, оволодіти методами наукового пізнання і усвідомити важливість такої діяльності в підвищенні своєї конкурентоздатності на ринку праці. Результатом усього є формування систематизації професійної інформації, поглиблення і розширення отриманих на кафедрі знань і умінь. Особливістю патофізіології являється її тісний зв'язок з теоретичними і клінічними дисциплінами, що відображається на реалізації науково-дослідницької роботи студентів на кафедрі. Освоюючи ази наукового пізнання у студентів з’являється необхідність поглибленого вивчення окремих аспектів через експеримент. Проведення досліджень направлено на формування у студента не тільки системності знань, а й етико-деонтологічних основ діяльності майбутніх лікарів та науковців. В основі успішності науково-дослідницької роботи лежить тісна співпраця студента і викладача. Ця взаємодія дозволяє правильно оцінити актуальність, раціонально сформулювати мету та адекватно спланувати і провести сам експеримент для отримання первинних даних та їх узагальнення. Це дозволяє кафедрі вже не перший рік мати високий рейтинг з студентської науково-дослідницької роботи серед неклінічних кафедр університету.Документ Доцільність включення індивідуальної наукової роботи в якості обов’язкового компонента до освітньо-професійної програми «Медицина»(Полтавський державний медичний університет, 2024-02) Акімов, Олег Євгенович; Міщенко, Артур Володимирович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Назаренко, Світлана Миколаївна; Заколодна, Олена Едуардівна; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Y.; Mishchenko, A. V.; Solovyova, N. V.; Nazarenko, S. M.; Zakolodna, O. E.; Kostenko, V. O.Серед завдань «Концепції сталого розвитку» варто виділити 3 та 4 завдання: «Міцне здоров'я та благополуччя» (Good health and well-being) та «Якісна освіта» (Quality education). Таким чином підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті відповідає двом завданням із «Концепції сталого розвитку». Сучасні фахівці медичного профілю перебувають в умовах необхідності використання у своїй професійній діяльності наукового підходу та елементів критичного мислення. На даному етапі освітньо-професійна програма «Медицина», що передбачає підготовку здобувачів освіти в Полтавському державному медичному університеті не має в своєму складі освітніх компонент, які надають здобувачам освіти компетенції, пов’язані із науковою діяльністю (наукове письмо, критичний аналіз літературних джерел, методи проведення наукових досліджень). Метою даної роботи є обгрунтування доцільності включення в освітньо-професійну програму «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» розробленого на базі обов’язкового компоненту «Патофізіологія». В статті використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження такі як: аналіз, синтез, співставлення концепцій, абстрагування та узагальнення. Нами пропонується наступна структура обов’язкового компоненту «Наукова підготовка», який складається з наступних модулів: Модуль 1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах», Модуль 2 «Методи дослідження патологічних змін у органах та системах», Модуль 3 «Принципи патогенетичної корекції типових патологічних процесів» та Модуль 4 «Методичний підхід до аналізу отриманих експериментальних результатів». Сумарна кількість кредитів, що передбачається на вивчення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» складає 16 кредитів відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи. Приблизно 2/3 годин, що передбачені на вивчення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» планується відвести на самостійну роботу здобувачів вищої освіти. Така кількість годин на самостійну роботу аргументується необхідністю написання індивідуальної наукової роботи, яка є аналогом дипломної магістерської роботи в інших спеціальностях. Модернізація освітньо-професійної програми «Медицина» шляхом включення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» є перспективним засобом покращення якості освіти для здобувачів освіти ІІ (магістерського) рівня, що навчаються за спеціальністю 222 «Медицина».Документ Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Єлінська, Аліна Миколаївна; Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Назаренко, Светлана Николаевна; Костенко, Виталий Александрович; Yelins’ka, A. M.; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. O.Досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на показники окиснонітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта щурів за умов відтворення 2-х моделей системної запальної відповіді: індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів), а також на 14 добу після черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості. Застосування корвітину у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу, знижувало генерування супероксидного аніон-радикала (.О 2 ) NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (ендоплазматичним ретикулумом та NOS) на 18,1%, але не виявляло суттєвої дії на мітохондріальний ланцюг. Продукування .О 2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 16,7%. Сумарна активність NOсинтази (NOS) у тканинах пародонта зменшувалася на 40,6% , а вміст пероксинітрит-йонів поступався на 13,9% відповідному результату групи, що отримувала пірогенал. Призначення корвітину у дозі 500 мг/кг протягом 7-діб після відтворення ЧМТ знижувало на 14 добу посттравматичного періоду генерування .О 2 NADPH-залежними ланцюгами на 20,9%, а мітохондріями – на 31,7%. Продукування .О 2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 35,8%. Активність NOS у тканинах пародонта зменшувалася на 45,8%, вміст пероксинітрит-йонів поступався на 25,7% відповідному значенню групи з відтворенням ЧМТ. Зроблено висновок, що застосування водорозчинної форми кверцетину за умов системної запальної відповіді обмежує у м’яких тканинах пародонта щурів ознаки окисно-нітрозативного стресу.Документ Модулятори факторів транскрипції NF-капа B та Nrf2 як засоби обмеження деструкції позаклітинного матриксу пародонта щурів після відтворення експериментальної черепно-мозкової травми(Полтавський державний медичний університет, 2022) Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. O.Досліджено вплив модуляторів факторів транскрипції NF-κB та Nrf2 на деполімеризацію біополімерів позаклітинного матриксу пародонта в ранньому посттравматичного періоду після відтворення експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Дослідження були проведені на 30 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 6 груп: 1-ша (хибнотравмовані тварини, контроль 1) – шкіру голови щурів стискали затискачем Мікуліча на одне клацання (під етерним наркозом); 2-га – після моделювання експериментальної ЧМТ (контроль 2); тваринам інших груп після відтворення ЧМТ протягом 7-діб внутрішньочеревинно вводили модулятори транскрипційних чинників: інгібітор ядерної транслокації NF-κB піролідиндитіокарбамат амонію в дозі 76 мг/кг, індуктор транскрипційного фактора Nrf2 диметилфумарат в дозі 15 мг/кг у 10% розчині диметилсульфоксиду, а також біофлавоноїди, що виявляють властивості інгібітора NF-κB та індуктора Nrf2, а саме: епігалокатехін-3-галат в дозі 1 мг/кг і водорозчинну форму кверцетину (корвітин) у дозі 100 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин). Показано, відтворення ЧМТ супроводжується зростанням у м’яких і кістковій тканині пародонта наприкінці раннього посттравматичного періоду (на 7 добу) колагенолізу та деполімеризації протеогліканів і сіалоглікопротеїнів, про що свідчить збільшення у гомогенаті цих тканин концентрації вільного оксипроліну, гексуронових кислот і Nацетилнейрамінової кислоти. Введення специфічних модуляторів транскрипційних чинників NF-κB і Nrf2 (піролідиндитіокарбамату амонію та диметилфумарату відповідно) та рослинних біофлавоноїдів епігалокатехіну-3-галату та кверцетину після моделювання ЧМТ істотно обмежує процеси деполімеризації макромолекул сполучної тканини м’яких і кісткової структур пародонта (колагену, протеогліканів, глікопротеїнів) з вивільненням і збільшенням концентрації їхніх мономерів (оксипроліну, гексуронових і N-ацетилнейрамінової кислот). В статті порівнюється ефективність застосування за умов експерименту специфічних модуляторів транскрипційних чинників NF-κB і Nrf2 та біофлавоноїдів. Ключові слова: транскрипційні чинники NF-κB та Nrf2, біофлавоноїди, пародонт, черепно-мозкова травма, позаклітинний матрикс, колагеноліз, протеоглікани, сіалоглікопротеїни.Документ Оцінка ефективності лікувально-реабілітаційних заходів при запійних формах алкогольної залежності(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2018) Животовська, Лілія Валентинівна; Борисенко, Володимир Васильович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Животовская, Лилия Валентиновна; Борисенко, Владимир Васильевич; Назаренко, Светлана Николаевна; Zhyvotovska, L. V.; Borysenko, V. V.; Nazarenko, S. M.Проаналізовано динаміку клініко-психопатологічних проявів та рівня загального функціону¬вання у пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності при проведенні лікувально- реабілітаційних заходів. У цієї когорти пацієнтів визначено значне покращення стану емо¬ційно-особистісної сфери, що сприяло формуванню внутрішньої мотивації, підвищенню рівня психологічного, соціального та професійного функціонування; Проанализирована динамика клинико-психопатологических проявлений и уровня общего функционирования у пациентов с запойными формами алкогольной зависимости при про¬ведении лечебно-реабилитационных мероприятий. У данной когорты пациентов отмечено значительное улучшение состояния эмоционально-личностной сферы, что способствовало формированию внутренней мотивации, повышению уровня психологического, социального и профессионального функционирования; The dynamics of clinical and psychopathological manifestations and the level of general functioning in patients with drinking forms of alcohol addiction was analyzed during medical and rehabilitation measures. A significant improvement in the state of the emotional and personal sphere, which contributed to the formation of internal motivation, increase in the level of psychological, social and professional functioning was revealed in this group of patients.Документ Перспективна структура патофізіології як навчальної дисципліни в умовах воєнного стану(Полтавський державний медичний університет, 2022) Акімов, Олег Євгенович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Міщенко, Артур Володимирович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Mischenko, A. V.; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. O.У зв’язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 в Україну освітній простір нашої держави опинився в складних умовах воєнного стану. Тому перед системою вищої медичної освіти в Україні постає проблема надання здобувачам освіти теоретичних знань та практичних навичок, що стануть у нагоді їм, як майбутнім офіцерам та солдатам медичної служби Збройних сил України. Це вимагає змін у навчальних програмах багатьох теоретичних та практичних дисциплін, що передбачені навчальним планом здобувачів освіти ІІ (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина». Метою даної роботи є розробка плану реструктуризації патофізіології як навчальної дисципліни, відповідно до умов воєнного стану. Модуль № 2 «Патофізіологія органів та систем» навіть за умов воєнного стану має залишитись без значних змін. Це обумовлено наявністю в кожній із тем модуля інформації щодо патологічних станів чи процесів, що можуть виникати в умовах війни та воєнного стану. Модуль №1 «Загальна патофізіологія» є своєрідним введенням у дисципліну та має на меті навчити здобувача освіти мислити такими категоріями, як етіологічний фактор, патогенетична ланка, головна ланка патогенезу, принципи патогенетичної терапії, тощо. Також у межах цього модуля розглядаються такі патологічні процеси та стани як різні види шоку та коми. Для забезпечення якісного освітнього процесу в умовах воєнного стану в структурі патофізіології як навчальної дисципліни мають відбутись наступні зміни: 1. Мають бути створені шляхом виокремлення із теми «Екстремальні стани та термінальні стани» три нові теми для аудиторних практичних занять: «Екстремальні стани та термінальні стани. Механізми розвитку шоку», «Механізми розвитку коматозних станів» та «Патогенез краш-синдрому та опікової хвороби». 2. Для вивільнення годин на три нові теми практичних занять необхідним є об’єднання наступних тем: «Запалення» та «Гарячка» і «Пошкодження клітинних мембран» та «Інформаційні аспекти порушення в клітині».