Корекція присінкових (вестибулярних) порушень знижує підвищений артеріальний тиск

Abstract

Резюме. Актуальність. Присінкові розлади можуть викликати артеріальну гіпертензію. З огляду на це проблемою даного дослідження було розв’язання питання про те, чи може корекція вестибуляр-ної функції призвести до зниження артеріального тиску (АТ). Матеріали та методи. Обстежено 53 пацієнти із присінковими розладами, пролікованих комбінацією дименгідринату з цинаризином. Тривалість лікування/моніторингу становила від 1 до 6 місяців. Дослідження проводили в ході двох сесій: 1) нормалізація присінкового стану; 2) зміна артеріального тиску. Дослідження присінкового стану проводили за допомогою двох методів: а) 20-бальної шкали експрес-діагностики координації рухів; б) присінкових викликаних потенціалів (ПВП). Артеріальний тиск вимірювали за допомогою апарата A&D Medical UA-787 Digital blood pressure monitor (Японія). Результати. Лікування ком-бінацією дименгідринату з цинаризином призвело до стійкого тривалого поліпшення присінкового стану за сумарними даними проб на координацію рухів. Це поліпшення було вірогідним вже через один місяць лікування за даними всіх проб, окрім письмової та вказівної проби Фукуди. Згідно з даними ПВП вже через місяць відбулось вірогідне зниження латенції піка Р1 до норми та майже до норми піка N1. Такий результат означає, що патологічний процес локалізований на рівні переважно стовбура мозку та частково підкіркових присінкових ядер. Саме ці структури були цільовими для використаного медикамента. Резистентність до лікування, проявлена через один місяць проведення письмової та вказівної проб Фукуди, показує, що вестибулоспінальна проєкція (тракти та ядра) до верхніх кінцівок має свої особливості. Тривале лікування призвело до вірогідного поліпшення показників усіх проб на координацію рухів (включаючи письмову та вказівну проби Фукуди), але невеликого подовження всіх піків ПВП. Це може пояснюватися тим, що лікування не було регулярним (залежало від гуманітарної допомоги). Також запущений патологічний процес має тенденцію до прогресування навіть тоді, коли він призупинений лікуванням. Висновки. Отримані дані вказують на користь тривалого лікування. Вже через один місяць після початку корекції присінкового стану систолічний тиск вірогідно знизив-ся, а ЧСС незначно підвищилась. При тривалому лікуванні вірогідно знизився також і діастолічний тиск. Для стабільної нормалізації АТ у хворих із АГ присінкового походження слід проводити корекцію вестибулярної функції.