Перегляд за Автор "Pustovoyt, A."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Віковий гіпогонадизм: причини, передумови, наслідки(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoyt, A.Мета даної роботи – узагальнення та аналіз даних літератури щодо проблем вікового гіпогонадизму у старіючих чоловіків. В статті розглянуті питання діагностичної цінності та прогностичного значення рівнів статевих гормонів у формуванні серцево-судинних та метаболічних порушень у чоловіків з віковим гіпогонадизмом. Старіння у чоловіків може супроводжуватися важливими змінами в ендокринній системі, включаючи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчкову систему, наднирники, систему гормону росту та підшлункову залозу. Менш виражені зміни відбуваються у гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдній системі. Андрогенна недостатність є одною з головних причин втрати кісткової маси у чоловіків. Дослідження останніх років доводять, що низький рівень тестостерону є предиктором розвитку метаболічного синдрому та атеросклерозу. Все більше уваги приділяється дослідженням, присвяченим вивченню ролі метаболічних процесів у формуванні артеріальної гіпертензії та захворювань серцево-судинної системи. Цілим рядом робіт доведена можливість зниження показників смертності від інфаркту міокарду при терапії екзогенним тестостероном. За умов використання препаратів тестостерону при серцевій недостатності хворі краще переносять фізичне навантаження, підвищується серцевий викид та зменшується постнавантаження на лівий шлуночок. Для повної впевненості у безпечності замісної терапії андрогенними препаратами необ- хідно вивчення не лише лабораторних характеристик, а комплексні багатокомпонентні клінічні до- слідження відносно динаміки серцево-судинних захворювань в означеної категорії пацієнтів; Цель данной работы – обобщение и анализ данных литературы касательно проблем возрастного гипогонадизма стареющих мужчин. В статье рассмотрены вопросы диагностической ценности и про- гностического значения уровней половых гормонов в формировании сердечно-сосудистых и метабо- лических нарушений у мужчин с возрастным гипогонадизмом. Старение мужчин может сопровождать- ся важными изменениями в эндокринной системе, включая гипоталамо-гипофизарно-яичковую систе- му, надпочечники, систему гормона роста и поджелудочную железу. Менее выраженные изменения происходят в гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системе. Андрогенная недостаточность является одной из главных причин потери костной массы у мужчин. Исследования последних лет доказывают, что низкий уровень тестостерона является предиктором развития метаболического синдрома и ате- росклероза. Все большее внимание уделяется исследованиям, посвященным изучению роли метабо- лических процессов в формировании артериальной гипертензии и заболеваний сердечно-сосудистой системы. Целым рядом работ доказана возможность снижения показателей смертности от инфаркта миокарда при терапии эндогенным тестостероном. Благодаря использованию препаратов тестосте- рона при сердечной недостаточности больные лучше переносят физические нагрузки, повышается сердечный выброс, уменьшается постнагрузка на левый желудочек. Для полной уверенности в безо- пасности использования заместительной терапии андрогенными препаратами необходимо изучение не только лабораторных характеристик, но и комплексные многокомпонентные клинические исследо- вания динамики сердечно-сосудистых заболеваний у данной категории пациентов; The aim of this work was to analyze the data, devoted to the problems of the age-related hypogonadism in aging males. This review article represents questions of diagnostic value and predictive values of sex hormone levels in the formation of cardiovascular and metabolic disorders in males with age-related hypogonadism. Aging in men may be accompanied by significant changes in the endocrine system, including the hypothalamic-pituitary-testicular system, adrenals, growth hormone system and pancreas. However, the slightest changes occur first in the hypothalamic-pituitary-thyroid system. Androgens failure is a major cause of bone tissue loss in men. Recent studies show low testosterone levels are the predictors of metabolic syndrome and atherosclerosis. More attention is paid to evaluation of the role of metabolic processes in the occurrence of hypertension and cardiovascular disorders. Numerous reports demonstrate the possibility to reduce mortality from myocardial infarction by exogenous testosterone treatment. Due to the testosterone replacement therapy in cases of heart failure, patients better tolerate exercises, increase cardiac output and decrease afterload on the left ventricle. For a complete assurance in the safety of testosterone replacement therapy there is a strong need not only in the laboratory evaluation, but in a complex multi-component clinical studies regarding the dynamics of cardiovascular disease in the above-mentioned group of patients.Документ Допплерографічний моніторинг локалізованих форм гострого гнійного пієлонефриту("Урологія, андрологія, нефрологія-2017", 2017-10) Саричев, Леонід Петрович; Сарычев, Леонид Петрович; Sarychev, L. P.; Саричев, Ярослав Володимирович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Sarychev, Y. V.; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoyt, A.Золотим стандартом» у діагностиці локалізованих форм гострого гнійного пієлонефриту вважають комп’ютерну томографію (КТ) з болюсним контрастуванням. Разом з тим, висока вартість дослідження, реакція на введення контрастної речовини в анамнезі, ризик розвитку контраст-індукованої нефропатії у хворих з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, низьким артеріальним тиском зумовили пошук альтернативних методів моніторингу патологічного процесу. Проведений порівняльний аналіз діагностичної ефективності ультразвукового дослідження (УЗД) та КТ при локалізованих формах гострого гнійного пієлонефриту. При нижчій вартості діагностичної процедури ефективність допплерографічного моніторингу локалізованих форм гострого гнійного пієлонефриту відповідає, а по ряду показників перевищує ефективність КТ .Документ Допустимі межі консервативно-очікувальної тактики при закритій травмі нирки.("Урологія, андрологія, нефрологія-2017", 2017-10-05) Саричев, Леонід Петрович; Сарычев, Леонид Петрович; Sarychev, L. P.; Саричев, Ярослав Володимирович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Sarychev, Y. V.; Панасенко, Сергій Миколайович; Панасенко, Сергей Николаевич; Panasenko, S. M.; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoyt, A.; Сухомлин, Сергій Адольфович; Сухомлин, Сергей Адольфович; Sukhomlin, S. A.Тупа травма складає до 90% ушкоджень нирок. Частіше пов’язана з ДТП, падінням з висоти, рідко з контактними видами спорту. Досягнення в діагностиці та лікуванні дозволили знизити частоту хірургічних втручань з приводу закритої травми нирки (ЗТН). Проте, внаслідок небезпеки ранніх та пізніх ускладнень питання відносно активної хірургічної тактики залишається відкритим. Не визначені допустимі межі консервативного лікування. Нерідко вибір лікувальної тактики диктується досвідом, власними уподобаннями лікаря та можливостями лікувального закладу.Досягнення у методах візуалізації та сучасні лікувальні технології дозволяють уникнути, а при важкій травмі зменшили покази до хірургічного втручання, яке само по собі несе загрозу видалення нирки. При наявності урогематоми з формуванням перинефрального абсцесу методом вибору є перкутанне дренування. Показанням до відкритого хірургічного втручання залишаються множинні розриви нирки з пошкодженням магістральних судин при неефективності зупинки кровотечі консервативними чи малоінвазивними методами.Документ Перекрут гідатиди Морганії у структурі синдрому «гострої калитки».(ТОВ «Роял Принт», 2017-06-08) Саричев, Леонід Петрович; Сарычев, Леонид Петрович; Sarychev, L. P.; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoyt, A.; Панасенко, Сергій Миколайович; Панасенко, Сергей Николаевич; Panasenko, S. M.; Сухомлин, Сергій Адольфович; Сухомлин, Сергей Адольфович; Sukhomlin, S. A.; Савченко, Роман Борисович; Савченко, Роман Борисович; Savchenko, R.Продемонстрированы результаты оперативного лечения 252 пациентов в возрасте от 3 месяцев до 20 лет (средний возраст 9,9±2,9 лет), госпитализированных в связи с острой болью в мошонке. В структуре причин синдрома «острой мошонки»: перекрут гидатид Морганьи – 86,5%, острый орхоэпидидимит - 8,7%, перекрут яєчка – 4,4% и травматические повреждения яичка - 0,4%. Хотя наиболее информативным методом диагностики при синдроме «острой мошонки» выступает ультрасонография с цветнам допплеровским картированием, нередко причину острой боли в мошонке можно установить только во время операции. Активная хирургическая тактика позволяет предупредить нарушение трофики, атрофию яичка и, как следствие, копулятивные и репродуктивные нарушения. В отдаленном периоде – в сроки от 3 месяцев до 1 года после операции обследовано 186 пациентов. Ни в одном случае атрофических изменений яичка не выявлено. The results of operative treatment of 252 patients aged from 3 months to 20 years (mean age 9,9±2,9 years) hospitalized with acute pain in the scrotum were demonstrated. The structure of the causes of the «acute scrotum» syndrome: the torsion of Morgagni hydatid – 86,5%, acute orchoepididymitis – 8,7%, testicular torsion – 4,4% and traumatic injuries of the testicle – 0,4%. Although the most informative diagnostic method in the syndrome of the «acute scrotum» is ultrasonography with color Doppler mapping, often the cause of acute pain in the scrotum can be established definitely only during the operation. Active surgical tactics can prevent trophic changes, testicular atrophy and, consequently, copulatory and reproductive disorders. In the long-term period – from 3 months to 1 year after the operation, 186 patients were examined. None of the patients showed atrophic changes in the testicle.Документ Роль бактеріальної транслокації із кишечника у патогенезі бактеріурії(ТОВ "Роял Принт", 2015-09-24) Саричев, Леонід Петрович; Сарычев, Леонид Петрович; Sarychev, L. P.; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoyt, A.Статья посвящена роли бактериальной транслокации из кишечника, как недостающего звена в патогенетической цепочке бактериурии. Проведено бактериологическое и бактериоскопическое исследование микрофлоры почки, толстого и тонкого кишечника у 30 субъектов, у которых при жизни не наблюдалось заболеваний почек. Выделение идентичных микроорганизмов, которые когут выступать в роли уропатогенов, из почки и кишечника у “практически здоровых людей” подтверждает существование бактериальной транслокации из кишечника как физиологического процесса, который наблюдается в течение всей жизни, усиливаясь с возрастом. В условиях стресса, дисбактериоза, в силу иных причин, снижается барьерная функия кишечника и увеличивается поступление бактерий в кровяное русло, с последующей элиминацией их почками. При этом, нарушение эвакуации мочи и адгезия бактерий кишечной группы к уротелию становятся условием персистенции мочевой инфекции. Большинство экспертов сходятся во взглядах, что бессимптомная бактериурия носит скорее доброкачественный характер, нередко проявляет протективное действие, защищая мочевые пути от бактериальной инвазии. Необоснованное назначение антибактериальных препаратов уничтожает условно-патогенную микрофлору и способствует колонизации мочевых путей патогенными штаммами микроорганизмов. При этом возникает необходимость повторного установления равновесия между микроорганизмом и макроорганизмом. Однако до возобновления протективного симбиоза остается повышенный риск инвазии мочевых путей агрессивными штаммами уропатогенов; Article focuses on the role of bacterial translocation from the colon as the missing link in the chain of pathogenesis of bacteriuria. A bacteriological study of flora and direct microscopy of kidney and colon biopsy samples in 30 subjects, who during their lifetime had no kidney diseases, was performed. Isolation of identical uropathogens from the kidney and colon in “conditionally healthy people” confirms the existence of bacterial translocation from the colon as a physiological process that occurs throughout life, increasing with age. Under conditions of stress, dysbiosis, for other reasons, reduced functionality in barrier function of colon and increase of passage of bacteria to the blood stream are followed by elimination them by kidneys. In this case, the violation of evacuation of urine and adhesion of coliform bacteria to urothelium become a condition to persistence of urinary infection. Most experts agree in their views that asymptomatic bacteriuria is rather benign, often showing a protective effect, protecting the urinary tract from bacterial invasion. Unreasonable appointment of antibacterial drugs destroys conditionally pathogenic microflora and promotes the colonization of the urinary tract by pathogenic strains of microorganisms. This raises the need to re-establish the balance between the microorganisms and microorganism. However, before the resumption of the protective symbiosis there is an increased risk of infection of the urinary tract with aggressive strains of uropathogens.