Перегляд за Автор "Pavlovska, M. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив комплексної терапії з використанням антигомотоксикологічних препаратів на біохімічні показники пацієнток з клімактеричним синдромом на тлі гіпотиреозу(Полтавський державний медичний університет, 2018) Павловська, М. О.; Павловская, М. А.; Pavlovska, M. O.Вираженість клімактеричних порушень у жінок із гіпотиреозом особливості, що поляга- ють у переважанні основних клімактеричних симптомів. Перспективним рішенням даної проблеми є призначення жінкам у період менопаузи негормональних препаратів. Виражений лікувальний ефект антигомотоксикологічних засобів у жінок досягається за більш тривалий проміжок часу, при їх правильно- му призначенні практично відсутні будь-які протипоказання і побічні явища, що робить їх використання безпечним при тривалому застосуванні. Метою роботи стало порівняти ефективність комплексних методів лікування клімактеричного синдрому у пацієнток із супутнім гіпотиреозом, шляхом аналізу біохімічних показників до та після комплексної терапії з використанням антигомотоксикологічних препаратів. Було об- стежено 65 пацієнток віком 45 – 55 років із клімактеричним синдромом та супутнім гіпотиреозом, хворих було розділено на дві групи. В 1-й групі було (30 пацієнток) із гіпотиреозом на фоні клімактеричного син- дрому, які отримували тільки базову терапію. До 2–гої групи увійшло 35 пацієнток, які окрім базової терапії отримували терапію антигомотоксикологічними препаратами: Клімакт-Хель та Мулімен. При оцінці динаміки біохімічних показників після двох курсів лікування виявили тенденцію зниження показників до норми в обох групах лікування, проте у групі з використанням тільки базової терапії показники більше наближувалися до нормативних показників. Ефективність комплексного лікування із застосуванням антигомотоксикологічних препаратів була менш успішна. Із 35 хворих, які отримували комплексне лікування у 54,3% загальний стан та біохімічні показники значно покращилися, у 28,4% загальний стан та показники не змінилися і у 14,3% хворих мали негативні результати лікування.Документ Динаміка гормональних показників у жінок з клімактеричним синдромом та гіпотиреозом на тлі комплексного фізіотерапевтичного лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Павловська, М. О.; Павловская, М. А.; Pavlovska, M. O.Фізіологічне зниження функції ЩЗ у клімактерії, а також більш важкий перебіг і ранній початок клімактеричного синдрому при патології ЩЗ вказують на необхідність ранньої діагностики і лікування тиреоїдної дисфункції. Метою роботи є порівняння ефективності комплексних методів лікування клімактеричного синдрому у пацієнток із супутнім гіпотиреозом, шляхом аналізу гормональних показників до та після комплексної терапії з використанням фізіотерапевтичних процедур. Було обстежено 68 пацієнток віком 45-55 років із клімактеричним синдромом та супутнім гіпотиреозом. Тривалість гіпотиреозу – від 1 до 5 років, у середньому (3,8±0,4 роки). Пацієнтки отримували замісну терапію L – тироксином. Хворих було розділено на 2 групи (в 1-й групі було 30 пацієнток із гіпотиреозом на фоні клімактеричного синдрому, які отримували тільки базову терапію; до 2-гої групи увійшло 38 пацієнток, які окрім базової терапії отримували фізіотерапевтичне лікування). При оцінці загальної ефективності лікування виявилося, що при використанні базової терапії ефективність склала 58%, при використанні комплексного лікування із застосуванням контрастних ванн та ультразвукової терапії – 75%. При цьому використання базової терапії у 25% хворих не призводило до об’єктивного поліпшення стану, а в 17% пацієнток спостерігали погіршення самопочуття. У групі пацієнток яким призначали комплекс із фізіотерапевтичними процедурами кількість хворих, що закінчили курс лікування без динаміки, була істотно нижчою 16%. Також нижчою була кількість хворих із негативними результатами лікування 9%.Документ Корекція присінкових (вестибулярних) порушень знижує підвищений артеріальний тиск(Харківська медична академія післядипломної освіти, Донецький державний медичний університет, Заславський О.Ю., 2025) Бєлявський, С. К.; Катеренчук, Іван Петрович; Луценко, В. І.; Павловська, М. О.; Пашковський, В. М.; Трінус, К. Ф.; Тріщинська, М. А.; Павловський, С. А.; Byelyavsky, S. K.; Katerenchuk, I. P.; Lutsenko, V. I.; Pavlovska, M. O.; Pashkovskiy, V. M.; Trinus, K. F.; Trishchynska, M. A.; Pavlovskiy, S. A.Резюме. Актуальність. Присінкові розлади можуть викликати артеріальну гіпертензію. З огляду на це проблемою даного дослідження було розв’язання питання про те, чи може корекція вестибуляр-ної функції призвести до зниження артеріального тиску (АТ). Матеріали та методи. Обстежено 53 пацієнти із присінковими розладами, пролікованих комбінацією дименгідринату з цинаризином. Тривалість лікування/моніторингу становила від 1 до 6 місяців. Дослідження проводили в ході двох сесій: 1) нормалізація присінкового стану; 2) зміна артеріального тиску. Дослідження присінкового стану проводили за допомогою двох методів: а) 20-бальної шкали експрес-діагностики координації рухів; б) присінкових викликаних потенціалів (ПВП). Артеріальний тиск вимірювали за допомогою апарата A&D Medical UA-787 Digital blood pressure monitor (Японія). Результати. Лікування ком-бінацією дименгідринату з цинаризином призвело до стійкого тривалого поліпшення присінкового стану за сумарними даними проб на координацію рухів. Це поліпшення було вірогідним вже через один місяць лікування за даними всіх проб, окрім письмової та вказівної проби Фукуди. Згідно з даними ПВП вже через місяць відбулось вірогідне зниження латенції піка Р1 до норми та майже до норми піка N1. Такий результат означає, що патологічний процес локалізований на рівні переважно стовбура мозку та частково підкіркових присінкових ядер. Саме ці структури були цільовими для використаного медикамента. Резистентність до лікування, проявлена через один місяць проведення письмової та вказівної проб Фукуди, показує, що вестибулоспінальна проєкція (тракти та ядра) до верхніх кінцівок має свої особливості. Тривале лікування призвело до вірогідного поліпшення показників усіх проб на координацію рухів (включаючи письмову та вказівну проби Фукуди), але невеликого подовження всіх піків ПВП. Це може пояснюватися тим, що лікування не було регулярним (залежало від гуманітарної допомоги). Також запущений патологічний процес має тенденцію до прогресування навіть тоді, коли він призупинений лікуванням. Висновки. Отримані дані вказують на користь тривалого лікування. Вже через один місяць після початку корекції присінкового стану систолічний тиск вірогідно знизив-ся, а ЧСС незначно підвищилась. При тривалому лікуванні вірогідно знизився також і діастолічний тиск. Для стабільної нормалізації АТ у хворих із АГ присінкового походження слід проводити корекцію вестибулярної функції.Документ Фактори ризику розвитку супутньої патології у пацієнток з клімактеричним синдромом на тлі цукрового діабету ІІ типу(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Павловська, М. О.; Павловская, М. О.; Pavlovska, M. O.З мєтою визначення осо6ливостєй жінок з клімактеричним синдром,який розвинувся на тлі цукрового діабeтy 2 типу була oбстeжeна 101 жінка y віці від 45 до 55 років. Обстєжєння включало проведєння загальноклінічних і додаткових досліджєнь, eлeктрoкардіoграфію, exoкардіoграфію, yльтразвyкoвe досліджєння геніталій, бактeріoскoпічнe і цитологічнє досліджєння мазків. Результати досліджєння показали, що в сєрєдньому на одну жінку з клімактеричним синдромом і цукровим діабeтoм 2 типу доводиться 2-3 захворювання, що свідчить про низький індекс здоров’я y жінок з клімактеричними розладами на тлі цукрового діабету 2 типу. Серед пізніх ускладнень клімактеричного періоду були проаналізовані серцево-судинні захворювання і ураження кісткової системи. Виявлено, що майже y всіх пацієнток діагностовано гіперліпідемію. Характерною особливістю жінок з цукровим діабетом 2 типу було формування серцево-судинних захворювань вже y дебюті захворювання. У період менопаузи відбувається зниження вироблення естрогену, який відповідає за синтез кісткової тканини і запобігає її резорбції. Серед факторів ризику розвитку остеопорозу найчастіше спостерігалися захворювання шлунково-кишкового тракту і сечовивідної системи, чинники нездорового способу життя. У періоді мєнопаузи відзначається підвищення частоти екстрагенітальної патології і гінекологічних захворювань, що безпосередньо пов’язано з гормональними порушеннями, що відбуваються y жінок в цей період, порушеннями нейроендокринної регуляції з боку вищих відділів центральної нервової системи, активацією симпатоадреналової і ренін-ангіотензинової систем. Проте жінки в клімактеричному звертаються до лікарів, як правило, вже при розгорнутій картині захворювань або навіть за наявності ускладнень, а поєднання кількох захворювань погіршують їх перебіг і прогноз, що потребує підвищеної увага до надання медичної допомоги даному контингенту пацієнток; С целью определения особенностей женщин с климактерическим синдромом, который развился на фоне сахарного диабета 2 типа, была обследована 101 женщина в возрасте от 45 до 55 лет. Обследование включало проведение общеклинических и дополнительных исследований, электрокардиографию, эхокардиографию, ультразвуковое исследование гениталий, бактериоскопическое и цитологическое исследование мазков. Результаты исследования показали, что в среднем на одну женщину с климактерическим синдромом и сахарным диабетом 2 типа приходится 2-3 заболевания, что свидетельствует о низком индексе здоровья y женщин с климактерическими расстройствами на фоне сахарного диабета 2 типа. Среди поздних осложнений климактерического периода были проанализированы сердечно-сосудистые заболевания и поражения костной системы. Выявлено, что почти y всех пациенток была диагностирована гиперлипидемия. Характерной особенностью женщин с сахарным диабетом 2 типа было формирование сердечно-сосудистых заболеваний уже в дебюте заболевания. В период менопаузы происходит снижение выработки эстрогена, который отвечает за синтез костной ткани и предотвращает ее резорбцию. Среди факторов риска развития остеопороза чаще всего наблюдались заболевания желудочно-кишечного тракта и мочеполовой системы, факторы нездорового образа жизни. В периоде менопаузы отмечается повышение частоты экстрагенитальной патологии и гинекологических заболеваний, непосредственно связанных с гормональными нарушениями, которые происходят y женщин в этот период, нарушениями нейроэндокринной регуляции со стороны высших отделов центральной нервной системы, активацией симпатоадреналовой и ренин-ангиотензиновой систем. Однако женщины с климактерическим синдромом обращаются к врачам, как правило, уже при развернутой картине заболевания или даже при наличии осложнений, а сочетание нескольких заболеваний ухудшают их течение и прогноз. Как результат, требуется повышенное внимание к оказанию медицинской помощи данному контингенту пациенток; The age of perimenopause is one of the most critical periods in the life of a woman. Improper adaptation of the body to the physiological exclusion of ovarian function leads to the development of climacteric syndrome in 35-80% of women. In order to identify the characteristics of women with climacteric syndrome, which developed on the background of diabetes of 2 type, 101 women aged 45-55 years were examined. The examination included general-clinical and additional studies, electrocardiography, echocardiography, ultrasound genital examination, bacterioscopy and cytology of smears. It also took into account the data presented by medical documents: outpatient and stationary maps, extracts from the history of the disease, findings of specialists and the results of special research methods. During the study, it was found that the structure and frequency of gynecological pathology in patients showing marked symptoms of climacteric syndrome on the background of type II diabetes mellitus are significantly more frequent than in women without signs of climacteric syndrome and concomitant spontology. The results of the examination showed that on average, one woman with climacteric syndrome and diabetes of 2 type has 2-3 diseases, so that a low health index of women with climacteric disorders on the background of diabetes of 2 type can be concluded. Among the late complications of the menopause, cardiovascular diseases and bone marrow defects were analyzed. It was found that almost all the patients had hyperlipidemia. A characteristic feature of women with diabetes of 2 type was the formation of cardiovascular diseases already in the beginning of the disease. During menopause, there was a decrease in the production of estrogen, which is responsible for the synthesis of bone tissue and prevents its resorption. Among the risk factors for osteoporosis, the most commonly ones were diseases of the digestive and urinary system, the factors of the unhealthy way of life. In the period of menopause, an increase in the frequency of extragenital pathology and gynecological diseases is observed, which is directly related to hormonal disorders occurring during this period, the disorders of neuroendocrine regulation from the side the higher of the central nervous system, activation of sympathoadrenal and renin- angiotenious systems. However, women with the climacteric syndrome refer to doctors generally on the stage of the developed picture of the disease or even after complications occure, and the combination of several diseases worsen their course and prognosis, which requires much more attention for the provision of medical care to this contingent of patients.