Перегляд за Автор "Prylutska, N. O."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Cystic fibrosis in the light of contemporary medical-genetic advances (a clinical case study)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Nikolenko, D. E.; Prylutskyi, O. K.; Fylenko, B. M.; Dyachenko, L. V.; Prylutska, N. O.; Starchenko, I. I.; Roiko,N. V.; Proskurnia, S. A.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Филенко, Борис Миколайович; Дяченко, Леся Володимирівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович
    The development of cystic fibrosis is based on a hereditary pathology of the universal molecular structure of CFTR channels in the membranes of glandular epithelium. The variety of systemic manifestations of the disease requires a comprehensive diagnostic approach. The aim of the study is to improve the diagnosis of cystic fibrosis through a retrospective clinical and pathomorphological investigation of a fatal case of the disease and to highlight current scientific knowledge of the disease’s pathogenesis at the molecular level. Object and research methods. A literature review on the pathology was performed; a retrospective analysis of the autopsy protocol and microscopic preparations of internal organs, stained with hematoxylin and eosin, was conducted on a 10-year-old deceased child who suffered from cystic fibrosis with pancreatic insufficiency. Research results. It was established that pulmonary acidosis was the cause of death in this clinical case. Pulmonary acidosis resulted from impaired gas exchange at the alveolar level, caused by bacterial pneumonia. The development of pneumonia was potentiated by the congenital pathology of the CFTR chloride channels of the bronchial glands, leading to impaired bronchial drainage function and activation of microflora. Dysfunction of the epithelial ion channels in the pancreatic ducts manifested in the patient’s developmental delay, leading to somatogenic dwarfism. The cause was the delayed passage of digestive enzymes and, to some extent, their activation due to impaired secretion hydration and its buffering properties, caused by intracellular retention of Clions and bicarbonates in the ductal system of the gland. Fibrosis and cyst formation were the result of chronic tissue alteration. Secondary changes in the islet apparatus of the pancreas led to the development of diabetes mellitus. The defect of CFTR channels in the glands of the small intestine wall resulted in impaired digestive and regenerative function. Focal replacement of parenchyma with adipose tissue, arteriolar hyalinosis, and fibrosis of the arterial walls were observed. Conclusions. Multiorgan failure in cystic fibrosis is linked to the unity of the mechanism regulating the electrolyte and mineral composition of secretions in target organ glands, with a single gene-CFTR, located on chromosome 7, and its variant mutations being indirectly involved. CFTR channels in cell membranes, associated with the development of cystic fibrosis, are organ non-specific, localized in epithelial intra-acinar ducts, and are involved in the hydration of secretions and their buffering properties. В основі розвитку муковісцидозу лежить спадкова патологія універсальної молекулярної структури каналів CFTR у мембранах залізистого епітелію. Різноманітність системних проявів захворювання потребує комплексного діагностичного підходу. Мета дослідження – покращити діагностику муковісцидозу шляхом ретроспективного клініко-патоморфологічного дослідження летального випадку захворювання та висвітлити сучасні наукові знання про патогенез захворювання на молекулярному рівні. Об’єкт і методи дослідження. Проведено огляд літератури з патології, ретроспективний аналіз протоколу розтину та мікроскопічних препаратів внутрішніх органів, пофарбованих гематоксиліном та еозином, померлої 10-річної дитини, яка страждала на муковісцидоз з недостатністю підшлункової залози. Результати досілдження. Встановлено, що причиною смерті в даному клінічному випадку став легеневий ацидоз. Легеневий ацидоз виник унаслідок порушення газообміну на альвеолярному рівні, спричиненого бактеріальною пневмонією. Розвиток пневмонії посилювалося вродженою патологією хлоридних каналів CFTR бронхіальних залоз, що призводило до порушення дренажної функції бронхів та активації мікрофлори. Дисфункція епітеліальних іонних каналів проток підшлункової залози виявилася затримкою розвитку пацієнта, що призвела до соматогенної карликовості. Причиною було уповільнене проходження травних ферментів і, певною мірою, їх активація через порушення гідратації секрету та його буферних властивостей, спричинених внутрішньоклітинною затримкою іонів Cl- та бікарбонатів у протоковій системі залози. Фіброз та утворення кіст були результатом хронічної зміни тканин. Побічні зміни в острівцевому апараті підшлункової залози призвели до розвитку цукрового діабету. Дефект CFTR-каналів у залозах стінки тонкої кишки призвів до порушення травної та регенеративної функції. Спостерігалися осередкове заміщення паренхіми жировою тканиною, гіаліноз артеріол та фіброз стінок артерій. Висновки. Поліорганна недостатність при муковісцидозі пов’язана з єдністю механізму регуляції електролітного та мінерального складу секреції в залозах органів-мішеней з єдиним геном – CFTR, розташованим на хромосомі 7, і його варіантними мутаціями, які опосередковано залучені. Канали CFTR у клітинних мембра- нах, пов’язані з розвитком муковісцидозу, є органонеспецифічними, локалізуються в епітеліальних інтраацинарних протоках і беруть участь у гідратації секретів та їх буферних властивостях.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Liakhovska, T. Y.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Ляховська, Тетяна Юріївна
    Premature discharge of amniotic fluid creates conditions for ascending infection of the placenta, fetus and newborn, disruption of uteroplacental blood circulation with the subsequent development of fetal distress. The placenta is one of the first barriers that help limit exposure to harmful substances. Dysfunction of the placenta can contribute to complications that increase the morbidity and mortality of both the fetus and the newborn. The study aimed to determine the morphological features of the placenta in case of premature discharge of amniotic fluid. Ninety placentas of women with the premature and timely discharge of amniotic fluid were examined using a standardized method of organo- and morphometry. In 42% of cases, there was a central attachment of the umbilical cord, in 35% (24/69) – lateral and in 1% – membrane. The length of the umbilical cord was 61.6±8.3 cm, and the distance from the place of the membranes to the edge of the placenta was 14.36±3.8 cm. In 41% (28/69) placentas, the course of the vessels was main, in 40% (27/69), it was mixed and in 20% (14/69) dispersed. The intervillous space with the premature discharge of amniotic fluid was empty in only three observation cases (4%). In other cases (96%), it is uneven, in some places sharply narrowed, up to its complete disappearance (the focus of acute infarction). In 10 observations (15%), the intervillous space was centrally expanded with the accumulation of blood and the formation of haemorrhages. In others, it is filled with single erythrocytes and exfoliated syncytial elements. In 8 observations (12%) in the intervillous space, single and concentrated accumulations of segmented nuclear leukocytes were found - focal intervillitis. Early signs of "ageing" of the placenta with the premature discharge of amniotic fluid and disruption of uteroplacental blood flow were revealed. The presence of "infarctions" of the placenta, partial thrombosis, and uneven blood vessels contributed to a synchronous increase in fetal distress.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Lipoleiomyoma of the uterus in a woman of reproductive age (clinical case)
    (2024) Talash, V. V.; Palyokha, Ya. V.; Gromova, A. M.; Talash, V. V.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Пальоха, Ярослав Віталійович ; Громова, Антоніна Макарівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Мітюніна, Ніна Іванівна
    Uterine lipoleiomyoma is one of the variants of uterine leiomyoma, which is histologically represented by the presence of mature fat and smooth muscle cells. The relevance of the coverage of this clinical case is determined by the extreme rarity of the development of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. The purpose of this work was to record this clinical case in the world statistics of lipoleiomyoma, to evaluate methods of diagnosis and differential diagnosis, to determine the role of early diagnosis of uterine lipoleioma in the subsequent tactics and scope of surgical treatment. Data from the medical records of a 41-year-old inpatient were analyzed. In addition to the generally accepted clinical and biochemical methods of blood and urine examination, electrocardiogram, ultrasound examination of the pelvic organs, the level of ovarian tumor markers in the blood (CA 125, HE4 and the ROMA index) was determined. The diagnosis of the disease was based on the data of pathohistological and immunohistochemical studies. Based on the results of a review of the medical literature, analysis of articles obtained as a result of a search of PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape databases, the current state of the problem is highlighted, literary data related to the incidence, features of the clinical course, diagnosis and treatment of uterine lipoleiomyoma are summarized. The clinical case presented in the article demonstrates an incidental finding of a uterine lipoleiomyoma in a woman of reproductive age, measuring 30x25x20 cm, originated subserously from the body and cervix of the uterus, in the area of its isthmus. Under this condition, it occupied the entire Douglas space, the area of the sacro-uterine ligaments and the parietal peritoneum, intimately adjacent to the sigmoid and rectum, to the ureters and iliac vessels. The peculiarity of this clinical case is that sonographically uterine lipoleiomyoma was hidden under the "mask" of a dermoid cyst of the right ovary. Macroscopically, it differed from a typical lipoleiomyoma by the purple-bluish color of its outer surface and soot-colored, fine-lobed spongy structure on the section. The diagnosis of uterine lipoleiomyoma was verified only on the basis of pathohistological and immuno histochemical research. Microscopically, the lipoleiomyoma had a mesenchymal structure with a pronounced vascular component and consisted of mitotically inactive bundles of smooth muscle cells and mature adipocytes. Im munohistochemically, a positive reaction for caldesmon, desmin, smooth muscle actin alpha of tumor cells and for S.100 (DAKO, polyclonal) fatty cells was detected, which confirmed the hypothesis of direct transformation of smooth muscle cells existing in the leiomyoma of the uterus into fatty cells. This clinical case should complement the global statistical indicators of diagnosis of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. Lipoleiomyoma should be considered as the primary diagnosis in case of detection of a large uterine tumor in women with excess body weight and be removed immediately after diagnosis, otherwise it is impossible to exclude its malignancy. For the planned diagnosis of neoplasms of the female genital organs, preference should be given to non-invasive research methods: magnetic resonance or computer tomography with contrast enhancement. The problem of these tumors lies in their unpredictable histogenesis, the unexpected presence of fat in the microscopic structure, and in the visual similarity to sarcomas. Verification of the diagnosis is carried out on the basis of pathohistological and immunohistochemical studies of the tumor preparation.Uterine lipoleioma can have a purplie-bluish color and develop by a broad base from the body and cervix of the uterus, as a result of "lipomatous" metaplasia of the uterine leiomyoma existing in a woman. Regular preventive examinations of women of all ages are crucial for timely detection of this rare neoplasm. Ліполейоміома матки – один з варіантів лейоміоми матки, яка гістологічно представлена наявністю зрілих жирових і гладком’язових клітин. Актуальність висвітлення цього клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Метою цієї роботи було зафіксувати такий клінічний випадок у світовій статистиці ліполейоміоми, оцінити методи діагностики, диференціальної діагностики, визначити роль ранньої діагностики ліполейоми матки в подальшій тактиці та у визначенні об’єму оперативного лікування. Проаналізовано дані медичної документації стаціонарної хворої 41-річного віку. Окрім загальноприйнятих клінічних та біохімічних методів дослідження крові та сечі, електрокардіограми, ультразвукового обстеження органів малого тазу, визначали рівень онкомаркерів яєчників у крові (СА 125, НЕ4 та індекс ROMA). Діагноззахворювання базувався на даних патогістологічного та імуногістохімічного досліджень. За результатами огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих у результаті пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, висвітлено сучасний стан проблеми, узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування ліполейоміоми матки. Наведений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, розмірами 30х25х20 см, яка розпочинала свій ріст субсерозно з тіла та шийки матки, у ділянці її перешийку. За цієї умови вона займала весь дугласів простір, зону крижово-маткових зв’язок і парієтальної очеревини, інтимно прилягаючи до сигмоподібної та прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин. Особливістю цього клінічного випадку є те, що сонографічно ліполейоміома матки ховалась під «маскою» дермоїдної кісти правого яєчника. Макроскопічно вона відрізнялась від типової ліполейоміоми багряноціанотичним кольором її зовнішньої поверхні та брудно-бурим кольором і дрібночасточковою губчастою структурою на розрізі. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований лише на підставі патогістологічного та імуногістохімічного дослідження. Мікроскопічно ліполейоміома мала будову мезенхімоми з вираженим судинним компонентом і складалась з мітотично неактивних пучків гладком’язових клітин і зрілих адипоцитів. Імуногістохімічно виявлялась позитивна реакція на кальдесмон, десмін, гладком’язовий актин альфа пухлинних клітин і на S.100 (DAKO, поліклональні) жирових клітин, що підтверджувало гіпотезу про пряме перетворення гладком’язових клітин наявної у хворої лейоміоми матки в жирові клітини. Цей клінічний випадок має доповнити світові статистичні показники діагностики ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Ліполейоміому слід розглядати як первинний діагноз у разі виявлення великої пухлини матки в жінок з надмірною масою тіла та видаляти її відразу після встановлення діагнозу, оскільки інакше неможливо виключити її злоякісність. Для планової діагностики новоутворень жіночих статевих органів перевага повинна надаватись неінвазивним методам дослідження: магнітно-резонансній або комп’ютерній томографії з контрастним підсиленням. Проблема, пов’язана з цими пухлинами, полягає в їхньому непередбачуваному гістогенезі, неочікуваній наявності жиру в мікроскопічній будові та у візуальній схожості з саркомами. Верифікація діагнозу проводиться на підставі патогістологічного та імуногістохімічного досліджень препарату пухлини. Ліполейома матки може мати багряно-ціанотичний колір та розвиватись широкою основою з тіла та шийки матки внаслідок ліпоматозної метаплазії наявної в жінки лейоміоми матки. Регулярні профілактичні огляди жінок усіх вікових періодів мають вирішальне значення для своєчасного виявлення цього рідкісного новоутворення.
  • Ескіз
    Документ
    The problem and realities of uterine lipoleiomyoma through the prism of a clinical case
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Talash, V. V.; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Mitunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Талаш, Валентин Васильович ; Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна
    Uterine lipoleiomyoma is a rare variant of uterine leiomyoma, which usually develops in perimenopausal women and rarely reaches large sizes. Its sonographic similarity to ovarian teratoma, leiomyoma, or sarcoma creates diagnostic problems in practical gynecology. The relevance of reporting this clinical case is determined by the extreme rarity of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age and the localization of its development from the cervix and uterus simultaneously. The clinical case presented in the article demonstrates an incidental finding of uterine lipoleiomyoma in a woman of reproductive age, which was mistaken for a right ovarian teratoma during ultrasound examination. The large size of the tumor, its external similarity to sarcoma, and its close attachment to the sacrouterine ligaments, parietal peritoneum, sigmoid and rectum, ureters, and iliac vessels created technical and diagnostic problems during surgery. Given the presence of a large neoplasm in the right appendage area, increased pain, positive symptoms of peritoneal irritation, and suspicion of uterine sarcoma, extirpation of the uterus with appendages was performed. The diagnosis of uterine lipoleiomyoma was verified by histological and immunohistochemical studies. Ліполейоміома матки є рідкісним варіантом лейоміоми матки, яка, зазвичай, розвивається в жінок перименопаузального віку й рідко досягає великих розмірів. Її сонографічна схожість з тератомою яєчника, лейоміомою чи з саркомою створюють діагностичні проблеми в практичній гінекології. Актуальність висвітлення клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку та локалізацією її розвитку з шийки й матки одночасно. Представлений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, яку під час ультразвукового дослідження помилково сприйняли за тератому правого яєчника. Великі розміри пухлини, її зовнішня схожість з саркомою, щільне прилягання до крижово маткових зв’язок, парієтальної очеревини, сигмовидної й прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин створили технічні та діагностичні проблеми під час оперативного втручання. Ураховуючи наявність великого новоутворення в ділянці правих додатків, посилення больового синдрому, позитивних симптомів подразнення очеревини, підозри на саркому матки виконано екстирпацію матки з придатками. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований даними гістологічного та імуногістохімічного досліджень.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Hromova, A. M.; Mitiunina, N. I.; Shafarchuk, V. M.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Ketova, O. M.; Krutikova, E. I.; Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Кетова, Олена Миколаївна; Крутікова, Елла Іванівна
    The amniotic sac and amniotic membranes are of great importance in the release of childbirth activity, the biomechanism of childbirth, as a factor that contributes to the physiological processes of smoothing and opening of the cervix. We studied the changes in the morphological structure of 30 amniotic membranes during premature rupture and 10 during timely rupture. A clinical-morphological study with premature rupture of the amniotic membranes was carried out taking into account changes in the vaginal discharge depending on the duration of the waterless interval. In contrast to membranes with premature spillage of amniotic fluid, with premature rupture of the amniotic membranes near their edge, pronounced swelling of all elements of the membranes is noted. With premature discharge of amniotic fluid and a minimal waterless interval, degenerative changes in the membranes in women with premature rupture occur much earlier. Destruction of epithelial cells and their degenerative changes were observed in the amnion. There is no clear border between the amnion and the smooth chorion. With a waterless interval of 8 or more hours, parietal deciduitis develops first, then chorioamnionitis. Placental basal and septal deciduitis and less often intervillosis join. When the water-free period increased for more than 10 hours, dystrophic changes of the epithelium were noted, marked transformation into a continuous cuticular formation. The detected changes in the amnion and chorion, with a minimal waterless interval, are characterized by the destruction of epithelial cells, degenerative changes, the absence of a clear border between the amnion and the chorion, changes in the intercellular space, swelling and thickening of the walls of blood vessels, which suggests that with their premature rupture, the most characteristic degenerative-dystrophic changes. Inflammatory reaction is joined when the waterless interval is lengthened.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на матково-фетоплацентарний комплекс
    (2024) Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Liakhovska, T. Yu.; Mitiunina, N. I.; Prylutskyi, O. K.
    Резюме. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 20% вагітних жінок у світі мають інфекцію нижнього відділу статевого тракту. Урогенітальне інфікування призводить до проблем з настанням та виношуванням вагітності, а також впливає на перебіг післяпологового періоду (в тому числі: дисфункція плаценти, передчасні пологи, низька вага при народженні, передчасний розрив плодових оболонок, післяпологовий ендометрит). Маркером нормального функціонування плаценти, серед інших, є α2 - мікроглобулін фертильності (АМГФ), визначення якого і відобразить наявність чи відсутність порушення матково - фетоплацентарного комплексу при урогеніальній інфекції у вагітних жінок. Метою дослідження було виявити вплив урогенітальної інфекції на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок. Матеріали та методи. Нами обстежено загальною кількістю 75 вагітних жінок, що склали такі групи: 55 вагітних – Основну групу (ОГ) – жінки з виявленою урогенітальною інфекцією (Підгрупа А – 35 вагітних, яким була проведена місцева санація урогенітальної інфекції відповідно до виявленого збудника, підгрупа Б – 20 вагітних, які відмовились від неї відповідно), 20 вагітних – Групу порівняння (ГП) – жінки без урогенітальної інфекції (бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Всім вагітним жінками було проведене визначення АМГФ в сироватці крові імуноферментним методом. Статистична обробка була проведена за допомогою програми MedStat (серійний № MS00019). Дослідження виконано відповідно до положень Гельсінської декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ для усіх жінок, які брали участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології №1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Отримані нами результати в ході проведеного дослідження встановили, що у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією у 5,5 разів частіше в анамнезі зустрічався хронічний пієлонефрит (р = 0,03) та у 10,2 рази частіше – сальпінгоофорит (р < 0,001), що можуть бути джерелом прихованої інфекції. Найпоширенішими інфекційними агентами у вагітних жінок ОГ були: у 21,4 % - Ureaplasma urealyticum, у 19,04 % - гриби роду Candida, у 11,9 % - Gardnerella vaginalis та у 11,9 % -Toxoplasma gondii. Рівень АМГФ у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією був у 4,3 рази менший, ніж у вагітних жінок ГП (р < 0,001). Санація інфекції нижнього відділу статевого тракту під час вагітності підвищує у 4 рази вироблення АМГФ (р < 0,001). Рівень АМГФ у вагітних жінок ГП був у 2,2 рази більший, ніж у вагітних жінок Підгрупи А (р < 0,004) Висновки. Отже ми достовірно встановили значний вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу та виявили, що проведення місцевої санації нижніх відділів статевого тракту у цих жінок, відповідно до підтвердженого збудника, позитивно вливає на роботу плаценти, але все ж таки не нівелює порушення її білково-синтезуючої функції. As reported by the World Health Organization (WHO), approximately 20 % of pregnant women globally are aff ected by an infection of the lower genital tract. Urogenital infection can result in complications during the onset and progression of pregnancy, as well as the postpartum period. These complications include placental dysfunction, premature birth, low birth weight, premature rupture of the fetal membranes, and postpartum endometritis. A marker of normal placental function is α2-fertility microglobulin (AFMG), the determination of which will refl ect the presence or absence of a uterine- fetoplacental complex violation during urogenital infection in pregnant women. The aim of the study is to reveal the infl uence of urogenital infection on the dysfunction of the uterine – fetoplacental complex in pregnant women. Materials and methods. A total of 75 pregnant women were examined, divided into two groups: the main group (MG) and the comparison group (CG). The MG consisted of 55 pregnant women, of whom 35 underwent local sanitation of the urogenital infection according to the identifi ed pathogen (Subgroup A) and 20 refused this procedure (Subgroup B). The CG consisted of 20 pregnant women without urogenital infection, as determined by bacterioscopic, bacteriological, and polymerase chain reaction (PCR) examinations. All pregnant women underwent determination of AFMG in blood serum via immunoenzymatic methodology. The statistical analysis was conducted using the MedStat software (serial number MS00019). The study was performed in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of PFMU for all women who participated in this study. Statistical processing was performed using the MedStat program (serial number MS00019). The work is a part of the initiative research work of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of Poltava State Medical University «Pathogenetic role of endothelial dysfunction and genetic features in pathology during pregnancy and gynecological diseases» (state registration No. 0117U005253, term of implementation 2017-2023). Research results. The results of the study demonstrated that pregnant women with a urogenital infection had a history of chronic pyelonephritis 5.5 times more frequently (p = 0.03) and salpingo- oophoritis 10.2 times more frequently (p < 0.001), which may be a source of latent infection. The most prevalent infectious agents among pregnant women were: The most prevalent microorganisms were Ureaplasma urealyticum (21.4 %), Candida fungi (19.04 %), Gardnerella vaginalis (11.9 %), and Toxoplasma gondii (11.9 %). The level of AFMG in pregnant women with urogenital infection was observed to be 4.3 times lower than in pregnant women with CG (p < 0.001). The remediation of an infection of the lower genital tract during pregnancy has been observed to increase AFMG production by a factor of four (p < 0.001). The level of AFMG in pregnant women of CG was 2.2 times higher than in pregnant women of Subgroup A (p < 0.004). Conclusions. It was demonstrated that urogenital infection in pregnant women has a considerable impact on the dysfunction of the utero- fetoplacental complex. It was also shown that local sanitation of the lower genital tract in these women, based on the identifi ed РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 91 pathogen, has a benefi cial eff ect on the placenta’s functioning. However, this approach does not fully address the issue of protein synthesis impairment