Перегляд за Автор "Piliuhin, A. V."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cardiovascular system. Organs of immune system(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ustenko, R. L.; Svintsyska, N. L.; Hryn, V. H.; Katsenko, A. L.; Piliuhin, A. V.; Устенко, Роман Леонідович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Каценко, Андрій Любославович; Пілюгін, Андрій ВалентиновичДокумент General biological patterns of the structure of human major and minor lacrimal glands and under-researched aspects of their morphology(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Katsenko, A. L.; Sherstiuk, O. A.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.; Piliuhin, V. A.; Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Пілюгін, Валентин Олексійович; Каценко, Андрей Любославович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Пилюгин, Валентин АлексеевичThe article discusses the fundamental and modern data on the structure and functions of human large and small lacrimal glands. The palpebral lobe of the human lacrimal gland consists of numerous fairly large lobules, which are almost of identical structure. Each lobule has several axial excretory intralobular ducts. Their branches along the whole length are surrounded by secretory epithelial components in the form of terminal sections and the corresponding finniest terminal lacrimal ducts that are grouped into the grapebunch structural elements. Blood supply to the capillary network of the lacrimal gland and its alveoli is carried out by several arterioles that run through very large interstitial spaces rich in fatty tissue. Each arteriole supplies several adjacent lobules. The network of capillaries can be described as integral and is not divided into segments that would correspond to sublobular units. Blood capillaries are located in the spaces between several adjacent terminal portions. Thus, the fact of close syntopic similarity of the intralobular excretory ducts and postcapillary venules has been confirmed. The article poses the appropriateness of more detailed morphological studying of anatomical and topographic characteristics of the lacrimal glands. If has been found out the lack of information on the cellular composition of the wall of the excretory ducts of the lacrimal gland, both in humans and in laboratory rats, in order to compare their morphology and the quality of the secretion they produce. It would be interesting to compare the morphology of the human lacrimal glands and the garder gland in rats to identify general biological characteristics of the structure and functioning; В статье рассмотрены фундаментальные и современные данные о структуре и функции больших и малых слезных желез человека. Пальпебральная доля слезной железы человека состоит из многочисленных достаточно крупных долек, которые имеют практически идентичный принцип устройства. Каждая долька имеет несколько осевых выводных внутридольковых протоков. Их разветвления на всем протяжении окружены секреторными эпителиальными компонентами в виде концевых отделов и соответствующих им мельчайших терминальных слезных протоков, образующих в совокупности структурные элементы гроздевидной формы. Доставка крови к капиллярной сети долек слезной железы и ее mальвеол осуществляется несколькими артериолами, которые проходят в очень крупных интерстициальных промежутках богатых жировой тканью. Каждая такая артериола кровоснабжает несколько смежных долек. От нее берут свое начало прекапиллярные артериолы, непосредственно питающие кровью альвеолы дольки. Сеть капилляров едина и не разделяется на блоки, которые соответствовали бы субдольковым единицам. Кровеносные капилляры располагаются в пространствах между несколькими смежными концевыми отделами. Таким образом, подтверждается факт тесного синтопического соответствия внутридольковых выводных протоков и посткапиллярных венул. Доказана необходимость в проведении более детальных морфологических исследований, анатомо-топографических особенностей слезных желез. Требуется дальнейшее изучение клеточного состава стенки выводных протоков слезной железы, как у человека, так и у лабораторной крысы с целью сравнения их морфологии и качества вырабатываемого ими секрета. Интересным было бы сравнить морфологию слезных желез человека и гардеровой железы крысы с целью выявления общебиологических черт строения и функции; У статті розглянуті фундаментальні та сучасні дані про структуру та функції великих і малих сльозових залоз людини. Пальпебральна частка сльозової залози людини складається з численних досить великих часточок, які мають практично ідентичний принцип улаштування. Кожна часточка має кілька осьових вивідних внутрішньодолькових проток. Їх розгалуження на всьому протязі оточені секреторними епітеліальними компонентами у вигляді кінцевих відділів і відповідних їм найдрібніших термінальних сльозових протоків, що утворюють в сукупності структурні елементи гроноподібної форми. До- ставка крові до капілярної мережі часточок сльозової залози і її альвеол здійснюється декількома артеріолами, які проходять в дуже великих інтерстиціальних проміжках, багатих на жирову тканину. Кожна така артеріола кровопостачає кілька суміжних часточок. Від неї беруть свій початок прекапілярні артеріоли, що безпосередньо живлять кров'ю альвеоли часточки. Мережа капілярів єдина і не поділяється на блоки, які відповідали б субдольковим одиницям. Кровоносні капіляри розташовуються в просторах між декількома суміжними кінцевими відділами. Таким чином, підтверджується факт тісної синтопічної відповідності внутрішньодолькових вивідних протоків і посткапілярних венул. Доведена необхідність в проведенні більш детальних морфологічних досліджень, анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз. Потрібне подальше вивчення клітинного складу стінки вивідних протоків сльозової залози, як у людини, так і у лабораторних щурів з метою порівняння їх морфології і якості секрету, що ними виробляється. Цікавим було б порівняти морфологію сльозових залоз людини і гардерової залози щура з метою виявлення загальнобіологічних рис будови і функції.Документ Multilayer plastic reconstruction in the three-dimensional study of the human lacrimal gland(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Hryn, V. H.; Sherstiuk, O. О.; Piliuhin, A. V.; Svintsytska, N. L.; Lavrenko, A. V.; Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Олексійович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Лавренко, Анна Володимирівна; Гринь, Владимир Григорьевич; Шерстюк, Олег Алексеевич; Пилюгин, Андрей Валентинович; Свинцицкая, Наталья ЛеонидовнаLacrimal glands are in the limelight for both clinicians, and morphologists, who understand that the clinical interpretation of morphological factology is to be relying on modern anatomical data. 10 specimens of the human lacrimal glands (palpebral part) have been studied. The use of the method of multilayer plastic reconstruction enables to get the megascopic reconstruction of the lacrimal gland, which can be studied from all sides, getting a visualization of the shape and dimensions, as well as allows to investigate the inner topography of the organ, the geometry of the lumen of the epithelial excretory ducts of the glands, to determine the changes in the thickness of the wall, to get a visual representation of microtopographic correlation between the different sections of the blood microcirculatory flow with the epithelial excretory ducts in the human lacrimal glands; Сльозні залози перебувають у сфері уваги не тількиклініцистів, але і морфологів, між якими є розуміння того що, клінічне тлумачення морфологічної фактології повинно опиратися на сучасні анатомічні відомості. Матеріалом дослідження слугували 10 препаратів сльозових залоз (пальпебральна частка) людини. Використання способу багатошарової пластичної реконструкції дозволяє отримати збільшену реконструкцію сльозової залози, яку можна вивчати з різних боків, отримуючи вичерпне уявлення про форму та розміри, а токож дозволяє вивчити внутрішній рельєф органа, геометрію просвіту епітеліальних вивідних протоків залоз, визначити зміни товщини стінки, одержати наочне уявлення про мікротопографічні взаємовідносини різноманітних ланок мікроциркуляторного русла з епітеліальними екскреторними протоками в сльозових залозах людини;Слезные железы находятся в сфере внимания не только клиницистов, но и морфологов, между которыми есть понимание того, что, клиническое толкование морфологической фактологии должно опираться на современные анатомические сведения. Материалом исследования послужили 10 препаратов слезных желез (пальбебральная часточка) человека. Использование способа многослойной пластической реконструкции позволяет получить увеличенную реконструкцию слезной железы, которую можно изучать с разных сторон, получая исчерпывающее представление о форме и размерах, а также позволяет изучить внутренний рельеф органа, геометрию просвета эпителиальных взводных протоков желез, определить изменения толщины стенки, получить наглядное представление о микротопографии взаимоотношения различных звеньев микроциркуляторного русла с эпителиальными экскреторными протоками в слезных железах человека.Документ Optimization of the educational process in the context of internationalization of higher education(Полтавський державний медичний університет, 2023) Sherstіuk, O. O.; Svintsytska, N. L.; Bilash, V. P.; Hryn, V. H.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Piliuhin, A. V.; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Білаш, Валентина Павлівна; Гринь, Володимир Григорович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Пілюгін, Андрій ВалентиновичThe article discusses the characteristic features of the development of modern society, communication mechanisms, and intercultural relations. It suggests the methods of certain unification of requirements for the quality of higher education, educational and professional programmes, and research, which significantly impact national higher education systems and individual universities. The growing prestige of integration and internationalisation of higher education in the educational and scientific processes contributes to the formation of international development trends and intercultural programmes at the level of any higher education institution. The article highlights the priority and necessity of measures to build international partnerships, student exchanges, and the opening of branches abroad. And all this is not just a promising trend: this process directly affects the quality of education. It becomes one of the key factors of competitiveness and efficiency of an educational institution. The importance of students' academic mobility in university internationalisation has been proven. Through student exchange, student mobility is an opportunity to spend a certain period of time in a foreign higher education institution without interrupting the educational process in the native alma mater. The tasks of a higher education institution also include justifying modern changes in the university's organisational culture and finding a balance between classical academic education and post-academic standards. This transition has its differences both in the practice of modernisation of an individual university and at the level of standardisation of the national higher education system. Today, the processes of integration and internationalisation are developing in line with the new challenges posed by the world. In the field of professional education, the concept that if the world is not interested in you, then no one is interested in you is becoming more and more pronounced.Документ Peculiarities of studying and teaching the discipline human anatomy in english in the medical high school(Полтавський державний медичний університет, 2022) Hryn, V. H.; Svintsytska, N. L.; Bilash, V. P.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Piliuhin, A. V.; Гринь, Володимир Григорович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Білаш, Валентина Павлівна; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Пілюгін, Андрій ВалентиновичThe introduction of effective methods of solving problems by teaching morphological disciplines to international students to form their professional competencies remains relevant today. This is due to the high level of necessity for medical education in many countries worldwide, a sufficient level of teaching in Ukrainian higher education institutions and attractive learning conditions. An indisputable step for a comprehensive integration process at the university is the combination and complementarity of educational and scientific processes. Requirements for the training of doctors include the organization of a scientific control system in the learning process. In Ukraine, the essence of modernization of the educational process is most reflected in the Concept of distance education, which due to such a global phenomenon as the Internet, covered broad sections of society and became the essential factor in its development. It has been proved that the efficiency of the educational process can be achieved due to favorable conditions for the work of students, solving problems related to the introduction of various means of their activation and motivation, development of comprehensive measures of educational and control types. However, the training of English-speaking specialists causes some difficulties, namely: mastering the methods of practical classes, presenting lectures and studying anatomical nomenclature in English, forming a high level of spoken English, creating and improving the teaching base, purchasing modern English textbooks and preparation of foreign students for the licenseintegrated exam «Step-1». Despite all the peculiarities, the training of English-speaking doctors is the right step of any domestic higher medical institution and reflects global practiceДокумент Report on the study of spatial organization of the human prostate glands(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, 2017) Hryn, V. H.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.; Ustenko, R. L.; Dolzhkovyi, S. V.; Гринь, Володимир Григорович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Должковий, Сергій ВікторовичABSTRACT Introduction: In terms of the spatial organization human prostate is the complex organ due to the fact that it consists of several types of glands, localized in several histotopographic areas, characterized by the heterogeneous structure. On the other hand, most of the prostate glands are characterized by the high degree of adjacency to each other and quite complicated architectonics of both the external and internal contours of their acini and terminal ducts. The aim: The paper was aimed at the study of steromorphological features of the tubuloalveolar secretory elements in the peripheral area of the human prostate. Material and Methods: 10 isolated postmortem specimens of the prostate gland, urinary bladder, seminal vesicles, fragments of the seminal ducts and urinary tracts which were taken from adult patients, died for the reasons not associated with the pathology of the urogenital system, have been analyzed to study the features of spatial organization of the human prostate glands in its peripheral area. To analyze the secretory components of the prostate stereological and decomposition methods have been used, which allow visualization of its structural and functional elements in all three inter-perpendicular planes. Results and Conclusions: The use of the suggested method enables to get the megascopic reconstruction of the acini and terminal ducts of the prostate gland which can be studied from all sides, getting a comprehensive idea about the shape and size, as well as allows to explore the inner topography of the organ’s structure, the geometry of the lumen of the epithelial excretory ducts, to determine the changes in the thickness of the wall, to get a visual representation of microtopographic correlation between the different parts of blood microcirculatory flow with the acini and terminal ducts of the prostate glandДокумент Stereomorphology of the glandular parenchyma of the inferoposterolateral area of human prostate gland(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, 2018) Sherstiuk, O. O.; Hryn, V. H.; Vynnyk, N. I.; Piliuhin, A. V.; Koptev, M.; Шерстюк, Олег Олексійович; Гринь, Володимир Григорович; Винник, Наталія Іванівна; Коптев, Михайло МиколайовичABSTRACT Introduction: The human prostate gland contains numerous tubular masses of different calibers in its parenchyma. They form the tubuloalveolar prostate glandules, constituting from numerous prostatic excretory ductules as well as major excretory ducts. The aim: The study was aimed at 3D visualization of individual microelements of the tubuloalveolar aggregations, localized within the peripheral area. Materials and methods: To meet the objectives of the study a series of paraffin plane-parallel 4 μm sections has been obtained in the peripheral prostate area. The serial sections were stained with hematoxylin and eosin. After the analysis of the series of sections, the graphical two-dimensional and plastic 3D reconstructions of the investigated microobjects have been made sequentially in depth. Results: Presence of the epithelial creases and invaginations of the wall in the luminal contour of tubuloalveolar aggregations of the prostate has been found. Creases can be solitary, multiple, or wavy; they can be localized both symmetrically and asymmetrically, with different heights and thicknesses. Intraluminal invaginations, along with the epithelial crease, contain a stromal muscle component with localized blood loop-shaped microvessel. The creases of the glandular epithelium and intraluminal invaginations can “overlap” the lumens of the tubuloalveolar aggregations up to 2/3 of the width, making the inner lumen sinuous that influences the laminar flow of the liquid. Conclusions: Alternation of the considerable enlargement and narrowing of the inner diameter is common for the tubuloalveolar aggregations which can affect the secreta deposition and movement.Документ Structural organization of the orbital lobe of the human Lacrimal gland(Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, Всеукраїнська громадська організація «Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України», Асоціація патологів України, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», 2020) Sherstiuk, O. A.; Lytovka, V. V.; Katsenko, A. L.; Dubrovina, O. V.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.; Шерстюк, Олег Олексійович; Литовка, Володимир Вікторович; Каценко, Андрій Любославович; Дубровіна, Олена Віталіївна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Литовка, Владимир Викторович; Каценко, Андрей Любославович; Дубровина, Елена Витальевна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей ВалентиновичДокумент The normal architectonics of the greater omentum vasculature in elderly people of both gender(Полтавський державний медичний університет, 2022) Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Pryshliak, A. M.; Piliuhin, A. V.; Shepitko, K. V.; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Пришляк, Антоніна Михайлівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шепітько, Костянтин ВолодимировичVariability of topography of arteries and veins of the greater omentum, taken from 20 cavaders of elderly people was investigated by the methods of anatomical preparation and morphometry. The right and left gastro-omental arteries form the superior arterial arch in 15 of 18 cases, and did not anastomose in 3 cases. The inferior arterial arch was present in 1 of 20 cases. The left gastro-omental artery was absent in 2 of 20 cases. The central artery has a greater length and outer diameter both in women and men. The veins, in comparison with the arteries, have a larger outer diameter and one vein accompanies the artery of the same name. The zone of the central, and in its absence – the right and left medial arteries of the greater omentum can be used for obtaining the graft for transplantation in the quadrangular and triangular shapes of the greater omentum of the elderly people.Документ Здоровий спосіб життя серед студентів як важлива складова узагальнюючих параметрів здоров'я нації(ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2015) Омеляненко, Денис Дмитрович; Артеменко, Руслана Юріївна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Svintsytska, N. L.; Устенко, Роман Леонідович; Устенко, Роман Леонидович; Ustenko, R. L.; Пілюгін, Андрій Валентинович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Piliuhin, A. V.У статті проаналізовано основні аспекти формування здорового способу життя у студентів та особливості профілактики хронічних захворювань. Обговорено етапи формування свідомого ставлення студентської молоді до власного здоров’я.Документ Морфология слезных и гардеровой железы лабораторных крыс(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрей Любославович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Katsenko, A . L.; Sherstyuk, O. A.; Ustenko, R . L.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.Слезный аппарат грызунов, в особенности крыс, является сравнительно хорошо изученным объектом, история изучения которого наиболее полно представлена в работах Левенталя и Кульчицкого (1894,1911г.). Параллельно во времени добывались данные о строении слезных желез у человека. Особенно подробно, как у человека, так и у крысы, были описаны пути отведения слезы от глаза в носослезный канал, возрастные изменения секреторного эпителия слезных желез крыс, больших слезных желез человека (пальпебральная и орбитальная доли). Напротив, слезообразующая и слезовыделительная части слезного аппарата человека (система концевых отделов и выводных протоков железы) являются одним из малоизученных органных микрокомплексов. Целью нашей научной работы является изучение морфофункциональной характеристики путей слезоотведения при нормальном функционировании слезных желез. Крысы имеют две парные слезные железы. Одна из них, более скромных размеров – интраорбитальная (инфраорбитальная), более крупная – экзорбитальная. Протоки этих желез, прежде чем открыться общим отверстием в конъюнктивальный мешок в наружном углу глаза, сливаются вместе. Обе слезные железы крыс происходят из одного эмбрионального зачатка, выполняют одну и ту же функцию и поэтому имеют весьма сходное гистологическое строение. Кроме того, обе демонстрируют сходный спектр возрастных изменений своей морфологии. Глазницы крыс в своих пределах имеют еще одно железистое образование – это так называемые железы Гардера. Они вырабатывают секрет богатый липидами и порфиринами. Данные железы у человека отсутствуют, а по другим сведениям - находятся в зачаточном состоянии. Изменения в слезных железах крыс, а также в железах Гардера могут служить моделью заболеваний слезного аппарата человека. Для такой экстраполяции считаем необходимым изучить черты пространственной организации системы выводных протоков и их концевых отделов в синтопическом единстве с гемомикроциркуляторным руслом в слезных железах у лабораторных крыс и человека. Также провести сравнительный морфологический и стереоморфологический анализ полученных данных и сформулировать положение о закономерностях в структуре слезных желез лабораторных крыс и человека; Слізний апарат гризунів, особливо щурів, є порівняно добре вивченим об’єктом, історія вивчення якого найбільш повно представлена в роботах Левенталя і Кульчицького (1894,1911р.). Паралельно в часі здобувалися відомості про будову слізних залоз у людини. Особливо детально, як у людини, так і у щура, були описані шляхи відведення сльози від очного яблука в носослізний канал, вікові зміни секреторного епітелію слізних залоз щурів, великих слізних залоз людини (пальпебральна і орбітальна частки). Навпаки, сльозоутворююча і сльозовидільна частини слізного апарату людини (система кінцевих відділів і вивідних проток залози) є одним з маловивчених органних мікрокомплексів. Метою нашої наукової роботи є вивчення морфо-функціональної характеристики шляхів сльозовідведення при нормальному функціонуванні слізних залоз. Щури мають дві парні слізні залози. Одна з них, більш скромних розмірів – інтраорбітальна (інфраорбітальна), більш велика – екзорбітальна. Протоки цих залоз, перш ніж відкритися загальним отвором в кон’юнктивальний мішок в зовнішньому куті ока, зливаються разом. Обидві слізні залози щурів походять з одного ембріонального зачатка, виконують одну і ту ж функцію, і тому мають досить схожу гістологічну будову. Крім того, обидві демонструють подібний спектр вікових змін своєї морфології. Очні ямки щурів в своїх межах мають ще одне залозисте утворення – це, так звані, Гардерові залози. Вони виробляють секрет багатий на ліпіди і порфірини. Дані залози у людини відсутні, а згідно інших відомостей знаходяться в зародковому стані. Зміни в слізних залозах щурів, а також в Гардерових залозах можуть слугувати моделлю захворювань слізного апарату людини. Для такої екстраполяції вважаємо за необхідне вивчити риси просторової організації системи вивідних проток та їх кінцевих відділів в синтопічній єдності з гемомікроциркуляторним руслом в слізних залозах лабораторних щурів і людини. Також провести порівняльний морфологічний і стереоморфологічний аналіз отриманих даних і сформулювати положення про закономірності в структурі слізних залоз лабораторних щурів і людини; Lacrimal apparatus of laboratory rodents and, in particular, rats has been comparatively well studied. The history of its research was presented in works by Levental and Kulchitskyi (1894, 1911.). The structure of human’s lacrimal glands has being studied and completed. Much attention was paid to the drainage of tears from the lacrimal sac to nasolacrimal canal in the humans and rats, age-related changes of secretory epithelium in lacrimal glands of rats, detailed study of the major lacrimal glands in humans (palpebral and orbital lobes). Otherwise, tear-producing and tear-secreting parts of human lacrimal apparatus are understudied organ microcomplexes. This research paper descrides the morphological and functional peculiarities of tear secretion ducts under normal functioning of lacrimal glands.Rats have two paired lacrimal glands. One of glands, smaller in size, is intraorbital (infraorbital) and another, larger, is exoorbital one. Exoorbital gland is larger than intraorbital one. Ducts of these glands join before opening through common duct into conjunctival sac in the external corner of the eye. Both lacrimal glands of rats originate from common embryonic germ and perform the same function and thus, are of the similar histological structure. Moreover, they demonstrate similar spectrum of age-related changes in the morphology. Orbits of rats whithin their boundaries form one more glandular formation, Harderian glands. They release the secretion, rich in lipids and porphyrines. Some scientists report that there no glands like those in humans, but others support the idea that they are in their germinal state. Changes in rats’ lacrimal glands and in Harderian glands can serve as models for simulating diseases of human lacrimal apparatus. This modeling requires in-depth study of spatial organization of the system of excretory ducts and their terminal excretory ducts in syntopic unity with hemomicrocirculatory bed of lacrimal glands in lab rats and humans. It is also important to carry out comparative morphological and stereomorphological analysis of data received, and to describe the peculiarities of the structure of lacrimal glands in lab rats and person.Документ Особенности экстра - и интраорганного кровеносного русла простаты человека(МОЗ України, ДЗ "Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України", 2015) Шерстюк, Олег Алексеевич; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Шерстюк, Олег Олексійович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Sherstiuk, O. О.; Tarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. A.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.1. Предстательная железа взрослого человека целиком покрыта оболочкой, которая состоит из двух слоев: наруясной коллагеновой мембраны и гладкомышечного слоя. Наружная коллагеновая мембрана непосредственно связана с прослойками соединительной ткани, разделяющими железу в субкапсулярных областях. 2. Капсула не может расцениваться как четкая анатомическая структура с постоянными свойствами, как в случае с некоторыми другими паренхиматозными органами, например почкой. Ее устройство больше напоминает капсулу слезной и поджелудочной желез, но в отличие от них имеет хорошо выраженные гладкомышечные элементы, принимающие участие в образовании перегородок. Такую капсулу невозможно отделить от подлежащей ткани, что имеет немаловажное клиническое значение, особенно при проведении радикальной простатэктомии и выделении железы в области ее верхушки, где существует наибольшая вероятность повреждения капсулы, сосудов и нервов, обеспечивающих, в частности, эректильную функцию. 3. Простата обладает хорошо выраженным надкапсулярным сплетением кровеносных сосудов в виде своеобразной муфты, повторяющей контуры железы. Надкапсулярное сплетение связано с подкапсулярной (железистой) областью сосудистыми коммуникациями (артериолярными и венулярными), перфорирующими капсулу под углами близкими к прямым. Перфоративные сосуды железистой зоны локализуются в стромально-мышечных перегородках железы. 4. Спиралевидная форма кровеносных сосудов может быть важным и полезным морфологическим приспособлением железы в ответ на изменения в ней условий гемодинамики. 5. Некоторые петли гемомикрососудов проникают вместе с инвагинациями стенки альвеол в их просвет. От артериол к тубуло- альвеолярным совокупностям простаты отходят прекапиллярные артериолы, дающие начало капиллярным сетям тубуло-альвеолярных секреторных единиц, что несомненно, определяет секреторную функцию простатоцитов.Документ Сравнительная морфологическая характеристика орбитальной и пальпебральной доли слезной железы взрослого человека(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Пілюгін, Андрій Валентинович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Piliuhin, A. V.Резюме. В офтальмологічній практиці захворювання слізних залоз зустрічаються досить часто, однак, їхня будова вивчено недостатньо, особливо це стосується часткової структури як пальпебральної, так і орбітальної складової слізної залози. Тому метою роботи стало вивчення в порівняльному аспекті морфологічних особливостей орбітальної і пальпебральної часток слізної залози людини. Дослідження були проведені на 12 архівних препаратах слізних залоз дорослих людей. Для гістологічних досліджень були виготовлені 12 серій тонких парафінових зрізів. Мікропрепарати забарвлювалися гематоксиліном та еозином, толуїдиновим синім і вивчалися під світловим мікроскопом (більше 360 гістологічних зрізів). Дослідження показали, що структурно-функціональною одиницею слізної залози є часточка, що складається із сукупності кінцевих розширень і відповідних їм проток, які об’єднуються в один внутрішньочасточковий проток, що виконує функцію першого колектора на шляху відтоку секрету. У часточці знаходяться кілька центрально розташованих, щодо оточуючих і пов’язаних з ними тубуло-альвеолярних елементарних одиниць, значно розгалужених внутрішньочасточкових проток; Резюме. В офтальмологической практике заболевания слезных желез встречаются достаточно часто, однако, их строение изучено недостаточно, особенно это касается дольковой структуры как пальпебральной, так и орбитальной составляющей слезной железы. Поэтому целью работы стало изучение в сравнительном аспекте морфологических особенностей орбитальной и пальпебральной доли слезной железы человека. Исследования были проведены на 12 архивных препаратах слезных желез взрослого человека. Для гистологических исследований были изготовлены 12 серий тонких парафиновых срезов. Микропрепараты окрашивались гематоксилином и эозином, толуидиновым синим и изучались под световым микроскопом (более 360 гистологических срезов). Исследования показали, что структурно-функциональной единицей слёзной железы является долька, состоящая из совокупности концевых расширений и соответствующих им протоков, которые объединяются в один внутридольковый проток, выполняющий функцию первого коллектора на пути оттока секрета. В дольке находятся несколько центрально расположенных, по отношению к окружающим и связанных с ними тубуло-альвеолярным элементарным единицам, сильноразветвленных внутридольковых протоков; Abstract. In the ophthalmologic practice, diseases of the lacrimal glands are quite common, however, their structure has not been studied enough, especially for the lobular structure of both the palpebral and the orbital components of the lacrimal gland. Therefore, the purpose of the work was to study in a comparative aspect the morphological features of the orbital and palpebral lobes of the human lacrimal gland. Studies were conducted on 12 archival preparations of the lacrimal glands of an adult human in the Department of Human Anatomy. For histological studies, 12 series of thin paraffin sections were made. Micropreparations were stained with hematoxylin and eosin and studied under a light microscope (more than 360 histological sections). Studies have shown that the orbital portion of the lacrimal gland of an adult is a relatively voluminous formation, the three-dimensional structure of which is complex and consists of individual, numerous, of various sizes and shapes of glands. In their composition terminal ends and excretory ducts are defined. In the conglomerate of the orbital lobe of the human lacrimal gland, the lobules are separated from each other by layers of adipose tissue. Inside the lobules, its epithelial components (terminal ends and excretory ducts) are very closely spaced relative to each other, as evidenced by the narrow interstitial spaces between them in histological sections. Inside the individual slices on the histological specimens, the terminal ends and excretory ducts appear chaotically located, and since they are closely grouped, they appear to be partially deformed. The gaps of the terminal ends are often weakly expressed, have an irregular shape, which makes them difficult to measure and receive morphometric information. During the studying the structure of the orbital lobe, we used the same criteria as in the study of palpebral lobe. In addition, in order to analyze the structural organization of dissimilar tissues of the human lacrimal gland, it is important to single out an element that would correspond to the concept of a structural-functional unit. In our opinion, it is necessary to consider as such a lobule of the lacrimal gland in which it is possible to allocate several uviform aggregates, including the lacrimal ducts of the smallest internal diameter and terminating their terminal extensions (acini). As in the case of the palpebral lobe, the cavity of the terminal portion of the lacrimal gland in the orbital lobe is connected with the cavity of only one adjacent lacrimal duct. The smallest lacrimal ducts, merging, form ducts of larger diameter, localized within the volume of the lobules. The longest and largest ducts of the lacrimal gland lobes are located outside the aisles of the lobules. Due to such structural features, in some histological sections we see only relatively large ducts and their walls (near epithelial zone) in the immediate vicinity of the surface epithelium of the conjunctiva; (adenomers of the lobules) in the thickness of the conjunctiva. Since the ducts corresponding to the insertion ducts of the salivary glands are absent in the lacrimal glands, there is no obvious visible border between them and the terminal ends. Therefore, it seems that the terminal ends of the lacrimal glands of both lobes do not have a separate connecting segment with a system of excretory ducts. Therefore, it is more correct, in our opinion, to call them alveoli. Thus, the orbital and palpebral lobes of the human lacrimal gland consist of numerous rather large segments, which have almost the same principle of the device. Each lobule has several axial excretory intralobular ducts. Their branches along the whole length are surrounded by secretory epithelial components in the form of terminal sections and the corresponding smallest terminal lacrimal ducts, which together form the structural elements of the grapes form.Документ Стереоморфология: история и перспективы ее развития для теории и практики медицины(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Каценко, Андрей Любославович; Литовка, Владимир Викторович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Sherstiuk, O. O.; Svintsytska, N. L.; Ustenko, R. L.; Piliuhin, A. V.; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.В статье показано, что от развития науки и качества подготовки квалифицированных специалистов, которые обеспечивают современный научный процесс, зависит не только здоровье нации, но и судьбы народов, населяющих Землю, и будущее самой планеты. В статье освещены этапы научной анатомии, результаты и перспективы ее развития. Выделены цели, задачи, методы и результаты собственных исследований на основе стереоморфологического метода изучения полых и паренхиматозных внутренних органов и желез. В статье приведена уникальная методика, позволяющая получать трехмерное представление о сосудах тела человека, способствующая пространственному восприятию архитектоники экстра- и интраорганного кровеносного русла - инъекционно-коррозионный метод, разработанный голландским ученым Рюйшем. Отмечено, что «изюминкой» музея кафедры анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии является богатая коллекция инъекционно-коррозионных препаратов внутренних органов человека и животных. Этот классический метод с учетом индивидуальных модификаций позволяет получить точную высококачественную объемную копию кровеносного русла внутреннего органа или отпечатка (слепка) стенок полого органа, пригодных для дальнейшего проведения морфологических исследований. На примере инъекционно-коррозионных препаратов кровеносного русла желудка человека были изучены особенности его стереоангиоархитектоники. В статье освещена разработанная на кафедре анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии методика стереологического исследования предстательной, больших и малых слюнных и слезной желез, которая имеет свое отображение в ряде научных работ сотрудников профессорско-преподавательского состава. В частности, рассмотрены результаты пластического трехмерного реконструирования на примере эпителиальных структур предстательной железы и малых слюнных, слезных желез человека.Документ Структурна організація орбітальної частки сльозової залози людини(ВОО «Научное общество анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов Украины», ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», 2020) Шерстюк, Олег Олексійович; Литовка, Володимир Вікторович; Каценко, Андрій Любославович; Дубровіна, Олена Віталіївна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Литовка, Владимир Викторович; Каценко, Андрей Любославович; Дубровина, Елена Витальевна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Sherstiuk, O. О.; Lytovka, V. V.; Katsenko, A. L.; Dubrovina, O. V.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.В останні два десятиліття знову значно зріс інтерес до вивчення морфології сльозових залоз людини та проведення експериментальних досліджень їх у лабораторних тварин, що пов'язано з частим діагностуванням в практиці офтальмології синдрому "сухого ока" у порівняно молодих людей. Таким чином, ми вважаємо, що дана проблема є актуальною на даний час. Мета. Метою досліджень є вивчення загальнобіологічних закономірностей та специфічних рис морфології та просторової організації системи вивідних проток та кінцевих відділів сльозової залози людини в синтопічній єдності з гемомікроциркуляторним руслом. Методи. Залози фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Після традиційної заливки в парафін були отримані гістологічні зрізи товщиною 5 мкм, які фарбували гематоксиліном і еозином. Серії гістологічних зрізів послідовно фотографувались, вони служили основою для селективного дослідження необхідних структур сльозової залози, а також двомірної фото реконструкції. Результати. У своїх дослідженнях ми виходили з того, що сльозова залоза, як і слинні, є полімерним органом, який має свою специфіку синтопічних взаємин в тривимірному просторі. Тому спочатку дослідження нам було необхідно виявити той рівень структурної організації різнохарактерних тканин сльозової залози людини, який би відповідав поняттю структурно-функціональної одиниці. На нашу думку, нею можна вважати часточку орбітальної сльозової залози. Тут протоки розташовані радіально по відношенню до аксіальної внутрідолькової протоки, яка здатна інтегрувати ту чи іншу кількість альвеолярно-тубулярних сукупностей, що нагадують типові аденомери (субчасточкову одиницю). Підсумок. Таким чином, порядковий аналіз серій гістологічних зрізів і декомпозиційний аналіз фоторе- конструкцій дозволяє зробити висновок про те, що орбітальна частка сльозової залози людини складається з численних часточок, які мають практично той же принцип будови, що і досліджені і описані нами раніше часточки пальпебральної сльозової залози, а також малих слинних залоз людини. Кожна часточка має кілька осьових вивідних внутрішньочасточкових проток. Їх розгалуження на всьому протязі оточені секреторними епітеліальними компонентами у вигляді кінцевих відділів і відповідних їм най- дрібніших термінальних сльозових проток. Найбільш протяжні і великі за калібром протоки сльозової залози локалізовані поза межами часточок. В результаті такої будови на одних гістологічних зрізах ми бачимо тільки відносно великі просвіти проток та їх стінки (приепітеліальна зона) в безпосередній близькості від покривного епітелію кон'юнктиви, а на інших - протоки малого калібру, аж до їх кінцевих розширень мішкоподібної форми, що утворюють субдолькові одиниці. Так як протоки, що відповідають вставним протокам слинних залоз в сльозових залозах відсутні, між ними та кінцевими відділами немає явної видимої межі. При дослідженні зрізів, створюється враження, про те, що кінцеві відділи сльозових залоз не мають окремого з'єднувального сегмента з системою вивідних проток.