Перегляд за Автор "Pelypenko, O. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Features of the rehabilitation of patients with fractures of the humeral diaphysis after osteosynthesis(Aluna Publishing, 2022) Kononenko, S. V.; Pelypenko, O. V.; Kovalov, O. S.; Кононенко, Сергій Володимирович; Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр СергійовичAim: Determination of the target criteria of physical rehabilitation and the optimal time of their implementation depending on the methods of fixation of fractures of the humeral diaphysis. materials and methods: The results of treatment of 59 patients with diaphyseal humeral fractures have been studied. All patients underwent extra- or intramedullary osteosynthesis. Results: In the absence of satisfactory stability of fracture fixation (Group A), passive movements and no active movements are recommended, especially in the presence of free bone fragments that serve as a site for muscle insertion (Group A1). The presence of free fragments with stable fixation (Groups B1 and B2) determined the possibility of active adduction and abduction movements of the shoulder. Complexes of physical rehabilitation exercises with the exclusion or prohibition of active rotational movements have been chosen for patients of Groups C1 and C2. Conclusions: The proposed system of distribution of physical load during the rehabilitation period according to the “ABC” type provides a biomechanically based approach to the rehabilitation process.Документ Influence of the neck posture on the masticatory apparatus in children(Aluna Publishing, 2023) Lytovchenko, S. O.; Pelypenko, O. V.; Danyliv, O. D.; Литовченко, Степан Олександрович; Пелипенко, Олександр Васильович; Данилів, Оксана ДмитрівнаAim: The study aimed to determine the peculiarities of influence of the neck posture on masticatory apparatus in children. Materials and Methods: We reviewed lateral cephalometric radiographs of 22 children, 10 girls, and 12 boys (mean age 12 years). Steiner cephalometric analysis and analysis of the upper cervical spine, which was available on corresponding cephalometric radiographs, were performed. In addition to cephalometric analysis, the angle between the McGregor line and the base of C2 (OcC2), the angle between the base of C1 and C2, and the angle between C2 and C5 were determined. Spearman’s correlation was computed to assess the relationship between neck sagittal plane posture and cephalometry results. Results: The strong correlation between sagittal neck posture and positioning of the incisor teeth was determined. We found, that the more lordotic is the neck and kyphotic or frontal tilted is the occipital position, the more the position of the incisors is altered towards open bite. Oc-C2 angle had a negative correlation with the Max1-NA (1-NA) angle (r (20) = - 0.63, p = .002), and 1uNA (r(20) = -0.65, p = .001), and positive with interincisor (II) angle (r (20) = 0.55, p = .007). C1-C2 angle had a negative correlation with 1uNA (r(20) = -0.50, p = .017). C2-C5 angle was found to have an opposite relation with incisors: negative correlation with II (r(20) = -0.55, p = .006), positive with Max1-NA (r(20) = 0.44, p = .038), Max1-SN (r (20) = 0.45, p = .031) and Mand1-NB (r(20) = 0.42, p = .048). The upper cervical vertebrae positioning in the sagittal plane is in strong relation with incisors positioning and can be the cause of open bite or vice versa. Conclusions: Based on cephalometry radiographs analysis we can consider the relation between the neck vertebrae posture and masticatory apparatus to be significant. Neck sagittal alignment is strongly related to the occipital tilt and has a strong correlation with incisors proclining, meaning the increase in spinal lordosis angle is related to forward occipital tilt and an increase in interincisor angle, resulting in upper incisor proclination.Документ Morphological changes in the tissues of the knee joints of rats in carrageenan-induced experimental arthritis(Aleksandrów Łódzki, 2020) Pelypenko, O. V.; Пелипенко, Олександр ВасильовичEvery fifth inhabitant of the earth has been diagnosed with osteoarthritis of various etiologies. Morphological studies of arthritis provide a theoretical basis for creating optimal treatments for this pathology. Given the polyetiological nature of the disease, the choice of the optimal experimental model, which would be as close as possible to the real conditions of inflammatory process reproduction, is the topical issue. The purpose of the study was to confirm the pathological reaction of the joint tissues of laboratory animals in response to intraperitoneal administration of ?-carrageenan. The study was performed on 50 white Wistar rats males aged 12 weeks, weighing 130-150 g. The animals were euthanized by an overdose of anaesthesia according to the terms of the study (1 - 30 days). Fragments of the distal metaepiphyses of the femur and proximal metaepiphyses of the tibia were used for histological examination. Staining of sections obtained on the microtome was performed with haematoxylin, eosin, and Van Gieson`s stain. From the first day of the experimental study, a corresponding reaction of the joint tissues was being observed. Particularly pronounced were the changes in the synovial membrane in the form of oedema of the villi accompanied by an increased filling of blood vessels with foci of thrombosis. Gradually, up to 5 days in the synovial membrane, proliferative changes took place with a clear definition of the multilineage of the integumentary layer, vascular reaction with a tendency to thrombosis, in some places necrosis of synoviocytes was observed, but relative integrity of the morphological structure was still provided by protective barriers of bone and cartilage. On the 7th day pronounced resorption of both bone and cartilage tissue occurred, tissue structure became disorganized and functional layer became thin, accompanied by massive intracellular lysis. The process of synoviocytes necrobiosis with fatty degeneration spread. The histological picture of 10 days is characterized by generalized destruction of bone beams; the destroyed cartilage was replaced by granulation tissue with the presence of cavities. Massive foci of lymphocytic infiltration were observed in the synovial membrane. On the 14th day, a fragmentation of cartilage happened, most of the bone beams (trabeculae) were destroyed. After 3 weeks the morphological picture of cartilage tissue was determined by the appearance in the lacunae of viable cells, the number of which was close to normal. Bone beams were restored, although they remained thin. In a synovial membrane, the hyperplasia of apical departments of villi, leukocytes infiltration, disorganization of connective tissue, and separate vascular disturbances remained. 30 days of the experiment were characterized by a relative recovery of structural relationships to normal. The obtained data confirm the feasibility of using carrageenan in experimental studies of osteoarthritis.Документ Rehabilitation features for patients with diaphyseal humerus fractures furing conservative treatment(Aluna Publishing, 2023) Kononenko, S. V.; Pelypenko, O. V.; Kovalov, O. S.; Chip, Ye. E.; Кононенко, Сергій Володимирович; Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр Сергійович; Чип, Євген ЕдуардовичAim: Determination of the key criteria for selecting the optimal physical rehabilitation scheme depending on the chosen method of conservative treatment. Materials and Methods: The study involved 53 patients with diaphyseal humerus fractures. In all cases, conservative functional treatment methods have been applied. Results: Based on the applied methods of conservative treatment, four clinical groups for medical rehabilitation have been identified: A, B, C, D, each containing 2 subgroups, depending on the relationship between the bone fragments and the sites of muscle attachment in the diaphyseal segment of the humerus. Subgroup “1” involved patients with diaphyseal humerus fractures, where the fragments serve as the sites of attachment for muscles. Subgroups “2” encompassed cases with fractures in the specified area, where the fragments do not serve as the sites of muscle insertion. The assessment of the functional activity of the elbow and shoulder joints was performed using the MEPS and CMS scales, respectively. Conclusions: The anatomical and topographical features of the muscle component are crucial for selecting the optimal tactics for conducting rehabilitation measures.Документ The role of screenings in pediatric orthopedic and dental pathology diagnostics(Полтавський державний медичний університет, 2023) Lytovchenko, S. O.; Pelypenko, O. V.; Malyk, S. V.; Berezan, O. I.; Liublinska, I. O; Литовченко, Степан Олександрович; Пелипенко, Олександр Васильович; Малик, Сергій Васильович; Березан, Олексій Іванович; Люблінська, Ірина ОлександрівнаEarly diagnosis is necessary for successful conservative treatment in pediatric orthopedics and orthodontics.Comorbid conditions in orthopedics and orthodontics are still understudied, although, they can possess high clinicalvalue for early detection.The purpose of the study was to determine the peculiarities of conducting preventive orthopedic examinationsof children and to investigate the prevalence of malocclusions in children with the pathology of the musculoskeletalsystem, in particular in children with scoliosis and flat feet.Документ Аналіз операційних втручань при пошкодженнях ротаційної манжети плеча із застосуванням артроскопії(ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України", 2015) Півень, Юрій Миколайович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Литвин, Юрій Павлович; Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Пивень, Юрий Николаевич; Ксёнз, Игорь Владимирович; Литвин, Юрий Павлович; Пелипенко, Александр Васильевич; Павленко, Светлана Николаевна; Piven, Iu. M.; Ksyonz, I. V.; Lytvyn, Iu. P.; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.У статті наведено результати лікування пошкоджень ротаційної манжети плеча у 72 хворих при використанні як малоінвазивної відкритої методики (61 пацієнт), так і при артроскопії (11 пацієнтів). Проведений аналіз показав: більше половини пацієнтів мали внутрішньосуглобові патології, поєднані з пошкодженням ротаційної манжети плеча; найбільш оптимальним початком операційного втручання є артроскопія, яка дозволяє діагностувати всі пошкодження плечового суглоба, а по можливості їх усунути. Малоінвазивне відкрите виправдане при тотальних розривах з відривом від місця інсеції ротаційної манжети плеча і в застарілих випадках при вираженій рефракції сухожильних частин; The article adduces the results of treatment of damages of rotary cuff of shoulder, in 72 patients using of both little invasive open methodology (61 patients) and arthroscopy (11 patients). The conducted analysis showed: the more than half of patients had intra-articular pathologies combination with the damage of rotary cuff of shoulder; most optimal beginning of operative intervention from arthroscopy that allows to diagnose all damages of humeral joint, and at possibility and their removals. Little invasive open interference is justified at total breaks, with tearing away from the place of insertion of rotator cuff of shoulder and in inveterate cases at the expressed retraction of tendon parts.Документ Аналіз причин механічних ускладнень після остеосинтезу кінцівок(ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», 2020) Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр Сергійович; Пелипенко, Александр Васильевич; Ковалев, Александр Сергеевич; Pelypenko, O. V.; Kovalov, O. S.Найбільш частими ускладненнями, на які вказують лікарі, є приєднання інфекції, порушення процесу зрощення перелому, виникнення стійких контрактур суглобів, особливо після внутрішньосуглобових переломів. Окреме місце займають ускладнення механічного походження, що пов’язані з пристроями, що фіксують кістки. Дані про механічні ускладнення в літературі мають досить суперечливий характер. Особливо дискутабельною є тема визначення конкретних причин, що викликали дані ускладнення. Практично не звертається увага на поведінкову чи соціальну сторону питання, якість виконання реабілітаційного режиму. Мета дослідження: аналіз причин виникнення ускладнень оперативного лікування пов’язаних із механічними факторами та визначення шляхів їх можливої профілактики. Матеріали та методи: досліджено результати лікування 36 хворих, що оперовані з приводу переломів кісток кінцівок та мали ускладнення, пов’язані з недосконалістю механічної фіксації перелому кісток. Термін виникнення ускладнень коливався від 5 днів до 1 року від дати оперативного втручання. Усі хворі були поділені на 2 групи: І група (ятрогенні) – 10 хворих із ятрогенними причинами ускладнень; ІІ група (пацієнтзалежні) – 26 пацієнтів із з’ясованими порушеннями призначеного режиму. Результати. Діагностовано 15 переломів фіксатора (чи його елементів) та 21 випадок міграції або деформації конструкцій. Найбільш проблемним сегментом виявився проксимальний відділ стегна, що, на нашу думку, має чітку вікову залежність. При аналізі помилок хірургічного лікування хворих (І група) зроблено припущення, що при своєчасній корекції післяопераційного режиму ускладнень можна було запобігти. Призначений режим лікування порушувався в 72,2% випадків (ІІ група). Повторну травму в ранньому післяопераційному періоді відмічали в 13 хворих (50%). Висновки. Профілактика ускладнень механічного походження повинна базуватись на дотриманні протоколів виконання оперативного втручання, динамічного спостереження прооперованих хворих за рахунок зв’язку з амбулаторною ланкою з врахуванням критеріїв, як соматичного, так і психологічного характеру зі своєчасною корекцією лікувального режимуДокумент Біомеханічні особливості скалкових переломів діафізу плечової кістки(Полтавський державний медичний університет, 2021-03) Кононенко, Сергій Володимирович; Пелипенко, Олександр Васильович; Кононенко, Сергей Владимирович; Пелипенко, Александр Васильевич; Kononenko, S. V.; Pelypenko, O. V.Переломи діафізу плечової кістки складають від 3 до 5% від загальної кількості переломів. Визначається чіткий бімодальний віковий розподіл пацієнтів з діафізарними переломами плечової кістки. Найбільше випадків зустрічається у чоловіків 21-30 років та у літніх жінок 60-80 років. Біомеханічні особливості зміщення кісткових відламків при переломі діафізу плечової кістки є важливою складовою в плануванні подальшої тактики лікування пацієнта та його реабілітації. Мета роботи: визначення можливих варіантів зміщення кісткових відламків та визначення ролі впливу м’язового компоненту на вектор їх зміщення при переломах на різних рівнях діафізарної ділянки. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стали 50 пацієнтів віком від 18 до 78 років зі скалковими переломами діафізу плечової кістки. За віковим розподілом переважали пацієнти віком від 55 до 78 років – 68%. У більшості випадків (62%) причиною скалкових переломів являвся низькоенергетичний травмуючий чинник. 60% пацієнтів було госпіталізовано в період першої доби з моменту виникнення травми. За класифікацією АО 72% склали переломи типу 12В та 28% – типу 12С. Методи оперативного лікування було використано у 76% пацієнтів, консервативного – у 24%. Вплив м’язового компоненту на зміщення кісткових відламків визначався за результатами даних комп’ютерної томографії та рентгендосліджень із застосуванням схеми типової інсерції м’язів на досліджуваній ділянці плечової кістки. Достовірні індивідуальні анатомічні особливості було визначено інтраопераційно. Результати та обговорення. Виділено 3 групи пацієнтів у яких було діагностовано скалковий перелом діафізу плечової кістки. Першу групу склали пацієнти похилого та старечого віку з низькоенергетичною травмою. До другої групи увійшли пацієнти віком від 18 до 59 років з низькоенергетичною травмою. Третю групу склали пацієнти з високоенергетичною травмою. В результаті дослідження виявлено ключові м’язи, які мали вплив на зміщення кісткових відламків при багатоскалкових переломах діафізу плечової кістки, а саме: дельтоподібний, великий грудний, дзьобо-плечовий, триголовий, двоголовий, плечовий та широкий м’яз спини. На основі проведеного аналізу клінічних даних виявлено взаємозв’язок рівня перелому при низькоенергетичних травмах від віку та статі. Для осіб похилого та старечого віку жіночої статі характерні переломи дистально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. Для осіб віком від 18 до 59 років характерною була локалізація перелому проксимально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. иявлено синергізм дії м’язів аддукційної групи на кісткові відламки при багатоскалкових переломах. Це потрібно враховувати під час виконання закритої репозиції, а також під час оперативного втручання.Документ Варіанти оптимізації медичної та соціальної адаптації геронтологічних хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки(2017) Пелипенко, Олександр Васильович; Березан, Олексій Іванович; Ковальов, Олександр Сергійович; Pelypenko, O. V.; Berezan, O. I.; Kovalov, O. S.; Пелипенко, Александр Васильевич; Березан, Алексей Иванович; Ковалёв, Александр СергеевичАктуальність. Питання організації дистанційного нагляду за геронтологічними пацієнтами з переломами проксимального відділу стегнової кістки лишається нагальною проблемою сучасності. Вирішення даної проблеми неможливе без удосконалення організації реабілітаційного періоду на всіх рівнях надання медичної допомоги даним хворим. Мета. Дослідження особливостей реабілітаційного періоду у геронтологічних хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки з подальшою розробкою заходів з оптимізації медичної та соціальної адаптації даних пацієнтів. Матеріали й методи. У роботі наведений аналіз віддалених даних спостереження 711 хворих з переломами проксимального відділу стегна, які звертались за медичною допомогою у 2001-2004 роках. Вивчені характеристики локалізації, сезонності травм, гендерні та вікові особливості. Достовірно встановлено долю 301 (45,7 %) постраждалого. Окрему групу травмованих (258 пацієнтів) відвідували члени громадської організації, до складу якої входили лікарі практичної ланки, лікарі-інтерни та студенти. Для вдосконалення роботи вказаної організації заздалегідь проведено анкетування серед студентів медичного та педагогічного вищих навчальних закладів щодо відношення молоді до медико-соціальних проектів з надання допомоги геронтологічним хворим. Результати. В установленій групі дослідження впродовж першого року померло 116 хворих (38,5 %), прожили більше 5 років від моменту травми 67 постраждалих (22,5 %). Серед травмованих, яких відвідували волонтери, більшість прожили більше року після травми (65,9 %). Визначені вікові характеристики постраждалих та частота спостережень переломів за локалізацією. Запропонована схема організації реабілітаційних заходів на етапі післяшпитального періоду з чітким визначенням завдань та обсягу допомоги, що надається на певних рівнях та періодах лікувального процесу. Надання допомоги з медичної та соціальної адаптації хворих проводили із залученням, окрім лікарів-спеціалістів, майбутніх лікарів – студентів та інтернів. З метою оптимізації роботи запропонованої організації та усвідомленого залучення студентів до групи з надання консультативної допомоги постраждалим, у 2017 році проведено анонімне анкетування 263 студентів різних курсів медичного та педагогічного вищих навчальних закладів. Отримані дані вказують на високий рівень готовності студентів до участі у громадських медико-соціальних проектах та висвітлюють проблемні аспекти проведення виховної та організаційної роботи серед молоді; Актуальность. Вопросы организации дистанционного наблюдения за геронтологическими пациентами с переломами проксимального отдела бедренной кости остается насущной проблемой современности. Решение данной проблемы невозможно без совершенствования организации реабилитационного периода на всех уровнях оказания медицинской помощи данным больным. Цель. Исследование особенностей реабилитационного периода у геронтологических больных с переломами проксимального отдела бедренной кости с последующей разработкой мероприятий по оптимизации медицинской и социальной адаптации данных пациентов. Материалы и методы. В работе приведен анализ отдаленных данных наблюдения 711 больных с переломами проксимального отдела бедра, которые обращались за медицинской помощью в 2001-2004 годах. Изучены характеристики локализации, сезонности травм, гендерные и возрастные особенности. Достоверно установлено судьбу 301 (45,7%) пострадавшего. Отдельную группу травмированных (258) посещали члены общественной организации, в состав которой входили врачи практического звена, врачи-интерны и студенты. Для совершенствования работы указанной организации заблаговременно проведено анкетирование среди студентов медицинского и педагогического высших учебных заведений в плане отношения молодежи к медико-социальным проектам по оказанию помощи геронтологическим больным. Результаты. В установленной группе исследования в первый год умерло 116 больных (38,5 %), прожили более 5 лет от момента травмы 67 пострадавших (22,5 %). Среди травмированных, которых посещали волонтеры, большинство прожили больше года после травмы (65,9 %). Определены возрастные характеристики пострадавших и частота наблюдений переломов по локализации. Предложена схема организации реабилитационных мероприятий на этапе постгоспитального периода с четким определением задач и объема помощи, выполняемых на отдельных уровнях и периодах лечебного процесса. Оказание помощи по медицинской и социальной адаптации больных проводилась с привлечением, кроме врачей-специалистов, будущих врачей – студентов и интернов. С целью оптимизации работы предложенной организации и осознанного привлечения студентов к группе по оказанию консультативной помощи пострадавшим, в 2017 году проведено анонимное анкетирование 263 студентов разных курсов медицинского и педагогического вузов. Полученные данные указывают на высокий уровень готовности студентов к участию в общественных медико-социальных проектах и демонстрируют проблемные аспекты проведения воспитательной и организационной работы среди молодежи; The issue of organizing remote care of gerontologic patients with fractures of the proximal femur remains an urgent problem of the present. The solution of this problem is impossible without improving rehabilitation period organization at all levels of medical care given to patients. The aim is to study rehabilitation period features of gerontology patients with fractures of the proximal femur and further develop measures for optimization of these patients’ medical and social adaptation. Materials and methods. The analysis of remote data of examination of 711 patients with proximal femur traumas, who applied for medical aid in the period 2001-2004, has been presented in the article. The localization characteristics, seasonality of traumas, gender and age characteristics have been studied. Destiny of 301 (45.7%) patients has been reliably established. A separate group of patients (258) was visited by members of a public organization, which included practitioners, interns and students. In order to improve the work of this organization, a questionnaire had been carried out in advance for students of medical and pedagogical higher educational establishments, concerning the attitude of youth to social projects of assistance to gerontologic patients. Results. In the established group, 116 (38.5%) patients died during the first year, 67 (22.5%) patients lived 5 years more since traumas. Among the patients who were visited by volunteers, most lived more than one year since trauma (65.9%). The age characteristics of patients and the frequency of observations of fractures localization have been determined. The scheme of organization of rehabilitation measures during out-of-hospital period with a clear determination of tasks and measures performed at separate levels and periods of the medical process has been proposed. Provision of medical and social adaptation of patients was carried out with the participation of doctors, future doctors - students and interns. In order to optimize the work of mentioned organization and to involve students into the advisory group, in 2017an anonymous survey was conducted among 263 students of various courses at medical and pedagogical universities. The obtained data indicate a high level of readiness of students for participation in public medical projects and highlight the problematic aspects of conducting educational and organizational work among young people.Документ Використання малоінвазивних методів оперативного лікування внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки(Полтавський державний медичний університет, 2023) Годуадзе, Г. Н.; Пелипенко, Олександр Васильович; Малик, Сергій Васильович; Гончаров, Артем Володимирович; Hoduadze, H. N.; Pelypenko, O. V.; Malyk, S. V.; Honcharov, A. V.Вступ. Переломи п'яти становлять близько 2% усіх переломів опорно-рухового апарату та майже 60% пошкоджень передплесневого відділу стопи. За статистикою, більше 75% серед переломів є внутрішньосуглобовими. Консервативне лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кіс- ток має обмежені показання та рекомендоване як альтернатива при наявності протипоказань до хірургічного. У зв’язку з високими ризиками післяопераційних ускладнень останні роки зростає кіль- кість досліджень, присвячених мінімальноінвазивним технікам оперативного лікування. Мета ро- боти - провести порівняльний аналіз ефективності лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки з використанням малоінвазивних методик. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 33 пацієнтів (38 переломів). Пацієнти були розподілені на 2 групи, яким було виконано закриту репозицію та фіксацію спонгіозними гвинтами або малоінвазивну відкриту репо- зицію через доступ до підтаранного синусу та фіксацією пластиною з кутовою стабільністю. Ре- зультати. Були зареєстровані відмінності у оцінці больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою, набряку прооперованого сегменту та якістю загоєння ран на користь транскутанної фік- сації гвинтами. Якість життя за шкалою The Lower Extremity Functional Scale в обох групах через 3 та 6 місяців після операції мала добру оцінку. Функціональність ділянки стоп за шкалою Foot Function Index через 3 та 6 місяців трактувалися як «добре» та «відмінно» в обох групах відповідно. Висновки. В залежності від типу внутрішньосуглобового перелому обидва малоінвазивні методи оперативного лікування складних переломів п’яткової кістки допомагають відновити анатомічні співвідношення, дозволяють запобігти значній кількості ускладнень, зменшити больовий синдром, прискорити загоєння ран, дозволяють досягти утворення косметичного післяопераційного рубця та покращити якість життя в післяопераційному періоді. Малоінвазивний остеосинтез спонгіоз- ними гвинтами за окремими критеріями оцінки ефективності має переваги перед остеосинтезом пластинами, але його застосування обмежено біомеханічними характеристиками ушкодження.Документ Вплив препаратів кріоконсервованої плаценти на перебіг неспецифічного гонартриту в експерименті(2021) Пелипенко, Олександр Васильович; Шепітько, Володимир Іванович; Pelypenko, O. V.; Shepitko, V. I.Актуальність. Лікування патології суглобів як дегенеративного, так і травматичного генезу — процес тривалий, багатокомпонентний, завжди вимагає спільних зусиль лікаря та пацієнта. Вибір оптимальних засобів терапії складний та неоднозначний. Біологічно активні речовини — одні з потужних засобів боротьби із запальним процесом, що є постійним супутником пошкодження. Завдяки своїм антиоксидантним, імуномодулюючим та регенеративним властивостям фрагменти плаценти визнані перспективним засобом лікування артропатій різної етіології. Мета дослідження — визначення морфологічних характеристик складових структур колінних суглобів щурів у нормі в умовах експериментального артриту та після введення кріоконсервованої плаценти. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проводилось на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольні групи по 35 тварин кожна, яким виконувались: 1) моделювання каргінаніндукованого асептичного запалення колінного суглоба; 2) підшкірна імплантація фрагмента плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагмента плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглоба. Гістологічні препарати готували за загальними методиками із забарвленням гематоксиліном та еозином та за Ван Гізоном. Результати. При створенні запального вогнища зміни в хрящовій тканині визначались із третьої доби у вигляді лакунарності, каріопікнозу як етап некробіозу хондроцитів, що був особливо виражений із 10-ї до 14-ї доби. Морфологічні зміни кісткової тканини щурів, яким вводився ƛ-карагінан, відмічались на 7-му добу дослідження у вигляді резорбції та деструкції кісткових балок. У подальшому (10-та доба) запальний процес призводив до картини фрагментованої архітектоніки кісткової тканини, що спостерігалась до 21-ї доби. Із боку синовіальної оболонки спостерігаються гіперплазія ворсин, лімфоїдна інфільтрація, поява додаткових шарів синовіїцитів як результат проліферативної реакції. Найбільш виражені зміни спостерігались у покривному шарі синовіальної оболонки. При однократному введенні кріоконсервованої плаценти ознаки запалення вірогідно зменшувались: обмежувалась площа деструкції хряща та кістки, у синовіальній оболонці знижувались ознаки мукоїдного набухання. Процеси функціонального кровонаповнення мікроциркуляторного русла переважали над ішемічними. Стимуляція регенеративних процесів забезпечувала структурне відновлення на 21-шу добу спостереження. Висновки. Препарати кріоконсервованої плаценти впливають на перебіг запального процесу в умовах експериментального остеоартриту. Найбільш вірогідний терапевтичний ефект визначається з боку синовіальної оболонки.Документ Деякі питання викладання травматології та ортопедії на додипломному та післядипломному етапах навчання(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2018) Павленко, Світлана Миколаївна; Пелипенко, Олександр Васильович; Півень, Юрій Миколайович; Ковальов, Олександр Сергійович; Павленко, Светлана Николаевна; Пелипенко, Александр Васильевич; Пивень, Юрий Николаевич; Ковалёв, Александр Сергеевич; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.; Piven, Y. M.; Kovalov, O. S.У статті розглянуті питання самостійної роботи студентів, а також головні напрямки підготовки фахівців на етапі післядипломної освіти; В статье рассмотрены вопросы самостоятельной работы студентов, а также главные направления подготовки специалистов на этапе последипломного образования; В статье рассмотрены вопросы самостоятельной работы студентов, а также главные направления подготовки специалистов на этапе последипломного образования.Документ Етапне функціональне лікування переломів дистального відділу плечової кістки(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2018) Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Ковальов, Олександр Сергійович; Гончаров, Артем Володимирович; Соколка, В'ячеслав Володимирович; Баженов, Андрій Аркадійович; Жигайлов, Сергій Сергійович; Пелипенко, Александр Васильевич; Павленко, Светлана Николаевна; Ковалёв, Александр Сергеевич; Гончаров, Артем Владимирович; Соколка, Вячеслав Владимирович; Баженов, Андрей Аркадиевич; Жигайлов, Сергей Сергеевич; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.; Kovalov, O. S.; Goncharov, A. V.; Sokolka, V. V.; Bazhenov, A. A.; Zhigailov, S. S.Проведений аналіз функціонального лікування 54 хворих з переломами дистального відділу плечової кістки. У всіх хворих застосовано екстрамедулярний металоостеосинтез. Виділені окремі етапи медичної реабілітації, визначені певні завдання та особливості лікувальних заходів на кожному етапі. Визначені причини основних ускладнень, запропоновані шляхи їх профілактики; Проведенный анализ функционального лечения 54 больных с переломами дистального отдела плечевой кости. У всех больных применен экстрамедуллярный металлоостеосинтез. Выделены отдельные этапы медицинской реабилитации, определенны определённые задачи и особенности лечебных мероприятий на каждом этапе. Определены причины основных осложнений, предложены пути их профилактики; The analysis of functional treatment of 54 patients with fractures of the distal humerus was performed. In all patients, extramedullary metalloesteosynthesis was used. Separate stages of medical rehabilitation are singled out, certain tasks and features of medical measures at each stage are certain. The causes of the main complications are determined, the ways of their prevention are suggested.Документ Контроль якості теоретичної та практичної підготовки студентів на кафедрі травматології та ортопедії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Півень, Юрій Миколайович; Ковальов, Олександр Сергійович; Пелипенко, Александр Васильевич; Павленко, Светлана Николаевна; Пивень, Юрий Николаевич; Ковалёв, Александр Сергеевич; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.; Piven, Y. M.; Kovalov, O. S.В статті визначена окрема роль практичної та теоретичної підготовки студентів. Вказані шляхи оптимізації процесу набуття практичних навичок. Визначені варіанти контролю теоретичної підготовки, в тому числі при позааудиторному вивченні предмету. Відмічено значення питань міждисциплінарної інтеграції; The article defines a separate role of practical and theoretical students training. There were indicated ways of process optimization in order to obtain practical skills. Determined control options of theoretical preparation, including those of extracurricular learning activities. Noted importance of interdisciplinary integration issuesДокумент Морфологічні особливості компонентів та функціональні параметри синовіальної оболонки суглобів щурів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Пелипенко, Олександр Васильович; Пелипенко, Александр Васильевич; Pelypenko, O. V.; Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepitko, V. I.Проведене морфологічне дослідження кількісних та якісних співвідношень елементів синовіальної оболонки колінних суглобів щурів. Отримані характеристики пошарової будови та особливості кровопостачання можуть бути використані у подальших експериментальних дослідженнях як контрольні; Проведено морфологическое исследование количественных и качественных соотношений элементов синовиальной оболочки коленных суставов крыс. Полученные характеристики послойного строения и особенности кровоснабжения могут быть использованы в дальнейших экспериментальных исследованиях как контрольные; A morphological study of the quantitative and qualitative relationships of the elements of the synovial membrane of the knee joints in rats was carried out. The received characteristics of a layered structure and features of blood supply can be used in further experimental studies as control.Документ Обстеження. Історія хвороби в клініці ортопедії і травматології(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2004) Пелипенко, Василь Павлович; Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Пелипенко, Василий Павлович; Пелипенко, Александр Васильевич; Павленко, Светлана Николаевна; Pelypenko, V. P.; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.Автори, маючи достатній педагогічний і лікувальний досвід, в цьому виданні накопичили і узагальнили великий обсяг інформації, що одержується при обстеженні хворого (потерпілого) за допомогою сучасних методів візуалізації. Приведені класифікації пошкоджень, остеохондропатій, пухлин кісток, уроджених вад і аномалій розвитку, симптомів і синдромів. Навчальний посібник розрахований на студентів, лікарів-інтернів, спеціалістів ортопедів – травматологів.Документ Організація позашпитальної допомоги пацієнтам з пошкодженням опорно-рухового апарату(2019) Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр Сергійович; Березан, Олексій Іванович; Пелипенко, Александр Васильевич; Ковалёв, Александр Сергеевич; Березан, Алексей Иванович; Pelypenko, O. V.; Kovalov, O. S.; Berezan, O. I.Актуальність. Динамічне спостереження за геронтологічними постраждалими є доведеним засобом підвищення ефективності лікування. Мета. Дослідження особливостей реабілітаційного періоду та удосконалення організації заходів медичної та соціальної адаптації хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки. Матеріали та методи. Простежено віддалені наслідки 711 пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна. Результати. Критерій якості лікування - виживання хворого протягом року після отримання травми. Висновки. Динамічне спостереження за постраждалими підвищує ефективність лікувальних заходів; Актуальность. Динамическое наблюдение за геронтологическими пострадавшими является доказанным средством повышения эффективности лечения. Цель. Исследование особенностей реабилитационного периода и усовершенствование организации мероприятий медицинской и социальной адаптации больных с переломами проксимального отдела бедренной кости. Материалы и методы. Прослежены отдаленные последствия 711 пациентов с переломами проксимального отдела бедра. Результаты. Критерий качества лечения - выживание больного в течение года после получения травмы. Выводы. Динамическое наблюдение за пострадавшими повышает эффективность лечебных мероприятий; Relevance. Dynamic monitoring of gerontologic victims is a proven method of the treatment effectiveness improvement. Goal. Investigation of the rehabilitation period features and improvement of the organization of medical and social patients adaptation with proximal femur fractures. Materials and methods. The long-term consequences of 711 patients with proximal hip fractures were traced. Results. Quality of treatment criteria is the patient survival during the first year post injury. Conclusions. Dynamic monitoring of victims increases the effectiveness of therapeutic interventions.Документ Особливості лікування переломів таза у хворих з психічними розладами(Издательский дом "Заславский", 2019) Пелипенко, Олександр Васильович; Дідик, Назарій Романович; Ковальов, Олександр Сергійович; Гончаров, Артем Володимирович; Павленко, Світлана Миколаївна; Баженов, Андрій Аркадійович; Пелипенко, Александр Васильевич; Дидык, Назарий Романович; Ковалёв, Александр Сергеевич; Гончаров, Артем Владимирович; Павленко, Светлана Николаевна; Баженов, Андрей Аркадиевич; Pelypenko, O. V.; Didyk, N. R.; Kovalov, O. S.; Goncharov, А. V.; Pavlenko, S. N.; Bazhenov, А. А.Актуальність. Наявність психічних розладів людини має значний вплив на перебіг процесу надання медичної допомоги при отриманні ушкоджень опорно-рухового апарату. Від особливостей організації оптимального комплексу лікувальних заходів при переломах кісток тазу у психічних хворих залежить збереження життя пацієнту та його подальші функціональні спроможності. Мета роботи: визначити особливості етапного лікування хворих з переломами тазу, які мають психічні порушення з розробкою рекомендацій з профілактики ускладнень. Матеріали і методи. Використані дані 22 хворих у віці від 18 до 79 років. У 18 хворих (82%) ушкодження тазу було елементом політравми. Розлади психічного стану виявлені у 13,6% хворих у яких діагностовано перелом кісток тазу типу С (за класифікацією АО). Переважною причиною травми були дорожньо-транспортні пригоди (59%), кататравма (27%). Стабілізація відломків апаратом зовнішньої фіксації, як елемент протишокової терапії, виконана у 36% випадків. Результати. Дані загального аналізу крові в першу годину не є інформативними і потребують динамічного спостереження. Особливістю перебігу травматичної хвороби у хворих з психічними розладами були швидка нормалізація показників гомеостазу та циклічне підвищення рівня глюкози крові. Група хворих з переломами типу А лікувались консервативним методом. Виконання ортопедичної укладки з адекватним знеболенням дозволяло нормалізувати стан пацієнта і після індивідуальної інфузійної терапії та контролю гемодинаміки з відповідними рекомендаціями подальшого режиму лікування виписати хворого в амбулаторні умови на 4-7 добу. Ускладнень не спостерігалось. Ускладнення лікувального періоду, що спостерігались в групах хворих з переломами типу В та С розподіляли на 3 групи: пов’язані зі складністю травми, наявністю супутніх патологічних станів та залежні від поведінки пацієнта (дотримання призначеного режиму). Ведення пацієнтів із супутнім психічним захворюванням мало виражені особливості. Базовою методикою купірування загострення було призначення седативних препаратів, що заважало повноцінному виконанню оптимального функціонального режиму лікування. Дана тактика значно підвищувала ризик розвитку гіпостатичних ускладнень (пролежні, пневмонія, тромбози). Відмова від седації містила в собі ризики, обумовлені неадекватною поведінкою хворих. При психічному збудженні пацієнти порушували стерильність ран, самостійно видаляли катетери, розхитували пристрої зовнішньої фіксації. Раннє приєднання інфікованих ускладнень не дозволяло в оптимальні терміни виконати стабільну фіксацію фрагментів перелому внутрішніми конструкціями. Тимчасова механічна фіксація хворого чи створення індивідуального поста підвищувала ризик травматизації пацієнта та медичного персоналу. Висновки. Післятравматичне загострення психічного захворювання вимагає проведення додаткових заходів седації хворих для профілактики повторних суїцідальних спроб, захисту зовнішніх конструкцій, забезпечення введення необхідних медикаментів, постійного контролю за виконанням режиму реабілітації; Актуальность. Наличие психических расстройств человека может влиять на ход процесса оказания медицинской помощи при получении повреждений опорно-двигательного аппарата. От особенностей организации оптимального комплекса лечебных мероприятий при переломах костей таза у психических больных зависит сохранение жизни пациента и его дальнейшие функциональные способности. Цель работы: определить особенности этапного лечения больных с переломами таза, которые имеют психические нарушения с разработкой рекомендаций по профилактике осложнений. Материалы и методы. Использованы данные 22 больных в возрасте от 18 до 79 лет. У 18 больных (82%) повреждение таза было элементом политравмы. Расстройства психического состояния обнаружены у 13,6% больных у которых диагностирован перелом костей таза типа С (по классификации АО). Преобладающей причиной травмы были дорожно-транспортные происшествия (59%), кататравма (27%). Стабилизация отломков аппаратом внешней фиксации, как элемент противошоковой терапии, выполнена в 36% случаев. Результаты. Данные общего анализа крови в первый час не являются информативными и требуют динамического наблюдения. Особенностью течения травматической болезни у больных с психическими расстройствами были быстрая нормализация показателей гомеостаза и циклическое повышение уровня глюкозы крови. Группа больных с переломами типа А лечилась консервативным методом. Выполнение ортопедической укладки с адекватным обезболиванием позволяло нормализовать состояние пациента и после индивидуальной инфузионной терапии и контроля гемодинамики с соответствующими рекомендациями дальнейшего режима лечения выписать больного в амбулаторные условия на 4-7 сутки. Осложнений не наблюдалось. Осложнения лечебного периода наблюдались в группах больных с переломами типа В и С распределяли на 3 группы: связанные со сложностью травмы, наличием сопутствующих патологических состояний и зависящие от поведения пациента (соблюдение назначенного режима). Ведение пациентов с сопутствующим психическим заболеванием имело выраженные особенности. Базовой методикой купирования обострения было назначение седативных препаратов, что мешало полноценному выполнению оптимального функционального режима лечения. Данная тактика значительно повышала риск развития гипостатических осложнений (пролежни, пневмония, тромбозы). Отказ от седации содержал в себе риски, обусловленные неадекватным поведением больных. При психическом возбуждении пациенты нарушали стерильность ран, самостоятельно удаляли катетеры, расшатывали устройства внешней фиксации. Раннее присоединение инфицированных осложнений не позволяло в оптимальные сроки выполнить стабильную фиксацию фрагментов перелома внутренними конструкциями. Временная механическая фиксация больного или создание индивидуального поста повышали риск травматизации пациента и медицинского персонала. Выводы. Посттравматическое обострение психического заболевания требует проведения дополнительных мероприятий седации больных для профилактики повторных суицидальных попыток, защиты наружных конструкций, обеспечения ввода необходимых медикаментов, постоянного контроля за выполнением режима реабилитации; Background. The presence of mental disorders in a person can influence the course and process of medical treatment approaches during musculoskeletal system injuries. The preservation of the patient’s life and its further functional abilities depend on organization and complex of optimal therapeutic measures during pelvis fracture in psychiatric patients. Objective: to determine the features of the staged treatment in pelvic fracture patients who have mental disorders, develop recommendations for the prevention of complications. Materials and methods. Used data of 22 patients ages 18 to 79 years. In 18 patients (82%), pelvic damage was an element of polytrauma. Mental disorders were found in 13,6% of patients who have been diagnosed with a type C pelvic fracture (according to AO classification). The predominant cause of injury was road accidents (59%), catatrauma (27%). Fragments stabilization by the external fixation device, as an element of anti-shock therapy, was performed in 36% of cases. Results. The data of the BMP ( basic metabolic panel ) blood test in the first hour are not informative and require close observation. Distinguishing factor of the traumatic disease course in patients with mental disorders was the rapid normalization of homeostasis and cyclical increase in blood glucose levels. A group of patients with type A fractures was treated conservatively. Performing orthopedic styling with adequate anesthesia allowed to normalize the patient's condition and after intravenous therapy and hemodynamic control with appropriate recommendations for further treatment regimen to discharge the patient for outpatient settings for 4-7 days. Complications were not observed. Complications of the treatment were observed in groups of patients with fractures of type B and C, were divided into 3 groups: those associated with the complexity of the injury, the presence of concomitant pathological conditions and depending on the patient’s behavior (compliance with the prescribed regimen). The management of patients with concomitant mental illness had distinct features. The basic method of relieving aggravation was the prescription of sedatives, which prevented the full implementation of the optimal functional treatment regimen. This tactic significantly increased the risk of developing hypostatic complications (pressure ulcers, pneumonia, thrombosis). Refusal of sedation contained risks of inadequate patient behavior. During mental excitement, patients violated wound sterility, self-removed catheters, loosened external fixation devices. Early wounds infection complications did not allow for optimal time to perform a stable fixation of fracture fragments with internal structures. Temporary patients restrains or creation of one on one sitter watch increased the risk of injury to the patient and medical staff. Conclusions. Post-traumatic exacerbation of mental illness requires additional measures patient sedation for the prevention of repeated suicidal attempts, protection of external structures, ensuring the input necessary medications, constant monitoring of the implementation of the rehabilitation regime.Документ Особливості підготовки лікарів-інтернів з фаху «Загальна практика–сімейна медицина» на кафедрі травматології та ортопедії(Национальная академия медицинских наук Украины, Киевская медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Украинская ассоциация семейной медицины, 2015) Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Півень, Юрій Миколайович; Пелипенко, Александр Васильевич; Павленко, Светлана Николаевна; Пивень, Юрий Николаевич; Pelypenko, O. V.; Pavlenko, S. M.; Piven, Iu. M.Викладання травматології та ортопедії під час підготовки лікарів-інтернів за фахом «Загальна практика–сімейна медицина» має специфічні особливості. Важливу роль відіграє самостійна підготовка, яка повинна бути систематизованою, спланованою та методично забезпеченою; Преподавание травматологии и ортопедии при подготовке врачей-интернов по специальности «Общая практика–семейная медицина» имеет свои специфические особенности. Важная роль отведена самостоятельной подготовке, которая должна быть систематизированной, спланированной и методически обоснованной; The teaching of traumatology and orthopedics in the training of interns in the specialty «General practice–family medicine» has its own specific features. An important role for self1training, which must be systematic, planned and methodologically sound.Документ Порівняльний аналіз судинної відповіді синовіальної та кісткової тканини колінного суглобу щурів при експериментальному неспецифічному артриті та при введенні кріоконсервованої плаценти(Полтавський державний медичний університет, 2021) Пелипенко, Олександр Васильович; Pelypenko, O. V.Актуальність. Одна з сучасних гіпотез патогенезу остеоартриту безпосередньо стосується порушення кровообігу у суглобоутворюючих тканинах з подальшим розвитком дистрофічно-дегенеративних змін. Зважаючи на відсутність наявності судин у хрящовій тканині, особливо актуальною стає дослідження гемоциркуляторних процесів в субхондральній кістці та синовіальній оболонці в нормі та в умовах виникнення патологічного стану. Мета дослідження. Порівняльна оцінка стану мікроциркуляції субхондральної кістки та синовіальної оболонки колінних суглобів щурів в нормі, в умовах експериментального артриту та після впливу препаратів кріоконсервованої плаценти. Матеріал та методи. Експериментальне дослідження виконано на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольних групи по 35 тварин кожна, яким виконувалось: 1) моделювання каргінан-індукованого асептичного запалення колінного суглобу; 2) підшкірна імплантація фрагменту плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагменту плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглобу. Гістологічні препарати готували за загальними методиками з фарбуванням гематоксилін-еозином та за Ван Гізоном. Результати. Наповнення судин кісткової і, особливо, синовіальної тканин характерно було для перших трьох діб експерименту в усіх групах дослідження. Реакція мікроциркуляторного русла у групі, де моделювалось асептичне запалення, відрізнялась зміною вказаного стану стадією ішемізації тканин. У групі тварин, яким вводилась кріоконсервована плацента, навпаки тривалий час відмічалась наявність сладж – феномену, що свідчило про фізіологічність та зворотність процесу. Введення кріоконсервованої плаценти на фоні асептичного запалення нівелювало ішемічні явища, активізувало процеси ангіо- та остеогенезу. Висновки. Мікроциркуляторна система синовіального та кісткового компонентів суглобу синхронізована при відповіді на вплив патологічних чинників. Синовіальна оболонка, як більш чутлива, раніше включається в метаболічні трансформації. Кісткова складова відрізняється відносною стабільністю – пізніше потерпає деструктивних змін та раніше реорганізується. Введення кріоконсервованої плаценти дозволяє значно зменшити негативний вплив запального процесу при експериментальному остеоартриті.