Перегляд за Автор "Prylutskyi, O. K."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Anaphylaxis to vascular injection of tomohexol in a patient from the risk group (a clinical case)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Nikolenko, D. E.; Prylutskyi, O. K.; Zadvornova, A. P.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Задворнова, Анна ПетрівнаElucidation of the patency of the arteries of internal organs affected by atherosclerosis by the introduction of an X-ray contrast agent (XCR) – tomohexol, improved the quality of diagnosis of this pathology. At the same time, the surgical procedure became problematic due to side effects on the body in patients with sensitivity to iodine. At the same time, in the clinic, such cases, sometimes with a fatal outcome, are from 1.5 to 35%, depending on the age of the patient, overdose of yRKR, complex of diseases, place of residence and even speed of administration. An important role in the verification of the side effect and the cause of its occurrence is assigned to a thorough investigation of the patient's life history to identify sensitivity to iodine from the problematic region of residence. This is necessary for clinical and pathomorphological diagnosis of IgE reagin antibodies. This work presents a retrospective analysis of the patho-anatomical protocol of an autopsy, the study of micropreparations of the internal organs of a deceased elderly patient from systemic anaphylaxis type I. A confirmed complex of heart diseases (hypertensive disease, ischemic heart disease), complicated atherosclerosis of the arteries of the lower extremities, as well as coronary, renal, and cerebral arteries. In this work, it was found that the deceased patient from general anaphylaxis type I had signs of individual exposure to the allergen – iodine, as an antigen, against the background of sensitization of IgE reagin antibodies on lung mast cells and myocardium. This is confirmed pathomorphologically (histochemically) by severe damage to vital organs – lungs, myocardium, brain and others as a result of degranulation by mast cells of histamine, a slowly reacting substance in the form of an asphyxic course of anaphylaxis (bronchiolospasm, hypersecretion of mucus), as well as hemodynamic disorders in the form of collapse of arterioles, non-cardiogenic edema of organ tissue, Minakov's spots under the endocardium, "empty heart", "muscular death of the heart" and venous edema of the brain with wedging in the large occipital foramen. A mixed goiter was detected, which was clinically indeterminate. The research will interest therapists, immunologists, vascular surgeons, and pathologists.Документ Breast cancer in the Poltava region: clinical and morphological aspects(Полтавський державний медичний університет, 2024) Novykov, K. R.; Lytvynenko, L. P.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Prylutskyi, O. K.; Proskurnia, S. A.; Новиков, Кирил Романович; Литвиненко, Лоліта Павлівна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Проскурня, Сергій АнатолійовичМетою дослідження було аналіз клініко-епідеміологічних та деяких патоморфологічних аспектів раку молочної залози на основі ретроспективного аналізу післяопераційного матеріалу. Проведено аналіз 238 протоколів патогістологічних висновків та мікроскопічне дослідження післяопераційного матеріалу раку молочної залози. Під час проведення дослідження визначали вік хворих, ступінь диференціювання, гістологічний варіант пухлини та їх взаємозв’язок. Встановлено, що між ступенем диференціювання раку та віком пацієнток не має кореляційного зв’язку. Було визначено, що розмір пухлини на момент її виявлення має прямий кореляційний зв’язок зі ступенем її диференціювання. При гістологічному дослідженні було виявлено, що всі карциноми, незалежно від ступеня диференціювання, характеризувались проростанням у стінки кровоносних та лімфатичних судин. ВДР не давав метастази, ПДР метастазував у 52,4% випадків, а НДР – у 59% випадків. Різні гістологічні типи РМЗ демонструють гетерогенні клініко-патологічні характеристики. Встановлено, що розмір пухлини, проростання у лімфатичні та кровоносні судини та метастазування має кореляційний зв’язок зі ступенем диференціювання. The aim of the study was to analyse the clinical and epidemiological and some pathomorphological aspects of breast cancer based on a retrospective analysis of postoperative material. We analysed 238 protocols of pathological reports and microscopic examination of postoperative breast cancer material. During the study, the age of patients, the degree of differentiation, the histological variant of the tumour and their relationship were determined. It was found that there was no correlation between the degree of cancer differentiation and the age of the patients. It was determined that the size of the tumour at the time of its detection has a direct correlation with the degree of its differentiation. The histological examination revealed that all carcinomas, regardless of the degree of differentiation, were characterised by invasion of the walls of blood and lymphatic vessels. Highly differentiated cancer did not metastasise, мoderately differentiated cancer metastasised in 52.4% of cases, and low-grade cancer metastasised in 59% of cases. Different histological types of breast cancer demonstrate heterogeneous clinical and pathological characteristics. It was found that the size of the tumour, invasion of lymphatic and blood vessels, and metastasis are correlated with the degree of differentiation.Документ Cystic fibrosis in the light of contemporary medical-genetic advances (a clinical case study)(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Nikolenko, D. E.; Prylutskyi, O. K.; Fylenko, B. M.; Dyachenko, L. V.; Prylutska, N. O.; Starchenko, I. I.; Roiko,N. V.; Proskurnia, S. A.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Филенко, Борис Миколайович; Дяченко, Леся Володимирівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій АнатолійовичThe development of cystic fibrosis is based on a hereditary pathology of the universal molecular structure of CFTR channels in the membranes of glandular epithelium. The variety of systemic manifestations of the disease requires a comprehensive diagnostic approach. The aim of the study is to improve the diagnosis of cystic fibrosis through a retrospective clinical and pathomorphological investigation of a fatal case of the disease and to highlight current scientific knowledge of the disease’s pathogenesis at the molecular level. Object and research methods. A literature review on the pathology was performed; a retrospective analysis of the autopsy protocol and microscopic preparations of internal organs, stained with hematoxylin and eosin, was conducted on a 10-year-old deceased child who suffered from cystic fibrosis with pancreatic insufficiency. Research results. It was established that pulmonary acidosis was the cause of death in this clinical case. Pulmonary acidosis resulted from impaired gas exchange at the alveolar level, caused by bacterial pneumonia. The development of pneumonia was potentiated by the congenital pathology of the CFTR chloride channels of the bronchial glands, leading to impaired bronchial drainage function and activation of microflora. Dysfunction of the epithelial ion channels in the pancreatic ducts manifested in the patient’s developmental delay, leading to somatogenic dwarfism. The cause was the delayed passage of digestive enzymes and, to some extent, their activation due to impaired secretion hydration and its buffering properties, caused by intracellular retention of Clions and bicarbonates in the ductal system of the gland. Fibrosis and cyst formation were the result of chronic tissue alteration. Secondary changes in the islet apparatus of the pancreas led to the development of diabetes mellitus. The defect of CFTR channels in the glands of the small intestine wall resulted in impaired digestive and regenerative function. Focal replacement of parenchyma with adipose tissue, arteriolar hyalinosis, and fibrosis of the arterial walls were observed. Conclusions. Multiorgan failure in cystic fibrosis is linked to the unity of the mechanism regulating the electrolyte and mineral composition of secretions in target organ glands, with a single gene-CFTR, located on chromosome 7, and its variant mutations being indirectly involved. CFTR channels in cell membranes, associated with the development of cystic fibrosis, are organ non-specific, localized in epithelial intra-acinar ducts, and are involved in the hydration of secretions and their buffering properties. В основі розвитку муковісцидозу лежить спадкова патологія універсальної молекулярної структури каналів CFTR у мембранах залізистого епітелію. Різноманітність системних проявів захворювання потребує комплексного діагностичного підходу. Мета дослідження – покращити діагностику муковісцидозу шляхом ретроспективного клініко-патоморфологічного дослідження летального випадку захворювання та висвітлити сучасні наукові знання про патогенез захворювання на молекулярному рівні. Об’єкт і методи дослідження. Проведено огляд літератури з патології, ретроспективний аналіз протоколу розтину та мікроскопічних препаратів внутрішніх органів, пофарбованих гематоксиліном та еозином, померлої 10-річної дитини, яка страждала на муковісцидоз з недостатністю підшлункової залози. Результати досілдження. Встановлено, що причиною смерті в даному клінічному випадку став легеневий ацидоз. Легеневий ацидоз виник унаслідок порушення газообміну на альвеолярному рівні, спричиненого бактеріальною пневмонією. Розвиток пневмонії посилювалося вродженою патологією хлоридних каналів CFTR бронхіальних залоз, що призводило до порушення дренажної функції бронхів та активації мікрофлори. Дисфункція епітеліальних іонних каналів проток підшлункової залози виявилася затримкою розвитку пацієнта, що призвела до соматогенної карликовості. Причиною було уповільнене проходження травних ферментів і, певною мірою, їх активація через порушення гідратації секрету та його буферних властивостей, спричинених внутрішньоклітинною затримкою іонів Cl- та бікарбонатів у протоковій системі залози. Фіброз та утворення кіст були результатом хронічної зміни тканин. Побічні зміни в острівцевому апараті підшлункової залози призвели до розвитку цукрового діабету. Дефект CFTR-каналів у залозах стінки тонкої кишки призвів до порушення травної та регенеративної функції. Спостерігалися осередкове заміщення паренхіми жировою тканиною, гіаліноз артеріол та фіброз стінок артерій. Висновки. Поліорганна недостатність при муковісцидозі пов’язана з єдністю механізму регуляції електролітного та мінерального складу секреції в залозах органів-мішеней з єдиним геном – CFTR, розташованим на хромосомі 7, і його варіантними мутаціями, які опосередковано залучені. Канали CFTR у клітинних мембра- нах, пов’язані з розвитком муковісцидозу, є органонеспецифічними, локалізуються в епітеліальних інтраацинарних протоках і беруть участь у гідратації секретів та їх буферних властивостях.Документ Insect bites as the cause of infectious and allergic inflammatory processes of the maxillofacial area in children(Wydawnictwo Aluna, Polska, 2019) Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Prylutskyi, O. K.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Vakhnenko, A. V.; Gogol, A. M.; Rezvina, K. Yu.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Гоголь, Андрій Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коротич, Наталія МиколаївнаTo attract attention of the medical community to the problem of the complexity of the diagnosis and treatment of these dermatogenic forms of IP MFA. The work is based on the results of 5 year observations of 42 patients with acute IP MFA arising after insect bites, their comprehensive examination and treatment. 1. IP of MFA, arising as a result of insect bites, is a very urgent problem of pediatric surgical dentistry and require an individual approach in the diagnosis and treatment of patients. 2. A large role in preventing the occurrence of these nosological forms is given to medical workers, a sufficient organization level of sanitary and educational work, and the treatment of such cases becomes a common task of doctors of different profiles. However, much depends on the parents, their level of responsibility and competency, ensuring of timely treatment and provision of qualified medical care to children, preventing the development of severe complications. 3. The issues related to the etiopathogenesis of this pathology require profound scientific research.Документ Morphological features of the stromal component of the liver in experimental supplement of rations with food additives(Полтавський державний медичний університет, 2022) Mustafina, H. M. ; Starchenko, I. I.; Koka, V. М.; Fylenko, B. М.; Roiko, N. V.; Cherniak, V. V.; Prylutskyi, O. K.; Мустафіна, Галія Міркатівна; Старченко, Іван Іванович; Кока, Володимир Миколайович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина Володимирівна; Прилуцький, Олексій КостянтиновичThe purpose of this study was to study in an experiment the morphological features of the structural organization of the periportal connective tissue of the liver of white rats after the introduction into the diet of a complex of food additives (sodium glutamate, sodium nitrite, Ponceau 4R) for 8 weeks. The study was performed on 30 outbred white rats of both sexes, weighing 204 ±0.67 g. The experimental animals were additionally fed a combination of food additives – monosodium glutamate, Ponceau R-4, sodium nitrate for 1 and 8 weeks. The study of the stromal component of the liver was carried out on traditional histological preparations. To differentiate immunocompetent cells of connective tissue structures, immunohistochemical reactions with antibodies to CD68 and CD3 were performed. It was established that the addition of a complex of food additives (sodium glutamate, sodium nitrite, ponzo 4R) to the standard diet of laboratory animals for 8 weeks leads to excessive development of connective tissue in the liver and changes in the relative number of CD3+ and CD68+ cellular elements.Документ Special pаthomorphology(Полтавський державний медичний університет, 2022) Старченко, Іван Іванович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Филенко, Борис Миколайович; Задворнова, Анна Петрівна; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Stаrchenko, I. I.; Prylutskyi, O. K.; Fylenko, B. M.; Zadvornova, A. P.; Nikolenko, D. Ye.У посібнику для кожного заняття представлені основні питання теми, практичні навички, які повинні бути сформовані в студентів, алгоритми опису макро- і мікропрепаратів. Кількість і варіабельний рівень наведених тестів, дозволяє використовувати їх в якості підготовки студентів до складання ліцензованого інтегрованого іспиту «КРОК-1».Документ Вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на матково-фетоплацентарний комплекс(2024) Громова, Антоніна Макарівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Орлова, Юлія Андріївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Hromova, A. M.; Prylutska, N. O.; Orlova, Yu. A.; Liakhovska, T. Yu.; Mitiunina, N. I.; Prylutskyi, O. K.Резюме. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 20% вагітних жінок у світі мають інфекцію нижнього відділу статевого тракту. Урогенітальне інфікування призводить до проблем з настанням та виношуванням вагітності, а також впливає на перебіг післяпологового періоду (в тому числі: дисфункція плаценти, передчасні пологи, низька вага при народженні, передчасний розрив плодових оболонок, післяпологовий ендометрит). Маркером нормального функціонування плаценти, серед інших, є α2 - мікроглобулін фертильності (АМГФ), визначення якого і відобразить наявність чи відсутність порушення матково - фетоплацентарного комплексу при урогеніальній інфекції у вагітних жінок. Метою дослідження було виявити вплив урогенітальної інфекції на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок. Матеріали та методи. Нами обстежено загальною кількістю 75 вагітних жінок, що склали такі групи: 55 вагітних – Основну групу (ОГ) – жінки з виявленою урогенітальною інфекцією (Підгрупа А – 35 вагітних, яким була проведена місцева санація урогенітальної інфекції відповідно до виявленого збудника, підгрупа Б – 20 вагітних, які відмовились від неї відповідно), 20 вагітних – Групу порівняння (ГП) – жінки без урогенітальної інфекції (бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Всім вагітним жінками було проведене визначення АМГФ в сироватці крові імуноферментним методом. Статистична обробка була проведена за допомогою програми MedStat (серійний № MS00019). Дослідження виконано відповідно до положень Гельсінської декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ для усіх жінок, які брали участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології №1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Отримані нами результати в ході проведеного дослідження встановили, що у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією у 5,5 разів частіше в анамнезі зустрічався хронічний пієлонефрит (р = 0,03) та у 10,2 рази частіше – сальпінгоофорит (р < 0,001), що можуть бути джерелом прихованої інфекції. Найпоширенішими інфекційними агентами у вагітних жінок ОГ були: у 21,4 % - Ureaplasma urealyticum, у 19,04 % - гриби роду Candida, у 11,9 % - Gardnerella vaginalis та у 11,9 % -Toxoplasma gondii. Рівень АМГФ у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією був у 4,3 рази менший, ніж у вагітних жінок ГП (р < 0,001). Санація інфекції нижнього відділу статевого тракту під час вагітності підвищує у 4 рази вироблення АМГФ (р < 0,001). Рівень АМГФ у вагітних жінок ГП був у 2,2 рази більший, ніж у вагітних жінок Підгрупи А (р < 0,004) Висновки. Отже ми достовірно встановили значний вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу та виявили, що проведення місцевої санації нижніх відділів статевого тракту у цих жінок, відповідно до підтвердженого збудника, позитивно вливає на роботу плаценти, але все ж таки не нівелює порушення її білково-синтезуючої функції. As reported by the World Health Organization (WHO), approximately 20 % of pregnant women globally are aff ected by an infection of the lower genital tract. Urogenital infection can result in complications during the onset and progression of pregnancy, as well as the postpartum period. These complications include placental dysfunction, premature birth, low birth weight, premature rupture of the fetal membranes, and postpartum endometritis. A marker of normal placental function is α2-fertility microglobulin (AFMG), the determination of which will refl ect the presence or absence of a uterine- fetoplacental complex violation during urogenital infection in pregnant women. The aim of the study is to reveal the infl uence of urogenital infection on the dysfunction of the uterine – fetoplacental complex in pregnant women. Materials and methods. A total of 75 pregnant women were examined, divided into two groups: the main group (MG) and the comparison group (CG). The MG consisted of 55 pregnant women, of whom 35 underwent local sanitation of the urogenital infection according to the identifi ed pathogen (Subgroup A) and 20 refused this procedure (Subgroup B). The CG consisted of 20 pregnant women without urogenital infection, as determined by bacterioscopic, bacteriological, and polymerase chain reaction (PCR) examinations. All pregnant women underwent determination of AFMG in blood serum via immunoenzymatic methodology. The statistical analysis was conducted using the MedStat software (serial number MS00019). The study was performed in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of PFMU for all women who participated in this study. Statistical processing was performed using the MedStat program (serial number MS00019). The work is a part of the initiative research work of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of Poltava State Medical University «Pathogenetic role of endothelial dysfunction and genetic features in pathology during pregnancy and gynecological diseases» (state registration No. 0117U005253, term of implementation 2017-2023). Research results. The results of the study demonstrated that pregnant women with a urogenital infection had a history of chronic pyelonephritis 5.5 times more frequently (p = 0.03) and salpingo- oophoritis 10.2 times more frequently (p < 0.001), which may be a source of latent infection. The most prevalent infectious agents among pregnant women were: The most prevalent microorganisms were Ureaplasma urealyticum (21.4 %), Candida fungi (19.04 %), Gardnerella vaginalis (11.9 %), and Toxoplasma gondii (11.9 %). The level of AFMG in pregnant women with urogenital infection was observed to be 4.3 times lower than in pregnant women with CG (p < 0.001). The remediation of an infection of the lower genital tract during pregnancy has been observed to increase AFMG production by a factor of four (p < 0.001). The level of AFMG in pregnant women of CG was 2.2 times higher than in pregnant women of Subgroup A (p < 0.004). Conclusions. It was demonstrated that urogenital infection in pregnant women has a considerable impact on the dysfunction of the utero- fetoplacental complex. It was also shown that local sanitation of the lower genital tract in these women, based on the identifi ed РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 91 pathogen, has a benefi cial eff ect on the placenta’s functioning. However, this approach does not fully address the issue of protein synthesis impairmentДокумент Особливості будови капсули спинномозкових вузлів людини у внутрішньоутробний період розвитку(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Старченко, Іван Іванович; Нікіфоров, Артем Геннадійович; Черняк, Валентина Володимирівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Білоконь, Сергій Олександрович; Старченко, Иван Иванович; Никифоров, Артем Геннадьевич; Черняк, Валентина Владимировна; Прилуцкий, Алексей Константинович; Белоконь, Сергей Александрович; Starchenko, I. I.; Nikiforov, A. N.; Cherniak, V. V.; Prylutskyi, O. K.; Bilokon, S. O.В роботі наведені дані власних досліджень щодо особливостей будови капсули спинномозкових вузлів людини на 20-23 тижнях внутрішньоутробного розвитку на підставі вивчення макропрепаратів, традиційних гістологічних препаратів та напівтонких зрізів. Встановлено, що в досліджуваному періоді фетогенезу капсула спинномозкового вузла людини цілком сформована, та в цілому нагадує будову такої у постнатальному періоді. На 20-23 тижнях внутрішньоутробного розвитку капсула спинномозкового вузла представлена двома шарами, які відрізняються за будовою: зовнішній, утворений твердою оболонкою спинного мозку та переходить в епіневрій стовбура відповідного спинномозкового нерва, і внутрішній, який продовжується в періневрій відповідного спинномозкового нерва. Сполучнотканинна капсула чітко не відмежовує інтерстицій спинномозкового вузла від ендоневрального простору стовбура відповідного спинномозкового нерва та переднього корінця спинного мозку.; The paper presents the research data on the structural features of the human spinal ganglia capsule at 20-23 weeks of intrauterine development based on the investigated macro preparations, traditional histological preparations as well as semi-thin sections. The aim of research included the study of the structural organization of the human spinal ganglia capsule at the late stages of the intrauterine developmental period. The object of the study was spinal nodes (L2-L4) of 12 abortive fetuses obtained after the pregnancy termination at 20-23 weeks for medical and social indications. The sampling of the material was carried out according to the general methods accepted in the morphological studies. After the anatomical preparation, the spinal ganglia were fixed in 10% solution of neutral formalin, dehydrated in alcohol series and embedded in paraffin by the classical method. The serial sections 5-7 μm thick were obtained from the paraffin-embedded blocks, which were stained with hematoxylin and eosin by Van Gieson method. After fixation in 4% solution of glutaraldehyde, the semi-thin sections were obtained applying the classical method and stained with toluidine blue. It was determined that the spinal dura mater passed directly to the spinal ganglion through the posterior root and then to the trunk of the corresponding spinal nerve. Thus, the spinal dura mater passing from the posterior root to the spinal ganglion directly participated in the formation of its capsule. Two layers with the marked morphological differences were determined in the spinal ganglion capsule. The thicker, outer layer that is the continuation of the spinal dura mater was represented by the connective tissue with a small number of collagen fibers and moderate amount of cellular elements. The cellular elements population was represented mainly by mature fibroblasts. The outer layer of the spinal ganglion capsule was also characterized by the presence of relatively large blood microvessels, mostly of the venous type, often with the marked hyperemic manifestations. The inner layer of the spinal ganglion capsule, compared to the outer one, at the studied stage of fetogenesis was characterized by the significantly dense localization of the fibrillar structures. Moreover, the greater number of the cellular elements was observed in the inner layer. The presence of the large number of blood vessels, which in comparison with the outer layer blood vessels, have the significantly smaller diameter, but greater density of localization, was the distinctive feature of the inner layer of the spinal ganglion capsule. The total thickness of the spinal ganglion capsule at the studied stage ranged from 32-42 μm and averaged 35.8 ± 4.2 μm. Conclusions 1. The human spinal ganglion capsule at 20-23 weeks of the intrauterine development is completely formed and does not differ significantly from that in the postnatal period. 2. The spinal ganglion capsule at the studied stage of fetogenesis has two layers: the outer layer formed by the spinal dura mater which passes into the epineurium of the corresponding spinal nerve trunk and the inner one which continues into the perineurium of the corresponding spinal nerve. 3. The connective tissue capsule does not clearly separate the spinal ganglion interstitium from the endonevral space of the corresponding spinal nerve trunk and the anterior root of the spinal cord.Документ Розвиток міжпредметних зв’язків для формування клінічного мислення на основі академічних компетенцій на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом(Укрмедкнига, 2020) Ройко, Наталія Віталіївна; Старченко, Іван Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Ройко, Наталия Виталиевна; Старченко, Иван Иванович; Филенко, Борис Николаевич; Проскурня, Сергей Анатольевич; Прилуцкий, Алексей Константинович; Royko, N. V.; Starchenko, I. I.; Filenko, B. M.; Proskurnia, S. A.; Prylutskyi, O. K.Підготовка конкурентоспроможного лікаря є досить складним і комплексним процесом, що складається з теоретичної, практичної, психологічної та ідеологічної складових. Одним з основних завдань, визначених у всіх навчальних програмах медичного вузу є формування у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти академічних, соціально особистісних і професійних компетенцій. Вивчення будови людини з позицій потреб клінічних дисциплін – це не тільки основа професійної компетенції, але і форма розвитку логічного (клінічного) мислення, при відсутності якого не може сформуватися справжній професіонал в будь-якій з медичних спеціальностей. Важливу роль в реалізації цього напрямку відіграє використання в процесі викладання дисципліни «Патоморфологія» ситуаційних завдань, як форми адаптації студентів молодших курсів до запитів клінічних ка¬федр. Процес навчання на морфологічних кафедрах не може полягати тільки в накопиченні знань про людину. Цілісність структури заняття, єдність цілей і організаційних принципів, а також розумне поєднання педагогічного управління зі стимуляцією власної активності, ініціативи і самостійності студентів є запорукою результативності та успішності процесу навчання. Важливу роль при цьому ми відводимо мотиваційній складовій, бо мотивація – це ключ до усвідомленого оволодіння мистецтвом лікування. Формування клінічного мислення, засноване на академічних компетенціях з включенням внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, має стати системою навчання в медичному вузі і здійснюватися з першого дня оволодіння професією лікаря і, перш за все, на морфологічних кафедрах медичного вузу. Саме цілеспрямоване і планомірне встановлення і розвиток міжпредметних зв’язків між морфологічними і клінічними дисциплінами сприяє реалізації головної мети навчання у ВНЗ – якісній підготовці фахівця. Дотримання наступності та послідовності у викла¬данні є дуже важливим, оскільки дозволяє забезпечити не тільки закріплення студентами вже засвоєних знань і засвоєння нових, але і подаль¬ший їх розвиток як професіоналів.Документ Спосіб поміщення біологічних тканин в епоксидну смолу для макро- мікроскопічних досліджень(Державна служба інтелектуальної власності України, ДП “Український інститут промислової власності”., 2012) Костиленко, Юрій Петрович; Костиленко, Юрий Петрович; Kostylenko, Yu. P.; Старченко, Иван Иванович; Старченко, Іван Іванович; Starchenko, I. I.; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Прилуцкий, Алексей Константинович; Prylutskyi, O. K.; Бойко, Ігор Васильович; Бойко, Игорь Васильевич; Boiko, I. V.Спосіб поміщення біологічних тканин в епоксидну смолу для макро-мікроскопічних досліджень передбачає дегідратацію тканин з наступною заливкою її епоксидною смолою та полімеризацією. Використовують біологічні об'єкти, які за розмірами значно перевищують загальноприйняті, та кожен з етапів проводять протягом 30 хвилин.Документ Туберкульоз і рак легень: особливості канцерогенезу(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2021) Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина Володимирівна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Винник, Наталія Іванівна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Черняк, Валентина Владимировна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Прилуцкий, Алексей Константинович; Винник, Наталия Ивановна; Filenko, B. M.; Roiko, N. V.; Cherniak, V. V.; Proskurnya, S. A.; Prylutskyi, O. K.; Vynnyk, N. I.За епідеміологічними даними виявлено взаємозв’язок туберкульозу та підвищеного ризику розвитку раку легень. Частота поєднаних форм карциноми легень і туберкульозу складає від 1% до 16%. У неопластичній трансформації беруть участь декілька факторів, одним з яких є інфекційні агенти. Проте патофізіологічні механізми взаємозв’язку хронічного запалення, яке виникає при туберкульозі, та розвитку раку легень до кінця не з’ясовані. Запальна реакція супроводжується вивільнення медіаторів запалення, таких як фактор некрозу пухлини, інтерферон-гамма, інтерлейкіни, що призводять до пошкодження легеневої тканини. В процесі пошкодження позаклітинного матриксу також приймають участь матричні металопротехнази, які можуть сприяти розвитку ремоделювання легенів під час туберкульозу. Встановлено, що ураження легень туберкульозом супроводжується вираженою гіпоксією, яка стимулює активацію ядерного фактора NF-kB. Крім того, процес регенерації також є фактором розвитку раку легень. Відновлення тканин пов’язане з клітинною проліферацією, під час якої помилки в хромосомній реплікації можуть призвести до подальших мутацій ДНК. Роль, яку можуть відігравати рубці в патогенезі пухлинного процесу, неясна. Але неоангіогенез, який є обов’язковою ланкою відновлення тканин, має вирішальне значення для росту пухлини. Кілька досліджень свідчать про те, що рак легенів після туберкульозу не має бронхіального походження, а скоріше виникає із рубцевої тканини. Посилена клітинна проліферація під час процесу відновлення при хронічному запаленні може призвести до метаплазії та дисплазії, що розцінюються як передракові стани. Цитогенетичний аналіз раку легенів та диспластичних уражень бронхів показав, що при цих патологіях часто спостерігається делеція короткого плеча на 3-й хромосомі. Встановлено, що критичним геном на короткому плечі 3-ї хромосоми є FHIT, який кодує малу мРНК і невеликий однойменний білок, що бере участь в процесах апоптозу та регуляції транскрипції. За деякими повідомленнями джерелом розвитку раку легень можуть бути булавоподібні клітини в яких виникають мутації під впливом різних екзо- та ендогенних чинників, в тому числі і хронічного запалення. Підводячи підсумки, можна стверджувати, що хронічне запалення, пневмосклероз, порушення імунологічного контролю і міжклітинних регуляторних взаємодій сприяють накопиченню генетичних перебудов та мутацій, що ведуть до злоякісної трансформації.