Перегляд за Автор "Parkhomenko, V. V."
Документ Взаємозв’язок патогенетичних механізмів розвитку НПЗЗ-гастропатії у хворих похилого віку із супутньою ішемічною хворобою серця(Національна акдемія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, 2020) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Гопко, Олександр Феліксович; Пархоменко, Виктория Владимировна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Гопко, Александр Феликсович; Parkhomenko, V. V.; Skrypnyk, I. M.; Gopko, O. F.Мета дослідження: вивчення взаємозв’язку факторів ризику та механізмів розвитку НПЗЗ-гастропатії із супутньою ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 125 хворих, яким проводили загальноклінічне обстеження, верхню ендоскопію з біопсією слизової оболонки шлунка (СОШ) із наступним гістологічним дослідженням біоптатів, оцінювання стану слизоутворювальної функції СОШ (вміст N ацетилнейрамінової кислоти (NANA) та фукопротеїдів у сироватці крові) активність оксидативного стресу (концентрація ТБК-активних продуктів), антиоксидантного захисту (активність каталази у сироватці крові), стан ендотеліальної дисфункції (концентрація нітритів та активність ендотеліальної NO-синтази (еNOS), індуцибельної NOS (iNOS)). Ступінь тяжкості ерозивно-виразкових уражень СОШ визначали ендоскопічно з використанням модифікованої шкали Lanzascore з оцінюванням гістологічних змін. Результати. У більшості пацієнтів обох груп виникнення скарг провокувалось вживанням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та/або нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що мало прямий кореляційний зв’язок з кількістю протизапальних препаратів (r=0,72; r=0,63; р=0,025), а також залежали від тривалості вживання НПЗЗ (r=0,52; r=0,67; р=0,031). Встановлений тісний прямий зв’язок між показниками концентрації NANA у сироватці крові та кількістю НПЗЗ (r=0,69; р=0,03), тривалістю застосування препаратів (r=0,50; р=0,024), вмістом ТБК-реактантів у сироватці крові (r=0,59; р=0,015), ступенем тяжкості ерозивно-виразкових уражень за шкалою Lanzascore (r=0,71; р=0,017) на фоні зворотного зв’язку з показниками активності eNOS (r= -0,65; р=0,024). Кореляційний аналіз засвідчив наявність прямого зв’язку між активністю іNOS та інфікуванням H. pylori (r=0,63; р=0,030), ступенем тяжкості ерозивно-виразкових уражень за шкалою Lanzascore (r=0,50; р=0,047), ступенем інфільтрації поліморфноядерними лейкоцитами в СОШ (r=0,72; р=0,027) на фоні зворотного кореляційного зв’язку з показником активності каталази (r=-0,41; р=0,030). Заключення. Ступінь ураження СОШ залежить від кількості та тривалості вживання НПЗЗ та/або АСК, наявності комор бідної патології, інфікування H. pylori, активності оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції.Документ Вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції у хворих на НПЗЗ-гастропатії з супутньою ішемічною хворобою серця(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Скрипник, Ігор Миколайович; Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Гопко, Олександр Феліксович; Акімов, Олег Євгенович; Якимишина, Лариса Іллівна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Пархоменко, Виктория Владимировна; Гопко, Александр Феликсович; Акимов, Олег Евгеньевич; Якимишина, Лариса Ильинична; Skrypnyk, I. M.; Parkhomenko, V. V.; Gopko, O. F.; Akimov, O. Ye.; Jakymyshyna, L. I.Мета – вивчити вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції у хворих на НПЗЗ- гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС). Під спостереженням знаходилось 125 хворих з діагностованою стабільною ІХС І-ІІ функціонального класу та НПЗЗ-гастропатією. В залежності від лікувальних комплексів хворі розподілені на групи: І-А (n=44) – приймали інгібітори протонної помпи (ІПП) у стандартних дозах та ІІ-А група (n=23) – антигелікобактерну терапію (АГБТ). Хворим І-Б (n=38) та ІІ-Б (n=20) груп додатково призначали еупатилін (Стилен) по 1 табл. 3 рази на добу за 20-30 хв. до їжі тривалістю 28 днів. Стан едотеліальної дисфункції оцінювали за концентрацією пероксинітриту та активності NO-синтаз (iNOS, еNOS). Через 14 днів та 1,5 міс. спостереження встановлений позитивний вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції, що підтверджувалось нижчими показниками активності іNOS у сироватці крові, зменшенням концентрації пероксинітритів у хворих І-Б групи порівняно з І-А групою (р<0,001). У хворих ІІ-Б групи порівняно з пацієнтами ІІ-А групи встановлені вірогідно нижчі у 1,17 рази (р<0,02) показники активності iNOS на фоні вищих значень активності eNOS у 1,3 рази (р<0,03) та зниження вмісту пероксинітриту у 1,4 рази (р<0,01) у сироватці крові. Таким чином, призначення еупатиліну на фоні базисної терапії сприяло покращенню показників ендотеліальної дисфункції.Документ Клініко-патогенетичні особливості та лікування гастропатій, індукованих не стероїдними протизапальними засобами, у хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку(Полтавський державний медичний університет, 2021) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Parkhomenko, V. V.Пархоменко В.В. Клініко-патогенетичні особливості та лікування гастропатій, індукованих нестероїдними протизапальними засобами, у хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку. - Кваліфікаційна праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби, Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2021. Захист відбудеться в Українській медичній стоматологічній академії, Полтава, 2021. Актуальність. До найбільш розповсюдженої групи препаратів, які використовуються в лікарській практиці, відносяться нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), що зумовлено їх анальгетичними, антипіретичними і протизапальними ефектами. Серед осіб похилого віку спостерігається частий розвиток коморбідних станів, серед яких вагоме місце займають захворювання опорно-рухового апарату та кардіоваскулярна патологія, а саме ішемічна хвороба серця (ІХС). Ацетилсаліцилова кислота (АСК) і НПЗЗ підвищують ризик ульцерогенезу у осіб, інфікованих Helicobacter pylori (H. pylori) та є незалежними один від одного чинниками, потенціюючими ризик ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка (СОШ). Залишається недостатньо вивченою роль цитопротективної терапії у профілактиці та лікуванні НПЗЗ-гастропатії у пацієнтів групи високого ризику, яка активує захисні фактори слизового бар’єру, спричинені дією агресивних чинників. Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування НПЗЗ-гастропатій з супутньою ІХС у осіб похилого віку на підставі вивчення клініко- ендоскопічних проявів, патогенетичних механізмів ураження СОШ у залежності від інфікування H. pylori. Завдання дослідження. Вивчити особливості клінічного перебігу, стан метаболічних процесів у СОШ, дисбалансу процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на НПЗЗ-гастропатії похилого віку з супутньою ІХС у залежності від асоціації з Н.pylori. Дослідити вплив Н.pylori на стан ендотеліальної дисфункції, визначити характер структурних та мікроциркуляторних порушень у СОШ у хворих на НПЗЗ-гастропатію похилого віку з супутньою ІХС. Оцінити залежність ступеня тяжкості ерозивно-виразкових ушкоджень СОШ від інфікування Н.pylori та стану метаболічних процесів у СОШ у хворих на НПЗЗ-гастропатії у поєднанні з ІХС у віковому аспекті. Вивчити ефективність застосування еупатіліну в комплексній терапії хворих на НПЗЗ-гастропатію з супутньою ІХС похилого віку та оцінити його вплив на стан слизопродукуючої функції СОШ, показники оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції.Документ Клініко-патогенетичні особливості та лікування гастропатій, індукованих нестероїдними протизапальними засобами, у хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку(ТОВ “Фірма “Техсервіс”, 2021) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Parkhomenko, V. V.Пархоменко В.В. Клініко-патогенетичні особливості та лікування гастропатій, індукованих нестероїдними проти запал. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2021. Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних особливостей НПЗЗ-гастропатій у хворих похилого віку з супутньою ішемічною хворобою серця та розробці ефективних методів корекції з призначенням препарату цитопротекторної дії – еупатіліну на фоні кислотосупресивної або ерадикаційної терапії. Визначальними чинниками клінічних проявів НПЗЗ-гастропатії є інфікування H. pylori, тривалість та доза одночасного прийому аспірину та інших НПЗЗ, наявність виразкового анамнезу. Встановлена залежність характеру змін резистентності слизового бар’єра слизової оболонки шлунка, активності оксидативного стресу, ступеня ендотеліальної дисфункції від асоціації з H. pylori, що визначає ступінь тяжкості морфологічних проявів ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка. Доведена доцільність призначення еупатіліну на фоні кислотосупресивної або антигелікобактерної терапії з метою лікування ерозивно-виразкових уражень у пацієнтів похилого віку з супутньою ішемічною хворобою серця за рахунок впливу препарату на патогенетичні ланки НПЗЗ-гастропатії.Документ Оптимізація лікування хворих на НПЗЗ-гастропатію, асоційовану з Helicobacter pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020) Скрипник, Ігор Миколайович; Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Гопко, Олександр Феліксович; Скрыпник, Игорь Николаевич; Пархоменко, Виктория Владимировна; Гопко, Александр Феликсович; Skrypnyk, I. M.; Parkhomenko, V. V.; Gopko, O. F.Мета — визначити вплив еупатиліну на стан слизового бар’єра гастродуоденальної зони та оксидативний стрес у хворих на гастропатію, спричинену нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) і асоційовану з Helicobacter pylori, в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 43 хворих, із них 2 (4,7 %) жінки та 41 (95,3 %) чоловік. Середній вік пацієнтів становив (63,8 ± 9,1) року. Критерії залучення в дослідження: наявність стабільної ішемічної хвороби серця, діагностована НПЗЗ-гастропатія, асоційована з H. pylori. Хворих розділили на дві групи: перша (n = 23) отримувала антигелікобактерну терапію (АГБТ) згідно з рекомендаціями Маастрихт V (2016), друга (n = 20) — АГБТ і еупатилін по 60 мг тричі на добу впродовж 28 днів. Наявність H. pylori діагностували шляхом визначення антигену H. pylori в калі (stool-test). Стан слизотвірної функції слизової оболонки гастродуоденальної зони визначали за вмістом N-ацетилнейра міно вої кислоти та фукопротеїдів у сироватці крові, активність вільнорадикального окиснення — за концентрацією ТБК-активних продуктів і активністю каталази у сироватці крові. Результати. Позитивну клінічну динаміку спостерігали у хворих обох груп, про що свідчило зникнення больового та диспепсичного синдрому у хворих першої групи в середньому через (6,1 ± 0,4) доби, у пацієнтів другої групи — через (4,8 ± 0,2) доби (р < 0,05). За даними верхньої ендоскопії в динаміці лікування, через 14 днів у 16 (69,5 %) пацієнтів першої групи та у 18 (90,0 %) — другої були відсутні ендоскопічні ознаки ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони. Про позитивний ефект еупатиліну через 1,5 міс комплексного лікування свідчили статистично значущо (р < 0,05) нижча у 1,2 разу порівняно з показниками хворих першої групи концентрація N-ацетилнейрамінової кислоти у сироватці крові на тлі підвищення вмісту фукопротеїдів через 14 днів у 1,4 разу (р < 0,05), через 1,5 міс — у 1,5 разу (р < 0,02). Антиоксидантний ефект еупатиліну підтверджено нижчим у 1,5 разу (р < 0,02) рівнем ТБК-активних продуктів у сироватці крові та вищою у 1,2 разу (р < 0,05) активністю каталази в сироватці крові хворих другої групи порівняно з пацієнтами першої групи. Висновки. Комбінована терапія з використанням еупатиліну порівняно з традиційною АГБТ статистично значущо поліпшує клінічний перебіг НПЗЗ-гастропатії, асоційованої з H. pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця за рахунок цитопротекторного та антиоксидантного ефектів препарату.Документ Особливості пошкодження слизової оболонки шлунку у хворих на НПЗЗ-гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця та шляхи їх корекції(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Гопко, Олександр Феліксович; Пархоменко, Виктория Владимировна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Старченко, Иван Иванович; Гопко, Александр Феликсович; Parkhomenko, V. V.; Skrypnyk, I. M.; Starchenko, I. I.; Gopko, O. F.Застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) в загальній клінічній практиці провокують розвиток НПЗЗ-гастропатій, які можуть ускладнюватись кровотечами. Мета – оцінити вплив еупатиліну на гістологічні зміни слизової оболонки шлунка у хворих на НПЗЗ-гастропатію в залежності від асоціації з Helicobacter pylori з супутньою ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. В дослідження включено 125 хворих з НПЗЗ-гастропатією та супутньою стабільною ішемічною хворобою серця І-ІІ функціонального класу. Хворі розподілені на дві групи: І (n=82) – НПЗЗ- гастропатія, неасоційована з Helicobacter pylori, ІІ (n=43) – асоційована з Helicobacter pylori. В залежності від призначених лікувальних комплексів хворі були розподілені наступним чином: І-А (n=44) – приймали інгібітори протонної помпи у стандартних дозах та ІІ-А група (n=23) – отримувала антигелікобактерну терапію, яка проводилась згідно з рекомендаціями Маастрихт-V (2016). Хворим І-Б (n=38) та ІІ-Б (n=20) груп додатково призначали 60 мг еупатиліну по 1 табл. 3 рази на добу 28 днів. Всім пацієнтам проводилась верхня ендоскопія з біопсією слизової оболонки шлунка з наступним гістологічним дослідженням біоптатів на початку лікування та через 45±2 днів. Ступінь тяжкості ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка оцінювали ендоскопічно з використанням модифікованої шкали Lanzascore, морфологічні зміни оцінювали напівкількісним методом за візуально-аналоговою шкалою. Результати. Helicobacter pylori є незалежним та вагомим фактором тяжкості ендоскопічних і морфологічних змін у хворих на НПЗЗ-гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця. Кислотосупресивна та антигелікобактерна терапія зменшують інтенсивність пошкодження структурних елементів слизової оболонки шлунка, однак виявлені зміни обґрунтовують доцільність тривалого прийому інгібіторів протонної помпи хворими на НПЗЗ-гастропатію. Призначення еупатиліну на фоні базисної терапії дозволяє зменшити ступінь ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка за шкалою Lanzascore на фоні нормалізації гістоморфологічних показників за рахунок зменшення активності нейтрофільного запалення, протективного впливу препарату на резистентність слизового бар’єра та стан мікроциркуляторного русла.Документ Підвищення ефективності антиоксидантної та цитопротекторної терапії у хворих на НПЗП-гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Гопко, Олександр Феліксович; Скрипник, Ігор Миколайович; Пархоменко, Виктория Владимировна; Гопко, Александр Феликсович; Скрыпник, Игорь Николаевич; Parkhomenko, V. V.; Hopko, A. F.; Skrypnyk, I. M.Нестероїдні протизапальні препарати залишаються «золотим» стандартом антитромбоцитарної терапії при ішемічній хворобі серця, прийом яких пов'язаний з цілим рядом побічних явищ і ризиків, серед яких провідне місце займає гастропатія. Мета. Підвищення ефективності терапії хворих на гастропатію, неасоційовану з Helicobacter pylori, з супутньою ішемічною хворобою серця шляхом включення до лікувальних комплексів екстракту листя полину Artemisiae Argyi. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилось 82 хворих, які в залежності від призначених лікувальних комплексів розподілені на дві групи: І (n=44) – приймали інгібітори протонної помпи в стандартних дозах (базисна терапія) та ІІ (n=38), яким на фоні базисної терапії додатково призначали екстракт листя полину Artemisiae Argyi. Стан слизового бар’єру гастродуоденальної зони оцінювали за вмістом N-ацетилнейрамінової кислоти та фукопротеїдів у сироватці крові, ступінь активності оксидативного стресу – за концентрацією ТБК-активних продуктів та активністю каталази у сироватці крові. Результати. У хворих, яким на фоні прийому інгібіторів протонної помпи призначався екстракт листя полину Artemisiae Argyi, доведено зростання резистентності слизового бар’єра ГДЗ за рахунок зниження концентрації N-ацетилнейрамінової кислоти у сироватці крові через 14 днів у 1,2 рази (р<0,001) та через 1,5 місяці – у 2 рази (р<0,001) порівняно з до лікування на фоні зростання концентрації фукопротеїдів у сироватці крові у 1,4 раза (р<0,05) та у 1,9 раза (р<0,001) відповідно. Через 1,5 місяці лікування вміст ТБК-реактантів у сироватці крові складав 9,76±3,16 мкмоль/л, активність каталази – 3,05±0,44 УО/л. Висновок. Встановлений позитивний цитопротективний та антиоксидантний ефекти екстракту листя полину Artemisiae Argyi у хворих на гастропатію, індуковану прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, яка неасоційована з Helicobacter pylori.